Феномен часу в розвитку економічних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФЕНОМЕН ЧАСУ В РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Ігор В. Кривов'язюк

Постановка проблеми. Ми звикли розглядати розвиток економічних систем у часі, а зростання чи занепад економічних систем прив'язувати до циклічності. В економічній науці прийнято вести мову про теорію економічного зростання, вказуючи при цьому, що основний шлях до довготривалого зростання -- забезпечення адаптаційної, а не аллокаційної ефективності. Результативні економічні системи породжують гнучкі інституційні структури, здатні долати потрясіння і зміни, неминучі навіть при успішному розвитку. Однак становлення таких структур -- результат тривалого процесу, а отримати високу адаптаційну ефективність у короткий термін досить складно. Тому на сучасному етапі розвитку економіки ми лише розпочинаємо виходити на шлях до розуміння того, як економічні системи функціонують у часі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження, в яких аналізується вплив чинника часу на функціонування та розвиток економічних систем, знайшли своє відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: Е. Ба- лацького [1], Т Васильєвої [3], В. Григорьєва [4], Ю. Дерев'янко [5], Н. Кожевні- кової [6], Д. Норта [11; 12], В. Полещука [8], А. Субботіна [9], Т Шевченко [10].

Вивчаючи роль часу в розвитку економічних систем будь-якого типу, слід погодитись з твердженням Е. Балацького: «В економічній науці феномен часу сам по собі ніколи не мав великого значення і вже тим більше не слугував дороговказом, який дозволяв би краще зрозуміти все, що вже зроблено людством. Досі всіх цікавлять конкретні економічні ідеї, а не їх фон, в якості якого слугує, зокрема, час» [1, 224]. Це прямо підкреслює втрату часом своєї ваги в дослідженні економічних процесів і розвитку економічних систем.

У праці А.М. Бича час трактується як «вторинний прояв реально існуючих у природі фізичних процесів, які, в кінцевому рахунку, й визначають хід усіх подій» [2, 3]. Про зв'язок часу з економічними процесами практично не йдеться.

В. Григорьєв підкреслює, що ми живемо в інформаційну епоху, коли «істотно зростає роль чинника часу, зважаючи на прискорення процесів передачі необхідних обсягів інформації з телекомунікаційних мереж, її систематизації в державних і корпоративних банках даних для прийняття своєчасних і ефективних управлінських рішень» [4]. За таких обставин неврахування чинника часу може призвести до численних збитків у системі господарювання країни.

Менеджери розглядають час як певну даність, задані межі, в яких необхідно реалізувати певні бізнес-процеси організації, вирішити завдання менеджменту, маркетингу тощо [8, 61]. Зрозуміло, що вирішити абсолютно усі завдання у встановлений час досить складно, тому слід скорочувати або бізнес-процеси, або поставлені цілі чи завдання.

Ю. Дерев'янко в науковій статті [5, 133--139] вивчає тенденції аналізу чинника часу у сучасних економічних дослідженнях.

А. Субботін стверджує, що зведення динаміки економічних процесів до циклічності призвело методологію дослідження до технічної процедури вимірювання часу в рамках завдання погодження неоднорідності економічних процесів, що прямо не відповідає ідеї універсальності часу [9, 137].

У науковій праці Т.Є. Шевченко та К.Ю. Удовіченко зазначено, що «актуальність дослідження часу як економічної категорії, а також форми економічного часу, визначається необхідністю виявлення закономірностей розвитку господарюючих суб'єктів в умовах сучасної економіки, тому виникає наполеглива необхідність у виявленні закономірностей, на основі яких відбувається розвиток господарюючих суб'єктів. Закономірності економічного розвитку можливо виявити лише з врахуванням тимчасової динаміки, оскільки економічні процеси є нічим іншим, як економічним рухом, який здійснюється в економічному часі і просторі» [10]. Незважаючи на те, що завдання визначення впливу чинника часу на фінансовий стан підприємства авторами статті розв'язано, вони не вивчили взаємозв'язки між різними видами економічних циклів.

Дослідження функціонування економіки в часі за весь період економічної історії проведено і відображено в праці й доповіді Д. Норта [11; 12], отримало Нобелівську премію з питань економіки.

