Давид Рікардо - визнаний лідер класичної політичної економії (до 250-річчя з дня народження)

Торгівля між країнами дозволяє їм реалізувати свої відносні (порівняльні) переваги і відмовитися від виробництва менш ефективного товару та спеціалізуватися на виробництві більш ефективного. Вчений вбачав загальну вигоду всіх країн від участі у міжнародній торгівлі (зростання національного багатства кожної країни), коли кожна країна зосередить свої зусилля у своїй сфері порівняльний переваг. На основі свого дослідження він виводить закон порівняльної переваги, суть якого зводиться до наступного: «країна повинна спеціалізуватися на виробництві якогось товару та експортувати його, якщо відмінність між витратами виробництва даного товару і вищими витратами виробництва інших товарів більша, ніж в інших країнах» [13, с. 475]. На основі цього закону Давид Рікардо визначає, що «вино потрібно виготовляти у Франції і Португалії, хліб потрібно вирощувати в Америці і Польщі, а різні металеві вироби потрібно створювати в Англії» [13, с. 475].

Зауважимо, що теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі ґрунтується на основі фритредерських поглядів її прихильників, тобто на принципах вільної зовнішньої торгівлі, без обмежень з боку держави. Завдання теорії - сприяти розвитку міжнародної торгівлі.

Особливо великий внесок зробив Давид Рікардо у «теорію оподаткування», яка є подальшим розвитком поглядів на відносини між державою і населенням. Вчений вказує на недоцільність втручання уряду у процеси суспільного виробництва і розподілу і визначав податок як частину продукту землі і праці, яка спрямовується у розпорядження уряду.

Особливу увагу науковець приділив розробці принципів оподаткування, яку започаткував А. Сміт. Зокрема, Д. Рікардо:

- доводив, що податки зменшують нагромадження, тому необхідно оподатковувати дохід, а не капітал і спадщину;

- вважав, що величина податків має бути справедливою, забезпечувати можливість їх сплати залежно від співвідношення грошової вартості доходу людини та грошової вартості товару, який вона споживає;

- був противником зростання податків і розглядав нові податки як тягар для виробництва, що спричиняє підвищення природної ціни та скорочення обсягів виробництва, змінює ціни і заважає національному капіталу розподілятися найбільш вигідним для суспільства способом;

- обстоював оптимальність рівномірного розподілу прибуткового податку;

- був прихильником ідеї про необхідність зменшення податків, оскільки високі податки є злом, яке зменшує стимули до розвитку виробництва.

Велику увагу Давид Рікардо приділив питанням економічної політики з виробленням рекомендацій щодо організації зовнішньої торгівлі, грошового обігу, розподілу доходів та оподаткування.

Висновки

Внесок Давида Рікардо в економічну науку полягає у завершенні формування класичної політичної економії, яка створила цілісну картину функціонування ринкової економіки на засадах саморегулювання.

Вчення Давида Рікардо здійснило великий вплив на всю економічну науку, збагативши її новими методами дослідження.

Заслугою вченого є доведення до логічного завершення трудової теорії вартості. Він обґрунтував однофакторне визначення вартості товару: вона залежить від кількості праці, необхідної для його виробництва.

Д. Рікардо розмежував споживну (корисність) і мінову (цінність) вартості товару та започаткував питання про розмежування праці на індивідуальну і суспільно необхідну.

Визначив поняття «ціна» як мінову вартість, виражену у грошовій формі та обґрунтував фактори, які впливають на ціну - попит, пропозиція, величина вартості товару, витрати виробництва, прибуток.

Вчений дослідив механізм розподілу доходу нації між трьома класами суспільства (землевласниками, капіталістами і найманими робітниками) з метою виявлення частки доходу кожного з них (ренти, прибутку і заробітної плати) та джерел їх надходження.

На основі своєї теорії розподілу доходів показав наявність антагоністичних протиріч між основними класами капіталістичного суспільства.Теорія «капіталу» ґрунтується на визначенні його головним фактором розвитку продуктивних сил суспільства і висновку про правомірність існування прибутку.

В теорії «порівняльних переваг» у міжнародній торгівлі Д. Рікардо доводив доцільність спеціалізації кожної країни на виробництві товарів з порівняльними перевагами та їх участі у міжнародній торгівлі.

Перспективи подальших розвідок. Водночас є низка положень у вченні Давида Рікардо, яким, на нашу думку, не приділено достатньо уваги і які потребують подальшого вивчення наукового доробку Д. Рікардо. Зокрема, йдеться про методи, які вчений використовував для дослідження економічних явищ і процесів.

Література

1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Москва : Дело Лтд, 1994. 688 с.

2. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. Москва : Экон. 1995. 137 с.

3. Злупко С. М. Історія економічної теорії. Київ : Знання, 2005. 719 с.

4. Краус Н. М. Давід Рікардо - економіст епохи промислового перевороту. Історія економіки та економічної думки. Київ : Центр учб. літ., 2014. 159 с.

5. Cremaschi, S. (2021). David Ricardo. At Intellectual Biography. URL: https:// www.researchgate.net/publication/354900306_David_Ricardo_An_Intellectual_ Biography

6. Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. Москва : Дело, Вита-Пресс, 1996. 544 с.

