Головна мета діяльності будь - якого підприємства - це отримання прибутку. Статистичні дані України свідчать, що за останні п'ять років кількість збиткових підприємств промислової галузі України становила 36,7-37,6%. Та лише за шість місяців 2015 року цей показник зріс до 42,7% [1]. Наявність великої кількості збиткових підприємств має ряд негативних наслідків: навантаження на державний бюджет через великі обсяги дотацій, соціальна напруженість через несвоєчасні виплати заробітної плати, неможливість розвитку виробництва через нестачу грошових коштів, зниження якості продукції тощо. Отже, необхідні негайні зміни у роботі підприємств вугільної промисловості.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми

Значну увагу питанням формування прибутку підприємств України приділено у працях Д. Астринського [2], Е. Іщенко [3], М.М. Кібкало [4], О.О. Шашенко [5], які досліджують напрями оптимізації процесу формування виробничих витрат, аналізують внутрішньовиробничі відносини на вугільних підприємствах тощо. Ці автори зробили значний внесок у розробку теоретико-методологічних основ визначення сутності прибутку і процесів його формування. Однак на сьогодні додаткового аналізу потребують дослідження основних факторів впливу на розмір прибутку підприємств вугільної промисловості та розробка напрямів оптимізації їх використання.

Мета статті

Виявлення причин збитковості підприємств вугільної промисловості України, виділення основних факторів, які впливають на формування фінансових результатів, аналіз проблем в управлінні прибутковістю на шахтах та пошук рішень для отримання прибутку чи його максимізації.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до П (С] БО 3 "Звіт про фінансові результати" [6] прибуток визначено як суму, на яку доходи перевищують витрати, пов'язані з ними. На основі розміру прибутку можна оцінити ефективність функціонування будь-якого підприємства. Безперечно, всі суб'єкти господарювання зацікавлені в отриманні великих доходів з найменшими витратами.

Отримання прибутку та його максимізація є першочерговими завданнями шахт України. Для розуміння того, які саме зміни необхідно вносити в роботу підприємств, спочатку потрібно вивчити залежність обсягів прибутку від певних факторів.

Фактори - це елементи, умови, які можуть виступати рушійними силами економічних процесів на підприємстві, і які впливають на темпи зростання та рівень тих чи інших економічних показників. Саме тому вивчення будь-якого процесу чи показника потребує аналізу факторів його формування, під впливом яких він може змінюватись. Це дозволить мінімізувати величину факторів, що негативно впливають на певний процес чи показник та максимізувати фактори, що мають позитивний вплив.

Автори по-різному класифікують фактори, що впливають на прибуток підприємства. Так, Д. Астринський [2] поділяє їх на зовнішні та внутрішні; С.Н. Івашковський [7] виділяє фактори виробництва, обігу та ті, що не залежать від діяльності підприємства; Ю.І. Продіус [8] розрізняє фактори за їхнім впливом на певні фінансові результати діяльності підприємства (фактори впливу на прибуток від реалізації продукції, на зміну суми валового прибутку, на прибуток від операційної діяльності, на фінансові результати від інвестиційної і фінансової діяльності].

прибуток вугільний фінансовий результат

У цілому приведені авторські класифікації є логічними. Однак першим кроком до групування факторів впливу на розмір прибутку є його математична формалізація у загальному вигляді:

П=Х - Y,

X = P*V тоді П= V*p - Y,

де П - прибуток підприємства;

X - доходи підприємства;

Y витрати підприємства;

P - ціна за 1 т. вугілля;

V обсяг реалізації продукції;

Тобто первинними факторами, від яких залежить обсяг прибутку, є обсяги реалізації продукції, витрати підприємства (основу яких складає собівартість продукції], ціна продукції. Всі інші фактори впливають на них вже опосередковано. Побудуємо модель процесу формування прибутку в залежності від ряду факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.

Отже, прибуток шахти залежить від обсягів реалізованої продукції. Досліджуючи динаміку виробництва вугілля у 20102015 роках, маємо очевидну тенденцію до щорічного зниження обсягів виробництва, починаючи з 2012 року (рис.1]. На сьогодні видобуток вугілля за шість місяців 2015 року нижче, ніж за аналогічний період 2014 року, на 52,2%. Така статистика говорить про те, що нестабільна економіка, постійні зміни інституціональних умов її функціонування, політична криза, військове напруження та інфляція роблять неможливим ефективне функціонування вугільних підприємств України.

Протягом останніх років собівартість вугілля на підприємствах державного сектору в рази більше ціни 1 тони вугілля (рис.2], що пояснює наявність великої кількості збиткових підприємств.

Отже, визначимо основні проблеми впливу визначених факторів на розмір прибутку підприємств вугільної промисловості України та можливі напрями їх вирішення.

.

2011 2012 2013 2014 2015(6 місяців)

Рисунок 1. Обсяги видобутку вугілля в Україні у 2010-2015 роках [6]

Рисунок 2. Ціна та собівартість 1 тони вугілля на державних вугільних підприємствах у 2012-2014 роках

Для того, щоб проаналізувати обсяг виробництва, доцільно побудувати виробничу функцію підприємства.

