Размещено на http://allbest.ru

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

УДК 339.564:338.439

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ АПК

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Зборовська Юлія Леонідівна

Умань ? 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському національному університеті садівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Школьний Олександр Олексійович, Уманський національний

університет садівництва, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Зінчук Тетяна Олексіївна, Житомирський національний агроекологічний університет, професор кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств

кандидат економічних наук Лісова Людмила Олександрівна, Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції

Захист відбудеться „6” липня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.844.03 в Уманському національному університеті садівництва за адресою: 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1, адміністративний корпус, 2-й поверх, конференц-зал, кімн. 9.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Уманського національного університету садівництва за адресою: 20305, Черкаська обл., м. Умань, вул. Інститутська, 1.

Автореферат розісланий „3” червня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.А. Коротєєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтереси суб'єктів підприємництва України щодо розвитку міжнародних відносин зосереджені передусім у економічній сфері. В умовах глобалізації для виробників відкриваються можливості нарощування виробничих потужностей, збільшення обсягів реалізації продукції, розширення мережі її постачання, у тому числі на зовнішній ринок. Особливо актуальним це є для країн, в яких спостерігається суттєве коливання експортних поставок і не забезпечується ефективне використання експортного потенціалу переробних підприємств АПК.

Експорт є стабілізуючим чинником економічного розвитку і за умов кризових явищ сприяє утворенню позитивного сальдо платіжного балансу, поповненню валютних резервів держави, активнішій участі країни у міжнародному поділі праці. Збільшення обсягів експорту продукції переробних галузей АПК сприяє ескалації виробничо-ресурсного потенціалу України. Ефективна зовнішньоекономічна політика має забезпечуватись через раціональне використання природних ресурсів, розробку дієвих механізмів управління експортною діяльністю як на рівні підприємства, так і на рівні держави.

Питання формування експортного потенціалу відобразили в своїх працях такі науковці: П.О. Антонюк, В.І. Власов, Н.В. Голованенко, В.І. Губенко, А.Г. Дем'янченко, Т.О. Зінчук, С.М. Кваша, О.М. Кириченко, Є.М. Кирилюк, М.Ю. Коденська, Н.Ю. Коровай-ченко, Н.В. Кривенко, Г.Б. Крушніцка, Л.О. Лісова, Л.І. Михайлова, Р.П. Мудрак, Ю.О.Нестерчук, Н.М. Пирець, С.І. Пирожкова, В.В. Писаренко, Н.Я. Пітель, Л.П. Сєрова, О.О. Школьний, В.В. Юхименко та ін. Проблеми розвитку експортної сфери досліджували також зарубіжні вчені: М. Десай, У. Карлін, М. Котабе, М. Матанда, М. Росу, Р. Саломон, С. Солберт та інші.

Враховуючи значні наукові дослідження та практичні розробки вчених, потрібно вказати на важливість вирішення проблем, пов'язаних з формуванням експортного потенціалу переробних підприємств АПК. Необхідне детальне вивчення чинників, які впливають на можливості диверсифікації експортної діяльності та посилення конкурентних позицій підприємств на глобальних ринках. Це зумовило вибір теми дисертації та вказує на її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження виконувалися згідно з планами науково-дослідних робіт Уманського національного університету садівництва за темою „Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі за умов глобалізації” (номер державної реєстрації 0108U000498). Автором розроблено положення, пов'язані із удосконаленням механізму формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних і практичних аспектів формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК та розробці заходів щодо підвищення ефективності його використання.

Для досягнення вказаної мети в дисертаційній роботі поставлено такі завдання:

? оцінити рівень впливу глобалізації економіки на процеси нарощування експортного потенціалу підприємств;

? поглибити зміст економічної категорії „експортний потенціал”, з урахуванням особливостей функціонування підприємств переробної промисловості АПК;

? систематизувати сукупність показників, що характеризують рівень використання експортного потенціалу підприємств;

? оцінити рівень забезпеченості сировиною підприємств переробної промисловості АПК регіону;

- дослідити тенденції розвитку експортного потенціалу переробних підприємств АПК;

- проаналізувати результати експортної діяльності переробних підприємств АПК на зовнішньому ринку;

? розробити методичний підхід до оцінки управлінського профілю експортно орієнтованих переробних підприємств АПК;

? здійснити оцінку рівня впливу окремих факторів на ефективність діяльності переробних підприємств АПК на зарубіжних ринках;

? обґрунтувати організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК, в тому числі створення експортно орієнтованого кластеру.

Об'єктом дослідження є процес формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК.

Предметом дослідження є сукупність методичних, теоретичних та практичних аспектів нарощування експортного потенціалу переробних підприємств АПК регіону.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою для написання дисертації є базові положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів щодо процесу формування експортного потенціалу, законодавчі та нормативно-правові акти України.

