Методичне забезпечення розвитку галузей аграрного сектору економіки

де N - кількість господарств, що виробляють кінцевий продукт споживання; Si - площа водойм (га), лотків, садків, басейнів (м2) окремо взятого і-ого рибницького господарства, а Ri - його рибопродуктив- ність (маса готової продукції, що отримана з одиниці площі), ц/га, кг/м2; L - обсяг вирощування рибопосад- кового матеріалу; T - технології відтворення та вирощування модельних об'єктів аквакультури; G - обсяг фінансової підтримки рибогосподарського виробництва; К - обсяг імпорту риби та рибної продукції [10].

Методичне значення формули (1) полягає у демонстрації логічної сутності ідеального стану економічної організації виробництва. Причому величини Ri є функціями обсягу вирощування рибопосадково- го матеріалу L та технологій Т, що використовуються у виробництві (використання мінеральних добрив, штучних кормів, ущільнення посадки риби тощо).

L та T, в свою чергу, залежать від обсягу фінансової підтримки G, що виділяється для галузі (як державна підтримка, так і приватні інвестиції або частина прибутків, що вкладаються у подальший розвиток рибогосподарського підприємства). Розрахунок показника (F0) можна провести на досить широкій визначальній базі відповідно до специфіки аквакультурного виробництва із застосовуванням коефіцієнтів обсягу державної фінансової підтримки рибогосподарського виробництва. Тож, важливим етапом дотримання перспективних заходів з розвитку суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури є визначення обсягів вирощування рибопосадкового матеріалу. Першим етапом є підготовка плідників до нересту з урахування сучасних тенденцій і нагромадженого досвіду. Перш за все зауважимо, що нерест риб - це процес відкладання ікри самицями з подальшим заплідненням їх молочком самців. Підготовка плідників до нересту починається із розвантаження зимувальних ставів з плідниками та їх посадки у нерестові стави рибницького господарства. Також проводиться бонітування племінного матеріалу риби, його розподіл за видами та статтю.

Провівши наукові дослідження, було розроблено і запропоновано до використання Відомість про наявність маточного поголів'я (за видами риб), форма № А-03, де рекомендується відображати загальну наявність стада плідників. Результатом проведеної роботи стало офіційне затвердження форми № А-03 Наказом Мінагрополітики № 362), яка складається у двох примірниках. Слід відмітити, що у відомості окремо за племінними самками і самцями вказують: у графах 1-5 - дані про вихід риби із зимівлі: вік, кількість (шт.), загальну масу (кг), % виходу, середній приріст за літо (кг); у графах 6-8 - вік риби, переведеної з інших груп, її кількість (шт.) та масу (кг); у графах 9-11 - дані про куплені чи отримані в обмін плідники, їх вік, кількість (шт.) та масу (кг); у графах 12 та 13 - загальну кількість отриманої риби (шт. та кг); у графах 1429 - кількість вибулих плідників даного виду у розрізі різновікових груп; у графах 30-31 - дані щодо наявності маточного поголів'я на кінець звітного року (шт. та кг). Після складання Відомість підписується керівником структурного підрозділу, головним рибоводом

T(G))] + K?

(рибоводом), матеріально відповідальними особами (тобто особами, які виконують роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданого їм маточного поголів'я риб), економістом, бухгалтером та затверджується керівником підприємства (або фізособою - підприємцем). Наступного дня після затвердження керівником перший примірник відомості передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у справах рибовода. Після підготовки плідників до нересту проводиться нерестова кампанія, яка триває не більше 25-30 днів. Спочатку отримують потомство від білого амура та білого товстолобика, а через 10-15 днів - від строкатого товстолобика, як найбільш теплолюбного виду. Для того, щоб прискорити виділення плідниками зрілих статевих продуктів та для переходу рослиноїдних риб у переднерестовий стан (тобто для стимулювання розвитку статевих продуктів), плідникам риб роблять дворазові ін'єкції з використанням гіпофіза (гіпофізарні ін'єкції). Слід відмітити, що ціна 1 г гіпофізу сазана, ляща або карася на ринку становить 2300-3000 грн, а під час проведення інкубаційної роботи - до 4000-4500 грн. Тому ефективний розрахунок витрачання гіпофізу під час даного етапу роботи значно впливає на фінансовий результат діяльності рибницького господарства.

