Ефективність використання основних виробничих засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Аналіз основних засобів

1.2 Відтворення основних засобів. Його види

Розділ 2. Практична частина

2.1 Загальна характеристика ТОВ "Вікна Стиль Трейдінг"

2.2 Аналіз складу і структури основних засобів

2.3 Аналіз технічного стану основних засобів за 2013 р. за цехами

2.4 Аналіз технічного стану основних засобів за 2014 р. за цехами

2.5 Аналіз зносу основних засобів

2.6 Аналіз використання основного обладнання

2.7 Аналіз використання обладнання за часом

2.8 Аналіз ТЕП використання ОВЗ

Розділ 3. Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У даній роботі пропонується розглянути питання, пов'язані з ефективністю використання основних виробничих засобів. Основні кошти є невід'ємною частиною будь-якого підприємства, і від підвищення ефективності їх використання залежать важливі показники діяльності підприємства, такі як фінансове положення, конкурентноздатність на ринку.

Проблема підвищення ефективності використання основних засобів є центральною в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності труда. Цими причинами підтверджується актуальність вибраної теми роботи.

Дана робота складається з трьох частин: теоретичної, аналітичної, та з пропозиціями щодо удосконалення шляхів поліпшення використання основних виробничих засобів.

У теоретичній частині дається поняття основних засобів підприємства, а також їх класифікація, прийнята в економіці.

У аналітичній частині як приклад розглядається конкретне підприємство і аналізується використання його основних засобів в році, що аналізується. У процесі аналізу розраховуються показники використання основних засобів, проводиться факторный аналіз. Отримані результати зіставляються і виявляються ті причини, що призвели їх зміні. У третій частині дипломної роботи даються рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Аналіз основних засобів

Завдання аналізу основних засобів - ОЗ: виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів ОЗ; визначення рівня використання ОЗ і факторів, які впливають на нього; установлення належної комплексності наявного парку обладнання; з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю; розрахунок впливу використання ОЗ на обсяг виробництва; виявлення резервів підвищення ефективності використання ОЗ та основних виробничих фондів - ОВФ.

Джерела інформації: паспорт підприємства, плани економічного, соціального, технічного розвитку, форми статистичної звітності, дані про наявність невстановленого та зайвого обладнання, матеріали інвентаризації основних засобів, інвентарні картки обліку ОЗ, матеріали відділів головного механіка, головного енергетика, головного технолога.

Аналіз використання основних фондів розпочинають з оцінки змін у наявності основних фондів на кінець звітного періоду порівняно з початком та з визначення темпів зростання (темпів росту і приросту). Наступним етапом аналізу є дослідження змін, які відбулися в структурі основних фондів.

Під структурою основних фондів розуміють співвідношення окремих груп основних фондів. Кожне підприємство повинне намагатися створювати оптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшувати її шляхом оновлення та модернізації обладнання, зменшення частки зайвого, малоефективного обладнання, підвищення рівня автоматизації, механізації, спеціалізації і кооперування.

Аналізу підлягає обладнання:наявне (все обладнання, яке є на підприємстві, незалежно від того, де воно знаходиться і в якому стані); встановлене (змонтоване і підготовлене до роботи); діюче(фактично працююче у звітному періоді). Із діючого обладнання виділяють без діюче (запасне або не змонтоване).

Важливим етапом аналізу основних фондів є дослідження їх технічного стану основних виробничих фондів, який характеризується наступними показниками.

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості ОЗ, що були придбанні за звітний період, до вартості основних фондів на початок цього ж періоду.

Коефіцієнт придатності - частка не перенесеної на створений продукт вартості ОЗ.

Коефіцієнт зносу - відношення суми зносу ОЗ до їх первісної вартості, характеризує частку вартості ОЗ, списаної на витрати виробництва в попередніх періодах.

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості вибувших за звітний період основних фондів до вартості фондів на початок цього ж періоду.

Процес оновлення ОЗ передбачає вивчення характеру їх вибуття. Коефіцієнти оновлення і вибуття обчислюють за всіма ОЗ: виробничими, активною їх частиною, окремими групами промислово-виробничих фондів та основними видами обладнання.

Віковий склад обладнання, який оцінюється групуванням його за тривалістю використання в межах кожної групи, характеризує працездатність, необхідність заміни, потенційні можливості підвищення фондовіддачі.

Коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності визначають на початок і кінець звітного періоду. Чим меншою є величина коефіцієнта зносу і більшою величина коефіцієнта придатності, тим кращим є технічний стан.

Фізичний знос ОЗ можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації або за даними обстежень технічного стану ОЗ.

Моральний знос має дві форми: знецінення машин за рахунок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин. Суму морального зносу першої форми можна проаналізувати за даними переоцінки ОЗ як різницю між первісною і відновною вартістю об'єкта ОЗ. Визначаючи відновну вартість, необхідно враховувати продуктивність об'єкта ОЗ, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники засобів праці сучасної конструкції. Найскоріше і найбільше морально зношуються активні основні форми. Фізичний знос частково компенсується ремонтами. Сума зносу ОЗ характеризується сумою нарахованої амортизації.

Об'єкти амортизації (ст. 145 Податкового кодексу)

Амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів, витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року; витрати на капітальне поліпшення землі та інше.

Методи нарахування річної суми амортизації основних засобів - ОЗ:

1) прямолінійного - визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості - визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості - визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється (застосовується до ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5;

4) кумулятивного - визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

При виробничому методі місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується. Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів	Мінімально доступні строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5
електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрозони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар, (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	-
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові бібліотечні активи	7

При аналізі виробничої потужності визначають: середньорічну потужність; рух і зміни ОЗ за рік; коефіцієнт використання потужностей як відношення річного випуску продукції до середньорічної потужності; рівень використання обладнання за потужністю - коефіцієнт інтенсивного використання обладнання, який розраховується як відношення фактичної часової продуктивності одиниці обладнання до планової.

Економічна ефективність ОЗ визначається системою натуральних і вартісних показників, серед яких темпи зростання випуску продукції і обсягу ОЗ, фондовіддача, фондоозброєність, продуктивність обладнання, рентабельність використання ОЗ; коефіцієнти використання машин, змінності, екстенсивних та інтенсивних факторів та інші. Факторному аналізу підлягає також продуктивність праці, яку можна виразити як добуток фондовіддачі на фондоозброєність. Основний показник використання ОВФ - фондовіддача.

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності. Показник фондовіддачі визначається для всіх основних фондів виробничого призначення та для активної їх частини.

1.2 Відтворення основних засобів. Його види

Відтворення основних засобів - це процес їх безперервного поновлення (відновлення). Відтворення буває просте та розширене. Просте відтворення основних засобів - це їх відновлення в тому самому обсязі, у якому вони були зношені та вибули. Воно здійснюється шляхом заміни окремих зношених частин основних засобів шляхом ремонтів або придбання нових засобів на заміну зношених. Головним джерелом простого відтворення основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин є амортизаційні відрахування.

Ремонт основних фондів - це усунення ушкоджень, поломок, вад основних засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей. Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів.

Поточний ремонт - це ремонт, при якому заміняються зношені деталі машин, устаткування, ліквідуються незначні дефекти, несправності і поломки з метою підтримки в робочому стані машин, устаткування тощо.

Середній ремонт - це ремонт, при якому заміняються зношені деталі, вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного розбирання об'єкта, що ремонтується.

Капітальний ремонт - це ремонт, що передбачає повне розбирання об'єкта, що ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, деталей, конструкцій тощо з метою відновлення робочого ресурсу, поліпшення експлуатаційних показників об'єкта, що ремонтується

Розширене відтворення - це таке відтворення, яке передбачає розширення діючих основних засобів за рахунок збільшення їх кількості та поліпшення або придбання продуктивніших та економічних основних засобів. Розширене відтворення може здійснюватися у вигляді нового будівництва, технічного переозброєння, реконструкції або розширення діючих підприємств, модернізації обладнання або його придбання тощо. Основним джерелом розширеного відтворення основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин та самофінансування підприємств є прибуток.

До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі, що здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності. До розширення діючих підприємств належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення діючих окремих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання діючих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд основного призначення.

До технічного переозброєння діючих підприємств належить комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого та фізично зношеного устаткування на нове, продуктивніше, а також щодо вдосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб.

Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, що розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування.

Ступінь оновлення основних засобів вимірюється відношенням суми основних засобів, що надійшли за аналізований період до їх кількості на кінець року.

