Концептуалізація стійкості національної економіки
Визначення концепту стійкості національної економіки як відкритої, динамічної, складної економічної системи. Обгрунтування ключових принципів стійкості національної економіки через визначення категорій "система", "стійкість", "економічна стійкість".
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2018 |
| Размер файла | 112,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
концептуалізація стійкості національної економіки
Бойко Аліна, докторант, к. е. н., доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики КНТЕУ
Досліджено концепт стійкості національної економіки як відкритої, динамічної, складної економічної системи. Обґрунтовано ключові принципи стійкості національної економіки через визначення категорій "система", "стійкість", "економічна стійкість", проведено порівняльний аналіз концепцій стійкості механічних, соціальних та екосистем з урахуванням ознак економічної системи макрорівня.
Ключові слова: національна економіка, економічна система, стійкість, принцип, збалансований розвиток.
Бойко А. Концептуализация устойчивости национальной экономики. Исследован концепт устойчивости национальной экономики как открытой, динамичной, сложной экономической системы. Обоснованы принципы устойчивости национальной экономики, исходя из определения категорий "система", "устойчивость", "экономическая устойчивость", проведен сравнительный анализ концепций устойчивости механических, социальных и экосистем с учетом признаков экономической системы макроуровня.
Ключевые слова: национальная экономика, экономическая система, устойчивость, принцип, сбалансированное развитие.
стійкість національний економіка система
Постановка проблеми
В умовах нарощування глобальних суперечностей і трансферу кризових явищ у світовому економічному просторі постають проблеми дослідження здатності національних економік адекватно реагувати на зовнішні виклики, відновлюватися і адаптуватися до них. Так, світова криза 2007-2009 рр. підтвердила вразливість економічних моделей більшості держав світу та відсутність адекватного методологічного інструментарію для прийняття рішень і реагування на значні за руйнівною силою зовнішні впливи, що й актуалізувало проблему концептуалізації стійкості національної економіки в умовах глобальної нестабільності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Серед останніх наукових досліджень, проведених з урахуванням як сучасних мегатрендів економічного розвитку, так і нелінійної динаміки економічних процесів, виділяються праці А. Гальчинського, присвячені методологічним основам формування нової парадигми теорії економічного розвитку, проблемам ренесансу політекономічного аналізу і його метасистемної спрямованості [1]. В останніх публікаціях з цього питання вчені також звертаються до концепції "творчого руйнування" Й. Шумпетера як перспективної методологічної платформи осмислення рушійних сил сучасного економічного розвитку та підкреслюють можливості еволюційної економіки описувати новітні явища та процеси [2; 3]. Крім того, прогнозується стійкість економіки України до зовнішніх шоків у коротко- та середньостроковій перспективах [4; 5]. Окремо слід відзначити напрацювання з методики аналізу та оцінки національної стійкості, представлені у доповіді Світового економічного форуму "Глобальні ризики у 2013 році" [6]. В основу цієї методики покладено інституційно-системний підхід, відповідно до якого у цілісній системі національної стійкості виокремлено підсистеми та запропоновано основні компоненти їх оцінки.
Разом з тим, при значній увазі вчених та аналітиків до науково- прикладних аспектів з обраної проблематики, аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про недостатнє розкриття теоретичних засад стійкості національної економіки як відкритої, динамічної, складної економічної системи з урахуванням сучасних глобальних викликів. Звідси, метою статті є формулювання теоретичних, методологічних й аксіоло- гічних концептів стійкості національної економіки на основі осмислення й впорядкування уявлень про економічну систему та її ознаки.
Матеріали та методи
Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання економічних явищ та процесів, методи: теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, історичний, систематизації, що дало змогу розкрити зміст категорії "економічна стійкість", обґрунтувати ключові принципи стійкості національної економіки. Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та міжнародні нормативно-правові акти, аналітичні матеріали науково-дослідних установ України та міжнародних організацій.
Результати дослідження
Теоретичне осмислення стійкості економічних систем пов'язане переважно з новітніми явищами та процесами у глобальній економіці, їх нелінійною динамікою наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст., тоді як теорія стійкості систем у природничих науках має більш ранній період становлення [7, с. 259; 8]. Теорія стійкості економічних систем містить окремі теоретико-методологічні підходи, у тому числі ряд категорій та понять з інших наук, наприклад, з механіки, теоретичної фізики та кібернетики. Загальним для цих наук є поняття "система", що означає цілісність [9, с. 171] або комплекс взаємодіючих компонентів [10], а також поняття "стійкість", що не заперечує змін і суперечностей, при виникненні та розв'язанні яких не руйнуються критично важливі співвідношення окремих складових процесів у відповідній системі.
