Механізми державного управління сталим розвитком регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНІВ

М.В. Вишиванюк, кандидат економічних наук,

здобувач Академії муніципального управління

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Державне регіональне управління покликане активізувати і актуалізувати використання всіх видів наявних ресурсів, відкриваючи нові ринкові та соціальні можливості, створюючи стимулюючі умови, підтримуючи сприятливе середовище для підвищення ефективності господарювання та зростання якості життя населення в регіонах. При цьому виявляється певна залежність між повнотою реалізації накопиченого потенціалу і якістю державного регіонального управління. Вона проявляється в наступному: чим вище професійний рівень регіонального управління, тим краще використовується і примножується наявний потенціал регіону. Таким чином, ступінь реалізації власного потенціалу регіону зумовлюється рівнем державного регіонального управління. Цей взаємозв'язок є досить наявною закономірністю сучасного регіонального управління [1].

Сучасні механізми управління регіональним розвитком різноманітні. Їх можна розділити на дві великі групи: безпосередні або адміністративно-розпорядчі та опосередковані, до яких відносяться економічні, техніко-технологічні, соціальні і т.д.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Теоретико-методологічним засадам здійснення державного управління розвитком регіональних систем присвятили свої фундаментальні праці В. Авер'янов, Б. Адамов, О. Амосов, В. Бакуменко, С. Біла, В. Дзюндзюк, С. Коломийцев, В. Мамонова, В. Мартиненко, О. Машков, А. Мельник, С. Мосов, Н. Нижник, О. Оболенський, Сурмін, В. Токовенко, В. Тертичка, В. Цвєтков, Ю. Чернецький, Ф. Шамхалов, Ю. Шаров та інші відомі вчені. Тим не менше багато проблем щодо теоретико-методологічного забезпечення державного управління регіональним розвитком та побудови відповідних державних механізмів лишилися невирішеними, що свідчить про актуальність проведення подальших досліджень у цьому напрямку.

Метою статті є представлення механізму державного управління регіональним розвитком країни та удосконалення його реалізації в контексті державної політики сталого регіонального розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Перед сучасним регіональним менеджментом як наукою управління стоїть завдання розробити механізми, які дозволять забезпечити найбільш ефективне досягнення цілей і завдань регіонального розвитку. Слід зазначити, що поняття «механізм регіонального управління» поки не отримало чіткого визначення та наочного відображення. В економічній літературі його часто ототожнюють з поняттям «система управління», що призводить до тавтології і розмитості формулювань. Система регіонального управління - це складна сукупність компонентів, що включає органи управління, цільові стратегічні установки, принципи, функції, структури, ресурси, методи, технології та інструменти, тісно взаємопов'язаних між собою, утворюють інтеграційну цілісність і формують механізм впливу на регіональне господарство, регіональний потенціал, соціально-економічні процеси, умови життєдіяльності населення, організацій та домашніх господарств з метою підвищення якості життя населення [2]. З цього формулювання випливає, що система державного регіонального управління формує механізм управління, причому за допомогою всіх основних, названих вище елементів: дій органів управління, цільових установок, принципів, функцій, структур, ресурсів, методів, технологій, інструментів управління. Можна сказати, що механізм управління не може бути без цих системних компонентів, і в той же час - без механізму управління немає системи управління як такої. Існує зв'язок і певна залежність системи державного регіонального управління від зовнішніх чинників: державної соціально-економічної політики та державного регулювання, умов зовнішнього середовища, сучасних досягнень національного та зарубіжного менеджменту, закономірностей регіонального управління [3]. «Механізм управління» - це вже більш конкретизований термін, який по суті відображає спосіб приведення об'єкта управління до певного бажаного стану [2]. О. Федорчак усі механізми управління поділяє на три типи: механізми-знаряддя (інструменти); механізми-системи (набір взаємопов'язаних елементів); механізми-процедури (послідовність певних перетворень) [4]. Під механізмом управління в найбільш загальному вигляді повинна розумітися сукупність системних елементів, тісно взаємопов'язаних між собою, при впливі на один або декілька з яких відбувається певне функціонування або зміна інших елементів системи, що викликають, в свою чергу, необхідні процеси в об'єктах управління [1]. При цьому як в теоретичному аспекті, так і в реальній практиці можна виділяти і розглядати в механізмі державного регіонального управління окремі його види (або складові): організаційний, економічний, фінансовий, бюджетний, соціально-психологічний, адміністративний, інституційний, суспільно-політичний та інші, кожен з яких здатний здійснювати певний вплив на об'єкти управління. Як правило, у практичній діяльності використовуються всі перераховані системні складові загального механізму регіонального управління, причому в різних поєднаннях, пропорціях і співвідношеннях. Організаційно-економічний механізм здійснює такі основні масштабні процеси впливу: 1) безпосереднє управління державним сектором регіонального господарства, 2) координацію різних видів діяльності та процесів соціально-економічного розвитку регіону, 3) ринкове стимулювання і регулювання господарського функціонування [3].

