Основні чинники та шляхи детшізацп економіки України: державно-управлінський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні чинники та шляхи детшізацп економіки України: державно-управлінський аспект

В. В. Нонік

Визначено передумови виникнення тіньової економіки. Систематизовано причини утворення тіньової економіки. Проаналізовано тенденції та особливості розвитку тіньо-вої економіки в Україні. Узагальнено теоретичні та прикладні аспекти протидії тіньовій економіці.

Ключові слова: тіньова економіка; протидія тінізації економічних відносин; тіньова економічна діяльність; тіньові процеси; рівень тіньової економіки; концепція протидії ті-ньовій економічній діяльності.

It is determined that during the implementing a complex of measures to counter shadow economic activity, it should be taken into account that the priority of the concept of de-shadow economy of Ukraine is to accelerate the country's economic development, improve the business environment, identify reserves for replenishing budget funds and prevent the marginalization of the whole socio-economic structure. тіньова економіка держава

The priority measures for limitation of the scale of the shadow economy are represented systemically. These are providing clarity, clearness and unambiguous legal standards; realization of a large-scale tax reform on the basis of the establishment of optimal taxes, implementation of preventive measures against avoidance of payment, fixing of requirements for mandatory justifi-cation of sources of origin of funds when purchasing such goods, the value of which exceeds a predetermined amount (housing, land, vehicles and luxury items) and control their authenticity; increasing responsibility for avoidance of tax and insurance premiums, increasing tax culture and literacy of the population; conducting judicial reform in accordance with EU norms; eliminating of the institutional and administrative barriers to doing business and improving the regulatory envi-ronment; the creation of mechanisms for the reliable protection of property rights, including intel-lectual, which will make it impossible for its raider hijacking, will reduce the risks of innovations and stimulate the subjects to search for opportunities for their own development; the formation of the control services ' system and highly skilled staff for a new system of public administration.

Key words: shadow economy; counteraction the shadowing of economic relations; shadow economic activity; shadow processes; level of shadow economy; concept of counteraction to shadow economic activity.

Постановка проблеми. Тіньові економічні процеси існують у всіх країнах світу, але основні відмінності полягають в їх обсягах, наслідках, стану соціально-правового контро-лю, регуляторній діяльності держави, методично-інструментарному забезпеченні та ефек-тивності реалізації державних стратегій і програм щодо боротьби з тіньовою економічною діяльністю і, як наслідок, рівня показників якості життя населення.

Масштабне поширення такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, що відбувається нині в Україні, та його деструктивні наслідки потребують глибоких комп-лексних наукових досліджень, спрямованих на розробку і впровадження механізмів держав-ної протидії їх розвитку. Всебічно досліджуючи різні теоретичні аспекти проблем тіньової економіки, мотиви та причини виникнення, її роль і місце в сучасному ринковому госпо-дарстві, науковці формулюють власні аналітичні оцінки і висновки, пропонують певні шляхи та способи виявлення тіньових економічних явищ та неконтрольованого суспільством вироб-ництва, розподілу, обміну та споживання товарно-матеріальних цінностей та послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу проблем тіньової економіки при-свячено праці вітчизняних учених: М. Азарова, В. Білоуса, А. Бодюка, З. Варналія, П. Гай-дука, О. Засанської, Н. Звєрькової, В. Зянько, О. Лопатіна, І. Мазура, В. Мотрікова, П. Мель-ника, Д Муляка, С. Павленка, В. Поповича, В. Предборського, Ю. Прилипко, А. Савченка, О. Турчинова, Ю. Харазішвілі, О. Шарікової, В. Шелест та ін. Але, на жаль, економічні реалії сьогодення свідчать про поширення обсягів тіньового сектора економіки України за межі порого- вих значень, що зумовлює необхідність критичного аналізу причин появи тіньових економічних відносин у трансформаційних економіках, розробку інструментарію обмеження їх негативного впливу, впровадження комплексу заходів економічного і правового характеру щодо обмеження обсягів тіньової економіки та реформування системи відносин, що здійснюється в економічній сфері між державою, роботодавцями та найманими працівниками.

