Вплив соціальної відповідальності на ефективний розвиток підприємств залізничного транспорту

Опис розвитку залізничного транспорту під впливом принципів соціальної відповідальності. Діяльність Департаменту корпоративної відповідальності у структурі транспорту. Розгляд соціальної відповідальності як обов'язків підприємства перед суспільством.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.11.2018
Размер файла 21,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив соціальної відповідальності на ефективний розвиток підприємств залізничного транспорту

Ампілогов М.К.

Статтю присвячено питанням ефективного розвитку залізничного транспорту під впливом принципів соціальної відповідальності. Досліджено, що соціальна відповідальність виступає показником ефективності та перспективності розвитку підприємства в майбутньому, його прагнення завоювати свою позицію на ринку та бути конкурентоспроможним. Відзначено, що вітчизняні підприємства, у тому числі й залізничної галузі, досить повільно впроваджують принципи соціальної відповідальності в систему управління, що не відповідає сучасним світовим вимогам ведення бізнесу. Зазначено, що вітчизняні підприємства, які намагаються бути соціально відповідальними, майже не отримують підтримки від держави в усіх свої починаннях та й саме держава досить слабо здійснює впровадження політики соціальної відповідальності бізнесу. Визначено завдання, які потрібно вирішити вітчизняним підприємствам для впровадження принципів соціальної відповідальності у своїй діяльності.

Ключові слова: управління, соціальна відповідальність, залізничний транспорт, імідж, ефективність, конкурентоспроможність, розвиток.

Статья посвящена вопросам эффективного развития железнодорожного транспорта под влиянием принципов социальной ответственности. Доказано, что социальная ответственность выступает показателем эффективности и перспективности развития предприятия в будущем, его стремления завоевать свою позицию на рынке и быть конкурентоспособным. Отмечено, что отечественные предприятия, в том числе и железнодорожной отрасли, достаточно медленно внедряют принципы социальной ответственности в систему управления, что не соответствует современным мировым требованиям ведения бизнеса. Отмечено, что отечественные предприятия, которые пытаются быть социально ответственными, почти не получают поддержки от государства во всех своих начинаниях и именно государство довольно слабо осуществляет внедрение политики социальной ответственности бизнеса. Определены задачи, которые нужно решить отечественным предприятиям для внедрения принципов социальной ответственности в своей деятельности.

Ключевые слова: управление, социальная ответственность, железнодорожный транспорт, имидж, эффективность, конкурентоспособность, развитие.

Постановка проблеми. Сучасні умови господарювання у межах ефективного управління компанією висувають головні вимоги до корпоративного управління, а саме прозорість та відповідальність [1], що й формує корпоративну соціальну відповідальність, яку розглядають із погляду вирішення питань у соціальній сфері підприємства та за його межами на муніципальному, регіональному, національному та глобальному рівнях [2].

Для залізничного транспорту, який є основою транспортної системи нашої країни та в межах якого працює до 250 тис. осіб [3], формування дієвої політики соціальної відповідальності має першочергове значення. Тим більше що, відповідно до стратегічного плану розвитку залізничного транспорту до 2021 р., одним із напрямів розвитку галузі виступає запровадження соціально відповідальних підходів до системи управління [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вплив факторів соціальної відповідальності на розвиток підприємства є досить значним, тому, незважаючи на доволі широке висвітлення проблем соціальної відповідальності у сфері бізнесу та на залізничному транспорті в роботах А.М. Колота [2], О.Ф. Новікової [5], Е.М. Крав- цової [6], В.В. Компанієць [7], Ф.І. Хміля [8], О.М. Полякової [9], М.М. Шигуна [10] та ін., потребують подальшого дослідження питання впровадження принципів соціальної відповідальності на вітчизняних підприємствах, у тому числі й залізничної галузі, оскільки постійний розвиток ринкової економіки висуває нові вимоги до розвитку підприємств, у тому числі й до їх відповідальності перед суспільством.

Метою дослідження є аналіз особливостей розвитку залізничного транспорту під впливом факторів соціальної відповідальності.

Виклад основного матеріалу дослідження. До основних принципів ефективної реалізації корпоративної соціальної відповідальності на підприємстві будь-якої сфери господарювання відносять рівень оплати праці, забезпечення належних умов праці, дотримання техніки безпеки та екологічності всіх виробничих процесів, духовно-моральний клімат, корпоративну культуру, соціальну відповідальність тощо. Тим більше що під соціальною відповідальність розуміють як відповідальність керівництва підприємства перед персоналом через створення умов гідного відношення до працівників, демократичне управління, оптимальний рівень інвестування у розвиток і соціальний захист робітників шляхом гарантування зайнятості, підвищення рівня кваліфікації, кар'єрного зростання, корпоративного стимулювання тощо [11], так і відповідальність підприємства перед найманими трудовими ресурсами, що виражається у створенні для них належного рівня трудового життя шляхом забезпечення виплати заробітної плати відповідно до виконаної роботи та на гідному рівні, надання матеріальних та нематеріальних пільг, преміювання, мотивування, захист інтересів робітників, дотримання законодавства, створення умов для творчого розвитку та ін. [12].

Нині у структурі залізничного транспорту діє Департамент корпоративної та соціальної відповідальності, головною метою функціонування якого є створення та зміцнення іміджу вітчизняної залізничної сфери серед міжнародних та національних клієнтів і партнерів [4]. До основних завдань Департаменту належать:

дотримання стратегічного плану розвитку українських залізниць усіма структурними підрозділами;

створення дієвої схеми корпоративної соціальної відповідальності в галузі;

виконання аналізу та оцінювання ризиків діяльності ПАТ «Українська залізниця»;

налагодження дієвих взаємовідносин з усіма клієнтами та органами влади як на місцях, так і в державному масштабі;

співпраця з міжнародними партнерами у сфері корпоративної соціальної відповідальності та ін.

У межах регіональних філій залізниць ефективність корпоративної соціальної відповідальності виражається через участь у соціально- економічному розвитку відповідного регіону шляхом забезпечення територіального соціально-економічного розвитку, проведення ефективної кадрової політики (є регіони, в яких залізниця виступає єдиним джерелом для законного працевлаштування), створення умов для гідної праці, охорони навколишнього середовища, проведення культурно-масової роботи тощо.

Ще один фактор, на який потрібно звернути увагу, - це те, що соціальна відповідальність виступає показником ефективності та перспективності розвитку підприємства в майбутньому, його прагнення завоювати свою позицію на ринку та бути конкурентоспроможним.

Узагалі соціальну відповідальність розглядають як сукупність обов'язків підприємства перед суспільством. І до основних соціальних обов'язків підприємства належать [13]:

економічні - отримання високого рівня прибутку, задоволення потреб споживачів, створення нових робочих місць, заохочення впровадження інновацій та ін.;

правові - дотримання норм закону;

морально-етичні - відповідальність за працівників, створення гармонійних відносин як на підприємстві, так і в суспільстві;

філантропічні - надання користі суспільству.

Потрібно зазначити, що до основних переваг для працівника та підприємства від упровадження соціальної відповідальності в основу корпоративної культури відносяться [13]:

для підприємства:

досягнення стратегічних завдань розвитку за рахунок умілого використання професійних навичок та практичних здібностей працівників;

застосування в інтересах підприємства практичних навичок працівників;

створення умов для розвитку кадрового потенціалу та трудової віддачі працівників;

створення умов для збереження стабільного складу колективу на підприємстві;

створення умов для постійного розвитку та вдосконалення компетентностей працівників;

для працівника:

можливість кар'єрного зростання за рахунок власних професійний здібностей;

можливість поліпшення якості життя та професійного росту;

соціальна захищеність;

гідний рівень оплати праці;

можливість виконання роботи, пов'язаної з рівнем власних можливостей;

можливість навчатися на підвищувати кваліфікацію за рахунок підприємства.

