Соціально-економічна відповідальність підприємництва в системі соціальної відповідальності бізнесу

Дєліні М.М. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління інформаційно-аналітичною діяльністю та євроінтеграцією Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Анотація

У статті представлено аналіз моделей соціальної відповідальності бізнесу, на основі яких виділено основні напрями соціальної відповідальності. Зазначено, що економічна відповідальність лежить в основі соціальної та стає підґрунтям для виокремлення категорії «соціально-економічна відповідальність підприємництва». Визначено її напрями, форми та інструменти.

Ключові слова: соціальна відповідальність бізнесу, соціально-економічна відповідальність підприємництва, економічна відповідальність, юридична відповідальність, етична відповідальність.

Аннотация

В статье представлен анализ моделей социальной ответственности бизнеса, на основе которых выделены основные направления социальной ответственности. Указано, что экономическая ответственность лежит в основе социальной и становится базисом для выделения категории «социально-экономическая ответственность предпринимательства». Определены ее направления, формы и инструменты.

Ключевые слова: социальная ответственность бизнеса, социально-экономическая ответственность предпринимательства, экономическая ответственность, юридическая ответственность, этическая ответственность.

Summary

The article presents the analysis of models of social responsibility of business, on the basis of which the main directions of social responsibility are highlighted. It is noted that economic responsibility lies at the ground of social and becomes the basis for the categorization “socio-economic responsibility of entrepreneurship”. Its directions, forms and tools are defined.

Key words: social responsibility of business, socio-economic responsibility of entrepreneurship, economic responsibility, legal responsibility, ethical responsibility.

Вступ та постановка проблеми

Соціальна відповідальність бізнесу (СВБ) є поширеним поняттям в розвинених країнах та дістає свого розвитку в країнах, що розвиваються. Форми та інструменти застосування соціальної відповідальності різняться залежно від країн, самої організації та тієї моделі СВБ, що притаманні їй. Україна не є винятком в цьому процесі, що пов'язано з розширенням міжнародних зв'язків нашої країни, а також тим, що багато українських підприємств, які бажають підвищувати свій імідж та конкурентоздатність на закордонних ринках, зрозуміли роль та важливість СВБ у своїй діяльності. Оскільки зараз спостерігаються поглиблення вивчення та дослідження багатьох процесів та достатній аналіз соціальної відповідальності бізнесу, а також широкий спектр напрямів її застосування, актуальним вбачається виокремлення такої її складової, як соціально-економічна відповідальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Предметом свого дослідження соціальну відповідальність зробили багато вчених, таких як, зокрема, А. Керолл, Дж. Лан-тос, К. Бруннер, А.М. Колот, М.О. Кужелєв, Т.М. Савіна, О.О. Фоміна, Н.В. Водницька, В.О. Огородник, А.А. Глебова, І.Ф. Комарницький, О.О. Охріменко, Т.В. Іванова. Деякі з них звертались й до аспекту соціально-економічної відповідальності, але саме поняття так і не сформовано, а також не виокремлено цю категорію. Саме це й стане предметом дослідження автора.

Метою роботи є визначення місця соціально-економічної відповідальності підприємництва в системі соціальної відповідальності бізнесу.

Результати дослідження

Взагалі сама категорія соціальної відповідальності бізнесу вивчається науковцями досить давно, а реальні приклади її застосування відомі ще з давніх-давен, такі як благодійність, філантропія, меценатство. Форм її реалізації зараз багато. Головним та найбільш проблематичним, на нашу думку, під час дослідження соціальної відповідальності є її багато аспектність та багатогранність. Як вже було зауважено, вона знаходиться в полі вивчення навіть не двох, а більше наук, що значно розширює її трактування (наявно більше 2 000 характеристик СВБ), сфери, форми та напрями її застосування.

Оскільки сферою наукових інтересів автора є саме економічний аспект, то й категорію СВБ будемо розглядати з цього ракурсу.