Розділ 2. Практична частина

2.1 Загальна характеристика ТОВ "Вікна Стиль Трейдінг"

Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" є одним з найпотужніших заводів - виробників металопластикових конструкцій в Україні. Завод укомплектований найсучаснішим виробництвом. Обравши нашу компанію, Ви отримаєте високоякісну продукцію в мінімальні терміни. Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" пропонує своїм клієнтам широкий асортимент ПВХ виробів: металопластикові вікна; балконні та міжкімнатні двері; вхідні пластикові двері; нестандартні конструкції.

З моменту заснування компанія "Вікна Стиль Трейдінг" створила свою дилерську мережу, яка обслуговує наших клієнтів у багатьох регіонах України. Завдяки висококваліфікованим дизайнерам нашої компанії, ми завжди готові запропонувати своїм клієнтам нестандартні конструкції різних форм та оздоблення. Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" співпрацює з такими відомими компаніями, як: "Miroplast", "Siegenia Aubi", "Axor Industry".

Всі металопластикові конструкції виготовляються з ПВХ - профілю WDS, що завоював довіру серед споживачів України завдяки своїм високим показникам якості.

Продукція від компанії "Вікна Стиль Трейдінг" надасть Вашій оселі тепла та затишку, а завдяки нестандартним формам і оздобленню, Ваші металопластикові конструкції стануть справжньою окрасою помешкання.

Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" є потужним заводом - виробником металопластикових конструкцій. Завод оснащений найсучаснішим обладнанням, а виробничі потужності забезпечують виконання замовлень протягом декількох днів. Всі етапи виробництва проходять жорсткий контроль якості.

Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" має дозвіл виданий державними органами на виробництво, а також на гарантійне та післягарантійне обслуговування продукції. Компанія надає гарантію на власну продукцію від 1 до 5 років, що зазначається у договорі з клієнтом, згідно вимог ДСТУ.

Клієнти обирають компанію завдяки високій якості продукції, широкому асортименту та професійному сервісному обслуговуванню.

Виробництво склопакетів здійснюється на обладнанні провідних європейських компаній. Повністю автоматизоване виробництво покращує показники звуко - та теплоізоляції склопакетів.

Фурнітура таких компаній як Siegenia Aubi, Axor Industry, яку використовує компанія надасть конструкції легкості та функціональності.

Всі вироби сертифіковані Держстандартом України.

Місія компанії "Вікна Стиль Трейдінг" - донести любов та затишок у кожну оселю, виправдовувати очікування кожного клієнта, змінювати світ на краще

Головна ціль компанії - нове вікно в кожен будинок.

Головні принципи яких дотримується наша компанія:

1. Пропонувати як стандартні так і ексклюзивні металопластикові конструкції, які б підкреслили індивідуальність кожного нашого споживача;

2. Націленість на результат;

3. Ми прагнемо бути найкращими;

4. Любов до своїх клієнтів.

Історія : 2005 рік - заснування компанії "Вікна Стиль Трейдінг".

Компанія "Вікна Стиль Трейдінг" була започаткована людьми, які прагнули виготовляти не просто вікна, а продукт, який зможе дарувати затишок і комфорт в оселях та буде на 100% якісним.

Свою роботу компанія розпочала в маленькій майстерні площею 50 м? і командою з 5 чоловік. З часом компанія збільшила та автоматизувала своє виробництво, яке на сьогоднішній день переросло у холдингову компанію.

З моменту початку роботи на ринку України компанія "Вікна Стиль Трейдінг" зарекомендувала себе надійним партнером та стала одним із лідерів виробників ПВХ конструкцій.

2.2 Аналіз складу і структури основних засобів

Висновок: Бачимо, що всі основні засоби збільшилися за 1 рік. Машини і обладнання збільшилися на 621 тис. грн. (3281-2660); транспортні засоби на 275 тис. грн. (1229-954); інструменти, прилади, інвентар на 61 тис. грн. (404-343).

Разом основні засоби збільшилися на 957 тис. грн. Це свідчить про те, що підприємство працює потужно, річний випуск продукції збільшився.

