Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У період світової економічної та фінансової кризи, що супроводжується перебоями платежів, зменшенням попиту на продукцію, втрачанням ринків збуту, згортанням виробництва, загострюється проблема втрати бізнесу. Виходячи з цього, виникає завдання виявлення та оцінки загроз бізнесу (економічної небезпеки) і, відповідно, побудови системи економічної безпеки підприємства.

Разом з тим, питання класифікації загроз і формування ієрархічної системи складових економічної безпеки підприємства, комплексної її оцінки та оцінки кожної складової не знайшло остаточного вирішення, тому потребує подальшого дослідження. Недостатньо висвітленими залишаються проблеми оцінки економічної ефективності антикризових заходів з позиції економічної безпеки підприємства. Усе це підкреслює необхідність досліджень в окресленому напрямку й актуальність теми дисертації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення й розробка теоретичних і методичних положень, інструментарію та практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначено й вирішено такі завдання:

– удосконалено класифікацію економічних загроз з урахуванням сучасних умов господарювання гірничодобувних підприємств;

– виявлено особливості загроз економічній безпеці підприємства в процесі їх зміни (посилення або послаблення);

– удосконалено методичні засади оцінки безпеки фінансового стану підприємства на основі вартісного показника;

– визначено особливості оцінки техніко-економічної безпеки підприємства гірничодобувної промисловості у вартісному вигляді;

– удосконалено методичні підходи до визначення рівня всіх складових комплексної економічної безпеки підприємства;

– розроблено методичні основи оцінки ефективності заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки підприємства.

1. Теоретичні засади комплексної оцінки економічної безпеки підприємства

Узагальнено теоретико-методичні підходи до комплексної оцінки економічної безпеки підприємства та її складових.

Установлено, що комплексна економічна безпека підприємства є складовою соціально-економічної безпеки. Остання характеризує захищеність підприємства від економічних загроз для стабільного функціонування й розвитку та виконання ним соціальних і екологічних програм і гарантій.

Обґрунтовано, що комплексна економічна безпека підприємства повинна мати прямий зв'язок з економічними показниками діяльності підприємства, тому до цієї безпеки включено складові, які прямо залежать від них (наприклад, безпека фінансового стану, прибутковості тощо).

На основі аналітичних досліджень установлено значну роль ідентифікації економічних загроз для комплексної оцінки економічної безпеки підприємства. Аналіз існуючих класифікацій загроз показав, що вони ототожнюють загрози підприємству та його власникам.

У роботі запропоновано враховувати комплексні економічні загрози підприємству та їх власникам, виокремивши економічні загрози активам підприємства, які призводять до його матеріальних або фінансових втрат, та безпосередньо економічні загрози власникам цього підприємства, якими є цілеспрямовані дії третіх осіб, спрямовані на відбирання корпоративних прав.

Своєю чергою, загрози активам підприємства запропоновано розглядати в розрізі загроз діяльності підприємства (що уповільнюють або унеможливлюють виконання ним своїх зобов'язань) і загроз його власності (що призводять до втрати активів).

Дослідження підходів до визначення видів економічних загроз дозволило встановити, що розділення загроз є досить умовним. Визначено об'єктивну необхідність урахувати властивість загроз переходити з одного виду до іншого. Доведено, що загрози діяльності підприємства, досягнувши свого критичного значення, загрожують його власності й навпаки. Запропоновано об'єднати перехідні загрози в одну групу перехідних загроз діяльності та власності підприємства.

Обґрунтована структура економічних загроз дозволила розробити класифікацію складових комплексної економічної безпеки.

Запропоновано комплексну економічну безпеку розділити на дві частини: економічну безпеку підприємства (відносно збереження його активів) та економічну безпеку власників (відносно корпоративних прав на це підприємство). Перша характеризує ефективність використання активів підприємства, забезпечення їх оптимальної структури для досягнення платоспроможності, фінансової стійкості та результативності його діяльності, тобто відображає захищеність від економічних загроз підприємству. Друга полягає в досягненні ефективного корпоративного управління та контролю, що характеризується високим ступенем захищеності власників цього підприємства від можливості настання корпоративного конфлікту. Обґрунтовано, що економічна безпека підприємства повинна включати: фінансово-економічну безпеку, яка полягає у фінансовій стійкості, платоспроможності підприємства, ліквідності його активів, прибутковості діяльності та стабільності розвитку, і техніко-економічну безпеку, що характеризує ефективність діяльності підприємства, яку забезпечують його майновий стан, інноваційність використовуваних технологій та організація виробництва. До складу фінансово-економічної безпеки входять: безпека фінансового стану та безпека прибутковості, а техніко-економічна безпека поєднує технічну та технологічну складові.

Установлено необхідність абсолютної вартісної оцінки кожної складової комплексної економічної безпеки підприємства.

Так, для вартісної оцінки безпеки фінансового стану, запропоновано абсолютний інтегрований показник - нестача фінансових ресурсів (активів, приведених до найбільш ліквідної форми), - який характеризується розрахунковою величиною фінансових ресурсів, необхідних підприємству для збільшення вартості його активів з метою досягнення нормативних значень фінансових коефіцієнтів, що використовуються при їх діагностиці. Цей показник ураховує нестачі (надлишки) кожного виду активів підприємства та приводить їх до ліквідної форми.

Аналогічно пропонується проводити вартісну оцінку безпеки прибутковості на основі показника нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативного значення операційного прибутку.

З'ясовано, що показники оцінки складових техніко-економічної безпеки мають різні вимірники: натуральні, вартісні, бальні тощо. Обґрунтовано, що для отримання порівнянних результатів доцільно запровадити їх вартісну оцінку, аналогічно до тієї, що застосовується для безпеки фінансового стану.

Так, оцінку техніко-економічної безпеки підприємства пропонується проводити на основі показника, який характеризував би ефективність використання технічних можливостей підприємства, його ресурсів і прогресивність застосовуваних технологій і мав тісний зв'язок з індикаторами, що використовуються при оцінці складових цієї безпеки.

Економічну безпеку власників підприємства відносно корпоративних прав на нього запропоновано оцінювати за допомогою бальної оцінки.

На основі аналізу існуючих методів оцінки ефективності управлінських заходів визначено об'єктивну необхідність у розробці показника оцінки доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та її складових, який повинен характеризувати економічні результати, отримані безпосередньо за рахунок росту рівня економічної безпеки, та, відповідно, витрати, необхідні для досягнення цих результатів.

2. Розробка методичних основ оцінки рівня фінансово-економічної безпеки підприємства

розроблено методичні підходи до вартісної оцінки фінансово-економічної безпеки та її складових на основі абсолютного інтегрального показника - нестачі фінансових ресурсів; запропоновано методику встановлення рівня цієї безпеки за допомогою відносного показника - коефіцієнта безпеки.

У роботі запропоновано вартісну оцінку фінансово-економічної безпеки проводити через оцінку її складових: безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості.

У процесі вартісної оцінки безпеки фінансового стану визначаються показники нестачі (надлишку) активів, виходячи з нормування відповідних їм фінансових коефіцієнтів. Розрахунок цих показників проводиться поступово: від найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до важко реалізовуваних (необоротних активів).

При визначені нестачі (надлишку) активів з меншою ліквідністю враховуються нормативні, а не фактичні величини більш ліквідних активів. Так, нестача (надлишок) запасів підприємства (?З1), розрахована за коефіцієнтом загальної ліквідності, знаходиться за формулою:

, (1)

де Нкзл - нормативне значення коефіцієнта загальної ліквідності, частка од.; ПЗ - загальна сума поточних зобов'язань, грн; ГК - фактична величина грошових коштів та їх еквівалентів, грн; ?ГК - нестача (надлишок) грошових коштів та їх еквівалентів, грн; ДЗ - фактична величина дебіторської заборгованості, грн; ?ДЗ - нестача (надлишок) дебіторської заборгованості, грн; З - фактична величина запасів, грн.