У процесі дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний, зокрема прийоми узагальнення, аналогії, аналізу та синтезу, індукції та дедукції (для вдосконалення дефініцій „експортний потенціал” підприємств переробної промисловості АПК й „експортно орієнтований кластер”); теоретичного аналізу (при здійсненні класифікації чинників глобалізації залежно від їх впливу на експортну діяльність підприємств, а також класифікації проблем реалізації експортного потенціалу галузі). З метою аналізу експортної діяльності переробних підприємств АПК Вінницької області застосовувався статистико-економічний метод, зокрема прийоми: порівняння (у процесі зіставлення даних звітного року із попередніми), рядів динаміки (при дослідженні тенденцій розвитку експорту продукції переробних підприємств АПК регіону), групування (у процесі встановлення зв'язку між факторами та кінцевими результатами діяльності експортно орієнтованих підприємств), кореляційно-регресійний аналіз (у процесі оцінки впливу факторів на економічну ефективність експортної діяльності переробних підприємств АПК), табличний і графічний методи (для відображення аналітичної та статистичної інформації), розрахунково-конструктивний (для визначення резервних обсягів виробництва продукції переробними підприємствами АПК). Монографічний метод застосовано при вивченні зарубіжного досвіду стимулювання експортних операцій. За допомогою соціометричного методу проведено обстеження переробних підприємств АПК Вінницької області.

Інформаційними джерелами дослідження були законодавчі та нормативні акти України, матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Вінницькій області, Головного управління агропромислового розвитку Вінницької обласної держаної адміністрації, річні звіти переробних підприємств АПК Вінницької області, результати власних соціологічних досліджень, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали спеціальних періодичних видань, інформаційні ресурси комп'ютерної мережі „Інтернет”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- розроблено алгоритм процесу перевірки достовірності гіпотез, що поєднується з визначенням рівня впливу на темпи росту та рівень рентабельності експорту таких чинників: обсягів активів із розрахунку на одного працівника, тривалості експортної діяльності, досвіду у експортній сфері, а також маркетингової орієнтації підприємств;

удосконалено:

? класифікацію чинників глобалізації залежно від їх впливу на процеси ескалації експортного потенціалу переробних підприємств АПК з виокремленням стимулюючих (доступ до цільових ринків та фінансових ресурсів, технічний прогрес, інтелектуальний розвиток, мобільність факторів виробництва, сучасні інформаційні технології) та стримуючих (конкуренція, політичні ризики);

? дефініцію „експортний потенціал” підприємств переробної промисловості АПК, яка враховує не лише максимально ефективне використання наявних виробничих ресурсів, а й можливість забезпечення постійного економічного розвитку підприємства за рахунок експортної діяльності;

? методику оцінки управлінського профілю експортно орієнтованих переробних підприємств АПК, що базується на комплексному дослідженні чинників системи управління ризиками, антикризового та фінансового управління, а також управління персоналом, що сприятиме вдосконаленню механізмів менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;

? механізм виходу підприємства на зовнішній ринок, що ґрунтується на попередній оцінці доцільності експортної діяльності, аналізі кон'юнктури глобальних цільових маркетингових сегментів, виборі ефективних каналів просування товарів та застосуванні заходів адаптації в процесі виходу на такі ринки;

набули подальшого розвитку:

? організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК, що включають механізм забезпечення їх сировиною, підтримку з боку державних органів управління, інноваційно-інвестиційний розвиток і розбудову інфраструктури, розробку експортної стратегії, а також створення експортно орієнтованого кластеру;

- рекомендації щодо створення і функціонування в межах управлінського центру кластеру відділу розвитку експортного потенціалу, метою якого є покращення інформаційного забезпечення експортно орієнтованих підприємств, підвищення ефективності використання маркетингових засобів, удосконалення фінансового управління та протистояння наслідкам глобальної економічної кризи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендації, спрямованих на збільшення кількості експортно орієнтованих підприємств і посилення експортних позицій регіону.

Основні положення дисертації, що стосуються формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК, прийняті до впровадження Головним управлінням економіки Вінницької обласної державної адміністрації (довідка № 2622/03 від 27 вересня 2010 р.). Пропозиції щодо формування механізмів удосконалення параметрів якості продукції відповідно до системи міжнародних стандартів використано у роботі ТОВ „Гайсинський консервний комбінат” (довідка № 111 від 16 червня 2009 р.); запропонований механізм функціонування підприємства на зовнішньому ринку впроваджений в діяльність ПрАТ „Вінницький завод фруктових концентратів і вин” (довідка № 1/23 від 28 січня 2011 р.). Теоретичні результати та методичні рекомендації використовуються у навчальному процесі Уманського національного університету садівництва при викладанні дисциплін „Основи зовнішньоекономічної діяльності” та „Міжнародна економіка” для студентів економічних спеціальностей (довідка № 20-10/803 від 28 вересня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Одержані результати дисертаційного дослідження, які мають практичне значення і складають наукову новизну, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом особистого внеску. За достовірність перекладу іноземних джерел автор несе повну відповідальність.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались автором на: Міжнародній науково-практичній конференції „Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2007 р.), щорічних Всеукраїнських наукових конференціях молодих учених (м. Умань, 2007 р., 2008 р., 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти” (м. Київ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні” (м. Умань, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі” (м. Полтава, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Аграрний форум - 2008” (м. Суми, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Наукова думка інформаційного віку” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів” (м. Донецьк, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (м. Умань, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах” (Київ, 2010).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 25 наукових праць, з яких 24 одноосібні, з них 12 статей - у наукових фахових виданнях обсягом 2,5 друк. арк. (особисто автору належить 2,4 друк. арк.), 13 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій обсягом 1,3 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 163 найменувань, 15 додатків. Основний зміст роботи викладено на 174 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 39 таблиць і 30 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача та відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні аспекти дослідження проблем формування експортного потенціалу” розглянуто поняття „експортний потенціал”, обґрунтовано значення експортної діяльності суб'єктів аграрного підприємництва для економічного розвитку України, досліджено розвиток експортного потенціалу в контексті глобалізації, відображено особливості формування експортного потенціалу підприємств переробної промисловості АПК, визначено чинники, що негативно впливають на цей процес, та розкрито теоретико-методичні засади оцінки використання експортного потенціалу. переробний управлінський експортний

Встановлено, що експортний потенціал є багаторівневим поняттям і може досліджуватись на рівні підприємства, галузі, регіону та країни. На мікрорівні його формують такі види ресурсів: сировинні, фінансові, інтелектуальні, трудові, організаційні (рис. 1).

