Прогнозування змін в галузі ІТ-послуг відповідно до тенденцій інтеграційних економічних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівського державного університету м. Мукачево

Прогнозування змін в галузі ІТ-послуг відповідно до тенденцій інтеграційних економічних процесів

аспірант Футало Ю.Р.

Анотація

Внаслідок інтеграційних процесів, відбулися суттєві деформації у розвитку національної економіки країни. Перспективними стали нові сфери економічної діяльності, серед яких ІТ-послуги, що займають у структурі ВВП третє місце. В статті проаналізовані основні тенденції розвитку ІТ-фрілансу, визначені виклики та проблеми розвитку даної галузі, визначено питому вагу країни на ринку ІТ-фріланс. За дослідженнями Світового банку прогноз ВВП в Україні оцінюється з двох позицій: зростання та спаду, що дало можливість зробити припущення розвитку даної галузі за двома сценаріями - оптимістичним та песимістичним. В статті розроблений прогноз розвитку галузі ІТ-послуг за оптимістичним сценарієм, проаналізовано вплив інтеграційних процесів на структуру національної економіки. Зроблено висновок про необхідність перегляду існуючих пріоритетів розвитку національної економіки у зв'язку з низьким рівнем конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Подальші дослідження будуть спрямовані на визначення ефективності процесів економічної інтеграції в Україні.

Ключові слова: прогнозування, ІТ-послуги, інтеграційні процеси, ІТ-фріланс

Аннотация

Вследствие интеграционных процессов, произошли существенные деформации в развитии национальной экономики страны. Перспективными стали новые сферы экономической деятельности, среди которых ИТ-услуги занимают третье место в структуре ВВП. В статье проанализированы основные тенденции развития ИТ-фриланса, определенные вызовы и проблемы развития данной отрасли, определен удельный вес страны на рынке ИТ-фриланс. По исследованиям Всемирного банка прогноз ВВП в Украине оценивается с позиций роста и упадка, что позволило предположить развития данной отрасли по двум сценариям - оптимистическому и пессимистическому. В статье разработан прогноз развития отрасли ИТ-услуг по оптимистическому сценарию, проанализировано влияние интеграционных процессов на структуру национальной экономики. Сделан вывод о необходимости пересмотра существующих приоритетов развития национальной экономики в связи с низким уровнем конкурентоспособности отечественной экономики. Дальнейшие исследования будут направлены на определение эффективности процессов экономической интеграции в Украине.

Ключевые слова: прогнозирование, ИТ-услуги, интеграционные процессы, ИТ-фриланс.

Annotation

There have been significant deformations in the development of the national economy of the country, as a result of integration processes. New areas of economic activity have become promising, among which the IT on the third position in the GDP structure. The article analyzes the main trends of IT freelance development, identifies the challenges and problems of the industry, determines the country's share in the IT freelance market. According to the World Bank's research, Ukraine's GDP forecast is estimated at two levels - growth and decline. This has enabled the industry to speculate on two scenarios - optimistic and pessimistic. The optimistic forecast of the development of IT services is developed in the article. It analyzes the impact of integration processes on the structure of the national economy, concludes that there is a need to review the existing priorities of the development of the national economy in connection to the low level of competitiveness of the domestic economy. Further research will focus on determining the effectiveness of economic integration processes in Ukraine.

Keywords: forecasting, IT services, integration processes, IT freelance

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Серед проблем формування сучасної системи організації влади на Міжнародна економічна інтеграція набуває у світі все більшого розповсюдження. Вона відбувається на різних рівнях - від узгодженої чи спільної діяльності окремих підприємств аж до скоординованого функціонування економік різних країн. Сучасний розвиток виробництва товарів часто призводить до того, що окрема країна може бути спеціалізованою на випуск окремого товару. Особливо це розповсюджено на рівні розвинених країн. Сьогодні серед країн, що розвиваються, зростає усвідомлення того, що міжнародна економічна інтеграція може бути взаємовигідною.

