Палеонтологічне обґрунтування стратиграфії нижньої крейди Південного НГР

1. В історії формування структури осадового чохла Півдня України і прилеглих акваторій можна виділити два головні, різні за тривалістю етапи: пізньопротерозойсько- юрський і крейдово-антропогеновий. Перший охоплює байкальський, герцинський і кіммерійський цикли тектогенезу, протягом яких у південній смузі регіону формувалися складчасті ситеми (структурні комплекси складчастої основи Скіфської плити і Добру- дзького масиву), а в північній - різні резонансно-тектонічні структури (доплитних комплексів південної околиці Східно-Європейської платформи).

Другий, менш тривалий етап підповідає альпійському циклу тектогенезу і характеризується утворенням типово платформних структур як в межах давньої, так і молодої платформ (структури ортоплатформового чохла).

2. Для всієї ранньокрейдової стадії розвитку Південно-Українського регіону характерне формування структурних елементів широтного, північно-західного і північно- східного простягання, в чому відображаються особливості будови складчастої основи. У пізньокрейдовий час палеотектонічна і палеогеографічна обстановки суттєво змінилися. Панівне значення набуває субширотно тектонічна зональність, довготривала дія якої зумовила поступову перебудову загального структурного плану регіону.

Найзначніші прогинання зазнали в цей час північна, особливо північно-західна, частини Рівнинного Криму і прилеглі райони, де формувався величезний субширотний Каркінітсько-Північнокримський прогин.

3. На підставі аналізу геологічної будови регіону і розрізів нижньо- та верхньок- рейдових утворень у ньому виділено нафтогазоносні і перспективні комплекси: нижнь- окрейдовий і верхньокрейдовий. Перспективи їхньої нафтогазоносності пов'язані з різними тектонічними зонами Півдня України, охоплюючи акваторії Чорного та Азовського морів.

4. У Південно-Українському регіоні в крейдових утвореннях головним типом покладів нафти та газу є пластові склепінчасті, пластові тектонічно екрановані і комбіновані. За складом вуглеводневих скупчень переважають газоконденсатні і газові. Нафтові поклади трапляються значно менше.

5. Південно-Український нафтогазоперспективний регіон належить до осадово- міграційних, згідно з якими материнська речовина ВВ формується разом з осадами в давніх морських басейнах в умовах слабковідновлювальної і відновлювальної обстановки з решток фіто- і зоопланктону. Перспективні зони нафтогазонакопичення зосереджуються навколо головних областей нафтогазоутворення - найзануреніших ділянок Каркінітсько-Північнокримського та індоло-Кубанського прогину. До таких віднесено північно-західний шельф Чорного моря, центральна і південна частини Азовського моря, Північно-Західний Крим, Керченський півострів з прилеглою до нього з півдня зоною шельфу і Західне Причорномор'я.

6. Південно-Український регіон входить до складу Причорноморсько- Північнокавказької нафтогазоносної провінції. Тут виділяють Причорноморсько- Кримську газонафтоносну, Азовсько-Ейську газоносну та індоло-Кубанську нафтогазоносну області з багатьма нафтогазоносними і перспективними районами: в Причорноморсько-Кримській - Таврійський газоносний і Південно-Губкінсько-Іллічевський перспективний райони; в Азовсько-Ейській - Центрально-Азовський газоносний і Північно- Азовський перспективний райони; в Індоло-Кубанській - Керченсько-Таманський, Ах- тирський нафтогазоносні і Південно-Сивашсько-Тимашевський газоносний райони.

Причорноморсько-Кримська й Азовсько-Ейська НГО належать до другого класу нафтогазоносних районів, Індоло-Кубанська - до першого класу.

7. Новими перспективними територіями і напрямами геолого-розвідувальних робіт на нафту та газ пропонують уважати: крім описаних 25 родовищ нафти та газу в Південно-Українському регіоні, відкрито ще чимало родовищ.

Поклади ВВ у регіоні розташовані на 32 площах. Дев'ять площ розміщено в Індоло-Кубанському прогині: Владиславівська, Південно-Сивашська, Мошкарьовська, Семеновська, Акташська, Войковська, Борзовська, Приозерна і Фонтанівська; двадцять - у межах Каркинитсько-Північнокримського прогину: Міжводненська, Октябрська, Західно-Октябрська, Карлавська, Глібовська, Серебрянська, Задарненська, Джанкойсь- ка, Тетянівська, Оленевська, Кіровська і Краснополянська; одна - в межах ПівденноУкраїнської монокліналі - Приазовська; п'ять - у Чорному морі (Голіцинська, Південно-Голіцинська, Шмідтовська, Штормова, Кримська) і чотири - в Азовському (Стрілкова, Морська, Північно-Керченська і Бейсугська).

8. За типом природного резервуару і співвідношення в ньому рухомих флюїдів - газу, нафти і води - усі відомі поклади ВВ на Півдні України можна поділити на пластові і лінзоподібні.

За типом пасток серед пластових покладів визначено пластові склепінчасті (Джанкойська, Стрілкова, Глібовська, Південно-Голіцинська, Шмідтовська, Штормова, Кримська, Задорненська, Міжводненська, Тетянівська, Морська, Північно-Керченська), пластові. Тектонічно екрановані (Голіцинська, Октябрська, Семеновська, Акташська, Войковська, Борзовська, Приозерна) та екрановані літологічною зміною в товщі порід. Тобто літологічно екрановані (Південно-Сивашська).

До лінзоподібного типу можна віднести невеликі за розмірами Владиславівську і Мошкарьовську поклади нафти, що розміщені у лінзах пісків, обмежених з усіх боків глинами.

Пластові склепінчасті поклади пов'язані з відкладами базальної пачки нижньої крейди в Північно - Кримському прогині і на Південно-Українській монокліналі. У значно глибших стратиграфічних комплексах і в межах складних тектонічних зон будова покладів ВВ очікується значно складніша. Так, в крейдових утвореннях Індоло- Кубанського прогину у відкладах альбу (пачки А-19 і А-18) і в базальній пачці нижньої крейди Каркінітсько-Північнокримського прогину переважають загалом поклади пластові. Тектонічно і стратиграфічно екрановані. А також комбіновані.

У зонах передбачуваного розвитку рифогенних утворень у відкладах крейди у межах Індоло-Кубанського прогнозуються поклади масивного типу в біогермних тілах.

Унаслідок проведених останніми роками сейсморозвідувальних робіт закартова- но чимало пасток, на які пропонується спрямувати розшуково-розвідувальні роботи для виявлення покладів пластових склепінчастих, пластових тектонічно. Літологічно і стратиграфічно екранованих, а також комбінованих у відкладах крейди і масивних покладів в біогермних тілах. Цей напрям забезпечений багатьма підготовчими перспективними об'єктами, частина з яких вже охоплена бурінням.

палеонтологічний стратиграфія крейда

Література

1. Богаец А. Т. Расчленение и корреляция разрезов нижнемеловых отложений центральной и восточной частей Северного Крыма / А. Т. Богаец, Г. В. Бойчук, Р. Й. Лещух и др.// Сов. геология. - 1983. - № 12. - С. 56-64.

2. Богаец А. Т. О возрасте базальных слоев нижнего мела Равнинного Крыма и Центрального Причорномор'я / А. Т. Богаец, Л. Г. Плахотный, А. Д. Самарский и др. // Бюл. Моск. о-ва испытателей природы. Отд. геол. - 1974. - Вып. 3. - С. 37-43.

3. Волошина А. М. К характеристике нижнемеловых отложений Равнинного Крыма по фауне фораминифер / А. М. Волошина // Палеонт. сб. - 1966. - № 3. - Вып. 1. - С. 107-110.

4. Геология шельфа УССР: Стратиграфия. - Киев: Наук. думка, 1984. - 184 с.

5. Лещух Р.Й. Моллюски и биостратиграфия нижнего мела и запада Украины (Равнинный Крым, Причерноморье, Карпаты): Автореф. дис... д-ра геол.-мин. наук: 04.00.09 / Лещух Р.Й. // - Санкт-Петербург, 1991. - 29 с.

6. ЛещухР. Й. Нижня крейда заходу і півдня України. - К.: Наук. думка, 1992. - 208 с.

7. Лещух Р. Й. Ранньокрейдова фауна Рівнинного Криму та Північного Причорномор'я. / Р. Й. Лещух //- Київ: Наук. думка, 1987. - 267 с.

8. Лещух Р.Й. Юрські відклади Півдня України. / Р.Й. Лещух, В. В. Пермяков, Б. М. Полухто- вич //- Львів: Євро світ, 1999. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru