Схема "витрати-випуск" економіки Японії: застосування для системного аналізу та моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХЕМА “ВИТРАТИ-ВИПУСК” ЕКОНОМІКИ ЯПОНІЇ: ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ТА МОДЕЛЮВАННЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ ЗВ'ЯЗКІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

В.В. Кулик, кандидат економічних наук, завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень НДФІ ДННУ "Академія фінансового управління”, Київ, Україна

Анотація

Вступ. Розглянуто схему “витрати-випуск”, застосовувану для дослідження міжгалузевого відтворення економіки Японії, щодо системного аналізу та моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України.

Проблематика. Розглянуто аналіз і моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України.

Мета - підготовка агрегованих таблиць “витрати-випуск” (далі - ТВВ) економіки України та проведення системного аналізу і моделювання міжгалузевих зв'язків вітчизняної економіки за схемою, застосовуваною урядом Японії.

Матеріали й методи. Основою дослідження стали офіційні дані Державної служби статистики України - ТВВ у основних цінах за 2013-2019 рр. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу, синтезу, групування, порівняння, балансовий, метод економіко-математичного моделювання.

Результати. Згідно із застосовуваною в Японії схемою підготовлено схему кругообігу економіки України, що випливає з ТВВ за 2019 р. На основі ТВВ України та національних рахунків (2013-2019 рр.) розроблено агреговані ТВВ вітчизняної економіки розмірністю у 13 видів економічної діяльності та 3 укрупнених сектори економіки (первинний, вторинний і третинний). Агрегування галузей економіки України за змістом відповідає агрегуванню у 13-галузевій моделі “витрати-випуск” економіки Японії. Таблиці “витрати-випуск” підготовлено в конкуренто-імпортному варіанті. З використанням агрегованих ТВВ проведено аналіз розвитку галузей української економіки. Здійснено класифікацію галузей на ключові, з прямим впливом, з оберненим впливом та ін. Проаналізовано структурні зміни ВВП за кінцевими витратами, за виробничим методом та за категоріями доходу; коефіцієнти доданої вартості, імпорту, впливу. Проведено візуальну оцінку волатильності структури ВВП.

Висновки. Здійснено аналіз і моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України. Проведено структурний аналіз ВВП України в рамках підготовлених ТВВ. Напрацювання можуть бути використані для 1) науково-навчальних цілей; 2) моделювання конкретних економічних систем, представлених відповідною ТВВ; 3) порівняльного аналізу економік України і Японії в рамках цілком зіставних ТВВ. Ключові слова: японська схема “витрати-випуск”, економіка України, економічний кругообіг, галузева структура економіки, таблиця “витрати-випуск”, види економічної діяльності, агрегування даних, системний аналіз, виробництво, моделювання міжгалузевих зв'язків, ВВП.

The input-output scheme of the economy of Japan: system analysis and modelling of the inter-branch relations of the Ukraine's economy

Volodymyr Kulyk

Ph. D. (Economics), Senior Research Fellow, SESE "The Academy of Financial Management”, Kyiv, Ukraine,

Abstract

Introduction. The scheme input-output, used for the study of inter-branch reproduction of the economy of Japan, on system analysis and modelling of inter-branch relations of the economy of Ukraine is considered.

Problem Statement. The analysis and modelling of inter-branch relations of the Ukrainian economy is considered.

The purpose is to prepare aggregated the input-output tables of the Ukrainian economy and conduct a systematic analysis and modelling of inter-branch relations of the Ukrainian economy according to the scheme used by the Government of Japan. Materials and Methods. The basis of the study was the official data of the State Statistics Service of Ukraine - the input-output tables in basic prices for 2013-2019. General scientific and special methods were used: analysis, synthesis, grouping, comparison, balance method, method of economic and mathematical modelling.

Results. According to the scheme used in Japan, a scheme of the turnover of the Ukrainian economy has been prepared, which follows from the input-output table for 2019. On the basis of input-output table of Ukraine and national accounts (2013-2019), aggregated inputoutput tables of the Ukrainian economy of 13 types of economic activity and 3 large sectors of the economy in the form of primary, secondary and tertiary sectors were prepared. The aggregation of sectors of the economy of Ukraine is substantively consistent with the aggregation of industries in the 13 sectoral model of input-output of the Japanese economy. Input-output tables are prepared in a competitive-import version. On the basis of aggregated input-output tables was analysed the development of sectors of the economy of Ukraine during 2013-2019. The classification of industries into key ones, with direct and inverse impact, etc. was carried out. Structural changes in GDP by final costs, production method and income categories were analysed as well as coefficients of value added, imports, influence. A visual assessment of the volatility of the GDP structure was carried out. Conclusions. The analysis and modelling of inter-branch relations of the economy of Ukraine is carried out. A structural analysis of Ukraine's GDP within the framework of the prepared input-output table was carried out. Developments can be used for 1) scientific and educational purposes; 2) modelling of specific economic systems presented by the corresponding input-output tables; 3) conducting a comparative analysis of the economies of Ukraine and Japan within the framework of completely comparable the input-output tables. Keywords: input-output scheme, economy of Japan, economy of Ukraine, economic cycle, sectoral structure of the economy, input-output table, types of economic activity, data aggregation, system analysis, production, modelling of inter-branch relations, GDP.

Вступ

На початку 90-х років ХХ ст. в Україні відбувалося становлення національної економічної статистики, що відповідала міжнародним нормам і стандартам. Перші міжгалузеві баланси, підготовлені Державною службою статистики України, за формою були далекими від балансів, представлених у книзі [1]. Проте статистика міжгалузевих балансів удосконалювалась, вводились галузеві класифікації, сумісні з міжнародними, розширювалася й покращувалася нормативна основа статистики, статистичні дані стали доступнішими та ін. Стали публікуватися і доступні для дослідників таблиці "витрати-випуск” (далі - ТВВ) України в основних цінах і в цінах споживачів [2; 3], що уможливило проведення глибшого аналізу економічної та галузевої структури.

Галузева структура національної економіки характеризується властивими їй параметрами - впродовж тривалого часу, головним чином, залишається сталою і змінюється доволі повільно. Ця особливість може бути використана для аналізу й моделювання міжгалузевих зв'язків, оцінки впливу кінцевих витрат на процеси виробництва, оцінки та вдосконалення виробничих технологій як у галузевому розрізі, так і щодо окремих важливих (критичних) продуктів та ін.

Особлива потреба в розробленні різних варіантів економічного розвитку виникає в кризових умовах - коли суттєво змінюються акценти економічної політики і з'являється необхідність наперед виявити наслідки прийнятих політико-економічних рішень, прорахунку можливих сценаріїв розвитку та ін.

2022 р. - важкий і слабо прогнозований в економічному плані рік. Існують різні прогнози щодо зменшення реальних обсягів ВВП - від 30 до 50 % обсягів попереднього періоду. Інструментарій ТВВ дає змогу проводити аналіз і моделювання зміни ВВП, оцінку якісних параметрів економічної системи. Отже, великий інтерес становить дослідження міжгалузевих зв'язків та зміни галузевої структури економіки України згідно з встановленими й апробованими за кордоном схемами аналізу і моделювання.

Аналіз джерел і постановка проблеми

У 1936 р. в журналі “The Review of Economic Statistics” (з 1948 р. - “The Review of Economics and Statistics”, видавець

- Harvard Kennedy School (з 2002р.)) було опубліковано стаття Василя Леонтьєва

- майбутнього Нобелівського лауреата з економіки (1973 р.) - "Кількісні співвідношення витрат і випуску в економічній системі Сполучених Штатів" [4], котра заклала методологічні, теоретичні й економіко-статистичні підвалини міжгалузевого структурного аналізу [5; 6]. У статті викладались основні результати дослідницького проєкту, що фінансувався Комітетом із досліджень у галузі соціальних наук Гарвардського університету (США). Сам В. Леонтьєв визначив її як статистичне дослідження й спробу побудувати на основі доступних статистичних матеріалів своєрідний аналог Tableau Economiqu Ф. Кене - Економічну таблицю Сполучених Штатів за 1919 р. [4, с. 105]. Наступного року в тому самому журналі вийшла стаття В. Леонтьєва "Взаємозв'язок цін, виробництва, заощаджень та інвестицій” [7], а у 1941 р. - монографія "Структура американської економіки, 1919-1929: Емпіричне застосування рівноважного аналізу” [8], котра отримала схвальну, але дещо стриману оцінку іншого майбутнього Нобелівського лауреата (1971 р.) Саймона Кузнеця [9].

По закінченні Другої світової війни інтерес науковців і практиків до аналізу “витрати-випуск” (I-O) швидко зростав, адже існували побоювання щодо масштабного безробіття у повоєнний час. Це спонукало групу економістів Бюро статистики праці США замислитися над тим, як аналіз "витрати-випуск” може сприяти досягненню мети політики повної зайнятості. В. Леонтьєв був радником цієї групи. Результатом стали перші великомасштабні таблиці І-О, опубліковані в 1947 р. Як зазначають А. Роуз і У. Мірник, ранні застосування методу “витрати-випуск” стосувалися широкої тематики економічного розвитку, у т. ч. регіонального. Гнучкість моделі давала змогу використовувати її як для моделювання економічного розвитку, так і (за наявності даних) для побудови таблиць із метою вимірювання мультиплікаторів доходів і зайнятості.

В Україні проблематикою моделювання міжгалузевих зв'язків займалися Ю.С. Архангельський та І.І. Коваленко [10], Ю.М. Єрмольєв та О.І. Ястремський [11], розроблялась система балансових моделей планування [12] тощо.

Тематика міжгалузевих досліджень тісно пов'язана з фінансовим управлінням процесами відтворення національної економіки [13; 14], з аналізом місця і функцій досліджень та розробок ^&0) у структурі національної економіки [15; 16], класифікацією видів економічної діяльності за типом впливу на економіку [17] та ін. На думку науковців НАН України, в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення важливою складовою економічної політики є “розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного розвитку” [18].

Великий науковий і практичний інтерес становлять аналіз та моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України в рамках схеми аналізу, здійснюваного щодо економіки Японії [1]. Це потребує побудови агрегованих ТВВ України за формою, наведеною в [1, с. 189-215], та здійснення відповідних процедур аналізу.

Дослідження ставить кілька цілей, що пов'язані з аналізом і моделюванням міжгалузевих зв'язків економіки України на основі підходу, застосовуваного в [1, с. 189-215]: 1) підготовка найбільш агрегованої схеми економічного кругообігу, де економіка представлена як одна галузь; 2) побудова агрегованої 13-галузевої моделі економіки України, найбільш структурно наближеної до 13-галузевої моделі економіки Японії; 3) підготовка найбільш агрегованої трисекторної моделі “витрати-випуск” вітчизняної економіки; 4) дослідження структурних особливостей української економіки, зокрема аналіз структури ВВП, випуску; 5) підготовка пропозицій щодо покращання процесів відтворення в рамках системи кругообігу, зокрема з урахуванням потреб воєнної економіки; 6) формування потенційних напрямів застосування агрегованих схем “витрати-випуск” України.

Результати дослідження

Основою для підготовки ТВВ економіки Японії є національні рахунки [19, с. 40], зокрема класифікації макроекономічних агрегатів у термінах продуктів проміжного (виробничого) споживання (проміжне споживання), кінцевих продуктів (індивідуальне та колективне кінцеве споживання, інвестиції, експорт, імпорт) та утворюваних доходів (валова додана вартість, у т. ч. заробітна плата, валовий прибуток, змішаний дохід, споживання основного капіталу, непрямі податки). Все це створює сприятливі умови для використання методології та показників національних рахунків для формування аналогічних ТВВ інших країн, зокрема України.

Економічний кругообіг і модель “витрати-випуск”

Економічний кругообіг у національній економіці, що представлена як одна галузь, схематично можна подати у формі пов'язаних балансів та основних макроекономічних компонент - ВВП, виробництво, попит і пропозиція, кінцевий попит, внутрішній кінцевий попит, інвестиції, експорт, імпорт (рис. 1). Ця схема побудована на основі схеми [19, с. 5], що описує процес відтворення економіки Японії і періодично публікується, надаючи загальну картину відтворення. Таким чином, економічний кругообіг у рамках певного періоду набуває конкретики й може бути деталізований через систему балансів - деталізованих та агрегованих ТВВ (табл. 1).

Ри с. 1. Кругообіг економіки України, що випливає з ТВВ за 2019 р. Економіка як одна галузь, млрд грн

Примітка. До групи “Товари” віднесено продукцію первинного та вторинного секторів (аграрний сектор і промисловість), до “Послуг” - третинного сектору (послуги).

Побудовано за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021.

Таблиця 1. Можливі варіанти агрегування ТВВ для подальшого аналізу та моделювання міжгалузевих зв'язків економіки України

Складено автором.

У практиці економічного управління модель “витрати-випуск” набула поширення через такі її властивості щодо економіко-математичного моделювання процесів відтворення на основі міжгалузевих зв'язків [20].

• Модель “витрати-випуск” є лінійною. Як результат, зміна попиту на продукцію певної галузі призводить до пропорційної зміни виробництва.

• Зміни враховуються миттєво. Модель не враховує фактора часу, адже економічні корективи внаслідок зміни попиту відбуваються миттєво.

• Немає обмежень за потужністю, зокрема за виробничими факторами; наприклад, збільшення попиту на робочу силу зумовить збільшення зайнятості, а не просто перерозподіл працівників.

• Витрати індивідуальних доходів. Вважається, що споживчі витрати мають сталу структуру. Наприклад, наявний дохід споживачі витрачають у середньому на споживання (95 %) і заощадження (5 %). Припущення може бути змінено, якщо вказані витрати мають іншу структуру.

• Стабільність міжгалузевих зв'язків. Міжгалузеві зв'язки є усталеними в часі, і тому цю властивість можна використовувати для оцінки економічних змін, пов'язаних із впливом конкретного проекту.

Окремі аспекти моделювання міжгалузевих взаємозалежностей на основі агрегованих тригалузевих моделей “витрати-випуск” для ряду країн (Великобританії, Німеччини, Польщі, Японії) наведено в роботі [21]. Модель “витрати-випуск” тісно пов'язана з виробничою інфраструктурою економіки і тому може бути використана для моделювання критичних взаємо- залежностей [22].

Агреговані 13-галузева та 3-галузева ТВВ України

Перехідну таблицю прирівняних видів економічної діяльності Японії і України для 13-галузевої ТВВ України наведено в табл. 2. Її підготовка здійснювалася на підставі методологічних положень Державної служби статистики України, а саме Методологічних положень з організації державного статистичного спостереження “Таблиця “витрати - випуск” [23], що визначає класифікацію економіки України в розрізі 19 видів економічної діяльності й методологічно гармонізована з європейською системою національних рахунків та 21-галузевою класифікацією [24, с. 528-529]. Запропонована галузева відповідність є найбільш прийнятною для порівняльних досліджень багатогалузевої структури економік Японії і України.

13-галузева ТВВ може бути трансформована до трьох укрупнених секторів - первинного, вторинного та третинного, яким відповідають найбільш агреговані галузі “агросектор”, “промисловість” і “сфера послуг” (див. табл. 2). Високий ступінь агрегування корисний для навчальних цілей та порівняльних досліджень економічних систем, зокрема оцінки спектральних характеристик виробничих систем [21] тощо.

