Прибутковість діяльності підприємства: механізм формування і резерви збільшення

Суть, види та функції прибутку підприємства. Характеристика напрямків використання прибутку, джерела його формування. Аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства. Шляхи покращення асортименту виробів та можливої максимізації прибутку.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 14.02.2016
Размер файла 363,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

кафедра економіки та права

Курсова робота

з дисципліни: “Економіка і організація агропромислових формувань”

на тему:

“ Прибутковість діяльності підприємства: механізм формування і резерви збільшення”

(на прикладі ПАТ «Яготинський маслозавод»)

Виконала:

студентка факультету ЕіМ

Примачик Є.А.

Перевірила: к.е.н. Закревська Л.М.

Київ-2015

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА РЕЗЕРВІВ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Суть, види та функції прибутку підприємства

1.2 Джерела формування прибутку

1.3 Напрямки використання прибутку

1.4 Методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємства

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА РЕЗЕРВІВ ЗБІЛЬШЕННЯ ПРИБУТКУ НА ПРИКЛАДІ ПАТ «ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ І НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПАТ «ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»

3.1 Шляхи максимізації прибутку

3.2 Шляхи покращення асортименту виробів

3.3 SWOT-аналіз ПАТ «Яготинський маслозавод»

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Поняття прибутку в економічній системі існує у зв'язку з наявністю то-варно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов'язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві.

В ході написання курсової роботи були використані наступні джерела інформації: Барбаш С.В., Джога Р.Т., Палій В.Ф., Базась М.Ф., Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В. І., Кужельний М.В., Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Швець В.Г.

Метою роботи є теоретичне визначення сутності, змісту, ролі прибутку в господарській діяльності, обґрунтування значення та місце прибутку в бухгалтерському обліку.

При написанні роботи поставлені такі завдання:

- розкрити сутність прибутку та його функції

- визначити мету і завдання;

-визначити місце і роль прибутку в сучасних умовах господарювання;

- визначити джерела формування і використання прибутку підприємства

-дослідити організацію обліку на прикладі ПАТ «Яготинський маслозавод»

- визначити основні показники, за допомогою яких можна проаналізувати фінансовий стан підприємства;

- визначити шляхи максимізації прибутку.

Предметом курсової роботи є прибуток та відображення його в обліку.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ПАТ «Яготинський маслозавод» за 2010-2011рр.

Обсяг курсової роботи -- 48 сторінок. У даній роботі дається детальне розкриття основних концепцій і елементів системи внутрішнього контролю.

Структура курсової роботи має такий вигляд: вступ, три розділи, висновки і пропозиції, список використаної літератури, 16 джерел, додатків, розрахункова частина, а також 20 рисунків і 7 таблиць, що сприяють більш легкому сприйняттю курсової.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність, види та функції прибутку підприємства

У Законі України «Про підприємства в Україні» записано:

«Підприємство -- самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів і господарської діяльності є прибуток (доход). Цими нормативними положен-нями визначається роль і місце прибутку в економіці підприємства.

Прибуток підприємства -- це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків; він являє собою єдину форму його власних нагромаджень. Податок на додану вартість і акцизний збір, які надходять у складі виручки від реалізації продукції підприємств, являють собою форми централізованих нагромаджень, у повній сумі надходять у розпорядження держави, формуючи значну частку прибуткової частини державного бюджету.

На відміну від ПДВ і акцизного збору, прибуток, що його одержують підприємства у сфері виробництва товарів і послуг, хоч він також є одним із головних джерел формування централізованих фінансових ресурсів держави, в значній своїй частині використовується тими підприємствами, які його одержали, на збільшення виробництва, реконструкцію і технічне переозброєння їх основних засобів, удосконалення технології, матеріальне заохочення трудящих соціальний розвиток колективів.

Законодавство України, яке регулює господарську діяльність суб'єктів підприємництва і порядок організації бухгалтерського обліку і звітності, з одного боку, і систему оподаткування прибутку -- з іншого, під «прибутком» визначає два різних економічних явища.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», прибутком вважається сума валових доходів, тобто по суті доходів від усіх видів діяльності, скоригована певним чином для цілей оподаткування, зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.

Аналіз складу валових доходів і валових витрат свідчить про те, що прибуток як об'єкт оподаткування являє собою досить умовну величину, яка відображає співвідношення між доходами і витратами підприємства за певний, законодавчо встановлений період оподаткування. Головна його особливість полягає в тому, що він безпосередньо не залежить від собівартості продукції, від різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво цієї продукції. Прибуток як об'єкт оподаткування визначається за даними спеціального податкового обліку, який не співпадає з бухгалтерським обліком прибутку.

Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх складових елементів діяльності підприємства:

- виробництво і реалізація;

- якість і асортимент;

- ефективність використання виробничих ресурсів;

- собівартість продукції.

Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямками діяльності: виробничим, збутовим, постачальницьким, інвестиційним, фінансовим.

Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а також найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: до доходів бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки його власні фінансові потреби, а й потреби держави у фінансуванні суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я. таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство так і держава. прибуток асортимент економічний

Прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару -- його собівартістю. Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.

Прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:

— нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

— розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

— впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

— зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

— з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

— зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

— грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;

— вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

У директивно-плановій економіці всі ці питання для підприємств не мали суттєвого значення, оскільки вони практично не були зацікавлені у збільшенні прибутку. Вони не розпоряджалися ним. У ринкових же умовах після сплати податків до державного бюджету й інших обов'язкових відрахувань весь прибуток, що залишається, надходить у повне розпорядження власників або трудових колективів підприємств.