7. Маркс, К. Сочинения : в 30 т.; К. Маркс, Ф. Энгельс. Изд. 2-е. Москва : Госполитиздат, 1962. Т. 26; Ч. 1.476 с.

8. Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3 т. Москва : Прогресс: Универс, 1993. Т. 3, 594 с. URL: https://institutiones.com/download/books/1229- principy-ekonomicheskoj-nauki.html#google_vignette

9. Юхименко П. І., Леоненко П. М. Історія економічних учень: навч. посіб. 2-ге вид., випр. Київ : Знання-Прес, 2001. 514 с.

10. Поліщук В., Несенко П. До проблеми вартості в праці Д. Рікардо «Начала політичної економії та оподаткування». 2018. URL: http://n-visnik.oneu.edu.ua/ collections/2018/261/pdf/129-146.pdf

11. Рикардо Д. Начало политической экономии и налогового обложения. Сочинения. Москва : Соцэкгиз, 1955. Т. 1. 360 с. URL: http://www.library.fa.ru/ files/Rikardo1.pdf

12. Історія економіки та економічної думки: від ранніх цивілізацій до початку ХХ ст. : навч. посіб. ; за ред. В. В. Козюка, Л. А. Родіонової. Київ : Знання, 2011.566 с.

13. Рикардо Д. Начала политической экономии. Классика экономической мысли : соч. ; В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо, Дж. Кейнс, М. Фридмен. Москва : ЭКСМО- Пресс, 2000. 406 с.

14. Рикардо, Д. Письма к экономистам. Сочинения. Москва Соцэкгиз, 1961. Т. 5. 271 с.

References

1. Blaug, M. (1994). Ekonomicheskaya mysl' v retrospektive [Economic thought in retrospect]. Moscow: Delo Ltd, 688 p. [in Russian].

2. Zhid, Sh. & Rist, Sh. (1995). Istoriya ekonomicheskikh ucheniy [History of economic doctrines]. Moscow: Econ., 137 p. [in Russian].

3. Zlupko, S. (2005). Istoriya ekonomichnoyi teoriyi [History of economic thought]. Kyiv: Znannya - Knowledge, 719 p. [in Ukrainian].

4. Kraus, N. (2014). David Rikardo - ekonomist epokhy promyslovoho perevorotu [David Ricardo - an economist of the industrial revolution]. History of economics and economic thought. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury - Center for Educational Literature, 159 p. [in Ukrainian].

5. Cremaschi, S. (2021). David Ricardo. At Intellectual Biography. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/354900306_David_Ricardo_An_ Intellectual _Biography. DOI: 10.4324/9781003162100 [in English].

6. Mayburd, E. (1996). Vvedeniye v istoriyu ekonomicheskoy mysli. Ot prorokov do professorov [Introduction to the history of economic thought. From prophets to professors]. Moscow: Delo, Vita-Press, 544 p. [in Russian].

7. Marks, K. (1962). Sochineniya [Works]: in 30 volumes. Ed. 2nd. Moscow: Gospolitizdat, Vol. 26. Part 1,476 p. [in Russian].

8. Marshall, A. (1993). Printsipy ekonomicheskoy nauki [Principles of economic science]: in 3 volumes. Moscow: Progress: Univers, Vol. 3, 594 p. Retrieved from: https://institutiones.com/download/books/1229-principy-ekonomicheskoj-nauki. html#google_vignette [in Russian].

9. Yukhimenko, P & Leonenko, P (2001). Istoriya ekonomichnykh uchen' [History of economic studies]. Kyiv: Znannya-Press - Knowledge Press, 514 p. [in Ukrainian].

10. Polishchuk, V. & Nesenko, P. (2018). Do problemy vartosti v pratsi D. Rikardo “Nachala politychnoyi ekonomiyi ta opodatkuvannya” [On the problem of value in the work of D. Ricardo “Principles of political economy and taxation”]. Retrieved from: http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2018/261/pdf/129-146.pdf [in Ukrainian].

11. Ricardo, D. (1955). Nachalo politicheskoy ekonomii i nalogovogo oblozheniya. [The beginning of political economy and taxation]. Moscow: Sotsekgiz, Vol. 1, 360 p. Retrieved from: http://www.library.fa.ru/files/Rikardo1.pdf [in Russian].

12. Koziuk, V. & Rodionova, L. (Eds.). (2011). Istoriya ekonomiky ta ekonomichnoyi dumky: vid rannikh tsyvilizatsiy do pochatku XX stolittia [History of economics and economic thought: from early civilizations to the early twentieth century]. Kyiv: Znannya - Knowledge, 566 p. [in Ukrainian].

13. Ricardo, D. (2000). Nachala politicheskoy ekonomii. Klassika ekonomicheskoy mysli [The beginnings of political economy. Classics of economic thought]. Moscow:

14. EKSMO-Press, 406 p. [in Russian].

15. Ricardo, D. (1961). Pis'ma k ekonomistam [The letters to eonomists]. Moscow: Sotsekgiz, Vol. 5, 271 p. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru