Механізм визначення соціально-економічних каталізаторів диспропорцій розвитку регіонів на основі інструментального аналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм визначення соціально-економічних каталізаторів диспропорцій розвитку регіонів на основі інструментального аналізу

Шевченко О.В.

Диспропорційність показників розвитку є чинником, що перешкоджає стабільному соціально-економічному розвитку регіонів та формує низку загроз для створення консолідованого економічного простору в межах країни, тому їх необхідно оцінювати з метою вироблення інструментів впливу на неї. У роботі розглянуто проблему визначення чинників впливу на диспропорції розвитку регіонів. Опубліковані наукові роботи не в повній мірі відповідають потребам досліджень диспропорцій через неврахування ступенів впливу окремих показників на розвиток регіонів у динаміці. Метою дослідження є визначення основних показників, що є соціально-економічними каталізаторами нерівномірності розвитку регіонів, на основі комплексної оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

У дослідженні використано методи: таксономічний, групувань, кластерного аналізу, квартимакс, кореляційний аналіз. Запропоновано механізм, який дозволив виявити ключові фактори, що обумовлюють ступінь диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Для їх опису введені поняття соціально-економічного каталізатора та уповільнювача динаміки диспропорцій. Обчислені вагові коефіцієнти для визначення сили впливу соціальних та економічних каталізаторів на ступінь нерівномірності розвитку регіонів. Виявлено, що різницю у розвитку регіонів у більшій мірі визначають економічні фактори та показники добробуту населення.

Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегії регулювання диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Реалізована методологія оцінки та аналізу міжрегіональної соціально-економічної нерівномірності та регіональних диспропорцій дозволяє виявити ключові фактори, що обумовлюють наявність диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Дослідження факторів формування диспропорцій розвитку регіонів дозволяє сформувати системний інструментарій впливу на них.

Ключові слова: соціально-економічний розвиток регіонів, регіональні диспропорції, комплексне оцінювання, інтегральний показник, кластерний аналіз, факторний аналіз, ранжування, динаміка.

Механизм определения социально-экономических катализаторов диспропорций развития регионов на основе инструментального анализа

Шевченко О.В.

Диспропорция показателей развития является фактором, препятствующим стабильному социально-экономическому развитию регионов и формирующим ряд угроз для создания консолидированного экономического пространства в пределах страны, поэтому их необходимо оценивать с целью выработки инструментов воздействия на них. В работе рассмотрена проблема определения факторов влияния на диспропорции развития регионов. Опубликованные научные работы не в полной мере отвечают потребностям исследований региональной экономики из-за неучета учеными степеней влияния отдельных показателей на развитие регионов в динамике. Целью исследования является определение основных показателей, являющихся социально-экономическими катализаторами неравномерности развития регионов, на основе комплексной оценки достигнутого уровня в социально-экономическом развитии региональных систем Украины.

В исследовании использованы методы: таксономический, группировок, кластерного анализа, квартимакс, корреляционный анализ. В работе предложен механизм, который позволил выявить ключевые факторы, обусловливающие степень диспропорций социально-экономического развития регионов. Для описания таких факторов введены понятия социально-экономического катализатора и замедлителя развития. Вычислены весовые коэффициенты для определения силы воздействия социальных и экономических катализаторов на степень неравномерности развития регионов. Выявлено, что разницу в развитии регионов в большей степени определяют экономические факторы и показатели, которые представляют благосостояние населения. Результаты исследования могут быть использованы при формировании стратегии уменьшения и регулирования диспропорций социальноэкономического развития регионов.

Реализованная методология оценки и анализа межрегиональной социально-экономической неравномерности и региональных диспропорций позволяет выявить ключевые факторы, обусловливающие наличие диспропорций социально-экономического развития регионов. Исследование факторов формирования диспропорций в развитии регионов позволяет сформировать системный инструментарий воздействия на них

Ключевые слова: социально-экономическое развитие регионов, региональные диспропорции, комплесная оценка, интегральный показатель, кластерный анализ, факторный анализ, ранжирование, динамика.

Mechanism of defining social and economic catalyst of the regional development imbalance based on the instrumental analysis

Shevchenko O.V.

The disparity of indicators of the development is a factor hindering the stable socio-economic development of the regions and forms a number of threats to create a consolidated economic space within the country, so they need to be evaluated in order to develop the tools influencing them. The problem of determination of factors influencing the disparity of regional development is considered in the paper. Published scientific works do not fully meet the needs for research on disparities due to the failure to take into account the levels of influence of individual indicators on dynamic development of regions.

The aim of the study is to identify the main indicators that are socio-economic catalysts of the uneven development of regions based on a comprehensive assessment of the achieved level of socio-economic development of regional systems in Ukraine. There are some methods used in the study: taxonomic, grouping, cluster analysis, quartimax, correlation analysis. The paper proposes the mechanism that allows us to identify the key factors that determine the degree of disparity in the socio-economic development of regions. To describe such factors, the definition of a socio-economic catalyst and a retarder of development have been introduced. The calculated weighting factors are used to determine the force of influence of social and economic catalysts on the degree of uneven development of regions. It is revealed that the difference in the development of regions is more determined by economic factors and indicators that represent the welfare. The results of the research can be used to formulate a strategy for regulation of disparities in regional socio-economic development.

The implemented methodology for assessing and analyzing interregional socio-economic unevenness and regional disproportions allows us to identify the key factors that determine the imbalance in socio-economic development of regions. Investigation of the factors that form the disparities in regional development allows us to form the systematic tool for influencing them.

Key words: socio-economic development, regional disproportions, integrated assessment, integral index, cluster analysis, factor analysis, ranking, dynamics.

Актуальність

Регулювання соціально-економічного розвитку країни неможливе без врахування територіальних особливостей її частин, нерівномірності між ними. Наслідками наявності такої нерівномірності є відмінності у процесах відтворення продуктивних сил, реалізації проектів соціально-економічного розвитку, задоволення ключових соціальних потреб населення. У зв'язку з цим дослідження факторів формування диспропорцій у розвитку регіонів є надзвичайно важливим науково-практичним завданням, особливо в нестабільних соціально-економічних умовах розвитку України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання соціально-економічного розвитку регіонів розглядалося в багатьох наукових дослідженнях, серед яких слід виділити таких авторів, як М.О. Кизим, В.Г. Ковальчук, Н.Л. Гавкалова, Т.С. Клебанова, Л.С. Гурьянова, О.В. Захарова, О.В. Нікіфорова, Л.О. Чаговець, С.В. Ромашко та інші вчені [1-13]. Аналіз публікацій цих та інших науковців дозволив дійти висновку, що вирішення проблем регіональних диспропорцій можливе на основі всебічного уявлення про особливості соціально-економічного розвитку кожного конкретного регіону.

Постановка проблеми

З практичного погляду, найважливішими формами вивчення диспропорцій розвитку регіонів є комплексне інтегральне оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів та проведення на цій основі класифікації регіонів. У зв'язку з цим вкрай важливо ідентифікувати положення конкретного суб'єкта управління - регіону - в порівнянні з іншими регіонами та виявити множину факторів, що найбільше впливають на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Безумовно, цілий ряд публікацій вітчизняних та іноземних вчених присвячено згаданим питанням, проте ці роботи не в повній мірі відповідають нагальним потребам науки «регіональна економіка» через неврахування дослідниками ступенів впливу окремих показників на розвиток регіонів у динаміці. Це підтверджує об'єктивну необхідність подальшого дослідження та удосконалення методології дослідження означеної проблеми.

Постановка завдання і мети дослідження. Метою дослідження є визначення основних показників, що є соціально-економічними каталізаторами нерівномірності розвитку регіонів, на основі комплексної оцінки досягнутого рівня соціально-економічного розвитку регіональних систем України.