Деякі науковці виділяють, що в дійсності соціальна відповідальність бізнесу містить в собі процедури і практики компаній із семи аспектів діяльності:

- організаційне управління;

- права людини;

- трудові відносини;

- етична операційна діяльність;

- захист навколишнього середовища;

- захист прав споживачів;

- розвиток місцевих громад та співпраця з ними [1].

Національна стратегія визначила такі напрями СВБ

в Україні, як у сфері охорони довкілля; у сфері забезпечення внеску в розвиток суспільства; у сфері корпоративних і трудових відносин [2].

Отже, напрями застосування СВБ спрямовані як на конкретних громадян (споживачі, персонал) шляхом виконання етичної та юридичної відповідальності, так і на громаду взагалі (захист навколишнього середовища, своєчасна сплата податків, розвиток місцевих громад тощо). Інструменти реалізації цього численні та не є предметом дослідження нашої статті, але будуть розглянуті далі в межах означеної проблематики.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Отже, ми бачимо, що сфера реалізації СВБ досить широка, на думку автора, саму категорію СВБ слід сильніше поглиблювати та розмежовувати. Це доцільно буде робити, виходячи з основних теорій науковців стосовно СВБ.

Так, найбільш поширеною є модель, яку запропонував А. Керолл, який є одним із фундаменталістів соціальної відповідальності.

За словами А. Керолла, «корпоративна соціальна відповідальність передбачає ведення бізнесу таким чином, щоб він був економічно вигідним, етичним, соціально сприятливим, а також підпорядковувався закону. Для того щоб бізнесу бути соціально відповідальним, рентабельність та дія в межах закону мають бути найпершими умовами під час обговорення етики фірми, а також того, наскільки підтримується суспільство, в якому цей бізнес існує з вкладами грошей, часу та таланту». А. Керолл зобразив свою модель у вигляді піраміди, де різні верстви допомагають бачити менеджерам різні типи зобов'язань, які суспільство очікує від бізнесу [3]. Модель А. Керола охоплює чотири види соціальної відповідальності, а саме економічну, правову, етичну та філантропічну. Їхню коротку характеристику представлено у табл. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Існують також інші моделі СВБ. Так, К. Бруннер у своїй книзі «Корпоративна відповідальність та легітимність» описує чотири теорії КСВ, а саме класичну, зацікавлені сторони, соціальні вимоги та соціальний активіст [6-9].

Також є класифікація Дж. Лантоса, яку він презентував у роботі «Етичність альтруїстичної соціальної відповідальності бізнесу». Вона основана на моделі А. Керолла, але автор виділяє в ній три різні типи СВБ:

етична СВБ (моральний обов'язок компанії забезпечувати власну економічну відповідальність, правову та етичну);

альтруїстична СВБ (задоволення організаційної філантропічної відповідальності, виходячи за рамки запобігання можливої шкоди (етичної СВБ), щоб допомогти пом'якшити недоліки суспільного добробуту, незалежно від того, чи це буде корисним для самого бізнесу);

стратегічна СВБ (догляд за діловими колами, які виконують стратегічні ділові цілі) [10].

Останні дві розглядають відповідальність з боку дій організацій, тобто не напрямів її реалізації, а саме обсягу поглиблення соціальної відповідальності в діяльності компанії.

Але в будь-якому разі ми можемо зробити висновок, що досить велика увага приділяється вивченню моделей соціальної відповідальності. В основі кожної моделі лежить економічна складова, яка стверджує, що компанія спочатку зосереджувала увагу на економічному розвитку, а також це є ще однією відповідальністю за оновлення компанії. Але очевидно, що економічне зростання поодинці не є соціально відповідальним, адже це довгий і взаємний причинний процес. Тому що без економічного розвитку не може статися соціальне. І навпаки, без соціальної навряд чи можливе економічне зростання.

Для більш глибокого аналізу СВБ потрібна також модель, запропонована українським науковцем М.О. Кужелєвим. Він пропонує модель СВБ розглядати як систему «відповідальностей» корпорації, що визначає комплекс соціально відповідальних дій та заходів. Мотивом для соціально відповідальної поведінки є очікування стейкхолдерів, дії яких обумовлюють економічний успіх корпорації, отже, і її існування. Він розглядає корпоративну соціальну відповідальність (КСВ, в нашому дослідженні це поняття тотожне СВБ) як кубічну модель.

Саме кубічна трьохвекторна структура КСВ дає змогу детально розглянути систему корпоративних відносин, які виникають у трикутнику «держава - суспільство - корпорація» у проекціях «економічна відповідальність - юридична відповідальність», «економічна відповідальність етична відповідальність» і «юридична відповідальність - етична відповідальність» для вибору оптимальної моделі КСВ для України. У своєму дослідженні він бере за константу, незалежну та залежну змінну ту чи іншу відповідальність та розглядає основні тенденції у відповідальності, виходячи з цього, якій моделі це більше притаманно та яка може бути більш прийнятною для України [11].

Тобто після розгляду вищенаведених моделей ми бачимо, що вони переважно розглядають відповідальність з точки зору її спрямування. Мається на увазі, що це економічна, етична, юридична сфера. Тобто там, де вона реалізується.

Узагальнену схему моделі соціальної відповідальності бізнесу та взаємозв'язок її складових представлено на рис. 1.

Так, через те, що велика частка СВБ орієнтована саме на економічний напрям, доцільним є виокремлення такої її складової, як соціально-економічна відповідальність.

Знову звернемось до моделі А. Керолла, де саме економічна відповідальність визначається базовою функцією компанії на ринку товарів і послуг, на якому вона постає в ролі виробника. Ця функція спрямована на задоволення потреб споживачів та одержання економічних вигід (доходів). В неї входять заробіток достатнього прибутку на власний акціонерний капітал для задоволення акціонерів, надання продукції, що варта сплачених за неї грошей, для задоволення покупців, створення нових робочих місць та нових матеріальних цінностей для свого бізнесу, заохочення інновацій [12].

Основний сенс соціально-економічної відповідальності полягає в тому що це є відповідальністю підприємництва перед співробітниками, споживачами, конкурентами, суспільством взагалі за допомогою економічних засобів та важелів. На відміну від характеристики просто економічної відповідальності в означеній моделі, соціально-економічна полягає не тільки в підвищенні рентабельності підприємства та отриманні доходу, а в реалізації соціальної відповідальності саме економічними інструментами.

Т.М. Савіна у своїй дисертації визначає соціально-економічну відповідальність бізнесу як особливо інтегрований феномен, що характеризує діяльність кожного окремого суб'єкта господарювання, що забезпечує економічне зростання і прогресуюче якісне поліпшення життя населення [13].

Отже, ми бачимо, що соціально-економічна відповідальність стосується тих сфер, які конкретно спрямовані на отримання грошей. Звичайно, існують ще елементи екологічної, правової, етичної відповідальності, але вони носять трохи інший характер. Поліпшення життя населення відбувається шляхом реалізації соціальних програм, грантів, соціально-відповідальних інвестицій, філантропії тощо.

О.О. Охріменко та Т.В. Іванова у своєму дослідженні зазначають, що соціально-економічна відповідальність (СЕВБ) виявляється в таких напрямах:

- напрям і характер інвестицій;

- ланцюжок поставок (від участі місцевих постачальників у виробничому циклі до номенклатури товарів і послуг);

- характер використання трудових ресурсів;

- наукові дослідження, які замовляються або фінансуються компаніями в інтересах розвитку бізнесу;

- поводження з ресурсами і матеріалами, які використовуються для виробництва кінцевих продуктів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3. Форми реалізації соціально-економічної відповідальності роботодавця [16]

О.О. Фоміна та Н.В. Водницька визначають соціально-економічну відповідальність роботодавця в таких формах (табл. 3).

Тобто ми бачимо, що форм реалізації соціально- економічної відповідальності досить багато, а також з'являються нові, які є надбанням використання досвіду розвинених країн. Застосування соціально-відповідального бізнесу в українських реаліях є досить новим порівняно із загальним розвитком цієї категорії, тому його розвиток відбувається поступово, підлаштовуючись під рівень економічного розвитку держави та потреби населення.

Тепер перейдемо до інструментів СЕВБ. Науковці наводять різні погляди з цієї теми, в в інших роботах автора представлено більш глибокий аналіз, тому тут зробимо перелік наведених раніше інструментів: грошові гранти; благодійні пожерти та спонсорська допомога, меценатство; соціально значущий маркетинг; еквівалентне фінансування; соціальні інвестиції; адміністративний/соціальний бюджет; соціальні програми [17; 18].

Звичайно, соціально-економічна відповідальність не може бути окреслена чітко, не впливаючи на інші сфери СВБ. Будь-яка практика СВБ у своїй основі має економічний важіль - грошове наповнення. Екологічна відповідальність є неможливою без економічної, але вона стикається в межах саме економічного наповнення. Але саме СЕВБ має і економічний інструмент, і форму реалізації. Тобто це поняття є більш широким, ніж етична відповідальність та юридична, але не тотожна соціальній відповідальності.

Висновки

Вищенаведене дає змогу зробити висновок, що соціальна відповідальність бізнесу стає вагомим елементом українського сьогодення. Свій розвиток вона отримала вже давно, а в розвинених країнах посідає важливе місце в діяльності багатьох відомих організацій. Представлені моделі СВБ показали, що погляди вчених загалом збігаються та майже всі походять від моделі А. Керолла, де виділено 4 складові, а основою якої є саме економічна відповідальність. Але А. Керолл бачив її в діяльності компанії з метою забезпечення її рентабельності, тоді як ми вважаємо, що поглиблення використання та дослідження СВБ сприяє появі нової категорії «соціально-економічна відповідальність підприємництва», яка передбачає не тільки отримання прибутку своєю організацією, але й реалізацію СВБ економічними важелями з метою розвитку населення та підвищення його добробуту. Ця сфера є відокремленою від етичної, екологічної та юридичної відповідальності, які, звичайно, усі пов'язані, але й відрізняються від соціально-економічної. Якщо юридична відповідальність вимагає від підприємств відповідати усім правовим нормам, етична - дотримання етичних норм та принципів, екологічна - захисту навколишнього середовища, то моделі соціально-економічної відповідальності підприємств України й будуть присвячені подальші наукові розробки автора.

соціальний відповідальність економічний бізнес

Список використаних джерел

1. CEO Transformational Leadership and Corporate Social Responsibility / [D. Waldman, D. Siegel, M. Javidan] // Working Paper, Rensselaer Polytechnic Institute. - 2004.

2. Кужелєв М.О. Формування парадигми корпоративної соціальної відповідальності в Україні / М.О. Кужелєв // Економічний часопис - ХХІ. - 2015. - № 3-4 (1). - С. 60-63.

3. Колот А.М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та розвиток теоретичних поглядів / А.М. Колот // Економічна теорія. - 2013. - № С. 5-26.

4. Савина Т.Н. Социально-экономическая ответственность бизнеса : дите. ... канд. экон. наук / Т.Н. Савина. - Йошкар-Ола, 2007. - 205 с.

5. Охріменко О.О. Соціальна відповідальність : [навч. посіб.] / О.О. Охріменко, Т.В. Іванова. - К. : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», 2015. -180 с.

6. Єрмолаєва Т.К. Корпоративна соціальна відповідальність як умова сталого розвитку : [навчально-методичний комплекс] / Т.К. Єрмолаєва. - М. : Російська державна академія інтелектуальної власності (РГАІС), 2012- 184 с.

Размещено на Allbest.ur