Главная Коллекция "Revolution" История и исторические личности "Наш велетень", "Наш величний кобзар": Микола Лисенко у спогадах і думках редактора часопису "Рідний край" Олени Пчілки

"Наш велетень", "Наш величний кобзар": Микола Лисенко у спогадах і думках редактора часопису "Рідний край" Олени Пчілки

Зв'язок творчого життя видатного українського композитора М.В. Лисенка із часописом "Рідний край". Висвітлення яскравих штрихів до життєпису композитора та до його родини. Виявлення ключових чинників, що впливали на формування світогляду М.В. Лисенка.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.02.2019
Размер файла 102,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

В сирій землі глибоко»!..

Ой, глибоко, глибоко!...

Спочив отаман-кобзарь, там, де за його юнацьких літ лунала українська пісня - за його приводом».

Зафіксовано й такий важливий - як на той час, так і натепер - момент: «...Святе Письмо й Псалтир лунали українською мовою».

У споминах Олени Пчілки, однак, чути не плач над покійним, а гордість за те, що спочилий у Бозі «мистець-українець» присвятив себе сповна рідному народові. Він «був власне з таких людей, що доводять правдивість отих слів: «раз добром налите серце - вік не прохолоне!» Геніальний Лисенко завжди був однаковий. Його щирий, теплий порив до українства не охолов... Виходили пісьні з під його руки, випуск за випуском, виходили композиції на слова Т. Шевченка, - до його Мик. Віт. зберіг на віки просто якесь набожне пошанування!»

Описуючи життя Миколи Віталійовича, Ольга Петрівна подає цінну інформацію про тодішню політичну, духовну обстановку, що панувала в Україні, про подвижників мистецької справи - Михайла Старицького, Михайла Драгоманова, Петра Косача, Павла Житецького, які були близькими друзями-товаришами Лисенка. До них, тих, «що держали в думці і в серці своєму прихилля до української ідеї», він горнувся своєю щедрою душею. З Михайлом Старицьким вони «обоє поринули в тому юнацькому житті, що кожний студент спогадує потім цілий вік з такою втіхою: перша воля, самостійна наукова праця й розвага, перші юнацькі мрії, перші погляди вперед - на новий обрій!..».

Духовно наснажували і впотужнювали славного композитора й диригента Кулішеві «Записки о Южной Руси», що переросли у «свідому українсько-національну течію», яка «точилася, неначе струмок живої води під талим снігом», та редагований Пантелеймоном Олександровичем перший український часопис «Основа», що «був виразником думок, упованій і всього тодішнього поступового українства».

Окреме місце в споминах відведено спілці (товариству) «Громада»: «Увійшовши-ж у Громаду, - наголошує Олена Пчілка, - він одразу знайшов грунт і для свого артистизму, яко музики. В Громаді, при тому поклоненню громадян всьому народному, була, звичайно, в широкому вжитку й українська пісня. Співали багато. В Громаду, на її зібрання приходили часом і не тільки громадяне, а й просто знайомі тих господарів, у чіїй хаті зібралася «Громада». Бували навіть і не українці, а сторонні люде, мужчини й дами, навіть инших національностей, - щоб побути в ідейному українському товаристві, послухати українських пісень. Великі співочі збори часом відбувалися навіть не в хаті, а на дворі: наприклад, у садибі Матвєєва (була така, з великим садком, на «Новім строєнії», не далеко від університету)». Скрізь «лунали українські пісні, співані великим громадянським гуртом. Тепер се здається дивним і було-бнавіть неможливим,... (Тоді, значить, у де-чому було вільніш, ніж у 20-му віці)...»

Ольга Петрівна з пієтетом описує вечори з участю Миколи Лисенка. Пущена у світ ним пісня «придалась потім на користь національно-громадську», освітилася «світлом свідомости», воскресла «в новій красі, немов <...> гімн просвітлої нової віри».

Йдеться в дослідженні й про відкриття та існування в Києві відділу «Географического Общества» з його широкою програмною діяльністю - природничі науки, географія, історія. Микола Лисенко пов'язав свою творчу долю і з цим товариством: «Він взявся за пісьні (до тієї пори ще зовсім не заведені у ноти) стародавніх бандуристів. Власне подав він свою запись пісень відомого старого кобзаря Остапа Вересая. Додав і свою розправу про його пісьні. Слідом мали йти инші подібні праці.