Методи проведення дослідження. У дослідженні використано методи: таксономічний - для розрахунків інтегральних узагальнених оцінок соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням нелінійності економічних процесів; групувань - для формування груп регіонів з подібними характеристиками; кластерного аналізу - для виявлення та діагностування причин зміни соціально-економічного становища регіонів та виокремлення спільних рис розвитку; квартимакс - для відбору показників, що найбільш суттєво впливають на диспропорції соціально-економічного розвитку; кореляційний аналіз - для виключення з аналізу залежних показників та тих, що подібні за змістом.

Викладення основного матеріалу

Критичний аналіз наукової літератури, присвяченої питанням регіональної економіки та диспропорцій, доводить, що понятійно-термінологічний апарат, який використовується при аналізі процесів розвитку регіонів, знаходиться в стадії становлення. Саме поняття «соціально-економічний розвиток території (регіону)» є одним з елементів аналізу і відображає розширене відтворення та поступові якісні і структурні позитивні зміни економіки, продуктивних сил, факторів росту і розвитку, освіти, науки, культури, рівня і якості життя населення, людського капіталу у певних територіальних межах. Проаналізувавши ряд визначень, які дають науковці [9-10, 14-16, 20-24], сформулюємо авторське поняття соціально-економічного розвитку регіонів: прогресивні зміни у суспільстві, що обумовлюють перехід суспільних відносин до якісно нового стану, забезпечують розширене відтворення, якісні структурні позитивні зміни економіки, продуктивних сил, рівня життя і людського капіталу, освіти, науки, культури через ефективне функціонування регіонів.

Визначення «соціально-економічний розвиток регіонів» дозволяє зрозуміти способи дослідження диспропорційності регіонів. Задача дослідження диспропорцій полягає в аналізі факторів впливу на утворення таких диспропорцій. Подібний аналіз повинен удосконалити методологію оцінювання впливу параметрів на економічний та соціальний стан регіонів для обґрунтування рішень з управління їх розвитком.

Для означення факторів, що найбільше впливають на формування диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів, введемо поняття соціально-економічних каталізаторів розвитку регіонів. Слід, однак, визначити, що нерівномірність розвитку може бути викликана як стрибком у соціально-економічному розвитку одних, так і сповільненням розвитку інших регіонів. Тому вважаємо за доцільне також ввести до розгляду даного процесу антоніму до поняття каталізатора - соціально-економічного уповільнювача диспропорцій розвитку регіонів.

Отже, соціально-економічними каталізаторами диспропорцій розвитку регіонів є соціально-економічні показники, які здійснюють найбільш позитивний вплив на зниження рівня диспропорцій соціально- економічного розвитку регіонів. Соціально-економічними уповільнювачами диспропорцій розвитку є соціально-економічні показники, які здійснюють найбільш негативний вплив на зниження рівня диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів.

Завдання дослідження диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів полягає у виявленні каталізаторів та уповільнювачів динаміки диспропорцій. Для досягнення мети пропонується використати наступну концепцію дослідження (рис. 1).

Рисунок 1. Механізм визначення соціально-економічних каталізаторів / уповільнювачів диспропорцій розвитку регіонів

Вибір показників соціально-економічного розвитку, відповідно до завдання блоку 1, безумовно, є однією з найважливіших проблем при оцінці та прогнозуванні розвитку регіонів. Чим більш повна інформація про регіональний рівень розвитку, що міститься в обраних показниках, тим кращі результати будуть продемонстровані при моделюванні та прогнозуванні. Розробкою системи показників, які дозволяють оцінити рівень соціально-економічного розвитку територій, займалися такі вітчизняні вчені, як О.А. Гейман, О.М. Крупа, Т.С. Клебанова, І.С. Савкін, А.І. Сухоруков, Ю.М. Харазішвілі, Д.В. Хапов, а також зарубіжні Л.Р. Слєпньова, Д.Д. Цірєнов, А.А. Кокоріна, Ю.В. Слєпньова, І.С. Мункуєва, Л.М. Усенко, А.М. Усенко, Т.М. Урядова, Т. О. Башкатова, С.В. Бєляєва, B. Ivanovic, Z. Radojicic, S. Isljamovic, N. Petrovic, V. Jeremic, C. Sultana, N. Aktar [9-10, 14-16, 20-24]. Аналіз існуючих підходів дозволив у результаті реалізації 1-го блоку дослідження отримати 57 показників соціально-економічного розвитку територій, які розподілені на групи залежно від позитивного (стимулятор - С) чи негативного (дестимулятор - Д) характеру впливу (табл.1).

Таблиця 1. Множина показників оцінки соціально-економічного розвитку регіонів за групами відповідно до характеру впливу

Використовуючи визначену множину показників, у блоці 2 для об'єктів дослідження, якими було обрано адміністративно-територіальні одиниці України вищого рівня (області, м. Київ, м. Севастополь, АР Крим), були розраховані інтегральні узагальнені оцінки соціально-економічного розвитку регіонів за допомогою зваженого таксономічного методу. Зазначимо, що з урахуванням нелінійності економічних процесів для розрахунку інтегрального індексу найбільш доцільним вважається використання зваженого таксономічного методу (WT):

Інтегральний індекс було обчислено спочатку для кожної групи параметрів для заданого періоду, а потім для економічного та соціального складника загалом. На основі результатів обчислень було здійснено ранжування регіонів та проаналізовано зміну їх положення відносно інших регіонів протягом досліджуваного періоду (з 2002 року по 2017 рік).

У процесі ранжування регіон з найвищим рівнем розвитку отримує ранг - 1, а з найнижчим - 27 (з 2014 року - 25). Отримані ранги наведенно у табл. 2.

Таблиця 2. Ранги регіонів на основі розрахунку інтегрального показника диспропорцій соціально-економічного розвитку за період з 2002 по 2017 рр.

Загалом, проведені розрахунки засвідчили, що різниця у соціально-економічному розвитку більшості областей незначна, причому значення показників протягом всього періоду дослідження для обласних центрів змінювалися у діапазоні 0,13-0,32, що говорить про низький рівень соціально-економічного розвитку регіонів України загалом. З метою виявлення та діагностування причин зміни соціально-економічного становища регіонів та виокремлення спільних рис розвитку відповідно до 3-го блоку алгоритму було здійснене групування регіонів за допомогою методології кластерного аналізу (рис. 2).

Результати реалізації кластерного аналізу показали, що м. Київ утворив окремий кластер з високим рівнем соціально-економічного розвитку. Донецька та Луганська області у 2017 р. також утворили окремий кластер.

Рисунок 2. Розподіл регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку за допомогою кластерного аналізу

Також із результатів кластерного аналізу видно, що більшість областей протягом всього досліджуваного періоду перебувають на одному й тому самому рівні розвитку. Так, Вінницька, Волинська, Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Чернігівська області постійно знаходяться в групі територій з низьким соціально-економічним розвитком. Ранжування цих регіонів показало, що вони не підіймалися вище 10-ї сходинки у рейтингу регіонів. Такі регіони, як Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Одеська та Харківська області кожного року потрапляли до груп із середнім рівнем соціально-економічного розвитку.

Для відбору показників, які найбільш суттєво впливають на диспропорції соціально-економічного розвитку, відповідно до блоку 4 механізму, було застосовано інструментарій багатовимірного факторного аналізу на основі методу квартимакс, який передбачає обертання факторних осей таким чином, щоб збільшити значення факторних навантажень, одночасно враховуючи якість структури усіх компонент. Остання характеристика досить важлива для подальшого використання значень факторних навантажень та питомої ваги кожної компоненти у загальній дисперсії для визначення ваг показників [19].

Для реалізації процедури факторного аналізу дані були попередньо нормовані за наступними формулами (2)-(3).

Нормування індикаторів здійснювалось за максимальним значенням для індикаторів-стимуляторів і мінімальним для індикаторів-дестимуляторів, при цьому отримане мінімальне значення ознаки перетворюється в нуль, а максимальне - в 1, тобто ознаки масштабувалися на відрізок [0, 1]. Для зіставлення отриманої інформації нормування проводилось на всьому часовому інтервалі дослідження.