Аналогічно в дисертації знайдено значення величини нестачі (надлишків) інших активів підприємства.

При визначенні нестачі (надлишку) одного й того ж виду активу за декількома фінансовими коефіцієнтами остаточна величина встановлюється за методом «найгіршого варіанту»: як найбільша серед отриманих значень нестачі та, відповідно, як найменша серед надлишків.

У зв'язку з тим, що активи підприємства мають різні ступені ліквідності, для коректного зіставлення їх нестач (надлишків) запропоновано приведення цих величин до найбільш ліквідної форми.

Так, величина нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для того, щоб показники оцінки фінансового стану відповідали нормативним значенням (НФРбфс), знаходиться за формулою:

, (2)

де n - кількість ступенів ліквідності активів; ?Аі - нестача (надлишок) активу з і-ю ліквідністю; Кі - коефіцієнт приведення вартості активу з і-ю ліквідністю до найбільш ліквідної форми (грошових коштів та їх еквівалентів), який характеризує відношення ліквідаційної та балансової вартостей указаних активів.

Вартісна оцінка безпеки фінансового стану проводиться на основі абсолютного інтегрального показника - нестачі фінансових ресурсів, який дає можливість урахувати нестачі або надлишки кожного виду активів окремо.

Обґрунтовано, що для проведення коректної абсолютної оцінки всіх інших складових економічної безпеки підприємства та отримання порівнянних результатів доцільно запровадити їх вартісну оцінку, аналогічну до оцінки безпеки фінансового стану.

У дисертації об'єктами дослідження обрано гірничодобувні підприємства, які спеціалізуються на виробництві сировини для металургійної промисловості, зокрема гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) Кривбасу (виробники залізорудного концентрату, окотишів і агломерату) та нерудні підприємства ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» (виробники вапняку, який використовується в доменному й сталеплавильному процесах, і гранітного щебеню). Для кожного з цих підприємств розраховано нестачу фінансових ресурсів. Установлено, що в 2009 р. на усіх ГЗК м. Кривого Рогу цей показник мав від'ємне значення, що свідчить про їх стабільний фінансовий стан, а на нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» - навпаки, додатне, що вказує на наявність кризового стану.

Установлено, що величина нестачі фінансових ресурсів на ГЗК у десятки, а іноді в сотні разів перевищує значення цього показника для нерудних підприємств, тобто його значення залежить не лише від економічного та фінансового станів підприємства, але й від його розміру.

Це зумовлює необхідність використання відносного показника для порівнянної оцінки рівня безпеки фінансового стану, який дозволяє зіставити розрахункову величину нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативних значень показників, що використовуються при діагностиці безпеки фінансового стану, та загальну вартість активів підприємства, приведених до ліквідної форми (ЗАприв). Таким показником запропоновано коефіцієнт безпеки (Кб):

. (3)

Залежно від одержаних значень Кб проводиться розрізнення якісних рівнів економічної безпеки підприємства: нормального, задовільного, нестабільного, критичного та катастрофічного.

Запропоновано за допомогою коефіцієнта безпеки визначати рівень усіх складових комплексної економічної безпеки підприємства.

Після оцінки безпеки фінансового стану проводиться оцінка другої складової фінансово-економічної безпеки - прибутковості. При цьому знаходиться нестача (надлишок) операційного прибутку (?ОП) для досягнення підприємством його нормативного значення. Останнє, своєю чергою, визначається, виходячи з нормування, відповідно, показників платоспроможності підприємства та операційної рентабельності продажу його продукції. У цьому разі нестача фінансових ресурсів (у вигляді необхідної суми інвестицій) визначається як відношення нестачі операційного прибутку до нормативного значення коефіцієнту економічної ефективності (Ен). Далі, за коефіцієнтом безпеки встановлюється рівень безпеки прибутковості.

На основі запропонованої методики проведено розрахунки. Установлено, що на кінець 2009 р. рівень безпеки прибутковості може бути охарактеризований: як нормальний - на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», як задовільний - на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Балаклавське рудоуправління», як нестабільний - на ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», як катастрофічний - на всіх інших досліджуваних гірничодобувних підприємствах.

Після проведення вартісної оцінки безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості на основі отриманих результатів проводиться оцінка фінансово-економічної безпеки. При цьому порівнюються розраховані величини нестачі фінансових ресурсів, і визначається їх найбільше значення, тобто:

, (4)

де НФРфеб - нестача фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення фінансово-економічної безпеки.

Знайдена величина використовується для визначення рівня фінансово-економічної безпеки підприємства.

Проведені розрахунки свідчать, що у 2009 р. порівняно з 2008 р. рівень фінансово-економічної безпеки на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» не змінився й охарактеризований як нормальний. На ВАТ «Центральний ГЗК» рівень цієї безпеки знизився до задовільного, а на ВАТ «Південний ГЗК» - до катастрофічного, що свідчить про погіршення фінансової стійкості, платоспроможності та ефективності діяльності підприємств.

При оцінці динаміки рівня фінансово-економічної безпеки на нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» установлено, що протягом 2008-2009 рр. зміни відбулися лише на ВАТ «Балаклавське рудоуправління» - з нестабільного рівня до задовільного; на ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» рівень цієї безпеки характеризується як катастрофічний.

3. Комплексна оцінка економічної безпеки підприємства та розробка заходів щодо підвищення її рівня

Запропоновано методичні підходи до комплексної оцінки економічної безпеки; розроблено економіко-математичні моделі для оцінки техніко-економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості; наведено методику визначення рівня економічної безпеки власників підприємств, відносно корпоративних прав на нього; проведено оцінку доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та всіх її складових за допомогою запропонованого уніфікованого показника.

Для оцінки техніко-економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості розроблено лінійну модель функціональної залежності операційної рентабельності продажу від одиничних показників складових цієї безпеки. Обґрунтовано доцільність вибору в якості показників для оцінки технічної безпеки коефіцієнта оновлення основних засобів, а технологічної безпеки - матеріало- та енерговіддачі товарної продукції підприємства. Доведено неколінеарність цих показників, що підтверджує можливість їх застосування в розробленій економіко-математичній моделі.

Так, операційна рентабельність продажу нерудних підприємств ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» може обчислюватися з виразу:

, (5)

де Рор - операційна рентабельність реалізації продукції, %; К1 - коефіцієнт оновлення основних засобів, %; К2 - матеріаловіддача товарної продукції, %; К3 - енерговіддача товарної продукції, %.

Коефіцієнт детермінації (R2) моделі (5) дорівнює 0,7801, що підтверджує високу достовірність отриманої залежності.

На підставі розробленої моделі шляхом підстановки нормативних значень К1, К2, К3 розраховується нормативна величина операційної рентабельності реалізації.

Далі послідовно визначаються відхилення фактичного значення операційної рентабельності продажу від нормативного і, відповідно, величини нестачі операційного прибутку та фінансових ресурсів.

Загальна величина нестачі фінансових ресурсів, яка визначається при вартісній оцінці економічної безпеки підприємства, установлюється як найбільше значення серед величин показників нестачі, розрахованих для її складових (фінансово-економічної та техніко-економічної безпеки).

У результаті оцінки рівня економічної безпеки підприємств гірничодобувної промисловості (рис. 3) установлено, що у 2009 р. лише на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» було досягнуто її нормальний рівень. Отримані величини коефіцієнтів безпеки характеризували для ВАТ «Центральний ГЗК» (0,81) задовільний рівень цієї безпеки, для ВАТ «Балаклавське рудоуправління» (0,61) - нестабільний, а на всіх інших підприємствах - катастрофічний, про що свідчать від'ємні значення цих коефіцієнтів безпеки.

