Оцінка рівня соціальної відповідальності малого і середнього підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Автореферат

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Оцінка рівня соціальної відповідальності малого і середнього підприємництва

Коноваленко Анастасія Сергіївна

Донецьк - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний відповідальність бізнес

Актуальність теми. Соціально-економічні трансформації, які відбуваються в економіці України, спрямовані на побудову ефективної національної моделі економіки з метою створення умов для соціальної стабільності та гідного існування всіх громадян у відповідності із загальносвітовими тенденціями. У сучасних умовах держава не може існувати і досягати певного рівня розвитку в ізольованому просторі на засадах самозабезпечення. Тому вона повинна змушувати суб'єктів бізнесу до вирішення проблем громадськості, до соціальних потреб суспільства. Проте на даному етапі соціальна відповідальність бізнесу виступає як одноразова акція з метою створення позитивного іміджу в суспільстві на загальнонаціональному та регіональному рівні. Соціальна стратегія бізнесу повинна формуватись як довгострокова стратегія дій компанії щодо своїх працівників та щодо суспільства в цілому. З цим пов`язана необхідність використання позитивного світового досвіду з урахуванням вітчизняних особливостей ведення бізнесу, що може визначити ефективні шляхи до подальшого розвитку української економіки.

Значним внеском у розвиток теорії та практики малого і середнього підприємництва і соціальної відповідальності бізнесу є роботи Ф.Візера, Л.Мізеса, Ф.Хайєка, П.Друкера, Д.МакКлелланда, Дж.Шекля, Л.В.Бабаєвої, Ж.М.Грищенко, Т.І.Заславської, В.В.Радаєва, В.Г.Смолькова, І.П. Булєєва, М.Гончарової, О. Мартякової, В.Щербак, Н.Водницької, О.Бабич, М.Губської, Ф.Євдокимова, Л.Коновалова, М.Корсакова, І. Соболєвої, І.Троснікова, К.Чернового, В.Якірця. Проте теоретичні та методологічні аспекти щодо оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу залишаються недостатньо дослідженими і потребують поглибленого опрацювання. Це зумовило необхідність наукових досліджень даної спрямованості та визначило тему дисертації, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій за темою «Шляхи капіталізації та методи регулювання господарської діяльності підприємств базових галузей промисловості» (номер держреєстрації 0106U009514, 2006-2009 рр.), де проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності соціальної відповідальності бізнесу та сучасні методи оцінки її рівня.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є проведення комплексного аналізу соціальної відповідальності бізнесу як чинника розвитку підприємства і регіону, на території якого він функціонує, виявлення пріоритетів розвитку соціальної відповідальності в Україні, розробка методики оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено та вирішено такі задачі:

визначено економічну сутність поняття соціальної відповідальності бізнесу;

оцінено роль соціальної відповідальності бізнесу в ринкових умовах;

визначено методологічні основи дослідження концепції соціальної відповідальності бізнесу;

розглянуто особливості та існуючі моделі соціальної відповідальності бізнесу в розвинених країнах і пострадянських державах та виявлено проблеми становлення соціальної відповідальності бізнесу в Україні;

узагальнено досвід українських підприємств у сфері соціально відповідальної політики та визначено подальші напрями розвитку їх соціально відповідальної поведінки;

виявлено напрямки державної політики в сфері соціально спрямованої діяльності бізнесу в Україні;

сформовано концептуальну модель оцінки рівня соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва;

визначено принципи та критерії оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу;

розроблено методику комплексної оцінки рівня соціальної відповідальності малих та середніх підприємств.

Об'єктом дослідження є соціально-економічна діяльність суб'єктів малого та середнього підприємництва і впровадження практики соціальної відповідальності на сучасному етапі розвитку України.

Предметом дослідження є теоретичне та методичне забезпечення оцінювання рівня соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, за допомогою яких досліджено соціально-економічні процеси та явища у їхньому взаємозв'язку. Обрані методи дослідження застосовувались у різних комбінаціях на різних етапах дослідження залежно від встановленої мети, що сприяло забезпеченню достовірності економічного аналізу та обґрунтованості висновків. Так, у межах структурного та системного підходів загальнонаукових і спеціальних методів дослідження уточнено сутність поняття соціальної відповідальності бізнесу, визначено роль соціальної відповідальності бізнесу в ринкових умовах та напрями регулювання державної політики у сфері соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Застосування суб'єктно-об'єктного, логічного, системного методів організаційного аналізу, дедуктивний та індуктивний методи дозволили дослідити проблеми соціальної відповідальності бізнесу як явища сучасної економіки. Методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння використано при висвітленні загальних рис та виокремленні особливостей англосаксонської та рейнської моделей соціальної відповідальності бізнесу. Дослідження різних категорій стейкхолдерів проводилось методом класифікації та узагальнення. Методи фінансово-економічного аналізу, кількісна та якісна оцінки даних застосовані як база для розробки методу оцінки рівня соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та узагальненні досвіду впровадження концепції соціальної відповідальності бізнесу, розробці концептуальної моделі удосконалення механізму оцінки рівня соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва. У процесі дослідження одержано такі наукові результати:

уперше:

уточнено поняття соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва як реалізація суб'єктами малого та середнього підприємництва врегульованих державою та добровільних заходів з метою максимізації позитивного впливу підприємництва на суспільство. Запропоновано визначати рівень соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва на основі тривимірної оцінки, яка враховує інтегральний показник рівня соціальної відповідальності, рівень економічної обґрунтованості й соціальної доцільності малого та середнього підприємництва;

удосконалено:

концептуальну модель механізму оцінки рівня соціальної відповідальності, яка містить принципи, методи та критерії оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу. З цією метою запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника та розробки напрямів застосування методики;

технологію формування часткових критеріїв оцінки рівня соціальної відповідальності, яка відрізняється визначенням якісної оцінки показників діяльності підприємства;

науково-методичне визначення інтегрального показника рівня соціальної відповідальності бізнесу, максимально можливе значення якого дорівнює «1», що відповідає параметрам еталонного підприємства, коли значення бальної оцінки часткових показників підприємства дорівнює одиниці, а мінімальне «0», коли часткові показники на підприємстві або не розраховуються, або мають неприпустимий результат;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні засади регулювання розвитку соціальної відповідальності, а саме запропоновано поняття «методи регулювання соціальної відповідальності» як засоби впливу зацікавлених осіб (органів державної влади, громадських організацій, бізнесу, профспілок, організацій, споживачів та дослідницьких інституцій) на створення сприятливих умов для розвитку соціальної відповідальності бізнесу та розробку національної стратегії з корпоративної соціальної відповідальності; визначено умови впливу та наслідки;

класифікація методів регулювання аспектів соціальної відповідальності, а саме трудових відносин, захисту прав споживачів, екологічного захисту та розвитку громадян і суспільства;

наукові підходи до оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу на основі норм міжнародних стандартів, специфікою якої є урахування рівня економічної обґрунтованості та соціальної доцільності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку наукових і практичних засад, запропонованих концептуальних підходів та обґрунтуванні організаційних засад оцінки рівня соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва на основі тривимірної оцінки, яка враховує інтегральний показник рівня соціальної відповідальності, економічної обґрунтованості та соціальної доцільності бізнесу. Висновки та пропозиції здобувача доведено до рівня методичних розробок та рекомендовано для впровадження.

Результати дисертаційної роботи використано у практичній діяльності підприємств, що підтверджено відповідними документами: ВАТ «Запоріжсталь» (довідка №19/268 від 15.04.2010 р.), ТОВ «Ремаркетинг-Сервіс» (довідка №49 від 10.12.2009 р.), ТОВ «Продмаш» (довідка №3/350 від 03.03.2009 р.). Результати дослідження з удосконалення оцінки рівня соціальної відповідальності використано Міністерством праці та соціальної політики АР Крим при розробці й реалізації Стратегії розвитку та забезпечення конкурентоспроможності підприємств АР Крим (довідка №01/221 від 15.03.2010 р.), Громадським об'єднанням «Авангард» для укладення рейтингу соціально відповідальної практики підприємств АР Крим (довідка №24/2010 від 04.03.2010 р.), Кримською республіканською організацією партії «Союз» для розробки комплексу заходів щодо подальшого підвищення рівня соціальної відповідальності підприємств (довідка №18 від 20.01.2010 р.).

Окремі результати дослідження впроваджені у навчальний процес і використовуються в Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій (м. Запоріжжя) (довідка №102-1/10 від 23.03.2010 р.) та Феодосійській фінансово-економічній академії Київського університету ринкових відносин (м. Феодосія) при викладанні дисциплін «Маркетинг», «Соціологія управління», «Менеджмент» та «Етика бізнесу» (довідка №93 від 25.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору та найшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів. Основні результати дослідження пройшли апробацію і отримали позитивну оцінку науковців на 9 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема «Фінансові ринки та інститути» (м. Харків, 2007 р.), «Проблеми економічного та правового забезпечення менеджменту суб'єктів, що господарюють» (м. Донецьк, 2008 р.), «Україна в ХХІ столітті: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку (м. Кам'янець-Подільський, 2008 р.), «Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи» (м. Ялта, 2008 р.), «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 2008 р.), «Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації» (м. Сімферополь - м. Ялта, 2009 р.), «Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах» (м. Черкаси, 2009 р.), «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 2009 р.), «Міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування» (м. Ірпінь, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 11 наукових роботах, з них 4 статті у наукових фахових журналах і збірниках наукових праць, 7 публікацій у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,7 друк. арк., всі публікації одноосібні.

Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел (189 найменувань) і 16 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки, вона містить 23 таблиці, 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади соціальної відповідальності бізнесу (підприємництва)» розглянуто економічну сутність поняття соціальної відповідальності, проаналізовано роль соціальної відповідальності бізнесу в ринкових умовах і досліджено методологічні основи концепції соціальної відповідальності бізнесу.

Сучасний підхід до визначення поняття соціальної відповідальності бізнесу розглянуто через такі аспекти соціальної відповідальності, як соціальна стабільність та соціальна справедливість; теоретичне обґрунтування інституціоналізації благодійної діяльності; інституціональний підхід; форми, методи, проблеми, перспективи соціальної активності; особливості державної політики і очікування населення, що зумовлені національними, історичними та соціально-культурними передумовами.

На основі проведеного дослідження запропоновано поняття соціальної відповідальності малого та середнього підприємництва розглядати як комплексне, яке визначає реалізацію суб'єктами малого та середнього підприємництва системи заходів як врегульованих державою (у межах дотримання законів), так і добровільних (за ініціативою суб'єкта). Основою соціальної відповідальності є раціональне господарювання в процесі здійснення виробничої діяльності з урахуванням моральних цінностей суспільства на принципах відкритості і прозорості. Суб'єкт, рівні, структурні компоненти та форми соціальної відповідальності різняться залежно від обраної моделі відповідальності (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Суб'єкт, рівні, структурні компоненти та форми соціальної відповідальності бізнесу

Головним суб'єктом соціальної відповідальності є бізнес-одиниці, тобто підприємства та організації, які здійснюють комерційну діяльність з метою отримання прибутку та його подальшого розподілу та використання. До того ж, соціальна діяльність є частиною основної діяльності організації та може передбачати і побічну діяльність підприємства, а результатом дій організації повинен бути корисний ефект для груп зацікавлених осіб та суспільства.

З'ясовано та систематизовано коло зацікавлених осіб (стейкхолдерів), які впливають на діяльність організації або відчувають на собі вплив цієї діяльності. Логічно називати стейкхолдерів поняттям «групи впливу», тому що вони не тільки виконують пасивну роль, зацікавлені та очікують на результати діяльності підприємства, але й підштовхують організацію до дотримання концепції соціальної відповідальності.

В основі методики проведення дослідження покладено такі елементи аналізу: аналіз матеріалів українських та зарубіжних ЗМІ з питань практики соціальної відповідальності бізнесу; аналіз експертних розробок; аналіз інформації, представленої на офіційних Інтернет-сайтах; аналіз результатів контент-аналізу документальних джерел, що висвітлюють теорію та практику впровадження соціальної відповідальності бізнесу за кордоном; аналіз вторинної інформації, отриманої в ході соціологічних досліджень в Україні і в зарубіжних країнах.

• У розділі 2 «Аналіз процесу становлення соціальної відповідальності в умовах трансформації економіки» проаналізовано особливості становлення соціальної відповідальності бізнесу в розвинутих країнах, досліджено генезис та розвиток концепції соціальної відповідальності в постсоціалістичних країнах і Україні та оцінено державну політику в сфері соціальної відповідальності бізнесу в Україні.
• Доведено, що сприйняття суспільством соціальної відповідальності бізнесу за ХХ ст. у розвинених західних країнах пройшло три етапи: управління, спрямоване на максимізацію доходів (друга чверть ХХ ст.); управління, засноване на патерналізмі (починаючи з 1930-х рр.); соціальне управління (починаючи з 1960-1970-х рр.), проте в Україні можна виділити п`ять основних етапів становлення етичних поглядів у ХХ ст.: традиційний капіталістичний (до 1917 р.); пряме державне регулювання (1920-ті рр.); період планової соціалістичної відповідальності (1930-1980-ті рр.); «дикий пострадянський капіталізм» (1990-ті рр.); період локального патерналізму (починаючи з 2000 р.).
• Аналіз становлення соціальної відповідальності в розвинених країнах світу довів існування двох моделей соціальної відповідальності: англосаксонську (американську) і рейнську (європейську) моделі соціальної відповідальності бізнесу, які різняться джерелами регулювання діяльності підприємств, метою та ідеологією бізнесу. Проте кожна з моделей соціальної відповідальності бізнесу має свої переваги і недоліки, тому у чистому вигляді не застосовується (табл. 1).

Практика господарювання в розвинених країнах свідчить, що соціальна відповідальність бізнесу активно і успішно реалізується. Компанії не просто вирішують проблеми суспільства, інвестуючи кошти в розвиток соціально значущих сфер (освіти, медицини, науки, виробництва, спорту тощо), підтримуючи соціально незахищені верстви та піклуючись про навколишнє середовище, а й отримують користь від реалізації таких заходів.

У країнах з розвиненою ринковою економікою бізнес бере участь у вирішенні проблем громадськості, соціальних потреб суспільства, успішний бізнес забезпечує робочі місця, інвестує виробництво товарів та послуг, сплачує податки і в кінцевому результаті приводить до підйому економіки. Крім того, актуальною проблема соціалізації бізнесу стає в країнах Південно-Східної Азії, економіка яких перебуває у стані трансформації. Спостерігається загальносвітова тенденція впровадження принципів концепції соціальної відповідальності бізнесу в практичну діяльність підприємств.

Аналіз розвитку концепції соціальної відповідальності в постсоціалістичних країнах показав, що основними проявами соціально відповідальної поведінки суб'єктів бізнесу є створення робочих місць, розвиток персоналу, реалізація екологічних програм як у рамках господарської діяльності, так і за її межами, виконання ділових зобов'язань перед клієнтами і партнерами, в тому числі сплата податків. Інформаційною базою для аналізу рівня та якості соціальної відповідальності є соціальні (нефінансові) звіти підприємств, але необов'язковість складання яких призвела до того, що далеко не всі суб'єкти їх складають, не існує єдиної структури та вимог до їх складання, тому неможливо оцінити та порівняти рівень соціальної відповідальності окремих суб'єктів господарювання.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз характерних рис англосаксонської та рейнської моделей соціальної відповідальності бізнесу

Компанії в Україні, які перші складали та оприлюднили соціальні звіти, дотримувались Керівництва по звітності в галузі сталого розвитку Глобальної ініціативи звітності (Global Reporting Initiative, GRI), до цих суб'єктів бізнесу відносяться ЗАТ «Оболонь», група компаній «Метінвест» та «Фокстрот», компанії «Систем Кепітал Менеджмент», «Ернст енд Янг», XXI Століття, «Київстар», ІНТЕРПАЙП, Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед, компанія Unilever Україна, «Майкрософт Україна» та Донбаська паливно-енергетична компанія (ДПЕК). Основним мотивом складання цієї звітності стала необхідність дотримування міжнародних стандартів як у сфері якості, так і соціальної відповідальності бізнесу для виходу на міжнародні фінансові та товарні ринки.

Метою регулювання відносин, що стосуються системи трудових відносин, захисту прав споживачів, захисту навколишнього середовища та розвитку і підтримки громадян є підвищення соціальної відповідальності компаній (підприємств), розробка та впровадження національної стратегії з корпоративної соціальної відповідальності. Таке регулювання здійснюється комплексом методів, під якими слід розуміти способи впливу зацікавлених осіб на створення сприятливих умов для розвитку соціальної відповідальності бізнесу та розробки національної стратегії з корпоративної соціальної відповідальності (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Механізм реалізації державної політики у сфері соціальної відповідальності

Таким чином, основними напрямками регулювання розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні повинні бути такі заходи: розробка державних програм, впровадження комплексу податкових пільг з метою стимулювання соціально відповідальних дій підприємств; розповсюдження передового досвіду підприємців у сфері благодійної діяльності, меценатства й інших соціально відповідальних дій; розробка та впровадження методики оцінки рівня соціальної відповідальності підприємств для консолідації зусиль комерційних, урядових, громадських організацій, ЗМІ щодо розповсюдження практики реалізації соціальних програм та підвищення рівня соціальної відповідальності бізнесу в Україні.

У розділі 3 «Пропозиції щодо оцінки рівня соціальної відповідальності малих та середніх підприємств» запропоновано концептуальну модель механізму оцінки рівня соціальної відповідальності малих та середніх підприємств, обґрунтовано методику та критерії оцінки рівня соціальної відповідальності, викладено результати апробації методики оцінки рівня соціальної відповідальності підприємства.

Проведений аналіз свідчить про недостатньо повне розкриття механізму оцінки рівня соціальної відповідальності бізнесу та необхідність удосконалення цього механізму, проте під механізмом оцінки слід розуміти комплекс методів, методик, принципів та критеріїв оцінки рівня соціальної відповідальності (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Механізм оцінки рівня соціальної відповідальності підприємства

Основою методики оцінки рівня соціальної відповідальності суб'єктів малого та середнього підприємництва є загальні принципи її здійснення: принцип вибірковості - доцільність оцінювати показники соціальної відповідальності з урахуванням напряму діяльності організації; принцип порівнянності - використання сукупності відносних показників з метою уніфікації показників соціальної активності; принцип обґрунтованості - забезпечення правдивості та об'єктивності висвітлення інформації щодо соціальної відповідальності організації; принцип урахування загальних умов - урахування стану економіки держави та впливу макроекономічних показників на всі підприємства незалежно від галузевої приналежності; принцип галузевої приналежності - дозволяє акцентувати увагу на галузевих ризиках здійснення діяльності підприємств.

З метою здійснення кількісної та якісної оцінки обирається категорія показників (часткові показники) діяльності підприємства, які прямо впливають на рівень соціальної відповідальності бізнесу та можуть служити критеріями її рівня (результуючого показника) (рис.4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Алгоритм визначення показника рівня соціальної відповідальності

Для оцінки рівня соціальної відповідальності малих та середніх підприємств розроблено відповідну методику, яка містить такі етапи:

1) визначення часткових показників соціальної відповідальності підприємства;

2) проведення бальної оцінки одержаних часткових показників на основі розробленої шкали від 0 до 1, де мінімальне значення кожного окремого часткового показника прирівнюється до нуля, а максимальне значення - до одиниці;

3) побудова "лепесткової" діаграми на основі бальної оцінки часткових критеріїв;

4) визначення інтегрального показника рівня соціальної відповідальності бізнесу (підприємства, організації, установи) на підставі співвідношення площі "лепесткової" діаграми, побудованої за допомогою бальної оцінки часткових показників соціальної відповідальності, з максимально можливим показником за формулою

,

де І - інтегральний показник рівня соціальної відповідальності бізнесу; - бальна оцінка і-го часткового показника; і - кількість часткових показників. Значення інтегрального показника рівня соціальної відповідальності бізнесу може коливатись від 0 до 1 (для еталонного підприємства «1»);

5) на основі аналітичних та графічних даних проведення аналізу спрямованості дій керівництва, пріоритетів управління та дотримання принципів концепції соціальної відповідальності бізнесу;

6) задля раціонального поєднання в діяльності підприємства економічних та соціальних цілей пропонується проводити дослідження специфіки соціально відповідальної орієнтації підприємства на основі матриці «Економічна обґрунтованість та соціальна доцільність бізнесу», відповідно до якої може існувати чотири ситуації, коли діяльність підприємства економічно обґрунтована та соціально доцільна, економічно обґрунтована, але соціально недоцільна, соціально доцільна, але економічно необґрунтована та необґрунтована і недоцільна;

7) порівняння показників соціальної відповідальності бізнесу різних підприємств та розробка рекомендацій щодо підвищення рівня соціальної відповідальності організації, обраної як об'єкт дослідження.