Агреговані 13-галузеву та 3-галузеву ТВВ України наведено, відповідно, у табл. 3 та 4.

Таблиця 2. Таблиця відповідності галузей (видів економічної діяльності) для 13-галузевих ТВВ Японії і України

Складено за: 2015 Input-Output Tables for Japan / Ministry of Internal Affairs and Communications.; Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження “Таблиця “витрати-випуск” : затв. наказом Державної служби статистики України від 01.11.2018 № 236.

Загалом існує необхідність розроблення більш деталізованих ТВВ з виокремленням особливо критичних товарних груп (продукція сільського господарства, газ, вугілля, паливно-мастильні матеріали, електроенергія, продукція військово-промислового комплексу, фінансування сфери безпеки тощо), які є особливо чутливими до кон'юнктури ринків та витрат, пов'язаних із особливостями поточної економічної політики. Введення санкцій на окремі види продукції рівносильне закриттю (суттєвому обмеженню) відповідних ринків і, як наслідок, призводить до зростання цін. Ці процеси потребують контролю й регулювання задля забезпечення реального економічного зростання.

Таблиця 3. ТВВ України за 2019 р. в основних цінах, 13 ВЕД, млн грн

Примітка: Види економічної діяльності: 1 - Сільське, лісове та рибне господарство; 2 - Добувна промисловість; 3 - Промисловість; 4 - Будівництво; 5 - Постачання електроенергії, газу та води; 6 - Торгівля; 7 - Фінанси та страхування; 8 - Операції з нерухомістю; 9 - Транспорт; 10 - Інформація та зв'язок; 11 - Державне управління; 12 - Послуги; 13 - Некласифіковані галузі. Елементи доданої вартості (ПІ квадрант ТВВ): А - Всього проміжне споживання; Б - Споживчі витрати поза домогосподарствами (рядок); В - Оплата праці; Г - Чистий прибуток, змішаний дохід; Д - Споживання основного капіталу; Є - Непрямі податки (за винятком митних зборів і податків на імпортні товари); Е - (мінус) Поточні субсидії; Ж - Всього валова додана вартість за галузями; З - Внутрішнє виробництво (валовий випуск).

Елементи кінцевого споживання (ІІ квадрант ТВВ): І - Всього проміжне споживання; ІІ - Споживчі витрати поза домогосподарствами (стовпчик); ІІІ - Споживчі витрати (приватні); IV - Споживчі витрати (колективні); V - Валове нагромадження основного капіталу; VI - Зміни запасів; V!! - Експорт; VІП - Всього кінцевий попит; ІХ - Всього попит; Х - (мінус) Імпорт; ХІ - Внутрішнє виробництво (валовий випуск).

Складено за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021

Застосування моделі витрати-випуск” в умовах воєнного стану Застосування моделі “витрати-випуск” для аналізу і моделювання військових потреб детально досліджено в роботі В. Леонтьєва “Міжгалузевий аналіз військових витрат”. Військові витрати кореспондують із галузевими кінцевими витратами цивільних секторів (табл. 5), фінансуються коштом держави (державного сектору), відображаються в другому квадранті ТВВ.

Модель “витрати-випуск” дає змогу визначити вплив додаткових державних військових витрат на формування випуску, випуску в галузевому розрізі й, таким чином, зміни у виробничій сфері, утворення галузевих доходів (доданої вартості) [1, с. 189-215]. Крім того, ця модель може бути використана для оцінки формування обсягів ВВП і випуску, виходячи з припущення незмінності виробничих технологій та цілеспрямованої зміни структури кінцевих витрат (індивідуальних, колективних, інвестицій та ін.).

Таблиця 4. ТВВ України за 2019 р. в основних цінах, одиниця виміру - мли гри (трисекторна ТВВ, три укрупнені види економічної діяльності)

Таблиця 5. Сектори виробництва товарів і послуг військового призначення та кореспондуючі цивільні сектори

Джерело: Leontief W., Duchin F. Military spending: facts and figures, worldwide implications, and future outlook. New York : Oxford University Press, 1983. 124 p.

