Етика сучасного менеджера

Якщо ви пишете друзям і хочете, щоб ваш лист відповідало правилам Сетікета, то відредагуйте текст первинного повідомлення, залишивши тільки ті рядки, які важливі для розуміння вашої відповіді (цитати). Після звичайних привітань і вступних слів надрукуйте під кожною такою цитатою ваша відповідь на дану пропозицію або питання. Якщо ж це відповідь на діловий лист, то залиште весь колишній текст без змін, а зверху напишіть свою відповідь. Цитування - приведення в повідомленні фрагментів вихідного тексту (в даному випадку, листи) з метою відновлення суті змісту. Зверніть увагу: у більшості поштових програм цитований фрагмент виділяється знаком «більше» (>).

Електронний підпис. Електронний підпис - це спеціально створений файл (signature), який являє собою текстову підпис. Наявність електронного підпису в повідомленнях є правилом хорошого тону для ділового листування. Електронний підпис до того ж є ненав'язливою рекламою бізнесу. Пряма реклама в листах від незнайомих і малознайомих людей, як правило, сприймається негативно, а кілька рядків підпису будуть прийняті лояльно.

Завжди використовуйте підпис - вона допоможе вашому респонденту однозначно ідентифікувати вас. І обов'язково включайте в неї кілька можливих способів зв'язку з вами. Зазвичай це номера телефону, адресу електронної пошти, факс, ICQ. Електронний підпис не повинна перевищувати 5-6 рядків. Кількість символів в рядку повинно бути не більше 70-ти.

Особливості Сетікета при відправці та отримання електронних листів. Отже, ви відправили електронний лист і дуже хвилюєтеся, чи дійшло воно до адресата. І наступного разу заради власного спокою ви вже відправляєте лист з повідомленням про отримання. Але за правилами Сетікета така відмітка є ознакою неповаги і недовіри до свого партнера. Краще після відправки свого повідомлення по електронній пошті, зателефонувати адресату і уточнити дійшло ваш лист чи ні. Досить часто для підтвердження використовується наступна формулювання: після тексту основного листа, перед вашим електронним підписом пишеться фраза: «Одержання листа просимо підтвердити відповідним листом або за вказаними нижче телефонами».

За правилами Сетікета на електронні листи обов'язково потрібно відповідати. А час відповіді на e-mail не повинно перевищувати двох діб. Якщо вам необхідно більш тривалий час для відповіді на лист, варто пояснити причини затримки. Необхідно відповідати на листи із зіпсованою кодуванням. У цьому випадку краще приєднати вкладення з поясненнями, щоб ваш кореспондент його обов'язково зумів прочитати. І обов'язково потрібно відповідати і на листи, що містять вкладення: ви повинні підтвердити, що вкладення дійшло і нормально відкрилося.

Сеанс електронного діалогу закінчується за правилами телефонного етикету: хто перший розпочав листування, той перший її і закінчує.

Майте на увазі, що якщо ви, не відповідаєте на електронне лист протягом 7 днів - це явний відмова від спілкування. Тому при бажанні зберегти ділові відносини вам потрібно обов'язково через 2-3 дні після відправлення електронного листа подзвонити або направити повторний лист своєму діловому партнерові для уточнення: дійшла до нього інформація чи ні.

Пам'ятайте, що в діловому світі слід завжди відповідати на листи, в незалежності від того паперові вони або електронні. Інакше вам можуть порахувати безвідповідальним і легковажним людина, що звичайно не кращим чином відбитися на вашій діловій репутації. Головне правило Сетікета, таке ж як і в будь-якому іншому етикеті: поводьтеся так, щоб вас було легко зрозуміти, не створюйте проблеми іншим і не заважайте нормальному діалогу, навіть якщо він ведеться за допомогою електронної пошти.

Висновки. Комунікативні заходи ділового життя різноманітні за змістом та способам обміну інформаціей і являють суттеву сторону професійної діяльності менеджера. У процесі ділового спілкування особливо необхідно враховувати специфіку вербальної й невербальної комунікації.

До основних видів ділового спілкування сучасного керівника можна віднести ділову розмову, ділову бесіду (кадрову, дисциплінарну), ділові переговори, ділові наради, презентації, прийоми, прес-конференції, спілкування із представниками ЗМІ, ділові телефонні розмови, ділову кореспонденцію тощо (на паперових носіях та в електронному варіанті).

Комунікативні заходи ділового спілкування потребують уваги з боку менеджера як під час їх підготовки, так і під час реалізації, знання основ ділової етики та стандартів ділового етикету.