Але той лихий «ціклон», - продовжує Олена Пчілка, - знов повіяв над Київом, почавшись, може, з доносів київських, а вдаривши хуртовиною - з півночі. Київський відділ Геогр. Т-ва закрито; всі дальші вчені роботи «українофілів» - мов лизень злизав».

Не можна не згадати участі Миколи Лисенка в «Літературно-Артистическому Обществі», яка припадає на кінець 1880-х - початок 1890-х років. Своєї праці він «не жалував», бо просвітніх товариств у Києві на той час не було. За це митця дуже шанували люди, що засвідчує занотоване Оленою Пчілкою святкування його 35-річного ювілею 1903 року: «Свято се вражено було від им,ени того-ж київського «Літературно-артист. Общества», у найбільшій київській концертній світлиці. Було дуже багато привітань, депутацій, з України, з Галичини, з усіх-усюд. Було бучно й гарно. Програму свята було розпросторено аж на три дні.

Так, величне свято було! Про його-ж писано було в свою пору так багато в часописах».

Не треба забувати, а тим паче замовчувати й того, що охоронці імперського режиму пильно стежили за рухом української справи. Прогресивним викликам приписувався сепаратизм, проти всього передового повставали різні добре відомі широким масам видання й намагалися принизити, цинічно знеславити україноборців. Проілюструємо це хоч би перебігом ювілейних подій, про які тільки-но йшлося: «Та не багато людей знає про те, що під час першого вечера сього величного свята, після того як депутації прочитали свої адреси і як ішла друга частина вечера, концерт, - у нас, у боковій світлиці, куди перенесено було всі адреси, ішов самий «настояній» «обыскъ». Справа була така:

Коли дано було дозвіл Літературно-артистичному Обществу справляти ювилей Лисенка, то відповідальною особою за ввесь той вечер мав бути Предсідатель Общества,

В. Николаєв. Отже перед ювілеєм він сказав українцям, членам Правленія, - що він української мови не знає, через те просить нас, українців, щоб ми сами пильно переглянули адреси і коли часом буде щось гостре, то щоб того не читали.

Членами Правленія, з українців, були тоді Микола Віт., п. Стешенко і я. Микола Віт., звичайно, ні в які ювилейні справи не мішавсь; отже, цензорами адресів приходилось бути п. Стешенкові й міні... Дуже то був для нас тяжкий обовязок але треба було додержати умови, щоб не вийшло якої халепи для Предсідателя, що поклався на наше слово, або й для нашого Общества.

Ми переглянули привітання. Нічого в їх страшного не було, але знаючи, що на наші адреси можуть звернуть особливу увагу, ми деякі вирази в їх, для обережности, з читання виключили. Де-хто з авторів на нас за се нарікав, одначе вийшло, що, навпаки, ми були не досить пильними цензорами, бо халепа все таки сталась: хтось такий (опріч поліції), вважаючи своїм обов'язком наглянути за ювилеєм Лисенковим, звернув увагу на один адрес; щось йому там почулось лихе і він послав поліцію забрати той адрес. Зостаючись, яко орударі ювилею, при тому огляді, в боковій хаті, ми так уже й не чули концерту, що йшов тим часом у світлиці. Ми вже раді були й тому, що шукання скінчилось без прикрости і для Предсідателя і для ювиляра, - бо «протизаконного» привітання не знайшлося.

Швидко після ювилею Мик. Віт.-ча, - хоч і незалежно від ювилею, - «Літературно-Артистичне Общество» київське було закрито, за якийсь російський реферат, прочитаний без дозволу, а що-найважніш - людиною приїздною, котра звернула на себе особливу увагу з руки влади».

Микола Віталійович був учасником ще й такого музично-літературного товариства, як «Баянъ» - «мертвонародженого чада», що ніякого успіху не принесло. Великі надії він покладав на зорганізовану ним Драматично-музичну школу в Києві, де вчили «драми української <...> декламації українських віршів і виконання цілих драматичних творів». У планах було й грання на стародавніх кобзах. Та й цей благородний намір Миколи Віталійовича зазнав краху: імперія наймала «миршавих жидків» й інших хулителів українства, які знайшли склад злочину в діяльності товариства.