Невирішені частини проблеми. Незважаючи на численні дослідження, що стосуються функціонування та розвитку економічних систем у просторі й часі, феномен часу лишається одним із найзагадковіших чинників, який постійно змінює свою роль у прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях розвитку і серед різних класів соціально-економічних систем (людина -- група -- підприємство -- національна економіка -- світова економіка). Зважаючи на це, вивчення цього феномену потребує значно більшої глибини.

Метою дослідження є вивчення ролі часу в розвитку економічних систем.

Основні результати дослідження. Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених [1--12] стосовно ролі чинника часу в розвитку економічних систем дозволяє виявити його двояку феноменологічну природу. Так, на різних рівнях розвитку економічних систем спостерігається різна швидкість протікання економічних процесів (люди по-різному реагують на зовнішні чинники впливу в силу свого темпераменту, зважаючись на придбання товару, різні групи людей реалізують різні завдання та з різною швидкістю, підприємства мають різні показники швидкості протікання товарообороту, національні економіки мають різні темпи економічного зростання, так само як і світова економіка в часовому вимірі тощо). Це означає, що для окремо узятого класу економічної системи характерна своя швидкість їх протікання у часі, але різна швидкість можлива і для різних окремо узятих соціально-економічних систем в межах одного класу! Можна зробити припущення, що така відмінність у швидкості протікання економічних процесів і провокує кризові явища на усіх рівнях їх прояву [7].

Водночас слід брати до уваги й чинники впливу на швидкість протікання економічних процесів. Так, Д. Норт у своїй доповіді «Функціонування економіки в часі» зазначав: «Швидкість економічних змін залежить від інтенсивності процесу пізнання, а їх спрямування -- від очікуваних вигід, пов'язаних із надбанням тих чи інших знань» [11]. Розуміння ним економічних змін у світі знайшло своє подальше відображення в праці [ 12].

Зрозуміло, що всі змінні і параметри економічної системи постійно змінюються. Отже, з плином часу змінюється величина критичних точок і місце економічної системи щодо цих точок. Звідси випливає очевидний висновок: універсальні рекомендації для всіх економік і в усі часи неможливі. На перший погляд, такий висновок цілком природний. Однак це не так [1, 231].

З плином часу в економічній системі відбувається два взаємно протилежних процеси. З одного боку -- впорядкування, що виникає за рахунок побудови організаційної структури, ідентифікації бізнес-процесів, з іншого -- зростання ентропії, основним джерелом якої є зовнішнє середовище організації, тобто окремі частини підсистем починають розвиватись з різними швидкостями. Це може бути викликано і об'єктивними причинами, пов'язаними з необхідністю надання окремим частинам системи (підсистем) певної самостійності, в іншому випадку вони будуть не здатні вирішувати завдання, що стоять перед ними [8, 63]. Те ж саме, на нашу думку, характерне й для процесів функціонування та розвитку різних класів соціально-економічних систем.

Така двоякість феномену часу позначається й на зміні його властивостей (табл. 1).

Завдяки своїм властивостям, час характеризує не тільки кількісні, але й якісні зміни в стані різних видів матерії. Не є винятком економічні процеси. Саме час дає можливість виміряти будь-які форми руху і різнорідні процеси, з'ясувати внутрішні зміни в стані досліджуваних об'єктів, проникнути в сутність економічних явищ і процесів, зрозуміти закономірності їх розвитку.

Таблиця 1. Двояка природа феномену часу у його властивостях відносно функціонування та розвитку економічних систем, авторська розробка

* пояснення властивостей часу в новому розумінні є предметом окремої наукової статті, тому тут наведено лише тезове роз'яснення.

Економічні функції, що виконує час, у класичному розумінні найчастіше мають речову природу [3, 292--308]:

1. Простір людського розвитку. Її характеризують такі властивості часу, як односпрямованість, одновимірність, упорядкованість, безперервність і необоротність.

2. Кількісна міра різних речей. Її характеризують такі властивості, як одновимірність та упорядкованість.

3. Характеристика якості проходження економічних процесів. При цьому використовуються властивості однорідності, одновимірності і безперервності часу.

4. Якісна характеристика різних товарів і послуг. Тут використовуються властивості необоротності й односпрямованості часу.

