Прогнозування кон’юнктури ринку молочних продуктів з врахуванням циклічності розвитку економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Міністерство освіти і науки україни

Полтавський національний технічний університет

ІМЕНІ ЮРІЯ Кондратюка

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів з врахуванням циклічності розвитку Економіки України

Кощій Оксана Вікторівна

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант

доктор економічних наук, професор

Герасимчук Зоряна Вікторівна,

Луцький національний технічний

університет, перший проректор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку

доктор економічних наук, професор Мельник Алла Федорівна, Тернопільський національний економічний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри державного і муніципального управління

Захист відбудеться 9 квітня 2010 р. о 10-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.052.03 у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за адресою: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24, ауд. 218

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за адресою: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24

Автореферат розісланий 5 березня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Комеліна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Cвітові кризові явища ознаменувалися трансформацією уявлень про підходи до оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку. Очевидними стали наслідки процесу глобалізації, які призводять до високого рівня залежності кон'юнктури національної економіки в цілому та вітчизняного ринку молочних продуктів від загальногосподарської кон'юнктури світового ринку. Постала необхідність врахування дії сил, котрі порушують закон інерції розвитку вітчизняного ринку молочних продуктів, що зумовило підвищену увагу до особливостей перебігу циклічних процесів та зміни їх фаз як у глобальному просторі, так і в національній економіці. Це вимагає розробки нових теоретичних, методологічних і практичних засад оцінювання та прогнозування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів.

Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних і практичних питань оцінювання та прогнозування економічної кон'юнктури здійснили провідні вітчизняні вчені Т. Бурлай, В. Геєць, З. Герасимчук, В. Карпов, Г. Клименко, А. Кондиріна, І. Крючкова, В. Кучеренко, А. Мельник, В. Тимошенко, В. Точилін, М. Туган-Барановський та ін. й зарубіжні науковці А. Вагнер, В. Зомбарт, В. Клінов, М. Кондратьєв, С. Кузнец, Ф. Лассаль, Ф. Левшин, У. Мітчел, С. Нікітін, У. Персонс, В. Репке, С. Румянцева, Ю. Яковець та ін. Проблемі дослідження ринку молочних продуктів присвятили праці такі видатні вітчизняні вчені, як C. Васильчак, Л. Дейнеко, С. Кваша, О. Козак, М. Малік, О. Могильний, Т. Мостенська, П. Саблук, М. Пархомець, М. Сичевський та ін. Проте їхні роботи належним чином не торкаються питання оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів із врахуванням циклічності розвитку світової та національної економіки. Зокрема, потребують вдосконалення теоретичні засади формування економічної кон'юнктури, її понятійно-термінологічний апарат, класифікація видів кон'юнктури ринку та чинників її формування, методологія оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку з урахуванням циклічності розвитку світової та національної економіки.

Важливість і необхідність розробки теоретичних, методологічних та практичних засад оцінювання та прогнозування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів обумовили вибір теми дисертаційної роботи та окреслили коло питань, які в ній досліджено.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних науково-дослідних держбюджетних тем і робіт: науково-дослідної теми Луцького національного технічного університету “Економічний механізм управління підприємствами у сучасних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0105U000804), де особисто автором визначено проблеми функціонування вітчизняних молокопереробних підприємств; держбюджетної теми “Організаційно-економічний механізм збутової діяльності” (номер державної реєстрації 0103U000278), де особисто автором розроблено підхід до оцінювання рівня конкуренції на ринку; держбюджетної теми “Механізми підвищення конкурентоспроможності регіонів України” (номер державної реєстрації 0109U001209). Внесок автора полягає у визначенні придатності регіонів до виробництва екологічно чистих продуктів харчування шляхом розрахунку індикатора екологічної безпеки регіонів України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування та розвиток теоретико-методологічних положень та науково-практичних рекомендацій щодо прогнозування кон'юнктури ринку (на прикладі ринку молочних продуктів) з урахуванням багатоциклічності її формування та розробки пропозицій дієвого державного антициклічного регулювання.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такі завдання:

визначити концептуальні засади багатоциклічності формування економічної кон'юнктури, що дасть змогу ретельніше врахувати вплив циклічних процесів на формування кон'юнктури ринку;

- удосконалити класифікацію видів кон'юнктури ринку, що полегшить її ідентифікацію;

- удосконалити класифікацію кон'юнктуроформувальних чинників;

- вивчити вплив довгих хвиль та середньострокових циклів у глобальному середовищі та національній економіці на формування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів;

- дослідити особливості формування кон'юнктури ринку молочних продуктів України;

- виявити та оцінити ризики функціонування вітчизняного ринку молочних продуктів, що дасть змогу знизити їх негативний вплив на кон'юнктуру вітчизняного ринку молочних продуктів;

- cформувати нові методологічні засади оцінювання кон'юнктури ринку молочних продуктів з урахуванням циклічності розвитку економіки України;

- запропонувати методологічні засади прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів з урахуванням циклічності розвитку економіки України; кон'юнктура ринок молочний антициклічний

- розробити прогноз кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів з урахуванням циклічності розвитку економіки України, що дасть змогу завчасно виявити можливі негативні зміни кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів;

- запропонувати підходи до вдосконалення статистичного забезпечення прогнозування та державного антициклічного регулювання кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів, що сприятиме збагаченню оперативної статистичної інформації про кон'юнктуру ринку та дасть змогу своєчасно регулювати її негативні зміни.

Об'єкт дослідження - процес формування кон'юнктури ринку в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та практичних положень формування та прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів з урахуванням циклічності розвитку економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених в дисертації досліджень стали основні положення економічної теорії, теорії кон'юнктури ринку, макроекономіки, теорії економічного зростання, системного підходу.

Під час дослідження теоретичних, методичних та прикладних аспектів оцінки та прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів України використано методи індукції та дедукції - для визначення загальних тенденцій формування загальногосподарської кон'юнктури та кон'юнктури ринку молочних продуктів України; методи причинно-наслідкового зв'язку та абстрактно-логічний метод - для вдосконалення класифікації видів кон'юнктури ринку та чинників її формування; різноманітні прийоми статистичного методу, а саме: порівняння, середніх і відносних величин, кореляційно-регресійний аналіз - для визначення зв'язків, динаміки й тенденцій зміни основних показників кон'юнктури ринку та визначення їх функціональної залежності; метод групування - для характеристики областей України за особливостями формування попиту та пропозиції молочних продуктів; метод екстраполяції, що ґрунтується на вивченні минулих і нинішніх закономірностей обсягів споживання молочних продуктів в Україні і прогнозуванні їх зміни в майбутньому; математичне моделювання - для прогнозування загальногосподарської кон'юнктури України за допомогою композиційних випереджуючих індикаторів; табличний і графічний методи відображення інформації про стан кон'юнктури ринку.

Інформаційною базою дисертаційної роботи слугували теоретико-методологічні розробки вітчизняних та зарубіжних учених щодо проблем прогнозування економічної кон'юнктури, офіційні статистичні матеріали, законодавчі й нормативні акти з визначених питань, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо прогнозування кон'юнктури ринку з урахуванням багатоциклічності її формування, що дають можливість підвищити точність прогнозування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів та вибрати заходи її державного антициклічного регулювання.

У дисертації сформульовано такі найвагоміші наукові результати, що виносяться на захист:

вперше:

розроблено методологічний підхід до оцінювання залежності кон'юнктури ринку від перебігу циклічних процесів у світовій та національній економіці шляхом визначення рівня залежності кон'юнктури національної економіки від стану світового ринку та еластичності попиту за доходом на продукцію, кон'юнктура ринку якої досліджується. Це дає змогу з'ясувати необхідність врахування особливостей перебігу довгих хвиль та середньострокових циклів у глобальному просторі та в національній економіці

під час прогнозування кон'юнктури ринку та її державного регулювання спрямованого на зменшення глибини циклічних криз та збільшення темпів економічного зростання;

запропоновано підхід до прогнозування кон'юнктури ринку, що передбачає розробку багатоваріантного прогнозу, виходячи із передбачуваних особливостей перебігу довгих хвиль та середньострокових циклів у світовій та національній економіці, та дає змогу підвищити точність її прогнозування;

виявлено та датовано перебіг довгої хвилі в Україні протягом 1922-2008 рр., з'ясовано та спрогнозовано її вплив на формування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів, що дає змогу виявити довгострокові тенденції розвитку кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів та завчасно запровадити її ефективне державне антициклічне регулювання;

удосконалено:

- концептуальні засади багатоциклічності формування кон'юнктури ринку, які, на відміну від існуючих, передбачають врахування впливу на її стан не лише короткострокових та середньострокових циклів у національній економіці, але й довгих хвиль, і не лише в національній економіці, а й у світовій. Такий підхід дає змогу врахувати вплив довгих хвиль і глобальної економіки на формування кон'юнктури ринку та сприяє підвищенню точності її прогнозування й ефективності державного регулювання;

- підхід до оцінювання регіональних особливостей пропозиції молочних продуктів за допомогою показника пропорційності розподілу, котрий, на відміну від використовуваного індексу локалізації, дає змогу проводити ранжування товарів за ознакою територіальної пропорційності розподілу обсягів їх пропозиції (виробництва);

методичні підходи до оцінювання придатності регіонів для виробництва екологічно чистих продуктів харчування шляхом розрахунку індикатора екологічної безпеки, який, на відміну від існуючих, дає змогу врахувати екологічний стан довкілля та оцінити ймовірність виготовлення екологічно чистого продовольства. Такий підхід сприяє виявленню чинників, які негативно впливають на екологічну чистоту продуктів харчування та усуненню чи послабленню їх дії;

- підхід до виявлення регіонів перспективних для виробництва та постачання ззовні продуктів, який передбачає врахування розвитку сировинної бази, відносного потенціалу регіону, індексу локалізації обсягів виробництва продуктів, середньодушового обсягу їх споживання, придатності регіону до виробництва екологічно чистих продуктів, та дає змогу підвищити ефективність управління аграрно-промисловим комплексом України та виробництвом молока-сировини й молочних продуктів зокрема;

- систему заходів державного антициклічного регулювання загальногосподарської кон'юнктури України як передумови зниження циклічних коливань кон'юнктури ринку молочних продуктів;

дістало подальший розвиток:

класифікація видів кон'юнктури ринку, яка, на відміну від існуючої, передбачає її поділ за ознакою стійкості в часі (стійка, середнього рівня стійкості, нестійка), за станом ринку (дефіцитна, профіцитна, збалансована) та уточнення характеристик зростаючої, високої, спадної, низької, сприятливої і несприятливої кон'юнктури. Це спрощує ідентифікацію стану кон'юнктури ринку й визначення чинників її формування;