Мета статті - узагальнення науково-прикладних підходів щодо визначення шляхів детінізації економічних відносин в умовах системної кризи в Україні.

Виклад основного матеріалу. Однією з гострих проблем розвитку економічних сис-тем у світі є зростання тіньової економічної активності, яка охоплює майже всі галузі еко-номіки і має деструктивний вплив на економічний базис країни, знижує рівень правопоряд-ку та добробуту населення, деформує суспільні цінності та моральні норми. Вона являє со-бою загрозу ринковим та політичним трансформаціям, які здійснюються в багатьох держа-вах, у тому числі в Україні.

Активізація тіньової економічної діяльності припадає на кризові та переломні моменти в національних економіках та у періоди дискредитації державних соціально-економіч-них систем.

Під тіньовою економікою розуміють таку господарську діяльність, яка не контролю-ється державою і не відображається в офіційній статистиці. Тіньова (неформальна, прихо-вана) економіка - це реальність світового і вітчизняного господарства, яка охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Її частка в ВВП різних країн, за наявними оцінками, становить від 5-10 % до 50-60 % [1, 336].

Україна входить у топ-5 країн з найбільшою тіньовою економікою. Про це свідчить дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (ACCA), присвячене оцінюванню та прогнозу розвитку глобальної тіньової економіки. Згідно з до-слідженням, в якому зазначено 28 країн, обсяг тіньової економіки в Україні у 2016 р. стано-вить 1 трлн 95,3 млрд грн, або 45,96 % від ВВП країни, який становить 2,38 трлн грн [2].

Лідером за найвищим показником тіньової економіки є Азербайджан (67,04 %), на другому місці Нігерія (48,37 %), Україна третя. Також високий показник у Російської Феде-рації (39,07 %), Шрі-Ланки (37,76 %), Бразилії (34,76 %) та Пакистану (31,78 %) (рис. 1). Вод-ночас найнижчий показник у США, Японії та Китаю (7,78 %, 10,08 % та 10,15 % відповідно).

Тіньова економіка утворюється через існування умов, за яких виникає потреба, мо- тивованість та можливість вигідно приховувати свою економічну діяльність від широкого кола осіб. Масштаб приховування може бути різним - від приховування самого існування фірми до приховування окремих угод або певних активів.

Рис. 1. Рейтинг країн за рівнем тіньової економіки Джерело: за даними [3].

Існування тіньової економіки є результатом стійкої невідповідності певних сфер і видів економічної діяльності чинним правовим і моральним інститутам. Основою такого положення є прагнення окремих членів суспільства привласнити дохід, прихований ними від оподаткування. Рівень розвитку даної причини обумовлений дією як економічних чин-ників (наприклад, високий рівень оподаткування, що стимулює приховування частини до-ходу), так і морально-етичних, що відображають стан правової культури, дотримання гро-мадянами етичних норм тощо.

Так, причини появи тіньової економіки поділяють на 4 основні групи, а саме:

1) соціально-економічні, де ключовою економічною причиною є стан національної економіки. Закономірністю стає тенденція збільшення тінізації економіки під час кризових явищ, що супроводжуються недосконалістю системи державного управління, податкової та банківської систем країни тощо.

У більшості випадків до переходу своєї діяльності в тіньове русло людину спонукає занизький рівень доходів. Тож одним зі шляхів його збільшення є приховування доходів або пошук іншого виду діяльності - нелегального (саме нелегальна економічна діяльність дає змогу отримувати надприбутки). Також до цього спонукають соціальна несправедли-вість і нерівномірність доходів населення.

2) Політичні, а саме: нездатність країни проводити державну політику, спрямовану на створення сприятливих умов для здійснення легальної економічної діяльності за допо-могою насамперед непрямих методів регулювання, неякісне виконання соціальної функції держави, покликаної забезпечити ефективну зайнятість працездатного населення і соціаль-ний захист певних його верств. Отже, загострення суперечностей між державою та суспіль-ством призводить до “фіаско” держави. Кризові явища в системі державного управління, політична нестабільність провокують суб'єктів економічної діяльності до приховування своїх доходів. Бюрократія, “паперова тяганина”, корумпованість влади - рушійні сили тіні- зації економіки, в якій задіяні державні службовці від найнижчих до найвищих рангів.