Контрольні запитання

1. Наведіть класифікацію комунікативних заходів ділового життя.

У сучасних умовах рівень фаховості менеджера визначається не тільки знання ним суто виробничих процесів, але і знанням та реалізацією етичних засад та норм етикету. Ці норми і засади визначають імідж сучасного керівника й управлінця.

В провідних компаніях зразковим менеджером є той, хто презентує високий формальний і неформальний авторитет у фірмі, заснований на досконалій компетенції виробничих процесів, креативності в спілкуванні з членами організації (фірми), вмінням обходити гострі кути в поведінці і мові, поводитися так, щоб людина сама могла дати собі належні оцінки без тиску з боку менеджера, але під впливом його особистості. Як вітчизняні, так і зарубіжні спеціалісти сходяться на тому, що зразковий менеджер повинен відповідати таким вимогам:

— мати фахову кваліфікацію, знання психології людини, організаторські здібності;

— вміти розмовляти з людьми, поставити себе на місце співрозмовника і відчути, що можна в такій ситуації;

— мовою, жестами, мімікою створювати відповідну атмосферу в праці;

— концентрувати дії, викликані ситуацією, миттєво встановлювати пріоритети у вирішенні актуальних проблем;

— бути стриманим, терплячим, дотримуватися норм етикету в напружених ситуаціях;

— мати почуття власної гідності, вміти переконувати партнера;

— на основі досвіду своєї праці та досвіду своїх колег формувати бачення майбутнього розвитку фірми;

— постійно налаштовуватися на кар'єру з обов'язковим дотриманням засад етики й етикету;

— мати високе почуття відповідальності за свої слова і вчинки, сміливість у прийнятті ризикових рішень;

— імунітет до стресів, фрустрацій і втоми та збереження хороших манер у спілкування;

— навички у формуванні довіри до себе з боку інших людей на основі раціональних та інтуїтивних передбачень;

— вміння чітко визначати межі економічної безпеки підприємства;

— вміння письмового спілкування з обов'язковим дотриманням прийнятих в етикеті норм;

— вміння демонструвати відповідну поведінку в неофіційних, товариських ситуаціях.

Найважливішим «лакмусовим папірцем» дотримання етикету менеджером є його поведінка в праці. Найкраще в цій царині його можуть оцінити люди, які постійно спостерігають, як він одягається, яка його мова, вираз обличчя, коли він розмовляє з власником фірми і підлеглими йому працівниками тощо.

У науковій літературі, окрім загальних норм етикету менеджера, виділено їх деталізацію. Спираючись на досвід українських та зарубіжних вчених, фахівці з етикету дають такі рекомендації:

— не забувайте постійно дбати про свій зовнішній вигляд, охайність та чистоту;

— не нехтуйте деталями свого туалету, однак займатися цим потрібно тільки вдома або в місцях, де немає сторонніх;

— ніколи не зачісуйтеся, не чистіть нігтів, не приводьте в порядок своє взуття, костюм під час наради, в громадських місцях або на вулиці;

— не носіть одяг яскравих кольорів чи занадто барвистих візерунків, вибирайте спокійні тони та фасони, що найбільше вам личать;

— не носіть коштовності тільки як прикраси. Можна носити шпильку для краватки, ланцюжок для годинника та інше, тому що ці речі функціональні, але чим вони простіші, тим краще;

— не кладіть у зовнішні нагрудні кишені ручку, олівець, окуляри, гребінець та інші особисті речі;

— не носіть м'ятий костюм, брудну, несвіжу чи невипрасувану блузку чи сорочку;

— стежте за своєю ходою. Намагайтеся ходити рівно, твердо, впевнено, прямо, не згинайтеся;

— не жестикулюйте. Завжди контролюйте свої рухи. Не тримайте руки в кишенях;

— не смійтеся занадто голосно і не куріть у присутності жінок без їх дозволу або якщо це неприємно іншим;

— ніколи не забувайте, що на ваш зовнішній вигляд та манери постійно звертають увагу присутніх;

— пам'ятайте, що вузол вашої краватки має бути завжди ідеально зав'язаний;

— якщо ваші підлеглі - жінки, пам'ятайте, що вони люблять, коли їх керівник одягнений модно, зі смаком. Вони запевняють, що працювати з таким керівником хочеться ще старанніше;

— умійте управляти своєю поведінкою за будь-яких умов. Будьте привітні, ввічливі, усміхнені. Намагайтеся підтримувати добрий настрій у себе й у присутніх; прийшовши на роботу, привітайте своїх колег, дайте їм зрозуміти, що вони можуть розраховувати на вашу допомогу;

— вашому успіху будуть сприяти пунктуальність, обов'язковість та компетентність;

— звертайтеся до підлеглих на «ви» - це необхідний інструмент підтримки нормальних службових відносин та трудової дисципліни;

— у будь-яких ситуаціях реагуйте негайно, дійте миттєво, контролюйте себе.