Діаграма складу і структури основних засобів

2.3 Аналіз технічного стану основних засобів за 2013 р. за цехами

Висновок: Бачимо, що у підприємства майже все обладнання нове, лише 2 основні засоби мають більше 20 років , які знаходяться у 3 цеху, взагалі немає обладнання віком 15-20 років, 4 обладнання мають від 10 до 15 років, також знаходяться в 3 цеху. Від 5 до 10 років є 50 обладнання (в 1 цеху - 6; в 2 цеху - 1; в 3 цеху - 43), до 5 років - 177 (в 1 цеху - 60; в 2 цеху - 11; в 3 цеху - 106)

Чим новіші основні засоби , тим якісніші будуть вироби, не буде скарг, швидше будуть виготовлятися вироби, а чим швидше, тим більше виробів буде зроблено і прибуток буде більший.

2.4 Аналіз технічного стану основних засобів за 2014 р. за цехами

Висновок: Бачимо, що у підприємства майже все обладнання нове, лише 2 основні засоби мають більше 20 років , які знаходяться у 3 цеху, взагалі немає обладнання віком 15-20 років, 4 обладнання мають від 10 до 15 років, також знаходяться в 3 цеху. Від 5 до 10 років є 43 обладнання (в 1 цеху-3; в 2 цеху - 1; в 3 цеху - 39), до 5 років - 155 (в 1 цеху - 55; в 2 цеху - 11; в 3 цеху - 89).

Чим новіші основні засоби , тим якісніші будуть вироби, не буде скарг, швидше будуть виготовлятися вироби, а чим швидше, тим більше виробів буде зроблено і прибуток буде більший.

2.5 Аналіз зносу основних засобів

Висновок: Завдяки таблиці ми можемо спостерігати , первісна вартість основних засобів на початок року становила 3080 тис. грн., а на кінець 3957 тис. грн., а отже збільшилася на 877 тис. грн.

Знос основних засобів за час експлуатації також збільшився з 633 на 759, різниця становить 126 тис. грн. А от рівень знозу зменшився на 1,4% (з 20,5 на 19,4). Також зменшився рівень придатності на 4,3% (на початок року становив 128,4%, а на кінець - 141,1%). І коефіцієнт придатності зменшився, хоч і не на багато з 1,3 на 1,2. Зате коефіцієнт зносу не змінився.

2.6 Аналіз використання основного обладнання

Висновок: В даній табличці ми порівнювали як змінилося використання основного обладнання.

Порівнювали дані за 2013 і 2014 роки.

1) Прилад дистанційного моніторингу транспортних засобів.

В 2013 році в дію було введено 9 приладів, а в 2014 ця кількість зменшилася на 7 одиниць і склала 2 прилади. Хоча встановлено було і в 2013 році і 2014 році по 10 приладів з 13.

2) Пила LS1016C.

В 2014 році в дію вступило більше обладнання , ніж у 2013. А саме: в 2013 ввели 2 а в 2014 ввели 3. Хоч це і не дуже велика різниця. Встановленого обладнання в 2013 році було 4, а в 2014 - 3.Можна зробити висновок що у 2013 році половина обладнання не була в дії, так як працювали лише 2 обладнання з 4. Зате в 2014 році всі обладнання які ввели, всі працювали. Кількість пил не змінилася (в 2013 було 5, в 2014 також 5).

3) ПДГ-210 "Вулкан".

Основне обладнання склало як і в 2013 , так і 2014 роках - 11 штук. В 2014 році встановлено було менше ніж в 2013 році. А саме: в 2014 встановлено 8, а в 2013 - 9. діюче обладнання також було однаковим: і в 2013 склало 7, і в 2014 також склало 7.

2.7 Аналіз використання обладнання за часом

економіка знос факторний виробничий

Висновок: Календарний фонд часу машин змінився з 20760 на 24950, різниця становить 4190. Середньорічна кількість машин збільшилася. За минулий період було 56,9, а за звітній період склала 68,36, різниця склала 11,46.

Фактично відпрацьовано:

машино-днів (за минулий період- 11860; за звітній період-12675).

машино-змін (за минулий період-23415;за звітній період-25130).

машино-годин (за минулий період-161284;за звітній період-183418).

Загальна кількість змін роботи зменшилася. Становила 411,5, а тепер становить 367,6.Тому зменшилась кількість годин роботи з 2834,6 на 2683,1.

Середня тривалість роботи за день за минулий період була 13,6 год, а за звітній складає 14,5 год. А середня тривалість зміни була 6,9 годин, а тепер 7,3 годин.

2.8 Аналіз ТЕП використання ОВЗ

Висновок: За даними таблиці бачимо, що за минулий і звітній періоди фондовідача збільшилася на 0,04 (була 0,98, стала - 1,02). А фондомісткість зменшилася на 0,04 (була 1.01, стала - 0,97).