Високий рівень експортоорієнтованості та експортозалежності ВВП України, а також дефіцит власних фінансово-кредитних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у життєво важливих сферах економіки суттєво актуалізується необхідність всіх складових зовнішньоекономічної діяльності країни. Основною проблемою, яка залишається невирішеною у сфері міжнародної економічної взаємодії України, є узгодження інтересів при економіки України та країн, що розвиваються. Дійсно, для торгівлі із розвиненими країнами потрібна наявність експорту у досить великих обсягах. Але продукція України не може, поки що мати міцних позицій на світовому ринку, особливо у сфері високих технологій. Разом з тим, на внутрішньому ринку країн, що розвиваються, продукція підприємств України та досвід, який у них є у сфері сервісної підтримки продукції, є ще досить конкурентоспроможним. Оскільки система зовнішньоекономічних зв'язків України ґрунтується на принципах ринкової економіки, то вона є залежною від геополітичних та геоекономічних процесів у світовому господарстві. При цьому динамічні процеси у перерозподілі сфер впливу провідних гравців сучасного багатополярного світу заставляють Україну здійснювати постійний пошук нових ніш на зовнішніх ринках, освоювати перспективні їх сегменти та опрацьовувати актуальні вектори зовнішньоекономічного інвестиційного партнерства. Стосується це як зовнішньої торгівлі, так і внутрішнього ринку країни.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Дослідженню даної проблеми присвячені роботи вітчизняних вчених таких як: В.Будкіна, І. Бураковського, Т.Гургули, В. Вергуна, Ю. Козака, В. Новицького, Є.Матвіїшина,Т. Циганкової, Ю.Шишков та зарубіжних вчених Б.Баласса, Н. Вінер, Е. Гааза, К.Дойч, М. Портера, Т.Парсон, В. Леонтьєва, П.Робсон, А Рюгман, Г. фон Хаберлєра, У. Уоллас, Е Хаас, М. Ходжес та інших. Ними обґрунтовані концептуальні теорії розгляду глобальної економіки та інтеграційних процесів як в економіці, так і в політичних сферах діяльності країн та здійснено прогноз змін у відповідних галузях економіки. фріланс ринок інтеграційний економіка

Цілі статті. Змоделювати розвиток національної економіки за двома сценаріями: оптимістичним та песимістичним, відповідно до ВВП країни. Здійснити прогнозування галузі ІТ-послуг як одного з стратегічних напрямів національної економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У сфері економіки ІТ-послуги - є третьою галуззю після агропромислового комплексу та металургії, яка входить у експортоорієнтовананих в Україні. Цьому посприяла законодавча база України ( прийняття 3.11.2017року Закону про спрощення експорту ІТ - послуг для українських фрілансерів. Це в - першу чергу укладання договорів в електронній формі та формування фінансової звітності при експорті послуг; по-друге, скасування валютного контролю над цими операціями; по-третє, Закон знімає бар'єри для завезення в Україну валютної виручки, оскільки „штучний валютний контроль” у цій сфері не працює.

Дані висновки підкреслюють необхідність вироблення комплексу економічних та організаційних заходів щодо виправлення ситуації і нарощення обсягів експорту на традиційних зовнішніх ринках. При цьому слід пам'ятати, що первинними факторами у збільшенні експорту на традиційних зовнішніх ринках залишаються виробництво, його обсяги, асортимент, якість продукції і її належний рівень конкурентоспроможності. Вторинними факторами збільшення обсягів експорту розглядаємо комплекс організаційно-економічних заходів щодо підтримки вітчизняного експорту та застосування інструментарію економічної дипломатії. При цьому вважаємо за необхідне звернути увагу на останній із вище приведених висновків, який дає підстави стверджувати про наявність певних переваг для зовнішньої торгівлі України на ринках ЄС, Канади, Туреччини, Індії, Азії та Африки.

В 2016 році експорт аграрного сектору становив 17 млрд.дол, металургія - 14,3 млрд.дол, а ІТ-послуги - 5 млрд.дол США. За прогнозами ІКТ може зайняти друге місце у ВВП України до 2020 року. Здійснимо прогноз цієї сфери діяльності. Вже до 2016-2020 роках прогнозується податкові надходження в бюджет від ІТ на рівні 3 млрд.грн. За даними індійської асоціації NASSCOM, один новий програміст, який працює в цій галузі створює 4 додаткових місця в суміжних галузях народного господарства. Для цього необхідно поступова оптимізація оподаткування приватних підприємців, які надають ІТ-послуги. По-друге, необхідно встановлювати тісні зв'язки між ІТ-компаніями та ВУЗ, популяризувати професію програміста, тому що попит росте більше, ніж їх кількість3% ВВП надає ІТ-послуги щорічно.

Україна продовжує займати перші позиції за ІТ-фрілансу серед країн Східної Європи, контролюючи 33% ринку. В 2010 році Україна перебувала на п'ятому місці серед східноєвропейських держав з експорту послуг у сфері програмного забезпеченння. За останні 6 років ринок послуг в Україні зріс майже в 3 рази, з 1 до 2.9 млрд доларів, кількість фахівців, що працюють в галузі, збільшилася з 42 до 100 тис.74 тис підприємців, які надають ІТ - послуги в Україні на сьогоднішній день. За оцінками сайту Держстату, в 2015 році українські ІТ-послуги надали клієнтам послуг на 1.16 мільярдів доларів, а за 2015 рік експорт ком'ютерних послуг приніс - 1,5 мільярдів доларів. Основна частка українського експорту в цій галузі припадає на аутсорсинг розробки програмного забезпечення. Асоціація „ІТ України” прогнозує на основі опитування колег експорт ІТ-послуг на суму 3 млрдів доларів - це майже 17% експортованих Україною послуг, що становить 0,8% ВВП [3].

Інтеграційні економічні процеси є тим каталізатором розвитку суспільства, економіки, міжнародних та інших відносин, який породжує виникнення низки нових викликів і проблем, позитивних ефектів і негативних наслідків, що постають перед державою, національним господарством, його окремими сферами і галузями.

На ринку інформаційних технологій зберіглася тенденція зростання після глобальної фінансової кризи у 2008 році. Безаперечним технологічним лідером в цьому сегменті виступають Сполучені Штати Америки, які найближчим часом збільшують обсяг ІТ-видатків у світі на 26%. Відповідно, показник питомої ваги цієї галузі зростає з 3,41% до 4,04% ВВП США, коли у світі загалом у ВВП навіть зменшилась - із 2,33% ВВП до 2,30% ВВП. [1, с.25].

Україна займає п'яте місце серед східноєвропейських країн з експорту послуг у сфері програмного забезпечення. За останні 6 років ринок ІТ- послуг в Україні зріс майже в 3 рази, з 1 до 2,9 млрд.доларів, збільшилася і кількість фахівців, що працюють в цій галузі з 42 тис в 2010 році до 100 тис в 2016 році.

За результатами 2016 року 12 українських компаній потрапили в рейтинг 100 кращих постачальників послуг аутсорсингу Tne Global Outsourcing 100, що свідчить про конкурентоспроможність даної галузі та її перспективи подальшого розвитку [8,с.1]. Це свідчить про те, що український ринок інформаційних технологій є конкурентоспроможним, і має перспективи для подальшого розвитку.

Перевагами українського ІТ-ринку є: здатність створювати складні продукти; високий рівень освіти фахівців; географічна близькість до країн Євросоюзу; невисокі витрати на організацію і ведення бізнесу.

Так, за 2016 рік було надано послуг іноземним замовникам на 2,55 млрд.доларів, питома вага українського ринку ІТ-фріланс-аутсорсингу у Східної Європи за 2016 рік складає: 33% внутрішнього ринку послуг, 28% -Російська Федерація, Румунія - 7%, Польща - 4%. Найбільший приріст за рік становив -21% з Сербією, Македонією - 18%, Молдова - 18% ( див.табл.1)

Таблиця 1. Питома вага України на ринку ІТ-фріланс-аутсорсинг Східної Європи за 2016 рік, %*

Джерело: сервіс topsdev.org

Найбільшу питому вагув загальному обсязі замовлень ІТ-послуг країни, займають США-54%, Великобританія-10%, Австралія-7%, Канада-5%, Німеччина -3%, Ізраїль-2% (табл.2).

Таблиця 2. Питома вага українських ІТ-послуг, у 2016 році,%*

Джерело: сервіс topsdev.org

Незважаючи на вражаюче зростання, український ринок ІТ-послуг за світовими масштабами продовжує залишатися незначним, його питома вага становить 0,35% від загальносвітового показника, обсяг світового ринку ІТ-послуг в 2016 році перевищив 900 млрд.доларів, з яких більш ніж половина припадає на США. Наприклад, ІТ-ринок Індії оцінюється в 145 млрд.дол, що в 50 разів більше, ніж в Україні. При цьому індійський ринок інформаційних технологій активно підтримується на рівні держави, зараз кількість ІТ-фахівців в Індії перевищує 10мільйонів чоловік, що в 100 разів більше, ніж в Україні.

Від експорту ІТ-послуг на кожного українця припадає по 68 доларів, для порівняння цей показник в Ізраїлі становить 1630 доларів. На сьогодні, ІТ-сектор в Україні розширюється не за рахунок збільшення частки на світовому ринку, а за рахунок зростання послуг, що надаються в світі. Для збільшення частки нашої країни на світовому ринку щорічні темпи зростання ІТ-послуг повинні перевищувати середньосвітовий рівень, забезпечує приріст не менше 30-40% на рік. За оцінками експертів, в найближчі п'ять років середньорічні темпи зростання в світі становитимуть близько 20%.

В Україні даний сегмент економіка зазнає великих загроз для розвитку, по-перше, це-відсутність стратегії розвитку і освіти майбутніх фахівців, оскільки рівень технічної освіти не відповідає сучасним запитам, метою яких є підготовка висококваліфікованих фахівців. По-друге, не прийнята державна програма розвитку технологічного сектору на найближчі 5-10 років.

Перевірки з боку контролюючих органів набули регулярного характеру і стали причинами перенесення частини або навіть всього бізнесу за межі країни, де створені привабливі умови для введення цього бізнесу.

Таким чином, ключовими загрозами для розвитку ІТ-ринку стало:

1. Зниження конкурентоспроможності через зростання податків;

2. Необґрунтований тиск з боку контролююих органів;

3. Перенесення бізнесу і стартапів в інші країни;

4. Переїзд фахівців на роботу за кордон;

5. Низькі темпи розвитку технічної освіти.

Для цього необхідно здійснити низку дій для стимулювання розвитку ІТ-сектору в Україні та приходу інвесторів в український сектор інформаційних технологій, що убезпечать ІТ-компанії від безпідставного втручання держави в їхню роботу, а саме:

- спростити візовий режим для іноземних інвесторів і фахівців;

- запровадити розвиток технологічних парків з пільговим порядком оподаткування;

- створити фонди для інвестування в ІТ-проектах за участю держави і іноземних інвесторів;

- запровадити зменшення впливу контролюючих органів на діяльність ІТ- компаній і стартапів.

Спрогнозуємо відповідно до тенденцій світової глобальної економіки вплив інтеграційних економічних процесів на ринок ІТ - послуг в Україні до 2020 року, використавши методику вітчизняного вченого Є.Г. Матвіїшина [3].

Припущення виконано до 2020 р., оскільки саме на цей часовий проміжок відомі прогнози авторитетних джерел щодо змін в економіці країн світу. Значимість впливу запропоновано виражати часткою споживання даної послуги. Зокрема, за нашим припущенням, споживання ІТ-послуг в Україні (Fukr) спадатиме з 33% у 2016 р. до 26% - у 2020 р.; експорт української ІТ-послуги до країн-членів ЄС (Feu) - зростатиме з 3% у 2016 р. до 7% - у 2020 р.; до Російської Федерації (Fre) - спадатиме з 28% у 2016 р. до 8% - у 2020 р.; дещо зросте (від 54% до 58%) експорт до США (F_usa.)

Таблиця 3

Припущення щодо часток ІТ послугУкраїни, які припадатимуть на основних її Якщо позначити відсоткову зміну ВВП цих споживачів у і-му році через Zi з відповідним індексом, то прогнозну відсоткову зміну обсягів ІТ-послуги для і-го року (D_i) можна розрахувати за формулою:

Di = Fukr * Ziukr + Feu * ZiEu + Frf * ZiRF + F_um * Zi_um

Наприклад, Світовий банк передбачав, що ВВП України скоротиться на 2,0% у 2017 р. [4].