Кількість виділених основних факторів визначена за допомогою графіку «кам'янистого осипу» (рис. 3), що полягає в пошуку точки, де спадання значень власних чисел сповільнюється найбільш сильно.

У ході реалізації методології факторного аналізу виділені чотири основні компоненти, що пояснюють понад 50% загальної дисперсії, та були відібрані показники з факторними навантаженнями не нижче, ніж 0,7.

З метою виключення з дослідження залежних показників та таких, що подібні за змістом, було реалізовано процедуру кореляційного аналізу (розрахунки проведено в ППП Statistica). Проте було враховано, що не завжди при високій кореляції показники дублюють інформацію, тому варто зважати на природу самих показників. Якщо показники корелюють між собою, перевага надається тому, який пояснює більшу частку дисперсію, тобто який має більше значення добутку факторного навантаження та частки загальної дисперсії.

Рисунок 3. Графік кам'янистого осипу для визначення кількості основних факторів

У результаті проведених факторного та кореляційного аналізу було обрано 15 показників, які найбільш сильно впливають на стан нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів. Десять показників відображають соціальний розвиток та всі основні аспекти соціального становища регіонів; п'ять інших показників - показники економічного розвитку. Факторний аналіз показав, що серед економічних чинників розвитку на інтегральний індекс мають вплив переважно фактори макроекономічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності. Наявність лише цих факторів пояснюється недосконалим розвитком внутрішнього ринку в Україні і відсутністю достатнього впливу приватного сектору на економіку регіонів та країни в цілому. Отриману множину показників в роботі ідентифіковано термінами соціально-економічні каталізатори або уповільнювачі нерівномірності розвитку регіонів (їх поняття наведені вище).

У табл.3 наведені соціально-економічні каталізатори та уповільнювачі диспропорцій розвитку регіонів, отримані в результаті здійсненого аналізу на попередніх кроках досліджень.

Таблиця 3. Соціально-економічні каталізатори та уповільнювачі розвитку регіонів

Із таблиці 3 видно, що показники соціальної групи s2 та s3 (Міграційний та природний приріст/скорочення населення) одночасно виступають як каталізатори (у випадку приросту кількості населення) та як уповільнювачі (у випадку скорочення кількості населення) розвитку регіонів.

Процес утворення диспропорцій через прискорення соціально-економічного розвитку регіонів внаслідок впливу факторів-каталізаторів пропонується визначати як позитивний соціально-економічний каталіз. Водночас, процес утворення диспропорцій через сповільнення соціально-економічного розвитку регіонів внаслідок впливу факторів-уповільнювачів - негативним соціально-економічним каталізом.

Для утвореної множини каталізаторів та уповільнювачів диспропорцій соціально-економічного розвитку побудуємо матрицю кореляцій, що показує наявність чи відсутність між ними тісного взаємозв'язку (рис.4). Тісним вважається зв'язок між факторами, якщо значення коефіцієнту парної кореляції близьке до 1. Отже, за результатами обчислень, каталізатор s10 тісно пов'язаний з каталізатором s36 (r=0.95), що є очевидним, оскільки середній розмір реальної призначеної місячної пенсії пенсіонерам прямо залежить від рівня мінімальної (а отже, і середньої) заробітної плати. Також спостерігається тісний зв'язок між уповільнювачем e17 (імпорт товарів та послуг) та каталізатором e9 (обсяг прямих інвестицій) у розрахунку на 1000 осіб населення, причому зв'язок є оберненим (r=-0.94), тобто збільшення інвестицій стимулює власне виробництво в регіонах, що знижує потребу в імпорті товарів.

Оскільки виявлені каталізатори та уповільнювачі зміни диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів мають різний вплив на розвиток регіонів, було вирішено визначити вагові коефіцієнти для кожного з них методом головних компонент. Перевагу цьому методу надано через те, що він, незважаючи на свою простоту, дозволяє отримати обґрунтовані значення вагових коефіцієнтів. Алгоритм передбачає реалізацію наступних трьох послідовних кроків:

Результати методології факторного аналізу та розрахунку вагових коефіцієнтів представлено на рис. 5.

