Організація моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

УДК 631.1.008.4-047.36

Організація моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Брояка Антоніна Анатоліївна

Вінниця 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік

Національної академії аграрних наук України

Кропивко Михайло Федорович,

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України, завідувач відділу проблем галузевого і територіального управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ульянченко Олександр Вікторович,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу;

кандидат економічних наук

Самсонова Вікторія Володимирівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування, начальник відділу науково-технічної інформації

Захист відбудеться «3» грудня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, ауд. 2220.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна 3, ауд. 3214.

Автореферат розісланий «2» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Пчелянська

сільський консультаційний господарство

Анотація

Брояка А. А. Організація моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Вінницький національний аграрний університет. - Вінниця, 2010.

У роботі розкрито сутність та роль інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, узагальнено та поглиблено теоретико-методичні положення інформаційно-консультаційного забезпечення сільськогосподарських виробників та сільського населення, здійснено оцінку його сучасного стану. Обґрунтовано об'єктивну потребу запровадження моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, розкрито теоретико-методичні та практичні підходи до його виконання.

Розроблено концептуальний підхід до організації системного моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві на рівні суб'єктів надання інформаційно-консультаційних послуг, регіональному та державному рівнях управління галуззю. Запропоновано систему показників для оцінки результативності й ефективності інформаційно-консультаційних послуг. Надано пропозиції щодо удосконалення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві.

Ключові слова: інформаційно-консультаційна діяльність у сільському господарстві, інформаційно-консультаційні послуги, сільськогосподарське дорадництво, моніторинг, оцінка, результативність, ефективність.

Аннотация

Брояка А. А. Организация мониторинга информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Винницкий национальный аграрный университет. - Винница, 2010.

В диссертационной работе раскрыты сущность и роль информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве, обобщены и углублены теоретико-методические положения информационно-консультационного обеспечения сельхозпроизводителей и сельского населения. Выделены основные субъекты предоставления информационно-консультационных услуг в сельском хозяйстве, а именно: информационно-консультационные службы, региональные Центры научного обеспечения агропромышленного производства Национальной академии аграрных наук Украины и частные агроконсалтинговые службы, а также проведен анализ их деятельности.

Учитывая социально-экономическую необходимость, рекомендуется расширить спектр предлагаемых информационно-консультационных услуг и классифицировать их как индивидуальные, групповые услуги, информационные издания, помощь в подготовке и сопровождении документов, социально-экономические исследования.

Обоснована объективная необходимость внедрения мониторинга информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве, сущность которого рассматривается как «упорядоченная система наблюдения, сбора, обработки, передачи, хранения и анализа информации для определения потребностей сельскохозяйственных производителей и сельского населения в информационно-консультационных услугах, контроля на локальном, региональном и государственном уровнях за результативностью и эффективностью выполнения планов и программ информационно-консультационных мероприятий в сельском хозяйстве». Раскрыты теоретико-методические и практические подходы к его проведению.

Рекомендуется оценивать информационно-консультационную деятельность в сельском хозяйстве согласно критериям её результативности (как подтверждение проведения информационно-консультационных мероприятий и их краткосрочный анализ с помощью количественных и качественных показателей) и эффективности (как сопоставление затраченных ресурсов с достигнутыми экономическими результатами) на соматической (итоговой) и формативной (кумулятивной) основе. При этом выделяется внутренняя эффективность, основанная на самомониторинге информационно-консультационной службы, и внешняя эффективность, отражающая влияние информационно-консультационной деятельности на результаты хозяйствования сельскохозяйственных производителей и сельского населения.

Проведен анализ функционирования рынка информационно-консультационных услуг в сельском хозяйстве Украины, а также методов, используемых субъектами их предоставления для отслеживания и оценки своей деятельности, изложены основные проблемы, тормозящие ее развитие. Осуществлена диагностика спроса сельскохозяйственных производителей и сельского населения на информационно-консультационные услуги на основе сбалансирования их субъективных потребностей и объективной необходимости.

Разработан концептуальный подход к организации системного мониторинга информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве на уровне субъектов предоставления информационно-консультационных услуг, региональном и национальном уровнях управления отраслью. Также предложена система документооборота для его проведения, которая позволит ввести управленческий учёт в информационно-консультационных службах и сквозную отчётность по выполнению планов (программ) предоставления социально-ориентированных информационно-консультационных услуг, их количества, качества, эффективности и целевого использования бюджетных средств, направленных на поддержку информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве.

Предложена система показателей для оценки результативности и эффективности информационно-консультационных услуг, а также обоснованы различные направления анализа результатов мониторинга для адекватной оценки уровня выполнения заданий, поставленных перед информационно-консультационным обеспечением сельскохозяйственных производителей и сельского населения. Для комплексного определения наиболее эффективных видов и форм предоставления информационно-консультационных услуг, их плановой стоимости и способов контроля результативности и эффективности, предлагается использование структурно-логической модели взаимосвязанного планирования и мониторинга информационно-консультационной деятельности.

Для прогнозирования развития информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве рекомендуется использование эконометрической модели, которая основана на определении трендов объемов предоставления информационно-консультационных услуг. Предложен ряд мероприятий по усовершенствованию информационно-консультационной деятельности в сельском хозяйстве Украины.

Ключевые слова: информационно-консультационная деятельность в сельском хозяйстве, информационно-консультационные услуги, сельскохозяйственное дорадництво, мониторинг, оценка, результативность, эффективность.

Annotation

Broyaka A.A. Organization of Agricultural Advisory Activity Monitoring. - Manuscript.

The Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.03 - Economics and Management of National Economy. - Vinnytsia National Agricultural University. - Vinnytsia, 2010.

The essence and role of agricultural advisory service are revealed in the dissertation. The theoretical and methodological points of information and consultation support of agricultural producers and rural population are generalized and deepened; its current condition is analyzed. The objective necessity of introduction the monitoring of agricultural advisory service activity is substantiated; theoretical, methodical and practical approaches for its monitoring implementation are presented.

The conceptual approach for organization of systemic monitoring of agricultural advisory service to be provided by agricultural advisory service agents, on regional and national levels of branch management is developed. The metrics for evaluating effectiveness and efficiency of agricultural advisory service is offered. The suggestions on agricultural advisory service improvement are given.

Key words: agricultural advisory service activity, agricultural advisory service, agricultural extension service, monitoring, evaluation, effectiveness, efficiency.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інформаційно-консультаційна діяльність в сільському господарстві України завдяки державній підтримці та попиту на послуги набуває дедалі більшого розвитку. Нині інформаційно-консультаційні служби існують майже в усіх регіонах країни. Вони різняться за формами власності, організаційною структурою, джерелами фінансування, проте у них спільне завдання - поширювати сільськогосподарські знання та інформацію, сприяти впровадженню сучасних технологій та наукових досягнень сільськогосподарськими виробниками, надавати інформаційно-консультаційну допомогу у вирішенні виробничих, економічних, правових та інших господарських проблем, підвищувати рівень знань та практичних навичок ведення прибуткового сільськогосподарського виробництва, поліпшувати рівень добробуту селян та допомагати у розвитку сільських територій.

Регулярне комплексне відстеження процесу надання інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві є передумовою підвищення їх якості та ефективності, поліпшення планування та контролю за виконанням інформаційно-консультаційних програм. Як наслідок хаотичного безсистемного формування інформаційно-консультаційних служб в Україні, кожна з них використовує власні, часто невідповідні, методи моніторингу своєї діяльності, а деякі - взагалі його не здійснюють. Відсутність в Україні єдиної науково обґрунтованої системи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві унеможливлює відстеження, узагальнення та аналіз її результатів також і на національному рівні.

Із розвитком наукової думки підходи до організації ефективного інформаційно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі удосконалювались і набували нового змісту. Теоретичні та методологічні основи організації інформаційно-консультаційної діяльності знайшли своє відображення у працях таких вітчизняних вчених-економістів, як М.Ф. Безкровний, О.М. Бородіна, О.А. Галич, С.М. Григор'єв, В.В. Дерлеменко, Т.П. Кальна-Дубінюк, М.Ф. Кропивко, І.М. Криворучко, В.С. Мамалига, О.П. Недбалюк, В.М. Скупий, О.В. Ульянченко; зарубіжних науковців - Д.С. Алєксанов, А. Ван ден Бан, В. Віткін, В.М. Кошелєв, В.В. Маковецький, Б.С. Сиврес, Б.Є. Свансон, А.В. Чаянов та ін. Особливості розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві України проаналізовані такими дослідниками, як А.О. Агарков, Т.А. Бутенко, А.І. Бучацький, В.М. Геєць, Л.В. Доценко, Р.Я. Корінець, М.І. Лобанов, П.Т. Саблук, В.В. Самсонова, Б.К. Скирта, Р.М. Шмідт та ін.

У працях багатьох зазначених вчених відмічається важливість оцінки інформаційно-консультаційних програм та заходів, однак теоретико-методологічним засадам її здійснення приділено недостатньо уваги. Крім того, із зростанням зацікавленості держави у розвитку інформаційно-консультаційної діяльності у сільському господарстві, очевидною стає необхідність її системного відстеження, що в свою чергу вимагає узагальнення теоретичних і методичних положень та розробки практичних рекомендацій з організації її моніторингу. Невирішеність наведеної проблеми визначає актуальність теми, мету, завдання та структурну побудову дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в межах наукових досліджень ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України за темами 2006-2010 рр. «Науково-методологічне забезпечення удосконалення системи управління соціально-спрямованим агропромисловим виробництвом» (номер державної реєстрації 0106U006640) та 2008-2009 рр. «Розробка Положення та методології моніторингу надання соціально-спрямованих дорадчих послуг у сільській місцевості та концепції Державної цільової програми надання соціально-спрямованих дорадчих послуг у сільській місцевості на 2010-2015 рр.» (номер державної реєстрації 0108U003787).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація, поглиблення теоретико-методичних засад та розробка практичних рекомендацій з організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві.

Для досягнення поставленої мети виконувались такі завдання:

визначити понятійний апарат, значення та особливості здійснення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві;

розкрити сутність моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та визначити його роль у забезпеченні її розвитку;

систематизувати теоретико-методичні засади організації моніторингу та виділити критерії оцінки результативності й ефективності надання інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві;

оцінити сучасний стан інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та організації її моніторингу в Україні;

опрацювати методичний підхід та проаналізувати потребу сільськогосподарських виробників та сільського населення в інформаційно-консультаційних послугах;

розробити концептуальний підхід до організації системного моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві;

сформувати систему показників для оцінювання кількості, якості та ефективності виконання інформаційно-консультаційних заходів;

визначити пріоритетні напрями розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та обґрунтувати пропозиції щодо її вдосконалення.

Об'єктом дослідження є процес надання інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних положень організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ. Для реалізації завдань дослідження застосовувались такі методи: монографічний та історико-еволюційний (дослідження організаційного змісту та розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві); абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); розрахунково-конструктивний та порівняння (оцінка результатів діяльності і стану організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві різними суб'єктами її здійснення); SWОT-аналізу, спостереження та експертних оцінок (виявлення недоліків та напрямів удосконалення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, зокрема організації її моніторингу); соціологічний (опитування та анкетування представників інформаційно-консультаційних служб України різних типів та форм власності, сільськогосподарських виробників та сільського населення); групування, середніх та відносних величин, рядів динаміки, графічний (обробка й аналіз статистичних та оперативних даних); синтезу (розробка концептуальних засад організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві), економетричного прогнозування (прогноз обсягів надання інформаційно-консультаційних послуг) та інші загальноприйняті економіко-статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, звітні й оперативні дані Міністерства аграрної політики України (зокрема Відділу координації дорадництва), Національної академії аграрних наук України, в тому числі її структурних підрозділів, матеріали сільськогосподарських дорадчих служб, наукові публікації вітчизняних та закордонних вчених економістів-аграрників, матеріали науково-практичних конференцій, електронні ресурси, матеріали власних досліджень та вибіркових спостережень автора тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному дослідженні, поглибленні та розробці теоретичних, методичних і практичних положень з організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, спрямованих на підвищення її ефективності.

Найбільш значущими науковими результатами, які розкривають сутність дисертаційної роботи, становлять новизну і виносяться на захист, є:

уперше:

обґрунтовано концептуальний підхід до організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, який має системний характер здійснення на рівні суб'єктів надання інформаційно-консультаційних послуг, регіональному та державному рівнях управління галуззю і передбачає визначення потреб у послугах, контроль їх результативності та ефективності;

розроблено систему документообігу для здійснення моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, яка дає змогу запровадити управлінський облік в інформаційно-консультаційних службах та наскрізну звітність з виконання планів (програм) надання соціально-спрямованих дорадчих послуг, їх кількості, якості, ефективності та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності;

удосконалено:

класифікацію видів інформаційно-консультаційних послуг та форм їх надання, застосування яких на практиці дасть змогу підвищити ефективність здійснення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, а також обґрунтовано визначати джерела їх фінансування;

теоретико-методичний підхід до оцінювання інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві згідно з критеріями її результативності (кількості та якості наданих послуг) та ефективності (досягнутих економічних результатів), що ґрунтуються на соматичній (підсумковій) та формативній (кумулятивній) оцінках дорадчих заходів;

науково-методичне забезпечення прогнозування розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві за допомогою економетричної моделі, що ґрунтується на визначенні трендів обсягів надання інформаційно-консультаційних послуг;

набули подальшого розвитку:

розуміння сутності поняття моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві як упорядкованої системи спостереження, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації для визначення потреб сільськогосподарських виробників та сільського населення в інформаційно-консультаційних послугах, а також контролю результативності та ефективності виконання планів і програм їх надання на місцевому, регіональному та державному рівнях управління;

теоретичні підходи та методичні положення щодо здійснення діагностики потреб сільськогосподарських виробників та сільського населення в інформаційно-консультаційних послугах на основі збалансування суб'єктивних потреб та об'єктивної необхідності;

система економічних показників для відстеження і оцінки кількості, якості та ефективності надання інформаційно-консультаційних послуг сільськогосподарським виробникам та сільському населенню;

механізм взаємоузгодження процесів планування та моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності на основі структурно-логічної моделі, що дає змогу визначати в комплексі найбільш ефективні види та форми надання інформаційно-консультаційних послуг, їх планову вартість та способи контролю результативності й ефективності.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі положення можуть бути використані як методичні розробки з організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві з метою вдосконалення організаційно-економічного механізму її здійснення, впроваджуватись у практичну діяльність суб'єктів надання інформаційно-консультаційних послуг та органів управління інформаційно-консультаційним забезпеченням аграрного сектору на національному, регіональному та районному рівнях.

Окремі положення дисертації прийнято до впровадження Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України (довідка №18-4-17/466 від 19.04.2010 р.), впроваджено Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України (довідка № 0136-2 від 27.04.2010 р.), Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації (довідка № 6-3-26/1068 від 08.06.2010 р.), Центром наукового забезпечення АПВ Вінницької області НААН України (довідка № 2-24/803/а від 18.12.2009 р.). Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі у Вінницькому національному аграрному університеті під час викладання дисциплін «Дорадництво» та «Інформаційно-консультаційне забезпечення АПК» (довідка № 01-1638 від 01.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в поглибленні теоретико-методичних засад та у розробці пропозицій щодо формування організаційно-економічного механізму здійснення моніторингу виконання програм з надання інформаційно-консультаційних послуг сільськогосподарським виробникам та сільському населенню, а також вдосконалення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві загалом. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі та опубліковані в наукових працях (№ 1-12 за списком публікацій в авторефераті), одержані автором особисто. У методичних рекомендаціях, підготовлених у співавторстві (№ 13 за списком публікацій в авторефераті), безпосередньо автором здійснювалась розробка теоретичних положень моніторингу, методичних підходів і системи показників для оцінювання кількості, якості та ефективності виконання заходів з надання сільськогосподарських дорадчих послуг, а також системи документообігу.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственных консультационных служб» (м. Судак - м. Мелітополь, ТДАТА, 2006 р.), «Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності» (м. Вінниця, ВДАУ, 2007 р.), «Актуальні питання та інноваційний розвиток ступеневої освіти та дорадництва в сільськогосподарському виробництві» (м. Київ, НАУ, 2008 р.), «Социально-экономические аспекты развития аграрного сектора экономики в условиях кризиса. Роль консультационных служб» (м. Мелітополь, ТДАТА, 2009 р.), «Проблеми ринкової трансформації економіки регіону» (м. Вінниця, ВФЕІ, 2010 р.), «Економіко-правові особливості розвитку України та її регіонів в умовах трансформації економіки» (м. Сімферополь, КІЕГП, 2010 р.), «Інноваційні та інвестиційні процеси підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах глобалізації економіки» (м. Луганськ, ЛНАУ, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Напрями реструктуризації АПК регіону в умовах ринку» (м. Вінниця, ВДАУ, 2008 р.); науково-практичному семінарі «Особливості надання суб'єктам господарювання на селі та сільському населенню соціально-спрямованих дорадчих послуг з розвитку органічного виробництва та його законодавче забезпечення» (м. Київ, Національний виставковий комплекс «Експоцентр України», 2008 р.); нараді-семінарі з питань фінансування, використання бюджетних коштів та діяльності сільськогосподарських дорадчих служб (м. Київ, Міністерство аграрної політики України, 2008 р.); Міжнародному форумі-конференції сільськогосподарських дорадчих служб Центральної та Східної Європи «Актуальні проблеми сільського господарства та сільських територій - самоврядність, конкурентоспроможність, якість» (м. Сімферополь, КДАНКЦ, 2009 р.); VI Міжнародній виставці сільського господарства «ІнтерАГРО-2010» / Міжнародній школі-семінарі «Теорія та практика інноваційно-консультаційної діяльності» (м. Київ, Виставковий центр «КиївЕкспоПлаза», 2010 р.); підсумкових науково-практичних семінарах професорсько-викладацького складу ВНАУ (2008-2010 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 13 наукових працях загальним обсягом 9,17 ум.-друк. арк. (у тому числі 12 обсягом 7,53 ум.-друк. арк. - одноосібно), серед яких 6 статей обсягом 3,51 ум.-друк. арк. - у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота налічує 255 сторінок комп'ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків на 42 сторінках та списку використаних джерел із 214 найменувань на 24 сторінках. Робота містить 23 таблиці на 15 сторінках та 42 рисунка на 26 сторінках. Основний обсяг дисертації становить 179 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві» - розглянуто теоретичні і методичні засади здійснення інформаційно-консультаційного обслуговування сільськогосподарських виробників та сільського населення і його роль у забезпеченні розвитку сільського господарства за ринкових умов; обґрунтовано положення про потребу систематичного відстеження процесу надання інформаційно-консультаційних послуг для підвищення їх якості, результативності та ефективності; проаналізовано теоретико-методичні підходи до організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві.

Основними загальновизнаними видами інформаційно-консультаційних послуг вважаються групові та індивідуальні заходи, інформаційні видання. Проте цю класифікацію слід доповнити такими послугами, як допомога у підготовці та супроводі документів і економіко-соціологічні дослідження, які є суспільно необхідними за сучасних умов, та розширити перелік форм надання послуг, передбачених Законом України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”.

Доведено, що інформаційно-консультаційні послуги мають базуватись на науково обґрунтованих та перевірених дослідженнях і відповідати потребам клієнтів. Рівень досягнення цілей та якісна реалізація функцій інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві залежать від дотримання методичних підходів до її здійснення, зокрема етапів процесу консультування. Через весь алгоритм здійснення інформаційно-консультаційної діяльності проходить оцінка, що зумовило об'єднання її складових в єдину систему моніторингу.

Як результат послідовно дослідженого термінологічного ряду, що формує поняття «моніторинг інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві», його визначено як «впорядковану систему спостереження, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації для визначення потреб сільськогосподарських виробників та сільського населення в інформаційно-консультаційних послугах, контролю на місцевому, регіональному та державному рівнях за результативністю та ефективністю виконання планів і програм інформаційно-консультаційних заходів у сільському господарстві».

Слід відзначити, що моніторинг - це спрямовуючий інструмент у циклі планування, здійснення та оцінки інформаційно-консультаційної діяльності (рис. 1), а тому важливо, щоб його організаційний механізм відповідав таким завданням: засвідчувати та ідентифікувати виконання інформаційно-консультаційних заходів, а також накопичувати інформацію для поліпшення існуючих та розробки нових ефективних інформаційно-консультаційних програм. Зважаючи на це, створення загальнонаціональної системи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві може бути засобом контролю та оцінки виконання заходів, передбачених Державною цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності, іншими державними та регіональними програмами, спрямованими на розвиток сільськогосподарського виробництва й сільських територій, та використання виділених на ці заходи бюджетних коштів.

Рис. 1 Циклічність організації інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та її моніторингу

До наукових принципів організації ефективного моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності слід віднести наступні: простота, постійність, відповідність напрямам інформаційно-консультаційної діяльності, достовірність одержуваної інформації, гнучкість, орієнтація на майбутній розвиток та стратегічні управлінські цілі, виправданість понесених затрат, системність.

У контексті дослідження виділяються такі види моніторингу: моніторинг потреб сільськогосподарських виробників і сільських мешканців в інформаційно-консультаційних послугах (супроводжується аналізом потенційних можливостей здійснення інформаційно-консультаційної діяльності для задоволення цих потреб); моніторинг результативності (як підтвердження здійснених інформаційно-консультаційних заходів та їх короткостроковий аналіз за допомогою кількісних та якісних показників); моніторинг ефективності (досягнення економічних результатів як інформаційно-консультаційною службою (внутрішня ефективність), так і споживачами її послуг (зовнішня ефективність)). Відповідно обґрунтовано критерії їх оцінювання. З огляду на цілі, які переслідує моніторинг, може здійснюватися соматична (підсумкова) та формативна (кумулятивна) оцінка його результатів.

Запровадження моніторингу на всіх етапах здійснення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві дозволить науково обґрунтовано прогнозувати напрями її розвитку, підвищувати якість та ефективність.

У другому розділі - «Оцінка сучасного стану інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та організації її моніторингу» - проведено аналіз функціонування ринку інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві України та методів, що використовуються суб'єктами їх надання для відстеження та оцінки своєї діяльності; окреслено основні проблеми, що гальмують її розвиток; здійснено діагностику попиту сільськогосподарських виробників та сільського населення на інформаційно-консультаційні послуги.

У контексті дослідження ринку інформаційно-консультаційних послуг в сільському господарстві було визначено, що основними суб'єктами їх надання є: сільськогосподарські дорадчі служби, установи аграрної освіти та науки, комерційні агроконсалтингові фірми, консультаційні підрозділи агросервісних формувань. Проте відповідно до чинного законодавства, соціально-спрямовані інформаційно-консультаційні послуги можуть надавати коштом держбюджету лише зареєстровані сільськогосподарські дорадчі служби, а також регіональні Центри наукового забезпечення агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України в рамках виконання науково-технічних програм.

Сільськогосподарські дорадчі служби найбільше наближені до сільсько-господарських виробників та мають значний потенціал для розширення, оскільки коефіцієнт навантаження на одного дорадника становить понад 5 тис. суб'єктів господарювання на селі. Однак бюджетне фінансування сільськогосподарського дорадництва є недостатнім, а механізм отримання коштів доволі складний, тривалий та забюрократизований і потребує додаткового врегулювання. Так, 2009 року із загальної суми виділених 6,05 млн. грн. було використано лише 620,7 тис. грн. з держбюджету та 1247,7 тис. грн. із стабілізаційного фонду. Якщо на інформаційно-консультаційне забезпечення одного сільського мешканця у 2007 та 2008 роках припадало в середньому по 0,7 грн., що недостатньо, то 2009 року ця сума зменшилась до 0,4 грн. На одного працівника дорадчих служб 2007 року припадало 20629 грн. виділених коштів, 2008 р. - 12681 грн., а 2009 р. - 5996 грн. При цьому фактичний виробіток на одного дорадника становив відповідно 992; 4222 та 1851 грн.

Регіональні Центри наукового забезпечення АПВ НААН України мають розгалужену організаційну структуру, потужний кадровий та науково-інформаційний потенціал. На одного науковця НААН України припадає близько 100 суб'єктів сільськогосподарського виробництва та 29,6 тис. грн. загального обсягу фінансування. Проте вони недостатньо гнучкі щодо попиту користувачів інформаційно-консультаційних послуг, адже надають послуги лише з тих напрямів, з яких мають спеціалістів і консультують першочергово стосовно власних наукових розробок, оскільки зацікавлені в їхньому трансфері.

Агроконсалтингові фірми займають доволі незначну частку на ринку інформаційно-консультаційних послуг. Вони функціонують на комерційних засадах і не зацікавлені у здійсненні соціально-спрямованої діяльності. Зважаючи на низьку платоспроможність сільськогосподарських суб'єктів, скористатись їхніми послугами мають змогу лише деякі підприємства, здебільшого великі.

