Забезпечення конкурентоспроможності підприємств виноробної промисловості: виклики та стратегії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забезпечення конкурентоспроможності підприємств виноробної промисловості: виклики та стратегії

Дьяченко Юлія Володимирівна кандидат економічних наук, доцент, кафедра менеджменту і логістики, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса,

Кисса Анастасія Борисівна магістрант, кафедра менеджменту і логістики, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса,

Соколова Анастасія Геннадіївна магістрант, кафедра менеджменту і логістики, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса



Анотація

Ця стаття досліджує питання управління стратегічним розвитком та забезпечення конкурентоспроможності підприємств виноробної промисловості в сучасних умовах, зосереджуючись на викликах, що суттєво впливають на галузь. В контексті воєнних дій на території України, зростаючої конкуренції та геополітичних змін, автори статті аналізують ключові фактори, що впливають на ефективність виноробних підприємств, наприклад, такі як: зростаючі вимоги споживачів до якості продукції та її різноманітності; логістику, адже глобальна конкуренція у виноробній галузі зростає і підприємства повинні шукати способи виходу на міжнародні ринки та вдосконалювати свої експортні стратегії; інновації у виробництві та використання сучасних технологічних рішень: інтернет речей, аналітика даних та штучний інтелект; маркетингові стратегії, що сприяють розвитку бренду та культурі виноробства.

В статті також досліджено вплив зовнішніх факторів: економічної нестабільності та геополітичних ризиків на конкурентну позицію підприємств галузі. В умовах турбулентного бізнес-середовища стратегічне управління є важливою складовою для успішної діяльності підприємств, оскільки дозволяє адаптуватися до змін, виявляти загрози та розглядати можливості для досягнення довгострокових цілей.

За допомогою проведеного стратегічного аналізу авторами розроблено і запропоновано можливі стратегічні альтернативи для підвищення конкурентоспроможності виноробних підприємств, а саме: розвиток нових продуктів, вдосконалення виробничих процесів та розробка ефективних каналів розподілу. Вони орієнтовані на задоволення потреб споживачів, покращення якості продукції, впровадження інновацій, оптимізацію ресурсів, інтеграцію, забезпечення стійкості виробництва і розв'язання екологічних проблем. Впровадження результативних стратегій може допомогти національним виробникам впоратися з викликами сучасності, сприятиме зміцненню внутрішніх позицій підприємств на ринку і підвищенню їх конкурентоспроможності в довгостроковій перспективі.

Ключові слова: стратегія, управління підприємством, конкурентоспроможність, виноробство.



Diachenko Yuliia Volodymyrivna PhD in Economics. Associate Professor Department of Management and Logistics, Odessa National University of Technology, Department of Management and Logistics, Odesa

Kyssa Anastasiia Borysivna master, Department of Management and Logistics, Odessa National University of Technology, Department of Management and Logistics, Odesa виноробний конкурентоспроможність стратегічний

Sokolova Anastasiia Gennadiyevna master, Department of Management and Logistics, Odessa National University of Technology, Department of Management and Logistics, Odesa

ENSURING THE COMPETITIVENESS OF THE WINE INDUSTRY: CHALLENGES AND STRATEGIES

Abstract. This article explores the issues of managing the strategic development and ensuring the competitiveness of wine industry enterprises in the current environment, focusing on the challenges that significantly affect the industry. In the context of military operations on the territory of Ukraine, growing competition and geopolitical changes, the authors analyze the key factors that affect the efficiency of wineries, such as: growing consumer demands for product quality and variety; logistics, as global competition in the wine industry is growing and enterprises must look for ways to enter international markets and improve their export strategies; innovations in production and the use of modern technological solutions: the Internet of Things, analytics, and data analytics.

The article also analyzes the impact of external factors, such as economic instability and geopolitical risks, on the competitive position of enterprises in the industry. In a turbulent business environment, strategic management is an important component for the successful operation of enterprises, as it allows them to adapt to changes, identify threats and consider opportunities to achieve long-term goals.

Based on the strategic analysis, the authors have developed and proposed possible strategic alternatives to increase the competitiveness of wineries, namely, the development of new products, improvement of production processes and development of effective distribution channels. They are focused on meeting consumer needs, improving product quality, introducing innovations, optimizing resources, integrating, ensuring production sustainability, and solving environmental problems. Implementation of effective strategies can help national producers cope with the challenges of today, strengthen their internal market positions and increase their competitiveness in the long term.

Keywords: strategy, enterprise management, competitiveness, winemaking.



Постановка проблеми. На сучасному етапі, світова економіка переживає зростання конкуренції на світових ринках, а нові тенденції змінюють структуру конкурентних переваг багатьох країн. Це ставить перед виробниками, фахівцями і вченими значну відповідальність стосовно ефективного використання ресурсів для збільшення конкурентоспроможності.

Особливо жорстко конкуренція відчутна в продовольчій сфері, де одним з перспективних ринків є глобальний виноградарський сектор, зокрема світовий ринок вин і виноматеріалів, бренді. Цей підкомплекс сільськогосподарського комплексу відіграє значну та перспективну роль у економіках багатьох країн, маючи важливе господарське значення та потужний експортний потенціал як в масштабі регіонів, так і в масштабі окремих держав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед робіт, присвячених питанням розвитку світового виноградарства і виноробства в ринкових умовах, необхідно виділити праці А.М. Авідзби, І.М. Агеєвої, В.В. Власова, О.М. Гаркуші, Л.О. Мармуль, І.Г. Матчиної, Л.А. Некрасової, В.А. Рибінцева, П.Т. Саблука, І.О. Седікової та ін.

Мета статті - дослідження формування конкурентоспроможності та стратегій розвитку вітчизняних виноробних підприємств на внутрішньому ринку, а також проаналізувати їхні тенденції та перспективи. Варто підкреслити, що досягнення цієї мети залежить від успішного вирішення таких завдань: проведення аналізу стану та тенденцій розвитку ринку виноробної продукції на прикладі українських підприємств; розроблення комплексної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств та рекомендацій щодо вибору та формування стратегій розвитку виноробних підприємств на основі цієї оцінки.

Виклад основного матеріалу. Багато факторів впливають на рівень конкурентоспроможності. Цілісне уявлення про конкурентоспроможність надає в своїх працях М. Портер. Він вважав, що конкурентоспроможність - це властивість товару, послуги, суб'єкта ринкових відносин виступати над ринком поруч із присутніми там аналогічними товарами, послугами чи конкуруючими суб'єктами ринкових відносин [1].

Основні напрямки, які може включати система забезпечення високої конкурентоспроможності:

- Інновації та дослідження: впровадження новітніх технологій, дослідження ринкових тенденцій, інноваційних продуктів і процесів можуть забезпечити перевагу на ринку і привернути увагу споживачів.

- Якість продукції і послуг: постійне покращення якості продукції та надання високоякісних послуг є ключовим чинником у залученні та утриманні клієнтів.

- Ефективне управління: оптимізація процесів, зниження витрат, ефективне планування і контроль можуть підвищити продуктивність підприємства і знизити витрати.

- Маркетинг та реклама: ретельне вивчення ринку, правильна стратегія маркетингу і рекламні кампанії допоможуть залучати нових клієнтів і підтримувати імідж бренду.

- Розвиток персоналу: компетентний та мотивований персонал забезпечує високу якість обслуговування та виробництва.

Вітчизняна продукція галузі виноробства має потенційно високу конкурентоспроможність як по смакових, так і по цінових параметрах, про що свідчать економічні ніші на європейському та інших ринках продовольства, які розробляються українськими товаровиробниками.

Однак, розвиток виноробної промисловості України стримують такі чинники як:

- збереження тенденції старіння виноградників, дефіцит як столових, так і технічних сортів винограду;

- більш низький рівень споживання виноградного вина на душу населення в Україні порівняно з Європою.

- скорочення виробництва виноградних вин на тлі загального збільшення споживання спиртних напоїв;

- незначна або повністю відсутня підтримка державою галузі у кризових умовах, що стосується як адміністративних заходів (наприклад, квотування або ліцензування), так і фінансових (мита, збори);

- стримувальні тарифні й нетарифні заходи (оподаткування акцизним збором усіх видів вина, включаючи колекційні, встановлення квоти на спирт етиловий).

Для виробництва виноматеріалів та виноградних вин використовується виноград різних сортів як сировина. Виробничі потужності для переробки винограду зазвичай знаходяться поруч з районами вирощування сировини, оскільки оптимальний час переробки винограду становить п'ять годин. Заводи, які відповідають за вторинну переробку виноматеріалів та розлив вина, можуть розташовуватися і в районах де споживається продукція. Найбільша кількість виноробних підприємств розміщена в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Закарпатській областях.

Розвиток галузі виноробства залежить переважно від росту сировинної бази. В 2021 році кількість промислових виробників винограду і вина в Україні становила приблизно 266, а кількість виноградарських підприємств складала 125. Крім того, було зареєстровано 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції. Після анексії Криму загальна площа українських виноградників зменшилась з 75,1 тис. га до 48, 7 тис. га у 2014 році.

На 1 лютого 2022 року загальна площа виноградних насаджень в Україні становила 34,0 тис. га, а валовий збір винограду склав 257,5 тис. тонн. Проте, через російську агресію, майже чверть виноградних плантацій (приблизно 25%) перебуває під тимчасовою окупацією або в зоні активних воєнних дій [2].

Від стану даної сировинної бази, а саме від виробництва виноматеріалів, значно залежать також вітчизняні виробники бренді. Їх діяльність відноситься до класу 11.01 "Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв".

В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область. Частка столового винограду складає лише 15,6%, з них в Одеській області зосереджено 40,7 %. Приблизно 90 % площ займають технічні сорти - виноград, який призначений для виробництва вин, коньяків, соків.

Зменшення виробництва виноматеріалів призвело до скорочення обсягу виготовлення виноградного вина (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво вина в Україні, тис. дал

Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Вино ігристе зі свіжого винограду	6	3399,1	2673,4	2266,2	2249,3
Вино з фактичною концентрацією спирту не більше 15%	7174,9	7262,9	6424,0	6255,8	6422,5
Вино з концентрацією спирту більше 15% (Портвейн, Мадера, Херес та інші)	753,6	800,0	741,6	455,8	424,8

Джерело: [3]

Виноробна галузь пережила значні втрат під час повномасштабної війни. Проте, минулого року Україна успішно експортувала своє вино до 49 країн світу. Продукція була представлена на багатьох міжнародних виставках, а на Decanter World Wine Competition-2023, одному з найбільших винних конкурсів у світі, країна отримала 37 нагород. Також Україна повернула своє членство в Міжнародній організації виноградарства і виноробства (International Organisation of Vine and Wine). Міжнародна спільнота високо оцінила потенціал української виноробної галузі, але для подальшого економічного розвитку та налагодження торговельних відносин необхідні зміни на законодавчому рівні та підтримка держави.

На теренах України працюють виноробні господарства та виноробні сімейного типу.

Найвідоміші виробниками вин в Україні із значною часткою ринку є:

1. "Шато Чизай" - яскравий представник закарпатського виноробства - "Чизай" однойменної торгової марки. Компанія на 272 га вирощує Мускат Оттонель, Черсегі Фюсереш, Рислінг італійський, Піно Нуар, Мерло, Каберне Совіньйон. Близько 2 млн пляшок на рік.

2. Сімейний бізнес - ТМ "Колоніст" - вирощує на своїх виноградниках (30 га) знамениті європейські сорти винограду: Шардоне; Мерло; Рислінг; Каберне. Особлива увага приділяється сухим винам, яке традиційно не люблять винороби України. Близько 200 тис пляшок вин.