Наведене визначення системи пояснює її як комплекс підсистем, елементів і компонентів та характерних їм властивостей, взаємодія між якими та середовищем зумовлює якісно або сутнісно нову інтегративну цілісність [11, с. 361]. Із наведеного тлумачення категорії "система" випливає, що елементи та підсистеми відповідної системи перебувають у зв'язках не лише один з одним, але й із зовнішнім середовищем. Це, у свою чергу, відповідає положенням синергетичного підходу. Одними із ключових принципів синергетики є гомеостатичність та ієрархіч- ність, які характеризують фазу порядку та стабільного функціонування системи, її жорстку онтологію, прозорість і відносну змістовну простоту. Водночас синергізм визначає такі основні ознаки системи, як нелінійність, нестабільність, відкритість, динамічність, ієрархічність, спостережність [12, с. 53-59]. Наведені ознаки синергетики як характерного прикладу постнеокласичної науки дозволяють більш комплексно досліджувати процеси самоорганізації економічних систем, що функціонують в умовах глобальної економічної системи.
З огляду на це уточнимо тлумачення категорії "стійкість" відповідно до еволюції розуміння природи стійкості різних систем. Порівняння контекстів стійкості механічних та соціально-екологічних систем свідчить про поглиблення та розширення сутнісних ознак категорії "стійкість" (табл. 1). Зокрема, ключовими характеристиками стійкості механічних систем є обов'язковість рівноваги, повернення до попереднього стану системи після дії факторів впливу на неї. Стійкість соціально-екологічної системи означає наявність такої ключової якості, як адаптивність до змін, інновацій та навчання на основі розвинених горизонтально-вертикальних зв'язків і складної взаємодії між елементами та підсистемами. Аналіз основних і найбільш досліджених контекстів стійкості дозволяє стверджувати, що категорія "стійкість" не є статичною, простою за своєю внутрішньою природою, і тим більше, не варто зводити її розуміння лише до здатності поглинати негативні впливи і відновлюватися від їх наслідків.
Таблиця 1
Ґенеза концепції стійкості: від найменш вузької інтерпретації до більш широкого соціально-екологічного контексту [7, с. 259]
|
Концепція стійкості |
Характеристика |
Ключовий елемент |
Контекст |
|
|
Стійкість механічних систем |
Час повернення, ефективність |
Відновлення, постійність |
Межі стабільної рівноваги |
|
|
Екологічна стійкість або стійкість екосистем |
Ємність буферу для витримування впливів та підтримки функцій |
Витривалість, міцність |
Множинність станів рівноваги, стабільність ландшафту |
|
|
Соціально- екологічна стійкість |
Порушення взаємодії та реорганізації, підтримки та розвитку |
Адаптивна властивість до змін, навчання та інновацій |
Комплексна система зворотного зв'язку, горизонтальновертикальна динамічна взаємодія |
Категорія "стійкість" відображає окремі властивості та аспекти різноманітних явищ і процесів у навколишньому середовищі, екосистемах, економіці, суспільстві, державі. У цьому зв'язку стійкість системи може бути інтерпретована як [7, с. 259-260]:
• кількість порушень певної системи, що можуть бути нею поглинуті зі збереженням системи у межах заданого стану чи області тяжіння;
• міра здатності системи до самоорганізації (порівняно з відсутністю організації або вимушеною організацією під впливом зовнішніх факторів);
• міра здатності системи створювати і збільшувати спроможність до удосконалення та адаптації.
До нових сутнісних характеристик категорії "стійкість" належать живучість (здатність підтримувати постійність системоутворюючих параметрів), надійність (здатність підтримувати постійність життєво важливих функцій) та адаптивність (здатність змінювати параметри та функції при зовнішніх впливах для забезпечення самого існування системи). При цьому стійкість системи не виключає її змінність, нелі- нійність функціонування та стани нестабільності, натомість визначає здатність зберігати свої життєво важливі якості у процесі змін у зовнішньому середовищі.
На відміну від об'єкта дослідження у механіці та фізиці економічна система макрорівня характеризується особливою складністю для математичних розрахунків та прогнозування стресів, які можуть виникнути у внутрішньому та зовнішньому середовищах [7; 13; 14]. Так, економіка будь-якої держави функціонує як багатовимірна система, що складається з великої кількості різних взаємопов' язаних та взаємозалежних елементів та систем, які розвиваються відповідно до спільних для всієї системи економічних законів. Зважаючи на особливу складність національної економіки, виділяють сутнісні ознаки національної стійкості, що дозволяють проводити її системний аналіз та оцінку [6; 15; 16].