Прибуток виконує ряд функцій, характеристика яких представлена на рис. 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Функції прибутку підприємства

Оціночна функція передбачає використання прибутку підприємства як оцінного показника, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.

Зміст розподільчої функції полягає в тому, що підприємство розподіляє прибуток, отриманий в результаті фінансово-господарської діяльності на дві частини:

- частина, яка акумулюється в бюджетах у вигляді податку на прибуток;

- частина, яка залишається в розпорядженні підприємства.

Розподільча функція передбачає, що прибуток є джерелом ресурсів державного і місцевого бюджетів для розвитку невиробничої сфери і покриття управлінських витрат, забезпечує державні, інвестиційні, виробничі, науково-технічні і соціальні програми.

Стимулююча функція розглядає прибуток як джерело формування

різних фондів стимулювання:

- фонду заохочення;

- фонду виробничого розвитку;

- фонду соціального розвитку;

- фонду виплати дивідендів;

- пайового фонду;

- благодійного фонду тощо.

Економічний інтерес в прибутках з точки зору підприємства полягає в тій частині, яка залишається в його розпорядженні і використовується для вирішення виробничих та соціальних та соціальних завдань розвитку. Економічний інтерес робітників підприємства пов'язаний з розміром прибутку, який буде спрямовано на матеріальне заохочення, соціальні виплати, соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить розмір прибутку, який направляється на виплату дивідендів і на виробничий розвиток підприємства.

Відтворювальна функція передбачає, що прибуток служить джерелом розширеного відтворення основних і оборотних фондів підприємства.

Прибуток є якісним показником, тому що в розмірі відображена зміна обсягу товарообігу, дохід підприємства, рівень використання ресурсів, величина втрат обігу. Таким чином прибуток синтезує в собі всі сторони діяльності підприємства. Для оцінки величини прибутку в залежності від виконуваних ним функцій слід розглянути різні його види відповідно до класифікаційних ознак, наведених у табл. 1.1

Табл. 1.1 Класифікація видів прибутку підприємства

Порядок визначення

Порядок визначення

Вид діяльності

прибуток від цільової діяльності

прибуток від інших видів діяльності

прибуток від реалізації майна

прибуток від позареалізаційних операцій

Порядок визначення

чистий прибуток

Методика оцінки

номінальний прибуток

реальний прибуток

Мета визначення

бухгалтерський прибуток

економічний прибуток

Розміри

мінімальний прибуток

цільовий прибуток

максимальний прибуток

Залежно від виду діяльності, виділяють:

- прибуток від цільової діяльності - це прибуток, отриманий в результаті реалізації товарів (надання платних послуг);

- прибуток від інших видів діяльності - це прибуток від невиробничої діяльності, тобто транспортної, посередницької тощо;

- прибуток від реалізації майна - це прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів;

- прибуток від позареалізаційних операцій - це прибуток від інвестиційної діяльності, надання майна в оренду, пайової участі в інших підприємствах тощо.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності формується як сальдо доходів та витрат на її проведення.

Залежно від порядку визначення розрізняють:

- оподатковуваний прибуток - це обсяг прибутку, який визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами підприємства-платника податку на прибуток;

- чистий прибуток - це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов'язкових платежів і зборів, сплачуваних за рахунок прибутку.

Залежно від методики оцінки виділяють:

- номінальний прибуток - це фактично отримана величина прибутку;

- реальний прибуток - це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.

Залежно від мети визначення розрізняють:

- бухгалтерський прибуток - це прибуток, який відповідає балансовому;

- економічний прибуток - це прибуток, який є різницею між виручкою від реалізації та всіма витратами підприємства, в тому числі витратами втрачених можливостей.

- Витратами втрачених можливостей прийнято вважати витрати на споживання будь-якого ресурсу, визначені з точки зору використання його не найкращим альтернативним способом.

Залежно від розмірів підприємства розрізняють:

- мінімальний прибуток - це прибуток, розмір якого після сплати податків задовольняє власників підприємства відповідно до встановленого мінімального рівня рентабельності на вкладений капітал, тобто кількісно мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої потенційної ставки банків по депозитах;

- цільовий прибуток - прибуток, який визначає цільову функцію діяльності підприємства і залежить від обраної стратегії. Він може бути нормальним, тобто відповідати нормі прибутку на вкладений капітал чи необхідним, тобто відповідати потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток;

- максимальний прибуток - це прибуток, який підприємство отримує при такому обсязі діяльності, коли граничні доходи дорівнюють граничним

витратам, тобто граничні доходи і витрати ростуть відповідно до зростання обсягів виробництва.

1.2 Джерела формування прибутку

Прибуток підприємства характеризує результати його фінансово-господарської діяльності. Прибуток є основним джерелом поповнення власних фінансових ресурсів підприємства, формування грошових фондів, необхідних для фінансування поточної діяльності і розвитку підприємства.

Прибуток підприємств формується за рахунок таких джерел (рис 1.2):

1. продаж (реалізація) продукції;

2. продаж іншого майна;

3. позареалізаційні операції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.2 Схема формування прибутку

Фахівці фінансових служб повинні вміти визначати, планувати, аналізувати і розподілити прибуток підприємства для того, щоб забезпечити зростання рентабельності та конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва. На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування зі суми доходів підприємства суми пов'язаних з ними витрат.