3. ТОВ "Промислово-торговельна компанія Шабо" (ТМ "Шабо") використовує в своїй виноробні більше 20 сортів винограду, що вирощується в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Налічує 1250 га виноградників, 4 млн виноградних ліз, об'єм виробництва складає 15 млн літрів на рік. Ця торгова марка випускає: ігристі; витримані класу "Преміум"; вермут; коньяки; бренді.

4. ПрАТ "Одесавинпром" є об'єднанням підприємств в Одесі, що займаються виноградарством та виробництвом вина. На даний момент підприємство виробляє майже 50 різних сортів ігристих та спокійних вин, а також коньяків і бренді. Найвідоміша торгова марка - "Французький бульвар". Тут виробляються напої наступної лінійки: коньяки; шампанське; молоді вина. Продукція затребувана і гідної якості [4].

Варто зазначити, що конкуренція на ринку жорстка, оскільки вітчизняним виробникам доводиться боротися за лояльність споживача, пропонуючи не лише високу якість, але і доступну ціну. У цій ситуації конкурентною перевагою вітчизняних підприємств має стати помірна ціна та висока якість продукції.

Сьогодні якість вина визначається рядом характерних факторів: традиції, терруар, виноградний сорт та діяльність енолога. Смак і аромат вина безпосередньо пов'язані з місцем, де виноград вирощується. Навіть вина, приготовані із застосуванням однакової технології з винограду одного сорту, вирощеного в різних регіонах, мають відмінні характеристики. Клімат, ґрунти та рельєф місцевості мають великий вплив на особливості вина, відображаючи у смаку і ароматі унікальні риси місцевості, що називається терруар. Глобалізація ринку та зростаюча конкуренція примусили виробників ретельно вивчати і оптимально використовувати терруар, відбирати сорти, які найкращим чином підкреслюють елегантні та насичені смаки відповідно до умов ґрунтів та клімату.

Майбутнє українського виноробства невизначене через безперервну російську агресію та анексію Криму.

На початку війни в лютому 2022 року на всій території України був введений воєнний стан, і в усіх областях був заборонений продаж алкогольної продукції. Тоді, за підрахунками, збут впав порівняно з 2021 роком: вин - на 58%, коньяків України - на 66%, ігристих вин - на 67%.

Експортні перспективи багатообіцяючі, але логістика може залишатися складною. Війна 2022 року кардинально вплинула на виноробство по всій Україні. Деякі винні заводи були повністю або частково зруйновані, інші опинилися на окупованій території і щоденно зазнають загрози обстрілів.

Але від російського вторгнення постраждали не лише виробники вина, а й українські імпортери вина. У перші ж дні війни російська армія атакувала склад компанії Bureau Wine - одного з провідних імпортерів вина та алкогольних напоїв у Києві. Приблизна сума завданих збитків складає близько 15 млн євро.

Війна справляє вплив не лише на виробників вина, а також на інфраструктуру та суміжні галузі. Так, сучасний великий склозавод Госто- мельського підприємства під Києвом був повністю зруйнований, що призвело до недостачі скляних пляшок на ринку. Оскільки імпорт пляшок з інших країн ускладнений і здорожчав (через підвищення обмінного курсу на 25-30%), витрати на їхнє виробництво значно зросли.

Пошкоджена інфраструктура ще більше ускладнює логістику та перешкоджає звичним торговим ланцюгам. Одночасно з цим, вартість засобів для обробки виноградників значно підвищилася. Саме ця галузь найбільшою мірою відчуває на собі вплив державного регулювання і саме для цієї галузі характерні протиріччя маркетингової політики з боку держави. Дії держави повинні бути зосереджені, з одного боку, на обмежені попиту на алкогольні напої, з іншого боку, реалізація алкогольних напоїв забезпечує стабільні надходження до бюджету країни. Державне регулювання спрямовується, в першу чергу на боротьбу з тіньовим ринком та на випуск якісної продукції і зростання надходжень до бюджету від діяльності підприємств, які виробляють алкогольні напої.

