Розвиток малого підприємництва в сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

• Львівський національний аграрний університет
• удк 334.012:332
• 08.00.04 - економіка та управління підприємствами
• (за видами економічної діяльності)
• Автореферат
• дисертації на здобуття наукового ступеня
• кандидата економічних наук
• "Розвиток малого підприємництва в сільському господарстві"
• Коробка Світлана Василівна
• Львів - 2008
• Дисертація є рукопис.
• Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті, Міністерства аграрної політики
• Науковий керівник:
• доктор економічних наук, професор Липчук Василь Васильович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики та аналізу
• Офіційні опоненти:
• доктор економічних наук, професор Реверчук Сергій Корнійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу;
• кандидат економічних наук, доцент Барський Юрій Миколайович, Луцького національного технічного університету доцент кафедри фінансів
• Захист відбудеться 25.02.2009 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н., м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309
• З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н., м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.
• Автореферат розісланий "23" січня 2009р.
• Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Біттер
• Анотації
• Коробка С.В. Розвиток малого підприємництва в сільському господарстві. - Рукопис.
• Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2009.
• У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні та науково-прикладні аспекти розвитку малого сільськогосподарського підприємництва. Розкрито зміст і сутність категорій "підприємництво", "мале підприємництво", "мале сільськогосподарське підприємство", з'ясовано та обґрунтовано особливості розвитку малого підприємництва в сільському господарстві Волинської області. Виявлено основні напрями формування малих сільськогосподарських підприємств.
• Вивчено динамічні тенденції в розвитку малого підприємництва в розрізі видів діяльності, організаційно-правових форм господарювання та місцерозташування. Проведено аналіз ресурсозабезпеченості малих підприємств і встановлено детермінанти їх розвитку.
• Обґрунтовано чисельність і джерела формування малих підприємств у сільському господарстві, на основі SWOT-аналізу опрацьовано пріоритетні сфери діяльності малого сільськогосподарського підприємництва й стратегії їх подальшого розвитку, використання ринкових інструментів підтримки малого підприємництва на різних рівнях.
• Ключові слова: підприємництво, мале підприємство, сільське господарство, тенденції, детермінанти розвитку, стратегії, ринкові інструменти.
• Коробка С.В. Развитие малого предпринимательства в сельском хозяйстве. - Рукопись.
• Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика та управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2009.
• Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологичесних и научно-практических аспектов формирования и деятельности малых сельскохозяйственных предприятий. В работе рассмотрены и обобщены сущность и содержание понятий "предпринимательство", "малое предпринимательство", дана классификация малых предприятий в сельском хозяйстве, обобщено значение малого предпринимательства в развитии сельского хозяйства и сельских территорий, рассмотрен исторический аспект развития предпринимательства в Украине.
• Исследованы теоретические основы развития малого сельскохозяйственного предпринимательства, его особенности и детерминанты. Установлены основные функции малого предпринимательства: формирование конкурентной среды; оперативное реагирование на изменения конъюнктуры рынка; расширение сферы применение инноваций в аграрном секторе; создание рабочих мест; формирование среднего класса. Преобладающими мотивами предпринимательской деятельностью являются возможность самореализации, личная свобода и независимость.
• Осуществлен анализ региональных аспектов развития малого предпринимательства, в результате которого установлены положительные тенденции развития этого явления.
• Установлены динамические тенденции в развитии малого сельскохозяйственного предпринимательства в разрезе видов деятельности, организационно-правовых форм хозяйствования и агропромышленных зон Волынской области. Проведен анализ ресурсообеспечености малых предприятий, установлены направления и степень влияния комплекса факторов на их развитие. При этом установлено, что уровень использования ресурсов и эффективности производства в малых предприятиях значительно ниже по сравнения с большими предприятиями.
• Основными причинами, которые тормозят малое предпринимательство и формируют низкий уровень хозяйствования, по мнению владельцев предприятий, являются: ограниченный доступ к финансовым ресурсам, слабое развитие коммуникаций с рыночной инфраструктуры, отсутствие организаций, поддерживающих предпринимательство, чёткой концепции развития региона, ненадлежащее правовое регулирование, бюрократия и коррупция. правовий сільський підприємництво
• Осуществлен прогноз количества малых предприятий в сельском хозяйстве в разрезе организационно-правовых форм хозяйствования, видов деятельности и природно-экономических зон. Наиболее используемой организационно-правовой формой малых предприятий станут фермерские хозяйства и кооперативы. Дальнейшее расширение малого предпринимательства в сельском хозяйстве возможно за счет трансформации личных сельских хозяйств, создания обслуживающих и производственных малых предприятий, а также путём увеличения земельного потенциала за счет аренды земель функционирующих предприятий. Ключевое значение для развития малого предпринимательства на перспективу, с точки зрения их владельцев, имеют финансовые факторы.
• На основании применения SWOT-анализа установлено, что сильными сторонами, на которые малые предприятия должны ориентироваться в перспективе, являются высокая эластичность деятельности относительно изменений на рынке, оперативность принятия управленческих решений и высокая мотивация
• Успехи малых предприятий завися от уровня конкурентоспособности и стратегических направления их дальнейшего развития, использования рыночных инструментов поддержки малого предпринимательства на ранних этапах.
• Ключевые слова: предпринимательство, малое предпринимательство, сельское хозяйство, тенденции, детерминанты развития, стратегии, рыночные инструменты.
• Ph.D. thesis (Economics), speciality 08.00.04, Economics & Management of Businesses (according to economic activity types). Lviv National Agrarian University, Lviv, 2009.
• Theoretical, methodical along with scientific-practical aspects of small agricultural businesses development have been presented in the thesis.
• Notions and essence of the following categories - "business"; "small business"; "small agricultural business" and peculiarities of Volyn Region small agricultural businesses development have also been revealed. Essential guides of small agricultural businesses formation have been discovered either.
• Dynamic tendencies in small businesses development according to the activity profiles and managerial organizational-loyal forms have been investigated. Small businesses resources supply and their development determinants have been identified.
• The total number and small agricultural businesses formation sources have been based. Priority spheres of small agricultural businesses activities and their further development, market instruments application of small businesses variable levels support, based on SWOT-Analysis, have been worked out.
• Keywords: business, small business, agriculture, tendencies, development determinants, strategy, market instruments.
• Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкові перетворення в економіці України потребують принципово нових підходів до розвитку аграрного сектора, його подальшої трансформації, мають ґрунтуватися на глибокому аналізі і врахуванні всіх чинників, які можуть вплинути на ефективність сільськогосподарського виробництва та реалізацію стратегічних цілей всіх суб'єктів галузі.

Результатами реформування вітчизняної економіки, зокрема сільського господарства, стали поява нових організаційно-правових форм господарювання, значна диференціація їх типів, зростання чисельності суб'єктів ринку та подрібнення виробництва. Разом з неадаптованою до умов ринкової економіки аграрною політикою це спричинило значні проблеми в розвитку сільського господарства і села.

Мале підприємництво сьогодні виступає рушійною силою розвитку вітчизняної економіки. Упродовж останніх років саме суб'єкти малого підприємництва перебувають у центрі політичної та економічної уваги державних і місцевих органів влади, є предметом різноманітних програм соціально-економічного розвитку. Зростає кількість малих підприємств, чисельність працездатного населення, зайнятого у сфері малого підприємництва, їх частка на ринку.

Проблема розвитку малого підприємництва в сільському господарстві знайшла широке відображення в зарубіжній економічній літературі, зокрема в працях Х. Ансоффа, Ф. Візера, Дж. Мілля, П. Друкера, Н. Єрмоленкова, Є. Бем-Баверка, С. Кайманова, С. Кветковського, А. Кисельова, В. Корольова, А. Маршала, М. Новакова, Н. Скворцова, С. Сісмонді, Ф. Хаєка, Й. Шумпетера. Їй приділяли увагу такі видатні вітчизняні вчені, як В. Левитський, К. Воблий, М. Вольський, С. Десницький, І. Франко, І. Вернадський, Г. Осадчий та ін. Виникнення, функціонування і розвиток малого підприємництва в галузі стали предметом дослідження сучаснихвітчизняних економістів-аграрників - Ю. Губені, Ф. Горбоноса, Т. Дудара, В. Зіновчука, В. Липчука, Ю. Лупенка, М. Маліка, С. Реверчука, П. Саблука, Г. Черевка. Проте динамічні зміни умов проживання та господарювання на селі і в сільському господарстві вимагають постійного вдосконалення основних характеристик розвитку методологічних засад і практики функціонування сільськогосподарських підприємств. Зокрема, все більшої уваги потребує вирішення проблем, пов'язаних зі створенням малих агропідприємств, обґрунтуванням стратегій їх подальшого розвитку, пошуком ринкових ніш і позиціонуванням у них, використанням ринкових інструментів підтримки малого підприємництва на різних рівнях.

Проблема розвитку малого підприємництва у сільському господарстві достатньо широка і багатогранна. Саме тому в роботі розглядали лише організаційно-економічні аспекти функціонування малого підприємництва в аграрному секторі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковій тематиці комплексного плану науково-дослідної роботи Львівського національного аграрного університету і пов'язана з тематикою економічного факультету на 2001-2005 рр. "Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК" (номер державної реєстрації 0100U002323) й тематикою на 2006-2010 рр. "Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України" (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в опрацюванні низки прикладних аспектів становлення й розвитку малих сільськогосподарських підприємств і відображена у наукових звітах кафедри статистики і аналізу.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних і методологічних засад, науково-методичних і практичних рекомендацій щодо формування умов створення та ефективного функціонування малих підприємств у сільському господарстві.

