Розвиток малого та середнього бізнесу Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Артюхіна М.В. к.е.н., доц. кафедри менеджменту

В статті проаналізовано тенденції розвитку малого та середнього бізнесу Донецької області в умовах існуючого воєнного конфлікту (2014-2019 рр.). Показано, що більш ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності та фінансової стійкості підприємств малого і середнього бізнесу є створення кластерів.

Ключові слова: малий бізнес, середній бізнес, підприємництво, гранти, кластери.

Вступ

Формування економіки Донецької області, відновлення постраждалих, внаслідок воєнного конфлікту, підприємств та їх інтеграція у світовий економічний простір шляхом переорієнтації експортного потенціалу на західні ринки, вимагає вироблення нових, більш ефективних підходів до підвищення їх конкурентоспроможності і розвитку. Важливою засадою економіки регіону є мале і середнє підприємництво, яке відіграє важливу роль у підвищенні зайнятості і рівня життя населення.

Проблемами розвитку регіональної економіки та підвищення конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу займалися чимало науковців, серед яких такі провідні вчені, як: В. Авдєєнко, О. Амоша, М. Ануфрієв, Н. Брюховецька, А. Воронкова, В. Василенко, В. Геєць, В. Гнатушенко, В. Гриньова, В. Заруба, О. Кабанова, Б. Кваснюк, В. Семиноженко, та інші. Проте актуальними залишаються питання розвитку бізнесу на територіях, наближених до зон воєнного конфлікту.

Метою роботи є аналіз тенденцій розвитку суб'єктів малого та середнього бізнесу в Донецькій області.

На сьогодні малий і середній бізнес Донецької області сконцентровано в п'яти містах: Маріуполь, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут, Дружківка. Станом на 01.10.2018 кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які сплачували податки, становила 41,7 тис. осіб [1]. Розвиток малого та середнього підприємництва в Донецькій області підтримується з обласного та місцевих бюджетів. В області реалізується регіональна програма «Куркуль», націлена на фінансову підтримку (до 500 тис.грн.) найбільш перспективних та дієздатних підприємств за умови співфінансування проектів місцевими органами влади (співвідношення складало 30% - місцеві бюджети на 70% - обласний бюджет). Станом на 01.01.2019 профінансовано 134 проекти, в т.ч. 125 проектів суб'єктів малого бізнесу отримали безповоротну фінансову підтримку, на загальну суму 42,93 млн. грн. (15,37 млн. грн. - кошти місцевих бюджетів), 9 проектів отримали часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами, що надавались на реалізацію проектів, у розмірі 0,169 млн. грн. [1]. Значну фінансову та організаційну підтримку малому та середньому бізнесу Донеччини оказують і міжнародні гуманітарні організації. бізнес донецький кластер фінансовий

Проте, не зважаючи на всебічну підтримку малого та середнього бізнесу, в складних економічних умовах досягти стабільної фінансової стійкості вдається не всім підприємцям. Значна частка стартапів неспроможна вийти на достатній рівень прибутковості і закривається вже в перший рік свого існування. В таких складних умовах перспективним бачиться об'єднання підприємств малого та середнього бізнесу в кластери.

В Донецькій області, починаючи з 2015 року, з'явилися та активно розвиваються швейний, керамічний, туристичний кластери та кластер харчової переробки. Перспективними, на думку дослідників, є розміщення на Донеччині машинобудівного, гірничошахтного, металургійного та хімічного кластерів [2, с. 104]. Однак, треба звернути увагу, що зацікавленими у створенні і функціонуванні кластерів на сьогодні є саме суб'єкти малого та середнього бізнесу. Багато з них тільки започатковують бізнес, отримавши гранти від гуманітарних міжнародних організацій і мають безліч проблем з питань знаходження постачальників, організації збуту, виходу на міжнародні ринки, які не в змозі самостійно вирішити. У той час, як підприємства машинобудівної, гірничошахтної, металургійної та хімічної галузей Донеччини - це переважно великі, місто утворюючі заводи, які традиційно є самостійними гравцями на внутрішньому та зовнішніх ринках, тому не поспішають утворювати кластери.

Поява кластерів на Донеччині пов'язана з активізацією функціонування міжнародних гуманітарних організацій після подій 2014 р., які надають фінансову підтримку суб'єктам малого бізнесу. У 2015 р. в м. Слов'янськ з'являється перший на Донеччині кластер ГС «Кластер «Керамічний Край». Він виникає за ініціативи двох організацій «Союз виробників художньої кераміки Слов'янська» та громадського союзу «Донбас» з метою отримання гранту від уряду Японії на 1 млн. грн. «Керамічний край» отримує грант і створює адміністративно-логістичний центр. Керамічний кластер, в який об'єдналися більше 20 суб'єктів малого і середнього бізнесу Слов'янщини, починає займатися проблемами дослідження ринків, розробки стратегічних напрямків розвитку керамічного бізнесу міста, розробкою власного бренду, закупівлею ліній пакування продукції, виходу на зарубіжні ринки. Адміністративно - логістичний центр кластеру на постійній основі надає юридичні консультації учасникам кластеру, приймає участь у галузевих виставках, як у середині країни, так і за її межами, налагоджує співпрацю з європейськими партнерами, лобіює інтереси керамічного бізнесу в органах місцевого самоврядування.