Обчислення величини загального прибутку має важливе значення для аналізу та господарської діяльності, тому що прибуток є об'єкт оподаткування.

В сучасній економіці прибуток підприємства виступає в різних формах і реалізується в складних інституціональних умовах. Так, прибуток приватного підприємства - це прибуток суб'єкта підприємницької діяльності, власник якого присвятив своє життя своєму бізнесу, вклавши в нього особистий капітал та працю. Економічний прибуток такого підприємства визначається як різниця між величиною отриманого доходу і сумою економічних витрат (зовнішніх і внутрішніх).

Зовнішні (явні) витрати - грошові виплати, які здійснює підприємець із власних коштів на користь постачальників сировини, палива, заробітньої плати тощо. Вони являють собою плату за ресурси постачальника, який не є власником бізнесу. Проте підприємець може використовувати певні ресурси, що належать йому особисто.

Внутрішні (неявні) витрати - витрати, пов'язані з використанням власних ресурсів підприємця (грошового капіталу, майна, зусиль підприємця тощо). Величина внутрішніх витрат характеризує ціну доцільності послуг підприємця і має дорівнювати грошовим платежам, які могли б бути отримані за умов альтернативного способу використання власних ресурсів.

Нормальний прибуток - це мінімальна плата, необхідна для утримання підприємницького таланту в рамках даного підприємства. Межа між прибутком економічним і внутрішніми витратами встановлюється з урахуванням переваг, які віддає підприємець збереженню своєї економічної незалежності.

Схема формування прибутку приватного підприємства зображена на рис1.3.

Дохід (економічний) приватного підприємства

Економічні витрати

Економічний

прибуток

Зовнішні витрати

Внутрішні витрати

матеріальні

витрати

аморти-

зація

зарплата

найманих

праців-

ників

інші

зовнішні

витрати

плата за

використання

ресурсів,

що належать

підприємцю

нормальний

прибуок

Рис.1.3. Схема формування прибутку приватного підприємства

Валовий доход - загальна сума платника податків від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Валові видатки виробництва та обігу - це сума яких-небудь витрат платника податків у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які він купує (виготовляє) для їх наступного використання у відповідній господарській діяльності.

Різниця між скоригованим валовим доходом і сумою валових видатків та амортизації - валовий прибуток як об'єкт оподаткування.

Отже, об'єкт оподаткування - це фактичний прибуток, при розрахунку якого враховуються витрати, відображені в бухгалтерських документах. Ці витрати прийнято називати явними. Відповідно прибуток як різниця між виручкою та явними (господарськими) витратами трактується як господарський чи бухгалтерський прибуток.

Допустимо, що виручка (валовий доход) склала 10000 тис. грн., а господарські витрати (валові витрати плюс амортизація) - 7000 тис. грн. Отже, бухгалтерській прибуток дорівнює 3000 тис. грн.

Дана величина прибутку навряд чи задовольнить підприємця. Крім господарських витрат він врахує ще і нормальний прибуток, який ним сприймається як обов'язкова сума, яка повинна покриватися ціною, тобто як деякі неявні витрати. Сума господарських і неявних витрат у теорії звичайно називається економічними витратами бізнесу.

Нормальний прибуток - це той необхідний доход, що вважається нормальним у даному бізнесі. З точки зору підприємця нормальний прибуток складається з нормативної віддачі на капітал і норми підприємницького доходу. За економічною природою економічний прибуток являє собою ціну вибору саме даного вибору бізнесу. Він повинен бути більше так званого упущеного прибутку, який підприємець міг би мати в іншій, найбільш вигідній для себе, сфері діяльності. Підприємець вважає справедливим, що за вкладений у справу капітал і заповзятливість він одержує, як мінімум, нормальний прибуток, який відшкодовує йому втрати від упущених можливостей в інших сферах діяльності. Практично величина нормального прибутку визначається самим підприємцем, як оцінка альтернативних можливостей прикладання свого капіталу і заповзятливості. Він може вкласти в цей прибуток процент на капітал, ренту на землю, свою безумовну зарплату, доход від нововведень і підприємницький ризик..

Те, що залишається як різниця між виручкою та економічними витратами, - це економічний прибуток або економічна рента. Саме економічна рента - стимул для вступу нових конкурентів у даний бізнес, якщо вона позитивна, чи виходу з бізнесу, якщо вона негативна. Якщо рента велика, то нові форми прагнуть проникнути на цей ринок, відволікаючи на себе частину платоспроможного попиту. Щоб успішно продавати, фірми змушені продавати знижувати ціни чи нести додаткові витрати по підтримці збуту. Прибуток і рента знижуються, приплив конкурентів зменшується. При негативній ренті, тобто при недостатній нормі прибутку - картина зворотна. Саме динаміка входу і виходу фірм, зумовлена специфікою виробництва і умовами ринку, визначає величину норми прибутку, кількість фірм і характеризує конкуренції. Тому плануючи розвиток бізнесу, фірма прагне не вивчати максимальний прибуток, а дотримуватись установленої на даному ринку норми прибутку, забезпечуючи собі стабільний дохід.

Варто підкреслити, що в ринковій економіці підприємець не завжди одержує той результат, на який розраховує. Причому він може бути позитивним, нульовим, негативним. Збитки розглядаються як негативне значення прибутку. Зарубіжні економісти вважають, що справжній прибуток пов'язаний із невизначеністю, а у невизначеності приховано ризик, значить і можливі збитки. Виникає система збитків і прибутків. І необхідно приймати зважені рішення, коли по яких-небудь позиціях намітилися збитки чи товар за встановленою ціною взагалі не затребуваний споживачем.

1.3 Напрямки використання прибутку

У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл і використання одержаного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників. Принципову схему використання прибутку наведено на рис. 1.4.

Із загального прибутку сплачується податок згідно з умовами, передбаченими законодавством про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, що залишився після оподаткування (чистий прибуток), поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.

Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини:

1. прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за виконану роботу (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2. прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку(нерозподілений прибуток).

Останній спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.

Цю загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати стосовно підприємств із різними організаційно-правовими формами. Це стосується насамперед акціонерних товариств (підприємств). Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів (доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства дивіденди можна розглядати як плату за залучений від продажу капітал.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно та неоднозначно впливає на фінансову стабільність і перспективи розподілу підприємства. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень таких збільшують попит на акції та підвищують їх ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв'язання завдань перспективного розвитку підприємства.

Зрозуміло, що низький рівень дивідендів призводить до протилежних наслідків. З урахування цих обставин підприємство мусить вибрати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Рис. 1. 4 Схема використання прибутку підприємства

Основними варіантами дивідендної політики можуть бути:

1. Виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років;

2. Виплата дивідендів зі щорічним певним зростанням;

3.Спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку;

4. Виплата дивідендів із залишку прибутку після фінансування інвестиційних потреб;

5. Виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.

Кожний з цих варіантів має свої переваги і недоліки і застосовується, як правило, не постійно, а в межах певного перспективного періоду з урахуванням економічної кон'юнктури та фінансового стану підприємства.

1.4 Методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємства

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів

та принципів дослідження фінансового стану підприємства. В економічні теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

- експертних оцінок і сценаріїв,

- психологічні,

- морфологічні,

- порівняльні,

- побудови системи показників,

- побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

- ланцюгових підстановок,

- арифметичних різниць,

- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу факторів,

- відсоткових чисел,

- диференційний,

- логарифмічний,

- інтегральний,

- простих і складних відсотків,

- дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів). Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей. Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

Для загальної характеристики використання всього капіталу застосовуються коефіцієнти, і розглядаються як додаткові до показників названих вище груп коефіцієнтів. Для оцінки кредитоспроможності використовують такі показники рентабельності:

а) коефіцієнти норми прибутковості:

* рентабельність одиниці продукції =

* рентабельність основної діяльності =

* рентабельність продажу =

б) коефіцієнти рентабельності:

* рентабельність сукупних активів (майна) підприємства =

* рентабельність власного капіталу =

в) коефіцієнти норми прибутку на акцію:

* дохід на акцію =

* дивідендний дохід =

Усі показники рентабельності характеризують кращу віддачу функціонуючого капіталу, якщо вони в динаміці зростають. Тому в банківській практиці необхідно використовувати такі показники (як і коефіцієнти інших груп) за кілька звітних періодів або на дві звітні дати.
Таким чином, прибуток -- це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. З урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання. Тобто прибуток, як економічна категорія відбиває дохід, який створений в процесі матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності.

Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «ви-трати виробництва». Прибуток -- це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття ви-трат виробництва. Обособления частини вартості продукції у вигля-ді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції. Прибуток - це винагорода, яку одержує підприємець. Власник землі одержує ренту, працівник - заробітну плату, власник грошового капіталу - процент, а підпри-ємець винагороджується прибутком. Це є плата за те, що він організовує виробництво, управляє ним, впроваджує інновації (нововведення), ризикує. Виконуючи свої функції, підприємство забезпечує перевищення виручки (доходу) від ре-алізації продукції фірми над витратами на виробництво.

Джерелом підприємницького доходу є досконалість орга-нізації виробництва та кваліфікованість управління. Завдя-ки цьому фірма може навіть без додаткових інвестицій скоротити витрати на виробництво, підвищити продуктив-ність праці. Частка прибутку в ціні продукції збільшиться. Реалізація нових ідей у процесі виробництва сприяє знижен-ню витрат, поліпшенню якості товарів і послуг, появі на рин-ку нової продукції, збільшенню обсягів продажу, що забезпе-чує додатковий доход фірмі.

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ НА ПРИКЛАДІ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Товариство є юридичною особою, яка зареєстрована Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 25.03.1996року, свідоцтво № 14037401, індивідуальний податковий номер підприємства - 054867910205.

Яготинський маслозавод заснований і працює з 1956 року. 1996 року він зареєстрований як відкрите акціонерне товариство “Яготинський маслозавод”.

Місцезнаходження (адреса) Товариства: Україна, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 213.

Підприємство є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, за формою власності Товариство є приватним підприємством.

Товариство створене з метою отримання прибутку, підвищення добробуту його акціонерів, в тому числі шляхом збільшення ринкової вартості акцій Товариства.

Товариство є економічно самостійним і повністю незалежним від виконавчих, розпорядчих та інших органів державної влади і місцевого самоврядування і керується лише законними рішеннями, нормативними та ненормативними актами таких органів і посадових осіб, прийнятими ними в межах своїх повноважень.

ПАТ «Яготинський маслозавод» -- велике молокопереробне підприємство з потужністю переробки 400 т сировини в добу і асортиментом продукції більше 50 видів. Основними з них є: масло вершкове, сухе знежирене молоко, Сухе цільне молоко, Сироватка фасована та незбирано-молочна продукція, в т.ч. молоко незбиране, кефір, йогурт, закваска, сметана, сирки солодкі, сир кисломолочний незбираний, десерт сирковий.

Завод за свої засоби обладнав мережу молокоприймальних пунктів в шести областях України і довів закупівлю молока до 350 т в добу.

З них 65% -- молоко від господарств приватного сектора і 35% -- від колективних господарств. Підприємство зуміло закріпитися на ринку м. Києва, створило систему фірмових магазинів, організовує виїзну торгівлю. Створений автопарк підприємства, який налічує 137 одиниць автотранспортних засобів.

Предметом діяльності Товариства в Україні та за її межами можуть бути:

· скупка, виробництво (переробка) та реалізація молока, м'яса і молокопродуктів;

· торгівля сільськогосподарською продукцією;

· тваринництво та птахівництво;

· торгівля оптова та роздрібна продовольчими та непродовольчими товарами;

· послуги у галузі громадського харчування;

· організація та експлуатація магазинів, кафе, ресторанів, барів, виставок-продаж та комплексне забезпечення діяльності виставок, ярмарок, демонстраційних залів та магазинів, організація комплексних обідів;

· надання послуг іншим юридичним особам та населенню;

· зовнішньоекономічна діяльність;комерційна, посередницька, торгова та інші види господарської діяльності, незаборонені чинним законодавством.

Товариство є власником:

- майна, переданого йому у власність засновниками та акціонерами, в тому числі як внесок до статутного фонду (статутного капіталу);

- продукції виробленої Товариством;

- одержаних Товариством доходів;

- коштів, отриманих як кредити і позики банків та від інших кредиторів;

- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян;

Організація ВАТ «Яготинський маслозавод» втрачає свою рентабельність, через значне збільшення різних видів витрат у 2010 році.

Розглянемо частку ринку виробництва молочної продукції на рисунку.

Рис. 2.1 Структура ринку

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики.

При підприємстві створено 4 сільськогосподарські дочірні підприємства: ДП «Київська Русь», ДП «Богданівське», ДП «Лан», ДП «Супоївське».

ВАТ «Яготинський маслозавод» - велике молокопереробне підприємство з потужністю переробки 400 т сировини в добу і асортиментом продукції більше 50 видів. Основними з них є: масло вершкове, сухе знежирене молоко, Сухе цільне молоко, Сироватка фасована та незбирано-молочна продукція, в т.ч. молоко незбиране, кефір, йогурт, закваска, сметана, сирки солодкі, сир кисломолочний незбираний, десерт сирковий, Сир н/ж фасований, Сир "Адигейський.

Торгову марку «Яготинське» поважають завдяки:

· великий історії;

· використанню нового високотехнологічного обладнання;

· постійному прагненню до досконалості;

· відмінній якості і доступній ціні.

Сьогодні щодоби переробляється до 350 тонн молочної сировини. Завод був и залишається лідером з якості масла. Пiдприємство виробляє масло тваринне, цiльномолочну продукцiю. Продукцiя виробляється вищого гатунку та користується попитом у споживачiв, про що свiдчать замовлення на виробництво та реалiзацiю.

В 2006 році на Спеціалізованій міжгалузевій виставці «Молочна і м'ясна індустрія XXI століття» на засіданні Галузевої дегустаційної комісії з оцінки якості завод був нагороджений Дипломом Золота медаль у номінаціях: «Масло селянське солодковершкове» та «Масло солодковершкове несолоне», а також Срібна медаль у номінації «Сири м'які» за сир «Адигейський». В цьому ж таки 2006 році за вагомий внесок в розвиток вітчизняної промисловості та з нагоди 50-річчя підприємства колектив заводу, а також особисто голова правління Сіренко О.О. були нагороджені Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у розвиток вітчизняної харчової промисловості, випуск конкурентоспроможної продукції.

Федерацією роботодавців Київського регіону «Київщина» Київської облдержадміністрації підприємство в 2006 та 2007 роках нагороджене Дипломом та медаллю переможця обласного конкурсу «Кращий роботодавець». В липні 2010 року ВАТ «Яготинський маслозавод» отримав сертифікат відповідності системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008.

В 2010 році підприємство стало переможцем у національному конкурсі «100 кращих товарів України» в номінації «Продукція -- продовольчі товари -- Продукт кисломолочний «Закваска Яготинська».

В травні 2011 р. Простокваша ТМ «Яготинська» з печі 2,5% жиру отримала Гран-прі дегустаційного конкурсу якості молочних продуктів від Національної асоціації молочників України «Укрмолпрому» Центральної галузевої дегустаційної комісії. Золоті медалі дегустаційного конкурсу якості молочних продуктів від Національної асоціації молочників України «Укрмолпрому» Центральної галузевої дегустаційної комісії за Ряжанку ТМ «Яготинська» з печі 2,5% жиру та за Закваску ТМ «Яготинська» 2,5% жиру персик-маракуя

2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Господарська діяльність підприємства визначається за допомогою системи показників, які характеризують досягнутий рівень виробництва і оцінюють результат роботи підприємства. Техніко-економічні показники діяльності підприємства дозволяють оцінити організацію виробництва, технологічний рівень, рівень продуктивності праці, ефективність матеріальних, трудових та фінансових затрат.

Для аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємства скористаємося даними за два роки 2010-2011р.р. та складемо таблицю. Джерела інформації та методи розрахунків до даної таблиці вказані в Додатку А.