Для ефективного здійснення процесу виробництва, наступною задачею було здійснення розрахунку оптимальних норм витрат гіпофізу та їх порівняння з допустимими нормами. Тому для розрахунку витрат сухої речовини гіпофіза на 1 кг маси самок білого амуру у першій половині нерестової кампанії оптимальні норми витрат гіпофізу мають становити 5-6 мг/кг, а допустимі - 3-7 мг/кг; у другій половині нерестової кампанії 3-4 та 2-5 мг/кг; для білого товстолобика у першій половині нерестової кампанії 5-6 та 3-7 мг/кг; у другій половині 3-4 та 2-5 мг/кг; строкатого товстолобика у першій половині нерестової кампанії 5-6 та 4-7 мг/кг; у другій половині - 3-4 та 2,5-6 мг/ кг. Витрати сухої речовини ацетонованих гіпофізів на 1 кг маси самців білого амуру має становити 4050% та 30-60% від дози самки; білого товстолобика 40-50% та 30-60%; строкатого товстолобика 50-60% та 40-80% відповідно. Кількість гіпофіза, яку вводять самцям під час попереднього ін'єктування (% від вирішального ін'єктування) має становити за оптимальними нормами 12-20%, за допустимими 25-30%. Кількість суспензії, яку застосовують плідникам під час гіпофізарного ін'єктування масою до 5 кг, під час першого ін'єктування самкам за оптимальними нормами становитиме 0,5-1 мл, під час другого ін'єктування (самкам і самцям) за оптимальними - 1 мл, а допустимими - 1,5 мл; масою понад 5 кг під час першого ін'єктування самкам - оптимальні норми - 1 мл, під час другого ін'єктування (самкам і самцям) - 1,5-2 мл. Ікру, одержану від однієї самки, осіменяють спермою від 3-4 самців, з розрахунку 3-4 мл на 1 кг ікри. Для обліку ікри визначають її кількість. Це можна зробити за допомоги одного із таких методів: об'ємного, застосувавши мірні кухлики різної ємності: 0,25 л, 0,5 л або 0,1 л. Знаючи, скільки ікри вміщується у мірному кухлику, визначають її загальну кількість у даній партії. Для цього кількість мірних кухлів помножують на кількість ікри у кожному з них; вагового, при якому підраховують кількість ікри за певними наважками, переважно в діапазоні від 0,5 до 1 г. Тож, знаючи, скільки ікри вміщується у прийнятій наважці, обчислюють її загальну кількість у даній партії; поштучного (рахункового), підрахувавши ікру поштучно. Цей метод застосовується тільки для підрахунку невеликої кількості ікри. У такий спосіб розраховують ту кількість, яка необхідна для ведення селекційно-племінної роботи. Після проведення усіх необхідних заходів ікру розміщують у спеціальні інкубаційні апарати, а плідників після отримання від них зрілих статевих продуктів висаджують на нагул у стави. У кожний інкубаційний апарат поміщають ікру від однієї самки. Оскільки нерест у рослиноїдних риб буває розтягнутим, потрібно, щоб до апаратів потрапляла ікра, близька за стадією розвитку даного виду риби. Вихід 3-4-добових личинок від заплідненої ікри за допустимими нормами має бути не нижчим 40-80%, а за оптимальними - 50%. Так, вихід личинок від однієї самки білого амуру за допустимими нормами становить 100-500 тис. шт., а за оптимальними - 175-200 тис. шт.; білого товстолобику відповідно 75-600 тис. шт. та 175-200 тис. шт.; строкатого товстолобику - 100-750 тис. шт. та 250-300 тис. шт.

На практиці існує проблема документального оформлення процесу риборозведення. Тому для цього запропоновано використовувати розроблені спеціальні форми: Журнал отримання статевих продуктів від маточного поголів'я (форма № А-04, затверджена Наказом Мінагрополітики № 362). У ньому залежно від статі відображається: вид риби та її вік, час і доза попередньої та дозволеної ін'єкції, дата і час відбору ікри та її кількість (г і тис. шт.). Сторінка журналу за кожну дату підписується рибоводом і робочим інкубаційного цеху; Журнал спостережень за інкубацією ікри (форма № А-05, затверджена Наказом Мінагрополітики №362, рис. 1), записи в якому здійснюються щодобово під час необхідних операцій.

