Фактори міграції сільської молоді до міст в пострадянській Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Фактори міграції сільської молоді до міст в пострадянській Україні

Т.В. Полек (Момот)

У статті розглядаються особливості міграції сільської молоді до міст в пострадянській Україні. На основі широкого залучення статистичних даних, а також результатів авторського анкетування та глибинних інтерв'ю проводиться аналіз соціально-економічних та культурних умов проживання у сучасному селі, виділяються найбільш актуальні проблеми сільської місцевості. Основна увага приділяється визначенню факторів, які сприяють міграції сільської молоді до міст. Автором виокремлюються основні (економічні та неекономічні) та додаткові фактори міграції, що дає змогу глибше зрозуміти мотивацію молодих людей при переїзді до міста.

Ключові слова: сільська молодь, міграція до міста, фактори міграції, безробіття, цільове направлення, мотиви міграції.

Дана робота є спробою дати вичерпну картину умов життя молоді в сучасному українському селі, охарактеризувати економічні, соціальні та культурні реалії сільського простору та виокремити фактори, які змушують мігрувати сільську молодь до міст. Тема дослідження є гострою та актуальною, адже попри те, що минуло понад двадцять років після проголошення незалежності, українське село продовжує перебувати у стані кризи, а міграція молоді сягає критичного рівня.

Проблеми сільської молоді в Україні досліджувалися переважно в публікаціях соціологічного та соціально-педагогічного спрямування. Головним джерелом даної розвідки є власні польові записи автора (5 глибинних інтерв'ю із молодими мігрантами з села), результати власного анкетування, проведеного серед приїжджих до Києва та Вінниці (загалом 651 анкета), матеріали моніторингу інтернет-ресурсів (сайти районних та обласних адміністрацій, місцевої преси, молодіжних форумів), статистичні та соціологічні дані. Зокрема нами були використані дані звітів та щорічників Державного комітету статистики України. Теоретичним підґрунтям дослідження стали висновки американського економіста М. Тодаро, викладені ним у праці «Економічний розвиток».

Метою даної роботи є виявлення факторів, які спричиняють міграцію сільської молоді до міст.

Наукова новизна дослідження полягає в актуалізації вивчення саме молодих мігрантів та з'ясуванні їхньої мотивації щодо переїзду за допомогою анкетування (яке проводилося вже після міграції до міста) та глибинних інтерв'ю.

Дослідження міграції сільської молоді до міст вимагає з'ясування загальної демографічної ситуації, особливостей міграційної активності молоді та характеристики міграції із сіл у міста в умовах сучасної України. Крім того, необхідним є виявлення факторів, що сприяють підвищенню міграційної активності молодих людей.

В Україні кількість міського населення давно перевищує кількість мешканців сіл. Починаючи із 2003 і на 2014 р. міське населення в Україні зросло з 67,2% до 69,0%, сільське, відповідно, зменшилось з 32,8% до 31,1% [1, с. 163]. Загалом за 1979-2006 рр. сільська місцевість втратила 4 374 тис. осіб, і саме молодь становить більш ніж половину всіх мігрантів [2, с. 12]. Моніторинг статистичних даних свідчить, що молодь віком від 15 до 24 років становить більшу частину загальної сукупності мігрантів із сіл до міст по всьому світі [3, с. 245]. Визначальну роль у такому співвідношенні відіграють вікові особливості молодих людей: вони більше схильні до ризику, легше пристосовуються до нових умов та нових видів діяльності, мають більше амбіцій.

Загальноприйнятим у сучасній науці є поділ факторів міграції на економічні та неекономічні. На думку М. Тодаро, «Співвідношення між економічними і неекономічними факторами в прийнятті рішення про міграцію рішення неоднакове, адже попри те, що неекономічні фактори відчутно впливають на рівень міграції, більшість спеціалістів схильні вважати, що в її основі знаходяться все ж економічні причини» [4, с. 244].