3) Правові. Як відомо, будь-яка економічна система розвивається відповідно до об'єктивних економічних законів, сутність і механізм яких відображено в певних нормах, що регламентують і впорядковують економічну діяльність. Через об'єктивний процес економічно-го розвитку, що відбувається постійно і безперервно, для пізнання і суб'єктивного відображення якого в нормативно-правових актах потрібен певний час, тож між об'єктивною економічною реальністю та її суб'єктивним відображенням завжди існуватиме певний часовий проміжок, що викликає в кожний конкретний момент часу невідповідність економічної та правової систем. Прогалини ж у законодавстві дають змогу використати цей недолік, здійснивши на практиці неофіційну чи незаконну діяльність, тому рівень тінізації та корупції в країнах із таким законо-давством високий. Проблемою також є незначна відповідальність за скоєння як дрібних право-порушень, так і економічних злочинів, ухилення від сплати податків.

4) Морально-етичні - це наше ставлення до тіньової діяльності. Якщо в країнах із розвиненою демократією суспільство засуджує таку діяльність, то в нашій країні вона ви-глядає цілком нормальним явищем, що свідчить про те, що тіньова економіка і проблеми, пов'язані з нею, мають загальнодержавний характер.

За іншим підходом з позиції виконання функції щодо реалізації державної регулятор-ної політики та державної політики з питань розвитку підприємництва Міністерством еко-номічного розвитку і торгівлі України визначено такі основні причини появи тіньової еко-номіки (рис. 2).

Основні властивості тіньової економіки [4, 227]:

- загальність. Тіньову економіку має будь-яка держава незалежно від ступеня розвит-ку суспільних відносин та соціально-економічного устрою, але масштабність і поширеність її досить різні. Вони залежать від наявності суперечностей між об'єктивними законами економіки та їх відображенням у правових нормах, а також від рівня виконання контроль-ної та правоохоронної функції органів влади;

- цілісність, а саме: тіньова економіка є сукупністю негативних ознак певних видів економічної діяльності або економічних відносин;

- рівновага критеріїв взаємодії суб'єктів господарювання та інститутів держави і су-спільства;

- структурність, що має наявність стійких зв'язків і відносин усередині тіньової еко-номіки, які забезпечують її цілісність, а також здатність до збереження її основних власти-востей щодо різних внутрішніх і зовнішніх змін;

- ієрархічність, а саме наявність ієрархічної структури тіньової економіки, яка харак-теризується безліччю зв'язків між її компонентами, найбільш характерними для яких є зв'язки з координації і субординації, тому тіньова економіка не тільки ієрархічна, але й ме-режева структура;

- самоорганізація і безперервний розвиток, що мають органічне включення в світові економічні зв'язки. Тіньова економіка в найкоротші терміни пристосовується до зовнішніх впливів (держави та її правоохоронних, контрольних, фіскальних, наглядових та інших ор-ганів), безперервно розвивається і відповідно до загальних економічних принципів знахо-диться в гармонійній рівновазі з середовищем функціонування;

- цілеспрямованість і наявність універсальних механізмів функціонування, які поля-гають у спільності типових прийомів і способів;

- досягнення цілей функціонування, що особливо стосується до найбільш небезпеч-ного сектора тіньової економіки - нелегального (кримінального);

- наявність 2 протилежних основ - конструктивної та деструктивної. Конструктив-ною основою в тіньовій економіці є продуктивний сектор, а її деструктивна основа - кри-мінальний сектор.

Відповідно до методики ООН тіньова економіка має такі види діяльності [5, 67]:

- прихована: законодавчо дозволена, але офіційно не відображена (повністю або част-ково) діяльність у рамках формалізованих структур і процедур;

- неформальна: законодавчо дозволена, але не відображена діяльність неформальних структур або діяльність поза формалізованих процедур і відносин;

- нелегальна: законодавчо заборонена або та, що не має спеціального дозволу, прихована (формальна і неформальна) діяльність (кримінальна та інша протиправна діяльність).

Тіньова економіка - нелегальна (неврахована), фіктивна, корислива діяльність, спрямована на отримання доходу, приховуваного від офіційної влади будь-яким, навіть кримінальним або протизаконним шляхом Неформальна” - діяльність з виробництва продукції в домашніх господарствах, індивідуальними виробниками; не реєструється, не підлягає оподаткуванню (приватне перевезення, будівництво, ремонт будинку, дачі тощо)

Якщо “прихована” та “неформальна” тіньова економіка являє собою процес вироб-ництва товарів і послуг, то “нелегальна” (кримінальна) являє собою лише перерозподіл ра-ніше створеного продукту. Даний вид тіньової економіки у суспільній свідомості формує сумніви щодо спроможності владних інституцій, насамперед правоохоронних органів пов-ноцінно виконувати свої функції - гарантувати безпечну життєдіяльність, захищати особи-стість та майно громадян.

Практично тіньова економіка є частиною економічної системи, без якої сама система не може відтворюватися. Для системи тіньових економічних відносин характерні такі озна-ки [6, 99]:

- значна роль неформальних і неправових відносин;

- велика питома вага тіньової економіки;

- широке поширення корупції в системі державного управління;

- недостатня ефективність правової системи;

- виникнення у сфері економіки тіньових фінансових груп, які являють собою влад-но-господарські структури, що мають як покровителів представників різних органів держа-вної влади;

- перерозподіл національного доходу на користь паразитичного споживання;

- зростання доходів тіньових структур супроводжується розгортанням невиробничих складників, що обслуговують тіньову економіку;

- вивезення значної частини капіталу за кордон.

Вплив тіньової економіки на соціально-економічне становище держави представлено на рис. 2.

Рис. 2. Вплив тіньової економіки на соціально-економічне становище держави

Відповідно до наведених впливів (рис. 4), слід наголосити, що соціально-економічні наслідки тіньової економіки мають більш негативні наслідки, ніж позитивні.

Тож, виключивши кримінальний сектор, можна говорити про деякі позитивні момен-ти тіньової економіки, а саме: задоволення купівельного попиту, коли держава та легальні економічні суб'єкти з тієї чи іншої причини не можуть надати необхідні послуги і товари, а також їх надають суб'єкти тіньової економічної діяльності); підтримка виробництва в кри-зовий період.

Водночас до негативних соціально-економічних наслідків тіньової економіки належать:

- зменшення дохідної бази бюджетів усіх рівнів через несплату податків, штрафів, зборів;

- зростання злочинності, корумпованості в системі державної служби та органів управління;

- виключення інвестиційного розвитку (суб'єкти тіньової економічної діяльності не вкладають гроші в розвиток наукомісткого виробництва);

- створення диспропорцій в структурі економіки (тіньова економіка розвивається біль-ше у сфері послуг і торгово-посередницькій сфері, а не у галузі виробництва);

- негативний вплив на інфляційні процеси надають фіктивні гроші та доходи від акумулювання фіктивних безготівкових коштів;

- моральне і фізичне розкладання суспільства (підпільні виробництва харчової про-мисловості досить часто порушують стандарти якості, що негативно позначається на здо-ров'ї населення і становищі навколишнього середовища).

Головна мета тіньової економічної діяльності - отримання доходів, які неможливо мати, дотримуючись вимог чинного законодавства країни. Це і є форма вирішення супереч-ностей між інтересами держави й окремими суб'єктами ринку, які не мають можливості реалізувати свої інтереси в процесі легальної економічної діяльності або не бажають це робити. Основний конфлікт і поява активної тіньової діяльності виникає на стадії станов-лення відносин між юридичними і фізичними особами з державою. Багато вчених вважа-ють, що наявність тіньової сфери стає індикатором неефективної економічної політики державних органів і надмірного регулювання. Крім того, виникнення тіньових процесів є реакцією агентів, надмірно обтяжених державою і схильних до опортунізму.