На основі узагальнення літературних джерел сформульовано власне трактування поняття „експортний потенціал” стосовно підприємств переробної промисловості АПК, як здатність мобілізувати свої виробничі ресурси (сировинні, фінансові, інтелектуальні, трудові, організаційні) та використовувати їх з максимальною ефективністю, виробляючи при цьому конкурентоспроможну продукцію з інноваційними параметрами, яка користувалася б попитом на зовнішніх ринках, а також можливість забезпечувати постійний економічний розвиток підприємства за рахунок експортної діяльності. У його формуванні беруть участь такі чинники, як: виробничі, науково-інноваційні та кадрові, інфраструктурні, технологічні. Суттєвий вплив мають експортна політика, місткість ринку, його кон'юнктура, умови торгівлі, менталітет та особливості соціально-економічного розвитку країн-партнерів.

Визначено, що глобалізація поєднується з динамічними явищами, масштаби яких постійно розширюються, охоплюючи більше коло країн, а також відображено її вплив на процеси росту експортного потенціалу підприємств. Доведено, що стимулюючими чинниками при цьому є доступ до цільових ринків, фінансові ресурси, технічний прогрес, інтелектуальний розвиток, мобільність факторів виробництва, інформаційні технології; а стримуючими - конкуренція та політичні ризики.

Рис. 1. Механізм формування експортного потенціалу

Одним із основних критеріїв впливу на результати експортної діяльності, є конкурентоспроможність, яка формується на всіх стадіях виробничого процесу. Ефективність діяльності підприємства на зовнішніх ринках залежить від наявності в нього конкурентних переваг, а саме: стратегічних ресурсів, дієвих маркетингових стратегій, досвіду. Довготривалий ефект можливий за умови постійного їх відтворення, удосконалення, унікальності поєднання, а також неможливості копіювання іншими суб'єктами підприємництва.

Для оцінки використання експортного потенціалу запропоновано застосовувати комплекс показників, які характеризують рівень відкритості економіки та можливості входження в глобальний простір, використання виробничого потенціалу, динаміку експорту, що є передумовою розробки короткострокових прогнозів, інтенсивність експортної діяльності, показники експортної орієнтації та „умови торгівлі”, які відображають доцільність та результати здійснення експортної діяльності.

У другому розділі „Оцінка формування та використання експортного потенціалу переробних підприємств АПК” проведено аналіз сировинної бази переробних підприємств АПК Вінницької області, розглянуто тенденції розвитку їх експортного потенціалу та результати експортної діяльності.

Досліджено, що переробні підприємства АПК Вінницької області не повністю забезпеченні сировиною. У 2009 р. у структурі каналів реалізації продукції сільськогосподарських підприємств частка переробних підприємств складала: зерна - 1,6 %, насіння олійних культур - 2,3 %, цукрових буряків - 99,5 %, овочів - 85,0 %, плодів і ягід - 53,0 %, в живій вазі худоби та птиці - 34,2 %, молока та молочних продуктів - 98,0 %, вовни - 26,3 %. Незважаючи на високий рівень цін, переробні підприємства змушенні імпортувати деякі види сировини, що вказує на необхідність формування та зміцнення власної сировинної бази.

Встановлено чітку тенденцію росту обсягів експорту продукції переробних підприємств АПК Вінницької області: у 2009 р. надійшло у 1,8 раза більше валютної виручки, ніж у 2003 р. За останні роки відбулося вповільнення темпів росту експорту - у 2009 р. було отримано на 10,6 % менше грошових надходжень від експорту, ніж у 2007 р. Це пов'язано зі зменшенням виробництва продукції переробних підприємств АПК, а також із ростом у 2,3 раза обсягів експорту сільськогосподарської сировини (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка абсолютних показників експорту продукції переробних підприємств АПК Вінницької області та індексу його зростання(зменшення)

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики у Вінницькій області

Визначено, що лідируючі позиції в структурі експорту переробних підприємств АПК у 2003-2009 рр. займав експорт алкогольних і безалкогольних напоїв - 34,9-43,1 %, жирів та олії тваринного або рослинного походження - 30,4-33,8 %, продуктів переробки плодів і овочів - 22,9-9,3 %. Підприємства вказаних галузей є експортно орієнтованими, спроможні пристосуватися до потреб зовнішніх ринків і витримувати конкурентну боротьбу на них. Стратегічними партнерами переробних підприємств АПК регіону є переважно країни СНД, хоча географічна диверсифікація експорту розширюється.