Для досягнення зазначеної мети визначено наступні завдання:

- узагальнити теоретичні і методологічні аспекти сутності малого підприємництва та його значення для розвитку села і сільського господарства;

- з'ясувати й доповнити понятійний апарат у визначенні та класифікації малих підприємств;

- визначити основні передумови становлення малого сільськогосподарського підприємництва в Україні;

- виявити тенденції розвитку малих сільськогосподарських підприємств і чинників, що їх детермінують;

- встановити особливості та дати оцінку ефективності діяльності малих підприємств у сільському господарстві Волинської області;

- обґрунтувати перспективи та окреслити стратегічні напрями розвитку малого сільськогосподарського підприємництва;

- розробити систему сприяння розвитку малого підприємництва у сільському господарстві на державному та регіональному рівнях.

Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин, що складаються в процесі створення та функціонування малих підприємств у сільському господарстві.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні питання організації діяльності малих підприємницьких структур у сільському господарстві.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження утворюють сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження. У процесі роботи використано наступні методи: порівняння (для дослідження особливостей функціонування малих форм господарювання в сільському господарстві); опитування, тестування (для визначення передумов і перешкод діяльності малого підприємництва та оцінки можливих зрушень у господарсько-фінансовій діяльності малих підприємств на перспективу); економіко-статистичний метод (для оцінки зміни ресурсного забезпечення та виробничих характеристик малих підприємств, вивчення за допомогою рядів динаміки тенденція їх розвитку та прогнозування параметрів їх діяльності на перспективу; групування (для встановлені залежності оплати праці від низки чинників); табличний та графічний методи (для відображення результатів дослідження); кореляційно-регресійного аналізу (для встановлення залежності рентабельності ведення фермерських господарств від основних чинників), розрахунково-конструктивний метод (для обґрунтування певних параметрів діяльності малих сільськогосподарських підприємств на перспективу); системний аналіз (для підготовки й обґрунтування пропозицій щодо вирішення комплексної проблеми розвитку малого підприємництва в сільській місцевості у досліджуваному об'єкті на перспективу); абстрактно-логічний метод (для теоретичних узагальнень результатів досліджень); монографічний метод (для поглибленого вивчення економічної ефективності виробничо-фінансової діяльності окремих господарств й обґрунтування на цій основі окремих рекомендацій).

Інформаційно-аналітичне забезпечення роботи здійснювали на основі використання законодавчих актів України, матеріалів Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Волинській області, Головного управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації, наукових публікацій, матеріалів, які зібрані автором у процесі власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному:

уперше:

- проведено комплексну оцінку розвитку малих сільськогосподарських підприємств у розрізі видів діяльності, організаційно-правових форм господарювання та агропромислових зон, що дозволило розробити стратегії їх розвитку з урахуванням типологічних відмінностей;

- запропоновано оцінку та ранжування значущості чинників, які гальмують розвиток і визначають перспективність, конкурентоспроможність малого підприємництва у сільському господарстві, що слугує основою опрацювання відповідних програм їх підтримки.

удосконалено:

- шкалу якісних і кількісних критеріїв класифікації форм малого підприємництва, які враховують особливості управління малими підприємствами, їх зв'язки з іншими суб'єктами господарювання;

- систему оцінки розвитку малих підприємств через застосування показників їх концентрації, зокрема кількості в розрахунку на 10 тис. осіб сільського населення, 100 км 2 території й частки в загальній чисельності сільськогосподарських підприємств.

набули подальшого розвитку:

- наукові підходи до утворення малих підприємств за рахунок об'єднання власників землі в кооперативи й реорганізації великих збиткових підприємств, трансформації особистих селянських господарств, розвитку малого підприємництва у сфері обслуговування;

- наукові основи формування стратегічних напрямів розвитку малого підприємництва в сільському господарстві.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх можна використати для розробки регіональних програм розвитку малого підприємництва в сільському господарстві, вдосконалення методів державної підтримки цієї сфери діяльності сільськогосподарських виробників, обґрунтування перспективних напрямів розвитку окремих суб'єктів господарювання.

Результати наукових досліджень, викладені в дисертації, знайшли практичне застосування в роботі Головного управління агропромислового розвитку Волинської області (довідка №1237/19-22/2-08 від 11.06.08), Управління агропромислового розвитку в Луцькому районі (довідка № 334/01-10 від 12.06.2008), Представництва державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Волинській області (довідка №21-3/445 від 17.06.08), Головного управління економіки у Волинській області (довідка №667/02М від 18.06.08). Для практичного використання окремі результати дисертаційної роботи передані у вигляді рекомендацій до "Регіональної програми розвитку малого підприємництва в сільському господарстві Волинської області".