Зростання обсягів тіньової економіки в Україні обумовлено такими чинниками:

- затяжна соціально-економічна криза в країні та недоліки в політиці ринкового ре-формування;

- діяльність криміногенної банківської системи та наявність позабанківського гро-шового обігу;

- складність і хаотичність реформування податкової системи;

- недосконалість чинного законодавства у сфері забезпечення національної безпеки;

- суперечливість законодавчої та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах, що обумовлює низький рівень економічної свободи (Україна у 2016 р. в рейтинговій оцінці Індексу економічної свободи посіла 162-ге місце з-поміж 178 країн світу і визнана країною з невільною економікою - 46,8 балів зі 100 можливих, що є найнижчим показником серед 43 європейських країн [3]);

- несприятливі умови для ведення бізнесу в країні (за даними рейтингу глобального індексу конкурентоспроможності у 2016-2017 рр. Україна посіла 85-те місце серед 137 країн світу, втративши 6 позицій порівняно з минулими роками. Це відбулось за рахунок: не-достатнього захисту прав на рухому та нерухому власність, ураховуючи права на фінансові активи; погіршення позиції у розвитку фінансового ринку; нестабільності банківської сис-теми; зниження кредитного рейтингу країни; зростання державного боргу; зменшення захи-сту національних інвесторів; загострення необхідності у професійному менеджменті; нездатністю країни втримати “таланти”, адже в останні роки зростає кількість емігрантів- науковців, що призводить до зниження інтелектуального потенціалу України; відсутності державного стимулювання зайнятості; зниження впливу бізнесу на умови прямого інозем-ного інвестування, що пов'язано з браком дієвих важелів співпраці держави та приватного сектора в інвестиційній політиці - державна система не враховує інтересів бізнесу; зрос-тання впливу оподаткування на інвестиційне стимулювання спричинено відсутністю подат-кових пільг та неефективністю спеціальних економічних зон - податки виконують тільки фіскальну функцію, а не стимулівну; зменшення захисту інтелектуальних прав, що зумов-лено порушенням прав інтелектуальної власності; зниження позицій у розвитку бізнесу; відсутністю механізмів стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва, а саме: тиск на малий та середній бізнес податковими перевірками; погіршення якості інфра-структури: доріг, залізничного, морського та авіатранспорту. Не реалізовано Транспортну стратегію країни на період до 2020 р., яка була ухвалена ще у 2010 р.). Водночас Україна покращила свої позиції у вищій освіті, результат якої - збільшення кількості фахівців із вищою освітою [8];

- високий рівень монополізації внутрішнього ринку (за даними Антимонопольного комітету у 2016 р. із загального обсягу реалізованої продукції в Україні лише 42,7 % її про-дукції реалізовувалося на ринках із конкурентною структурою. Найбільш монополізовані окремі галузі паливно-енергетичного комплексу, галузі транспорту та зв'язку, житлово- комунального господарства);

- існування організованої економічної злочинності, корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування (за рівнем корупції Україна посіла у 2016 р. 144-те міс-це серед 177 держав, стабільно залишаючись у групі “підвищеного ризику” разом із Камеру-ном, Іраном, Нігерією, Центральною Африканською Республікою та Папуа Новою Гвінеєю);

- неефективне функціонування організаційно-інституціональних механізмів антико- рупційного законодавства та контрольних органів у сфері економічної діяльності;

- неефективне функціонування судової та правоохоронної системи;

- цілеспрямована діяльність злочинного світу, яка переслідує у сфері економіки свої специфічні корпоративні інтереси;

- нездатність держави забезпечити конструктивне реформування економічних відно-син і сформулювати цивілізовану соціально-орієнтовану ринкову господарську систему;

- правовий нігілізм у суспільстві - ірраціональне відсторонення держави від публіч-но-правового регулювання економічних відносин в умовах становлення ринку;

- непідготовленість населення та суб'єктів господарювання до цивілізованої діяль-ності в умовах формування ринкових відносин;

- масове культивування “тіньових явищ”, психології вседозволеності та домінування тіньової моралі у суспільстві;

- продовження військового конфлікту на сході України.