З метою проведення апробації запропонованої методики оцінки соціальної відповідальності підприємств обрано 5 підприємств, які є різними за такими ознаками: вид діяльності, масштаб діяльності, кількість працівників, регіональне розташування, а саме: ТОВ «Продмаш» м.Мелітополь, ТОВ «Термолітмаш» м.Мелітополь, ТОВ «Ремаркетинг-Сервіс» м.Київ, Макіївська філія ТОВ «ТД Кампус Коттон Клаб» м.Макіївка, ВАТ «Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод» м.Донецьк. Діяльність обраних підприємств відповідає встановленим вимогам: вони є комерційними підприємствами, діяльність яких спрямована на отримання прибутку, його розподіл та використання.

Як часткові критерії соціальної відповідальності бізнесу обрані 14 показників діяльності підприємства, що характеризують як результати фінансово-економічної, так і соціальної діяльності, а саме: співвідношення обсягів виробництва (реалізації) на одного працівника підприємства з показником середнім по галузі; річний темп приросту обсягів реалізації продукції (товарів, послуг, робіт); перевищення темпів зростання обсягів реалізації продукції над темпами зростання операційних витрат; темпи приросту продуктивності праці за аналізований період; відхилення розміру ставок мінімальної заробітної плати, встановленої на підприємстві, від законодавчо встановленого значення; частка працівників, які отримують заробітну плату нижче за рівень прожиткового мінімуму працездатного населення в області, в середньообліковій чисельності працівників; відхилення розміру середньомісячної заробітної плати від середньогалузевого значення; частка витрат на соціальні програми для персоналу на одного працівника по відношенню до розміру середньомісячної заробітної плати; темпи створення додаткових робочих місць (або скорочення кількості працівників); частка прибутку, яка використана на реалізацію соціальних програм за межами організації; частка в загальному обсязі виготовленої (реалізованої) продукції (товарів, послуг, робіт) продукції, яка була повернена з причин її недоброякісності або браку; рівень виконання обов'язкових програм із захисту екології; темпи приросту податкових та інших зобов'язань, термін виконання яких настав; інформування стейкхолдерів про стан і діяльність підприємства, укладання звітності.

Для кожного часткового критерію встановлюється рівень бальної оцінки, при якій цей показник відповідає або не відповідає вимогам економічних законів, при яких значення часткового критерію оцінюється як соціальний або несоціальний прояв діяльності підприємства. Відповідно до кожного часткового критерію проставляється його бальна оцінка. Аналіз рівня економічної обґрунтованості та соціальної доцільності діяльності підприємств наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Аналіз показників економічної обґрунтованості та соціальної доцільності діяльності підприємств

Графічна інтерпретація комплексу показників соціальної відповідальності бізнесу ґрунтується на розміщенні показників рівня економічної обґрунтованості та соціальної доцільності бізнесу на осі координат відповідно до матриці «Економічна обґрунтованість та соціальна доцільність бізнесу». Так, на осі Х («Економічна обґрунтованість») відкладається відповідний показник рівня економічної обґрунтованості бізнесу, а на осі У («Соціальна доцільність») - відповідний показник рівня соціальної доцільності бізнесу. Інтегральний показник рівня соціальної відповідальності бізнесу визначатиме радіус кола для побудови пузиркової діаграми Графічне порівняння визначеної системи трьох показників рівня соціальної відповідальності бізнесу дозволяє зробити наочне порівняння проявів діяльності обраних для дослідження підприємств, що підтверджують аналітичні розрахунки (рис.5).