В умовах війни важливий фактор часу та раціонального використання наявних ресурсів. З огляду на спільні цивілізаційні цінності військові потреби можуть задовольнятися за рахунок зовнішньої допомоги країн - друзів України. Отримання озброєнь за ленд-лізом дає змогу перенести акценти на фінансування суміжних видів діяльності (безпекових, логістичних, медичної допомоги, підтримки бізнесу, розроблення вітчизняних перспективних оборонних озброєнь, соціальної підтримки та ін.). Залишається стратегічне завдання - підтримка економіки та макроекономічних пропорцій задля формування сприятливих умов економічного відновлення і зростання. Країни НАТО, на чолі з США, взяли на себе безпрецедентний після Другої світової війни тягар фінансової, воєнної (матеріально-технічної, консультаційної, інформаційної, тренінгової), дипломатичної та іншої підтримки України в її боротьбі з агресором.

Всі теперішні зміни в економічній галузевій структурі з часом отримають відображення в економічній статистиці - у звітній ТВВ. Головне наразі - зберегти всі позитивні напрацювання і не допустити негативних змін, що матимуть незворотний характер.

Аналіз економічної структури в рамках 13-галузевої ТВВ України

Аналіз економічної структури економіки України в рамках 13-галузевої ТВВ може бути проведений згідно зі схемою на рис. 2. Інформаційним джерелом для досліджень є щорічна офіційна статистика - ТВВ України в основних цінах [2].

Проведемо аналіз структури промисловості України згідно з п. 2.1 (рис. 2).

У математичному аспекті коефіцієнти доданої вартості характеризують дохідність галузей економіки - частку доданої вартості галузі в структурі її випуску, яка приймається за одиницю. Ці коефіцієнти є доволі стабільними і мають тенденцію до незначних змін; це “відбиток”, що характеризує особливості виробничих технологій.

Рис. 2. Схема програми аналізу міжгалузевих зв'язків 13-галузевої ТВВ України.

Побудовано за: М. Кубоніва, М. Табата, С. Табата, Ю. Хасебе [1, с. 192].

Аналогічні коефіцієнти для 13-галузевої моделі “витрати-випуск” економіки Японії наведено в роботі [25, с. 91]. Детальніший розгляд коефіцієнтів доданої вартості потребує дослідження структури виробничих витрат (матриці А) [26].

Коефіцієнти доданої вартості промисловості України становлять близько 0,20 (табл. 6); відповідні коефіцієнти для економіки Японії становлять близько 0,33 [25, с. 91], що вказує на більшу відносну дохідність промисловості Японії. Аналогічні тенденції спостерігаються і для інших галузей.

Для ряду галузей (“Інформація і зв'язок”, “Послуги”) для порівнюваного часового зрізу (2015 р.) вказані коефіцієнти є схожими - відповідно, 0,51 та 0,60.

Коефіцієнти імпорту (табл. 7) характеризують залежність економіки від імпорту в розрізі галузей; визначається його частка в структурі валового випуску галузі. У 2019 р. в Україні найбільш залежними від імпорту були галузі “Промисловість” (0,57), “Добувна промисловість” (0,37), “Транспорт” (0,26), “Інформація і зв'язок” (0,18). Варто зауважити, що останніми роками залежність від імпорту галузі “Добувна промисловість” зменшується.

В Японії у 2015 р. найбільш залежними від імпорту були галузі “Добувна промисловість” (0,96), “Промисловість” (0,21), “Сільське господарство” (0,18) [24, с. 91]. Протягом останніх десятиліть залежність від імпорту за вказаними галузями зростає. За іншими галузями залежність від імпорту незначна.

Таблиця 6. Динаміка коефіцієнтів доданої вартості України у 2013-2019 рр.

Складено за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021.

Таблиця 7. Динаміка коефіцієнтів імпорту в Україні у 2013-2019 рр.

Складено за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021.