Обсяги виробництва більшості видів продукції переробних підприємств АПК регіону перевищують потреби внутрішнього споживання. За оптимального використання їх потужностей обсяги виробництва продуктів переробки плодів і овочів складуть 214,7 тис. т, м'ясопродуктів - 10,8 тис. т, молокопродуктів - 427,6 тис. т, спирту - 790,8 тис. т, цукру - 870,4 тис. т. Це свідчить про можливість експорту продукції за умов дотримання принципів продовольчої безпеки регіону та країни (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка завантаженості переробних підприємств АПК Вінницької області, 2009 р.

Галузь	Фактичний обсяг виробництва, тис. т	Рівень завантаженості потужностей, %	Обсяг виробництва за умови оптимального рівня завантаженості (85 %), тис .т	Резерв зростання обсягів виробництва, тис. т
Переробка плодів і овочів	88,4	35	214,7	126,3
М'ясопереробна	5,1	40	10,8	5,7
Молокопереробна	301,8	60	427,6	125,8
Спиртова	744,3	80	790,8	46,5
Цукрова	204,8	20	870,4	665,6

Джерело: розрахунки автора на основі даних Головного управління агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації

У 2009 р. експортною діяльністю займались 33 переробні підприємства АПК Вінницької області. У результаті досліджень виявлено, що найбільш активними експортерами серед них є підприємства кондитерської галузі.

Найбільші середньорічні темпи росту експорту спостерігаються на підприємствах з виробництва безалкогольних напоїв - 10,5 %. Частка прибутку від експортної діяльності в загальній сумі прибутку є найвищою у підприємств з переробки плодів і овочів та кондитерської галузі - 36,7 %. У останніх також найвищий рівень рентабельності експорту - 12,6 %. Встановлено, що із збільшенням тривалості експортної діяльності підприємства зростають темпи росту та рентабельність експорту.

Середньорічні темпи зростання експорту досліджуваних підприємств склали 5 %. За цим показником вони були поділені на експортерів першої групи (з щорічними темпами росту експорту 5 % і більше) та експортерів другої групи (з щорічними темпами росту експорту менше 5 %). Підприємства першої групи мають вищі показники ефективності експортної діяльності: рентабельність експорту та частку прибутку від експортної діяльності в загальній сумі прибутку підприємства.

За результатами соціологічного дослідження встановлено, що першочерговими заходами, які сприятимуть зміцненню експортних позицій підприємств обох груп на міжнародних ринках, є: доступна ціна для покупців, конкурентоспроможна продукція, високий рівень попиту, товарна диверсифікація, чітко налагоджений ланцюг виробник-споживач.

У третьому розділі „Заходи нарощування експортних позицій переробних підприємств АПК” розроблено методичний підхід до оцінки управлінського профілю експортно орієнтованих переробних підприємств АПК, основні заходи нарощування їх експортного потенціалу, здійснено прогноз частки експорту товарів, вироблених переробними підприємствами в загальному обсязі експорту продукції АПК, виявлено чинники активізації їх експортної діяльності.

На ефективність формування та використання експортного потенціалу впливає рівень управління експортною діяльністю підприємства. На основі оцінки показників менеджменту побудовано управлінський профіль для підприємств-експортерів переробної промисловості АПК (рис. 3). Виявлено, що ці підприємства не достатньо уваги приділяють управлінню експортною діяльністю. Максимальної оцінки з кожного критерію не отримали



Рис. 3. Управлінський профіль експортно орієнтованих підприємств переробної промисловості АПК Вінницької області (в балах)

підприємства як першої, так і другої групи. Перші - більше уваги зосереджують на антикризовому і фінансовому управлінні, управлінні персоналом і системі управління ризиками підприємств, порівняно з другими. На основі оцінки управлінського профілю розроблено заходи з удосконалення системи менеджменту експортною діяльністю.

За допомогою методу біномінальної і мультиномінальної логістичної регресії підтверджено доцільність врахування наступних гіпотез:

· економічна ефективність експортної діяльності переробних підприємств АПК регіону визначається періодом, упродовж якого підприємства здійснюють постачання продукції на зарубіжні ринки;

· економічна ефективність експортної діяльності переробних підприємств АПК регіону залежить від суми активів у розрахунку на одного працівника;

· період, упродовж якого підприємства експортують, не взаємопов'язаний з обсягами активів так, що із збільшенням періоду вплив обсягів активів на економічний ефект посилюється;

· економічна ефективність експортної діяльності переробних підприємств АПК регіону визначається досвідом в експортній сфері;

· економічна ефективність експортної діяльності переробних підприємств АПК регіону залежить від маркетингової орієнтації підприємства.

Дослідженнями доведено, що при збільшенні експортного періоду на один рік ймовірність для підприємства потрапити в групу прибуткових збільшується на коефіцієнт 2,549, а при збільшенні на одну тисячу гривень суми активів із розрахунку на одного працівника - на коефіцієнт 1,079.

Для підприємств, що здійснюють експортну діяльність менше одного року ймовірність потрапити до категорії збиткових становить 30 %, із низьким рівнем рентабельності - 65 %, з високим рівнем рентабельності - 5 %, а для підприємств, тривалість експортної діяльності яких більше одного року - відповідно становить 7,7 %, 15,4 % та 76,9 %. Доведено, що ймовірність потрапляння підприємств, орієнтованих на внутрішній ринок до категорії збиткових становить 28,6 %, із низьким рівнем рентабельності - 66,7 %, високим рівнем рентабельності - 4,7 %. Для підприємств, які орієнтовані в основному на зовнішній ринок вказана ймовірність становить відповідно: до категорії збиткових - 8,3 %, із низьким рівнем рентабельності - 8,3 %, з високим рівнем рентабельності - 83,4 %.