Як показують розрахунки та графічне відображення, найбільшим рівнем соціальної відповідальності бізнесу характеризується діяльність підприємства ТОВ «Ремаркетинг-Сервіс», діяльність керівництва всіх інших підприємств має пріоритетну спрямованість на забезпечення економічної обґрунтованості бізнесу, про це свідчить перевищення рівня економічної обґрунтованості бізнесу над рівнем соціальної доцільності. На основі "лепесткової" діаграми, побудованої за бальними оцінками часткових критеріїв соціальної відповідальності, можливо судити про спрямованість дій керівництва підприємства: дії спрямовані на виконання внутрішніх або зовнішніх зобов'язань та задач.

Результати застосування механізму оцінки рівня соціальної відповідальності можуть служити основою для розробки рейтингів соціальної відповідальності підприємств, що стане додатковим стимулом для ознайомлення з перевагами соціально відповідальної позиції підприємств та дотримання даної концепції в своїй діяльності. Крім того, результати оцінки можуть стати основою для розробки комплексу заходів підприємств, які сприятимуть в подальшому підвищенню рівня соціальної відповідальності, та формування національної стратегії з корпоративної соціальної відповідальності.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Коноваленко А.С. Экономическая сущность понятия социальной ответственности бизнеса как современной модели управления финансово-экономической деятельностью предприятия / А.С. Коноваленко // Бизнес Информ. - 2007. - № 12(3). - С. 48-50.

Коноваленко А.С. Організаційно-методологічні аспекти оцінки соціальної відповідальності бізнесу / А.С. Коноваленко // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. - Спецвипуск. - 2009. - Т. 1. - С. 159-163.

Коноваленко А.С. Становлення соціальної відповідальності бізнесу у постсоціалістичних країнах / А.С. Коноваленко // Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. - 2009. - Вип. № 153. - С. 163-173.

Коноваленко А.С. Необхідність управління розвитком промислового регіону на основі механізму соціального партнерства / А.С. Коноваленко // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2009. - Вып. 2, т. 2. - С. 131-140.

Матеріали наукових конференцій

Коноваленко А.С. Соціальна відповідальність бізнесу як основний принцип організації діяльності підприємства в ринкових умовах / А.С. Коноваленко // Проблеми економічного і правового забезпечення менеджменту суб'єктів, що господарюють: матер. наук. конф., 17-18 квіт. 2008 р. - Донецьк: ДонНТУ, 2008. - С. 117-122.

Коноваленко А.С. Особливості становлення соціальної відповідальності бізнесу в Україні як сучасної концепції розвитку економіки підприємств / А.С. Коноваленко // Україна в ХХІ столітті: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку: зб. наук. пр. [за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 квіт. 2008 р.]. - Кам'янець-Подільський: КПНУ, 2008. - С. 202-205.

Коноваленко А.С. Міждисциплінарний підхід як методологічна основа дослідження процесу соціалізації бізнесу / А.С. Коноваленко // Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи: матер. міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених, м. Ялта, 17-19 квіт. 2008 р. - Ялта: РВНЗ КГУ, 2008. - Ч. 1. - С. 44-45.

Коноваленко А.С. Управління корпоративною репутацією підприємства у контексті світової тенденції соціалізації бізнесу / А.С. Коноваленко // Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір: зб. наук. пр. учасників VІІІ Міжнар. наук. конф. молодих учених та студентів, 17-18 трав. 2008 р.: у 2 ч. / за заг. ред. А.А. Ткача. - Мелітополь: МІДМУ «КПУ», 2008. - Ч.1 - С. 118-120.

Коноваленко А.С. Історичні традиції соціальної відповідальності бізнесу як прояву економічної культури українського народу / А.С. Коноваленко // Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації: матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 13-15 лют. 2009 р. - Сімферополь: Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2009. - С. 65-69.

Коноваленко А.С. Соціальна відповідальність бізнесу у постсоціалістичних країнах / А.С. Коноваленко // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах [за матеріалами ІV Міжнар. наук. конф. 23-25 вер. 2009 р.]: в 2 т. - Черкаси: Черкас. нац. ун-т імені Богдана Хмельницького, 2009. - Т. 2. - 2009. - С. 106-108.

Коноваленко А.С. Податкові механізми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу / А.С. Коноваленко // Міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів: зб. матер. наук.-практ. конф., 23 жовт. 2009 р. - Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2009. - С. 120-123.

Размещено на Allbest.ru