Пенсійна система України в умовах трансформаційних змін

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Одеський національний економічний університет

Пенсійна система України в умовах трансформаційних змін

Кулікова Є.О.,здобувач кафедри фінансів

Анотація

У статті розглянуто питання впливу економічних, соціальних, демографічних, політичних факторів на ефективність функціонування пенсійної системи. Приділено увагу кожному чиннику окремо. Підтверджено факти статистичними даними. Запропоновано заходи щодо вдосконалення пенсійної системи України шляхом регулювання факторів впливу.

Ключові слова: пенсійна система, демографічна ситуація, народжуваність, смертність, природній приріст населення, безробіття, ВВП, законодавча база.

Аннотация

Куликова Е.А. ПЕНСИОННАЯ СИСТЕМА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ИЗМЕНЕНИЙ

В статье рассмотрены вопросы влияния экономических, социальных, демографических, политических факторов на эффективность функционирование пенсионной системы. Уделено внимание каждому фактору отдельно. Подтверждены факты статистическими данными. Предложены первоочередные задачи по усовершенствованию пенсионной системы Украины путем регулирования факторов влияния.

Ключевые слова: пенсионная система, демографическая ситуация, рождаемость, смертность, природный прирост населения, безработица, ВВП, законодательная база.

Annotation

Kulikova E.A. THE TRANSFORMATIONS OF UKRAINIAN PENSION SYSTEM

In article have been discussed the impact, social, demographic and political factors on the effectiveness of the functioning of the pension system. This article is given attention of each factor separately. It is confirmed the fact of statistical data. It is offered priorities for improvement of the pension system in Ukraine by supporting the control of factors.

Keywords: pension system, demographics, fertility, mortality, natural population growth, unemployment, GDP, legislative framework.

Постановка проблеми. Економіка України перебуває в кризовому стані, що приводить до низки суттєвих наслідків. Така ситуація робить вразливими не лише суб'єктів господарювання, а й стосується всіх верств населення. На функціонування пенсійної системи також впливають негативні чинники. У проблемах, що виникають у пенсійній системі, визначають певні фактори розвитку країни, завдяки яким з'являється можливість оцінити ситуацію в повному обсязі. Тому необхідність оцінювання стану пенсійної системи через фактори впливу на її функціонування є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню функціонування пенсійної системи в Україні приділяли та приділяють увагу багато науковців. Зокрема, Е. Лібанова, Л. Перашко, М. Герман, О. Слюсарчук, Т. Бутурлакіна, О. Петрушка, З. Бурик, І. Гнибіденко, В. Баранова досліджують актуальні проблеми реформування пенсійної системи. Праці Л. Баранник присвячені проблемам забезпечення фінансової спроможності пенсійної системи. Сучасний стан пенсійної системи досліджували І. Жмурко, О. Махортова, В. Башко та інші. Але питанню розвитку пенсійної системи України з огляду на її чинники було приділено недостатньо уваги.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження наукових публікацій з питань проблем та розвитку пенсійної системи в Україні дає змогу зробити висновок про необхідність детального аналізу пенсійної системи в розрізі факторів впливу на її функціонування.

Метою статті є аналіз пенсійної системи України через систему чинників впливу. демографічний пенсійний зайнятість фінансовий

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективність пенсійної системи зумовлене сукупністю чинників, які впливають на її функціонування. Для ретельного аналізу стану пенсійної системи доцільно розглянути низку чинників, які безпосередньо впливають на її функціонування, а саме: демографічна ситуація, рівень безробіття, тіньова зайнятість, нормативно-правова база.

Одним із пріоритетних та вагомих факторів впливу на реальну картину пенсійної системи вважається демографічна ситуація. Нинішня демографічна ситуація в Україні характерна такими ознаками: зменшення народжуваності, збільшення смертності й відсутність природного приросту; старіння населення.

У першу чергу, необхідно розглянути такі показники, як кількість новонароджених та кількість померлих в Україні. зазначимо, що ці показники мають тенденцію до зростання (див. рис. 1).

З рис. 1 видно, що кількість померлих перевищує кількість народжених з кінця 90-х рр. майже в 2,5 раза. На початку 2000 р. динаміка кількості новонароджених та померлих почала зростали. Така тенденція спостерігалася до 2005 р. , коли приріст почав переходити в позитивну площину. Починаючи з 2010 р. показник кількості померлих зменшився, а новонароджених поступово почав збільшуватися. При цьому за період 2005-2014 рр. в Україні чисельність наявного населення скоротилася більш ніж на 3,9 млн осіб. Спостерігаючи позитивну динаміку, необхідно зазначити про зменшення в 2014-2015 рр. кількості новонароджених та померлих. Станом на 1 грудня 2014 р. цей показник становив 43 млн осіб. Певне скорочення смертності та збільшення народжуваності привело до підвищення коефіцієнта природного зменшення чисельності населення в Україні. З рис.1. видно, що кількість новонароджених та померлих має динамічний характер, але в цілому, перевищення кількості померлих над новонародженими зумовлює природне скорочення населення, яке веде до зростання кількості осіб пенсійного віку. За такої демографічної ситуації солідарно-розподільча система не може забезпечити належний соціальний захист людей похилого віку.