Однією з таких ознак є надійність економічної системи, тобто здатність долати збої у функціонуванні, що виникають внаслідок дії шокових впливів. Оцінка надійності має включати аналіз таких показників, як Індекс ефективності логістики та Індекс економічної свободи. За значеннями Індексу ефективності логістики у 2012 р. економіка України характеризується вищою здатністю долати збої у процесі функціонування економічної системи порівняно з країнами, що, як і Україна, включені за методикою Світового банку до групи країн з доходами на душу населення нижче середнього (рис. 1). При цьому за показниками якості та компетентності операторів логістичних послуг (наприклад, митних брокерів, транспортних операторів) можливості відстеження та контролю вантажів, своєчасністю доставки вантажів у пункти призначень Україна має вищі значення порівняно з відповідними середніми значеннями по групі країн з доходами на одну особу вище середнього. Стан логістичної інфраструктури в Україні свідчить про достатність для сучасного рівня розвитку економіки.
Рис. 1. Індекс ефективності логістики, 2012 р. [17]
Оцінка економічної свободи в Україні становить 46.1 бала за 100-баловою шкалою, що відповідає 163-й позиції серед 179 економік світу, включених до рейтингу у 2012 р. Україна займає найнижчу позицію серед 43 країн у Європі, її загальний бал нижчий, ніж у середньому в світі (рис. 2).
Основи економічної свободи в Україні слабкі і нерівномірно забезпечуються по всій країні. Надійність системи захисту прав власності недостатня через поширену корупцію, що перешкоджає підприємницькій діяльності та серйозно підриває перспективи довгострокового економічного зростання. Судова система залишається сприйнятливою до суттєвих політичних впливів.
Після декількох років стабільного економічного зростання стійкість економіки України погіршилася через глобальну економічну рецесію, млявість зусиль щодо поліпшення нормативної ефективності та відкриття ринків для іноземних інвестицій. Фінансовий сектор недостатньо розвинений для забезпечення розширеного кредитування приватного сектора, нормативно-правова база залишається непрозорою і перенасиченою. Бюджетний дефіцит останніх років переобтяжив державні фінанси, формуючи проблему відновлення збалансованості державних витрат.
Наступною ознакою стійкості національної економіки є надлишковість, тобто наявність у системі надлишкових потужностей, які можуть бути задіяні внаслідок виходу з ладу основних потужностей. Україна відповідно до методології Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН належить до групи транзитивних країн, які, за прогнозними оцінками, вироблятимуть більше ніж становитиме внутрішній попит на продовольство. За рівнем забезпеченості сільськогосподарськими угіддями (0.9 га на одного мешканця) Україна серед країн Європи поступається лише Республіці Білорусь - 0.96 га на одну особу, а за забезпеченістю ріллею (0.7 га на одну особу) випереджає всі країни Європи. Серед країн світу за цим показником Україна поступається лише Канаді - 1.43 га та Росії - 0.85 га ріллі на одну особу [19, с. 380-81]. Основний фонд орних земель України формують чорноземи (62 %), що свідчить про високий потенціал виробництва сільськогосподарської продукції. Потенційна здатність українських земель щодо продовольчого забезпечення, за різними оцінками, знаходиться у межах від 150 до 500 млн осіб. Аграрне виробництво в Україні залишається серед провідних галузей економіки і становить близько 8.2 % ВВП. За рівнем виробництва основних видів сільськогосподарської продукції Україна перебуває на провідних позиціях у світі і практично за всіма позиціями має 100 % самозабезпеченість, тобто виробництво покриває внутрішній загальний попит (рис. 3).
Стосовно наявності надлишкових потужностей у секторі виробництва непродовольчих товарів проблемою забезпечення стійкості національної економіки залишається критична зношеність основних засобів в Україні. При 35 % оптимальному пороговому значенні відповідного показника інвестиційної безпеки рівень зносу основних засобів в окремих регіонах держави перевищує 90 %, а у середньому по Україні - 74 % [20, с. 90]. Низький технологічний рівень виробництва та недостатність впровадження сучасних технологій свідчать про відсутність в економіці необхідних ресурсів, які у разі виходу з ладу основних потужностей можуть забезпечити функціонування стратегічно важливих секторів економіки.
Зерно
Рис. 3. Рівень самозабезпеченості основними видами сільськогосподарської продукції в Україні у 2012 р. [19, с. 160]
Третьою ознакою стійкості національної економіки є її адап- тивність, тобто здатність пристосовуватися до шокових впливів із можливою трансформацією негативних результатів у позитивні. Аналіз адаптивності української економіки до зовнішніх шоків свідчить про незначні можливості у цьому аспекті. Серед найбільш проблемних індикаторів - низькі ефективність внутрішнього ринку та рівень адаптивності українських експортерів до коливань зовнішньої кон'юнктури, регіональні диспропорції (табл. 2). Індекс адаптивності свідчить про здатність коригувати експортні поставки у відповідь на зміну світового попиту на продукцію конкретної країни. Найнижча адаптивність до коливань зовнішньої кон'юнктури характерна для експортерів сировинних продуктів, виробів з деревини, продукції хімічної промисловості, на противагу експортерів продуктів переробки.