Водночас основна частка експорту ІТ-послуг Львівської області (74%) припадає на ЄС, [10]. У Львівській області обсяг експорту ІТ -послуг становить приблизно 20% від їх надання. Тому для прогнозування відсоткової зміни обсягів ІТ - послуг Львівщини в i-му році доцільно використати таку формулу:

Di = 0,8 Ziukr + 0,2 ZiEu

де Zi_Ukr - відсоткова зміна ВВП України в і-му році,

Zi_EU - відсоткова зміна ВВП Європейського Союзу в і-му році.

Прогнозний обсяг виробництва для і-го року Pi розраховується множенням його значення у попередньому році P_i-1 на значення Di:

Pi = P-і (1+Di)

Отже, для розрахунку майбутніх обсягів ІТ-послуг потрібно брати до уваги прогнозні значення відсоткової зміни ВВП України та основних зарубіжних споживачів української послуги. Авторитетні міжнародні організації виконують прогнози змін ВВП країн світу. Міжнародний валютний фонд і Світовий банк кілька разів на рік роблять відповідні прогнози. Зокрема у червні 2017 р. опубліковано дослідження «Word Economic Outlook», виконане Світовим банком [4]. Відповідно до нього, прогноз зростання загальносвітового ВВП поліпшено до 3,7% у 2017 р.і 3,8% у 2018 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) весною 2015 р. прогнозував зростання ВВП України на 2,0% у 2016 р., на 3,5% - у 2017 р. і по 4,0% - впродовж 2018 - 2020 рр. [5]. Проте веб-сайт “Trading Economics” навів більш песимістичні прогнози: ВВП України у 2015 р. зменшиться на 8,3%, у 2016 р. - на 3,9%, у 2018 році - до 2%, а до у 2020 р. - зросте на 3,4% [6]. Узагальнені результати згаданих вище прогнозів наведено у табл. 4

Таблиця 4

* Складено за даними МВФ (http://www.imf.org/external/), Світового банку (http://www.worldbank.org/en/publication/global-economic-prospects/regional-outlooks/eca) і “Trading Economics” (http://www.tradingeconomics.com/forecast/gdp-annual-growth-rate)

Припущення про майбутню відсоткову зміну ВВП України та основних зарубіжних Результати прогнозування ґрунтуються на послідовному використанні наведених вище формул. Наприклад, у 2017 році обсяг ІТ-послуг 3000 млн дол. Для 2018 р. прогнозний обсяг ІТ- послуг розраховано у такій послідовності :

1) відсоткова зміна обсягів становить (за оптим):

D2018 = Fukr * Ziukr + Feu * ZiEU + Frf * ZiRF + Fusa * Ziusa =0.30*(4)+0,08*(2)+0,36*(0,07)+0,26*(2) =1,9%

Отже, у найближчі два-три роки відбуватиметься певний спад обсягів надання ІТ- послуг в Україні загалом та у Львівській області зокрема. Це зумовлено великою конкуренцією в наданні цих послуг, і пріоритетними конкурентами залишаються Російська Федерація, Білорусія серед країн-СНД, та США, яка є світовим лідером в ІТ- галузі, Китай, Індія, Німеччина, які надають послуги не тільки з аудсорсингу, але й в нових програмних продуктах.

Отже, відбудеться значний спад в обсягах надання ІТ-послуг до 3226.46 млн.доларів за оптимістичним сценарієм прогнозу.

В Україні даний сегмент економіки зазнає великих загроз для розвитку, по-перше, це-відсутність стратегії розвитку і освіти майбутніх фахівців, оскільки рівень технічної освіти не відповідає сучасним запитам, метою яких є підготовка висококваліфікованих фахівців. По-друге, не прийнята державна програма розвитку технологічного сектору на найближчі 5-10 років.

Перевірки з боку контролюючих органів набули регулярного характеру і стали причинами перенесення частини або навіть всього бізнесу за межі країни, де створені привабливі умови для введення цього бізнесу.