Таким чином, рішення індивідуума про міграцію постає наслідком цілого комплексу причин, пов'язаних з економічною та неекономічною сферами, не останню роль серед яких займає фактор престижності міського життя.

Аналізуючи причини міграції сільської молоді до міст, пропонуємо розділити їх на два блоки: основні (економічні та неекономічні фактори) та додаткові.

Основні фактори міграції (економічні)

В Україні прийнято говорити про затяжну кризу у сільськогосподарській сфері, і хоч українська економіка вже подолала перехідний етап та стала ринковою, суттєвого покращення рівня життя в селі так і не відбулося.

За часи незалежності фактично відбулося повне падіння рентабельності малих і середніх господарств, а отже, і престижності сільськогосподарської праці [5]. Опитані нами респонденти постійно наголошують на збитковості сільськогосподарської діяльності: «Вона (земля - Т.П.) не виправдовує себе, тобто прибуток, який ти отримуєш на землі себе не виправдовує, тому що вкласти треба набагато більше. Виростити елементарну пшеницю, крім того, що тобі потрібне пальне, щоб зорати землю, тобі потрібне пальне, щоб обробити її, культивувати, тобі потрібне пальне, щоб запустити техніку, засіяти це зерно, обробити пестицидами» [6]. Вказують інформанти і на монополізацію аграрного сектора: «Якщо в тебе багато землі, тоді оці витрати вони покриють одне. Де в якої людини стільки є грошей, щоб скупити, наприклад, 1000 гектарів землі? Тоді воно оправдає себе. Чому? Тому що там, наприклад, кілька гектарів піде на те, щоб оплатити бензин. А решта - це твій голий прибуток. Нема зараз у простих звичайних людей, у звичайних фермерів, навіть купити тих кілька гектарів, щоб це все погасити. Получається що? Монополія на землю (...). Один голова колишній. Він, відповідно, має такі гроші, він скупив, він ці паї повикупляв або в оренду вони йому здають. Він може це зробити, а звичайний селянин цього не зробить» [7].

За рівнем оплати праці робітники сільського господарства завжди посідали одне з останніх місць серед робітників різних галузей господарства України. У 2014 році середня заробітна плата працівників сільськогосподарської сфери у січні-листопаді становила всього 2469 грн. [8]. Для порівняння люди, зайняті у промисловості, отримували у цей період в середньому 3947 грн. [9].

Одним з найважливіших чинників, який впливає на відтік молоді з сіл, є безробіття. Загалом по Україні рівень безробіття за методологією МОП у 2014 році становив 8% [10]. На кінець 2011 р. в середньому по країні на одне вільне робоче місце претендувало 8 осіб, однак серед працівників сільського господарства показники суттєво відрізнялись - на одне робоче місце було 43 бажаючих працевлаштуватись [11, с. 24]. Серед опитаних нами молодих людей чимало заявляли про те, що охоче повернулися б до села, якби там була робота: «В селі зараз нема куди, як то кажуть, влаштуватись на роботу, тому, насамперед, така причина, чому я не збираюсь повертатися. А якби було нормальне працевлаштування, нормальні умови на селі, дороги зробили і так далі, то я б, ясно, мене село вабить. Те, що я люблю саме село, мені сама атмосфера, ця природа мені дуже подобається» [12].

Зрозуміло, що переїзд до міста не означає автоматичного отримання високооплачуваної роботи, однак, на думку М. Тодаро, специфікою молодих мігрантів є те, що вони розглядають міграційний процес у більш тривалому часовому періоді: «Якщо мігрант розраховує на отримання роботи у більш віддаленому майбутньому, коли у нього зав'яжуться зв'язки у місті, він може проігнорувати високою ймовірністю не знайти подібної вакансії в початковий період (періоди) і зважитися на міграцію, хоча у перший час його заробіток буде нижчий, ніж у селі» [13, с. 248].

Основні фактори міграції (неекономічні)

Рівень освіти та її якість складають одну з додаткових причин міграції, що було помічено спеціалістами [14, с. 245]. Навіть за умови однакових вихідних умов, бажання людини мігрувати до міста завжди посилюється при збільшенні тривалості її освіти. Водночас спостерігається і пряма залежність між рівнем освіти та перспективами знайти роботу: чим краща освіта, тим більше шансів на хороше робоче місце.

В Україні серед різних прошарків суспільства так само існує стійке переконання у необхідності вищої освіти для отримання добре оплачуваної роботи. Показовою у цьому плані є тенденція щорічного збільшення конкурсу на вступних іспитах до вищих навчальних закладів. Так, якщо у 2005 році на 100 зарахованих до вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації було подано 129 заявок, а до ІІІ -IV рівня - 153, то у 2013 році бажаючих стало 213 і 472 відповідно [15, с. 200].

Переважаюча більшість опитаних за допомогою анкетування вихідців із села як у Вінниці, так і в столиці, заявила саме про своє бажання отримати освіту як про основну причину міграції: «Ми жили дуже добре (в селі - Т.П.), в мене була забезпечена родина (...). Тобто в мене не було десь якоїсь такої думки, що я живу погано і хочу тікати, в мене жодного разу не було. Вчитися, вчитися» [16]. У Києві відсоток осіб, які приїхали навчатись, був навіть більший, ніж у Вінниці. Іншими групами причин, які призвели до міграції були пошук роботи (13,% опитаних у Вінниці і 2,7% опитаних у Києві) та сімейні обставини (12,6% опитаних у Вінниці і 6,9% опитаних у Києві).

В Україні сільська молодь, вступаючи до вишів, має квоту на бюджетні місця. Її набір на пільгових засадах регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1159 «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» [17]. Відповідно до даної постанови вводиться порядок встановлення квоти підготовки фахівців для агропромислового комплексу, залізничного транспорту, митних органів і соціальної сфери сільської місцевості у вищих навчальних закладах. Прийом абітурієнтів до вищих навчальних закладів за встановленою квотою здійснюється на підставі цільових направлень, що видаються абітурієнтам, які постійно проживають у сільській місцевості або селищах міського типу. Після закінчення навчання випускники вищих навчальних закладів, які були зараховувані за цільовими направленнями згідно з установленою квотою, розподіляються і направляються для роботи на підприємствах, в організаціях агропромислового комплексу, залізничного транспорту, митних органах та закладах соціальної сфери села.

Втім, як стало зрозуміло майже відразу, система цільових направлень, запроваджена державою для найкращих учнів шкіл з метою сприяння сільській молоді в отриманні вищої освіти та підготовці кваліфікованих працівників у сільській місцевості, себе не виправдала. Отримавши необхідні для вступу пільги, більшість молодих людей після завершення навчання не планує повертається на роботу до села.

За нашими спостереженнями досить часто вирішальну роль у прийнятті молодими людьми рішення про міграцію відіграють батьки. Варто враховувати, що вік, у якому рідне село залишає основна частина мігрантів, це 15-17 років. Зрозуміло, що молоді люди на той час ще не зовсім самостійні, тож закономірно, що саме батьки приймають остаточне рішен ня про міграцію. Крім того, в сільській місцевості існує стійке уявлення, що для успішного майбутнього дитину потрібно «вивчити», адже «всі так роблять» і «що люди скажуть», якщо батьки не зуміють «влаштувати» кудись своє чадо.

