Фінансові результати діяльності великих, середніх і малих підприємств України

А.М. Дерун, аспірант, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Key words: scales of enterprises; big, medium and small enterprises; entrepreneurs; volume of sales, capital investment, earning before taxes, profit, loss, profitability.

ВСТУП

Постановка проблеми. Метою діяльності підприємств найчастіше називають одержання максимального прибутку. Максимізація прибутку орієнтує підприємця на вдосконалення процесу виробництва, підвищення продуктивності праці, ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, пошук вільних ринків збуту, активізацію зайнятості тощо. Але економічні тенденції в Україні в 2013--2014 р. засвідчили не ріст прибутків, а різке збільшення обсягів збитків, які перевищили величину отриманого прибутку. В результаті це призвело до формування в цілому по економіці України чистого збитку. Якщо в 2013 році чисті збитки лише на 12% були більшими за прибутки, то в 2014 році -- чистий збиток збиткових підприємств перевищив чистий прибуток прибуткових підприємств в 3,9 рази.

обсяг продукція прибуток рентабельність

У процесі дослідження тенденцій формування прибутку від основної діяльності слід враховувати концепції економічної теорії організації, які виходять із реальних умов діяльності та поведінки суб'єктів господарювання -- невизначеності, обмеженої раціональності, опортуністичної поведінки, інформаційної асиметрії, використання в процесі виробництва різними підприємствами та організаціями специфічних активів тощо. Варто підкреслити, що від зазначених факторів поведінки підприємств безпосередньо залежить стан конкурентоспроможності національної економіки і те, яка ж економічна політика буде визначена на державному рівні в якості основної -- експортноорієнтована, імпортозаміщення, інноваційна. Слід звернути увагу, що вибір пріоритетних напрямів економічної політики напряму залежить від тенденцій об'єднання суб'єктів підприємництва у великі, середні, малі та мікробізнес-структури.

Інноваційну модель розвитку неможливо впровадити без розбудови оптимальних за розмірами підприємств, які взмозі активізувати роботу індустріальних галузей промисловості. Сьогодні ж в Україні розвиваються малонаукоємні та низькотехнологічні сировинні галузі (паливна, добувна, харчова промисловість). Частка підприємств, які займаються інноваціями становить 16%, а частка, що впроваджують інновації -- лише 12%. На думку експертів, для забезпечення індустріального розвитку в Україні необхідно збільшити частку технологічно високих виробництв до 35 -- 40%, а частку підприємств, що впроваджують інновації -- до 35 -- 45%. Слід врахувати, що економічне зростання країн Європи грунтувалося на структурних змінах, які заклали основу для науково-технічного прогресу, а прискорений розвиток країн Південно-Східної Азії відбувся завдяки активізації діяльності підприємств електроніки та машинобудування.

Таблиця 2. Основні структурні показники діяльності підприємств України за їх розмірами

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [6, с. 281; 7, с. 31--34].

Проаналізуємо основні показники діяльності підприємств України за 2010 -- 2014 роки (табл. 1). Підприємство -- це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємства призвані виконувати дуже важливі суспільні та соціально-економічні задачі, результативність роботи яких не в останню чергу залежить від тенденцій структурування бізнесу у великі, середні та малі форми ведення господарської діяльності в різних галузях економіки.

Дані статистики свідчать, що загальна кількість підприємств, кількість зайнятих та найнятих працівників в Україні зменшується (табл. 1). Також зменшуються обсяги капітальних інвестицій. Але на цьому фоні зростають збитки, що кардинально зменшують обсяг потенційних фінансових ресурсів, які можуть бути спрямовані на інноваційний розвиток підприємств та економіки в цілому.

Для детального аналізу результатів діяльності підприємств необхідно дослідити показники їх роботи в залежності від розмірів (табл. 2). В основу аналізу в статті покладені дані за 2010 -- 2014 роки щодо основних показників діяльності підприємств за їх розмірами, які органами статистики розраховано за критеріями великих, середніх, малих та мікропідприємств, що визначені в Господарському кодексі України в редакції від 22.03.2012, а саме:

мікропідприємства -- суб'єкти господарювання будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь- якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

малі підприємства -- суб'єкти господарювання будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь- якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро;

середні підприємства -- суб'єкти господарювання будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) складає від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності складає від 10 до 50 мільйонів євро;

великі підприємства -- суб'єкти господарювання будь- якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь- якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Таблиця 3. Групування окремих показників діяльності підприємств за кількістю зайнятих працівників

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [7, с. 461].