Таблиця 2
Ключові фактори та індикатори адаптивності економіки України у 2012 р.
|
Фактор |
Індикатор |
Ранг або значення |
|
|
Розмір та ефективність ринку [21] |
Індекс розміру внутрішнього ринку |
36 місце з 148 |
|
|
Індекс розміру зовнішнього ринку |
37 місце з 148 |
||
|
Індекс ефективності ринку |
124 місце з 148 |
||
|
Адаптивність до коливань зовнішньої кон'юнктури [22] |
Ринку сировинних продуктів |
139 місце з 180 |
|
|
Ринку проду ктів переробки |
55 місце з 168 |
||
|
Ринку виробів з деревини |
114 місце з 144 |
||
|
Ринку продукції хімічної промисловості |
106 місце з 156 |
||
|
Адаптивність до кліматичних змін [23] |
Рівень ВИКИДІВ СО2 |
Середній |
|
|
Індекс ВИКИДІВ СО2 |
Середній |
||
|
Ефективність політики кліматичних змін |
Низька |
||
|
Регіональні диспропорції (розрив між максимальним і мінімальним значеннями) [20] |
Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу |
У 6 разів |
|
|
Прямі іноземні інвестиції у розрахунку на одну особу |
У 157 разів |
||
|
Наявний дохід у розрахунку на одну особу |
У 3 рази |
||
|
Індекс людського розвитку |
Суттєві |
Важливою характеристикою стійкості національної економіки в умовах глобальних екологічних викликів є здатність пристосовуватися до кліматичних змін. Україна у цьому зв'язку не має позитивних ознак посилення внутрішніх переваг адаптивності. У 2012 р. Україна посіла 19 місце серед 61 країни у рейтингу, але не завдяки успішній політиці у сфері кліматичних змін, а у результаті нижчих темпів нарощення викидів СО2 порівняно з іншими країнами.
Наступна ознака стійкості національної економіки - це реагування, тобто здатність до швидкої мобілізації зусиль населення, підприємств, держави в умовах шокових впливів. Формування цієї характеристики стійкості потребує розвиненого інформаційного суспільства. У даному контексті стосовно України необхідно врахувати її можливості у застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій (рис. 4).
|
Використання віртуальних соціальних мереж Н 5.2 Користувачі мобільного зв'язку * 3 4.4 Широкосмуговий інтернет * ^3 7.0 Доступ до інтеонету домогосподаоств |Л\\\ Персональні комп'ютери L\\W Індивідульні користувачі інтернету LWW |
^ 22.2 ^ 25.2 чЧЧ 30. |
||||||
|
Абоненти мобільних телефонів * [VWWWW |
SXWV4 123.0 |
||||||
0 20 40 60 80 100 120 140
* на 100 осіб
Рис. 4. Показники індивідуального використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні у 2013 р. [24]
У цьому зв'язку цілком задовільними є значення показника кількості абонентів мобільних телефонів на 100 осіб населення. Проте незадовільними залишаються показники використання віртуальних соціальних мереж Інтернету, мобільного широкосмугового зв'язку та персональних комп'ютерів, рівня доступу до Інтернету та кількість індивідуальних користувачів, що відображає незадовільний стан впровадження соціальних технологій.
Однією з ознак стійкості національної економіки є відновлення, тобто здатність пристосовуватися до нових обставин, що виникли у результаті шокових впливів. В основу цієї здатності відносно України покладено механізм державно-приватного партнерства, наявність Стабілізаційного фонду державного бюджету, створеного відповідно до Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 31.10.2008 № 639-VI, державного резерву згідно із Законом України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 № 51/97-ВР.
Крім того, особливості функціонування національної економіки зумовлюються ознаками, типовими для певного історичного етапу суспільно-політичного та економічного розвитку. Такі сучасні мегатренди економічного розвитку, як глобалізація та фінансіалізація для національних економік проявляються у зростанні їх відкритості, динамізмі та нарощенні їх складності. До сутнісних ознак національної стійкості слід також віднести автономність, тобто незалежність функціонування спеціальних систем управління в умовах кризи, що формується як результат їх самоорганізації та керуючих впливів системи державного управління; і ступінь керованості, тобто здатність економічної системи підтримувати функціональний стан, при якому за рахунок дії спеціальних систем управління забезпечується підтримка динамічної постійності життєво важливих функцій і параметрів системи при різних змінах внутрішнього і зовнішнього середовища.