З 2017 р. на Донеччині починає функціонувати швейний кластер ГО «Донбас Фешен Кластер» при підтримці Донецької торгово -промислової палати. Ініціаторами створення кластеру була сім'я переселенців з Донецьку, яка отримала грант на започаткування власної справи з шиття одягу. Сьогодні «Донбас Фешен Кластер» об'єднує понад 30 малих підприємств швейної галузі з міст Покровськ, Угледар, Краматорськ, Слов'янськ, Бахмут. Швейний кластер Донеччини приєднався до європейської мережі «SmartTex», яка займається організаційною підтримкою текстильних підприємств. Мережа підтримує підприємства в 6 європейських країнах, співпрацює з технічними університетами та інститутами, які досліджують текстиль. «Донбас Фешен Кластер» займається питаннями просування швейної продукції і брендів, приймає участь у виставковій діяльності, знаходить доступ до дешевих ресурсів. Так, було налагоджено співпрацю з партнерами-постачальниками, серед яких є компанія Gеtzker - сучасна ткацька фабрика світу, яка спеціалізується на виробництві нішевих та технічних тканин. На початку 2019 р. керівництво кластеру організовує навчальний центр для працівників швейної галузі, адже на сьогодні нестача у кадрах на підприємствах кластеру складає понад 100 осіб. Функціонування навчального центру планується на базі ВАТ «Швейна фабрика «Радуга» у Бахмуті. Враховуючи матеріально -технічне забезпечення фабрики створюється навчально -виробничий цех з використанням дуальної форми навчання.

З 2018 р. на Донеччині починає функціонувати кластер харчової промисловості з об'єднання 4 підприємств малого бізнесу, серед яких переробники сільгосппродуктів, виробники сирів та м'ясних виробів. Основними цілями кластеру є створення закупівельної групи, логістика, реалізація виробленої продукції, розробка маркетингової стратегії. У м. Мирноград представники кластеру організовують харчовий інкубатор - обладнаний цех для сільгоспвиробників регіону. Окрім виробництва в інкубаторі буде функціонувати освітній простір, де проводитимуться тренінги та семінари для представників харчової галузі.

Туристичний кластер Донеччини на сьогодні не має єдиної формалізованої структури і являє собою незалежну діяльність декількох об'єднань представників туристичного бізнесу. Серед яких - громадська організація «Місто щасливих людей» (заснована у 2016 р.), об'єднує власників готелів, ресторанів, баз відпочинку, дитячих таборів, продуктових та сувенірних магазинів, які територіально знаходяться у м. Святогірськ. Основними цілями ГО є застосування інструментів івент-маркетингу (організація фестивалів, свят, конференцій, семінарів тощо) для збільшення відвідувачів міста, написання грантових проектів, лобіювання державних програм покращення інфраструктури Святогірська та ін. Представники зеленого туризму та виробники сувенірної продукції Лиманщини (молодого туристичного напряму Донеччини, який розвивається завдяки зусиллям переселенців та грантовій підтримці міжнародних організацій) у 2018 р. при організаційній підтримці Донецької торгово-промислової палати ініціювали створення Комітету з підприємництва в сфері туризму, курортно-рекреаційної, ресторанної та готельної діяльності цілями якого буде формування єдиного туристичного кластеру Донеччини. Не задіяними в кластерних процесах залишаються підприємства туристичного бізнесу м. Слов'янськ та м. Маріуполь.

Під час фестивалю кластерних ініціатив, який проходив у м. Краматорськ 6 листопада 2018 р., представники малого бізнесу Донеччини розповіли про плани створення кластеру ландшафтного дизайну і рослинництва на базі ТОВ «Садовий центр «Олександрівський», промислового кластеру на базі ТОВ ВКФ «Техма», ІТ-кластеру на базі ТОВ «ІТ2.0».

Отже, головними проблемами малих і середніх підприємств Донецької області залишаються проблеми забезпечення прибутковості, знаходження нових ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності. А для цього необхідно на державному та регіональному рівнях розвивати інфраструктуру малого підприємництва шляхом створення індустріальних парків у містах, впроваджувати інноваційні та соціальні механізми створення нових робочих місць тощо, створювати громадські структури для підтримки підприємництва, удосконалювати організаційне забезпечення розвитку малого підприємництва шляхом зниження адміністративних бар'єрів, удосконалення систем реєстрації суб'єктів підприємництва та ліцензування видів підприємницької діяльності, звітності та обліку.

Список використаних джерел

1. Регіональна програма розвитку малого і середнього підприємництва в Донецькій області на 2017-2018 роки. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dn.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/266-vid-27.03.2017- programa.pdf

2. Попело О.В. Підприємницькі кластери як інноваційна домінанта модернізації економіки регіону / О.В. Попело // Регіональна економка. - 2014. - №2. - С. 95-105.

Размещено на Allbest.ru