Коефіцієнти впливу та відклику (табл. 8, 9) відображають значимість галузей з точки зору галузевого попиту [1, с. 193-194]: коефіцієнт впливу характеризує сукупний ефект збільшення на одиницю попиту в галузі j (рядок ТВВ) на виробництво в усіх галузях; коефіцієнт відклику відображає сукупний ефект збільшення на одиницю кінцевого попиту за всіма галузями на виробництво у галузі і (стовпчик ТВВ). Показники розраховуються як відхилення від середньої величини, визначеної для всіх галузей, є основою для класифікації галузей на ключові, з прямим впливом, з оберненим впливом, зі слабким впливом.

Теоретико-практичні питання класифікації галузей економіки та класифікацію галузей (ВЕД) України за 2016 р. у розрізі 42 ВЕД розкрито в роботі О.І. Ястремського [17]. Класифікацію галузей вітчизняної економіки України в розрізі 13 галузей відображено в табл. 10. Упродовж досліджуваного періоду до ключових галузей належать “Промисловість”, “Електроенергетика, газо- і водопостачання”; станом на 2019 р. до ключових віднесено, крім того, такі галузі, як “Будівництво”, “Торгівля”, “Інформація і зв'язок”; у попередні періоди до групи ключових входила галузь “Сільське, лісове господарство, мисливство”.

В Японії до ключових належать галузі “Промисловість”, “Транспорт”, а з 2015 р. - “Інформація і зв'язок” [25, с. 93]. Такий самий підхід до класифікації галузей може бути застосований і в разі поділу економіки на первинний, вторинний та третинний сектори [21].

Взаємопов'язані методи розрахунку ВВП

ВВП описуються в рамках трьох рахунків системи національних рахунків - товарів і послуг, виробництва та утворення доходу; цим рахункам відповідають ВВП за категоріями витрат, ВВП за виробничим методом, ВВП за категоріями доходу [22]. Вказані рахунки слід розглядати як систему рахунків економічного кругообігу (товарів/послуг і/або видів економічної діяльності). Вони вписані в контекст ТВВ [21, с. 95-96].

13-галузева та тригалузева ТВВ України (табл. 3 та 4) кореспондують із рахунками матриці фінансових потоків [27] і деталізують у галузевому розрізі два перші рахунки - товарів і послуг та об'єднаного рахунку виробництва й утворення доходу [27, с. 114], тобто пов'язані з визначенням ВВП.

Розглянемо структурні складові ВВП України за 2019 р. [2] у термінах, як представлено в таблицях 3 та 4 - за аналогією визначення ВВП в Японії:

ВВП = Валова додана вартість + Податки на продукти за виключенням субсидій.

3 506 795 = 3 422 830+ 83 965.

Відповідний структурний аналіз ВВП Японії за 2015 р. у цій термінології наведено в роботі [25]; структурний аналіз вітчизняного ВВП у термінології національних рахунків, що застосовується в Україні, - у публікації [27].

Таблиця 8. Динаміка коефіцієнтів впливу (FL_k - forward linkage) в Україні у 2013-2019 рр.

Складено за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021.

Таблиця 9. Динаміка коефіцієнтів відклику (BL_k - backward linkage) в Україні у 2013-2019 рр.

Складено за: Таблиці “витрати-випуск” України за 2013-2019 роки в основних цінах / Державна служба статистики України. 2021.

1. ВВП за категоріями витрат = Споживчі витрати поза домогосподарствами (стовпчик) + Споживчі витрати (приватні) + Споживчі витрати (колективні) + Валове нагромадження основного капіталу + Зміни запасів + Експорт - Імпорт.

3 506 795 = 83 965 +2 958 119 + 746 784 + 700 617 - 108 398 + 1 639 048 - 2 513 340.

2. ВВП за виробничим методом = Випуск - Проміжне споживання, за виключенням чистих податків на продукти, використовувані у виробничому споживанні.

Таблиця 10. Класифікація галузей України у 2...