Спрогнозовано питому частку експорту продукції переробних підприємств у загальних обсягах експорту АПК. Встановлено, що даний показник у 2011-2015 рр. становитиме майже 80 %. Це свідчить про необхідність впровадження заходів стимулювання експортної діяльності.

На основі результатів дослідження запропоновано організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК Вінницької області. При цьому акцентується увага на сировинному забезпеченні, розбудові інституційних структур, розробці відповідних законодавчих актів, інноваційному розвитку підприємств, формуванні експортної стратегії та створенні експортно орієнтованих кластерів (рис. 4).

Рис. 4. Організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК Вінницької області

Впровадження організаційно-економічних заходів щодо формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК Вінниччини сприятиме збільшенню додаткових валютних надходжень у бюджет регіону, розвитку соціальної сфери, збільшенню кількості робочих місць, покращенню якості продуктів харчування відповідно до міжнародних стандартів, позитивному впливу міжнародного економічного співробітництва.

Зовнішньоекономічна сфера потребує нових шляхів її активізації. Одним із таких, вважаємо, поглиблення інтеграційних процесів і створення кластерних формувань, синергетичний ефект від функціонування яких виникає за рахунок встановлення партнерських відносин між бізнесовими колами, органами влади, інституціями.

Сфера переробки плодів і овочів займає третє місце в структурі експорту переробних підприємств АПК Вінницької області. В регіоні є переробні підприємства даного профілю, з яких 40 % - експортно орієнтовані. Запропоновано створення експортно орієнтованого кластеру „Подільська синергія”, який, крім забезпечення потреб внутрішнього ринку, активно експортуватиме вироблену продукцію. Метою кластеру є налагодження взаємозв'язку між виробниками сировини та переробними підприємствами, зменшення витрат на маркетингові дослідження, впровадження інноваційних розробок, доступ до інституцій сприяння експортній діяльності.

Для координації роботи кластеру пропонується створення управлінського центру, в межах якого функціонуватиме відділ розвитку експортного потенціалу. Основними стратегічними напрямами його діяльності стануть: інформаційне забезпечення підприємств, маркетингова та рекламна діяльність, допомога в фінансових питаннях та антикризовому менеджменті.

Діяльність переробних підприємств АПК на зовнішніх ринках має бути максимально ефективною і позитивно впливати на економічний розвиток підприємства в цілому. У роботі запропоновано механізм виходу підприємства на зовнішній ринок, який передбачає попередню оцінку доцільності експортної діяльності, аналіз кон'юнктури глобальних цільових маркетингових сегментів, вибір ефективних каналів просування товарів, враховуючи доцільність використання послуг посередників, та адаптаційний механізм пристосування до нового зарубіжного ринку; також обґрунтовано експортну стратегію діяльності переробних підприємств АПК, яка передбачає удосконалення виробничих процесів, розвиток товарної і географічної диверсифікації й участь у глобальних ланцюгах постачання.

ВИСНОВКИ

Проведене наукове дослідження процесу формування експортного потенціалу підприємств переробної промисловості АПК дозволило зробити такі висновки:

1. Глобалізація та поглиблення інтеграції України в світову економіку сприяють формуванню експортного потенціалу переробних підприємств АПК. Встановлено, що чинниками стимулюючої дії на процеси росту експортного потенціалу є доступ до цільових глобальних маркетингових сегментів, додаткові фінансові засоби, технічний прогрес, формування інтелектуального капіталу, підвищення рівня мобільності факторів виробництва, вдосконалення інформаційних технологій, а стримуючої - інтенсифікація конкуренції між виробниками та нестабільність політичного й економічного середовища.

2. „Експортний потенціал” в контексті переробних підприємств АПК визначається здатністю мобілізувати виробничі ресурси (сировинні, фінансові, інтелектуальні, трудові, організаційні) та використовувати їх з максимальною ефективністю, виробляючи при цьому конкурентоспроможну продукцію з інноваційними параметрами, яка користувалася б попитом на зовнішніх ринках, а також можливістю забезпечувати постійний економічний розвиток підприємства за рахунок експортної діяльності. На процес його формування впливають різні фактори. Серед чинників внутрішнього середовища варто виділяти виробничі, управлінські, науково-інноваційні та кадрові, інфраструктурні й експортна політика. До факторів зовнішнього середовища відносяться: місткість та кон'юнктура ринку, менталітет та особливості соціально-економічного розвитку країни-партнера.

3. Оцінку експортного потенціалу доцільно здійснювати на рівні країни, регіону, галузі та підприємства за допомогою системи показників. На мікрорівні експортну діяльність характеризують показники її динаміки, коефіцієнт експортної орієнтації та рівень рентабельності. Вони, з одного боку, відображають тенденції розвитку експортної діяльності, а з іншого - її економічну ефективність. Також оцінюють інноваційність виробленої продукції та систему менеджменту підприємства.

4. Для підприємств переробної промисловості АПК Вінницької області не притаманні високі темпи економічного росту. Причинами негативних тенденцій є зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції у 2009 р. порівняно з 2003 р. Зокрема, виробництво цукрових буряків зменшилось на 18,8 %, м'яса - на 55,8 %, вовни - на 43,7 %. Негативним фактором є скорочення частки переробних підприємств у структурі каналів реалізації сільськогосподарської продукції, що частково компенсується її імпортом.