Зроблено висновок, що оцінити стан та ефективність інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві загалом по Україні доволі складно, оскільки не існує єдиних критеріїв оцінки, не здійснюється системний моніторинг щодо поширення сільськогосподарських знань та досягнутих результатів. Даних, які акумулюють Міністерство аграрної політики України щодо діяльності сільськогосподарських дорадчих служб та Національна академія аграрних наук України відносно своїх регіональних Центрів наукового забезпечення АПВ, недостатньо, оскільки вони відстежують переважно кількість здійснених інформаційно-консультаційних заходів та обсяг витрачених на це бюджетних коштів. Стосовно інформаційно-консультаційної діяльності комерційних агроконсалтингових фірм державна статистична звітність взагалі не формується. Тому вивчення громадської думки є вагомим джерелом інформації, особливо для оцінки якості й ефективності інформаційно-консультаційних послуг.

У результаті вибіркового анкетного опитування суб'єктів надання інформаційно-консультаційних послуг, сільськогосподарських виробників та сільських мешканців усіх областей з'ясовано, що лише 35,4% потенційних клієнтів охоплені інформаційно-консультаційною діяльністю. Причому, пропоновані послуги не повною мірою відповідають очікуванням сільськогосподарських виробників та сільського населення (задовольняється лише 29,4% відчутних потреб). Основними причинами, які стають на заваді того, щоб охопити всіх потенційних клієнтів та задовольнити всі їхні потреби, на думку працівників інформаційно-консультаційних служб, є недостатнє фінансування (81% відповідей), низька платоспроможність клієнтів (77%), недосконалість системи госпрозрахункових відносин у процесі здійснення інформаційно-консультаційної діяльності, неритмічність державного фінансування (74%).

Основними видами інформаційно-консультаційних послуг, якими скористались сільськогосподарські виробники та сільські мешканці, а також найвагомішими у вирішенні їхніх соціально-економічних проблем є: демонстраційні покази, навчально-практичні семінари, формальна освіта та консультації з виїздом у господарство (рис. 2). Згідно з відгуками користувачів інформаційно-консультацій-них послуг, вони були корисними в середньому на 4 бали (за 5-бальною шкалою).

Рис. 2 Види інформаційно-консультаційних послуг, якими скористались сільськогосподарські виробники та сільське населення, та їх вагомість у вирішенні соціально-економічних проблем (на думку користувачів)*

* Джерело: за результатами опитування, здійсненого автором.

Незважаючи на достатньо високий рівень сприйняття, лише 63,6% користувачів інформаційно-консультаційних послуг впровадили одержані рекомендації, 27,3% - частково використали. Основна причина - нестача коштів (46,7%). Ще одна причина - прагнення сільськогосподарських виробників спочатку пересвідчитись в ефективності наданих рекомендацій на досвіді інших (36,7%). Тому важливо більше уваги приділяти дням поля та ферми, до того ж 21,3% сільськогосподарських виробників погоджуються створити демонстраційну ділянку у своєму господарстві.

Більшість інформаційно-консультаційних служб використовують кілька джерел фінансування, при цьому 77% - освоюють бюджетні кошти, 58% - надають послуги на платних засадах, 42% - отримують благодійні внески та гранти. Переважно інформаційно-консультаційні послуги надаються безкоштовно, в деяких випадках має місце цінова дискримінація. Найефективнішим джерелом фінансового забезпечення інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, на думку її суб'єктів, є бюджетні кошти (36,1%), друге місце поділили надходження за надані послуги та абонентська плата (по 21,9%).

Основними показниками, які використовуються інформаційно-консультаційними службами для моніторингу свої діяльності, є кількість проведених заходів (семінарів, демонстрацій, днів поля тощо), кількість наданих консультацій з виїздом до клієнта та кількість підготовлених інформаційних видань. Лише 52% інформаційно-консультаційних служб здійснює оцінку якості наданих послуг і використовує одержану інформацію для планування та коригування своєї діяльності. Виявлено, що 23% суб'єктів інформаційно-консультаційної діяльності здійснюють дослідження щодо її ефективності. Основною причиною, через яку інформаційно-консультаційні служби не проводять моніторингу якості та ефективності своєї діяльності, є те, що ніхто не вимагає це робити, а самі вони впевнені в якості та ефективності своїх послуг. При цьому користувачі оцінюють діяльність інформаційно-консультаційних служб у середньому на 3,8 бала.

У форматі дослідження встановлено, що лише 52% вітчизняних інформаційно-консультаційних служб здійснюють діагностику потреб в їхніх послугах. Більшість із тих, хто не здійснює моніторинг потреб, зазначили, що вони і так обізнані з проблемами сільськогосподарських виробників і сільського населення, а також пропонують інформаційно-консультаційні послуги тільки з тих напрямів, з яких мають кваліфікованих спеціалістів. Така упередженість призводить до невідповідності між пропонованими послугами та очікуваннями їхніх одержувачів.