Отже, манера триматися - це такий же спосіб проявляти повагу до оточуючих людей, як охайний одяг, ввічливе звернення в розмові, тактовність.

У манері поведінки досить велика роль звичок. Вони можуть як підкреслювати гідності людини, так і зводити до нуля найкращі риси.

Іноді людина веде себе неприродно і при цьому втрачає не менше, аніж у попередньому випадку. Бути природним - одна з головних умов ділової людини, так як спроба виглядати інакше найбільш помітна з боку.

Рухи не повинні бути різкими і швидкими. Не потрібно при розмові опускати надовго очі або сидіти в розслабленій позі. Можна розслабити в години дозвілля, але в робочий час підтягнутість - невід'ємна риса ділової людини.

Хода не повинна бути млявою. Але й не варто розмахувати руками і робити широкі кроки. Найкращий варіант - розмірені рухи, пряма постава.

Сидячи на стільці, не потрібно розгойдуватися, сідати на край, не рекомендується спиратися ліктем на стіл. Сідати і підніматися потрібно, не виробляючи шуму. Стілець не рухають по підлозі, а переставляють, взявшись за спинку.

Звички машинально розгойдувати ногою, соватися на стільці, періодично постукувати по ньому каблуком відносяться до розряду "незручних". Це може бути сприйнято як небажання продовжувати розмову та ін. Розмовляючи, сидіти найкраще прямо, не нахиляючись і не відкидаючись тому. Підпирати голову рукою при розмові некрасиво. Це може означати нудьгу або втому. Під час спілкування потрібно схилити набік голову. Нахил голови створює враження, що людина уважно слухає.

Якщо ви знаходитесь серед людей, які старші за вас, то в манері триматися варто бути більш зібраним, більш тактовним, ніж серед людей вашого віку.

Манери роблять людину такою, що він стає визнаним людьми (партнерами). У манерах відтворюється імідж людини, візуально проявляються ті його якості, які оцінюються людьми (позитивно або негативно).

7.2 Імідж та його роль в діловому середовищі. Загальноприйняті норми підбору ділового гардеробу чоловіка і жінки

Імідж (від англ. image - образ) розуміють як цілеспрямовано сформований образ ділової людини, у якому виокремлюють ціннісні характеристики й риси, що здійснюють певний вплив на навколишній світ. Діловий імідж - це те уявлення, яке створюється людиною про себе як зовнішнє відображення особистості і як показник ділових і суто людських якостей. Чим воно вдаліше, тим вище професійний і економічний авторитет, тим легше знаходити спільну мову з оточуючими і завойовувати у них визнання і належну повагу.

Вдалий діловий імідж впливає не тільки на сприйняття оточуючими, але і на сприйняття самого себе. Якщо людина виглядає добре, це надає сміливість бути самим собою і відчувати себе більш впевненим. Іншими словами, вигляд впливає на людину в тій же мірі, в якій він впливає і на оточуючих його людей. Уявлення про діловому людину складається з зовнішнього враження, яке він справляє, і оцінки його ділових якостей.

Імідж ділової людини складається з наступних елементів: одягу, прикрас, зачіски, макіяжу, парфумерії, аксесуарів, манери триматися, ходи, мови тощо.

Службова обстановка накладає певні вимоги до зовнішнього вигляду ділової людини. У світі моди давно склалося певне поняття - «діловий костюм». Він, звичайно, враховує останні віяння і тенденції в моді, але при цьому залишається певною мірою строгим і консервативним.

До основних правил формування гардеробу ділової людини відносять:

· наявність ансамблю,

· дотримування класичного стилю в одязі,

· розумна мінімізація колірної гами («правило трьох кольорів»);

· відповідність стилю конкретної ситуації (враховувати особливості обставин та стилю роботи, наявність представницьких функцій і т.д.),

· вираховування особливостей фігури, кольору волосся, очей,

· не пристосовуватися до моди, не носити ультрамодні речі,

· вимога елегантності, гігієни і чистоти,

· якість переважає кількість,

· кольорова гамма стриманих відтінків,

· сумісність фактури матеріалу;

· порівнянність характеру малюнка в різних компонентах одягу;

· відповідність якісного рівня аксесуарів (взуття, папки для паперів, портфеля і т. п.) якості основного костюма.