При оцінці національної стійкості наведені сутнісні ознаки розкриваються у таких основних підсистемах, як економічна, соціальна, інфраструктурна, екологічна та державного управління [6, с. 37-38]. З урахуванням національних особливостей можливий й інший перелік підсистем національної стійкості. Для Ізраїлю, наприклад, через геопо- літичні фактори та екологічні загрози, основними підсистемами формування національної стійкості визначено державний (систему державного управління) та недержавний сектори, політичну, соціальну та військову підсистеми [25, с. 5]. Найбільш комплексно урахувати потенційні напрями впливу, а відтак і забезпечити готовність економіки до криз можна, виокремлюючи для дослідження такі ємні системи: природа, людина, економіка, суспільство, держава. Таке структурування дозволяє уникнути формального виокремлення підсистем, воно орієнтоване на оцінювання глобальних викликів сучасності та еволюції суперечностей. Наприклад, таких [26, с. 62-63]:
• глобалізація підриває роль держави;
• людина вступає у суперечність зі своєю природою;
• антропогенні навантаження досягли об'єктивної межі, і подальший розвиток економіки втрачає сенс, якщо вони не ведуть до розширення середовища існування тощо.
Здатність національної економіки протидіяти трансферу зовнішніх криз та зберігати структурно-функціональні якості переважно залежить від внутрішніх властивостей підсистем та зв'язків між ними. Серед них можна виділити: структурну стійкість, що відображає зв'язки та взаємодію між елементами та підсистемами національної економіки і має статико-динамічний характер; функціональну стійкість, яка визначає динаміку функціонування національної економіки, реальне існування просторової взаємодій між елементами економічної системи.
Наведені теоретичні положення дозволяють тлумачити категорію "економічна стійкість " як комплексну властивість складної, відкритої, динамічної економічної системи, що розвивається, залишатися відносно незмінною (зберігати свої життєво важливі структурні та функціональні якості) упродовж певного інтервалу часу під дією зовнішніх і внутрішніх шокових впливів, а також реагувати на них та пристосовуватися до нових обставин.
Важливо також визначити загальні вимоги до забезпечення стійкості національної економіки у процесі її функціонування та розвитку з урахуванням сучасних глобальних викликів та тенденцій. У цьому зв'язку загальносистемні принципи функціонування і розвитку складних, відкритих, динамічних систем (наприклад, принцип зворотного зв'язку, принцип моноцентризму [10]) не розкривають нові сутнісні ознаки національної стійкості, оскільки не враховують основоположні правила регулювання міжнародних економічних відносин [27], принципи зовнішньоекономічної діяльності [28] та концепції збалансованого розвитку [29].
Відповідно до наведеного доцільно запропонувати п' ять принципів стійкості національної економіки.
Принцип збалансованого розвитку, що визначає зв'язок між соціальною, економічною та екологічною підсистемою. Цей принцип відображає суттєвий, причинно-наслідковий зв'язок концепції стійкості економічної системи із концепцією збалансованого розвитку. Такий зв'язок зумовлений, насамперед, темпами зростання потреб як кожного індивіда, так і всіх членів суспільства загалом. А також змінами природного середовища, його потенціалу як інтегральної величини приватних потенціалів окремих компонентів.
Дотримання цього принципу зберігає природну компоненту стійкості національної економіки через ефективність використання національного багатства (зокрема, у частині природно-ресурсного потенціалу) та його збереження. Крім того, економічна стійкість потребує подолання нерівності між соціальними групами, категоріями громадян, у формуванні бюджетів усіх рівнів, виходячи з реальних ресурсів, фінансових можливостей та потреб. Іншими словами, економічна стійкість потребує і соціальної, і екологічної збалансованості, що може бути досягнуто лише у комплексному підході до виконання поставлених стратегічних цілей та завдань.
Як свідчить обґрунтування принципу збалансованого розвитку, стійкість національної економіки формується світоглядними правилами поведінки суб'єктів економічної діяльності. Відтак, не менш важливим є принцип національної самодостатності. Самодостатність, на прикладі японської національної моделі, означає поєднання таких компонент, як синергетичність, високий рівень суспільної відповідальності, галузево- секторальна селективність та пріоритетність державного регулювання [30, с. 54]. Таким чином, стійкість національної економіки формується під впливом національно-характерних, традиційних мотивацій у поведінці суб'єктів економічної діяльності.
Розглянутий принцип національної самодостатності вкотре акцентує увагу на дуальності природи стійкості національної економіки, зокрема щодо поєднання статики та динаміки у процесі її функціонування та розвитку. У продовження цієї думки запропоновано принцип поєднання закритості та відкритості економічної системи. Враховуючи швидкість та глибину інтеграційних процесів сучасності, розвиток та поширення інформаційно-комунікаційних технологій, що посилюють відкритість національних економік, закономірно постає проблема взаємодії внутрішнього розвитку з глобальним, готовності національних суб'єктів економічної діяльності до реалізації економічних інтересів у міжнародній системі координат на рівноправних, взаємовигідних, конкурентних засадах. У цьому зв'язку поєднання відкритості економічної системи із закритістю у частині збереження національної ідентичності є одним із важливих концептів для стійкості національної економіки.
Наступний принцип стійкості національної економіки - принцип самоорганізації, що передбачає упорядкування елементів та підсистем економіки за рахунок внутрішніх важелів, без зовнішнього втручання, яке може бути лише додатковим стимулом до самоорганізації; наголошує на важливості забезпечення організованої структури єдиного цілого, його функціональності, взаємодії внутрішніх елементів, а також впорядкованості, ієрархічності й системності структури економічної системи. Принцип самоорганізації показує, що, незважаючи на досить складну внутрішню неоднорідність, можливу функціональну залежність будь-якого елемента (наприклад, явища, процесу), національну економіку слід розглядати як відокремлену, замкнену у певних межах єдність чи цілісність, що здатна до самоорганізації.
Логічним доповненням принципу самоорганізації матерії виступає принцип дотримання природної ієрархії. Стійкість національної економіки повинна базуватися на природному порядку речей (ієрархія), за яким основою є Природа та Людина. Цей принцип визначає необхідність механізмів подолання надмірної ролі держави у регулюванні економічного і загалом суспільного життя, обмеження публічної влади на користь громадянського суспільства через наявність механізмів самоорганізації населення як однієї з форм здійснення місцевого самоврядування відповідними територіальними громадами. Принцип базується на оптимальному співвідношенні ринкового саморегулювання та державного регулювання економіки.
Стійкість національної економіки є складним, багатоаспектним, багаторівневим об'єктом дослідження. Запропоновані принципи формують зміст критично важливих правил поведінки і прийняття рішень інституційних суб'єктів, а також, відображаючи потенційні протиріччя в інтересах природи-людини-суспільства-держави-людства, визначають можливі напрями започаткування оптимальної взаємодії між ними.
Висновки
Концепція стійкості національної економіки з урахуванням глобальних викликів сучасності наразі лише формується. Власне і зміна економічної парадигми, що нині відбувається, свідчить про необхідність переосмислення взаємодії національного та глобального розвитку, а відтак, і проблеми стійкості та життєздатності економіки держави у сучасній світогосподарській системі. Сформульовані принципи стійкості економіки виступають первинною основою національного розвитку у довгостроковій перспективі. При цьому ключовими ендогенними чинниками та умовами, що впливають на національну стійкість, є стан та співвідношення таких взаємопов'язаних внутрішніх підсистем як природа-людина-суспільство-економіка-держава. Концептуально стійкість національної економіки вимагає самоорганізації та саморозвитку.
Разом з тим, вона передбачає важелі управління та регулювання, розробка яких має стати предметом наступних наукових досліджень. До них належать компенсаційні механізми стійкості національної економіки, орієнтовані на розвиток взаємодії природи-людини-суспільства- економіки-держави, а також оцінка оптимального рівня різноманітності елементів та підсистем національної економіки.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А. С. Політична нооекономіка: начала оновленої парадигми економічних знань : монографія / А. С. Гальчинський. -- К. : Либідь, 2013. -- 472 с.
2. Бажал Ю. М. Шумпетерівська парадигма "статики" і "динаміки" економічної системи та її практичне значення / Ю. М. Бажал // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. -- 2013. -- Вип. 4 (145). -- С. 5-8.
3. Гражевська Н. Механізм саморозвитку економічних систем у концепції "Творчого руйнування" Й.Шумпетера / Н. Гражевська // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. -- 2013. -- Вип. 4 (145). -- С. 11-12.
4. Прогнозування зовнішньої стійкості економіки України. -- К. : НІСД, 2013. -- 30 с.
5. Тищук Т. А. Пріоритети забезпечення зовнішньої стійкості економіки України Т. А. Тищук // Стратегічні пріоритети. -- 2013. -- № 1(26). -- С. 52-60.
6. Global Risks. Eighth Edition / World Economic Forum. -- Switzerland: World Economic Forum, 2013. -- 79 p.
7. Folke C. Resilience: The Emergence of a Perspective for Social-ecological Systems Analyses / C. Folke // Global Environmental Change. -- 2006. -- Vol. 16. -- P. 253-267.
8. Горский Ю. М. Гомеостатика живых, технических, социальных и экологических систем / Ю. М.Горский, В. И. Астафьев и др. -- Новосибирск : Наука, 1990. -- 350 с.
9. Агошкова Е. Б. Эволюция понятия "системы" / Е. Б. Агошкова, Б. В. Ахлебинский // Вопросы философии. -- 1998. -- № 7. -- С. 170-179.