За звітній період коефіціент змінності збільшився від 2,56 до 2,88.

Коефіціент корисного часу збільшився з 0,714 до 0,826.

Коефіціент працюючого обладнання збільшився з 0,93 до 0,95.

Чистий прибуток зменшився на 366 і складає 49234, відповідно складав 46600.

Також зменшився коефіціент використання машин з 4,53 до 3,44, що є позитивним показником для підприємства.

Розділ 3. Шляхи поліпшення використання основних виробничих засобів

Як видно з приведеного аналізу використання основних коштів на підприємстві, зростання випуску продукції в році, що аналізується, збільшилося за рахунок збільшення середньорічного технологічного встановленого обладнання і збільшення середньогодинної його виробітки.

Резерви для збільшення випуску продукції полягають в скороченні всередині змінних простоїв, скороченні цілодобових простоїв і підвищенні коефіцієнта змінності.

Для більш ефективного використання основних засобів підприємство може прийняти наступні заходи:

Введення в дію не встановленого обладнання, заміна і модернізація його;

Скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв. Усунення даного недоліку може бути досягнуте шляхом введення прогресивних організаційних і технологічних заходів.

Підвищення коефіцієнта змінності, яке може бути досягнуте застосуванням оптимального графіка роботи підприємства, включаючий ефективний план проведення ремонтних і налагоджувальних робіт.

Більш інтенсивне використання обладнання.

Впровадження заходів НТП.

Підвищення кваліфікації робочого персоналу, яке забезпечує більш ефективне і дбайливе поводження з обладнанням.

Економічне стимулювання основних і допоміжних робітників, що передбачає залежність зарплати від випуску і якості вироблюваної продукції. Формування фондів стимулювання і заохочення робітників, що досягли високих показників роботи.

Проведення соціальних робіт, що передбачають підвищення кваліфікації робітників, поліпшення умов праці і відпочинку, оздоровчі заходи і ін. заходи, що позитивно впливають на фізичний і духовний стан робочого.

Висновок

Отже, в ході написання дипломної роботи були розкриті і поставлені задачі і питання.

У першій частині роботи були ретельно вивчені питання, пов'язані з визначенням основних засобів, їх класифікацією і методикою аналізу використання.

Так, було дане визначення основних засобів як частини виробничих фондів, яка бере участь в процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукт, що виготовляється поступово, по частинах, по мірі використання.

Основні засоби діляться на виробничі і невиробничі. До основних виробничих засобів відносять засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, а до невиробничих - ті основні засоби, які створюють умови для життя працівників. Особлива увага приділяється діленню основних засобів на активну і пасивну частину. Збільшення частки активної частини основних засобів сприяє підвищенню показників випуску продукції і економічної ефективності діяльності підприємства.

У другій частині даної дипломної роботи був розглянутий аналіз використання основних засобів на конкретному підприємстві.

Випуск продукції в році, що аналізується, виріс за рахунок збільшення кількості обладнання і за рахунок збільшення середньогодинного виробітку продукції. Негативний вплив збільшення цілодобових простоїв і зменшення коефіцієнта змінності.

Для більш ефективного використання основних коштів підприємство може прийняти наступні заходи: введення в дію не встановленого обладнання, скорочення целодобових і внутрисменных простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне використання обладнання, впровадження заходів НТП, підвищення кваліфікації робочого персоналу і ін.

Список використаної літератури

1. Аналіз вигід і витрат. Практичний посібник / Секретаріат Ради скарбниці. Канада. Пер. з англ. - К.: Основи, 1999.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 416 с.

3. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Финансово-экономический анализ: Учебник. - Харьков: МВД, 1999.

4. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416 с.

5. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища шк., 1992.

6. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, 2000.

7. Івахненко В.М., Горбаток М. Льовочкін В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999. - 176 с.

8. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. - К.: КНЕУ, 1999. - 204 с.

9. Каракоз И.И., Самборский В.И. Теория экономического анализа. К.: Вища шк., 1989. - 255 с.

10. Ю. Ковалев В.В. Финансовьій анализ: Управление капиталом. Вьібор инвестиций. Анализ отчетности. 2-е изд.: перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 512 с.

11. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000.

Размещено на Allbest.ru

...