Визначення впливу використання природного потенціалу на економічний розвиток регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіко-правових досліджень

УДК 332.1:330.15

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Визначення впливу використання природного потенціалу на економічний розвиток регіону

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Яковлєва Юлія Костянтинівна

Донецьк 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний характер територіальної організації господарства в масштабах окремого регіону багато в чому обумовлюється структурою продуктивних сил, що склалася. Основу такої організації становлять територіальний і галузевий розподіли праці, під впливом яких на даній території впродовж значного часу формуються відповідні види економічної діяльності. Але при цьому визначальними чинниками виступають наявність природних, матеріальних і людських ресурсів. Від того, наскільки раціонально й ефективно ці ресурси використовуються, певною мірою залежить і характер економічного розвитку регіону.

При розгляді економічного розвитку регіону як похідної використання наявного економічного потенціалу на перший план висувається вирішення проблеми співвідношення у використанні його складових, а саме: природного, виробничого, трудового, організаційного та інноваційного потенціалів, при яких кожен з елементів продуктивних сил зазнає найменших і негативних змін як у кількісному, так і в якісному вимірюванні. Пов'язано це з тим, що кожен із видів потенціалів має свої характерні риси при забезпеченні суспільного виробництва. Одні потенціали можуть відтворюватися і відновлювати свої компоненти, а інші - ні. Саме до останніх і належить природний потенціал. Нездатність відновлення природних ресурсів виступає обставиною, яку необхідно враховувати під час організації та здійснення суспільного виробництва на будь-якій території, але особливо на тих територіях, які багаті на мінеральну сировину.

Проблема раціонального використання природного потенціалу особливо гостро постала останніми роками. Екстенсивний характер експлуатації природних ресурсів призвів до того, що більшість родовищ корисних копалин перебувають або на стадії вичерпання, або близькі до цього. Як наслідок, загострюється проблема економічного розвитку окремих територій. Особливо ця проблема простежується на тих територіях, де містоутворюючими чинниками виступали видобувні підприємства, які після трансформаційних перетворень у національній економіці припинили своє існування. Як наслідок, загострилися проблеми економічного і соціального розвитку відповідних територій.

У зв'язку з цим актуалізується необхідність розв'язання не лише проблеми раціонального використання природних ресурсів, але й можливих наслідків від їх неефективного використання (а отже, суттєво зростає значення останнього в економічному розвитку регіону). Історично склалося так, що окремі фахівці пропонують вирішувати вказану проблему за допомогою зміни спеціалізації виробництва на відповідній території, інші - за рахунок можливої диверсифікації наявного виробництва, треті - за рахунок консервації родовищ і переселення населення, що проживає на даній території, в інші місцевості. Але поки що не опрацьовано універсального механізму для розробки й ухвалення відповідних рішень. Тому наявність низки невирішених питань у цій галузі прикладного і методичного характеру зумовила вибір теми даного наукового дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України на 2006-2009 рр. у межах теми “Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)” (ДР № 0105U008666). Автором обґрунтовано вплив використання природного потенціалу регіону на його економічний стан.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розвитку теоретичних і опрацюванні науково-методичних положень щодо визначення впливу використання природного потенціалу на економічний розвиток регіону. Для досягнення поставленої мети було вирішено такі завдання:

· уточнено сутність економічного розвитку регіону;

· розкрито роль і місце природного потенціалу в економічному потенціалі регіону;

· виявлено особливості впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіонів;

· проаналізовано динаміку економічного розвитку Донецької області;

· здійснено оцінку економічного потенціалу регіону;

· оцінено вплив природного потенціалу на спеціалізацію виробництва Донецької області;

· сформовано методичні основи інтегральної оцінки економічного потенціалу регіону;

· побудовано модель взаємозв'язків між природним потенціалом і економічним розвитком регіону;

· визначено концептуальні підходи до ефективного використання економічного потенціалу регіону.

Об'єктом дослідження є економічний розвиток регіону.

Предмет дослідження - методи і способи визначення впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіону.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі наукові методи: абстрактно-логічний, аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення, системного аналізу - при дослідженні структури економічного потенціалу, взаємозв'язків його компонентів, при визначенні впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіону, а також при опрацюванні концептуальних підходів до формування стратегії ефективного використання економічного потенціалу; порівняння - при оцінці динаміки та стану основних показників регіонального розвитку, спеціалізації виробництва, економічного потенціалу; економіко-статистичні - при побудові моделі взаємозв'язку елементів природно-ресурсного потенціалу та характеристик економічного розвитку регіону; теорії нечітких множин ? при інтегральній оцінці економічного потенціалу регіону.

Теоретичну основу дисертаційної роботи становлять ключові положення економічної теорії, теорії і практики розміщення продуктивних сил, регіональної економіки, математичної статистики. На визначення наукового підходу для досягнення поставленої мети вплинули роботи вітчизняних вчених, які присвячено дослідженню економічного розвитку регіону, вивченню економічного потенціалу регіонів і впливу його складових на перебіг соціально-економічних процесів, серед яких слід зазначити З.С. Варналія, З.В. Герасимчук, Л.М. Горбача, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.В. Степаненка, О.Б. Коротич, Т.С. Максимову, Л.Ц. Масловську, Н.В. Павліху, Х.М. Притулу, Л.К. Семів, М.А. Хвесика, Д.М. Стеченка, К.В. Давискібу, В.П. Руденка, О. Веклич, Л.С. Гринів. Серед учених, роботи яких присвячено розробці теорії регіонального розвитку, вирішенню проблем депресивних територій, інноваційного розвитку, слід назвати Б.І. Адамова, О.І. Благодарного, В.М. Василенка, П.В. Ґудзя, В.В. Максимова, С.В. Богачова. Серед зарубіжних науковців, що досліджували проблеми розвитку регіонів, можна назвати В.І. Відяпіна, М.В. Степанова, В.Г. Ігнатова, І.М. Шапкіна, О.О. Блінова.

Нормативно-правова база дослідження містить: Конституцію України, закони України, стратегії економічного і соціального розвитку Донецької області, програми науково-технічного розвитку Донецької області. Інформаційну базу становлять статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Донецькій області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і науково-методичних положень щодо ефективного використання природного потенціалу як чинника економічного розвитку регіону. При цьому одержано такі основні результати, які слід вважати новими або відносно новими:

вперше:

· запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки економічного потенціалу регіону і його складових на основі використання математичного апарату теорії нечітких множин, що дозволяє урізноманітнити інструментарій відстеження розвитку регіону та об'єктивно оцінювати його ресурсні можливості;

· визначено концептуальні підходи до ефективного використання економічного потенціалу регіону, які враховують його інтегральну оцінку, щільність взаємозв'язків складових, що дозволяє більш точно визначати орієнтири у стратегічному управлінні розвитком регіону;

удосконалено:

· підхід до аналізу динаміки економічного розвитку регіону на основі використання показників насиченості території елементами продуктивних сил, що дозволяє більш об'єктивно оцінювати відповідні процеси;

· прийоми оцінки економічного потенціалу регіону, які враховують регіональні особливості організації виробничих сил, що надає можливість оцінити характер їх залучення до суспільного виробництва;

· підхід до визначення впливу природного потенціалу регіону через призму спеціалізації, заснований на виділенні відповідної галузевої структури господарства, що дозволяє визначати можливі напрями розвитку регіону;

· прийоми добору показників для побудови багатофакторної регресійної моделі взаємозв'язків, які враховують використання елементів природного потенціалу, що уможливлює встановлення міри їх взаємозв'язку з економічним розвитком регіону;

дістало подальшого розвитку:

· розуміння сутності економічного розвитку регіону, що полягає в необхідності забезпечення позитивних якісних змін у структурі продуктивних сил через подолання суперечностей між рівнями розвитку продуктивних сил і виробничих відносин і підвищення на цій основі рівня та якості життя населення;

· твердження про те, що одним з основних пріоритетів економічного розвитку регіону є раціональне використання та збереження природного потенціалу, що забезпечує ресурсну безпеку держави;

· класифікація областей України на основі виокремлення ознаки господарської спеціалізації, що дозволяє об'єднати їх як господарські комплекси двох видів: промислово-аграрні та аграрно-промислові та підкреслити головні чинники відповідних економічних процесів.

Практичне значення одержаних результатів. У дисертаційній роботі сформульовано висновки щодо ефективного використання економічного потенціалу регіону, що має реальну практичну цінність і може сприяти підвищенню ефективності управління розвитком регіону. Найбільш важливе практичне значення мають рекомендації щодо:

· визначення впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіону;

· інтегральної оцінки забезпеченості регіону економічним потенціалом в цілому та окремими його складовими;

· необхідності управління процесом взаємодії природного потенціалу та економічного розвитку регіону.

Одержані у процесі дослідження результати впроваджено у діяльність Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації при обґрунтуванні стратегічних пріоритетів розвитку економіки Донецької області (довідка №10-153 від 20.05.2009 р.); Головного управління статистики у Донецькій області Державного комітету статистики України при проведенні аналізу стану економічного розвитку Донецького регіону (довідка №13-50/223 від 02.07.2009 р.); Виконавчого комітету Донецької міської ради при опрацюванні програм і стратегій розвитку (довідка №09/2-405 від 05.08.2009 р.); Державного управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області у процесі розробки розділу “Охорона навколишнього природного середовища” Програми економічного і соціального розвитку Донецької області (довідка №Р1-7143 від 18.09.2009 р.); Державного регіонального геологічного підприємства “Донецькгеологія” при обґрунтуванні стратегічних пріоритетів використання природних ресурсів і стратегії регіонального розвитку до 2025 року (довідка №1/839 від 25.05.2009 р.); Донецького державного університету управління МОН України у процесі підготовки програми і курсу лекцій з дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” (довідка №14-3060 від 03.09.2009 р.); ПВНЗ “Донецький інститут соціальної освіти” при підготовці програми і курсу лекцій з дисципліни “Географія Донецької області” та “Економічна та соціальна географія України” (довідка №394/78 від 21.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові результати, висновки, пропозиції та рекомендації належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою роботою, у якій представлено опрацьовані дисертантом наукові положення, методичні підходи і практичні рекомендації щодо впливу використання природного потенціалу на економічний розвиток регіону. Внесок здобувача до спільно опублікованих робіт конкретизований у списку наукових праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Про основні результати дослідження доповідалося на: Міжнародній науковій конференції “Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні” (м. Київ, 2006 р.); VII Міжрегіональній науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти інноваційного розвитку України” (м. Полтава, 2007 р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції “Еколого-економічні, правові та соціальні аспекти охорони навколишнього середовища” (м. Полтава, 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економіки і підприємництва” (м. Алушта, 2007 р.); Науково-практичній конференції “Розвиток соціально-економічної інфраструктури України в умовах євроінтеграції” (м. Полтава, 2008 р.); Міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: економіко-правові проблеми” (м. Донецьк - Святогірськ, 2008 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць, з яких 8 - у наукових фахових виданнях, 5 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,64 друк. арк. Особисто авторові належать 5,34 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Дисертаційна робота загальним обсягом 180 сторінок комп'ютерного тексту включає 38 таблиць, 37 рисунків, 22 додатки на 127 сторінках, список використаних джерел із 298 найменувань на 29 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі розкрито актуальність теми, виявлено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету і завдання, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи економічного розвитку регіону

У розділі уточнено сутність економічного розвитку регіону, визначено роль і місце природного потенціалу в економічному потенціалі, виділено особливості впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіонів України.

Узагальнення теоретичних поглядів сучасних учених щодо рушійних чинників економічного розвитку регіону потребує уточнення його сутності. Визначено, що складовою економічного розвитку і його критерієм є економічне зростання, що виражається у кількісному збільшенні ВВП. Це означає, що основою економічного розвитку є зростання реального виробництва (єдиного відтворювального циклу у вигляді виробництва-розподілу-обміну-споживання), перебіг якого зумовлений наявністю певних чинників (умов, ресурсів, засобів), сукупність яких обумовлює якість економічного потенціалу регіону. Отже економічний розвиток регіону ґрунтується на використанні економічного потенціалу і визначається якістю продуктивних сил. При цьому характеристики економічного потенціалу змінюються: з'являються нові або втрачаються існуючі раніше можливості розвитку, трансформується ресурсна основа виробничої діяльності і, таким чином, формується економічний потенціал майбутніх періодів. Це вказує на подвійну сутність економічного потенціалу, який водночас характеризує і результат розвитку, і можливості розвитку регіону в майбутньому. Тому розуміння суті власне економічного розвитку регіону ґрунтується на необхідності забезпечення позитивних якісних змін у структурі продуктивних сил через зняття суперечностей між рівнями їх розвитку і розвитку виробничих відносин та підвищення на цій основі рівня та якості життя населення.

З метою дослідження ролі та місця природного потенціалу в економічному потенціалі регіону з використанням теоретичного аналізу взаємозв'язку і взаємодії елементів продуктивних сил установлено, що від якісних і кількісних характеристик природного середовища території залежить повноцінна творча діяльність людини, яка за допомогою своєї інтелектуальної і фізичної праці, використовуючи природні блага у вигляді ресурсів виробництва, і створених своєю ж працею засобів виробництва, створює новий продукт, забезпечуючи тим самим передумови для подальшого розвитку. Виявлено, що природному потенціалу відведено основну роль як складовій економічного потенціалу та як базисному чиннику розвитку. Тому одним з основних пріоритетів для економічного розвитку регіону стає раціональне використання і збереження природного потенціалу, що забезпечує ресурсну безпеку держави.