Таблиця 2.1

Техніко-економічні показники діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

Показники

Од. вим

Попередній рік, 2010

Звітний рік, 2011

Відхилення

Абсол.

Темп

зрост.,

%

1

2

3

4

5

6

1.Середня вартість сукупного капіталу

тис.грн.

142615,5

223761,0

81145,5

156,8

2.Середня вартість власного капіталу

тис.грн.

51172,0

65257,5

14085,5

127,5

3. Ресурси підприємства

3.1Основні засоби:

3.1.1 За первинною вартістю на кінець року

тис.грн.

86929,0

105853,0

18924,0

121,7

3.1.2 За залишковою вартістю на кінець року

тис.грн

54774,0

65782,0

11008,0

120,1

3.1.3 Знос на кінець року

тис.грн.

(32155)

(40071)

7916,0

124,6

3.1.4 Середня вартість

тис.грн

81108,0

96391,0

15283,0

118,8

3.2 Нематеріальні активи:

3.2.1 За первинною вартістю на кінець року

тис.грн.

64,0

98,0

34,0

153,1

3.2.2 За залишковою вартістю на кінець року

тис.грн.

4,0

38,0

34,0

9,5

3.2.3 Знос на кінець року

тис.грн.

(60,0)

(60,0)

0

_

3.2.4 Середня вартість

тис.грн.

64,0

81,0

17,0

126,6

3.3 Оборотні активи

3.3.1 Усього на кінець року

тис.грн.

111564,0

190734,0

79170,0

170,9

3.3.2 Запаси на кінець року

тис.грн.

24926,0

49116,0

24190,0

197,0

3.3.3 Дебіторська заборгованість на кінець року

тис.грн.

83603,0

141348,0

57745,0

169,1

3.3.4 Грошові кошти на кінець року

тис.грн.

3035,0

270,0

-2765,0

8,89

3.3.5 Середні залишки оборотних коштів

тис.грн.

79087,0

151149,0

72062,0

191,2

3.4 Середньооблікова чисельність штатних працівників

осіб

817,0

818,0

1,0

100,1

3.5 Середньообл. чисельність позаштатних працівників

осіб

60,0

52,0

-8,0

86,6

3.5 Фонд оплати праці

тис.грн.

29475,6

31644,4

2168,8

107,4

4. Економічні показники

4.1 Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів і послуг

тис.грн.

504471,0

530804,0

26333,0

105,2

4.2 Обсяг виробництва продукції

тис.грн.

172829,8

124672,2

-48157,6

72,2

4.4 Собівартість реалізованої продукції

тис.грн

(422263)

(460081)

37818,0

108,9

5. Фінансові результати

5.1 Валовий прибуток (збиток)

тис.грн

82208,0

70723,0

-11485

86,1

5.2 Прибуток (збиток) від операційної діяльності

тис.грн.

47989,0

23161,0

-24828

48,3

5.3 Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

тис.грн.

27552,0

10158,0

-17394

36,8

5.4 Чистий прибуток (збиток)

тис.грн

20223,0

7951,0

-12272

39,3

6. Показники рентабельності підприємства

6.1 Валова рентабельність продажу

%

0,16

0,13

-0,03

81,30

6.2 Операційна рентабельність продажу

%

0,09

0,04

-0,05

44,40

6.3 Чиста рентабельність продажу

%

0,04

0,01

-0,03

25,00

6.4 Рентабельність

%

0,19

0,15

-0,04

78,90

На основі розрахунків проведених у Таблиці 2.1 можна зробити такі висновки: у звітному році порівняно із попереднім середня вартість сукупного капіталу підприємства збільшилася на 81145,5 тис. грн , тобто обсяг його фінансових ресурсів збільшився на 56,8%. Власний капітал також збільшився на 14085,5 тис. грн.. Середня вартість основних засобів у звітному році збільшилася на 15283 тис. грн..

Щодо оборотних активів, то на кінець звітного року збільшилася на 17970 тис. грн..(темп зростання - 170,9%). Запаси збільшилися на 24190 тис. грн. (197%), а дебіторська заборгованість на кінець звітного року збільшилася на 57745 тис. грн.. (169,1%). Грошові кошти в свою чергу знизились на 2765 тис. грн.. (8,89%). Середні залишки коштів значно підвищились у порівнянні з попереднім роком на 72062 тис. грн. , тобто темп зростання склав - 191,2%.

Аналізуючи економічні показники, ми бачимо, що чистий доход від реалізації продукції збільшився на 26333 тис. грн.. , темп його зростання склав - 105,2%, а собівартість реалізованої продукції склала 37818 тис. грн..(108,9%).

При аналізі фінансових результатів ми спостерігаємо їх зменшення у звітному році. Валовий прибуток знизився на 11485 тис. грн.. , тобто темп зростання склав 86,1%. Чистий прибуток у звітному році теж знизився на 12272 тис. грн..(39,3%).

Абсолютний приріст прибутку від операційної діяльності та від звичайної діяльності до оподаткування знизився на 24828 тис. грн., та на 17394 тис. грн..

Зниження вищевказаних показників свідчить про зниження ефективності роботи підприємства.

2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ «Яготинський маслозавод»

На підприємствах харчової промисловості головним джерелом балансового прибутку є прибуток від реалізації товарної продукції.

Зміна обсягу реалізації продукції прямо впливає на зміну прибутку від реалізації товарної продукції. Чим більший обсяг реалізації, тим більший розмір прибутку. Це пояснюється тим, що прибуток дає кожна одиниця готової продукції. Саме тому вплив цього чинника визначається як добуток запланованого обсягу прибутку на відсоток виконання завдання із обсягу реалізованої продукції.

Вплив зміни ціни на реалізовану продукцію на розмір визначається співвідношення фактичної виручки, розрахованої за плановими цінами

Розрахунки впливу окремих чинників та рівень прибутку віл реалізації промислової продукції можна визначити за нижче наведеними формулами:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (?П) здійснюється за формулою:

?П = П1 - П0, (2.1)

де П1 - прибуток звітного періоду;

П0 - прибуток базового періоду.

?П = 5928-4324=1604 (грн.)

2. Розрахунок впливу прибуток змін відпускних цін на продукції (1) здійснюється за формулою:

1 = ВР1 - ВР0 , (2.2)

де ВР1=?Ц1 х Q1 - виручка від реалізації продукції в звітному періоді в цінах звітного періоду;

Ц1 - ціна виробу в звітному періоді;

Q1 - кількість виробів, реалізованих у звітному періоді;

ВР0 =?Ц0 х Q1 - обсяг реалізації продукції в звітному періоді в цінах базового періоду;

Ц0 - ціна виробу в базовому періоді.

?П1 = 530804-504471=26333 (грн.)

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсягах реалізації продукції (2) за базовою собівартістю здійснюється за формулою:

?П2 = П0 х К1 - П0 = П0 х (К1 - 1), (2.3)

де К1 - коефіцієнт зростання обсягів реалізації за їх собівартістю, тобто К1 = С1 / С0;

С1 - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період у цінах і тарифах базового періоду;

С0 - собівартість базового періоду.

?П2 =716,0х(460081/422263 - 1) = 64,125 (грн.)

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в структурі й асортименті продукції (3) здійснюється за формулою:

?П3 = П0 х К2 - П0 х К1 = П0 х (К21), (2.4)

де К2 - коефіцієнт зростання обсягу за відпускними цінами, тобто К2 = ВР1 / ВР0;

ВР1 - виручка від реалізації продукції в звітному періоді в звітному періоду; ВР0 - обсяг реалізації продукції в звітному періоді в цінах базового періоду.

?П3 = 716,0х(530804/504471 - 460081/422263) =38,64 (грн.)

5. Розрахунок впливу на прибуток економії внаслідок зниження собівартості продукції (4) здійснюється за формулою:

?П4 = С1 - С2, (2.5)

де С1 - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період у цінах і тарифах базового періоду;

С2 - фактична собівартість реалізованої продукції звітного періоду.

?П4 = 460081-422263=37818(грн.)

6. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції при одночасному зростанні обсягів реалізації (?П5) здійснюється за формулою:

?П5 = С0 х К1 - С1, (2.6)

?П5 = 422263*460081/422263-460081=41363,7 (грн.)

Як видно з розрахунків прибуток від реалізації продукції у 2011 році порівняно з 2010 зріс на 263333грн; прибуток відпускних цін на продукцію протягом двох років на 64,125грн; прибуток від зміни в структурі й асортименті продукції зріс на 38,64грн; прибуток економії від зниження собівартості продукції зріс на 41363,7грн..

Щоб зробити оцінку прибутковості підприємства обчислимо наступні показники:

1. Рентабельність продажів - характеризує , який прибуток з однієї гривні продажів отримує підприємство.

(2.7)

Rn = 5928/530804=0,02

2. Рентабельність активів - характеризує, настільки ефективно підприємство використовує наявні активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства:

(2.8)

Ra=2*5928/125,7+131,6=0,15.

3. Рентабельність капіталу - характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу і визначається як співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості капіталу:

(2.9)

Rk=2*5928/8125+9824=0,22.

4. Рентабельність продукції - характеризує, наскільки вигідно підприємству виготовляти продукцію:

(2.10)

Rnp= 530804/460081=1,15

Отже, за результатами показників рентабельності можна зробити висновок, що підприємство отримує 3% прибутку з однієї гривні продажу, ефективність використання власного капіталу дорівнює 22%.

РОЗДІЛ III. ШЛЯХИ І НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД»

3.1 Шляхи максимізації прибутку підприємства

Прибуток - це кінцевий фінансовий результат від здійсненої підприємством підприємницької діяльності, який є основою усього фінансового потенціалу суб`єкта господарювання. Прибуток, зокрема, є видом фінансових ресурсів підприємства, тому наукове обгрунтування розподілу прибутку підприємств на державному рівні є важливим й об`єктивно необхідним.

Прибуток є на сьогодні єдиним потенційним джерелом коштів для українських підприємств, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнення капіталу.

Виникнення такого поняття як „максимізація прибутку” пов`язане з бажанням підприємців отримати якомога більше грошей, і тому це явище, скоріш за все, не зникне, але середовище його існування можна звузити шляхом удосконалення законодавства та контролю.

Для досягнення високих результатів у вдосконаленні товару ПАТ «Яготинський маслозавод» здійснює наступні заходи:

- Закупівлю більш сучасного обладнання, яке в змозі обробляти сировину більш ретельно та старанно;

- Впровадження нових технологій виробництва;

- Стажування персоналу стосовно нових технологій;

- Фінансування лабораторних робіт для проведення тестування продукції;

Таблиця 3.1

Параметри оцінки привабливості галузі ПАТ «Яготинський маслозавод»

Параметри

Коментарі

1. Розміри ринку

Так як молочна продукція є продукцією масового споживання, то ємкість ринку в галузі достатньо велика, адже споживачами можна вважати всю кількість населення певного регіону. Також доступний міжнародний ринок, але він дещо обмежений.

