Теоретичні аспекти дослідження економічної безпеки регіону як складника національної економічної безпеки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний хіміко-технологічний університет

Теоретичні аспекти дослідження економічної безпеки регіону як складника національної економічної безпеки

Овчаренко О.В., викладач

Анотація

У статті розглянуто та досліджено теоретичні аспекти визначення економічної безпеки регіону як складника національної економічної безпеки. Конкретизовано визначення поняття «економічна безпека регіону» як українськими, так і зарубіжними дослідниками. Визначено, що ключовими елементами цієї категорії є економічна незалежність, стабільність і стійкість регіональної економіки, а також спроможність регіону до саморозвитку і прогресу. Виокремлено чинники формування економічної безпеки регіону. Під час визначення місця економічної безпеки регіону в структурі національної економічної безпеки побудовано «піраміду рівнів економічної безпеки». Описано складники економічної безпеки на регіональному рівні, а також принципи економічної безпеки регіону. Доведено, що стан економічної безпеки оцінюється об'єктивною системою параметрів, критеріїв та індикаторів, що визначають порогові значення функціонування економічної системи.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток, економічна безпека регіону, стійкість регіональної системи, саморозвиток регіону, національна економічна безпека.

Овчаренко О. Теоретические аспекты исследования экономической безопасности региона как составляющей национальной экономической безопасности

Summary. The economic security of the region is an integral and integral part of the national security of the state, since it affects national interests, pursues goals and defines tasks at the level of state and interstate relations. It is heterogeneous in resource provision, level of infrastructure development and population distribution. The purpose of this work is to form theoretical basis for the study of the definition of "economic security of the region" and to determine its place in the structure of national economic security. In the article the theoretical aspects of determining the economic security of a region as a component of national economic security has been discussed and explored. The definition of the “economic security of a region” by both Ukrainian and foreign researchers is given. It is updated that the key points in determining this category are economic independence, stability and sustainability of the regional economy, as well as the ability of the region to self-development and progress. The factors of formation of the economic security of the region are highlighted. In determining the economic security of a region in the structure of national economic security, the author has built a “pyramid of economic security levels”. The article describes the components of economic security at the regional level, as well as the principles of economic security in the region. The author proved that the state of economic security is assessed by an objective system of parameters, criteria and indicators determining the threshold values of the functioning of the economic system. The novelty of the research consists in concretizing the definition of the concept “economic security of a region”. Economic security of the region should be understood as the provision of resources in the region (self-sufficiency, economic independence) through the integral indicator - the potential of the region. On the basis of theoretical studies in the formation of economic security of regions with a system of general national economic security, general trends in the development of regions are established, taking into account regional specialization and existing threats. The definition of regional economic security is also defined with the aim of forming a regional development strategy.

Key words: socio-economic development, economic security of the region, sustainability of the regional system, self-development

Вступ та постановка проблеми

Економічна безпека регіонів є важливим складником економічної безпеки держави. Регіон виступає структурною одиницею держави, а всі регіони разом - це й є країна. Від рівня економічного розвитку регіонів залежить у цілому економіка країни, оскільки чим більше економічно розвиненим є кожний регіон, тим більше є можливостей у держави сформувати успішну країну [1].

Інтереси регіону полягають у стабільному відтворенні та збільшенні економічного, соціального та демографічного потенціалів. Якщо ці процеси порушуються, регіон переживає соціально-економічні потрясіння і рано чи пізно переходить до розряду депресивних регіонів.

У такій ситуації йому досить складно вийти із цього стану самостійно, і тоді виникає потреба в державній або міжнародній підтримці.

Регіон служить складовим елементом економічної системи, у складі якої представлені основні показники соціально-економічної структури виробництва, для якої властива присутність певних природних і ресурсних чинників, процеси управління якої реалізують регіональні органи влади. Регіон є одним із ключових об'єктів організаційно-економічних і політико-правових відносин, спрямованих на організацію регіональної економіки, формування сприятливих умов життя й задоволення потреб населення з урахуванням специфіки його розвитку. Диспропорційність соціально-економічного розвитку регіонів неухильно зростає. Це проявляється, зокрема, через локалізацію центрів економічного зростання в обласних центрах, великих промислових містах, центрах фінансових послуг, транспортно-транзитних розв'язках. Натомість посилюються прояви «периферійності» розвитку на рівні сільських і віддалених територій [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню проблем економічної безпеки, своєчасним визначенням загроз, вибором показників і індикаторів (порогових значень), розробленням стратегії економічної безпеки на всіх рівнях займаються як вітчизняні дослідницькі колективи, так і провідні вчені-економісти, серед яких - В.В. Третя, Т.М. Гордієнко, А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазишвілі, В.Г. Федоренко та ін. Також хотілося б відзначити дослідження у цій сфері Національного інституту стратегічних досліджень, інститутів Національної академії наук: регіональних досліджень, економіки промисловості, проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, економіки та прогнозування. Але треба відзначити, що питання економічної безпеки на регіональному рівні ще потребує конкретизації та деталізації, що й актуалізує наше дослідження.