Для здійснення зазначених процесів впливу, організаційно-економічний механізм має свій інструментарій, тобто арсенал інструментів, кількість, поєднання і ступінь використання яких може приймати різні значення в залежності від конкретних завдань, рішень, ситуацій.

Важливо підкреслити, що перелік конкретних інструментів впливу змінюється у зв'язку зі змінами зовнішніх та внутрішніх факторів, появою нових інструментів, удосконаленням основних елементів системи регіонального управління (органів управління, структур, ресурсів, технологій тощо), що представляє собою об'єктивний процес оновлення. Удосконалена схема організаційно-економічного механізму державного управління розвитком регіону наведена на рис. 1.

Державні механізми управління регіональним розвитком - це правові, організаційні та економічні засоби, за допомогою яких здійснюється державний вплив на соціально-економічний розвиток регіонів. До основних таких механізмів відносяться: загальні: законодавчо-нормативний; бюджетного регулювання; організаційно-кадрового забезпечення; прогнозування і програмування регіонального розвитку. Спеціальні (цільові): стимулювання розвитку різних форм територіальної організації продуктивних сил - створення спеціальних економічних зон, кластерів, технопарків тощо.

Рис. 1.2 Схема організаційно-економічного механізму державного регулювання сталим розвитком регіону

На сьогодні в Україні державне управління регіональним розвитком здійснюється через такі законодавчо визначені основні механізми: Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 р.; Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2011 - 2015 рр.; стратегії і програми розвитку регіонів; угоди щодо регіонального розвитку; програми подолання стану депресивності територій; загальнодержавна програма розвитку малих міст та відповідні заходи; галузеві цільові державні програми; бюджетного вирівнювання; спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку; субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних програм (проектів) та ін.

Висновок

Таким чином основними пріоритетними напрямками розвитку механізму державного управління регіонами є посилення державно-приватного партнерства та розвиток інновацій. На сьогодні в регіонах накопичено достатній потенціал для управління взаємодією держави і бізнесу, територіальні економічні системи володіють істотним досвідом і ресурсами для підвищення ефективності механізму співпраці. Отже, основне завдання полягає в максимально повному використанні сприятливої макроекономічної ситуації, ідентифікації найбільш дієвих інструментівактивізації співпраці суб'єктів для додання системності та комплексності процесу взаємодії держави і бізнесу за допомогою ефективних управлінських впливів. Пріоритетним завданням на регіональному рівні повинно стати запровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку регіональної економіки.

Список літератури

1. Місцевий економічний розвиток: моделі для успіху / Під ред. М. Дацишина. К.: «Інститут Реформ», 2003. 41 с.

2. Экономический и производственный потенциал административных и производственных систем : монография / под общей ред. О. Ф. Балацкого. Сумы: ИТД «Университетская книга», 2006. 973 с.

3. Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України: [монографія] / О. Б. Коротич. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. 220 с.

4. Федорчак О. В. Класифікація механізмів державного управління / О. В. Федорчак [Електронний ресурс] // Демократичне врядування : наук. вісн. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. Вип. 1. Режим доступу : http://www.academy.lviv.ua.

Аннотація

сталий розвиток регіон управління

В статті визначено сутність і основні складові механізму управління сталим розвитком регіону, обгрунтовані основні напрямки удосконалення механізму.

Ключові слова: механізм, механізм управління, державні механізми управління регіональним розвитком.

Summary

The article explains the purpose and basic principles of the management sustainable development of the region, main directions of improvementmechanism.

Keywords: mechanism, control mechanism, state management mechanisms of regional development.

Размещено на Allbest.ru