· у разі необхідності звернутися до консультанта з одягу (або до іміджмейкеру).

Необхідно відзначити, що головне правило, яке потрібно виконувати, підбираючи діловий костюм в усіх його компонентах - загальне враження охайності, акуратності і навіть деякою педантичності в одязі. Це має змусити його партнера думати, що він настільки ж акуратний буде в справах.

Останнім часом такі аксесуари, як годинник, окуляри, ручки, стали не стільки «засобами виробництва» ділової людини, скільки символами його добробуту, а проте вони не повинні відволікати партнера від загального сприйняття вашого вигляду як кваліфікованого фахівця і приємного співрозмовника.

Таким чином, зовнішній вигляд ділової людини є наочною багатовимірної інформацією: про економічні можливості, естетичний смак, приналежності до професійного прошарку, відношенню до оточуючих людей і т.д. Одяг є своєрідною візитною карткою. Вона чинить психологічний вплив на партнерів по спілкуванню, нерідко визначаючи їх ставлення один до одного.

Чоловічий діловий імідж. Найпоширеніша і найбільш визнана сьогодні одяг бізнесменів ѕ костюм. Костюм - візитна картка ділової людини. Перш за все, дивляться, як людина вдягнена. Перше враження надовго залишається в пам'яті людей, з якими ми знайомимося. Тому нехтувати своїм зовнішнім виглядом - непростима помилка.

Основний компонент класичного стилю для чоловіка - це, звичайно ж, костюм строгого крою з мінімумом декоративних деталей. Найбільш поширені два види чоловічих костюмів - це так звані двійки, що складаються з піджака і штанів, і трійки, що складаються з піджака і брюк, доповнені жилетом. Подібний костюм ідеально підійде для вашої повсякденній діяльності - ділових зустрічей і нарад в офіційній обстановці.

Піджак повинен бути ідеально підігнаний по фігурі, довжина рукава має доходити до основи великого пальця, комір у класичного піджака обов'язково «англійська». Такий піджак може бути одно- і двобортним, тобто ґудзики на ньому можуть розташовуватися як з одного боку, так і з двох.

Силует класичного костюма має в ідеалі повторювати фігуру людини, яка його носить. Тому забезпечені люди, що піклуються про свій імідж, вважають за краще шити костюми на замовлення в престижних ательє, щоб він повністю відповідав вашій фігурі, підкреслюючи її достоїнства і приховуючи недоліки.

Костюм ділового чоловіка обов'язково повинен бути строгим, щоб тим самим демонструвати серйозне ставлення людини до справи. Стиль вимагає, щоб всі деталі костюма були витримані в одній колірній гамі: піджак, штани і жилет повинні бути одного кольору і з однакового матеріалу або матеріалів однієї фактури.

Правила носіння костюма:

1. Ніколи не надягайте одночасно костюм і спортивне взуття. Ці речі несумісні за своїм призначенням.

2. Одягнувши костюм, не беріть сумку спортивного типу. Бажано носити папери і необхідні речі у дипломаті, портфелі або папки. Якщо ж виникла необхідність, сумка повинна бути однотонного кольору.

3. Якщо ви наділи костюм, завжди надягайте краватку. Краватка до костюма необхідний. Діловий костюм без краватки не носять. Винятки - піджаки спортивного крою, які можуть бути надіті навіть на футболку. Але такі піджаки не належать до ділового одягу.

4. Сорочка, що надівається з костюмом, повинна мати довгі рукава. Вважається елегантним, якщо манжети сорочки видно з під рукавів піджака приблизно на 1,5-2 см.

5. Не допускайте, щоб затяжний кінець краватки був на виду, виступав з-за його лицьової частини.

6. Не виділяйтеся своїм одягом у робочий час. У повсякденному спілкуванні непомітний костюм вважається гарним тоном. Найбільш поширені кольори - темно-синій, темно-сірий.

7. Якщо ви не знаєте, які туфлі або сорочку вибрати, то віддайте перевагу білу сорочку і чорні туфлі.

8. У зав'язаному стані краватка повинна стосуватися нижнім кінцем пряжки ременя.

9. Ширина краватки повинна бути сумірною ширині лацканів піджака.

10. Краватка має бути світліше костюма і темніше сорочки.

11. Не допускайте несумісності візерунків, то є два елементи костюма поспіль не можуть мати візерунок.

Відповідно до кольору костюма підбирається і сорочка. Для сірого, світло-блакитного, синього костюмів підходять сорочки білого, світло-блакитного, світло-блакитного, сірого кольорів. Якщо костюм однотонний, сорочка може бути в дрібну смужку або малопомітну клітку. Якщо костюм бежевого, коричневого або цегельного кольору, для нього краще за все підібрати білу або бежеву сорочку. Поєднання чорного костюма і білої сорочки вважається істинно класичним і є як святковим, так і повсякденним ансамблем. Отже, основна умова класичного стилю в одязі - сорочка має бути на тон світліше піджака.

Штани повинні бути обов'язково прямого крою і такої довжини, щоб на черевики вони спускалися невеликий складкою. Кілька складок на брюках класичного крою робиться і на поясі. Однією з рис костюма процвітаючого ділового чоловіка є ідеально випрасуваних брюки з рівними стрілочками по центру кожної штанини.

Колір шкарпеток підбирають до штанів і черевиків. Шкарпетки повинні бути довгими і на один тон світліше або темніше штанів.

Великі вимоги класичний стиль пред'являє і до взуття. Взуття класичного стилю відрізняється строгістю, однотонні і повною відсутністю прикрас. Недозволені великі блискучі пряжки, металеві або пластикові кольорові вставки. Черевики або туфлі класичного стилю повинні бути на тонкій підошві. Взуття необхідно підбирати під колір костюма - або того ж тону, або на тон темніше. До костюмів темних кольорів підійде виключно чорна або, на крайній випадок, темно-коричневе взуття. До костюмів зі світлих тканин підбирається взуття, що поєднується з кольором костюма. Наприклад, для сірого костюма можна вибрати сіру або темно-сіру взуття. Для кремового найкраще підійде кремового або червоно-цегляного кольору взуття.

Особливу увагу діловому чоловікові слід приділяти тому, щоб від нього виходив тільки свіжий і приємний аромат. Для такого чоловіка зачіска, як деталь зовнішнього вигляду, має величезне значення. Вона не тільки підкреслює його респектабельність і елегантність, але й дозволяє у випадку необхідності міняти свій імідж, перетворюючи його з строгого ділового в більш вишуканий і витончений.

Чим ближче до вечора і офіційніша обстановка, тим більш темним повинен бути костюм. У цьому випадку доречними вважаються помітні, блискучі і яскраві аксесуари: годинник з браслетом незвичайної форми; красиві і дорогі запонки; гостроносі туфлі з оригінальною обробкою і фурнітурою замість звичних черевик і т.д. До сірого костюма для роботи більше підійде годинник, запонки та інші аксесуари-прикраси в спокійному стилі, наприклад з тьмяного металу, з каменями, а також краватка і носової хустка з тканини спокійних відтінків.

У ділової чоловіки обов'язково є стильний телефон, портативний комп'ютер» і електронний «органайзер» і т.д. Всі ці необхідні аксесуари, відповідно до стилю чоловіки VIP, повинні бути у витончених чохлах з тонкої шкіри.

Діловий костюм та імідж жінки. Жіночий діловий костюм - це, як правило, двійка або трійка, до складу яких можуть входити або брюки, або спідниця. Врахуйте, що спідниця вважається за консервативніший предмет одягу. Піджак краще вибирати з довгим рукавом, закінчуватися він винен приблизно на кісточці вашого зап'ястя. Не слід підходити до вибору костюма з позицій вашої зовнішності і сексуальності. Насамперед він повинен підкреслювати ділові якості. Професіонали в області стилю стверджують, що костюм сидить добре, якщо на нім немає горизонтальних і вертикальних складок.

Класичні кольори ділового костюму - це синій і сірий, але цілком допустимо використовувати відтінки бежевого, зеленого або бордового кольорів. Не слід вибирати чорні, червоні і білі костюми. Якщо ви плануєте використовувати предмети одягу різних квітів, то врахуйте, що всі вони повинні поєднуватися між собою. Ну і наприкінці правило, перевірене часом - влітку носимо світлі, теплі тони, а взимку - холодніші, темніші. Малюнок костюма може бути практично будь-яким, головне, щоб він не відрізнявся надмірною строкатістю. Стандартні варіанти - це клітинка, ялиночка або смужка. Відмінні ділові жіночі костюми виготовляються з шерсті, сатину або льону, в розумних межах можна використовувати еластан. А ось віскоза і всі види тканин стрейч повністю виключаються.

Якщо ви вибираєте костюм із спідницею, то дотримуйтесь наступних правил - вона має бути прямою, допустиме легке облягання стегон. Довжина спідниці залежить від особливостей фігури кожної конкретної жінки, оптимальний варіант, якщо вона доходитиме по коліна. У жодному випадку не вибирайте спідницю з розрізом, оскільки він абсолютно не поєднується з іміджем ділової жінки.

Брюки менш консервативний предмет одягу, але і при їх виборі слід дотримуватись деяких правил. Кращим вибором будуть класичні брюки, які чудово виглядатимуть на будь-якій жінці. Дотримуйте міру - брюки не повинні дуже обтягувати ноги, але при цьому і вони не мають бути надмірно широкі, оскільки це позбавляє весь костюм офіційності. Крім того, врахуйте, що дослідження психологів довели - імідж ділової жінки не підвищується, якщо вона носить брюки.

У деяких компаніях допускається носіння співробітниками платтів. За бажанням, ви можете надіти його, проте у жодному випадку не використовуйте плаття в ділових переговорах і нарадах. Кращим вибором будуть плаття з довгим рукавом, забарвлення при цьому краще підбирати однотонну, або в дрібну клітку або смужку. Непоганий варіант - чорне плаття з довгими рукавами.

Блузи - найважливіший елемент одягу. Вони можуть, як сприяти зміцненню вибраного іміджу, так і руйнувати його. Діловій жінці не слід носити дуже прозорі, яскраві і декольтовані блузи. Оптимальний варіант - біла непрозора блуза.

Завжди надягайте на роботу панчохи або колготки нейтрального або тілесного кольору. Як виняток, да і то, якщо ви носите брюки, допускається надягати шкарпетки.

Взуття під костюм краще підбирати класичне. Кращий вибір - це туфлі-човники із закритою п'ятою і носком. Не слід використовувати відкрите взуття, а тим більше спортивну або нарочито грубу. Вечірньої пори ви можете взути лаковані туфлі. Каблук має бути заввишки від 4 до 8 см. Будь-яке взуття повинне підбиратися з урахуванням кольору костюма, але у жодному випадку не купуйте білі туфлі. Взимку, коли жінки носять чобітки і напівчеревики, в офісі має бути присутнім комплект змінного взуття.

Макіяж діловій жінці необхідний, але він не має бути дуже яскравим. Цілком можна обійтися легким тональним кремом, натуральною помадою і тушшю для вій. Руки обов'язково мають бути доглянутими, але без яскравого манікюру, який здалека впадає в очі. Якщо ви все-таки вирішили покрити нігті лаком, то вибирайте відтінки бежевого або рожевого кольору. Елегантно виглядає французьський манікюр.

Зачіски для ділових жінок: волосся не повинні закривати обличчя і домінувати у вашому образі. Зачіска повинна надавати голові форму, м'яко обрамляючи щоки і підборіддя. Рекомендується або акуратна класична зачіска (для короткого волосся та волосся середньої довжини), або класичний «пучок», «хвіст» (для довгого волосся). Якщо жінка фарбує волосся, то необхідно застосовувати натуральні кольори. Головне, що повинна розуміти жінка, що зачіску вона носить завжди, відповідно, вона завжди, як і одяг, має бути в ідеальному порядку.

За допомогою прикрас можна змінити будь-який костюм, висловити свою індивідуальність. Не варто підкорятись моді. Краще надіти одне дороге, ніж кілька позбавлених смаку і дешевих речей. Носите необхідний мінімум, наприклад золотий ланцюжок або низку перлин на шиї і обручку на безіменному пальці. Прикраси не повинні відволікати увагу від вашого імені і від того, що ви говорите. Позбавтеся від дзвенячих браслетів, що гойдаються сережок у вигляді кілець, дисків, масивних брошок і кілець, страз і інших бус. Чим менше прикрас, тим краще (загалом, краще дотримуватися правила «трьох прикрас»). Годинники потрібно вибирати невеликого розміру, в стилі костюма або інших аксесуарів. Зрозуміло, неприпустимо, якщо на голих частинах тіла будуть пірсинг або татуїровки.

Таким чином, специфіка підприємницької діяльності висуває дуже серйозні вимоги до зовнішнього вигляду її учасників. Зовнішній вигляд ділової людини - це перший крок до успіху, оскільки для потенційного партнера його костюм є кодом, що свідчить про ступінь надійності і респектабельності.

7.3 Поняття і функції дрес-коду

Давно вже як відомо, що одяг говорить про людині без слів. З того, як ми одягнені, можна зробити певні висновки наші особистісних особливостях, стилі спілкування, і ставлення до роботі. І якщо особистому спілкуванні деяка недбалість у виборі одягу припустима, то ділових відносинах стиль одягу та загальна доглянутість грають принципову роль. Виходячи з цього, назріла потреба у появі дрес-коду, який передбачає дотримання правил вибору і носіння одягу певних ситуаціях. Особливу увагу приділяють корпоративному дрес-коду, оскільки більшу частину часу більшість людності проводить на роботі.

У нашій країні поняття «дрес-код» з'явилося початку 1990-х рр. із настанням іноземних компаній ринку. Наявність дрес-коду розцінювалося як свідчення прогресивної серйозної компанії. На цей час розуміння цього явища набагато поглибилось, стала усвідомлюватись багатьма роботодавцями та їх співробітниками потребу в такій компонента корпоративної культури як інструмент розвитку бізнесу.

Дрес-код (англ. dress code) - неписане правило, регламент у одязі, який показує приналежність людини до певної професійної чи соціальної групи.

Дрес-код компанії вважається продовженням корпоративної культури фірми і важливою частиною її бренду. Належний зовнішній вигляд співробітника грає важливу роль в довірі клієнта до фірми в цілому, демонструє стан справ в компанії, показує повагу до ділових партнерів і клієнтів. Вимоги до одягу співробітника можуть бути детально обговорені в трудовому контракті, за порушення можуть передбачатися санкції.

Суворий стиль одягу покликаний сприяти формуванню іміджу компанії як солідної організації та створити відповідну атмосферу при діловому спілкуванні. У корпоративної середовищі існують стандарти вимоги, які мають відповідати, інакше це негативно позначиться на діяльності як найбільш працівника, і компанії, у цілому.

Дрес-код є складовою фірмового стилю поруч із такими його елементами, як візитки, бланки, буклети, плакати, фірмові кольору та шрифти, конверти, папки, логотип, вивіски і дизайн інтер'єру. З іншого боку, дрес-код - це суттєвий елемент корпоративної культури загалом, оскільки вона тісно пов'язане з специфікою бізнесу, стратегією, цінностями, стилем управління, системою відносин із клієнтами, і партнерами.

При запровадження будь-яких організаційних нововведень керівник компанії повинен прораховувати їх доцільність і ефективність. Керівнику, який вирішив уніфікувати зовнішній вигляд своїм співробітникам, необхідно враховувати рід занять людини її робочу середу. І вже у з цим визначитися, чи може форма одягу спричинити досягнення результатів. Наприклад, до працівників творчих і аналітичних професій, яких клієнти мало бачать (дизайнерів, копірайтерів, аналітиків, розробників стратегій) будь-які жорсткі вимоги до форми одягу вводити недоцільно. Адже це ніяк не підвищить ефективність його роботи. Вводити вимоги до одягу розумно тим співробітників, котрі за ходу роботи зустрічаються з клієнтами: наприклад, беруть участь у переговорах чи інформують потенційних покупців послуги.

Іншим мотивом до впровадження дрес-коду може бути створення єдиного фірмового стилю, символом солідності організації. Це кінцевому підсумку, також пов'язана з бажанням запам'ятатися до клієнта й продемонструвати певне якість своєї компанії: на заправці - комбінезонами з фірмовою символікою, у банку чи аудиторської компанії - солідним офісним костюмом, у ресторані чи кафе - відмітними картузами і сорочками. Фірмовий стиль у пихатій інституції комунального харчування при цьому допомагає відвідувачам швидко зорієнтуватися, кого звертатися зі замовленням. Менеджери й консультанти, які ведуть діалог рівних із першими особами компаній, повинні мати відповідний вигляд. Співробітники банків та фінансово-кредитних установ покликані робити вигляд стабільності, надійності і консервативність, тому найсуворіші правила дрес-коду зазвичай стосуються персоналу банків.

У компаніях правила дрес-коду прийнято закріплювати в контракті. У вітчизняних фірмах інший менталітет й умови роботи, тому суворі вимоги до дотримання дрес-коду трапляються нечасто. У правилах дрес-коду прописуються обов'язкові і бажані вимоги до одягу. Неодмінно слід оголосити «чорного списку», у якому слід формулювати «неприпустимі речі». І, безумовно, керівництво саме має демонструвати задані стандарти.

Єдиний корпоративний стиль одягу є сильним маркетинговим ходом, він висловлює філософію компанії, що об'єднує співробітників, підкреслюючи їх єдність, цілеспрямованість і високий рівень професіоналізму.

Корпоративний дрес-код то, можливо представлений різними стилями:

· вільний стиль - кожен має право приходити працювати у яких побажає;

· напівофіційний стиль, «smart casual» - зручний і практичний,але елегантний повсякденний одяг, дозволяються пуловери, піджаки без краваток;

· ділової стиль - костюми суворого покрою і малюнків, обов'язкові краватки чоловікам, мінімум аксесуарів, скромні прикраси. У побуті поняття «дрес-код» найчастіше вживається для позначення саме ділового стилю. Останніми роками популярними стали послаблення, допущені в діловому стилі щоп'ятниці - FreeFriday, чи Casual Friday: тим, хто має не заплановані зустрічі з клієнтами, дозволяється вдягатися вільніше;

· уніформа - усі працівники вбираються у спеціально розроблену фірмову одяг.

Актуальність запровадження і дотримання дрес-коду в компаніях викликана кількома причинами:

По-перше, це зростання конкуренції. Компаніям стало дедалі складнішими і складніше виділитися і натомість інших гравців свого ринку, привернути увагу запам'ятатися клієнту. У поєднанні з рекламним просуванням формена одяг то її окремі елементи є невід'ємною частиною бренду.

По-друге, розвиток корпоративної культури. Дрес-код є частиною комплексу заходів та розвитку єдиних корпоративних стандартів, але це важливе завдання для великої компанії. Коли організація включає кілька тисяч працівників всій країні, загальні нормативи дозволяють витримати однаковий модель організації, єдині стандарти ведення бізнесу. Дрес-код -- це елемент, який впливає на імідж організації.

На користь дрес-коду свідчать такі аргументи:

· сувора одяг дисциплінує, налаштовує працювати, тоді як вільний стиль розхолоджує;

· клієнти і регіональні партнери сприймають підтягнутий, ділової зовнішній вигляд персоналу як свідчення надійності, добробуту;

· загальний стиль у одязі, а більшою ступеня єдину форму об'єднує людей, сприяє формуванню спільності, команди.

Аргументи противників однаковості у одязі найчастіше зводяться ось до чого:

· на роботі ми проводимо більшу частину життя, а ділової костюм -- не самий комфортний одяг. У вільної одязі людина почувається зручніше і розкутіше;

· необхідність носити навіть у спеку костюм з довгими рукавами і особливо панчохи, як викликає дискомфорт, заважає працювати, а й здатна зашкодити здоров'ю. Так само, як заборона в холодну пору року в теплі речі;

· не завжди зарплата дозволяє співробітникам мати пристойний вигляд й дорогу ділову одяг, а відривати значні суми від моєї родини щоб відповідати вимогам роботодавця, готовий далеко ще не кожен;

· багатьом працівникам, особливо жінкам, не подобається виглядати «як усі» і цілий рік носити одне й те ж. Особливо, якщо модель невдала або наближається до типу постаті;

· прагнучи заощадити, компанії часто замовляють дешеву одяг, яка швидко втрачає вид.

Загалом, офісний дрес-код впливає психічний стан співробітників подвійно. З одного боку, він погашає якусь індивідуальність, з другого налаштовує на ділової лад, на ефективне виконання своїх професійних завдань.

Висновки. Під іміджем ділової людини розуміють цілеспрямовано сформований образ, з метою певного впливу на оточуючих. Він складається з багатьох елементів, зокрема: одягу, прикрас, зачіски, макіяжу, парфумерії, аксесуарів, манери триматися, ходи, мови тощо. Необхідно пам'ятати, що одяг відображає і підкреслює індивідуальність, характеризує ділової людини як особистість. Зовнішній вигляд ділової людини - це перший крок до успіху, оскільки для потенційного партнера костюм є кодом, що свідчить про ступінь надійності, респектабельності та успіху в справах. Діловій людині треба дотримуватися певних правил щодо формування власного позитивного іміджу.

В сучасних компаніях існують правила підбору гардеробу - дрес-код. Він виконує одну важливу функцію - загальний стиль одягу об'єднує співробітників і сприяє формуванню згуртованої команди. Єдиний корпоративний стиль одягу є сильним маркетинговим ходом, він висловлює філософію компанії, що об'єднує співробітників, підкреслюючи їх єдність, цілеспрямованість і високий рівень професіоналізму.

Контрольні запитання

1. Визначте ознаки етикету зразкового менеджера.