Метою даної роботи є формування теоретичних основ дослідження поняття економічної безпеки регіону та визначення її місця у структурі національної економічної безпеки.

Результати дослідження

Основними характеристиками економічної безпеки регіону вважаються: стійкість до екзогенних та ендогенних загроз; здатність регіональної економічної системи до самовідтворення чи саморозвитку; відносна економічна самодостатність; міцність зв'язків між елементами регіональної економіки; здатність до використання конкурентних переваг; відповідність рівня інвестиційної, інноваційної, фінансової, ресурсної, енергетичної та продовольчої безпеки регіону нормативному рівню; збалансованість міжрегіональних і зовнішньоекономічних відносин [3].

Безпека економіки регіону досягається, з одного боку, у результаті інтеграції в економічну систему держави, а з іншого - у результаті регіональної незалежності. В ідеалі економічна безпека регіону ідентифікується і з інтересами його населення, і з інтересами країни у цілому [4].

У силу того, що концепція економічної безпеки в Україні отримала свій розвиток у кризовий для країни період, який виявив низку внутрішніх і зовнішніх проблем, акцент у дослідженнях робився передусім на національній економічній безпеці. Проблема розуміння і забезпечення національної економічної безпеки отримала свій розвиток у низці робіт, серед яких необхідно виділити дослідження О.М. Головченко [5], А.І. Сухорукова та Ю.М. Харазішвілі [3], В.А. Предбарського [6], А.М. Гуменюка [7], а також колективну монографію «Економічна безпека України» за ред. В.Г. Федоренко, І.М. Грищенко, Т.Є. Воронкової [8].

Як відомо, у 2018 р. було прийнято Закон України «Про національну безпеку» [9]. Відповідно до вищевказаних робіт і положень Закону, національна безпека конкретизується в частині економічної безпеки. На жаль, на рівні регіонів подібних документів немає. Ми звертаємо увагу на законодавчий аспект, оскільки економічна безпека України й економічна безпека регіонів, що її становлять, пов'язані між собою. Отже, розуміння термінів і показників економічної безпеки повинно бути однаковим або логічно пов'язаним на національному і регіональному рівнях.

У табл. 1 наведено трактування поняття «економічна безпека регіону» сучасними науковцями, як вітчизняними, так і іноземними.

Необхідно також зауважити, що запропонована В.К. Сенчаговим трактовка економічної безпеки регіону, а саме «економічна безпека регіону» - це стан, в якому відсутні, зведені до мінімуму або усунені зовнішні і внутрішні загрози збереження соціально-економічного та фінансового потенціалу регіону нижче рівня добробуту його населення, є важливою для розуміння [10].

Характеризуючи поняття «економічна безпека регіону», хотілося б підкреслити, що ключовими моментами під час визначення цієї категорії є економічна незалежність, стабільність і стійкість регіональної економіки, а також спроможність регіону до саморозвитку та прогресу.

Економічна незалежність регіону проявляється в можливості контролю регіональної влади над ресурсами (у межах законодавчих повноважень), досягнення такого рівня виробництва, ефективності й якості продукції, який забезпечує її конкурентоспроможність і дає змогу на рівних правах приймати участь у межрегіональній і міжнародній торгівлі, кооперованих зв'язках і обміні науково- технічними досягненнями.

Під стійким розвитком регіону розуміється такий розвиток, за якого забезпечується збалансований розвиток економічної, екологічної та соціокультурної сфер. Стійким може вважатися тільки такий розвиток, який за збереження певних виробничих пропорцій забезпечує динамічний розвиток регіону в заданому напрямі на певний період часу [4; 21].

Здатність регіону до саморозвитку і прогресу проявляється у створенні сприятливого клімату для інвестицій та інновацій, постійній модернізації виробництва, підвищенні професійного, освітнього й культурного рівня робітників і т.д.

Таблиця 1

Конкретизація визначення поняття «економічна безпека регіону»

Рис. 1. Піраміда рівнів економічної безпеки

економічний регіональний безпека стабільність стійкість

Економічна безпека підприємства - це такий стан господарюючого суб'єкта, в якому він, за умови найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів, може запобігти або послабити загрози, знизити наслідки непередбачених обставин і взагалі забезпечити досягнення цілей в умовах конкуренції та господарчого ризику [24].

М.П. Денисенко та П.Т. Колісніченко у своєму аналізі зарубіжного досвіду щодо забезпечення економічної безпеки підприємств наголошують, що найвпливовішими засобами забезпечення економічної безпеки підприємств є створення дієвої нормативно-правової бази, застосування профілактичних заходів щодо можливих загроз, проведення політики ефективного використання кадрового потенціалу підприємства, постійно мотивуючи, оцінюючи, використовуючи знання та вміння кожного фахівця, а також використання інноваційних технологій для підвищення конкурентоспроможності підприємства [25].

Також вони вказують на необхідність проведення на мікрорівні модернізації виробничої та науково-технічної бази, посилення позицій у науково-технологічній діяльності, збільшення залежності підприємств від їхньої діяльності, постійного аналізу наявних загроз та моніторингу загроз потенційних. На макрорівні підкреслюють важливість формування та використовування такої законодавчої бази, яка буде забезпечувати ефективну діяльність українських підприємств, а також підтримувати високий рівень їхньої економічної безпеки.