Для комплексної оцінки економічної безпеки підприємства, окрім оцінки економічної безпеки підприємства відносно майна та майнових прав проводиться оцінка економічної безпеки його власників відносно корпоративних прав на нього.

Для оцінки останньої в роботі розглядається перелік подій, що характеризують можливість виникнення корпоративних конфліктів. Кожна подія оцінюється в балах. Рівень цієї безпеки встановлюється за 100-бальною шкалою.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що у 2009 р. серед досліджуваних гірничодобувних підприємств найвищий (нормальний) рівень економічної безпеки власників відносно корпоративних прав на них досягнуто на ВАТ «Північний ГЗК» та ЗАТ «Запоріжнерудпром», задовільний рівень мав місце на ВАТ «Центральний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК», а критичний - на ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «Балаклавське рудоуправління», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів».

Рівень комплексної економічної безпеки визначається як найнижчий серед рівнів економічної безпеки підприємства та економічної безпеки безпосередньо його власників.

Установлено, що у 2009 р. серед усіх досліджуваних підприємств лише на ВАТ «Північний ГЗК» досягнуто нормальний рівень комплексної економічної безпеки. На ВАТ «Південний ГЗК», ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» мав місце катастрофічний рівень. Це свідчить, що останні підприємства потребують дієвих управлінських заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки та вкладання фінансових ресурсів.

У роботі запропоновано розширити інструментарій оцінки ефективності управлінських заходів. Розроблено уніфікований показник, який дозволяє встановити доцільність витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки підприємства та всіх її складових. Він характеризує відношення економії розрахункової величини фінансових ресурсів, необхідних для досягнення нормативного значення комплексним показником економічної безпеки, відповідно до і після впровадження оцінюваного заходу, до величини витрат за ним. Шуканий показник ефективності управлінських заходів, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки (ЕЗбез), розраховується за формулою:

, (6)

де НФР1, НФРр2 - розрахункова величина нестачі фінансових ресурсів, необхідних підприємству для досягнення нормативного значення комплексного показника економічної безпеки, відповідно, до і після впровадження управлінського заходу; Вф - загальна величина витрат, понесених для впровадження оцінюваного заходу.

Якщо антикризовий захід здійснюється за рахунок довгострокового інвестиційного проекту, то величина нестачі фінансових ресурсів НФРр2 та загальна сума інвестицій дисконтуються - приводяться до одного моменту часу (початку впровадження інвестиційного проекту).

У роботі проведено оцінку ефективності інвестиційного проекту з реструктуризації виробничого процесу ВАТ «Балаклавське рудоуправління» стандартними методами та на основі запропонованої методики. Період впровадження проекту - 2010-2019 рр., загальна сума інвестицій - близько 181 млн грн, передбачено будівництво циклічно-поточної лінії, ліквідацію Балаклавської та реконструкцію Кадиковської дробильно-збагачувальних фабрик, рекультивацію вироблених кар'єрів. Фінансування проекту планується за рахунок коштів засновників (збільшення статутного фонду).

Установлено, що чистий приведений дохід складає близько 40 млн грн, індекс доходності - 1,46, внутрішня норма рентабельності - 35 %, період окупності - 6 років, а ЕЗбез - 69,35 %. Це свідчить про високу ефективність заходу як з точки зору прибутковості досліджуваного інвестиційного проекту, так і з позиції доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки. З урахуванням цього проект рекомендовано до впровадження.