Заходи державного регулювання останнім часом спрямовані на підвищення ставки акцизів та зростання мінімальної роздрібної ціни, що в умовах економічної кризи і зниження рівня покупної спроможності населення не могло не призвести до скорочення попиту на легальну алкогольну продукцію та її пропозицію.

Крім того, виробники повинні будуть змінити назви своїх продуктів, оскільки Україна має намір відмовитися від використання географічних назв, таких як "шампанське" та "коньяк", до кінця 2025 року, відповідно до вимог Європейського Союзу у рамках проекту "Географічні зазначення в Україні".

17 лютого 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт № 9030 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції" [5].

Законопроєкт розроблено з метою:

- приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик та сучасних трендів розвитку виноробної галузі;

- зняття необґрунтованих адміністративних бар'єрів для діяльності суб'єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових;

- створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.

Починаючи із 1 січня 2022 року скасували акцизні марки для звичайних (неігристих) вин та тестових зразків алкогольних напоїв. В результаті розширено перелік товарів, які не підлягають маркуванню акцизними марками, тестовими зразками алкогольних напоїв та натуральними винами, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15%.

Мова йде про звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, фактична міцність яких вище 1,2% об'ємних одиниць етилового спирту, але не вище за 15%, але за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має ферментне походження [6].

Збільшення обсягів експорту сприятиме подальшому розвитку виноробної галузі України, але важливо відзначити, що це також призводить до посилення конкуренції зі сторони зарубіжних виробників вин на внутрішньому ринку. Перше місце серед імпортних вин посідають італійські ігристі вина - частка імпорту дорівнює 67,8%, на другому місці вина з Грузії - 9,2%, далі йдуть Німеччина - 7,2%, Іспанія - 7,1%, Франція - 4,4%, Молдова - 2,6%, інші країни - 1,7%.

Однією з основних причин, чому споживачі в Україні часто віддають перевагу іноземному вину, є довіра до якості продукції з країн з багаторічною історією виноробства. Навіть при наявності в Україні 300-річної історії виноробства, ця довіра не завжди спрямовується на вітчизняні вина, що утримує розвиток цієї галузі. Вирішення цієї проблеми може вимагати державного втручання, взірцем якого може бути досвід Румунії. Ця країна організовує близько 15 заходів, відомих як ярмарки, які допомагають місцевим виробникам виходити на нові ринки і збільшити впізнаваність своєї продукції.

Виноробство є однією з найважливіших галузей харчової промисловості країни. Виноробна галузь України невід'ємною частиною її зовнішньоекономічного потенціалу через сприятливі природно-кліматичні умови та наявність високоякісних трудових і інших ресурсів.[7].

Винороби України застосовують також інноваційні технології, які дозволяють сучасним виробникам збільшити асортимент високоякісної продукції, підвищити якість продукції та отримати новий досвід у виноробстві. Технології складаються з кількох етапів від посадки лози до її споживання.

Ми пропонуємо виноробним підприємствам в нашій країні застосувати альтернативи стратегії зростання. Наприклад, варіанти стратегії концентрованого зростання полягають у розвитку і покращенні конкурентоспроможності компанії, зосередженнї на ринках, які вже відомі, або на ринках, де є потенціал для росту. Ось як ця стратегія може бути застосована в виноробній галузі:

1. Стратегія розвитку продукту - розробка нових сортів винограду, створення унікальних смакових характеристик вина, експерименти з різними виробничими процесами або використання інноваційних технологій. Розвиток продукту може також включати розробку екологічно чистих, органічних вин для задоволення зростаючого попиту в даному сегменті.

2. Стратегія розширення (розвитку) ринку - розширювати свої ринки, шукаючи нових партнерів та дистриб'юторів в інших регіонах або країнах. Також можна зосередитися на розвитку експортних можливостей для виведення своїх вин на міжнародний ринок.

Що стосується іншої альтернативи - стратегії інтегрованого зростання, ми пропонуємо такі варіанти:

1. Пряма вертикальна інтеграція: відкриття виробниками вин власних винних магазинів, ресторанів або барів, де буде здійснюватися продаж алкоголю споживачам без посередників.

2. Зворотна вертикальна інтеграція: виробник вина може придбати або зміцнити контроль над постачальниками, наприклад, виноградарствами або фермами, що постачають сировину для виробництва вина, що дозволить забезпечити стабільність постачання винограду, контролювати якість цієї сировини та знизити залежність від зовнішніх постачальників.

Приклади можливого застосування стратегії диверсифікованого зростання наведено нижче:

1. Стратегія горизонтальної диверсифікації: розробка і виробництво ігристого вина (шампанського) або інших видів вина, які потребують спеціальних технологій бродіння та витримки.

2. Стратегія конгломеративної диверсифікації: створення іншої галузі підприємницької діяльності, такої як виробництво або ресторанний бізнес, як додаткового напрямку компанії; розширення бізнесу, випускаючи та продаючи винні аксесуари, такі як бокали, графіни тощо.



Висновки

Застосування стратегічного управління є необхідною умовою функціонування підприємств в нестабільному, турбулентному бізнес- середовищі, адже відчувається потреба швидко адаптуватися до змін: готуватися до загроз, досліджувати можливості для досягнення довгострокових цілей. Реалізація ефективних стратегічних альтернатив може допомогти вітчизняним виробникам, які переживають нелегкі часи. Запропоновані в дослідженні стратегії сприятимуть зміцненню позицій вітчизняних підприємств на ринку, зростанню їх конкурентоспроможності, адже реагують на потреби споживачів, є направленими на підвищення якості продукції, інновації, оптимізацію використання ресурсів, інтеграцію, забезпечення сталості виробництва та стійкості у вирішенні екологічних питань.



Література

1. Портер М. Конкурентна стратегія. Техніки аналізу галузей і конкурентів / М. Портер; пер. з англ. Н. Кошманенко. Київ. ТОВ "Наш формат", 2020. 424 с.

2. Сайт інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/press-conference/902491.html.

3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ukrstat.gov.ua.

4. Сайт "Вікіпедія - Виноробство в Україні" [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Виноробство_в_Україні.

5. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=75631.

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень: Закон України від 30.11.2021 № 1914-IX. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1914-20#Text

7. Агеєва І. М., Агаркова О.В. Планування розвитку підприємства на основі розробки стратегічного набору. Економіка харчової промисловості. 2018. Вип. 2. T. 10. С. 60-68.

8. References:

9. Porter M. (2020). Konkurentna stratehia. Tekhniky analizu haluzei i konkurentiv [Competitive Strategy: Techniques for analyzing industries and competitors]. (N. Koshmanenko, Trans). Kyiv. TOV "Nash format" [in Ukrainian].

10. Sait informatsiinoho ahentstva "Interfaks-Ukraina" [Site of the information agency "Interfax-Ukraine"]. interfax.com.ua. Retrieved from https://interfax.com.ua/news/press-conference/ 902491.html [in Ukrainian].

11. Derzhavna sluzhba statystyky [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

12. Sait "Vikipediya - Vinorobstvo v Ukraini" [Site "Wikipedia - Winemaking in Ukraine"]. (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Vinorobstvo_ v_Ukrayini [in Ukrainian].

13. Ofitsiyniy portal Verkhovnoi Rady Ukrainy [Official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine]. (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1?pf3511=75631.

14. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zabezpechennia biudzhetnykh nadkhodzhen [Law of Ukraine On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Other Legislative Acts of Ukraine on Ensuring the Balance of Budget]: Zakon Ukrayini vid 30.11.2021 № 1914-IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1914-20#Text [in Ukrainian].

15. Aheieva I.M. & Aharkova O.V. (2018). Planuvannia rozvytku pidpryiemstva na osnovi rozrobky stratehichnoho naboru [Enterprise development planning based on the development of a strategic set], Ekonomika kharchovoi promyslovosti - Economics of the food industry (Vols. 10, section 2), pp. 60-68. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...