класифікація чинників формування кон'юнктури ринку, яка, на відміну від існуючої, передбачає їх поділ за ознакою зв'язку з економічним циклом на циклічні та нециклічні з врахуванням не лише середньострокових циклічних процесів, а й довгострокових, та за ознакою виміру впливу на чинники, які підлягають кількісному та якісному виміру. Такий підхід дозволяє обрати для оцінювання та прогнозування впливу чинники формування кон'юнктури ринку, що підлягають кількісному виміру, та виявити вплив довгострокових циклічних процесів (довгих хвиль) на її формування;

- вивчення та датування середньострокового циклу в Україні протягом 1990-2008 рр., що, на відміну від існуючих підходів, обґрунтовує його передчасний перехід до фази стиснення у вересні 2008 р. за рахунок негативного впливу глобального ринку та підтверджує необхідність вивчення циклічних особливостей зміни кон'юнктури світового ринку як основи для прогнозування загальногосподарської кон'юнктури України та кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів;

- виявлення циклічних особливостей поведінки попиту, пропозиції та цін на вітчизняному ринку молочних продуктів, що засвідчує помітну їх залежність від коливань загальногосподарської кон'юнктури та, на відміну від існуючих підходів, обґрунтовує необхідність прогнозування його кон'юнктури з урахуванням циклічності розвитку економіки України;

- прогнозування зміни загальногосподарської кон'юнктури України з використанням системи композиційних випереджуючих індикаторів, котра, на відміну від існуючих вітчизняних систем, використовує статистичні дані про місячні темпи зміни основних макроекономічних показників України, що більше відповідає широко апробованим методологічним підходам у передових зарубіжних країнах та дає можливість оперативно прогнозувати короткострокові зміни стану ділової активності на вітчизняному ринку;

- система моніторингу вітчизняного ринку, котра, на відміну від існуючої, передбачає щоденне спостереження за основними показниками кон'юнктури ринку, що дає змогу збагатити статистичну базу даних і підвищити оперативність їх оприлюднення. Така організація моніторингу сприяє підвищенню точності прогнозування змін кон'юнктури ринку, а отже і зростанню ефективності її державного регулювання;

- оцінювання ризиків функціонування вітчизняного ринку молочних продуктів, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє виявити високий рівень ризику погіршення умов його функціонування внаслідок пониження загальногосподарської кон'юнктури України та обґрунтувати необхідність вдосконалення державного антициклічного регулювання національної економіки як передумови покращення кон'юнктури ринку молочних продуктів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають можливість розробити прогноз кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів з урахуванням циклічності розвитку економіки України, своєчасно виявити передумови погіршення кон'юнктури ринку та запровадити дієве державне антициклічне регулювання, спрямоване на її покращення.

Одержані наукові результати впроваджені на державному, регіональному рівнях та на рівні підприємства. Зокрема, результати дисертаційного дослідження використано у практичній діяльності Департаментом ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України під час розробки концепцій, стратегій, програм та прогнозів розвитку ринку молочних продуктів України (довідка про впровадження від 14.01.2010 р., № 14-02/16), Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації під час розробки програм “Розвиток молочного скотарства у Волинській області до 2015 р.” та “Розвиток особистих селянських господарств Волинської області на 2006-2010 рр.” (довідка від 26.11.2009 р., № 3-17/2279). Побудований автором прогноз розвитку ринку молочних продуктів України використано Національною асоціацією молочників України “Укрмолпром” (довідка від 11.01.2010 р., № 47-1/5). Розроблений підхід до визначення регіонів України привабливих для постачання молочних продуктів та прогнозування коливань попиту на них був використаний ТОВ Торговий дім “Західна молочна група” (довідка від 01.12.2009 р., № 317). Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Луцького національного технічного університету під час викладання дисциплін “Основи комерційної справи”, “Комерційна діяльність”, “Прогнозування та макроекономічне планування”, “Маркетингові дослідження”, “Маркетинг” (довідка від 04.12.2009 р., № 1825-15-25).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є індивідуальним внеском автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли відображення в наукових статтях, опублікованих у фахових та інших виданнях, а також доповідалися та обговорювалися на міжнародних та національних науково-практичних конференціях: “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2003 р.), “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2003 р.), “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2004 р.), “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2005 р.), “Науковий потенціал світу - 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України” (м. Луцьк, 2006 р.), “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 2007 р.), “Українська наука ХХІ століття” (м. Київ, 2007 р.), “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (м. Хмельницький, 2007 р.), “Пріоритетні напрямки розвитку змішаної економіки” (м. Київ, 2007 р.), “Умение и нововъведения-2007” (Республіка Болгарія, м. Софія, 2007 р.), “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (м. Київ, 2008 р.), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2009 р.), “Сучасні технології навчання в університеті” (м. Луцьк, 2002 - 2009 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 44 наукові праці загальним обсягом 43,7 друк. арк., у тому числі одна одноосібна монографія, 32 статті в наукових фахових виданнях, 11 матеріалів наукових конференцій і тез доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний зміст роботи викладений на 626 сторінках. В дисертації є 65 рисунків, 43 таблиці, 157 додатків (займають 182 сторінки). Список використаних джерел становить 256 найменувань і займає 23 сторінки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, виділено мету, об'єкт і предмет дослідження, визначено основні завдання, викладено положення наукової новизни та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування кон'юнктури ринку” сформульовано концептуальні засади багатоциклічності формування економічної кон'юнктури, вдосконалено класифікацію видів кон'юнктури ринку та чинників її формування.

У дисертації проаналізовано сучасні підходи до формування економічної кон'юнктури з урахуванням перебігу циклічних процесів та з'ясовано, що довгі хвилі типово виходять за межі пізнання теорії економічної кон'юнктури. Не повною мірою враховується і процес глобалізації, котрий призводить до зростання рівня взаємозалежності економік різних країн. Враховуючи виявлені недоліки, автором розроблено концептуальні засади багатоциклічності формування економічної кон'юнктури в часово-просторовій площині, які передбачають комплексне поєднання перебігу ендогенних та екзогенних циклів різної протяжності в національній економіці та глобальному середовищі. Запропонований підхід враховує поряд із середніми та малими циклами й довгострокові циклічні процеси (довгі хвилі).

Вивчення впливу довгих хвиль на формування економічної кон'юнктури дає змогу визначити довгострокові перспективи щодо формування сприятливого її стану, які пов'язані зі зміною фаз довгої хвилі та технологічних укладів. Так, фаза розширення довгої хвилі, для якої характерне панування високотехнологічних укладів в економіці країни, свідчить про її сприятливий вплив на економічну кон'юнктуру, тоді як фаза стиснення, котра характеризується домінуванням низькотехнологічних укладів, негативно впливатиме на стан кон'юнктури та потребуватиме її дієвого державного регулювання. При цьому важливу роль відіграє не лише зміна технологічних укладів в країні, а й їх зіставлення зі світовим рівнем. Домінуючі в країні технологічні уклади не повинні поступатися світовим. Лише в цьому разі створюються передумови для динамічного розвитку країни в довгостроковій перспективі, що найімовірніше приводитиме до підвищення загальногосподарської кон'юнктури її національного ринку.

Просторовий аспект багатоциклічності формування економічної кон'юнктури пропонуємо розглядати через призму перебігу циклічних процесів у світовій та національній економіці. Нині циклічні процеси у глобальній економіці, на нашу думку, можуть призводити до деформації циклів у національних економіках, а відповідно і до зміни їх економічної кон'юнктури. Такий підхід пояснює особливості формування економічної кон'юнктури в умовах становлення глобальної економіки, коли зовнішні чинники можуть визначальним чином впливати на стан загальногосподарської кон'юнктури національної економіки та кон'юнктури певних ринків, як це і має місце нині. Так, в умовах світової кризи (яка почалась у 2008 р.) погіршення загальногосподарської кон'юнктури переважної більшості країн світу було зумовлено її негативними змінами у глобальному середовищі, значною мірою спровокованими циклічними процесами, що засвідчує правомірність та необхідність врахування циклічних процесів на світовому ринку.

На основі проведеного в роботі аналізу підходів до визначення сутності кон'юнктури ринку автором запропоновано її трактувати як мінливу економічну ситуацію на певному ринку, котра формується під впливом сукупності чинників та пов'язана з особливостями процесу відтворення, а також проявляється в умовах реалізації продукції, а саме у співвідношенні попиту, пропозиції, динаміки цін тощо. Запропоноване трактування кон'юнктури ринку засвідчує її нерозривний зв'язок із процесом відтворення, наголошуючи на тому, що кон'юнктура ринку є проявом глибинних процесів, котрі протікають в економіці та знаходять відображення в умовах реалізації продукції. За такого підходу створюються передумови для вивчення циклічних особливостей формування кон'юнктури ринку як прояву циклічних закономірностей процесу відтворення.

Зазначені циклічні процеси призводять до формування певного стану кон'юнктури ринку, ідентифікувати який можна, володіючи інформацією про її види та їх характерні ознаки, що вимагає класифікації кон'юнктури ринку. На основі аналізу існуючої класифікації видів кон'юнктури ринку в роботі запропоновано за ознакою стійкості в часі виділяти стійку, середнього рівня стійкості та нестійку кон'юнктуру; за станом ринку - дефіцитну, профіцитну та збалансовану кон'юнктуру. Крім того, удосконалено класифікацію кон'юнктури ринку за напрямом зміни шляхом уточнення ознак зростаючої, високої, спадної та низької кон'юнктури, а саме запропоновано брати до уваги не лише зміну кількості угод на ринку, а й їх обсягів; динаміку цін, в сучасних умовах постійного їх зростання, відслідковувати за темпами їх приросту; уточнено тлумачення сприятливої та несприятливої кон'юнктури стосовно суб'єктів ринку, що дає змогу виділяти сприятливу та несприятливу кон'юнктуру як для виробників, так і для споживачів.

Формування кон'юнктури ринку відбувається під впливом низки чинників, обізнаність про які виступає передумовою правильного її оцінювання та прогнозування. На основі аналізу чинників формування кон'юнктури ринку в роботі:

1) удосконалено класифікацію чинників формування кон'юнктури ринку за ознакою їх зв'язку з економічним циклом, що передбачає врахування сучасних підходів до визначення циклічних процесів, а саме: запропоновано НТП, інфляційні процеси відносити до групи циклічних чинників, на відміну від традиційного їх віднесення до групи нециклічних;

2) запропоновано класифікувати кон'юнктуроформувальні чинники за можливістю виміру їх впливу на чинники, які підлягають кількісному виміру, та чинники, які підлягають якісному виміру.