5. Підприємства переробної промисловості АПК Вінницької області є активними учасниками зовнішньоекономічної діяльності. За досліджуваний період їх продукція експортувалась до 85 країн світу. Встановлено, що найбільш експортно орієнтованим є виробництво алкогольних і безалкогольних напоїв, жирів та олії тваринного або рослинного походження та продуктів переробки плодів і овочів. Відзначено, що існують можливості розширення експорту за умов оптимального рівня використання потужностей переробних підприємств. При цьому обсяги виробництва продуктів переробки плодів і овочів збільшаться на 126,3 тис. т, м'ясопродуктів - на 5,7 тис. т, молокопродуктів - на 125,8 тис. т, спирту - на 46,5 тис. т, цукру - на 665,6 тис. т.

6. Запорукою ефективної діяльності підприємств на зовнішніх ринках є високий рівень менеджменту. На основі оцінки чинників рівня антикризового та фінансового управління, управління ризиками та персоналом побудовано управлінський профіль підприємств-експортерів переробної промисловості АПК Вінницької області. Встановлено, що підприємства не достатньо ефективно здійснюють управління своєю експортною діяльністю. Розроблено заходи з удосконалення системи менеджменту залежно від результатів.

7. Доведено, що збільшення тривалості функціонування підприємства на зовнішньому ринку та суми активів підприємства з розрахунку на одного працівника сприяють підвищенню ефективності експортної діяльності. Накопичений підприємствами досвід здійснення експортних операцій та його орієнтованість на внутрішні чи зовнішні ринки впливають на рівень рентабельності. Підприємства, які не мають достатнього досвіду в експортній сфері можуть потрапити лише до групи підприємств із низьким рівнем рентабельності, а з досвідом - до групи, де досягається високий рівень рентабельності. Для підприємств, що орієнтовані на внутрішній ринок є більша ймовірність потрапити до групи з низьким рівнем рентабельності, а тих, що свою діяльність в основному зосередили на зарубіжних ринках, - до групи з високим рівнем рентабельності.

8. За результатами дослідження запропоновано організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК, які передбачають вирішення таких завдань: покращення рівня забезпеченості переробних підприємств сировиною, стимулювання експортних операцій, розбудова інституційного забезпечення, інвестиційно-інноваційний розвиток регіону, формування експортної стратегії та створення кластерних формувань.

9. Стратегічним заходом щодо активізації експортної діяльності переробних підприємств АПК регіону є створення інтегрованих об'єднань. Перспективною вважається розробка експортно орієнтованого кластеру „Подільська синергія”, який крім забезпечення потреб внутрішнього ринку активно експортуватиме вироблену продукцію. Економічний ефект для учасників кластеру є у зменшенні витрат на маркетингову діяльність, розвитку інноваційної сфери за участі дорадницько-консультативних служб, встановленні стабільних взаємовідносин із виробниками сировини, зростанні обсягів виробництва як сировини, так і продуктів її переробки, додаткових фінансових вливаннях у бюджет, більш раціональному використанні потенціалу регіону та підвищенні його рейтингу.

10. Вихід переробних підприємств АПК на зовнішні ринки вимагає значної аналітичної роботи та фінансового забезпечення. Запропоновано створення відділу розвитку експортного потенціалу та визначено стратегічні напрями його роботи: інформаційне забезпечення, маркетинг і реклама, фінансування, а також антикризове управління. Це значно підвищить економічну ефективність діяльності як існуючих, так і потенційних експортерів.

11. З метою удосконалення діяльності переробних підприємств АПК у експортній сфері розроблено механізм їх виходу на глобальні продовольчі ринки, що базується на оцінці доцільності експорту, аналізі кон'юнктури цільових глобальних маркетингових сегментів, виборі ефективних каналів просування продукції, включаючи необхідність використання послуг посередників, а також механізмі адаптації до умов діяльності в межах цільових глобальних маркетингових сегментів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Зборовська Ю.Л. Напрями зміцнення експортного потенціалу АПК / Ю.Л. Зборовська // Вісник ХНАУ, Серія: „Економіка АПК і природокористування”. - 2007. - № 3. - С. 63-67 (0,2 друк. арк.).

2. Зборовська Ю.Л. Проблеми управління експортоорієнтованими підприємствами в АПК / Ю.Л. Зборовська // Наука молода. - 2007. - № 8. - С. 33-36 (0,2 друк. арк.).

3. Зборовська Ю.Л. Розвиток зовнішньоторговельної діяльності АПК регіону / Ю.Л. Зборовська // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - 2007. - Вип. 65. - С. 137-142 (0,2 друк. арк.).

4. Зборовська Ю.Л. Підвищення конкурентоспроможності продукції - важлива умова нарощування експортного потенціалу АПК України / Ю.Л. Зборовська // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - № 4(33). - С. 137-140 (0,2 друк. арк.).

5. Зборовська Ю.Л. Формування експортного потенціалу підприємств, що здійснюють переробку сільськогосподарської продукції / Ю.Л. Зборовська // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства. - Вип. 64. - С. 115-120 (0,2 друк. арк.).