Як свідчать дані таблиці 2, на кінець 2014 року частка великих підприємств у загальній кількості становить лише 0,1%, середніх -- 4,7%, малих -- 95,2% (з низ мікропідприємств -- 81,8%). На великих підприємствах працює 30,1 % всій зайнятих працівників, середніх -- 42,8%, малих -- 27,1% (з них мікропідприємствах -- 11,7%). При цьому, великими підприємствами вироблено і реалізовано 41,6% продукції, середніми -- 41,2%, малими -- 17,2% (з них мікропідприємствами -- 5,7%).

Таким чином, можна зробити припущення, що частка виробленої продукції малими формами підприємництва (17,2%) є неадекватною частці підприємств малих форм (95,2%) в загальній кількості суб'єктів підприємництва. Це означає, що утворена дуже велика кількість підприємницьких структур, вклад яких у розвиток національної економіки є незначним. Тому можна погодитися з висновками експертів Національного інституту стратегічних досліджень про те, що результативність діяльності економіки залежить, в першу чергу, від тенденцій структурування бізнес-середо- вища.

Як зазначається в аналітичній записці інституту, в площині структурування бізнесу найбільш гострими проблемами залишаються: подрібнення підприємств, яке відбулося в процесі приватизації; руйнація територіально-виробничих комплексів, які забезпечували робочими місцями проживаючих на цій території громадян; суттєве скорочення попиту на засоби виробництва в індустріальних галузях; розростання посередницьких структур, неповна зайнятість, низький рівень доходів від праці переважної більшості громадян. У ході роздержавлення власності були зруйновані потужні виробничо-технологічні комплекси, розірвані коопераційні зв'язки, звузилися можливості випуску продукції з високою часткою доданої вартості. З'явилася величезна кількість неефективних дрібних підприємницьких структур, що не здатні випускати конкурентоспроможну, високотехнологічну продукцію. Як наслідок, звужуються можливості інноваційного розвитку, створення індустріального базису та корпоративно-коопераційного каркасу вітчизняної економіки [10].

Про те, що в Україні функціонує переважна кількість підприємств (81,3%), де зайнято до 9 осіб, свідчать дані таблиці 3.

При цьому на малих підприємствах, які становлять понад 80% в загальній кількості підприємств (де працює до 9 осіб), випускається лише 9,9% продукції (товарів, робіт, послуг). Кількість великих підприємств, де зайнято більше 250 осіб, становить лише 0,9%, але ними випускається понад 50% від загального обсягу реалізованої продукції. Частка ж підприємств, на яких працює від 10 до 49 осіб, становить 14,2%, від 50 до 249 осіб -- 3,6%. Ними разом випускається 38,6% від загального обсягу реалізованої продукції. Таким чином, тенденції структурування бізнесу, де переважають підприємства з кількістю працюючих до 9 осіб, свідчать про обмежені можливості індустріального розвитку національної економіки та створення інноваційних продуктів, які будуть конкурентоспроможні на світовому ринку. На такі небезпечні тенденції також звертають увагу фахівці Національного інституту стратегічних досліджень [10]. Тому, на нашу думку, необхідно стимулювати збільшення зайнятості населення на середніх, а особливо на великих підприємствах, де є більш сприятливі фінансові та інноваційні можливості для індустріального розвитку національної економіки.

Проведений аналіз показав, що також незадовільними є фінансові результати діяльності підприємств. Розглянемо такий важливий показник, як фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток), що визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Зазначений показник органи статистики визначають відповідно до методології показника "фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток)" згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25.

Таблиця 4. Фінансові результати до оподаткування підприємств України

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [8, с. 72].

Динаміка даних, представлена в таблиці 4, свідчить, що за результатами 2014 року підприємствами отримано збитків у розмірі 798 млрд грн., а прибутків -- 233,6 млрд грн. Як наслідок, сальдо фінансового результату до оподаткування становило від'ємну величину -- 564,4 млрд грн. Така тенденція означає не тільки кардинальне зменшення обсягу інвестиційних ресурсів, а й різке звуження бази оподаткування податку на прибуток, що суттєво зменшує доходи державного бюджету. Зазначені тенденції йдуть у розріз із фундаментальними основами функціонування фіскальної системи, які ще в 1996 сформулювали І. Луніна та Ю. Конрад [3].

Про тенденції формування прибутку (збитку) до оподаткування на підприємствах в залежності від їх розмірів, свідчать дані таблиці 5. Найвища частка збитку (37,9%) за результатами 2014 року припадає на середні підприємства. Великими підприємствами отримано 34% від усіх збитків, малими -- 28,1%. Якщо врахувати частки великих, середніх і малих підприємств (відповідно 41,6; 41,2 та 17,2%) в обсягах реалізованої продукції, то можна зробити висновок про певні диспропорції між цими показниками. Зокрема, на частку випущеної продукції малими підприємствами 17,2% припадає їх частка в збитках у розмірі 28,1%.