На формування кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів найбільше впливає стан загальногосподарської кон'юнктури світового ринку, національного ринку та ринку молоко-сировини (

Напрацювання розділу дають змогу адаптувати теорію економічної кон'юнктури до реалій економічної дійсності, коли циклічні процеси різної тривалості в національній та глобальній економіці суттєво впливають на її стан; уточнити трактування кон'юнктури ринку; вдосконалити її класифікацію та класифікацію чинників її формування, що сприяє правильному оцінюванню та прогнозуванню кон'юнктури ринку.

У другому розділі “Теоретико-методологічні засади оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку” розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку, розроблено нові теоретико-методологічні підходи оцінювання кон'юнктури ринку молочних продуктів та її прогнозування на основі запропонованих автором концептуальних засад багатоциклічності формування економічної кон'юнктури.

Вивчення традиційної методології оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку свідчить, що вона не передбачає комплексне оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку з урахуванням багатоциклічності її формування у часово-просторовій площині. Тому в роботі розроблено авторську методологію оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку, що передбачає врахування особливостей перебігу циклічних процесів (довгих хвиль, середніх циклів та малих циклів) у національній економіці та глобальному просторі.

Ключовим питанням запропонованої методології оцінювання та прогнозування кон'юнктури ринку є визначення залежності кон'юнктури національної економіки від циклічних змін загальногосподарської кон'юнктури світового ринку. Циклічні коливання кон'юнктури глобального ринку впливають на стан національної економіки, що знаходить логічне відображення в зміні багатьох її макроекономічних показників, у т.ч. обсягу експорту. Зокрема, підвищення загальногосподарської кон'юнктури світового ринку спричиняє зростання експорту та покращення загальногосподарської кон'юнктури національної економіки, а у разі погіршення кон'юнктури світового ринку відбувається скорочення експорту, що призводить до погіршення стану загальногосподарської кон'юнктури в країні. Як наслідок, велика частка експорту у ВВП країни провокує появу високого рівня залежності загальногосподарської кон'юнктури національної економіки від її циклічних коливань на світовому ринку, а маленька частка - знижує рівень такої залежності.

Оцінювання залежності кон'юнктури національної економіки від циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури світового ринку рекомендуємо проводити з використанням коефіцієнта залежності кон'юнктури національної економіки від загальногосподарської кон'юнктури світового ринку (), який пропонуємо розраховувати за такою формулою:

Пропонуємо виділяти такі межі значень коефіцієнта залежності кон'юнктури національної економіки від загальногосподарської кон'юнктури світового ринку: =0 - мінімальна залежність кон'юнктури національної економіки від циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури світового ринку; 0<0,41- помірна залежність кон'юнктури національної економіки від циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури світового ринку; >0,41 - висока залежність кон'юнктури національної економіки від циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури світового ринку.

Сила впливу циклічних процесів у світовій та національній економіці на кон'юнктуру ринку безпосередньо залежить від еластичності попиту населення за доходом на товари, кон'юнктура ринку яких досліджується. Найпомітніше на зміну фаз циклу реагують ринки товарів із високоеластичним попитом за доходом, тоді як ринки товарів із низьким рівнем еластичності попиту проявляють більшу стійкість. Тому, враховуючи все вищесказане, пропонуємо виділяти такі типи ринків залежно від сили впливу на їх кон'юнктуру циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури національного та світового ринку (табл. 1).

Таблиця 1

Типізація ринків залежно від сили впливу на їхню кон'юнктуру циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури національного та світового ринку

Враховуючи нестабільність політичної і соціально-економічної ситуації в Україні та імовірнісну оцінку передбачуваних змін кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів, в роботі запропоновано розробку багатоваріантного прогнозу. Багатоваріантність прогнозу кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів пропонуємо забезпечити за рахунок врахування впливу довгих хвиль та середньострокових циклів у світовій та національній економіці на її стан.

Оцінювання впливу довгих хвиль та середньострокових циклів у світовій економіці пропонуємо проводити шляхом розрахунку узагальнененого показника впливу циклічних процесів у світовому співтоваристві на національну економіку. При цьому для визначення особливостей перебігу зазначених циклічних процесів у світовій економіці пропонуємо обмежитись їх вивченням у “Країнах 8”.

Оскільки для циклічних процесів у фазі розширення характерна сприятлива кон'юнктура, а у фазі стиснення відбувається погіршення її стану, тому пропонуємо вплив циклічних процесів у світовій економіці відображати саме з позиції їх протікання в тій чи іншій фазі (фазі розширення чи фазі стиснення).

Узагальнений показник впливу довгих хвиль пропонуємо розраховувати за формулою:

де wi - сила впливу і-тої країни на світову економіку; n - кількість країн, у яких проводиться спостереження за перебігом циклічних процесів (пропонуємо обирати n=8 за умови, що прогнозуванню не підлягає кон'юнктура ринку «Країн 8»).

де kі - рівень залучення і-тої країни до процесу глобалізації.

У разі перебігу довгої хвилі в і-тій країні у фазі розширення, включаючи досягнення вершини довгої хвилі, =1, а у фазі стиснення, включаючи досягнення дна довгої хвилі, = -1.

Узагальнений показник впливу довгих хвиль прийматиме значення від 1 (у разі перебування економік усіх країн, що досліджуються, у фазі розширення довгої хвилі) до - 1 (у разі перебування економік усіх країн, що досліджуються, у фазі стиснення довгої хвилі). Додатне значення свідчитиме про домінування тенденцій до розширення довгих хвиль, а від'ємне - до стиснення. Якщо = 0, то у світовій економіці майже однаково діють сили до стиснення та розширення довгої хвилі. У цьому разі світова економіка нейтрально впливатиме на національну.

Аналогічно пропонуємо розраховувати й узагальнений показник впливу середньострокових циклів :

де wi - сила впливу країни на світову економіку; n - кількість країн, у яких проводиться спостереження за перебігом циклічних процесів.

Вибір варіанта прогнозу розвитку кон'юнктури ринку з урахуванням циклічності розвитку економіки світового та національного ринку пропонуємо проводити таким чином (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив довгострокових та середньострокових коливань загальногосподарської кон'юнктури світової та національної економіки на варіанти розвитку кон'юнктури ринку

У третьому розділі “Аналіз циклічності розвитку загальногосподарської кон'юнктури як основи для прогнозування кон'юнктури ринку молочних продуктів України” встановлено високий рівень залежності національної економіки від глобального середовища, визначено особливості перебігу довгих хвиль та середньострокових циклів у світовій та національній економіці, з'ясовано вплив довгої хвилі та середньострокового циклу в національній економіці на кон'юнктуру вітчизняного ринку молочних продуктів.

У роботі виявлено високий рівень залежності загальногосподарської кон'юнктури України від кон'юнктури світового ринку. Так, значення коефіцієнта залежності кон'юнктури національної економіки від загальногосподарської кон'юнктури світового ринку становить =0,54, що на 32 % перевищує його середнє значення і вимагає врахування впливу довгих хвиль та середньострокових циклів у глобальному просторі на загальногосподарську кон'юнктуру України.

Зазначені циклічні процеси у глобальному просторі впливають на циклічні коливання загальногосподарської кон'юнктури національної економіки та відповідно на стан кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів. Оскільки молочні продукти належать до цінних продуктів, тому кон'юнктура їхнього ринку змінюється відповідно до циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури національної економіки. Як наслідок, поєднання фаз стиснення довгої хвилі та середньострокового циклу характеризуватиметься найнижчим станом загальногосподарської кон'юнктури та кон'юнктури ринку молочних продуктів, а поєднання фаз розширення характерне для найвищих станів загальногосподарської кон'юнктури та кон'юнктури ринку молочних продуктів

Результати дослідження свідчать, що впродовж 1922-1973 рр. в Україні фаза розширення довгої хвилі позитивно відображалась на загальногосподарській кон'юнктурі та кон'юнктурі ринку молочних продуктів. Починаючи з 1974 р., національна економіка перебувала у фазі стиснення довгої хвилі, що негативно відображалось на загальногосподарській кон'юнктурі та кон'юнктурі ринку молочних продуктів. У 2000 р. довга хвиля перейшла до завершальної фази депресії, тому найближчим часом слід очікувати її подальшого переходу до фази розширення та позитивного впливу довгострокових тенденцій на перебіг середньострокового циклу та стан загальногосподарської кон'юнктури України й кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів. Водночас панування в Україні низькотехнологічних укладів становить серйозну загрозу для формування сприятливої економічної кон'юнктури в майбутньому. Адже в умовах залучення України до процесу глобалізації має значення не просто становлення нових укладів, а їх “якісні” характеристики. Лише високотехнологічні уклади, які відповідають світовому рівню, здатні забезпечити належне оновлення капітальних благ, підвищити конкурентоспроможність країни та сприяти покращенню загальногосподарської кон'юнктури в Україні в цілому та на її складових ринках зокрема. Однак результати досліджень свідчать, що для України характерна поліукладність економіки, коли одночасно в країні функціонують уклади різних типів. Так, нині в Україні переважають низькотехнологічний 3-й та 4-й уклади (майже 95 %), а 5-й та 6-й становлять лише близько 5 %, причому 6-й технологічний уклад, що визначає перспективи високотехнологічного розвитку країн у майбутньому, у нашій країні майже відсутній (менше 0,1 %). Аналогічна ситуація і в молокопереробній галузі, де домінують 3-й та 4-й технологічні уклади. Найвищу загрозу для функціонування вітчизняного ринку молочних продуктів становить використання архаїчних технологій першого і другого технологічних укладів при виробництві молока-сировини. Таке становище на ринку молоко-сировини є серйозною загрозою для функціонування вітчизняного ринку молочних продуктів. Використання молокопереробними підприємствами неякісної молоко-сировини призводить до зниження конкурентоспроможності молочних продуктів, неможливості їх експорту до високорозвинених країн світу. Така технологічна структура економіки становить серйозну загрозу для її зростання в майбутньому та формування сприятливої загальногосподарської кон'юнктури в цілому та на ринку молочних продуктів і вимагає негайного державного втручання у сферу інноваційного розвитку України.

Найпомітніші коливання загальногосподарської кон'юнктури України пов'язані з перебігом середньострокового циклу в національній економіці, який традиційно зумовлює абсолютні зміни реального ВВП, а не його темпів росту, як це характерно для довгих хвиль

Фаза стиснення середньострокового циклу, яка тривала з 1990 р. до грудня 1999 р., характеризувалась суттєвим погіршенням стану загальногосподарської кон'юнктури національної економіки, а фаза розширення, котра розпочалась у січні 2000 р. та тривала до серпня 2008 р., - її покращенням. Передчасний перехід середньострокового циклу у вересні 2008 р. до фази стиснення, спровокований кризовими явищами у глобальному середовищі, ознаменувався погіршенням стану загальногосподарської кон'юнктури в Україні.