Таким чином, ключовими загрозами для розвитку ІТ-ринку стало:

1. Зниження конкурентоспроможності через зростання податків;

2. Необґрунтований тиск з боку контролюючих органів;

3. Перенесення бізнесу і стартапів в інші країни;

4. Переїзд фахівців на роботу за кордон;

5. Низькі темпи розвитку технічної освіти.

Для цього необхідно здійснити низку дій для стимулювання розвитку ІТ-сектору в Україні та приходу інвесторів в український сектор інформаційних технологій, що убезпечать ІТ-компанії від безпідставного втручання держави в їхню роботу, а саме:

- спростити візовий режим для іноземних інвесторів і фахівців;

- запровадити розвиток технологічних парків з пільговим порядком оподаткування;

- створити фонди для інвестування в ІТ-проектах за участю держави і іноземних інвесторів;

- запровадити зменшення впливу контролюючих органів на діяльність ІТ- компаній і стартапів. Заходи на законодавчому і практичному рівнях, дадуть можливість стимулювати експорт та збалансувати зовнішньоторговельний баланс, а саме:

- спрямування зусиль суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на підвищення конкурентоздатності власної продукції, відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту. В цьому плані доцільно застосовувати досвід зарубіжних країн, наприклад, збереженню і розширенню зовнішніх ринків для української металургії сприяло б створення стратегічних альянсів виробників для сумісного просування своєї продукції;

- удосконалення товарної структури експорту в напрямку підвищення частки продукції кінцевого споживання, а також узгодження її з структурою імпорту. Цьому сприяло б удосконалення планування зовнішньоекономічної діяльності, перш за все на рівні підприємств;

- підвищення активності регіональних органів щодо сприяння розширенню участі підприємств та організацій регіону в зовнішньоекономічній діяльності, цей підхід є песрпективним і цілком реальним в умовах децентралізаці.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http// www.ukrstat.gov.ua.

2. Руденко Т.В. Аналізи та прогнози: підсумки глобальнго ринку [Електронний ресурс] / Т.В. Руденко// Асоціація підприємств інформаційних технологів України-2013.-ржим доступу http:// apity.org.ua/node/6503/

3. Статистика ІКТ: сукупні дані [Електронний ресурс]/ офіційний сайт Міжнародного союзу електрозв'язку . Режим доступу: http: ukrstat.gov.ua/

4. Матвіїшин Є.Г. Прогнозування та управління соціально-економічними процесами в регіоні. Монографія. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2016. - 240 с

5. Мальський М. Асоціація з ЄС: сучасні реалії та майбутні перспективи для Західної України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uba.ua/documents/doc/malskiv.pdf.

6. Крупін В. Є. Зовнішньоекономічний вектор розвитку сільських територій Карпатського регіону України / В. Є. Крупін // Регіональна економіка. - 2013. - № 3. - С. 4о - 47.

7. Global Economic Prospects: The Global Economy in Transition : A World Bank Group Flagship Report June 2015 / International Bank for Reconstruction and Development. - Washington : The World Bank, 2015. - 178 p.

8. МВФ прогнозує зростання ВВП України з 2016 // Українські новини. - 12 березня 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukranews.com/news/161941 .MVF-prognoziruet-rost-VVP-Ukraim-nachinaya-s-2016.uk. 8

9. GDP Annual Growth Rate [Electronic resource]. - Access mode : http ://www. tradingeconomics. com/forecast/gdp-annual- growth-rate.

10. Оцінка впливу Угоди про асоціацію / ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України : наукова доповідь / За редакцією акад. НАН України Гейця В.М., чл.-кор. НААН України Осташко Т.О., чл.-кор. НАН України Шинкарук Л.В. ; НАН України. - К. : ДУ «Ін-т екон. Та прогнозув. НАН України». - 102 с.

11. Ukraine set to become top corn exporter to China in first half // Financial Time. - 2015. - July 6. - [Electronic resource]. - Access mode : http://search.ft.com/search?quervText=new+silk+route.

12. China stocks fall again despite support measures // Reuters. - 2015. - July 7. - [Electronic resource]. - Access mode : http://www.reuters.com/article/2015/07/07/us-china-markets-idUSKCN0PH0802015Q707.

Размещено на Allbest.ru