Про величину чистого прибутку після оподаткування та рівень рентабельності свідчать дані таблиць 6, 7. Чистий прибуток (збиток) підприємств України органами статистики розраховано як алгебраїчна сума прибутку (збитку) до оподаткування, податку на прибуток та прибутку (збитку) від припиненої основної діяльності після оподаткування. Основна діяльність -- це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства й забезпечують основну частку його доходу. У 2013 -- 2014 роках сальдо фінансового результату після оподаткування на підприємствах України було від'ємним. При цьому, якщо в 2013 році чисті збитки лише на 12% були більшими за прибутки, то в 2014 році -- чистий збиток збиткових підприємств перевищив чистий прибуток прибуткових підприємств в 3,9 рази. А це свідчить про утворення значного дефіциту інвестиційних ресурсів для розвитку економіки, що формуються на ендогенній основі.

Таблиця 5. Фінансові результати до оподаткування підприємств України в залежності від їх розмірів

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [8, с. 73].

Таблиця 6. Чистий прибуток (збиток) підприємств України

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [6, с. 304; 7, с. 115--118].

Про низьку результативність діяльності підприємств в залежності від їх розмірів свідчать дані таблиці 7 про рівень рентабельності. Від'ємну рентабельність від операційної діяльності отримали середні та малі підприємства. Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток, збиток) органами статистики визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат [2, с. 61 --69]. Рівень рентабельності операційної діяльності розраховується як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності підприємств. Найгірший результат по рівню рентабельності підприємствами України отримано від так званої "всієї діяльності" (табл. 7). Рівень рентабельності усієї діяльності органами статистики розраховується як відношення чистого прибутку (збитку) до всіх витрат діяльності підприємств, куди включаються не тільки операційні витрати, а й витрати на операційні та фінансові операції [2, с. 61--62]. Рентабельність підприємств за результатами 2014 року є від'ємною. Причому найгірший результат по рівню рентабельності мають мікропідприємства (-40,2%), потім малі (-26,5%), середні (-12,5%), великі підприємства (-11,1%).

У розрізі галузей національної економіки найгірший рівень рентабельності за результатами 2014 року (табл. 8) отримано в сфері операцій з нерухомим майном (-53,6%), торгівлі (-23,7%), інформації та телекомунікації (-14,9%), будівництві (-13,5%).

ВИСНОВКИ ТА НАПРЯМИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Як показали результати нашого дослідження, тенденції структурування бізнесу у великі, середні та малі бізнес-фор- ми мають значний вплив на формування прибутку та обсяг інвестиційних ресурсів. Особливості структурування бізнесу в Україні вплинули на те, що в нашій державі при слабкому індустріально-матеріальному базисі лише 0,1% великих, 4,7% середніх, 95,2% малих підприємств.

Важливим напрямом державної політики в частині активізації підприємництва має стати розвиток виробництва на великих підприємствах, які мають значні перспективи інноваційного розвитку, залучення інвестицій, капіталоутворення. Необхідно звернути увагу, що зазвичай, коли мова йде про механізми розвитку підприємництва, питання розглядається в площині оптимізації законодавчої та нормативної бази щодо створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу; удосконалення кредитної, податкової, бюджетної політики; уніфікації спрощеної системи оподаткування; створення мережі бізнес-центрів, бізнес- інкубаторів; формування єдиної автоматизованої системи державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності; введення більш жорсткої відповідальності органів виконавчої влади, державних службовців за виконання відповідних законів щодо стимулювання підприємницької діяльності.

На нашу думку, необхідно розробити державні заходи в напрямі раціоналізації процесів структурування бізнесу у великі та середні форми ведення господарської діяльності. Вже діючі підприємства доцільно реорганізувати у більш крупні та перспективні бізнесові структури. За своєю сутністю раціоналізація -- це організація будь-якої діяльності доцільнішими способами, ніж існуючі, поліпшення, вдосконалення чогось. Раціоналізація включає поліпшення техніки і технології, а також організації праці, виробництва й управління. У державних заходах пропонується передбачити наступні кроки: а) ввести постійний моніторинг вкладу різних підприємств за розмірами у економічний розвиток країни; б) спрямувати політику держави на підтримку великих підприємств та їх об'єднань; в) оптимізувати антимонопольну політику для об'єктивної оцінки процесів злиття та поглинання; г) сформувати сучасну інвестиційну інфраструктуру (регіональні агенції розвитку великого та середнього бізнесу); д) розвивати державно-приватне партнерство; е) розробити програми розвитку промислових кластерів на основі диверсифікації міжсекторальних зв'язків. Під час розроблення заходів в нагоді може стати досвід Великобританії, де урядом було створено "Корпорацію з реорганізації промисловості" [10] як незалежну організацію, основним завданням якої було підвищення ефективності функціонування промисловості через раціоналізацію організаційних структур, зокрема злиття малих фірм у великі. Таким чином, розмір підприємства має значення, що й підтверджено реформами у Великій Британії.