Зазначені тенденції у розвитку загальногосподарської кон'юнктури України знайшли своє відображення у кон'юнктурі ринку молочних продуктів. Так, динаміка зміни обсягів виробництва молочних продуктів здебільшого відповідає особливостям перебігу середньострокового циклу в Україні в 1990-2008 рр.

Впливає середньостроковий цикл і на обсяги сільськогосподарського виробництва. Однак, базисні індекси продукції сільського господарства демонструють значно частіші коливання, ніж ВВП, котрий відображає середньострокові коливання загальногосподарської кон'юнктури України. Це пояснюється суттєвим впливом аграрного циклу на обсяги сільськогосподарського виробництва, особливості перебігу якого залежать від мінливих кліматичних умов та інших чинників.

Тобто кон'юнктура ринку молочних продуктів України суттєво реагує на циклічні коливання загальногосподарської кон'юнктури, зумовлені особливостями перебігу циклічних процесів у світовій та національній економіці, що підтверджує необхідність вивчення кон'юнктури ринку з урахуванням розроблених концептуальних засад багатоциклічності її формування.

У четвертому розділі “Аналіз кон'юнктури ринку молочних продуктів України” проаналізовано циклічні коливання пропозиції, попиту та цін на вітчизняному ринку молочних продуктів, з'ясовано їх відповідність циклічним коливанням загальногосподарської кон'юнктури, виявлено регіональні особливості пропозиції та попиту на молочні продукти, оцінено конкуренцію на вітчизняному ринку молочних продуктів.

У роботі виявлено суттєву залежність кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів від циклічних коливань загальногосподарської кон'юнктури національної економіки. Так, найвищого рівня виробництва молокопродуктів в Україні було досягнуто в кінці 80-х - на початку 90-х рр. Однак уже з 1991 р. галузь відчула серйозні труднощі у своєму розвитку. Це було пов'язано з погіршенням загальногосподарської кон'юнктури національної економіки у фазі стиснення довгої хвилі та середньострокового циклу в 1991-1998 рр. Внаслідок чого обсяги виробництва молочних продуктів в Україні протягом 1990-1998 рр. скоротились майже в п'ять разів.

Позитивні зрушення в економіці та подальший перехід середньострокового циклу до фази розширення позитивно відобразились на стані загальногосподарської кон'юнктури та на кон'юнктурі вітчизняного ринку молочних продуктів. Як наслідок, упродовж 1999-2007 рр. обсяги виробництва молочних продуктів в Україні зростали. Так, у 2007 р. обсяги виробництва молочних продуктів зросли майже в три рази, порівняно з 1998 р., однак становили лише 59 % рівня 1990 р. Незначне зменшення обсягів виробництва молочних продуктів у 2006 р. пов'язане з погіршенням стану кон'юнктури зовнішніх ринків для вітчизняних молокопереробних підприємств, адже кон'юнктура національного ринку в цілому залишалась сприятливою. Зниження ж обсягів виробництва молочних продуктів у 2008 р. спричинене кризовими явищами у світовій економіці, що викликали як пониження загальногосподарської кон'юнктури світового ринку, так і національного.

Зазначені циклічні зміни обсягів виробництва в цілому характерні для всіх асортиментних груп молочних продуктів (рис. 5). Проте, найчіткіше зв'язок простежується для молочних продуктів, які реалізовуються в Україні, а саме для молока рідкого обробленого, тоді як на обсяги виробництва молочних продуктів, котрі в значних обсягах експортуються (масло вершкове, сири жирні), поряд із циклічними змінами загальногосподарської кон'юнктури України помітно діяли чинники зовнішнього ринку.

Впливали циклічні процеси в національній економіці й на ціни на молочні продукти, динаміка яких в цілому відповідала циклічним закономірностям зміни загальногосподарської кон'юнктури України. Так, в Україні протягом першого середньострокового циклу максимальні темпи приросту індексу-дефлятора ВВП припадали на 1999 р. - останній рік фази стиснення. У цей же період досягнули свого максимального значення і темпи приросту споживчих цін та цін виробників молочних продуктів (за винятком такого експортно орієнтованого продукту, як масло вершкове). Зростання загального рівня цін (індексу-дефлятора ВВП) та цін на молочні продукти було пов'язано з інтенсивною державною політикою стимулювання економічного росту (збільшення темпів росту грошової маси). Однак таке стимулювання економічного росту призвело до надмірного зростання інфляції. Унаслідок цього в подальші роки пріоритетом державної політики стало подолання надмірних інфляційних процесів в економіці країни, зокрема шляхом зниження темпів росту грошової маси. Як наслідок, протягом 2000-2002 рр. загальний рівень цін (індекс-дефлятор ВВП) та ціни на молочні продукти (споживчі та виробників) зростали меншими темпами (досягнувши мінімальних темпів росту загального рівня цін у 2002 р.), аніж у попередньому періоді (за винятком масла вершкового, ціни на яке помітно зросли у 2002 р.). Однак це мало й побічні негативні наслідки: заходи по боротьбі з інфляцією призводили не лише до зниження темпів зростання цін, а й обсягів виробництва. Тому після “вгамування” надмірної інфляції держава повернулася до стимулювання економічного росту, що в подальшому знову привело до підвищення загального рівня цін та цін на молочні продукти. Така динаміка повністю відповідає сучасній класичній циклічній поведінці цін та підтверджує залежність кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів від циклічних процесів.

