Розвиток інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 338.43

Розвиток інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі

І.В. Ковальчук, к.е.н., доцент кафедри прикладної економіки, Національний університет харчових технологій

Анотація

У статті досліджені динамічні інтеграційні процеси в АПК України, узагальнені тенденції розвитку агрохолдингів після фінансової кризи 2008 р. Особливу увагу присвячено процесу концентрації капіталу на рівні компаній, які мають вертикально-інтегровані бізнес-моделями з чітко окресленими стратегічними цілями і є лідерами у певних сегментах ринку харчової продукції. Біля 60% в структурі їх консолідованих доходів становлять доходи від реалізації харчових продуктів, що свідчить про спрямування зусиль досліджуваних бізнес-структур на виробництво продукції з більшою часткою доданої вартості. Крім ефекту концентрації капіталу, на рівні таких компаній реалізуються переваги вертикальної інтеграції.

У статті здійснено сегментування консолідованого доходу агрохолдингів, проаналізовано динаміку результатів їх діяльності, активів, структуру і динаміку зобов 'язань, способи фінансування.

В статье исследованы интеграционные процессы в АПК Украины, обобщены тенденции развития агрохолдингов после финансового кризиса 2008 г. Особое внимание уделено процессу концентрации капитала на уровне компаний, которые имеют вертикально-интегрированные бизнес-модели с четко определенными стратегическими целями и являются лидерами в определенных сегментах рынка продукции пищевой продукции.

Более 60% в структуре их консолидированных доходов составляют доходы от реализации пищевых продуктов, что свидетельствует о концентрации основных усилий исследуемых бизнес-структур на производстве продукции с большей частью добавленной стоимости. Кроме эффекта концентрации капитала на уровне таких компаний реализуются преимущества вертикальной интеграции.

Ключевыеслова: интеграция, агрохолдинги, активы, доход, прибыль, рентабельность.

Вступ

Постановка проблеми. На даному етапі економічного розвитку в агропромисловому комплексі України відбуваються динамічні інтеграційні процеси, котрі призводять до переформатування ринку, появи мегаутворень, компаній-лідерів в певних сегментах ринку.

Незважаючи на всі фінансові й політичні проблеми в країні, в той час, як реальний ВВП за попередніми даними Держкомстату продемонстрував в 2013 р. нульовий приріст, агропромисловий комплекс України продовжував зростати. Обсяг продукції сільського господарства збільшився на 13,7%, а виробництво харчових продуктів - на 1,0% [1].

Для багатьох розвинених країн сільське господарство є дотаційною галуззю з низькою часткою у ВВП, торгівельними бар'єрами для імпортної продукції. У цих країнах завданням галузі є забезпечення зайнятості населення в сільській місцевості та продовольчої безпеки країни. В Україні ж АПК представляє достатньо велику частину економіки, є не тільки джерелом зростання ВВП, а і валютної виручки.

Дослідження агрохолдингів в Україні носять дещо поверхневий характер, часто зводяться до аналізу розмірів земельних банків, констатації факту їх появи та впливу на розвиток сільських територій тощо. Проте, слід зауважити, що на відміну від невеликих компаній, прогнози відносно розвитку яких не є однозначними, провідні агрохолдинги відбулися як успішні бізнес- проекти, побудували вертикально-інтегровані бізнес-системи, забезпечивши розвиток всього ланцюжка створення доданої вартості. Саме вони, на наш погляд, потребують ретельного аналізу діяльності, оскільки є феноменом українського АПК, формують експортних потенціал України, а також є лідерами на ринках харчової продукції.

Метою статті є дослідження інтеграційних процесів в АПК України, аналіз діяльності провідних агропромислових холдингів України з побудованими вертикально-інтегрованими бізнес-моделями, проведення сегментування консолідованого доходу, аналіз динаміки результатів їх функціонування, структури та динаміки активів і зобов'язань, способів фінансування, узагальнення тенденцій їх розвитку.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Проблемам становлення і функціонування агрохолдингів в Україні присвячені роботи таких вчених-економістів як С. Авдашева, В. Амбросов, В. Андрійчук, В. Голота, О. Єранкін, Т. Зінчук, О. Мороз, Ю. Нестерчук, Т. Осташко, П. Саблук та ін. Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць із зазначеної тематики, недостатньо дослідженими залишаються проблеми розвитку і функціонування саме провідних агропромислових холдингів як системних утворень.

Оскільки виникнення і розвиток великих агропромислових груп в Україні не є наслідком реалізації продуманої державної політики щодо розвитку АПК, в основу якої мали б бути покладені висновки економічної науки стосовно доцільності процесів надконцентрації капіталу в цій сфері, сьогодні задача науковців - постфактум дослідити ці мегаутворення, вивчити економічні та фінансові основи їх функціонування, проаналізувати їх інвестиційну привабливість, оцінити вплив на розвиток економіки України і продовольчу безпеку держави. Результатом таких досліджень мають бути висновки щодо подальших перспектив розвитку корпоративного сектору АПК.