До складників економічної безпеки на регіональному рівні належать [1]:

- виробничий, який характеризується наявністю ресурсної бази, умовами, що забезпечують інтеграційні процеси, сформованістю системи відтворення з урахування спеціалізації регіону;

- фінансовий, що характеризується стійкістю фінансової та регіональної бюджетної системи, здатністю забезпечити соціально-економічну стабільність і розвиток регіону;

- науково-технічний, що характеризується динамікою впровадження результатів НТП у соціально-економічну сферу, рівнем модернізації виробництва, кваліфікацією та чисельністю персоналу, зайнятого в наукових дослідженнях і розробках;

- соціально-демографічний, що характеризується рівнем соціальної диференціації суспільства, рівнем бідності, депопуляції населення, доступності освіти, культури, медичного обслуговування, житла, послуг зв'язку тощо;

- реструктуризація регіонального ринку праці, що характеризується галузевою регіональною спеціалізацією, зміною потреби у фахівцях відповідної кваліфікації, рівнем безробіття, системою завдань і функцій, що реалізовуються спеціалістами;

- громадський, який полягає у відсутності криміналізації суспільства, тіньової економіки, корупції тощо;

- продовольчий, що характеризується рівнем забезпеченості регіону продовольством, якістю продуктів харчування;

- екологічний - його порушення проявляється в перевищенні допустимих норм забруднення довкілля, у великих витратах на ліквідацію наслідків техногенних катастроф.

Основними принципами економічної безпеки регіону, на думку А.В. Колосова, є:

- забезпечення економічної безпеки регіону як складника національної безпеки;

- моніторинг та індикативний аналіз об'єктивних показників стану регіональної економіки;

- технологічне вдосконалення як умова прогресу і стійкого розвитку економіки;

- цільове управління зовнішньоекономічною діяльністю;

- ефективна взаємодія державних органів влади в ході реалізації стратегії економічної безпеки;

- проведення активної структурно-інвестиційної політики [19].

На економічну безпеку регіону, як і загалом на національну безпеку держави, впливає широкий спектр загроз (табл. 2), ідентифікація яких дасть змогу знизити їхній негативний вплив [1].

І.І. Дідович та І.Я. Фабін у своєму дослідженні пропонують поділяти регіональні чинники на дві категорії: чинники тиску й агресивні чинники. Чинники тиску - це чинники, що мають екзогенний характер, їхня дія поширюється на всі або декілька регіонів країни, їхньому негативному впливу регіон не в змозі протистояти самостійно. Агресивні чинники - це чинники, що мають ендогенний характер, їхній негативний вплив поширюється тільки на певний територіальний комплекс, і їх відхилення можна контролювати на регіональному рівні [26].

Як показує світовий досвід, найбільший ефект з урахуванням національної специфіки України може дати поєднання централізованого та децентралізованого підходів до формування регіональної економіки та забезпечення економічної безпеки, а саме:

1. об'єктом безпосереднього впливу під час забезпечення економічної безпеки на національному і регіональному рівнях повинна стати людина з її потенціалом та соціально-економічними потребами;

2. співвідношення самостійного регулювання та державного впливу має базуватися на децентралізації та державній підтримці депресивних регіонів;

3. інноваційно-інвестиційне економічне зростання національної та регіональної економіки;

4. інструментами регіонального управління повинні стати державна концепція, регіональні стратегії та програми розвитку;

5. економічна безпека повинна бути заснована на загальнонаціональному комплексі заходів, спрямованих на постійний сталий розвиток та вдосконалення економіки країни;

6. обов'язковою є наявність концептуального документа, що визначає засади національної, у тому числі економічної, безпеки [27].

Висновки

Відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», затвердженої Указом Президента, метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.

Проаналізувавши всі вищезазначені визначення, можна зробити такі висновки:

1. Економічна безпека регіону - це складова і невід'ємна частина національної безпеки держави, оскільки зачіпає національні інтереси, переслідує цілі і визначає завдання на рівні державних і міждержавних відносин.

2. Економіка регіону є складовою частиною економіки країни. Вона є неоднорідною в ресурсному забезпеченні, рівні розвитку інфраструктури і розміщення населення, тому дуже важливим є вивчення економічної безпеки кожного регіону у зв'язку з його особливостями.

3. Виходячи з вищезазначеного, економічну безпеку регіону доцільно розуміти як забезпеченість регіону ресурсами (самодостатність, економічна незалежність) через інтегральний показник - потенціал регіону.

4. Стан економічної безпеки оцінюється об'єктивною системою параметрів, критеріїв та індикаторів, що визначають порогові значення функціонування економічної системи. За межами цих значень система втрачає здатність до динамічного розвитку, конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках, стає об'єктом експансії транснаціональних корпорацій, страждає від внутрішнього і зовнішнього пограбування національного багатства країни, корупції.

Таблиця 2

Класифікація загроз соціально-економічній безпеці регіону [1]