Участь інститутів громадянського суспільства у становленні держави соціального добробуту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

УЧАСТЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У СТАНОВЛЕННІ ДЕРЖАВИ СОЦІАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ

М.В. Грузд кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри державного управління, публічного

адміністрування та регіональної економіки

Анотація

громадянський суспільство соцальний добробут

Проведено аналіз суспільної демократії та визначено ефективність участі інститутів громадянського суспільства у становленні держави соціального добробуту. Приведено оцінки розвитку громадянського суспільства в Україні, надані міжнародними організаціями. Окреслено передумови самореалізації громадськості через соціальні інститути за умови добровільного формування інститутів на засадах самоврядування для задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини у реалізації соціального стандарту поведінки у межах ідеологічного і політичного плюралізму для побудови громадянського суспільства. Представлено аналіз динаміки інституалізації громадянського суспільства та наведено результати дослідження думки громадськості стосовно довіри до інститутів громадянського суспільства. Визначено, що для побудови держави соціального добробуту необхідна участь всіх інститутів громадянського суспільства у вирішенні гуманітарних, соціально-економічних і політико-правових завдань за раціонального використання ресурсного потенціалу суспільства для надання економічно ефективних і якісних соціальних послуг через участь громадян в ухваленні владних рішень із забезпеченням врахування інтересів різних соціальних груп населення та неполітичне представлення просування означених інтересів, поширення благодійництва та надання оперативної благодійної допомоги. Означено шляхи створення держави демократичного громадсько-публічного урядування за умови дотримання таких обов'язкових умов: сфера впливу державної влади повинна бути обмежена настільки, щоб інститути громадського суспільства могли самостійно реалізувати свої ініціативи та здійснювати діяльність із реалізації суспільних інтересів соціальних груп; держава не повинна перешкоджати здійсненню суспільної діяльності, якщо вона у правовому полі; влада держави у забезпеченні прав і свобод громадян є ефективною тільки тоді, коли є гарантії організацій громадського суспільства у запобіганні та подоланні розбіжностей інтересів і цілей різних соціальних груп населення.

Ключові слова: суспільство, інституалізація, громадськість, суспільна демократія, неурядові організації.

Annotation

Hruzd M. Participation of civil society institutions in the state of social welfare formation

The analysis of social democracy was conducted and the effectiveness of participation of civil society institutions in the state of social welfare formation was determined. The evaluations of the civil society development in Ukraine provided by international organizations are presented.

The preconditions for self-realization of the public through social institutions are outlined in the context of the voluntary formation of institutions on the basis of self-government in order to meet the material and spiritual needs and persons' interests of implementing social standard of conduct within the framework of ideological and political pluralism for the formation of civil society. The analysis of dynamics of institutionalization of civil society is presented and results of research of public opinion concerning trust in civil society institutes are presented. Was determined that for the state of social welfare formation, participation of all civil society institutions in solving humanitarian, socio-economic, and political and legal tasks in the rational use of the resource potential of the society for providing cost-effective and high-quality social services through participation of citizens in the adoption of power decisions while ensuring interests is required. various social groups of the population and non-political representation of the progress of the stated interests, dissemination of philanthropy, and provision of operational charity assistance. The ways of the state of democratic public administration creation under the following obligatory conditions are outlined: the sphere of influence of the state power should be limited so that civil society institutions can independently realize their initiatives and carry out activities for the realization of the social interests of social groups; the state should not interfere with the implementation of social activities; the state power in ensuring the citizens' rights and freedoms of effective only when there are guarantees of civil society organizations in preventing and overcoming differences of interests and goals.

Key words: society, institutionalization, public, social democracy, non-governmental organizations.

Постановка проблеми

Становлення сучасної демократичної правової держави потребує ефективної співпраці органів владних структур та інститутів громадського суспільства. Суспільна демократизація, що базується на розумній ініціативності громадян під час прийняття владою рішення та призводить до делегування кола повноважень інститутам громадського суспільства, тим самим створює конфліктність відносин суспільства і влади.

За таких умов нагальною потребою для України стає всебічне дослідження владно-суспільних відносин із метою забезпечення суспільної стабільності за чіткого означення засад демократичного регулювання взаємовідносин державної влади та інститутів громадського суспільства, що є необхідною умовою формування правоздатної системи управління.