Виклад основного матеріалу

Процеси концентрації капіталу в АПК України на рівні окремих мегаструктур, які називають агрохолдингами, посилилися після фінансової кризи 2008 р. Агрохолдинги, котрі здійснюють свою діяльність на території України, умовно можна поділити на три категорії: портфельні, профільні і непрофільні. Представники першої групи належать компаніям і фондам, які увійшли до капіталу цих груп, здійснюючи портфельні інвестиції. Таким, наприклад, є інвестиційний холдинг NCH, який має у користуванні 400 тисяч гектарів ріллі. Як типова портфельна інвестиція починав свою історію і Ukrlandfarming. Перш за все, це були інвестиції в землю. У 2006-2007 рр. подібних «спекулятивних проектів» було чимало, і один з них - компанія «Лендком».

Класичними прикладами профільних холдингів є такі компанії, як «Мрія», «Астарта» «Миронівський хлібопродукт», «Авангард».

Непрофільними можна вважати компанії, які створені як додаток до промислових підприємств. Так, у 2010 році у групу «СКМ» влився новий бізнес. Разом з ММК Ілліча Р. Ахметову дістались п'ять дочірніх підприємств меткомбінату, які спеціалізуються на виробництві сільгосппродукції. Раніше, у 2009 році група отримала контроль над свинокомплексом «Слобожанщина». Основні ресурси агрокомбінату зосереджені в Донецькій, Запорізькій і Черкаській областях. Земельний банк становить 205 тисяч га. Тепер все це входить у новий аграрний підрозділ СКМ - HarvEast Holding. До непрофільних можна віднести і «Смартхолдинг», сільськогосподарські активи якого розвиває агрохолдинг «Сагро». До цього «кошика» також включені декілька підприємств, з яких найбільш відомий виробник соусів «Верес».

Саме великі профільні агрохолдинги, на нашу думку, потребують детального економічного дослідження як феномен українського агропромислового комплексу, оскільки є сформованими бізнес-проектами, мають структуровану бізнес-модель, динамічно розвиваються, виходять на міжнародні ринки, формують обличчя АПК України. У рейтингу найбільших компаній Центральної Європи (Deloitte Central Europe Top 500) лише в секторі АПК українці склали гідну конкуренцію своїм сусідам. Якщо в 2011 р. серед 500 найбільших центральноєвропейських компаній фігурувало 4 українські агрохолдинги з сумарною виручкою 2,1 млрд євро, то в 2012 р. до списку потрапило 5 вітчизняних агрокомпаній із загальним доходом 4,4 млрд євро, тобто дохід представників України у рейтингу зріс більш, ніж удвічі.

У рейтингу 2012 р. відбулася і зміна лідера. 2011 року перша четвірка виглядала таким чином: 152-ге місце - «Нібулон», 256-те - «Кернел», 272-ге - «Миронівський хлібопродукт», 382-ге - «Каргіл». В 2012 р. лідерство захопив агрохолдинг «Кернел» - 131-ше, 192-ге - «Нібулон», 240-ве - «Миронівський хлібопродукт», 410-те - «Каргіл». Новачком рейтингу і п'ятим представником від українського агробізнесу став «Хлібінвестбуд». Державна компанія з доходом у 537 млн євро посіла 444-те місце серед усіх у Центральній Європі [3].

Серед профільних агрохолдингів цікавими для дослідження, на наш погляд, є компанії з вибудуваними інтегрованими бізнес-моделями, які стали лідерами у певних сегментах ринку продукції харчової промисловості. Тут ми маємо, не просто агрохолдингі, а, якщо бути більш точними у використанні економічних категорій, - сформовані агропромислові або промислово-аграрні утворення.

Крім ефекту концентрації капіталу, на рівні таких компаній реалізуються переваги вертикальної інтеграції, що додає їм значних конкурентних переваг на ринку. Так історично склалося, що, стихійно утворившись, можливо, без продуманої стратегії, розвиваючись з використанням сприятливих саме для їх власників умов (наближеність до влади, наявність коштів від попереднього бізнесу тощо) на сьогодні вони диктують правила гри в певних сегментах ринку харчових продуктів, входять до десятки найбільших за розмірами земельного банку (перше місце - Ukrlandfarming - 670 тис. га, друге - «Кернел» - 422 тис. га, четверте - Миронівський хлібопродукт - 360 тис. га, сьоме - «Астарта» - 245 тис. га). Компанія Ukrlandfarming є на лідером в Україні з виробництва насіння зернових культур, яєць та яєчних продуктів і шкіри; займає друге місце в Україні з виробництва цукру.

На основі даних Державного комітету статистики України, в 2012 р. частка компанії Ukrlandfarming становила близько 4,2 % від загального виробництва зернових культур, 10,3 % від загального виробництва цукру з цукрового буряку, 15,7 % від загального промислового виробництва яловичини та 24 % від загального виробництва шкіри]. Згідно даних компанії «Про-Консалтинг», в 2012 році компанія Ukrlandfarming мала ринкову частку близько 33 % від українського виробництва яйця (близько 52 % промислового виробництва яйця) та близько 88 % сухих яєчних продуктів [4].