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі Волинського інституту економіки та менеджменту (довідка №459 від 17.06.2008).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації наукові результати одержані автором особисто й відображають його внесок у вирішення важливої наукової проблеми - пошуку шляхів подальшого розвитку малого підприємництва в сільському господарстві Волинської області. Усі публікації у фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й одержали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Студентська молодь і науковий прогрес в АПК" (м. Львів, 2004 р.); "Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період" (м. Хмельницький, 2005 р.); "Управління регіональним економічним розвитком у контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції" (м. Івано-Франківськ, 2005 р.); "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2006 р.); "Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарії (м. Чернівці, 2007 р.); "Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів" (м. Сімферополь, 2007 р.); Міжнародному форумі молодих вчених, присвяченому 10-річчю факультету економіки та менеджменту "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в 11 наукових працях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 5 - у матеріалах конференцій, загальним обсягом 3,53 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені на 230 сторінках комп'ютерного тексту, основна частина - на 193 сторінках. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 215 найменувань. Дисертація містить 37 таблиць, 19 рисунків і 26 додатків на 33 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та основні завдання, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію та вказані можливості подальшого застосування у Волинській області.

У першому розділі - "Теоретично-методологічні засади дослідження розвитку підприємницької діяльності малих підприємств у сільському господарстві" - розглянуто зміст, економічну сутність та організаційно-правові форми малого підприємництва в сільському господарстві

Дослідження теоретичних засад розвитку малого підприємництва в галузі, оцінка ступеня наукових розробок із зазначеної проблематики дають підставу стверджувати, що одним із важливих напрямів формування ринкового середовища в АПК є функціонування малих сільськогосподарських підприємств, які позитивно впливають на зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, створення нових робочих місць, забезпечення надходжень коштів до бюджету сільських родин.

Мале підприємництво трактується нами як самостійна, систематична ініціативна діяльність малих підприємств та громадян - підприємців (фізичних осіб), яка проводиться ними на власний ризик з метою отримання прибутку. Воно є найдинамічнішим елементом у структурі господарювання, виступає одним із засобів усунення диспропорції на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Водночас розвитку малого підприємництва, як засвідчує наш аналіз, властиві суттєві недоліки, серед яких низька продуктивність праці, неспроможність впроваджувати у виробництво важливі науково-технічні проекти. Спостерігаються брак оборотних засобів, значні труднощі у фінансуванні й кредитуванні малих підприємств, впровадженні прогресивних форм і методів організації виробництва.

Досліджено, що малі підприємства в сільському господарстві класифікують за кількістю власників, формою власності, надходженням капіталу, за предметом діяльності, організаційним і територіальним поділом, залежно від права власності на землю, кількістю найманих працівників та організацією виробництва. Ми дійшли висновку, що найпоширенішими організаційно-правовими формами підприємництва є індивідуальне, партнерське і кооперативне. Кожна з них має свої організаційні особливості у виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції, фінансовій діяльності, взаємовідносинах з податковими органами.

Сутність індивідуальної форми полягає в тому, що власність належить одній особі, яка одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов'язання підприємства. За партнерської форми організації підприємства дві або більше осіб об'єднують своє майно, окремі частини якого залишаються в їх приватній власності, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють ним і власністю, розподіляють прибуток і несуть спільну відповідальність за свої зобов'язання. Кооперативи є організаційною формою підприємництва, заснованою на колективній формі володіння землею і капіталом.

Малі підприємства під впливом боротьби за виживання змушені самостійно пристосовуватися до труднощів ринку й змін на ньому. Зокрема, для підвищення своєї конкурентоспроможності вони активно диверсифікують господарську діяльність, зокрема розвивають торговельну діяльністю, що забезпечує швидку оборотність капіталу, який потім можуть спрямовувати у сферу виробництва.

У другому розділі - "Оцінка розвитку малого сільськогосподарського підприємництва в економіці Волинської області" - проведено аналіз динаміки та регіональних особливостей розвитку малого сільськогосподарського підприємництва, його ресурсного забезпечення та ефективності виробництва.

Проведений нами аналіз засвідчив, впродовж останніх років, помітне збільшення у Волинській області кількості малих сільськогосподарських формувань (табл. 1). Їх чисельність у 2007 р. порівняно з 2000 р. зросла у 2,5 раза, а частка у загальній кількості малих підприємств області сягла на кінець досліджуваного періоду 31,4%. Останнє свідчить про досить високі темпи розвитку малого підприємництва в аграрному секторі порівняно з іншими сферами економіки.

Таблиця 1 Кількість малих підприємств у сільському господарстві Волинської області, од.