Код згідно з ЄДРПОУ Іреєстраційнідї номер облікової картки платника податків / серія га номер папгорта 235315 S3 Структурний підрозділ Шєечєнкоеє

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник суб'єкта господарювання (юридичної особи)! фізична особа - підприємець Семеняка (підпис) «16» червня 2014 р.

ЖУРНАЛ спостережень за інкубацією ікри Почато: «23» травня2014 р. Закінчено: «їй» черЕкд 2014 р. У журналі пронумеровано та прошнуровано 9 аркушів. \1 П. Ріібовод Голінка Голінка Л. І. (пос ад а) (підпік} (ініці али т а прізвище) «І б » Об 201+ р.

Журнал спостережень за інкубацією ікри [з урахуванням авторських розробок]

Слід ураховувати, що сторінка журналу за кожну дату підписується рибоводом і робочим інкубаційного цеху. Крім того, авторами доповнено форму журналу і запропоновано ввести стовпчик 11 для розрахунку відсотку виходу ікри, що свідчитиме про ефективне або неефективне здійснення на проведення нересту витрат гіпофізу, як одного із важливих чинників визначення економічної ефективності діяльності суб'єкта аквакультури. Дані цих журналів використовуються для складання Акта про результати інкубації ікри (форма № А-06, затверджена Наказом Мінагропо- літики № 362, рис. 2).Форма № А-06 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної по лігпкп т а пр од се о ль сгв а України

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник суб'єкта господарювання {юридичної особи} / фізична особа - підприємець Семеняка (підпис) «05 я червня 2014 р.

Код згідно з ЄДРПОУ /реєстр ацігшшї номер облікової картки платника под аткІБ / серія та номер паалорта 2.353 15 S3 Стриктурний підрозділ Шєечєнкоеє

Акт про результати інкубації ікри [авторська розробка]

Даний акт складається у двох примірниках спеціально створеною комісією після пересаджування личинки, отриманої від кожної партії ікри. До складу комісії, як правило, входять: керівник структурного підрозділу, головний рибовод, відповідальна особа, бухгалтер та ін. В акті вказують: період проведення інкубації ікри, вид рослиноїдних риб - самок, їх вік та кількість (шт.); кількість закладених апаратів, їх назву та об'єм (л); вихід личинки риби (тис. шт., середня маса (г), % виходу), а також обсяги реалізованої ікри (тис. шт. і тис. грн). Крім того, після завершення всього процесу підрощування на всі об'єкти, з урахуванням даних вказаних вище журналів, комісія складає у двох примірниках Акт про результати підрощування личинки (форма № А-08, затверджена Наказом Мін- агрополітики № 362). У ньому вказують: у графі 1 - вид риб; у графах 2-5 - номери ставів (категорію), садків, басейнів, лотків, їх площу (га/м2), середню глибину (м), вік личинки (дні); у графах 6 та 7 - кількість посаджених личинок (тис. шт., тис. шт/га, тис. шт/м2); у графах 8-12 - строки підрощування, кількість виловленої личинки (тис. шт.), їх середню масу (г) та вихід (%). Складені акти (форми № А-06 та № А-08) підписуються усіма членами комісії та затверджуються керівником підприємства (або фізособою - підприємцем). Наступного дня після затвердження перший примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, а другий залишається у справах головного рибовода. В удосконаленій нами формі А-06 (див. рис. 2), вперше передбачено реалізацію ікри не тільки в тис. шт, але й у тис. грн., а також вихід отриманої личинки у відсотках. Також в форму А-06 введено коди синтетичного обліку, що значно полегшує контроль за здійсненням процесів виробництва. виробництво аграрний економіка риба