Оскільки компанія Ukrlandfarming створена як єдина група недавно і поки що не існує доступу до її консолідованої звітності, в даному дослідженні зосередимо увагу на найближчих за рейтингом і домінуванням на певних сегментах ринку харчової продукції холдингах - «Кернел», Миронівський хлібопродукт (МХП) і «Астарта».

Холдинг «Кернел» є найбільшим виробником та експортером соняшникової олії, провідним експортером зерна, одним з лідерів у сфері надання послуг з перевалки та експорту зерна, рослинного масла і шроту. Компанія зосередила чверть потужностей з переробки насіння соняшнику в Україні. Частки найближчих конкурентів - Cargill і «Креатив» становлять по 10 %. «Кернел» продукує біля 8 % світового виробництва соняшникової олії. Небутильована соняшникова олія і шрот реалізуються на міжнародному ринку, бутильована - на внутрішньому і займає третину ринку України.

«Кернел» - один з лідерів у сфері надання послуг з перевалки та експорту зерна, рослинного масла і шроту. Компанія здійснює перевалку власного зерна, а також надає послуги третім особам через зерновий термінал «Трансбалктермінал», має найбільшу приватну мережу зернових елеваторів в Україні потужністю одноразового зберігання 2,7 млн тонн. «Кернел» забезпечує 18 % світового експорту зернових.

МХП є найбільшим виробником м'яса птиці в Україні. Частка МХП - 33-35% у споживанні м'яса птиці та близько 52% у промислових масштабах виробництва курятини в Україні. Найближчі конкуренти: Агромарс - 11%, Дніпровський - 7 %, Agrooven - 7 %, Volynska - 4 %. У 2013 році МХП отримав дозвіл на імпорт курятини в країни ЄС. Крім того, компанія є провідним українським виробником м' ясних продуктів і сосисок - 10 % від загального виробництва.

Унікальна вертикально-інтегрована бізнес-модель МХП є ключовим фактором стабільності й успіху. Все, що потрібно для успішного виробництва м'яса птиці виробляється в компанії, від вирощування сільськогосподарських культур і виробництва кормів до розведення, обробки птиці та розподілу курячого м'яса через канали продажів. Відмінною особливістю виробництва кормів є те, що компанія використовує соняшниковий білок замість імпортних соєвих бобів, що значно знижує вартість кінцевого продукту - м' яса птиці.

Лідером з виробництва цукрового піску в Україні є компанія «Астарта-Київ», основний напрямок діяльності якої - виробництво цукру. Частка компанії га ринку цього продукту становить 19,3%, в той час як у найбільших конкурентів є значно меншою: Ukrlandfarming - 9 %, Mriya - 8 %, Ukrprominvest - 7 %, Radekhovtsukor - 6 %. Також компанія займається вирощуванням зернових і олійних культур, виробництвом сирого молока.

Досліджувані агрохолдинги мають вибудувані вертикально-інтегровані бізнес-моделі, з чітко окресленими стратегічними цілями, спрямованими на створення більшої величини доданої вартості. Сегментація доходу агрохолдингів, яка наведена в табл. 1, дозволяє зробити припущення, що «Кернел», МХП і «Астарта» можна визнати промислово-аграрними об'єднаннями, оскільки переважну частку в структурі їх консолідованих доходів становить дохід від реалізації промислової продукції. Так, 57% доходу «Кернел» отримує від реалізації соняшникової олії. Переважну частку - 57,9% - в структурі доходу МХП становить дохід від реалізації м'яса птиці. 58% річного доходу 2012 р. «Астарта» отримала від реалізації цукру і побічних продуктів.

Протягом досліджуваного періоду спостерігалось стрімке зростання консолідованих доходів провідних українських агрохолдингів (табл. 2). Незважаючи на їх різногалузеву приналежність, темп зростання доходу за 2010-2012 рр. становив біля 50% - від 47,27% у «Кернел» до 56,87% у «Астарта». Агресивні стратегії розвитку, котрі проявилися в нарощуванні активів, земельних банків і, як наслідок, - зростанні доходу, не завжди супроводжувалося позитивною динамікою прибутку. В 2010-2012 рр. компанії декларували прибутки, проте позитивну динаміку продемонстрував лише МХП, чистий прибуток якого зріс на 44,31%, у інших спостерігалося падіння кінцевого фінансового результату діяльності Так, чистий прибуток «Кернел» зменшився на 50,82%, «Астарта» - на 45,08%.

інтеграційний агрохолдинг консолідований дохід

Таблиця 1. Структура консолідованого доходу провідних агропромислових холдингів України у 2012 р.

Таблиця 2 Динаміка результативних показників провідних агрохолдингів України в 2010-2012 рр., млн дол. США