Встановлено певні відмінності у розвитку малого аграрного підприємництва в розрізі агропромислових зон Волинської області. Стабільно високими темпи збільшення кількості підприємств були у найсприятливішій за природно-кліматичними та соціально-економічними умовами Лісостеповій зоні. У Північно-Поліській зоні, де ці умови для сільськогосподарського виробництва найскладніші, ще кілька років тому темпи розвитку малого аграрного підприємництва були досить низькими. Однак останнім часом вони помітно зросли. На нашу думку, це свідчить про активізацію бізнесу в пошуку вільних ринкових ніш. Підприємці готові ризикнути, зважаючи на обмеженіші можливості підприємницької діяльності в інших сферах економіки. У регіонах, де умови для досягнення успіху складніші, кращі можливості для започаткування власної справи в аграрному секторі.

Для повної характеристики розвитку малого підприємництва необхідне доповнення системи показників їх динаміки оцінкою насиченості або концентрації малих підприємств. З цією метою пропонуємо задіяти три показники: кількість малих підприємств із розрахунку на 10 тис. осіб сільського населення, з розрахунку на 100 км 2 і частку малих підприємств у загальній кількості сільськогосподарських підприємств (табл. 2).

Таблиця 2 Показники концентрації малих підприємств в агропромислових зонах Волинської області, 2007 р.

Наведені дані також підтверджують зроблений висновок про суттєву диференціацію розвитку малого підприємництва в зональному розрізі. Найвищий рівень концентрації малих підприємств характерний для Лісостепової зони, найнижчий - для Північно-Поліської. Така ситуація є наслідком впливу сукупності чинників - природних, економічних і соціальних.

У результаті реформування відбулися суттєві зміни в кількості підприємницьких структур та організаційній структурі виробництва в сільському господарстві Волинської області. Відбувся перерозподіл земельних угідь, значні площі яких перейшли від сільськогосподарських підприємств у розпорядження господарств населення. Характерною тенденцією реформування колективних сільськогосподарських підприємств стало зростання кількості фермерських та особистих селянських господарств. У динаміці збільшується кількість малих сільськогосподарських підприємств усіх організаційно-правових форм, в яких вони можуть існувати.

Проведено аналіз розвитку малого підприємництва у взаємозв'язку з основними чинниками сільськогосподарського виробництва - землі, праці, капіталу. Загалом спостерігається збільшення середніх розмірів землекористування малих сільськогосподарських підприємств (табл. 3). Однак у Північно-Поліській зоні, де придатних для ефективного землеробства угідь найменше, середні розміри цих підприємств упродовж останніх років практично не змінювалися. Це пов'язано з високим рівнем парцеляції угідь, який склався в цій зоні у 90-ті роки минулого століття через розвал більшості великих сільськогосподарських підприємств. Сьогодні технічно складно зібрати розкидані земельні ділянки в єдиний масив, який міг би використовуватися певним підприємством.

Таблиця 3 Площа сільськогосподарських угідь, яка припадає в середньому на одне мале підприємство в розрізі агропромислових зон Волинської області, га

За результатами аналізу виявлено зростання чисельності працівників, зайнятих у малому підприємництві в сільській місцевості у 2007 р. порівняно з 2000 р., у чотири рази. Має місце позитивна тенденції зростання заробітної плати. Однак вона залишається значно нижчою за прожитковий мінімум, а у 2007 р. склала лише 60% середньомісячного заробітку працівників, зайнятих у малих підприємствах у всіх галузях економіки.

Відбувається зростання кількості тракторів і зернозбиральних комбайнів з розрахунку на одне мале сільськогосподарське підприємство. У них спостерігається збільшення посівних площ усіх сільськогосподарських культур, що вирощуються на Волині, за винятком картоплі. У структурі посівних площ відсутні посіви такої важливої технічної культури, як льон-довгунець, хоч природні умови для її вирощування в регіоні є сприятливими. Помітно (в 5-10 разів) зросло поголів'я великої рогатої худоби, у т.ч. корів, та свиней. Слід водночас зазначити, що певною мірою це зумовлено набуттям частиною великих сільськогосподарських підприємств (у зв'язку зі зменшенням чисельності працівників, згортанням обсягів господарської діяльності) статусу малих. Така тенденція, звісно, небажаний шлях розвитку аграрного сектора. З іншого боку, малі підприємства стають формою підприємства в аграрному секторі, яка не допускає його подальшої деградації. З їх функціонуванням зберігається база для відродження великотоварного агровиробництва.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до підвищення врожайності основної зернової культури - озимої пшениці, цукрових буряків, картоплі, зросла продуктивність корів. Однак відповідні показники залишаються нижчими порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами регіону. Це свідчить про проблеми в організації ефективного використання ресурсного потенціалу в малих підприємствах. Особливо низькою залишається продуктивність тварин, основною причиною чого є утримання низькопродуктивних порід худоби.

Протягом досліджуваного періоду у малих сільськогосподарських формуваннях (як і у великих сільськогосподарських підприємствах) помітно зросли грошові затрати на гектар посівної площі сільськогосподарських культур та одиницю поголів'я тварин, зросла собівартість одиниці продукції. Це негативно позначається на фінансових результатах реалізації сільськогосподарської продукції, оскільки існуючий рівень реалізаційних цін на чимало її видів не забезпечує покриття усіх виробничих витрат.