Висновки

економічний вартісний гірничодобувний фінансовий

У дисертації на основі проведеного наукового дослідження на теоретичному й прикладному рівнях наведено нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в комплексній оцінці економічної безпеки підприємства. Науково обґрунтовано методичні підходи до вартісної оцінки економічної безпеки підприємства та її складових за допомогою інтегрального показника нестачі фінансових ресурсів та відносної оцінки для встановлення їх якісного рівня на основі коефіцієнта безпеки; уніфікованої оцінки доцільності витрат, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки господарюючого суб'єкта та окремих її складових.

Основні наукові й практичні результати дослідження дозволяють сформулювати такі висновки, що відображають вирішення завдань дисертації відповідно до поставленої мети:

1. Дослідження та аналіз існуючих класифікацій економічних загроз дозволив встановити, що вони в основному характеризують можливі втрати підприємства. Запропоновано доповнити класифікацію цих загроз економічними загрозами власникам, урахувавши той факт, що власники підприємства можуть безпосередньо втрачати права на нього в процесі корпоративних конфліктів.

Аналіз загроз, пов'язаних з нестабільністю фінансового стану, показав, що при погіршенні рівня останнього умови невиконання підприємством своїх зобов'язань, які в існуючих класифікаціях ідентифікуються як загрози діяльності, можуть переходити в процес втрати його активів, тобто в загрози власності. Так, при невиконанні підприємством своїх зобов'язань можливі арешт і подальше відчуження майна, навпаки - у процесі санації підприємства відбувається відновлення його платоспроможності, покращення фінансового стану. Тобто загрози власності та діяльності можуть видозмінюватися й переходити один в одного. У зв'язку з цим у роботі запропоновано новий групу загроз - «перехідні загрози діяльності та власності підприємства».

2. На основі проведеного дослідження, виявлено, що існуючі методичні підходів до оцінки безпеки фінансового стану мають ряд недоліків та упущень. У зв'язку з цим запропоновано проводити вартісну оцінку безпеки фінансового стану підприємства на основі нормування показників, що дають можливість визначати нестачу або надлишок кожного виду його активів окремо.

Обґрунтовано доцільність визначення нестачі (надлишку) активів поступово: від найбільш ліквідних - грошових коштів - до менш ліквідних - дебіторської заборгованості, запасів, необоротних активів тощо.

Величини нестач (надлишків) кожного з активів запропоновано приводити до порівнянного вигляду за допомогою відповідних коефіцієнтів і визначати інтегральний вартісний показник - нестачу фінансових ресурсів підприємства - як їх алгебраїчну суму.

3. Установлено, що у 2009 р. на всіх гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу фінансовий стан характеризується як стабільний. Натомість на досліджуваних нерудних підприємствах ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» мала місце нестача фінансових ресурсів, що свідчить про наявність кризового стану.

4. Аналіз сутності показників оцінки складових економічної безпеки підприємства дозволив установити, що вони мають різні вимірники: натуральні, вартісні, бальні тощо. Обґрунтовано, що для проведення коректної абсолютної оцінки всіх складових економічної безпеки та отримання порівнянних результатів доцільно запровадити вартісну їх оцінку, аналогічну до оцінки безпеки фінансового стану, за допомогою величини нестачі фінансових ресурсів.

Доведено необхідність оцінки рівня всіх складових економічної безпеки підприємства за допомогою не лише абсолютного, а й відносного показника - коефіцієнта безпеки, основаного на зіставленні результатів вартісної оцінки кожної складової економічної безпеки та величини сумарних активів оцінюваного підприємства в ліквідній формі. За результатами отриманих значень цього показника диференційовано нормальний, задовільний, нестабільний, критичний та катастрофічний рівні безпеки.

5. На основі проведеного дослідження через інтегрування результатів порівнянної оцінки безпеки фінансового стану та безпеки прибутковості встановлено, що рівень фінансово-економічної безпеки у 2009 р. для ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» охарактеризовано як нормальний, для ВАТ «Центральний ГЗК» - як задовільний, а для ВАТ «Південний ГЗК» - як катастрофічний.