Для побудови держави соціального добробуту необхідна участь всіх інститутів громадянського суспільства у вирішенні гуманітарних, соціально- економічних і політико-правових завдань за раціонального використання ресурсного потенціалу суспільства для надання економічно ефективних і якісних соціальних послуг через участь громадян в ухваленні владних рішень із забезпеченням врахування інтересів різних соціальних груп населення та неполітичне представлення просування означених інтересів, поширення благодійництва та надання оперативної благодійної допомоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемам формування громадянського суспільства присвячували свої праці: А. Волошина, А. Краснопільська, В. Купрій, В. Кузьменко, М. Лациба, О. Скакун, М. Ткачук та ін. Моделі взаємодії органів публічної влади та громадського суспільства пропонували С. Лейбфрид, Б. Діакон, Н. Розенблюм, О. Бєлокурова, М. Ільїн, В. Лєдяєв, О. Соловйов та ін. Але наявні проблеми реальної інституалізації елементів розвиненої соціальної інфраструктури - політичних партій, громадських об'єднань, органів самоорганізації населення та інших інститутів громадянського суспільства.

Мета статті - проведення аналізу суспільної демократії та визначення ефективності участі інститутів громадянського суспільства у становленні держави соціального добробуту за використання ресурсного потенціалу суспільства для надання економічно ефективних і якісних соціальних послуг.

Виклад основного матеріалу

Громадське суспільство існує там і тоді, де економічно та політично вільні індивіди беруть участь у державній діяльності та забезпечують свої інтереси шляхом самоорганізації. Таким чином, самоорганізація на різних рівнях суспільного життя становить сутність громадського суспільства як системи горизонтальних зв'язків.

Соціальна структура сучасного українського суспільства, її особливості та проблеми залежать від сутності та спрямованості соціальних трансформацій у суспільстві.

Реальне буття і сучасні суспільні відносини передбачають значне розширення компетентності громадськості. Сьогодні громадськість очікує від держави не тільки економічного зросту, а й безпосередньої участі у вирішенні нагальних соціальних проблем загалом. У зв'язку з цим особливої ваги набуває здатність державної влади та формальних інститутів означити власну соціальну значимість, роль і місце у суспільстві та спрямувати відповідальність громадськості у напрямі своєї діяльності.

Ознаками громадянського суспільства виступають: визнання автономної особи своїм головним суб'єктом, самоорганізація і структурування населення в народ, самореалізація громадськості через соціальні інститути, добровільне формування інститутів на засадах самореалізації та самоврядування, задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людини, рівні можливості громадян, упорядкованість і урегульованість суспільних відносин, соціальний стандарт поведінки у межах фактичних відносин, соціальне джерело побудови правової держави, середній клас як соціальна основа громадянського суспільства, ідеологічний і політичний плюралізм.

Громадянське суспільство передбачає наявність численних незалежних інститутів, котрі діють у межах права і служать бар'єром для встановлення монополії влади держави. Метою діяльності інститутів громадянського суспільства виступають спільні дії, які спрямовано на просування або відстоювання власного і водночас колективного інтересу у спосіб, визначений законом. До інститутів громадянського суспільства відносять: громадські об'єднання; благодійні організації; професійні та творчі спилки; організації роботодавців; саморегулюючі організації та організації, які здійснюють професійне самоврядування; релігійні організації; органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації; інші непідприємницькі товариства й установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Інститути громадянського суспільства забезпечують: надання якісних та економічно ефективних соціальних послуг, які не можуть забезпечити ні держава, ні бізнесові організації (шляхом вироблення інноваційних підходів до забезпечення таких послуг; поширення благодійництва та надання адресної й оперативної благодійної допомоги; неполітичне формування та відстоювання інтересів різних груп населення серед громадян у разі взаємодії з органами державної влади; участь в ухваленні рішень і забезпечення більшої ефективності рішень з огляду на врахування інтересів різних соціальних груп; організацію приватних осіб і юридичних осіб приватного права для самостійного задоволення їх інтересів без додаткових фінансових або адміністративних втрат із боку держави.

Громадянське суспільство активно сприяє процесам політичної демократизації, набуттю державою ознак правової, відстоюючи матеріальну і духовну незалежність людини від держави, домагаючись правової гарантії такої незалежності, захисту приватних і суспільних інтересів людей [1, с. 17].

Розвиток громадянського суспільства в Україні аналізують багато міжнародних організацій, які щорічно готують експертні звіти.

У звіті Freedom House наголошено, що громадянське суспільство залишається найміцнішим елементом української демократичної модуляції з акцентуванням на активному залученні українського громадянського суспільства до боротьби з корупцією та участі в незалежних право- захисних кампаніях. У звіті також йдеться про те, що саме громадянське суспільство відіграє найвизначнішу роль у просуванні реформ в Україні. Загальна оцінка України - 4,64 із 7 балів (табл. 1), що визначає її як країну з перехідним урядом або гібридним режимом [2].

Таблиця 1

Показники рейтингу демократичного розвитку України у 2014-2018 рр. (за даними Freedom House. Nations in Transit - Ukraine)