5. Кількісна і якісна характеристики динаміки економічного руху (розвитку). При цьому використовуються властивості безперервності і необоротності часу.

6. Середовище ритмічності економічних процесів. Його характеризують такі властивості, як безперервність і незворотність часу.

Урахування чинника часу для оцінки та прогнозування розвитку економічних процесів має велике значення. Так, «темпоральний аналіз системи повинен у першу чергу починатися з виділення в даній економічній системі протікаючих в ній тимчасових процесів, тобто визначення бізнес-процесів з урахуванням параметра часу, а також динаміки цих процесів. Основними інструментами в цій ситуації є: кореляційно-регресійний аналіз і динамічне програмування. Потім необхідно провести дослідження швидкості протікання цих процесів і можливості їх синхронізації. Особливо це важливо для підвищення ефективності маркетингової діяльності підприємства. Це пов'язано з тим, що необхідно синхронізувати життєвий цикл розвитку організації з життєвими циклами товарів і послуг, що випускаються даною організацією» [8, 61-62].

Прояв нехарактерних часу функцій та його двояка природа у нових властивостях відносно розвитку економічних систем спричиняють виникнення кризових явищ і порушення циклічності розвитку економічних процесів, що спостерігається впродовж останніх 5--7 років у світовій економіці.

Феномен часу в розвитку економічних систем лишається не до кінця вивченим явищем в економічній теорії. Це пояснюється його двоякою природою і зміною властивостей під тиском внутрішніх і зовнішніх чинників впливу на процес функціонування економічних систем.

Різна швидкість розгортання економічних процесів у часі в економічних системах різного класу спричиняє загострення кризових ситуацій, зростання частоти їх виникнення та глибини прояву.

Подальші розвідки мають бути спрямовані на розкриття взаямозв'язку між темпами економічного зростання у світовій економіці та окремих країнах світу з метою виявлення ентропії соціально-економічних систем.

швидкість час економічний

Література

1. Балацкий Е.В. Понятие времени в экономической науке // Вестник Российской академии наук.- 2005.- №3, Т. 75. - С. 224-232.

2. Бич А.М. Природа времени: Гипотеза о происхождении и физической сущности времени. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Астрель, 2002. - 288 с.

3. Васильєва Т.А. Фактор часу і його вплив на економічні показники // Економіка підприємства: Підручник / Т.А. Васильєва, С.В. Лєонов, Л.Г. Мельник, Ю.М. Дерев'янко; За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. - Суми: Університетська книга, 2012. - С. 292-308.

4. Григорьев В.П. Время как фактор развития информационной экономики и повышения конкурентоспособности производства // Проблемы современной экономики.- 2002.- №3/4 // www.m-economy.ru.

5. Дерев'янко Ю.М. Тенденції аналізу фактору часу у сучасних економічних дослідженнях // Механізм регулювання економіки.- 2012.- №3. - С. 133-139.

6. Кожевникова Н.В. Фактор времени в системе экономической устойчивости хозяйствующих субъектов: Дис... канд. экон. наук: 08.00.01. - Йошкар-Ола, 2004. - 154 с.

7. Кривов'язюк І.В. Функціонування та розвиток підприємств в умовах кризи: системно- аналітичний підхід: Монографія. - Луцьк: ЛНТУ, 2012. - 392 с.

8. Полещук В.И. Исследование времени экономической системы // Проблема времени в культуре, философии и науке: Сборник науч. трудов / Под ред. В.С. Чуракова. - Серия: Библиотека времени. Вып. 3. - Шахты: ЮРГУЭС, 2006. - C. 61-63.

9. Субботин А.И. Философско-методологические проблемы моделирования времени: когнитивный подход // Южно-российский форум.- 2012.- №1. - С. 128-138.

10. Шевченко Т.Є., Удовіченко К.Ю. Вплив фактору часу на фінансовий стан підприємства // Ефективна економіка.- 2012.- №12 // www.economy.nayka.com.ua.

11. North, D.C. (1993). Economic Performance through Time. Lecture to the memory of Alfred Nobel, December 9, 1993 // nobelprize.org.

12. North, D.C. (2010). Understanding the Process of Economic Change. Princeton University Press. 200 р.

Размещено на Allbest.ru