Характерною для вітчизняного ринку молочних продуктів є і циклічна поведінка попиту (обсягів споживання) на молочні продукти. В роботі встановлено, що протягом 1990-2000 рр., на фоні погіршення загальногосподарської кон'юнктури, спостерігалося значне зниження обсягів споживання молочних продуктів в Україні (майже вдвічі). В подальшому, в умовах покращення кон'юнктури вітчизняного ринку у фазі розширення середньострокового циклу, прослідковувалася тенденція до зростання попиту та обсягів споживання молочних продуктів. Так, упродовж 2001-2002 рр. обсяги споживання зростали і у 2002 р. становили 56 % рівня 1990 р., однак у 2003 р. намітилась тенденція до їх зниження. У 2007 р. фонд споживання становив вже 54 % рівня 1990 р. Зниження фонду споживання у 2003-2005 рр. та 2007 р. відбувалося внаслідок дії двох чинників: скорочення чисельності населення нашої країни та зменшення середньодушових обсягів споживання молочних продуктів (2007 р.). Що стосується середньодушових обсягів споживання молочних продуктів, то протягом 1990-2000 рр. відбулося значне їх зниження (майже вдвічі). Починаючи з 2001 р., спостерігалася позитивна тенденція до зростання середньодушових обсягів споживання, унаслідок чого в 2007 р. в розрахунку на одну особу було спожито 224,6 кг, що однак на 4 % менше, ніж у попередньому році. Скорочення попиту (обсягів споживання) на молочні продукти у 2008 р. пов'язане з переходом середньострокового циклу в Україні до фази стиснення та погіршенням загальногосподарської кон'юнктури.

Тобто динаміка середньодушових обсягів та певною мірою фонду споживання молочних продуктів в Україні в основному відповідає циклічним закономірностям зміни загальногосподарської кон'юнктури національної економіки. Водночас “затухання” реакції середньодушових обсягів та особливо фонду споживання молочних продуктів протягом останніх років на циклічні коливання загальногосподарської кон'юнктури України можна пояснити динамікою цін на молочні продукти (крім того, на фонд споживання негативно впливала тенденція до скорочення чисельності населення України). Так, починаючи з 2002 р., характерним стало випереджаюче зростання цін на основні молочні продукти, порівняно з динамікою індексу споживчих цін (ІСЦ), що могло призвести до певного переключення попиту українців на дешевше продовольство, і призвести до нестабільного, зі значно меншими темпами ніж ВВП, зростання обсягів споживання.

Окрім довгих хвиль та середньострокових циклів на кон'юнктуру вітчизняного ринку молочних продуктів помітно впливає аграрний цикл та сезонні циклічні коливання (малі цикли). Вони відображаються на обсягах пропозиції молоко-сировини та цінах на неї. Крім того, сезонні коливання впливають на попит на молочні продукти. Так, в роботі виявлено, що в зимовий період приблизно на 30-40 % зростає попит на такі продукти, як сири, масло вершкове, молочні консерви тощо, і у 3-5 разів знижується попит на морозиво. У літній період, коли змінюється структура споживаних населенням продуктів харчування, знижується споживчий попит на молоко, вершки, кисломолочну продукцію, масло вершкове, сири й різко збільшується споживання морозива, що приводить до відповідних сезонних змін кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів.

Виявлена в роботі помітна реакція кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів на вищерозглянуті циклічні процеси в основному пов'язана з відносно високою (порівняно з переважною більшістю інших вітчизняних ринків продуктів харчування та ринком молочних продуктів у високорозвинених країнах світу) еластичністю попиту за доходом населення України на молочні продукти (значення коефіцієнта еластичності попиту залежно від середньодушових місячних витрат становить 0,51). Це підтверджує залежність кон'юнктури вітчизняного ринку молочних продуктів від стану загальногосподарської кон'юнктури національної економіки. Найпомітніше циклічні зміни загальногосподарської кон'юнктури України відображаються на стані ринків молочних продуктів із високою еластичністю попиту за доходом, а саме: морозива (коефіцієнт еластичності попиту за доходом має стабільно високе значення 1,57), сиру твердого (коефіцієнт еластичності попиту за доходом становить 2 у найбідніших прошарків українців та 1,1 - у найбагатших).

Передумовою виявленої в роботі циклічної поведінки вітчизняного ринку молочних продуктів є домінування на ньому покупців (“ринок покупців”), попит яких виступає визначальним чинником формування його кон'юнктури, та відсутність суттєвого порушення вільної конкуренції на ринку. Тоді як в умовах монополізації з'являються передумови для контролювання ринку. Отож виявлена тенденція до консолідації вітчизняного ринку молочних продуктів, пов'язана з витісненням та поглинанням дрібних молокопереробних підприємств лідерами ринку, становить загрозу для вільної конкуренції на ньому, що може в подальшому відобразитися на циклічній поведінці основних показників кон'юнктури ринку.

У роботі встановлено, що для ринків різних видів молочних продуктів характерна своя кон'юнктура. Так, дослідження коефіцієнтів відносної сили ринків свідчить, що впродовж 2000-2008 рр. найсприятливішою була кон'юнктура ринку молока незбираного (ринок був найсильнішим), середню позицію займав ринок сирів твердих, а найгіршу - масла вершкового (ринок був найслабшим). При цьому сила ринку молока визначається його великою місткістю, а сила ринку сирів жирних - високою рентабельністю продукції. Тобто, за винятком молока незбираного та сиру твердого, вся інша досліджувана продукція молокопереробних підприємств групи “масло вершкове” проявляла негативні тенденції до “послаблення” ринку та зниження сукупних прибутків.