Відпускання личинок риб з інкубаційного цеху на подальше їх вирощування у ставах пропонуємо відображати у Акті про зариблення (форма № А-10, затверджена Наказом Мінагрополітики № 362). Реалізація личинки рослиноїдних риб іншим підприємствам оформляється Накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № ВЗСГ-8, затверджена наказом Мінагрополітики від 21.12.07 № 929). В обліку на початковій стадії вирощування рослиноїдних риб слід використовувати субрахунки «Вирощування рибопосадкового матеріалу» за стадіями «Вирощування мальків» та «Вирощування цьоголітки»), «Інкубаційно-селекційна робота»; «Плідники» та «Поточні біологічні активи». Після завершення стадії «Вирощування мальків» витрати, пов'язані з утриманням плідників риб, отриманням личинки риб та їх посадкою у вирощувальні стави, списуються зі стадії «Вирощування мальків» на стадію виробництва «Вирощування цьоголітки». Вказані пропозиції дають змогу оптимізувати інформаційно-аналітичне забезпечення процесів виробництва та сприятимуть отриманню реальних інформаційно-аналітичних даних для складання прогнозів розвитку галузі, зниження її імпортозалежності. Враховуючи вищеви- кладене, у даному дослідженні наведемо прогноз виробництва продукції аквакультури, попередньо врахувавши достатні обсяги виробництва вітчизняного рибопосадкового матеріалу за оптимістичним та песимістичним сценаріями та спираючись на дані Державної цільової економічної програми розвитку рибного господарства України на 2012-2016 рр. і Концепції розвитку рибного господарства України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1003-р у частині прогнозування обсягів виробництва. Складова імпорту була прогнозована, виходячи з необхідності зміни її структури в напрямі зменшення імпорту риби, шляхом зростання обсягів внутрішнього виробництва продукції аква- культури, прагненням збалансувати споживання риби за видами, уникнення неякісного імпорту (рис. 3).

Прогноз розвитку ринку рибної продукції аквакультури в Україні

Отже, вилов у внутрішніх водоймах відображено у тис. т (Y, ліва шкала). Імпорт риби та рибної продукції позначено також як Y (права шкала). Вісь Х відображає періоди динаміки розвитку ринку рибної продукції в Україні за роками. За всіма характеристиками модель придатна. За критерієм Фішера модель адекватна - імовірність значущості емпіричного значення критерію р=0,0004<0,05 (0,05 - загальноприйнятий рівень значущості). За критерієм Стьюдента значущими є вільний член та коефіцієнт при х - імовірність їх значущості менша за 0,05. Таким чином, коефіцієнти регресії значущі. Очікуване значення вилову у внутрішніх водоймах становить 43 тис. т. Проте це не задовольняє потреби населення. Для досягнення прогнозного рівня виробництва риби необхідним є повне використання виробничих потужностей та зниження ціни на електроенергію для галузі. Також важливою умовою зростання обсягів вилову риби у 2016 році до 68 тис. т є також збільшення ри- бопродуктивності водойм до рівня 15 ц/га. За умови досягнення такого рівня рибопродуктивності залучені у виробництво ставові площі мають становити 223,2 тис. га, площі водойм-охолоджувачів - 15 тис. га, які, крім спорудження на їх базі садкових та басейнових господарств, можна додатково використовувати для випасного нагулу цінних об'єктів аквакультури, що, за розрахунками, можуть мати рибопродуктивність 5-8 ц/га. Поряд із цим необхідно відновити матеріально- технічну базу тепловодних господарств, а це близько 150 тис. м2 садків та 600 тис. м2 басейнів.

Висновки

Отже, враховуючи викладене, зробимо такі узагальнення:

1. З метою збільшення та якісного поліпшення рибних запасів, удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення господарської діяльності, рибницьким підприємствам, які працюють за дволітнім циклом, слід використовувати наведені у роботі запропоновані оптимальні норми витрат на відтворення рослиноїдних риб за видами для дотримання та взаємоузгодження з положеннями абзацу 26 та 43 ст. 9 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 [10].

2. Для реального відображення витрат на виробництво рибопосадкового матеріалу рослиноїдних риб рекомендується використовувати розроблені автором уніфіковані спеціальні форми первинної документації для оформлення процесу риборозведення. Так, графи 25-31 форми № А-03, графа 9 форми № А-06, графи 14 та 15 форми А-08 є підставою для заповнення форми звітності № 1 А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20 р.» [9], затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.12 № 141, яку рибницькі господарства мають заповнювати за показниками 2014 року.