Вітчизняні підприємства дотримуються принципів соціальної відповідальності на досить слабкому рівні, що виражається переважно через надання певних пільг працівникам та задоволення соціальних стандартів (відпустка, оплачений лікарняний, нормований робочий день тощо). Та й держава не виконує своїх соціальних гарантій, адже працівники бюджетної сфери отримують найнижчі заробітні плати та мають найслабший соціальний пакет. Здебільшого соціально відповідальними на вітчизняному ринку є підприємства з іноземним капіталом чи ті, які прагнуть отримати іноземні інвестиції, але їх внесок у соціальний розвиток суспільства є досить мізерним. Просто за відсутності будь-якої соціальної відповідальності навіть найменші натяки на піклування про працівників чи суспільство в нашій країні сприймаються досить позитивно.

Передусім держава повинна бути гарантом соціальної відповідальності підприємств, і не лише через контроль дотримання соціальних стандартів на законодавчому рівні, адже держава теж несе відповідальність перед підприємствами, особливо приватними, шляхом підтримки їх соціальних починань, створення умов для зміцнення конкурентоспроможності тощо. Тим більше якщо державні органи не здійснюють роботу щодо створення та збереження сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, не впроваджують ефективних механізмів захисту прав власників і громадян, підприємці теж отримують привід уникати виконання повною мірою своїх зобов'язань перед державою, що, на жаль, і відбувається у нашій країні [8].

Отже, для впровадження соціальної відповідальності на вітчизняних підприємствах потрібно вирішити такі завдання [14]:

на макроекономічному рівні:

започаткувати формування інституційної бази щодо вирішення проблем корпоративної соціальної відповідальності для підприємств;

підтримувати розвиток соціальної відповідальності бізнесу в регіонах та на міжнародному рівні; залізничний транспорт соціальна відповідальність

допомагати тим підприємствам та організаціям, які активно впроваджують принципи соціальної відповідальності;

на мікроекономічному рівні:

утворити систему корпоративної відповідальності;

застосовувати в управлінській діяльності соціально-корпоративні технології;

на нанорівні:

реалізувати зміни в менталітеті через усвідомлення соціальної та економічної захищеності та можливості змінити оточуюче середовище, суспільство, навколишній світ тощо.

Що ж стосується залізничного транспорту, то В.В. Компанієць наголошує, що соціальна відповідальність галузі є досить слабкою і це негативно відображається на якості праці та, відповідно, якості наданих транспортних послуг [7]. Причин цьому досить багато, але до основних автор відносить реальність життя, пов'язану зі складною економічною ситуацією в країні та політичною кризою.

Звісно, що в короткі терміни поліпшити економічну ситуацію неможливо, тому фінансово- економічний стан залізничного транспорту не поліпшиться за короткий час, тим більше що галузь має багато проблем [15]. Але потрібно з чогось починати, й упровадження принципів соціальної відповідальності сприятиме ефективному розвитку галузі. В.В. Компанієць пропонує соціальні зміни на залізничному транспорту впроваджувати починаючи зі зміни поведінки, особливо серед керівників вищої та середньої управлінських ланок [7].

Ще одним зі шляхів забезпечення соціальної відповідальності на залізничному транспорті є приватно-державне партнерство. Л.В. Шкуліпа зазначає, що приватно-державне партнерство сприятиме розвитку конкурентоспроможності галузі за рахунок взаємодії з національними та закордонними підприємствами, допоможе реалізовувати масштабні капіталоємні проекти, сприятиме розвитку персоналу тощо [16].

Також у межах приватно-державного партнерства «Укрзалізниця» запрошує підприємства всіх форм власності взяти участь у створенні Всеукраїнської ініціативи з підвищення корпоративної відповідальності [17], що допоможе великим підприємствам та організаціям стати більш відкритими та відповідальними для суспільства, тим більше що вони мають значний вплив на якість життя населення.