Для з'ясування ставлення селян до малого підприємництва в аграрному секторі, їх бачення перспектив його розвитку провели опитування власників і керівників малих сільськогосподарських підприємств Волинської області. Опрацювавши його результати, з'ясували, що основними мотивами, які спонукають селянина займатися підприємницькою діяльністю, є особиста свобода і незалежність у прийнятті рішень (38,1%), а також прагнення отримати вищі доходи (25%), тобто сприяння поліпшенню свого матеріального стану.

Проведене опитування допомогло визначити основні чинники, які гальмують розвиток малого підприємництва в сільському господарстві регіону. Серед них: обмежений доступ до капіталу, слаборозвинутість комунікаційної інфраструктури; відсутність установ, які підтримують підприємництво; бюрократія і вседозволеність державних службовців; низький рівень науково-дослідних розробок, які могли б бути використані малими підприємствами як інновації.

Незважаючи на зазначені проблеми, можна зробити висновок, що мале підприємництво у сільськогосподарському виробництві є стабільним сектором економіки, який формує значну частку загального обсягу валової продукції технічних культур, картоплі та овочів, плодів та ягід, а також продукції тваринництва - м'яса худоби та птиці, молока та вовни.

У третьому розділі - "Перспективи розвитку малого підприємництва у сільському господарстві Волинської області" - обґрунтовані засади, які повинні бути покладені в основу стратегії розвитку об'єкта дослідження, сформульовані пропозиції щодо удосконалення механізмів підтримки діяльності малих сільськогосподарських підприємств, здійснено прогноз окремих кількісних параметрів цього сектора аграрної економіки регіону на перспективу.

Подальший розвиток малого підприємництва вимагає створення відповідних умов. Необхідна їх ідентифікація з урахуванням постійних змін на ринку, появи в економічних відносинах нових тенденцій, можливості впровадження нових технологій. Проведене опитування власників і керівників малих підприємств дозволяє встановити чинники, які в найближчій перспективі впливатимуть на їх конкурентну позицію (табл. 4).

Таблиця 4 Значущість чинників, які в перспективі формуватимуть конкурентну позицію малих підприємств у сільському господарстві (за результати соціологічного опитування власників господарств)

Власники малих підприємств не надто високо оцінюють можливості лібералізації бізнесу та державної підтримки. Лише кожен третій з респондентів вважає таку підтримку важливою і лише кожен десятий - дуже важливою для розвитку малого підприємництва.

Тривожним є й той факт, що недостатня увага приділяється важливості знань і кваліфікації персоналу. Покладаючись на власні сили, керівники і власники підприємств недостатньо, на нашу думку, оцінюють потребу в підвищенні кваліфікації персоналу, що є наслідком невдало організованої традиційної "радянської" системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Ситуація, що склалася на ринку сільськогосподарської продукції та в системі організації сільськогосподарського виробництва, подальша трансформація аграрного сектора економіки, створюють добрі можливості для подальшого розвитку малих підприємств. Існуючі тенденції, співвідношення й наявний потенціал враховані в прогнозуванні основних показників розвитку малих підприємств у сільському господарстві Волинської області (табл. 5).

Таблиця 5 Прогноз основних показників розвитку малих підприємств у сільському господарстві Волинської області

Наші розрахунки показали, що до 2013 р. можна сподіватися на збільшення кількості малих сільськогосподарських підприємств принаймні на чверть. Площа сільськогосподарських угідь на одне підприємство зросте у 2010 р. порівняно з 2007 р. у 1,3 раза, а у 2013 р. - майже удвічі. Це дає змогу сподіватися на розширення асортименту й суттєве збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

За рахунок зростання кількості малих сільськогосподарських підприємств зміниться й загальна чисельність зайнятих у них працівників. Однак прогнозуємо, що з розрахунку на одне підприємство це збільшення буде малопомітним. Завдяки поліпшенню технічного забезпечення, удосконаленню організації виробництва помітно підвищиться продуктивність праці.

Необхідною умовою розвитку малих підприємств є значний ріст оплати праці зайнятих у них працівників. Наведені в табл. 5 показники відображають заробітну плату в масштабах 2007 р. Очевидно, номінальні її показники будуть значно вищими. Реальне зростання заробітної плати до 2010 року удвічі та до 2013 р. у чотири рази свідчитиме про підвищення привабливості малого аграрного підприємництва як сфери зайнятості. Водночас ми не можемо стверджувати, якою буде заробітна плата у цьому секторі відносно середньої в народному господарстві, оскільки для цього потрібно врахувати тенденції загального розвитку економіки, що виходить за межі нашого дослідження.