3. Прогнозовані обсяги вилову у внутрішніх водоймах у 2016 році 43 тис. т. не задовольнять потреб населення. Необхідне поновлення рибних ресурсів повинно відбуватися швидше, ніж їхнє виснаження. Для досягнення прогнозних даних вилову риби та інших водних біоресурсів у 2016 році в 68 тис. т. слід забезпечити функціонування системи масового виробництва молоді риб та використання у виробничому процесі рибопосадкового матеріалу високої якості, здійснювати фінансування діяльності щодо створення генофондних колекцій у вигляді маточних стад об'єктів культивування. Важливою умовою зростання обсягів вилову риби є також збільшення рибопродуктивності водойм до рівня 15 ц/га. За умови досягнення такого рівня рибопродуктивності залучені у виробництво ставові площі мають становити 223,2 тис. га. Площі водойм-охолоджувачів - 15 тис. га, які, крім спорудження на їх базі садкових та басейнових господарств, можна додатково використовувати для випасного нагулу цінних об'єктів аквакультури. Поряд із цим необхідно відновити матеріально-технічну базу тепловодних господарств, а це близько 150 тис. м2 садків та 600 тис. м2 басейнів. Вказані заходи сприятимуть досягненню індикаторів розвитку галузі, визначених у затвердженій Постановою Кабінету Міністрів “Державній цільовій економічній програмі розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки” від 23.11.2011 № 1245.

Перелік використаних джерел

1. Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку рибного господарства на 20122016 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1245 // Офіційний вісник України. 2011. - № 95. - С. 70.

2. Про аквакультуру: Закон України від 18.09.2012 № 5293-VI (чинний з 01.01.2013 р.) // Офіційний вісник України. - 2012. - № 79. - С. 26.

3. Про затвердження спеціальних форм первинної документації для суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури: наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.12 р. № 362, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.07.2012 № 1126/21438

4. Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2003 № 621 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 18. - С. 64.

5. Про Стратегію економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки: Указ Президента України від 28.04.2004 № 493 // Президентський вісник. - 2004. - № 7.

6. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 285-р // Офіційний вісник України. - 2007. № 37. - С. 241.

7. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 № 1158 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 73. С. 7.

8. Альбом спеціалізованих форм первинної документації для підприємств аквакультури / Н.М. Вдовенко. - К. : Вітас ЛТД, 2012. - 56 с.

9. Про затвердження форми звітності № 1А-риба (річна) "Виробництво продукції аквакультури за 20_р." та інструкції щодо її заповнення: Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № 141, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.04.2012

10. Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів: Закон України від 08.07.2011 № 3677-VI // Офіційний вісник України. - 2011. - № 59. - С. 120.

11. Андрющенко А.І. Ставове рибництво / А.І. Андрющенко, С.І. Алимов - К. : НАУ, 2008. - 636 с.

12. Кваша С.М. Наукові засади державного регулювання розвитку аквакультури штучних водойм / С.М. Кваша, Н.М. Вдовенко //Економіка та держава. - 2011. - № 11. - С. 12-16.

13. Стасишен М.С. Фінансово-економічні проблеми розвитку рибного господарства кримського регіону / М.С. Стасишен // Вестник СевГТУ Экономика и финансы. - 1999. - С. 165-168.

14. Стасишен М.С. Проблеми економічного розвитку галузі національного господарського комплексу України / М.С. Стасишен // Матеріали конф. “Проблеми економіки і управління залізничним транспортом”. К.: КУЕТТ, 2006. - С. 166-168.

15. Саблук П.Т. Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2001. - № 4. - С. 13-19.

16. Саблук П.Т. Основні напрями високоефективного агропромислового виробництва в Україні / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2002. - № 7. - С. 3-13.

17. Саблук П.Т. Направления реформ и инновационных процессов в АПК / П.Т. Саблук // Економіка АПК. - 2003. - № 5. - С. 150-155.

Анотація

У роботі наведено результати проведених досліджень та визначено сучасні тенденції достовірного оформлення процесів виробництва в перспективних галузях аграрного сектору економіки. Відмічено, що усі розробки мають бути узгоджені саме з вимогами нормативно-правових актів, які регулюють діяльність суб'єктів рибного господарства в галузі аквакультури. Запропоновано оптимальні нормативи відтворення деяких видів риб за видами. Розкрито механізм узагальнення інформації про результати інкубації ікри та отриманої з неї личинки для зариблення вирощувальних ставів рибницького господарства, а також документальне оформлення цих операцій для отримання повної, всебічної інформації для методичного забезпечення складання прогнозів і планів розвитку даної галузі аграрного сектору економіки. Ключові слова: аграрний сектор, держава, економіка, нормативи, прогноз, план, ресурси, розвиток.