Отже, фінансова дестабілізація, дефіцит платіжного балансу, зростання збитковості підприємств, інфляційні процеси та нестабільність національної грошової одиниці, попу-лізм в органах влади та втрата довіри до неї призвели до рекордного показника рівня тіньо-вої економіки в Україні (рис. 5).

Подальша тінізація економічних відносин, їх вкоріненість у соціум та національну культуру зумовлює масове порушення принципу верховенства права, створює макроекономічні диспропорції та структурні деформації у суспільно-економічному розвитку, що призводить до виникнення загроз національним інтересам країни й національній безпеці в економічній сфері.

Під час впровадження комплексу заходів протидії тіньовій економічній діяльності слід врахувати, що пріоритетом концепції детінізації економіки України є прискорення економічного розвитку країни, покращання бізнес-середовища, виявлення резервів попов-нення бюджетних коштів і запобігання маргіналізації всієї соціально-економічної структури.

Висновки

Тінізація економіки має глибоке підґрунтя і міцне коріння, тому для розв'язання складної проблеми обмеження її масштабів першочерговими є такі заходи: забезпечення чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм; здійснення масштабної податкової реформи на основі встановлення оптимальних податків; упровадження превентивних захо-дів щодо ухилення від їх сплати, закріплення вимог щодо обов'язкового обґрунтування джерел походження грошових коштів під час купівлі товарів, вартість яких перевищує пев-ну заздалегідь визначену суму (житло, земельні ділянки, транспортні засоби і предмети розкоші) та контроль їх достовірності; посилення відповідальності за ухилення від сплати податків і страхових внесків, підвищення податкової культури та грамотності населення; проведення судової реформи відповідно до норм ЄС; ліквідація інституційних та адмініст-ративних перешкод ведення бізнесу та вдосконалення регуляторних механізмів; створення механізмів надійного захисту прав власності, в тому числі інтелектуальної, що унеможлив-лює рейдерські захоплення, дасть змогу зменшити ризики інноваційної діяльності та сти-мулює суб'єктів до пошуку можливостей власного розвитку; формування системи контроль-них служб та якісного кадрового забезпечення нової системи державного управління.

Список використаних джерел

1. Кокин А. С. Теневая экономика в мировом экономическом пространстве / А. С. Кокин, О. В. Ясенев, В. Н. Ясенев // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. - 2014. - № 1 (1). - С. 333-337.

2. Офіційний сайт Інформаційного видання “РБК-Україна” / Україна потрапила в топ-5 країн з найбільшою тіньовою економікою [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-popala-top-5-stran-krupneyshey-tenevoy-1498836744.html

3. Офіційний сайт Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу :

4. Нуштаев И. В. Теневая экономика и коррупция как угрозы экономической безопас-ности национального хозяйства России / И. В. Нуштаев // Социально-экономические явле-ния и процессы. - 2011. - № 12 (34). - С. 226-230.

5. Экономическая безопасность. Производство - финансы - банки / под ред. В. К. Сен- чагова. - М., 1998. - 618 c.

6. Хрипков М. П. Теневая экономика и коррупция / М. П. Хрипков // Вестник финан-сового университета. - 2013. - № 2. - С. 98-103.

7. Офіційний сайт Антимонопольного комітету України [Електронний ресурс]. - Ре-жим доступу :

8. Топ-10 причин, чому Україна опустилась у глобальному рейтингу конкуренто-спроможності [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Інформаційного видання “Хвиля”. - Режим доступу : http://hvylya.net/analytics/economics/top-10-prichin-chomu-ukrayina-opustilas- v-globalnomu-reytingu-konkurentospromozhnosti.html

Размещено на Allbest.ru