2. Історична та передбачувана прибутковість

В даній галузі не буває великих прибутків, так як це продукція масового споживання, вона піддається регуляції зі сторони держави. Прибуток досягаються за рахунок рентабельності та великого обсягу виробництва.

3. Рівень конкуренції

Досить високий. Український молочний ринок "звільняється" від дрібних заводів, що виробляють два-три види дешевої цільномолочної продукції, йде укрупнення, в групу лідерів галузі входять десять великих підприємств, які владують кошти в модернізацію виробництва і постійно збагачують асортимент, тому на ринку дуже "тісно".

4. Вплив товарів-замінників

Основними товарами замінниками натуральної продукції є продукти з добавками (соєві добавки, рослинні жири, стабілізазатори, емульгатори, барвники). Вони значно здешевлюють продукцію, але вони не природного походження і тому продукція з добавкам нижча за якістю.

...

Подобные документы

  • Сутність прибутку, його характеристика та роль у господарській діяльності. Аналіз прибутковості підприємства, формування цінової стратегії й оптимального обсягу виробництва. Пошук напрямків вдосконалення системи управління та використання прибутку.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 15.05.2011

  • Особливості господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва в ринкових умовах. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз складу і динаміки його доходів, витрат, прибутку і показників рентабельності. Резерви збільшення прибутку.

    дипломная работа [793,4 K], добавлен 11.01.2014

  • Характеристика підприємства ПАТ "АВК". Аналіз формування та використання прибутку від звичайної діяльності. Складання порівняльного аналітичного балансу. Розрахунково-аналітичний показник стану майна підприємства. Шляхи максимізації прибутку підприємства.

    курсовая работа [571,8 K], добавлен 19.02.2015

  • Сутність теорії прибутку. Аналіз та оцінка ефективності формування та використання прибутку СВК "Агрофірма Перше травня". Визначення головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення результативності діяльності підприємства. Резерви збільшення прибутку.

    курсовая работа [145,5 K], добавлен 23.10.2011

  • Сутність, значення прибутку в господарській діяльності підприємств. Джерело формування загальної величини прибутку підприємства та види прибутку. Напрями підвищення прибутковості вітчизняних суб’єктів господарювання. Шляхи оптимізації розподілу прибутку.

    курсовая работа [1003,8 K], добавлен 16.12.2010

  • Сутність прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємства. Формування поняття прибутку. Основні показники прибутку та основні види розрахунку рентабельності. Основні принципи, напрямки і етапи розподілу та використання прибутку підприємства.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 02.07.2011

  • Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки. Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності, його значення і фактори впливу на нього. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку, шляхи та джерела його підвищення.

    курсовая работа [727,9 K], добавлен 21.04.2011

  • Економічна сутність та функції прибутку. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку. Планування прибутку на підприємстві. Рентабельність.

    реферат [30,9 K], добавлен 22.07.2007

  • Види прибутку та механізм його формування. Суть прибутку та підходи до методики його визначення. Планування та прогнозування рентабельності у процесі діяльності ЗАТ "Полімер". Аналіз формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві.

    дипломная работа [124,8 K], добавлен 17.10.2011

  • Класифікація показників прибутковості підприємства, формування чистого прибутку, принципи його розподілу. Сутність, поняття рентабельності. Аналіз та оцінка формування та використання прибутку на ДС-Микитівка. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 16.12.2012

  • Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі та методологічні підходи до формування політики його розподілу. Аналіз фінансово-господарської діяльності та прибутковості підприємства, розробка стратегії та заходи щодо її збільшення.

    дипломная работа [200,5 K], добавлен 22.12.2009

  • Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.

    курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013

  • Валовий прибуток в системі узагальнюючих вартісних показників, його місце у механізмі формування прибутку підприємства на прикладі діяльності СООО "Обрій": аналіз виробництва продукції рослинництва і тваринництва; оцінка собівартості та рентабельності.

    курсовая работа [161,9 K], добавлен 19.03.2011

  • Теоретичні і практичні основи використання чистого прибутка підприємства. Основні напрямки економічної політики підприємства. Економічна політика підприємства щодо використання чистого прибутку та форми його реалізації.

    курсовая работа [252,0 K], добавлен 08.08.2007

  • Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012

  • Теоретичні та методичні основи фінансового аналізу. Характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності "Колективної фірми "Ольга". Факторний аналіз прибутку підприємства. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів діяльності підприємства

    дипломная работа [480,0 K], добавлен 11.02.2007

  • Поняття та суть рентабельності підприємства. Характеристика показників рентабельності. Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства. Напрямки зниження витрат підприємства. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства ВАТ "М’ясокомбінат".

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2012

  • Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.

    курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015

  • Роль і місце прибутку в економіці підприємства. Розподіл та використання доходу, шляхи його максимізації та мінімізації збитків. Характеристика виробничо-господарської діяльності ЗАТ "Первомайський МКК". Аналіз ефективності використання основних фондів.

    курсовая работа [194,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Доходи як основне джерело фінансування діяльності підприємства, формування показників його прибутку (збитку). Аналіз економічно-господарської діяльності підприємства, виявлення недоліків у фінансовій звітності, заходи щодо підвищення платоспроможності.

    курсовая работа [121,5 K], добавлен 12.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.