Важливим фактором, що стимулює молодих людей до міграції, є побутові умови життя в селі. Незважаючи на зростання темпів індивідуального житлового будівництва в селі, що в цілому випереджає темпи зростання у міських поселеннях, а також вищу, ніж у містах, середню забезпеченість житлом (22,1 м2 у середньому на одного жителя у місті і 27,5 м2 - у селі у 2013 році) [18, с. 192], за якісними характеристиками і комфортністю сільське житло значно поступається міському. Більшість сільських помешкань позбавлені елементарних побутових зручностей: на 2014 рік 61,1% сільських домогосподарств мали центральне газопостачання, 46,3% були оснащені водопроводом, але лише мали 10,2% гаряче водопостачання, 45,5% - каналізацію, 39,9% ванну або душ і всього 0,6% центральне опалення [19, с. 39].

Що ж до сучасної техніки, то збільшення її кількості у мешканців як міст, так і сіл відбувається однаково високими темпами, хоча забезпечення технікою міст, безумовно, значно краще. Особливо важливим є простеження розповсюдженості у сільському побуті комп'ютерів як невід'ємних атрибутів сучасного інформаційного суспільства. На 2012 рік 16,6% мешканців села мали персональні комп'ютери і 6,3% ноутбуки, а лише за два роки до цього показники були 9,9% та 1,8% відповідно [20, с. 13]

Мобільні телефони давно стали для українців буденним основним засобом спілкування, а для багатьох і способом виходу в інтернет. Їх мають 84,3% сільських мешканців і 93,7% міських [21, с. 13]. Варто згадати і про соціальне значення мобільного телефону для сучасної молоді, адже його престижна дорога марка є свідченням статусу та успішності, що нерідко зумовлює невідповідність між рівнем життя сільської молоді та вартістю мобільних телефонів у багатьох її представників.

Вкрай незадовільним лишається рівень медичного обслуговування у сільській місцевості. На 2013 рік загальна кількість лікарняних закладів у сільській місцевості скоротилась до 114 од (у 2000 році таких закладів було 1007), кількість самостійних лікарських амбулаторій та поліклінік зменшилась з 2 321 у 2000 році до 911 у 2013, а кількість фельдшерсько-акушерських пунктів з 16 113 тис. до 14 154 тис. відповідно [22, с. 8]. Зрозуміло, що за таких умов своєчасне медичне обслуговування просто неможливе, а мізерне фінансування унеможливлює і його якість.

Складна ситуація склалась з сільськими освітніми закладами. На 2013 рік, порівняно з 1990, кількість дитсадків у сільській місцевості зменшилась із 24,5 тис. до 16,7 тис. [23, с. 405]. Кількість загальноосвітніх шкіл за відповідний період скоротилась із 15 135 тис. до 12 467 тис [24, с. 13]. Зрозуміло, що закриття освітніх закладів зумовлене зменшенням кількості сільського населення, однак темпи скорочення населення не відповідають темпам скорочення навчальних закладів.

Практично не піклується держава про забезпечення культурних потреб селян. Якщо у 1991 році у селах було 18,7 тис. бібліотек, то у 2014 році їх кількість скоротилась до 14,6 тис., з 21,0 тис. клубів лишилось 16,4 тис., а кількість демонстраторів фільмів зменшилася з 22,2 тис. до 1, 0 тис [25, с. 449].

За відсутності організованих державою місць забезпечення культурних потреб та руйнації традиційних форм дозвілля, вільний час молоді заповнюється здебільшого переглядом телевізора, комп'ютерними іграми та вживанням алкоголю. Коли ж у селі відсутній клуб, основне місце збору і спілкування молоді, цю функцію перебирає на себе магазин або кафе чи бар. Численні «генделі», «генделики» (як називають такі заклади місцеві мешканці) приваблюють молодь дешевим алкоголем (пивом) та гучною музикою: «Середньостатистична сільська молодь має дотерпіти до п'ятниці, в п'ятницю дискотеки, і по центральній вулиці кругом парка, там з десяток «генделиків», де можна «побухать». Ну і, відповідно, «діскатєка», «побухать», і так далі» [26].

Певною альтернативою беззмістовному дозвіллю молоді є робота творчих об'єднань, що існують і в сільській місцевості.