Ґрунтуючись на опрацьованих теоретико-методичних засадах здійснення моніторингу потреб, пропонується до використання така послідовність етапів цього процесу: 1) планування моніторингу потреб (окреслення мети та постановка завдань здійснення діагностики потреб, вибір відповідних підходів та методів, розробка процедури, встановлення термінів та бюджету); 2) здійснення моніторингу потреб (випробування методів та процедури визначення потреб, збір інформації від респондентів, обробка та аналіз одержаних даних); 3) оцінка результатів моніторингу потреб (підготовка звіту про результати здійснення діагностики потреб, оцінка виконаної роботи, використання одержаних результатів у плануванні та вдосконаленні інформаційно-консультаційної діяльності).

Під час практичного застосування наведеної методики виявлено, що сільськогосподарські виробники оцінюють власний рівень знань як вищесередній за всіма напрямами (рис. 3), і в середньому лише 41,43% відчувають потребу в додаткових знаннях та навичках. Проте це суб'єктивно відчутна потреба, адже не знаючи про наявність новітніх технологій, інноваційних методів господарювання та про можливості інформаційно-консультаційних служб щодо передачі таких знань (18,5% респондентів нічого не знають про інформаційно-консультаційні служби та послуги, які вони пропонують), важко адекватно усвідомити потребу в них.



Рис. 3 Оцінка власних знань сільськогосподарськими виробниками та рівень їхньої потреби у додатковій інформації згідно з напрямами*

* Джерело: за результатами опитування, здійсненого автором

Щоб оцінити об'єктивну потребу в інформаційно-консультаційних послугах у сільському господарстві, нами також досліджені інші критерії, такі як освіта, вік, професійний досвід, види та обсяги сільськогосподарського виробництва, цільове призначення виробленої продукції, канали її реалізації, організаційні та управлінські особливості господарювання, рівень життя, кредитоспроможність, інвестиційний настрій, схильність до створення різних форм сільськогосподарської кооперації тощо. Як результат, визначено перелік перспективних напрямів розвитку інформаційно-консультаційної діяльності, серед яких поширення сільськогосподарської кооперації, формування мережі збуту продукції, розвиток сільських територій та ін.

У третьому розділі - «Удосконалення організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві» - опрацьовано концептуальні підходи до формування та функціонування системи моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності у сільському господарстві; систематизовано показники для здійснення моніторингу; обґрунтовано напрями аналізу результатів моніторингу для адекватної оцінки рівня виконання завдань, поставлених перед інформаційно-консультаційним забезпеченням сільськогосподарських виробників та сільського населення.

Ґрунтуючись на апробованих світовою практикою підходах щодо організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, та зважаючи на особливості українського ринку, пропонуємо власний концептуальний підхід, згідно з яким, організаційна структура моніторингу має включати п'ять основних компонентів: суб'єкти надання інформаційно-консультаційних послуг в сільському господарстві, суб'єкти та об'єкти моніторингу, матрицю інформаційних потреб та цикл моніторингу й оцінки (рис. 4). Наведений підхід дає змогу на державному і регіональному рівнях та на рівні інформаційно-консультаційних служб здійснювати за допомогою низки методів регулярний збір, обробку, аналіз та накопичення даних щодо стану і перспектив розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, що створює інтегровану систему її моніторингу.



Рис. 4 Концептуальний підхід до організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

З метою підвищення ефективності інформаційно-консультаційної діяльності пропонуємо використання структурно-логічної моделі «планування - моніторинг», що передбачає шість складових: проблема, внесок, вихід, наслідок, середовище, припущення, які розглядаються у взаємозворотних напрямах з огляду на процес. На основі теоретичного викладення зазначеної моделі розроблено механізм організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві України, опрацьовано форми документації для відображення його результатів (табл. 1), а також їх рух між суб'єктам моніторингу.

Таблиця 1 Первинна та звітна документація щодо інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві

Види послуг	Первинна документація	Звітна документація
Індивідуальні консультації	Журнал обліку наданих консультацій (прошнурований для кожного дорадника на рік)	Акт здавання - приймання виконаних робіт, а також звіт сільсько-господарської дорадчої служби (щомісячний) з додатками: Кількість наданих індивідуальних консультацій; Програми проведення групових консультацій і список учасників групової консультації (копії); Примірники друкованих та малотиражних видань і списки розсилки (видачі) інформаційних видань (копії); Список осіб, яким надано допомогу в оформленні та супроводі документів
Групові консультації	Програма проведення заходу. Список учасників. Анкети оцінки якості проведення заходу
Інформаційні видання	Примірник інформаційного видання. Список розсилки (видачі)
Допомога в підготовці та супроводі документів	Технічне завдання на надання допомоги. Акти виконання робіт, підписані виконавцем та споживачем і затверджені головою сільської ради або замовником
Економіко-соціологічне дослідження	Технічне завдання на проведення економіко-соціологічного дослідження. Опитувальні листи (анкети) з виявлення потреб, оцінки ефективності надання послуг

В дослідженні обґрунтовано та запропоновано до використання систему показників, які дають змогу оцінити кількість, якість та ефективність інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві (рис. 5). Результати цих розробок покладено в основу проекту Положення про моніторинг надання соціально-спрямованих сільськогосподарських дорадчих послуг, опрацьованого на замовлення Міністерства аграрної політики України.