Важливе значення для розвитку малих сільськогосподарських товаровиробників має організація системи збуту їх продукції. Основними каналами реалізації залишатимуться продаж безпосереднім споживачам (переробним підприємствам та індивідуальним споживачам), посередникам (заготівельним організаціям, іншим юридичним посередницьким структурам, підприємствам торговельної мережі), через збутові кооперативи (інші формальні об'єднання виробників сільськогосподарської продукції).

Встановлено, що систему маркетингової інфраструктури сільськогосподарського ринку, яка покликана обслуговувати рух продукції від виробника до споживача, формують аграрні товарні біржі, гуртові сільськогосподарські ринки, аукціони, виставки-ярмарки, агроторгові доми, міські ринки, споживчі кооперативні ринки, заготівельні пункти, супермаркети, гуртові фірмові магазини та інші структури.

На основі проведеного SWOT-аналізу порівнювали можливості й загрози, сильні і слабкі сторони в системі продажу продукції малими сільськогосподарськими підприємствами. Для них буде вигідно організувати цілорічну торгівлю через склад-магазин на гуртовому ринку, причому принципове позитивне значення матиме наявність спеціалізованих холодильників. На цьому ринку має бути представлена продукція з різним рівнем доробки, розрахована на окремі групи споживачів залежно від їхнього бажання платити додаткову суму за очищену, відсортовану або упаковану продукцію. Спираючись на сильні сторони малого підприємництва, можна знижувати загрози, застосовуючи гнучку цінову політику для боротьби з конкурентами. Слабкою стороною виступає нестача коштів, необхідних для закупівлі сортувально-пакувальної лінії, відсутність торговельної марки. Основною загрозою, посиленою слабкими сторонами малих підприємств, буде відсутність системи гарантованого збуту нестандартної продукції, яка з'являється внаслідок поганих погодних умов.

Розвиток агропродовольчого сектора доцільно спрямувати на забезпечення продовольчої безпеки держави і підвищення експорто-спроможності. Ці цілі не конкурують, а навпаки, доповнюють одна одну. Для задоволення фізіологічної потреби у харчових продуктах необхідно збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва. Однак при цьому потрібно й значно підвищити конкурентоспроможність основних видів продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Аналіз сучасного стану ринку дозволяє оцінити конкурентоспроможність виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у малих підприємствах Волинської області порівняно з великими (рис. 1).

За нашими дослідженнями, окремі види продукції за перспективністю їх виробництва у малих підприємствах можуть бути поділені на наступні групи: а) види продукції з високим рівнем конкурентоспроможності - лікарські рослини, продукти дрібного тваринництва (мед, козяче молоко, баранина); б) види продукції з середньою конкурентоспроможністю - плоди та ягоди, овочі, м'ясо свиней; в) види продукції з низькою конкурентоспроможністю - картопля, льон-довгунець, яловичина.

На сучасному етапі розвитку економіки, як свідчать результати проведених нами досліджень, більший ефект очікується у разі спрямування інвестицій у ті сфери й галузі, які вже освоєні, оскільки створена інфраструктура значною мірою сприяє їхньому подальшому розвитку. Основними орієнтирами інвестування є економічна й правова стабільність у регіонах, розміри місцевих ринків.

Іноземні інвестори ставлять питання про надання їм реальних гарантій, забезпечення захисту їх прав, розробку заходів щодо зведення до мінімуму ризику, а також посилення контрольованості ринку цінних паперів. Держава повинна бути гарантом стабільності інвестиційного клімату. Важливе значення має наявність своєчасної й об'єктивної інформація щодо підприємств, зацікавлених у залученні іноземних інвестицій. Проблема їх залучення є комплексною й потребує системного підходу до її вирішення.

Програми підтримки малого підприємництва повинні містити положення про: фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів малого підприємництва; забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних і місцевих потреб; вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва; пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва, у тому числі пом'якшення податкової політики; допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні.

Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом.

Висновки

Проведене дослідження проблем розвитку малого підприємництва у сільському господарстві дозволяє зробити такі висновки:

1. Створення малих підприємств є важливим напрямом формування ринкового середовища у вітчизняному агропромислового комплексі. Їх розвиток сприяє задіянню нових робочих місць на селі, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу у малі форми сільськогосподарського виробництва, є важливим джерелом формування місцевих бюджетів й бюджетів селянських родин. Малі підприємства - це буферна зона, яка знижує ризики руйнування потенціалу великотоварного аграрного виробництва.

2. Мале підприємництво - це самостійна, ініціативна, створена на власний ризик діяльність щодо виробництва продукції (робіт, послуг) і пошуку каналів їх збуту з метою отримання прибутку. Водночас основними мотивами підприємницької діяльності власників малих підприємств Волинської області були можливість реалізувати власний потенціал, особиста свобода і незалежність. Основними функціями малого підприємництва є: формування конкурентного середовища; оперативне реагування на зміни кон'юнктури ринку; розширення сфери застосування в аграрному секторі інновацій; створення робочих місць; формування середнього класу. Системний підхід до оцінки розвитку малого підприємства потребує їх взаємоузгодженого дослідження в розрізі видів діяльності, організаційно-правових форм господарювання та регіональних природно-економічних особливостей.

3. Оцінка розвитку малих підприємств у сільському господарстві Волинської області показала, що в динаміці з року в рік їх кількість зростає. Спостерігаються значні коливання цих показників у розрізі природно-економічних зон. Найчіткішим виразником стану розвитку малого підприємництва в регіональному розрізі є концентрація малих підприємств, визначена за показниками їх кількості в розрахунку на 10 тис. осіб сільського населення, 100 км 2 й часткою в загальній кількості сільськогосподарських підприємств. Найвищим є рівень розвитку малого підприємництва в Лісостеповій зоні Волині, зокрема в її приміській зоні.

4. На кожне мале підприємство Волині припадає в середньому 35,1 га земельних угідь, 8 середньорічних працівників, один трактор (усіх марок) та 0,26 зернозбиральних комбайнів. Упродовж останніх років показники забезпеченості підприємств технічними ресурсами постійно зростали. Рівень технічної забезпеченості малих підприємств з розрахунку на одиницю площі у 2,3 раза вищий порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами. Однак ефективність господарської діяльності в малих підприємствах Волинської області невисока. Їх частка у валовому виробництві сільськогосподарської продукції всіма сільськогосподарськими підприємствами складає лише 20 відсотків. Значно нижчими порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами є показники продуктивності праці й використання земельних угідь.

5. Основними причинами, які гальмують мале підприємництво й формують низький рівень його господарювання, на думку власників таких підприємств, є: обмежений доступ до фінансових джерел, слаборозвинута комунікаційна та ринкова інфраструктура, відсутність установ, які підтримують підприємництво, відсутність чіткої концепції розвитку регіону, недосконале правове регулювання, бюрократія і вседозволеність державних службовців та корупція. Недостатнім стимулятором розвитку підприємництва є й рівень заробітної плати, який у 2007 р. складав лише 60% середньомісячного заробітку працівників загалом в економіці області.

6. Розрахунок перспектив розвитку малих підприємств, проведений на основі екстраполяції встановлених трендів, дозволяє зазначити, що у 2010 році їх кількість у сільському господарстві Волинської області становитиме 2226 одиниць. При цьому найшвидше створюватимуться такі підприємства в Лісостеповій зоні області. Переважно вони спеціалізуватимуться на змішаному сільськогосподарському виробництві та наданні послуг у галузі рослинництва й тваринництва Найпоширенішою організаційно-правовою формою малих підприємств будуть фермерські господарства та кооперативи. Подальше розширення малого бізнесу в сільському господарстві можливе за рахунок трансформації особистих селянських господарств, створення обслуговуючих і виробничих малих підприємств, а також шляхом збільшення земельного потенціалу на засадах оренди паїв діючих господарств.

7. Важливе значення для становлення малого підприємництва має підприємницький дохід, який спрямовуватиметься на подальше розширення виробництва. Аналіз рівня беззбитковості виробництва дав змогу встановити, що підвищення концентрації виробництва збиткової продукції допоможе підняти доходи малих підприємницьких структур. Важливе значення має раціональне використання матеріальних ресурсів, оскільки це дозволить зменшити собівартість.

8. У маркетинговій діяльності малих підприємств основним завданням є організація збуту сільськогосподарської продукції, який може здійснюватись за наступними каналами: безпосереднім споживачам (переробним підприємствам та індивідуальним споживачам); посередникам (заготівельним організаціям, іншим юридичним посередницьким структурам, підприємствам торговельної мережі); через збутові кооперативи (інші формальні об'єднання виробників сільськогосподарської продукції). Основні стратегічні сфери діяльності малих підприємств у Волинській області визначаються конкурентоспроможними видами продукції, які можуть ними вироблятися. До групи продукції з високим рівнем конкурентоспроможності належать лікарські рослини, соя, продукти дрібного тваринництва (мед, козяче молоко, баранина); до групи продукції середньої конкурентоспроможності - плоди і ягоди, овочі, м'ясо свиней; до групи продукції з низькою конкурентоспроможністю - картопля, льон-довгунець, яловичина. Перспективним напрямом діяльності малих підприємств є виробництво екологічно чистої продукції.

9. У перспективі малі підприємства повинні орієнтуватися на використання своїх сильних сторін, до яких належать: висока еластичність діяльності стосовно змін на ринку, оперативність прийняття управлінських рішень та висока мотивація. Сприятливі можливості з'являються з активізацією підприємницького клімату в державі, декларуванням нею намірів щодо інтеграційних процесів і лібералізації бізнесу, розширенням зовнішнього фінансування, зміною організаційної структури виробництва й утворенням ринкових ніш для малих сільськогосподарських підприємств.