10. Bertalanffy von L. General System Theory - A Critical Review / L. Bertalanffy von. // General Systems. -- New York : Society for General Systems research, 1962. -- Vol. VII. -- P. 1-20.
11. Економічна енциклопедія / редкол. : С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. -- Т. 3. -- К. -- Тернопіль : Академія, 2002. -- 952 с.
12. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании / В. Г. Буданов. -- 3-е изд., доп. -- М. : ЛИБРОКОМ, 2009. -- 240 с.
13. Holling C. S. From Complex Regions to Complex Worlds / C. S. Holling // Ecology and Society. -- 2004. -- Vol. 9. -- Issue 1 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ecologyandsociety.org/vol9/iss1/art11.
14. Holland J. H. Studying Complex Adaptive Systems / J. H. Holland // Journal of Systems Science and Complexity. -- 2006. -- Vol. 19. -- P. 1-8.
15. Bruneau M. A. Framework to Quantitatively Assess and Enhance the Seismic Resilience of Communities / M. A. Bruneau, Chang S. E., Eguchi R. T. and others // Earthquake Spectra. -- 2003. -- Vol. 19. -- Issue 4. -- P. 733-752.
16. Bruneau M. Seismic Resilience of Communities -- Conceptualization and Operationalization / M. Bruneau, A. Reinhorn // Proceedings of an International Workshop on Performance-based Seismic Design Concepts and Implementation. -- Bled, 2004. -- P. 161-171.
17. Arvis J.-Fr. Trade Logistics in the Global Economy Arvis / J.-Fr. Arvis, M. A. Mustra, L. Ojala, B. Shepherd, D. Saslavsky. -- Washington D. C. : World Bank, 2012. -- 68 p.
18. Miller T. Index of Economic Freedom / T. Miller, Kim R.Holmes, Edwin J. Feulner. The Heritage Foundation and Dow Jones & Company, Inc., 2012. -- 470 p.
19. Сільське господарство України : стат. зб. за 2012 р. / за ред. Н.С. Власенко. -- К. : Держ. служба стат. України, 2013. -- 392 с.
20. Статистичний щорічник України за 2012 р. / за ред. О. Г. Осауленка. -- К. : Держ. служба стат. України, 2013. -- 551 с.
21. Schwab K. The Global Competitiveness Report 2013-2014 / K. Schwab, X.Sala-i-Martin. -- Geneva : World Economic Forum, 2013. -- 551 p.
22. Дані Міжнародного центру торгівлі / International Trade Center [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.intracen.org/country/ukraine.
23. Burck J. The Climate Change Performance Index. Results 2014 / J.Burck, Fr.Marten, Ch.Bals. -- Bonn : Germanwatch & Can, 2013. -- 27 p.
24. The Global Information Technology Report 2013: Growth and Jobs in a Hyperconnected World / B. Bibao-Osorio, S. Dutta, Br. Lanvin. -- Geneva: World Economic Forum, 2013. -- 383 p.
25. National Resilience -- Victory on the Home Front: a Conceptual Framework // Ayalon Committee of the Government of Israel. -- Jerusalem : Cheshvan, 2008. -- 36 p.
26. Геєць В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В. М. Геєць ; НАН України ; Ін-т екон. та прогноз. НАН України. -- К., 2009. -- 864 с.
27. Хартія економічних прав та свобод держав від 12.12.1974 // Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на двадцать девятой сессии. -- Т. I. -- 17 сентяб. - 18 декаб. 1974 г. -- ООН : Нью-Йорк, 1975. -- С. 64-71.
28. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" № 5060-VI від 16 лип. 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. -- 1991. -- № 29. -- Ст. 337.
29. Декларація Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища та розвитку // Действующее междунар. право. -- М. : Москов. независимый ин-т междунар. права, 1997. -- Т. 3. -- С. 687-692.
30. Трофімова В. В. Феномен економічної самодостатності в реалізації японської моделі розвитку / В. В. Трофімова // Економічний простір. -- 2009. -- № 23/1. -- С. 43-56.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Економічний зміст категорії "ефективність національної економіки". Чинники ефективності функціонування економічної системи. Виробнича функція для національної економіки. Економічний розвиток і трансформації промислової політики у світі: уроки для України.
курсовая работа [388,0 K], добавлен 30.09.2011Формування національної економіки та ринкових інститутів. Базисні інститути національної економіки. Закономірності та специфічні особливості національної першооснови світового простору. Зниження рівня невизначеності взаємодії економічних суб'єктів.
реферат [20,0 K], добавлен 04.11.2012Приток в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу. Аналіз інвестування національної економіки. Чинники, що впливають на інвестування національної економіки. Рекомендації та шляхи покращення інвестиційної привабливості України.
контрольная работа [643,6 K], добавлен 18.10.2011Конкурентоспроможність як макроекономічна категорія. Конкурентоспроможність національної економіки, вивчення системи її чинників і показників. Аналіз динаміки конкурентоспроможності економіки України, розробка пропозицій щодо подальшого її підвищення.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.01.2012Німецька історична школа. Ф. Ліст – засновник теорії національної економіки. Перехід до неолібералізму. Ордолібералізм - теорія господарського порядку В. Ойкена. Основи соціально-ринкової економіки. Економічна думка в межах інших теоретичних течій.
реферат [21,3 K], добавлен 15.03.2011Європейський соціально-економічний реформізм і національні економічні інтереси держави. Політика національної безпеки і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки. Неофіційний сектор національної економіки України та його негативні риси.
реферат [22,2 K], добавлен 17.03.2009Регулювання національної економіки. Можливість країни в умовах ринкових відносин виробляти товари й послуги. Ефективність використання всіх економічних ресурсів і праці. Мобілізація внутрішніх чинників розвитку національної інноваційної системи.
реферат [20,0 K], добавлен 14.12.2011Показники національного багатства. Аналіз структури національного доходу. Рівень працересурсного потенціалу регіону. Природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний потенціал національної економіки. Статистичний розрахунок прожиткового мінімуму.
практическая работа [50,9 K], добавлен 03.02.2011Макроекономіка як складова економічної теорії. Причини, що спонукають до участі економіки України в міжнародному поділі праці. Принципи формування відкритої економіки. Експорт як одна з форм торговельних зв’язків національної економіки зі світовою.
реферат [23,8 K], добавлен 02.11.2009Економічні теорії та базисні інститути національної економіки. Характеристика економічного потенціалу. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки. Інституціональні чинники її розвитку. Функціонування інфраструктури національного ринку.
тест [18,3 K], добавлен 15.01.2010Поняття національної економіки, її сутність і особливості. Елементи національної економіки, характеристика. Поняття валового національного продукту держави, методи його обрахування. Механізм попиту, пропозиції та цін в функціонуванні ринкової економіки.
лекция [15,7 K], добавлен 27.01.2009Стан національної економіки України. Основні проблеми та шляхи їх подолання. Напрями формування систем керування економічними процесами. Досвід інших держав щодо розвитку національної економіки. Стратегії розвитку національної економіки України.
реферат [49,5 K], добавлен 28.03.2011Конкурентоспроможність як макроекономічна категорія. Взаємодія конкурентоспроможності і економічної безпеки. Становище України у системі глобальної конкурентоспроможності, шляхи підвищення національної економіки. Індекс глобальної конкурентоспроможності.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 07.01.2012Предмет, методологія та теорії національної економіки. Аналіз розвитку української економіки до проголошення незалежності, стратегія національної безпеки та структурні зміни у вітчизняній економіці. Особливості формування конкурентного середовища.
учебное пособие [5,2 M], добавлен 15.11.2014Поняття та об’єкти національної економіки. Її суб’єкти та структура. Національна економіка України. Макроекономіка як наука про функціонування економіки в цілому. Фактори розвитку та функціонування національної економіки. Основні функції підприємства.
реферат [23,0 K], добавлен 13.03.2010Вивчення структури національної економіки: товарний, майновий, страховий, фінансовий інформаційний ринок, ринок праці, цінних паперів. Державне регулювання економікою. Механізм фіскальної політики. Програма, як принцип діяльності економічних агентів.
контрольная работа [2,0 M], добавлен 16.05.2010Сучасний підхід до планування і прогнозування національної економіки та його методологічні принципи. Стратегічне та економічне планування. Необхідність енергійного проведення ринкових реформ, формування оптимальної структури народного господарства.
реферат [13,6 K], добавлен 04.03.2009Поняття та склад потенціалу національної економіки. Відмінні риси природно-ресурсного, демографічного та трудового, науково-технічного, інформаційного, виробничого, екологічного, зовнішньоекономічного потенціалу. Показники економічного потенціалу країни.
презентация [2,4 M], добавлен 01.11.2012Обґрунтування теоретико-методологічних основ функціонування підприємства як суб’єкта ринкових відносин та визначення його місця в структурі національної економіки. Аналіз динаміки показників діяльності підприємництва в Україні. Шляхи подолання проблем.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 14.01.2016Теоретичні підходи та еволюцію розвитку малого підприємництва в загальній структурі національної економіки. Стан малого бізнесу в Україні та в Донецькому регіоні. Існуючі методи його фінансової оцінки. Економічний зміст підприємницької діяльності.
автореферат [129,5 K], добавлен 13.04.2009