Таблиця 7. Рентабельність діяльності підприємств України за їх розмірами

Джерело: систематизовано та розраховано на основі [7, с. 123].

Таблиця 8. Рентабельність діяльності підприємств за видами економічної діяльності

Про необхідність стимулювання розвитку виробництва на великих підприємствах наголошують також науковці, які досліджують діяльність нових великих компаній, інноваційну поведінку найкрупніших корпорацій, а також моделі корпоративного управління, що тісно пов'язані із розмірами підприємств.

Література

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия [Текст] / И. Ансофф. -- СПб.: Питер, 1999. -- 416 с. -- (Серия "Теория и практика менеджмента").

2. Короткевич О.В. Ефективність поточної господарської діяльності: структура, рівень, динаміка [Текст] / О. В. Короткевич // Економіка і прогнозування. -- 2008. -- № -- С. 61--69.

3. Луніна І. Податкова політика в Україні: підходи і перспектива [Текст] / І. Луніна, Ю. Конрад // Економіка України. -- 1996. -- № 11. -- С. 29 -- 37.

4. Махлуп Ф. Теории фирмы: маржиналистские, бихевиористские и управленческие [Текст] / Ф. Махлуп // Теория фирмы / Под ред. В. М. Гальперина. -- СПб.: Экономическая школа, 1995. -- С. 73--93.

5. Саймон Г.А. Теория принятия решений в экономической теории и науке о поведении [Текст] / Г.А. Саймон // Теория фирмы / Под ред. В.М. Гальперина. -- СПб.: Экономическая школа, 1995. -- С. 54--73.

6. Статистичний щорічник України за 2014 рік: Статистичний збірник. -- К.: Держстат України, 2015. -- 586 с.

7. Статистичний збірник "Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва" / Держстат України, 2014. -- 498 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

8. Статистичний збірник "Діяльність суб'єктів господарювання" / Держстат України, 2015. -- 437 с. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

9. Тронин Ю.Н. Менеджмент и проектирование фирмы [Текст] / Ю.Н. Тронин, Ю.С. Масленченков. -- М.: ЮНИТИ- ДАНА, 2002. -- 415 с.

10. Щодо пріоритетів раціоналізації організаційно-правових форм господарської діяльності у промисловості / Національний інститут стратегічних досліджень / Аналітична записка [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://niss.gov.ua

1. Ansoff, I. (1999), Novaja korporativnaja strategija [The new corporate strategy], Piter, Saint Petersburg, Russia.

2. Korotkevych, O.V. (2008), "Efficiency of current economic activity: the structure, level, dynamics", Ekonomika i prohnozuvannia, vol. 3, pp. 61 --69.

3. Lunina, I. (1996), "Tax policy in Ukraine: approaches and prospects", Ekonomika Ukrainy, vol. 11, pp. 29 -- 37.

4. Mahlup, F. (1995), "The theory of the firm: the marginal, behavioral and managerial", Teorija firmy, pp. 73 -- 93.

5. Sajmon, G.A. (1995), "The theory of decision-making in economic theory and the science of behavior", Teorija firmy, pp. 54--73.

6. State Statistics Service of Ukraine (2015), Statys- tychnyj schorichnyk Ukrainy za 2014 rik: Statystychnyj zbirnyk [Statistical Yearbook of Ukraine for 2014: Statistical Yearbook], Derzhstat Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

7. State Statistics Service of Ukraine (2014), Statystychnyj zbirnyk "Diial'nist' sub'iektiv velykoho, seredn'oho, maloho ta mikropidpryiemnytstva" [Statistical Yearbook "Activities subjects of large, medium, small and micro"], Derzhstat Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

8. State Statistics Service of Ukraine (2015), Statys- tychnyj zbirnyk "Diial'nist' sub'iektiv hospodariuvannia" [Statistical Yearbook "The activities of economic entities"], Derzhstat Ukrainy, Kyiv, Ukraine.Tronin, Ju.N. (2002), Menedzhment i proektirovanie firmy [Management and projecting firms], JuNITI-DANA, Мoscow, Russia.

9. Tronyn, Yu. N. and Maslenchenkov, Yu. S. (2002), Menedzhment y proektyrovanye fyrmy [Management and engineering firm], YuNYTY-DANA, Moscow, Russia.

10. NISS (2015), "Regarding priorities rationalizing organizational and legal forms of economic activity in the industry. Analytical note", available at: http://niss.gov.ua (Accessed 20 Nov 2015).

Размещено на Allbest.ru