Розраховані значення вагових коефіцієнтів показали, що вплив соціальних каталізаторів/ уповільнювачів на величину інтегрального індексу складає понад 60%, а економічних - близько 40% (рис. 6).

Дані рис. 4-5 показали, що найбільший вплив серед множини каталізаторів та уповільнювачів на формування диспропорцій регіонального розвитку здійснюють: імпорт товарів та послуг на 1000 осіб населення (10,4%) та прямі інвестиції на 1000 осіб населення (10,1%).

Результати дослідження дозволяють зробити висновки відносно основних властивостей соціально- економічних каталізаторів диспропорцій розвитку територій:

- активність (швидка зміна показника-каталізатора у часі);

- селективність (вибірковість впливу каталізатора на індикатори соціально-економічного розвитку);

- множинність впливу (вплив каталізатора не на один, а на декілька показників-індикаторів соціально-економічного розвитку одночасно);

- стійкість впливу (стійкість впливу каталізатора на індикатори соціально-економічного розвитку упродовж декількох періодів);

Рисунок 4. Матриця кореляцій для множини каталізаторів та уповільнювачів диспропорцій соціально-економічного розвитку

Рисунок 5. Результати факторного аналізу та розрахунку вагових коефіцієнтів

Рисунок 6. Вагові коефіцієнти соціально-економічних каталізаторів/уповільнювачів диспропорцій розвитку регіонів

- синергія дії каталізаторів (зміна рівня соціально-економічного розвитку регіону, викликаних дією декількох каталізаторів одночасно, є більшою, ніж сума змін рівня соціально-економічного розвитку регіонів, викликаних дією цих каталізаторів окремо);

- відносну легкість відтворення дії каталізатора (необхідно порівняно небагато зусиль чи засобів для забезпечення зростання соціально-економічного фактора-каталізатора, порівняно з іншими шляхами забезпечення зростання рівня соціально-економічного розвитку регіону).

Внаслідок реалізації своїх іманентних властивостей дія соціально-економічних каталізаторів прискорює основні соціально-економічні процеси у регіонах, що забезпечує зростання наявних диспропорцій розвитку. Водночас, дія соціально-економічних уповільнювачів розвитку дещо стишує ці процеси. У результаті отримуємо більш стійкі результати розвитку регіону та зменшення диспропорцій.

Врахування селективного характеру дії соціально-економічних каталізаторів дозволяє уникнути додаткового стимулювання несуттєвих факторів та тим самим знизити рівень витрат на забезпечення визначеного/встановленого рівня розвитку регіонів. Завдяки цій властивості процес соціально-економічного розвитку стає ефективнішим при зменшенні витрат на його безперервне стимулювання за рахунок фінансових інструментів державної регіональної політики - Державного фонду регіонального розвитку, субвенцій, державного замовлення, проектного фінансування, проектів у рамках державно-приватного партнерства. Ефективність дії каталізаторів проявляється ще й в тому, що завдяки їх впливу, прямого чи опосередкованого, розвиток проходить швидше у часі, що так само забезпечує скорочення рівня витрат на його стимулювання в стратегічному вимірі.

Висновки. Перспективи подальших розвідок

Сформульоване авторське визначення «соціально-економічний розвиток регіонів» дозволяє більш конструктивно дослідити механізми впливу на диспропорційність розвитку регіонів. Реалізована методологія оцінки та аналізу міжрегіональної соціально-економічної нерівномірності та регіональних диспропорцій дозволяє виявити ключові фактори, що обумовлюють наявність диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Для опису таких факторів були введені поняття соціально-економічного каталізатора та уповільнювача диспропорцій розвитку. Визначені основні властивості соціально-економічних уповільнювачів диспропорцій розвитку регіонів. Виявлено, що найбільший вплив серед множини каталізаторів та уповільнювачів на формування диспропорцій регіонального розвитку здійснюють імпорт товарів та послуг на 1000 осіб населення (10,4%) та прямі інвестиції на 1000 осіб населення (10,1%). Для опису процесу утворення диспропорцій через прискорення соціально-економічного розвит...