Виявлено особливості впливу природного потенціалу на економічний розвиток регіонів, які найяскравіше виявляються через господарську спеціалізацію територій. У дисертації уточнено класифікацію областей України на основі виділення ознаки господарської спеціалізації. Так, з урахуванням переважаючих галузей промисловості більшість регіонів (18 областей) мають промислово-аграрну спеціалізацію. До аграрно-промислових територій віднесено поліські області - Волинську, Рівненську, Житомирську і Чернігівську, а також території з багатими агрокліматичними і сільськогосподарськими ресурсами - Вінницьку, Тернопільську і Хмельницьку області. Регіони, які б класифікувалися як аграрні або промислові, в економічному просторі країни відсутні, оскільки в кожному з них природні умови і ресурси дозволяють разом із різного роду промисловим виробництвом розвивати багатогалузевий аграрний сектор. У той же час на територіях зі сприятливими сільськогосподарськими умовами завдяки наявності мінерально-сировинної бази, функціонує багато галузей промисловості. Ознака господарської спеціалізації, яка є підґрунтям даної класифікації, визначена мірою залучення до економіки регіонів природного потенціалу їх територій.

Розділ 2. Аналіз використання природного потенціалу Донецької області

У розділі проаналізовано динаміку економічного розвитку та оцінено економічний потенціал Донецької області, визначено вплив природного потенціалу на господарську спеціалізацію регіону.

Результати динаміки економічного розвитку Донецької області та України з використанням традиційних економічних показників (табл. 1), а також показників, що характеризують насиченість території елементами продуктивних сил (табл. 2), свідчать, що область є однією з найбільш індустріально розвинених, на її території функціонує потужний промисловий комплекс, багатогалузеве сільське господарство, стрімко розвивається сфера послуг і фінансовий сектор.

Таблиця 1. Соціально-економічні показники Донецької області

Темпи зростання обсягів виробництва і реалізації промислової продукції визначають позитивну динаміку у соціально-економічному розвитку Донецької області. На економіку регіону припадає значна частина виробництва стратегічно важливих видів промислової продукції, що характеризує область як вагому складову економічного потенціалу країни. Результати економічного розвитку виявляються у позитивній динаміці показників, що характеризують насиченість території, а саме: показників щільності, розміщення і зв'язаності економічного простору регіону - індикаторів, що дозволяють більш об'єктивно оцінювати відповідні процеси (табл. 2).

Таблиця 2. Показники насиченості території об'єктами виробничого і невиробничого призначення, результатами їх використання

Визначено, що окремі процеси мають нерівномірний характер, інші - відзначаються стійкими тенденціями, треті - залишаються незмінними впродовж тривалого періоду. Основою таких розбіжностей є результати залучення до суспільного виробництва природних ресурсів.

Будучи великим індустріальним регіоном, Донецька область має у своєму розпорядженні значний економічний потенціал, основні складові якого визначають ефективність її функціонування та успіх соціально-економічного розвитку. Результати оцінки економічного потенціалу регіону, який ураховує регіональні особливості організації продуктивних сил, дозволили оцінити характер їх використання і встановити, що сьогодні є ряд негативних тенденцій і характеристик, які впливають на ефективність використання ресурсів регіону та успіх економічного розвитку. Матеріально-технічна база економіки регіону характеризується значною зношеністю, найбільш високі показники якої зафіксовано у промисловості, скорочується парк сільськогосподарської техніки, критичним є стан основних засобів у сфері освіти та охорони здоров'я; природні ресурси представлені багатою мінерально-сировинною базою, чорноземами, сприятливим для господарювання кліматом, при цьому залучення їх до господарської діяльності характеризується нераціональним використанням, загостренням екологічної ситуації; трудовий потенціал, більше третини якого задіяно у промисловості регіону, має високий рівень освіти, більше 15% штатних працівників щороку підвищують свій кваліфікаційний рівень і навчаються новим професіям, проте негативно відображаються на його якості високі показники захворюваності та смертності населення; регіон є одним із лідерів у країні щодо свого науково-технічного та інноваційного потенціалу, який разом із позитивними тенденціями має ряд негативних характеристик.

З метою оцінки впливу природного потенціалу регіону на спеціалізацію виробництва проаналізовано регіональну структуру господарства. Встановлено, що видобуток та переробка мінеральної сировини визначають характер промислової спеціалізації області. Щорічно більше 80% регіонального обсягу реалізованої промислової продукції припадає на види економічної діяльності, які безпосередньо функціонують на основі використання ресурсів природи: 47,1% ? металургійне виробництво, 11,4% ? добувна промисловість, 11,2% ? виробництво, розподілення електроенергії, газу та води, 5,7% ? харчова промисловість, 5,7% ? виробництво коксу і продуктів нафтопереробки, 4,5% ? хімічна і нафтохімічна промисловість, 3,1% ? виробництво будматеріалів (табл. 3).

Таблиця 3. Структура промисловості Донецької області за видами діяльності в 2007 року