Розглядаючи моніторинг як фактор підвищення результативності та ефективності інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві, важливо усвідомлювати вагомість адекватного трактування його результатів та їх застосування у подальшій роботі. Пропонується здійснювати аналіз результатів моніторингу, орієнтуючись на стандарти, загальний рівень, складність, розвиток та альтернативи інформаційно-консультаційної діяльності.

Результати моніторингу доцільно застосовувати для прогнозування розвитку інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві з використанням економетричної моделі для визначення майбутніх трендів обсягу послуг з урахуванням сезонності, що дасть змогу удосконалити процес планування інформаційно-консультаційної діяльності, зокрема бюджетного фінансування соціально-спрямованих дорадчих послуг.



Рис. 5 Система показників моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві

З метою організації ефективного моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві доцільно здійснити наступні заходи:

затвердити Положення про моніторинг надання соціально-спрямованих сільськогосподарських дорадчих послуг;

запровадити єдину систему документального супроводу обліку, контролю й аналізу надання інформаційно-консультаційних послуг;

провести роз'яснювальну роботу серед суб'єктів моніторингу щодо методології його здійснення;

забезпечити фінансування досліджень з моніторингу надання інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві;

запровадити як мінімум щорічну діагностику потреб в інформаційно-консультаційних послугах;

створити автоматизовану інформаційну базу результатів моніторингу.

Реалізація розроблених пропозицій сприятиме вдосконаленню організації інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві і, як результат, - підвищенню ефективності аграрного сектору економіки України.

Висновки

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методичні положення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо організації моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві та підвищення її ефективності. Результати здійсненого дослідження дозволяють зробити такі висновки науково-методичного та практичного характеру:

1. Моніторинг є спрямовуючим інструментом у циклі планування, здійснення та оцінки інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві. Рівень досягнення цілей інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві залежить від дотримання таких етапів процесу: оцінки існуючої ситуації, визначення очікуваного результату, оцінки проблеми, формулювання можливих альтернативних рішень, аналізу та оцінки їхніх можливих результатів, вибору найефективнішого рішення, його впровадження, аналізу та оцінки результатів. Моніторинг - невід'ємна частина всіх етапів.

2. Класифікація моніторингу за видами виділяє: моніторинг потреб в інформаційно-консультаційних послугах, моніторинг потенційних можливостей інформаційно-консультаційних служб для задоволення цих потреб, моніторинг результативності (кількісний та якісний аналіз здійснених заходів), моніторинг ефективності (внутрішньої та зовнішньої), кожному з яких відповідають певні критерії оцінки.

3. В Україні відсутній єдиний підхід до організації моніторингу діяльності суб'єктів надання інформаційно-консультаційних послуг у сільському господарстві. Кожна інформаційно-консультаційна служба використовує власні методи та критерії оцінки своєї діяльності, при цьому переважно застосовуються кількісні показники, рідше показники якості та ефективності. Крім того, лише половина інформаційно-консультаційних служб здійснює моніторинг потреб сільськогосподарських виробників та сільського населення в їхніх послугах.

4. За результатами аналізу форм, видів та умов здійснення інформаційно-консультаційної діяльності в Україні окреслено основні проблеми, що гальмують її розвиток, серед яких найголовнішою є складність одержання коштів з держбюджету на здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності. Тому суб'єкти інформаційно-консультаційної діяльності надалі схиляються до збільшення обсягу послуг на платних засадах, оскільки недостатнє бюджетне фінансування, складний механізм освоєння державних коштів та неритмічність їх надходження, унеможливлюють ефективне її здійснення (особливо в першому кварталі, який найвільніший для сільськогосподарських виробників). Однак, як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, соціально-спрямовані сільськогосподарські дорадчі послуги повинні надаватись за рахунок бюджету, в іншому випадку їх пропозиція зійде до мінімуму у зв'язку із неприбутковістю.

5. Майже дві третини сільськогосподарських виробників та сільського населення ніколи не користувались інформаційно-консультаційними послугами, однак, більшість відчуває потребу в них, і навіть готові за них платити (40%). Невідповідність пропонованих послуг очікуванням споживачів, недостатня їх якість та ефективність значною мірою пов'язана із тим, що інформаційно-консультаційні служби не здійснюють моніторингу своєї діяльності.

6. Концептуальний підхід до організації системного моніторингу інформаційно-консультаційної діяльності в сільському господарстві передбачає його здійснення на рівні інформаційно-консультаційних служб, регіональному та державному рівнях управління галуззю. Рекомендований підхід та комплекс заходів щодо забезпечення механізму здійснення моніторингу дає змогу: по-перше, своєчасно визначати негативні процеси, що впливають на якість та ефективність надання інформаційно-консультаційних послуг, та розробляти заходи щодо їх усунення; по-друге, забезпечити відповідність інформаційно-консультаційної діяльності потребам сільськогосподарських виробників та сільського населення; по-третє, здійснювати контроль за виконанням інформаційно-консультаційних заходів, передбачених відповідними програмами, та оцінювати їх результативність, якість та ефективність; по-четверте, забезпечити раціональне використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціально-спрямованих сільськогосподарських дорадчих послуг.

...