6. Зборовська Ю.Л. Теоретичні основи формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК регіону / Ю.Л. Зборовська // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2008. - № 8/1 (31). - С. 78-82 (0,2 друк. арк.).

7. Зборовська Ю.Л. Удосконалення маркетингових механізмів формування експортного потенціалу АПК регіону / Ю.Л. Зборовська // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації. - 2008. - № 1(26). - С. 45-48 (0,2 друк. арк.).

8. Зборовська Ю.Л. Інноваційні чинники формування експортного потенціалу переробної промисловості / Ю.Л. Зборовська // Економіка АПК. - 2009. - № 1. - С. 107-110 (0,2 друк. арк.).

9. Зборовська Ю.Л. Тенденції розвитку зовнішньої торгівлі продукцією АПК в контексті нарощування експортного потенціалу / Ю.Л. Зборовська, О.О. Школьний // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - № 6(41). - С. 113-119 (0,3 друк. арк.) (особистий внесок здобувача: аналіз тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі переробних підприємств АПК Вінницької області - 0,2 друк. арк.).

10. Зборовська Ю.Л. Кластеризація переробних підприємств АПК регіону як чинник формування його експортного потенціалу / Ю.Л. Зборовська // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2009. - Вип. 247. - С. 1324-1327 (0,2 друк. арк.).

11. Зборовська Ю.Л. Еволюція теорій міжнародної торгівлі / Ю.Л. Зборовська // Наука й економіка. - 2009. - № 2 (14). - С. 230-233 (0,2 друк. арк.).

12. Зборовська Ю.Л. Організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК // Вісник ХНАУ, Серія: „Економіка АПК і природокористування”. - 2010. - № 11. - С. 330-336 (0,2 друк. арк.).

Матеріали наукових конференцій

13. Зборовська Ю.Л. Проблеми розвитку експортної діяльності підприємств АПК України / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених [„Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”], (Тернопіль, 22-23 лютого, 2007 р.) / Міністерство освіти і науки України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль: ТНЕУ, 2007. - С. 59-61 (0,1 друк. арк.).

14. Зборовська Ю.Л. Стимулювання експорту продукції АПК / Ю.Л. Зборовська: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 21-22 лютого, 2007 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань: УДАУ, 2007. - С. 205-206 (0,1 друк. арк.).

15. Зборовська Ю.Л. Конкурентоспроможність аграрного сектору в умовах глобалізації / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти”], (Київ, 30 травня, 2007 р.) / Міністерство економіки України, Українська академія зовнішньої торгівлі. - К.: УАЗТ, 2007. - С. 94-95 (0,1 друк. арк.).

16. Зборовська Ю.Л. Експортний потенціал АПК як складова частина економічного потенціалу України / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Соціально-економічні аспекти формування громадянського суспільства в Україні”], (Умань, 8-9 червня, 2007 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет - Умань: УДАУ, 2007. - С. 64-65 (0,1 друк. арк.).

17. Зборовська Ю.Л. Інноваційний механізм розвитку експортоорієнтованих підприємств переробної сфери АПК / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Ринкова трансформація економіки АПК”], (Харків, 27-28 листопада, 2007 р.) / Міністерство агарної політики України, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка. - Харків: ХНТУСГ, 2007. - С. 101-102 (0,1 друк. арк.) .

18. Зборовська Ю.Л. Стратегія розвитку експортного потенціалу переробних підприємств АПК / Ю.Л. Зборовська: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 21-22 лютого, 2008 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань: УДАУ, 2008. - С. 180-181 (0,1 друк. арк.).

19. Зборовська Ю.Л. Формування механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю регіону / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі”], (Полтава, 18-19 квітня, 2008 р.) / Міністерство освіти та науки України, Полтавський університет споживчої кооперації України. - Полтава: ПУСК, 2008. - С. 240-242 (0,1 друк. арк.).

20. Зборовська Ю.Л. Особливості планування експортної діяльності переробних підприємств АПК / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Аграрний форум - 2008 р.”], (Суми, 15-18 жовтня, 2008 р.) / Міністерство агарної політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: СНАУ, 2008. - С. 133 (0,1 друк. арк.).

21. Зборовська Ю.Л. Експортні позиції переробної сфери АПК Вінницької області / Ю.Л. Зборовська: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 19-20 лютого, 2009 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань: УДАУ, 2009. - С. 71-72 (0,1 друк. арк.).

22. Зборовська Ю.Л. Інфраструктурне забезпечення формування експортного потенціалу регіону / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф [„Наукова думка інформаційного віку - 2009”], (Дніпропетровськ, 7-15 березня, 2009 р.) / Міністерство аграрної політики України, Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2009. - С. 33-35 (0,1 друк. арк.).

23. Зборовська Ю.Л. Інвестиційна привабливість підприємств переробної промисловості АПК Вінницької області / Ю.Л. Зборовська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [„Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів”], (Донецьк, 9-10 квітня, 2009 р.) / Міністерство освіти і науки України, Донецький державний університет управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - С. 377-378 (0,1 друк. арк.) .

24. Зборовська Ю.Л. Міжнародний маркетинг в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємств / Ю.Л. Зборовська: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. [„Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин”], (Умань, 5-6 червня, 2009 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет - Умань: УДАУ, 2009. - С. 155-156 (0,1 друк. арк.).

25. Зборовська Ю.Л. Удосконалення управління експортною діяльністю переробних підприємств АПК / Ю.Л. Зборовська: матеріали VI Міжнар. наук-практ. конф. [„Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах”], (Київ, 13-14 травня, 2010 р.) / Міністерство освіти й науки України, Національний університет харчових технологій - К.: НУХТ, 2010. - С. 6-7 (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Зборовська Ю.Л. Формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Уманський національний університет садівництва. - Умань, 2011.

Досліджено теоретико-методичні та практичні аспекти формування експортного потенціалу переробних підприємств АПК. Запропоновано авторське визначення поняття „експортний потенціал” переробних підприємств АПК, розглянуто особливості його формування. Визначено основні чинники глобалізації, які мають стимулюючу та стримуючу дію на процеси росту експортного потенціалу підприємств.

Здійснено аналіз сировинної бази переробних підприємств АПК Вінницької області, розглянуто тенденції розвитку їх експортної діяльності. Обґрунтовано організаційно-економічні засади формування експортного потенціалу переробних підприємств, розроблено їх управлінський профіль, визначено чинники зміцнення експортних позицій підприємств на глобальних продовольчих ринках.

Ключові слова: експортний потенціал, конкурентні переваги, експортно орієнтовані підприємства, глобальний ринок, інновації, переробні підприємства АПК.

АННОТАЦИЯ

Зборовская Ю.Л. Формирование экспортного потенциала перерабатывающих предприятий АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Уманский национальный университет садоводства. - Умань, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов формирования экспортного потенциала перерабатывающих предприятий АПК. На основе изучения работ отечественных и зарубежных ученых определено важность экспортной деятельности как одного из факторов экономического роста. Установлено, что под «экспортным потенциалом» перерабатывающих предприятий АПК имеется в виду способность мобилизовать свои производственные ресурсы (сырьевые, финансовые, интеллектуальные, трудовые, организационные) и использовать их с максимальной эффективностью, производя при этом конкурентоспособную продукцию с инновационными параметрами, которая пользовалась бы спросом на внешних рынках, а также возможность обеспечивать постоянный экономическое развитие предприятия за счет экспортной деятельности.

Результаты исследований показывают, что экспортный потенциал предприятий перерабатывающей промышленности формируют такие факторы: производственные, научно-инновационные и кадровые, инфраструктурные, технологические, экспортная политика, емкость и конъюнктура рынка, условия торговли, менталитет и особенности социально-экономического развития страны-партнера. Значительное внимание в диссертации уделено влиянию глобализации на рост экспортного потенциала. Отмечены стимулирующие и ограничивающие ее факторы. К первым относится доступ к целевым рынкам, финансовые ресурсы, технический прогресс, интеллектуальное развитие, мобильность факторов производства, информационные технологии; ко вторым - конкуренция, политические риски.

Исследовано тенденции развития экспорта продукции предприятий перерабатывающей промышленности АПК Винницкой области. С целью изучения эффективности их экспортной деятельности был проведен социологический опрос руководителей предприятий отрасли. Изучено факторы, снижающие уровень использования экспортного потенциала, способствующие росту международной конкурентоспособности, улучшающие их позиции на внешних рынках. Особое внимание уделено вопросам менеджмента внешнеэкономической деятельности. С помощью управленческого профиля установлено, что предприятия с темпами роста экспорта меньше 5 % слабое внимание уделяют системам управления рисками, финансовому управлению, управлению персоналом и антикризисному управлению, что в конечном итоге снижает эффективность использования их экспортного потенциала.

При помощи корреляционного анализа установлена зависимость между экономической эффективностью экспорта перерабатывающих предприятий АПК Винницкой области и периодом экспортной деятельности, суммой активов в расчете на одного работника, опытом работы на внешних рынках, рыночной ориентацией предприятия.

В работе осуществлен прогноз удельного веса продукции перерабатывающих предприятий в объемах экспорта АПК. Результаты исследований свидетельствует о необходимости активных усилий относительно развития экспортной деятельности отрасли. В диссертации разработаны организационно-экономические мероприятия, направленные на формирование экспортного потенциала перерабатывающих предприятий АПК, предложено образование экспортно ориентированного кластера, экономический эффект от которого будет обеспечен за счет уменьшении затрат на маркетинговую деятельность, развития инновационной сферы, установлении стабильных взаимоотношений с производителями сырья, роста объемов производства как сырья, так и продуктов ее переработки, дополнительных финансовых вливаниях в бюджет, более рациональном использовании потенциала региона и его повышении.

В работе разработан механизм выхода предприятия на экспортные рынки, основанный на оценке целесообразности экспорта, анализе конъюнктуры целевых глобальных маркетинговых сегментов, выборе эффективных каналов продвижения продукции (включая необходимость использования услуг посредников), а также механизме приспособления к условиям деятельности в рамках целевых глобальных маркетинговых сегментов.

Предложено экспортную стратегию для перерабатывающих предприятий АПК, которая охватывает производственную сферу, товарную и географическую диверсификацию, активное участие в глобальных интеграционных процессах. Также отмечено актуальность инновационного развития перерабатывающих предприятий АПК, указано на ряд экономических эффектов от внедрения инновационных проектов.

Ключевые слова: экспортный потенциал, конкурентные преимущества, экспортно ориентированные предприятия, глобальный рынок, инновации, перерабатывающие предприятия АПК.

ANNOTATION

...