При оцінці рівня цієї безпеки для нерудних підприємств ЗАТ «СМАРТ-ХОЛДИНГ» установлено, що на ВАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та ЗАТ «Сакський завод будівельних матеріалів» її рівень найнижчий - катастрофічний, а на ВАТ «Балаклавське рудоуправління» - задовільний.

6. Обґрунтовано, що оцінку техніко-економічної безпеки підприємств доцільно проводити на основі рентабельності продажу їх продукції. Установлено показники, які мають значний вплив на її величину: коефіцієнт оновлення основних засобів, матеріало- та енерговіддачі товарної продукції. Доведено неколінеарність цих коефіцієнтів, що підтверджує доцільність їх застосування для розробки відповідної економіко-математичної моделі. Побудовано залежність рентабельності продажу від вище вказаних показників, що дає можливість визначати зміну величини рентабельності при зміні значень факторів, урахованих у цій моделі.

У процесі оцінки техніко-економічної безпеки гірничодобувних підприємств установлено, що у 2009 р. лише на ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК» досягнуто нормальний її рівень.

7. На основі комплексної оцінки економічної безпеки досліджуваних підприємств установлено, що в цілому у 2009 р. тільки на ВАТ «Північний ГЗК» досягнуто нормальний рівень цієї безпеки. Катастрофічним рівнем характеризувалася комплексна економічна безпека ВАТ «Південний ГЗК», ЗАТ «Запоріжнерудпром», ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» та «Сакський завод будівельних матеріалів». Таким чином, останні чотири підприємства потребують дієвих управлінських заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки та вкладання фінансових ресурсів.

8. На основі аналізу існуючих підходів до оцінки ефективності антикризових заходів, у тому числі тих, які досягаються за рахунок упровадження інвестиційних проектів, установлено, що вони не враховують у якості економічних результатів зміну рівня всіх складових економічної безпеки підприємства. Обґрунтовано необхідність розробки показника, який дозволяє порівняти зміну величини фінансових ресурсів, необхідних підприємству для підвищення до бажаного рівня його економічної безпеки, і загальну суму витрат на реалізацію відповідного заходу, що забезпечує досягнення цього підвищення.

На основі запропонованого показника ефективності управлінських заходів установлено доцільність залучення інвестицій для реструктуризації виробничого процесу ВАТ «Балаклавське рудоуправління», що дасть можливість підвищити не лише ефективність діяльності підприємства, але й рівень його економічної безпеки.

Література

1. Марченко О.М. Методичні основи оцінки фінансової складової економічної безпеки промислових підприємств / О.М. Марченко, В.Я. Нусінов, О.В. Нусінова // Вісник Криворізького технічного університету: зб. наук. праць. - Кривий Ріг, 2007. - Вип. 18. - С. 256-260.

2. Марченко О.М. Методичні основи оцінки фінансової складової економічної безпеки за балансовими показниками / О.М. Марченко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: [Економічні науки] : зб. наук. праць. - Чернівці, 2008. - Вип. 4(13). - С. 396-403.

3. Молодецька О.М. Методологічні аспекти оцінки корпоративної безпеки акціонерних товариств / О.М. Молодецька, В.Я. Нусінов // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. праць. - 2009. - № 1 (4Е). - С. 276-280.

4. Молодецька О.М. Удосконалення класифікації економічних загроз безпеці акціонерним товариствам / О.М. Молодецька // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2009. - Вип. 255. - Т. 4. - С. 843-848.

5. Молодецька О.М. Сучасні підходи до класифікації складових економічної безпеки підприємства / О.М. Молодецька // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - К., 2009. - № 6(50). - С. 194-198.

6. Молодецька О.М. Методологічні особливості оцінки техніко-економічної безпеки підприємств / О.М. Молодецька, О.В. Нусінова // Економічні науки. Серія. Облік і фінанси : зб. наук. праць. - Луцьк, 2010. - Вип. 7(25). - С. 303-312.

Размещено на Allbest.ru