Згідно зі статистичними даними, можна зробити припущення про надмірне старіння нації. Для його підтвердження проілюструємо розподіл постійного населення за окремими віковими групами (див. рис. 2).

В Україні в розрізі вікової структури переважна більшість припадає на осіб похилого віку. В умовах функціонування солідарної системи така ситуація характеризує напруженість працездатного населення щодо фінансування пенсійних виплат. Таким чином відбувається зростанням податкового навантаження на фонд оплати праці, який у 2015 р. становив 55% [1].

Також ситуацію з пенсійним забезпеченням загострює безробіття. У 2015 р. кількість безробітних становила 1 654,7 тис. осіб, тоді як зайнятого населення 15 742,0 тис. осіб [2]. Проблема безробіття опосередковано впливає на пенсійну систему. Така ситуація негативно впливає на стан надходжень до Пенсійного фонду України, основним джерелом бюджету якого є відрахування з фонду оплати праці. При цьому демографічне навантаження не визначає реального співвідношення між чисельністю платників внесків на потреби пенсійного забезпечення та пенсіонерів, оскільки не всі люди працездатного віку роблять внески до Пенсійного фонду. Зростання рівня безробіття, тіньової зайнятості зменшує співвідношення між чисельністю платників внесків та пенсіонерів. Тіньова зайнятість зумовлює доходи населення, які не враховуються в фонді оплати праці, а разом з тим й не потрапляють до Пенсійного фонду України. Основною причиною такого стану є прагнення роботодавців знизити витрати та «сховати» доходи від оподаткування. Зазначимо також, що здебільшого тіньова зайнятість фактично спрямована проти людини, оскільки негативно впливає на її здоров'я та психологічно-емоційний стан. Крім того, «прихована зайнятість» позбавляє людину права на належне пенсійне забезпечення та соціальний захист з боку держави. Бо тіньова діяльність це за будь-яких обставин втеча від законів, свідчення їх недосконалості, того, що вони не виконують функцію захисту інтересів громадян. Отже, зважаючи на проблему безробіття та тіньової зайнятості, можна зробити висновок про зменшення відрахувань до Пенсійного фонду України, що приводить до дефіциту коштів у фонді, який в основному покривається за рахунок державного бюджету України.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис. 1 Динаміка кількості новонароджених та померлих в Україні 1990--2015 рр., тис. осіб [2]

Не менше важливим показником, який характеризує стан пенсійної системи, є питома вага пенсійних видатків по відношенню до ВВП України. Питома вага пенсійних видатків до ВВП в Україні є однією з найбільших у світі та має тенденцію до збільшення (у 2004-2007 рр. 12-14%, у 2010 16,3% ВВП) (див. рис.). Видатки Пенсійного фонду щороку зростають, субсидіювання з державного бюджету постійно збільшуються (у 2012 р. дефіцит бюджету Пенсійного фонду України становив 27,2 млрд грн) [4], що, у свою чергу, забирає кошти з інших галузей і гальмує зростання економіки.

У 2011 р. показник пенсійних видатків до ВВП знизився, у зв'язку зі збільшенням пенсійного віку жінок з 55 до 60 років. Це привело до зменшення кількості пенсіонерів в Україні на певний проміжок часу, що продемонстровано початком зростанням видатків вже в 2013 р.

Аналізуючи загальну динаміку, можна простежити збільшення частки пенсійних видатків до ВВП на 2,28%, що є негативним явищем. Враховуючи те, що майже 1/5 створеного в країні ВВП перерозподіляється через Пенсійний фонд України, зауважимо про значний вплив державного пенсійного страхування на економічні процеси в Україні. Для порівняння: в європейських країнах показник питомої ваги пенсійних видатків не перевищує 8-10% ВВП.