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, ефективність реалізації корпоративного управління з урахуванням соціальної відповідальності є складним процесом, особливо коли компанії потрібно швидко переналаштуватися на нову форму управління.

Також потрібно зазначити, що в досягненні стратегічних цілей та орієнтирів розвитку залізнична галузь повинна опиратися на персонал як на один із важливих складників її ефективного функціонування. Умови праці та соціальний клімат на підприємствах залізничного транспорту, його ідеологічні переконання, наявність духовної системи цінностей і стандартів у поведінці, норм та правил, які сприймаються робітниками та мають безпосередній вплив на їх поведінку, - усі ці складники формують культуру організації. Це призводить до необхідності впроваджувати принципи соціальної відповідальності в корпоративному управлінні для забезпечення економічної безпеки, зменшення викидів в атмосферу, збільшення швидкості та якості доставки вантажів і пасажирів, виходу на міжнародні ринки, розвитку транзитного потенціалу та збільшення рівня конкурентоспроможності.

Список використаних джерел

1. Стандарт ИСО - Социальная ответственность. URL: http://www.iso.org/ iso/ru/home/standards/ iso26000.htm.

2. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / А.М. Колот, О.А. Гріш- нова та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. К.: КНЕУ, 2012. 501 с.

3. Довідник основних показників роботи регіональних філій ПАТ «Українська залізниця» (2006-2016 рр.). Київ, 2017. 41 с.

4. Основні аспекти стратегії розвитку ПАТ «Укрзалізниця». URL: http://www.uz.gov.ua/files/file/ Strategy_Presentation_fin1.pdf.

5. Діагностика стану та перспектив розвитку соціальної відповідальності в Україні (експертні оцінки): монографія / О.Ф. Новікова, М.Є. Дейч, О.В. Панькова, В.В. Компанієць та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-ті. Донецьк, 2013. 296 с.

6. Кравцова Е.М., Матвеева В.Ю. Модели социальной ответственности бизнеса в мировой экономике. Экономика, предпринимательство и право. 2016. № 6(1). С. 81-98.

7. Компанієць В.В. Соціальна відповідальність на залізничному транспорті України: щодо оцінки наслідків реформування та механізму забезпечення. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2016. № 55. С. 151-161.

8. Хміль Ф.І. Соціальна відповідальність підприємництва в Україні. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2004. № 1. С. 24-30.

9. Полякова О.М., Руських А.О. Соціальна відповідальність на залізничному транспорті України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2018. № 61. С. 219-229.

10. Шигун М.М., Давидюк Т.В. Корпоративна соціальна звітність як перспектива інформування про людський капітал вітчизняних компаній. Вісник Запорізького національного університету. 2011. № 1(9). С. 173-178.

11. Соціальна відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків: монографія / О.А. Грішнова, Г.Ю. Міщук, О.О. Олійник. Рівне: НУВГП, 2014. 216 с.

12. Дейч М.Є. Соціальна відповідальність бізнесу в системі соціально-трудових відносин. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2012. № 2(4). С. 52-60.

13. Корпоративна культура / Г.М. Захарчин, Н.П. Любомудрова, Р.О. Винничук, Н.В. Смолін- ська; за ред. Г.М. Захарчин. Львів, 2011. 317 с.

14. Етичні основи бізнесу: навч. посіб. / В.Л. Дикань, В.В. Компанієць, О.М. Полякова. Харків: УкрДАЗТ, 2012. 316 с.

15. Каличева Н.Є. Підходи до управління конкурентними перевагами підприємств залізничного транспорту. Причорноморські економічні студії. 2017. Вип. 21. С. 86-91.

16. Шкуліпа Л.В. Приватно-державне партнерство - крок залізничної галузі до соціальної відповідальності. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2015. № 51. С. 113-120.

17. Укрзалізниця запрошує державні компанії підвищити корпоративну відповідальність, відкритість та підзвітність. URL: http://uz.gov.ua/ press_center/up_to_date_topic/461664/.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.