Додаткові фактори міграції

Крім основних мотивів, які стимулюють молодих людей до міграції, можемо виділити додаткові:

Бажання відповідати образу успішної людини, який пропагується у ЗМІ

Загальний рівень міграції молоді у селі.

Особисті мотиви та амбіції.

В умовах глобалізації та інформаційного суспільства вирішальну роль має вплив засобів масової інформації на світогляд молоді. Світові ЗМІ активно нав'язують аудиторії свій канон успішної людини: цілеспрямованої, здорової, привабливої, заможної та успішної. Крім того, така людина неодмінно є городянином. Постійна присутність подібного образу у масовій культурі призводить до закономірного бажання його наслідувати, а отже, місто в очах молодих вихідців з села стає ще привабливішим.

Опитані нами мігранти однозначно заявили про своє бачення міста як простору для самореалізації (73,9% опитаних у Києві і 64,9% опитаних у Вінниці). При цьому більше місто дає більше можливостей, тому і кількість тих, хто їде до столиці, щоб реалізувати свої амбіції більша, ніж тих, хто їде до провінційного міста. Респонденти коментують переваги міста наступним чином: «Мені подобається місто, там більше можливостей і... Не знаю, в селі просто якось все доволі обмежено, тут нема, наприклад, тих самих можливостей, що я можу, що є так само в місті, там, банально в спортзал ходити чи десь якісь секції, гуртки, там на різне - різне-різне.».

Друга найважливіша принада міста, на думку опитаних, полягає у насиченості культурно життя (22,6% респондентів у Києві і 23,1% респондентів у Вінниці). Найменша кількість опитаних назвала визначальною атракцією міського життя комфорт (15,2% у Києві і 29,4% у Вінниці).

Варто також зауважити, що у селах із стабільно високою міграційною активністю завжди спостерігається ланцюгова реакція, і з'являються ще більша кількість бажаючих виїхати.

Таким чином, міграція сільської молоді до міст у сучасній Україні поступово набуває критичного характеру. Це спричинене дією цілого ряду основних (економічних та неекономічних) та додаткових факторів. Серед основних слід вказати збитковість сільськогосподарського виробництва, безробіття (економічні фактори), низьку якість освіти, медичного обслуговування, поганий розвиток транспортної системи, культурної сфери, закладів дозвілля та відпочинку (неекономічні фактори). Додатковими мотивами виступає бажання відповідати канону успішної людини, нав'язаному ЗМІ, загальний рівень міграції молоді у селі та особисті мотиви й амбіції.

Джерела та література

молодь міграція фактор село

1. Україна у цифрах у 2013 році. Статистичний збірник; Державна служба статистики України / [за ред. Осауленка О.Г.] - К., 2014. - 240 с. с. 163

2. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села / [відп.ред. Е.М. Лібанова]; НАН України Ін-т демографії та соціальних досліджень. - К., 2007. - 468 с.

3. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / М.П.Тодаро; пер. с англ. под. ред. С. М.Яковлева, Л.З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 671 с.

4. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / М.П.Тодаро; пер. с англ. под. ред. С. М.Яковлева, Л. З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 671 с.

5. Кочемировська О. Регулювання зайнятості сільського населення в умовах реформування аграрного сектору України. Аналітична записка / О.Кочемировська; Національний інститут аналітичних досліджень при президентові України.

6. ПМА. Записано у серпні 2011 р. у м. Вінниця від Галини Г., 1980 р.н., уродженки с. Мітлинці Г айсинського р-ну.

7. ПМА. Записано у серпні 2011 р. у м. Вінниця від Ірини Б. 1978 р.н., уродженки м. Калинівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

8. Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2014 році;

9. Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2014 році.

10. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2014 році; Державний комітет статистики.

11. Завалевська В.О. Дослідження рівня зайнятості та безробіття сільського населення України [Електронний ресурс] / В.О. Завалевська // Продуктивність агропромислового виробництва. економічні науки. - 2013. - Вип. 23. - С. 17-25.

12. ПМА. Записано у 2013 р. у м. Київ від Богдана К., 1988 р.н., уродженця с. Сосника Іваничівського р-ну Волинської обл.

13. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / М.П.Тодаро; пер. с англ. под. ред. С. М.Яковлева, Л. З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 671 с.

14. Тодаро М.П. Экономическое развитие: Учебник / М.П.Тодаро; пер. с англ. под. ред. С. М.Яковлева, Л. З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 671 с.

15. Україна у цифрах у 2013 році. Статистичний збірник; Державна служба статистики України / [за ред. Осауленка О.Г.] - К., 2014. - 240 с.

16. ПМА. Записано у серпні 2011 р. у м. Вінниця від Наталі Ж. 1975 р.н, уродженки с. Одає Тульчинського р-ну Вінницької обл.

17. Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості. Постанова Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 р. №1159.

18. Україна у цифрах у 2013 році. Статистичний збірник; Державна служба статистики України / [за ред. Осауленка О.Г.] - К., 2014. - 240 с.

19. Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2014 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). Статистичний збірник; Державна служба статистики України. - К.,2014р. - 87 с.

20. Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування (за даними вибіркового опитування у жовтні 2012 року). Статистичний збірник; Державна служба статистики України. - К., 2013 р. - 157 с.

21. Наявність у домогосподарствах товарів тривалого користування (за даними вибіркового опитування у жовтні 2012 року). Статистичний збірник; Державна служба статистики України. - К., 2013 р. - 157 с.

22. Заклади охорони здоров'я та захворюваність населення України у 2013 році. Статистичний бюлетень; Державна служба статистики України. - К., 2014. - 92 с.

23. Статистичний щорічник України за 2013 рік; Державна служба статистики України / [за ред. Осауленка О.Г.] - К., 2014. - 534 с.

24. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2013/14 навчального року. Статистични бюлетень; Державний комітет статистики. - К., - 100 с.

25. Статистичний щорічник України за 2013 рік; Державна служба статистики України / [за ред. Осауленка О.Г.] - К., 2014. - 534 с.

26. ПМА. Записано у серпні 2011 р. у м. Вінниця від Олексія С., 1985 р.н., уродженця с. Рахни-Лісові Шаргородського р-ну Вінницької обл.

27. ПМА. Записано у серпні 2011 р. у с. Михайлівці Красилівського р-ну Хмельницької обл. від Гірного Миколи Юрійовича, 1989 р.н. уродженця с. Підцерквіне Івано-Франківської обл., переїхав у с. Михайлівці Красилівського р-ну Хмельницької обл. одразу після народження.

В статье рассматриваются особенности миграции сельской молодежи в города в постсоветской Украине. На основе широкого использования статистических данных, а также результатов авторского анкетирования и глубинных интервью осуществляется анализ социально-экономических и культурных условий жизни современной деревни, выделяются наиболее актуальные для сельской местности проблемы. Основное внимание уделяется определению факторов, способствующих миграции сельской молодежи в города. Автором выделяются основные (экономические и неэкономические) и дополнительные факторы миграции, что позволяет глубже понять мотивацию молодых людей при переезде в город.

Ключевые слова: сельская молодежь, миграция в город, факторы миграции, безработица, целевое направление, мотивы миграции.

The article deals with the peculiarities of the migration of rural youth to urban areas in post-Soviet Ukraine. The analysis of socioeconomic and cultural conditions of life in modern village including the most pressing problems of rural areas is based on the extensive involvement of the statistics and the results of the author's questionnaire and interviews. The focus is on the definition of the factors that contribute to the migration of rural youth to urban areas. The author differentiates the main (economic and non -economic) and additional factors of migration which allows to understand the motivation of young people who move to the city deeper.

Key words: rural youth, rural to urban migration, factors of migration, unemployment, target direction, migration motives.

Размещено на Allbest.ru