Виробнича функція - це економетрична модель, яка кількісно описує зв'язок основних результативних показників виробничо-господарської діяльності з факторами, що визначають ці показники. Виробнича функція пов'язана з математичним моделюванням технологічної залежності між обсягом продукції, що випускається, і кількісними характеристиками витрат ресурсів.

Функція Кобба - Дугласа належить до найвідоміших виробничих функцій, що набули широкого застосування в економічних дослідженнях, особливо на макрорівні [10]. Вона має вигляд:

Y = a₀-K^a-lf,

де К - витрати основного капіталу;

L - витрати праці;

Y - випуск продукції; а₀, a, b - параметри моделі.

За допомоги лінеаризації моделі отримаємо:

y = b₀+b₁x₁+b₂x₂ де y=ln

Y - випуск продукції; x₁=lnK - основний капітал; x₂=lnL - витрати праці; b₀=ln (a₀j, b=a - параметри моделі.

Побудову виробничої функції здійснюватимемо на основі статистичних даних ВСП "Шахта Добропільська" ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" за останні десять років діяльності. Слід відзначити, що на відміну від державних шахт, які протягом десятиріччя отримують збитки, які покривають за рахунок дотацій з державного бюджету, діяльність "Шахти Добропільська" є прибутковою. Виробнича функція для даного підприємства матиме вигляд:

у=9,018-0,629х₁+0,723х₂, звідси

Q=2 7189.018*KI-0.629] |_0.723

Для даної моделі коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,71, що говорить про наявність зв'язку між залежною змінною Q і незалежними змінними K,L. Коефіцієнт детермінації склав 0,51, тобто лише 51% варіації залежної змінної пояснюється впливом незалежних змінних, а 49% іншими факторами. Отже, використання даної моделі на практиці є недоцільним, оскільки вона реально не відображає основні фактори впливу на прибуток підприємств вугільної промисловості.

Для пошуку формалізованої залежності прибутку від витрачених ресурсів на видобуток вугілля було використано еко - нометричну модель. Вхідними даними для аналізу і побудови моделі виступають звітні документи: "Звіт про собівартість готової вугільної продукції" за період 2006-2014 років та дані про прибуток підприємства ВСП "Шахта "Добропільська". На шахті "Добропільська" собівартість продукції складається з 11 елементів (табл.2]. Дані про прибуток підприємства отримані з щомісячної фінансової звітності за відповідні роки.

Збільшення кількості факторних ознак призводить до ускладнення регресійної моделі. При заданій кількості елементів собівартості побудова моделі регресії була б дуже громіздкою та складною. Тому, з метою зменшення кількості факторів проводимо їхнє дослідження на кореляцію з прибутком підприємства.

Таким чином, регресійна модель виявила залежність прибутку вугільних шахт від наступних факторів: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи (дані фактори можна об'єднати, адже вони економічно близькі за сутністю), інші витрати, витрати на паливо та електроенергію, витрати, пов'язані з використанням природної сировини.

Таблиця 1. Проблеми формування прибутковості підприємств вугільної промисловості та напрями їх вирішення [6, 7]

Таблиця 2. Аналіз кореляції прибутку і витрачених на видобуток вугілля ресурсів

Багатофакторна регресійна модель матиме вигляд (знайдено за допомоги пакету Exel "Аналіз даних"):

П=1050703+2446,63*х₁-142638*х₂ - 12566,8*х₃+0*х₄,

де П - прибуток підприємства

х, - витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи на 1 тонну, грн.; х₂ - інші витрати на 1 тонну, грн.;

х₃ - витрати на паливо та електроенергію на 1 тонну, грн.;

х₄ - витрати, пов'язані з використанням природної сировини, грн.

Дана регресійна модель є значимою, оскільки коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,95 (тобто між залежною та незалежними змінними є тісний зв'язок), R-квадрат (0,93), тобто регресія описує залежність між пояснюючими і залежною змінною на 93%. F = 22,68 більше табличного значення критерію Фішера F-Снедекора (0,05; 3; 9) = 3,86, тобто рівняння регресії значимо.

З економічної точки зору модель також є адекватною. Зрозуміло, що рівень прибутку зменшується при збільшенні витрачених ресурсів (адже зростає собівартість), про що свідчить отримана обернено пропорційна залежність між прибутком та витратами на паливо та електроенергію, інші витрати, що включають послуги каналізації, професійну підготовку кадрів, льотні пенсії, витрати на охорону праці, тощо. Згідно з отриманою моделлю в умовах переважання ручної праці на вугільних шахтах збільшення витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи збільшить і загальний обсяг прибутку. Цю залежність можна пояснити тим, що при збільшенні заробітної плати, робітники стають більш мотивовані, зацікавлені у зростанні видобутку, а тому вигода зі зростання обсягів виробництва перевищує втрати від зростання ФОП.

Висновки