Нормативно-правова база країни має хоч і не прямо, але суттєво впливає на пенсійну систему. У 2014 р. були внесені зміни щодо ставок збору на державне пенсійне страхування у видах господарських операцій, зокрема, двічі відбувались зміни ставок від сум операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі, в 2015 р. була введена додаткова ставка від вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку [5]. Крім того, 2015 р. став переламним у прийнятті рішень щодо змін до пенсійного законодавства. Так, у 2015 р. було прийнято рішення про проведення пенсійної реформи, згідно з якою з 2017 р. буде впроваджено другий рівень пенсійної системи. Крім того, з 2016 р. мали анулювати виплатити спеціальних пенсій; пенсіонерам, які працюють на пенсії, виплачували в розмірі 85%, але не менше 1,5 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. З початку 2015 р. зазначене розпорядження було поширене на всіх пенсіонерів, що працюють, незалежно від фаху. Але вже наприкінці весни для науковців та викладачів навчальних закладів було скасоване це розпорядження через масові звільнення викладачів із ВНЗ.

З 2016 р. відбулися також певні законодавчі зміни. З 1 січня 2016 р. межу для оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання змінено.

Минулого року 15%-му оподаткуванню підлягали пенсії, розмір яких перевищував три розміри мінімальної заробітної плати (3 654 грн) в частині, що не досягала десяти мінімальних заробітних плат. База оподаткування в 20% застосовувалась, якщо сума перевищення складала більш ніж 10-кратний розмір мінімальної зарплати (12 180 грн) [6].

У 2016 р. введено єдину ставку оподаткування пенсій на рівні 15% для суми пенсійної виплати, що перевищує 4134 грн (три мінімальні заробітні плати станом на 1 січня 2016 р.). Не підлягають оподаткуванню пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

Щодо єдиного соціального внеску, скасовано ставки ЄСВ залежно від класу професійного ризику виробництва.

Ставку ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку сплачує роботодавець, знижено до 22%. Середній розмір ЄСВ у 2015 р. становив 38,79% [6].

Крім того, скасовано утримання ЄВ із заробітної плати працівників.

Рис. 2 Питома вага пенсійних видатків до ВВП, %

Таким чином, можна зробити висновок про нестабільність законодавчої політики через безвихідь. Зміни до законодавчих актів відбуваються не заплановано та необачно. У результаті низка прийнятих законопроектів були незабаром скасовані, аби запобігти незворотним наслідкам.

Висновки

Отже, на рівень пенсійної системи впливають різноманітні фактори. Демографічний чинники один із базових, який забезпечує стабільність розвитку держави, а отже, розвиток пенсійної системи. У ході дослідження демографічного стану в Україні встановлено високий рівень смертності та низький рівень народжуваності. Якщо надалі народжуваність не підвищиться, то кількість осіб похилого віку набагато перевищить питому вагу працездатних у структурі населення. Це може привести до зростання кількості бідних та зменшення споживчого попиту. Економіка України суттєво впливає на рівень пенсійної системи. Рівень безробіття, питома вага пенсійних видатків до ВВП та інші показники вказують на негативну тенденцію щодо подальшого розвитку. Ухвалення постійних змін до нормативно-правових актів, пов'язаних з пенсійним забезпеченням, приводять до нестабільності в пенсійній системі. У разі нестабільності в політиці країни необачних наслідків зазнає економічна ситуація, яка, у свою чергу, впливає на пенсійну систему. Ухвалені законодавчі зміни, по суті, лише впливають на перерозподільні відносини Пенсійного фонду України, однак не вирішують принципових проблем пенсійної системи, зокрема, забезпечення власних надходжень Фонду та фінансування належного рівня виплат.

Для ефективного функціонування пенсійної системи першочерговими завданнями є:

- підвищення матеріального добробуту людей;

- економічна підтримка молодих родин;

- підвищення рівня життя багатодітних сімей;

- створення нових робочих місць для молоді;

- стабілізація політичної нестабільності в країні тощо.

Перспективою для подальших досліджень є розробка напрямів реформування пенсійної системи України через фактори безпосереднього та непрямого впливу на неї.

Бібліографічний список

1. Щодо балансування фінансового стану Пенсійного фонду України : аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://niss.gov.ua/articles/297/#_ftnref12;10.

2. Офіційний сайт Державної служби статистики [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.

3. Terets' V. Pryrodnyy rukh naselennya y depopulyatsiya v Ukrayini na tli yevropeys'koyi demohrafichnoyi sytuatsiyi (The natural increase in population and depopulation in Ukraine in European demographics) / V. Terets' // Ukrayina: aspekty pratsi. 2010. № 4. P 19-23.

4. Офіційний сайт Пенсійного фонду України [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index.

5. Про внесення змін до Закону України «Про сбір на обов'язкове державне пенсійне страхування» : Закон України від 22 жовтня 1998 р. № 208-XIV [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ T980208.html. Зміни до пенсійного законодавства [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://kadrovik01.com.ua/news/zmini_do_pensijjnogo_zakonodavstva_z_2016_roku.

Размещено на Allbest.ru