Нарешті, Олена Пчілка добре висвітлила зв'язок Миколи Віталійовича з «Просвітою», заявивши, що «ні один артистичний вечір київської «Просвіти» не обходився без його участи».

Органічно доповнюють розповіді про активну духовно-мистецьку діяльність Миколи Лисенка ще кілька сюжетів: постановка «Різдвяної ночі» на великій першій сцені; підготовка опери «Тарас Бульба»; концерти Лисенка в провінції; його відгук на «найменші признаки українського руху». Цей чоловік, за справедливою оцінкою Пчілки, «був не тільки кобзарь, а й патріот-громадянин», якому всі раділи, який «тугу розважав, хоч сам нудив світом». Із гордістю виповідає вона про наповнені успіхом, шаною з боку простих людей мандри Українського хору, який зібрав Лисенко. Цей колектив «будив українців і ніс їм утіху». Із захопленням, що йде від Ольги Косач-Драгоманової, читаються спогади про перебування хору в її рідному місті Гадячі: «Прибуло на концерт у клубну світлицю й панство й простіша публіка. Вітали хор і тут дуже щиро, хоч не багатими дарами, - вінками з барвінку, з дубового листу, чорнобривців; вінки були перечеплені стрічками або простим рушником; та було теє, дійсно, «від щирого серця»! Хорові врядили гулянку човнами. По Пслу, гарного літнього дня, залунали ті привезені з Київа українські співи. По від'їзді Мик. Віт-ча, більша половина пісень, співаних його хором, зосталась між гадячанами - і розлягаються й тепер по хвилях гарного Псла, коли пливуть чи панські, чи простацькі човни під час гулянок».

Завершує свої «Спомини і думки» Олена Пчілка нотаткою про музичну вартість Лисенкової праці. Чи не важливіша з них та, що композитор у кожній виведеній ним із фольклорної товщі пісні вирізнив найприкметніші риси, «найтоншії відтінки». «Лисенкове записування, - запевняє Ольга Петрівна, - треба вчити і воно повинно бути на довгі роки зразком для кожного записувача. Се фотографія - мистецька, а не ремісницька, не машинно-фонографічна». До особливих заслуг Лисенка цілком справедливо віднесено й те, що він «тямив передати в музиці велич Шевченкового слова», що всі його твори «мають глибоку вдачу українську».

Олена Пчілка однією з перших схарактеризувала «теоретичний розслід української народної пісні», який здійснив Микола Віталійович. Тут він «положив свою коштовну працю», ґрунтовно проінтерпретувавши найвизначальніші прикмети малоруських дум і пісень, які виконував Остап Вересай, давши вичерпну інформацію про українські народні музичні інструменти. Лисенко переконливо довів, що українська пісня постала на основі стародавніх грецьких (лідійського, іонійського й інших ладів), що вона суттєво різниться від пісні російської: «.пісня московська більш - діатонична, а як і стає ароматизованою (оздобленою додатковими тонами, то тая хроматизація і мелізми, дрібні прикраси, - иншої вдачі, спокійнішої, менше чулої). З сього погляду, М. Віт. знаходить, що українські пісні більше зближаються до пісень південних славян, сербів і болгар».

Як висновок подамо й такі вмотивовані розмисли Олени Пчілки: «... М. Лисенко був не тільки надто талановитим кобзарем, а ще й достойним високої поваги - громадським діячем, бо цілий свій вік, відколи став відомим українцем, віддавав свій талан і працю - українству, приймав живу участь, поскільки міг, в українському громадському рухові. Через свою вірність українству М. Л-ко ніс жертву на протязі всього свого життя, - втрачаючи вигоди і зазнаючи всяких прикростей. Де-хто писав, що через велику свою лагідність, «кришталеву» душу, Л-ко «не мав ворогів». Се неправда. Та й як може бути, щоб чоловік видатний - не мав ворогів?! Се можливо тільки для людини зовсім незначної, про котру справді можна сказати, що вона «нікому нічого». Микола-ж Лисенко був прихильником і видатним діячем ідейного громадського напрямку, та ще такого, що тільки пробива собі дорогу, що зустріва перед собою могутні супротивні лави; отже такий діяч, звичайно, мусив мати ворогів. Від теї ворожнечі терпів цілий вік, але - не подався.

Другого Лисенка ми не маємо і не матимем. Сі мої слова не значать, що я не вірю в дальшу творчу силу України. Ні, вона дасть, уже й дає скількох инших, починаючих творців музичних, але такого кобзаря, як Лисенко, - не буде швидко, а може й ніколи... «Инші часи, инші співи»!.. Такого ліризму, такого ідеалізму, винесеного з усього давнього життя, вже не буде.

Об тім, - живі побачать!..

А тим часом схилімо голови перед сим величним кобзарем, другом нашим, другом і братом усієї України».

Доповнимо ці пафосні й водночас логічні розмірковування розсипаними по всьому дослідженню Олени Пчілки перифрастичними найменуваннями, що стосуються незабутньої постаті Миколи Лисенка: «наш величний кобзар», «наш друг і товариш», «з таких людей, що доводять правдивість отих слів: „раз добром зігріте серце - вік не прохолоне!”», «артист„українофіл”», «нашКобзарь», «сам господар свого діла», «талановита сила», «душа людина», «отаман-кобзарь », «талан великий, широко-розмаїтий», «мистець-українець, з чулою, глибокою душею», «великий талан», «не тільки надто талановитий кобзар, а ще й достойний високої поваги <...> громадський діяч», «свідомий українець», «чоловік видатний», «видатний діяч ідейного громадського напрямку», «величний кобзар», «друг і брат усієї України».

P.S. У «Рідному Краї» після статті Олени Пчілки вміщено рубрику «Вінки памьяті М. Лисенка». Звернемося й до них як до ще одного свідчення глибокої шани українського народу своєму тільки-но спочилому генієві:

1) Од видавництв:

«Від редакції «Рідного краю» (вінокхрест з незабудок) Миколі Лисенкові, - серцеві, що гомоніло славу, тугу і думу України».

«На віки слава М. В. Лисенкові - редакція „Ради”».

«Редакція Літературно-Наукового Вістника - гордості нації, підпорі народу».

«Великому кобзареві і учителеві М. В. Лисенкові, зажурена редакція „Світла”».

«Від видавництва «Час». - Ти вмер, Бояне наш великий, твої пісні не вмруть во-віки».

«Великому співцеві України. Книгарня „Літературно-Наукового Вістника”».

2) Від гуртків, громадських установищ і товариств:

«Від обгорнутих тугою старих товаришів - незабутньому Кобзареві Миколі Лисенкові».

«Любому нашому Голові, Миколі Лисенкові, - з болем у серці і щирою сльозою старшина Українського Клубу».

«Від осиротілої артистичної комісії Українського клубу своєму незабутньому проводиреві».

«Українське Наукове Товариство у Київі. Своєму славному членові, Миколі Лисенкові. Ти наш алмаз - народній спів зьявив блискучим перед світом. І чудо - той алмаз розцвів безсмертности твоєї квітом».

«„Просвіта” Подільська - Преславному творцеві невмірущої пісні».

«Катеринославська «Просвіта» - Творцеві української музики».

«Од т-ва допомоги літературі, науці и штуці - Преславному Баянові і дорогому товаришеві М. В. Лисенкові».

«Від одеського Українського клубу - незабутньому Боянові України».

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

  • Левко Ревуцький

    Історія життя та творчої діяльності видатного українського композитора та педагога Левка Ревуцького. Формування композиторського стилю на основі глибокого і всебічного пізнання національного народного мелосу. Творча спадщина композитора, її значення.

    презентация [5,6 M], добавлен 23.11.2017

  • Биография композитора Клода Дебюсси

    Биографические данные из жизни Клода Дебюсси. Занятия композицией у композитора Э. Гиро. Первые вокальные сочинения Дебюсси. Острое столкновение композитора с официальными художественными кругами Франции. Увлечением композитора символистской поэзией.

    реферат [19,3 K], добавлен 21.03.2010

  • Забуті сторінки біографії К. Стеценка

    Розгляд біографії видатного українського композитора, класика, музичного критика. Визначення хронології подій періодів навчання у духовній школі, семінарії та викладання в учительській семінарії та білоцерківських гімназіях. Літопис подорожі з капелою.

    презентация [3,0 M], добавлен 23.11.2017

  • Дослідницька та педагогічна діяльність А. Коломійця

    Огляд науково-дослідницької та педагогічної діяльності А. Коломійця. Розглядаються педагогічні методи А. Коломійця, його стиль викладання, відношення до студентів. Висвітлення дослідницької діяльності композитора в ракурсі його редакторської роботи.

    статья [22,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Жизненный и творческий путь Георга Фридриха Генделя

    Жизненный и творческий путь выдающегося композитора Георга Фридриха Генделя. Становление стиля композитора, влияние на него талантливого оперного композитора Рейнхарда Кайзера. Жанры произведений, особенности стилей оперного и ораториального жанров.

    контрольная работа [32,6 K], добавлен 06.02.2011

  • Андрій Бандера: історичний портрет

    Формування світогляду А. Бандери. Аналіз громадсько-політичної діяльності видатного представника української суспільно-політичної думки і національно-визвольної боротьби. Ідейний та практичний внесок священика у розвиток українського національного руху.

    дипломная работа [7,1 M], добавлен 01.03.2014

  • Освіта Польщі міжвоєнного періоду

    Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012

  • Біографія родини Симеренків

    Меценати Черкащини українського походження у ХІХ століття: Андрій, Степан, Федір, Платон, Василь, Лев, Володимир Симеренки, їх походження. Напрямки благодійницької діяльності родини Симиренків. Формування промислового садівництва, сучасної помології.

    реферат [1,1 M], добавлен 07.11.2011

  • История промышленного освоения Севера

    Значение Севера для Российской Федерации в настоящее время. Первое упоминание о Ухтинской нефти. Основатель первого в России нефтяного промысла. Первая геологическая экспедиция в Печорский край. Включение Печорского края в состав Московского государства.

    контрольная работа [30,6 K], добавлен 28.10.2011

  • Саратовский край в годы Великой Отечественной войны

    Промышленность г. Петровска в предвоенные годы. Мобилизация всех сил города на борьбу с фашистскими захватчиками. Саратовский край в период с 1941 г. по июнь 1942 г. - ближний тыл советского фронта. Возведение обелиска в память об участниках войны.

    презентация [7,4 M], добавлен 03.03.2013

  • Деятельность М.И. Глинки

    Детские и юношеские годы Глинки. Творческие годы композитора 1822–1835 гг. Сочинение вариации для арфы или фортепиано на тему из оперы австрийского композитора Йозефа Вайгля. Основные произведения Глинки. Опера "Иван Сусанин" в миланском "Ла Скала".

    реферат [30,5 K], добавлен 18.06.2013

  • Амосов Микола Михайлович – вчений і громадський діяч

    Біографія Миколи Амосова - видатного українського вченого в області медицини і біокібернетики, хірурга, академіка, професора. Операції на серці з апаратом штучного кровообігу. Праці М. Амосова, енциклопедія "Алгоритм здоров’я. Людина і суспільство".

    презентация [3,1 M], добавлен 18.08.2011

  • Формування кордону Російської імперії з Китаєм у XVIII-XIX ст.

    Дослідження процесу формування кордонів між Російською імперією та Китаєм у XVIII ст. Причини встановлення кордону, геополітичні умови його формування. Чинники, що впливали на досягнення домовленості. Характеристика договорів, що вирішували проблему.

    реферат [38,3 K], добавлен 27.01.2014

  • Іван Могильницький: життєвий шлях та діяльність

    Життя та діяльність українського освітнього і церковного діяча, вченого-філолога Івана Могильницького. Дослідження української мови та церковної історії, їх зв'язок з долею українського народу. Домагання поширення мережі українських народних шкіл.

    реферат [12,0 K], добавлен 19.01.2011

  • Історія розвитку українського козацтва

    Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Причини і джерела формування цього прошарка. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі. Формування української державності в ході визвольної війни. Виникнення реєстрового козацтва.

    реферат [25,4 K], добавлен 01.02.2016

  • Радянський рух опору в Україні

    Боротьба радянських партизанів та підпільників у тилу німецьких військ. Волинське Полісся, Сіверщина, Чернігівщина як партизанський край. Джерела формування, діяльність партизанських загонів Сидора Ковпака, Сабурова, Федорова, Бринського, Медведева.

    презентация [5,5 M], добавлен 05.05.2014

  • Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції

    Українському руху перша російська демократична революція 1905-1907 рр. принесла дві перемоги: було покладено край урядовій політиці заборони рідної мови і дозволено легально об'єднуватися для культурно-просвітницької праці на користь українського народу.

    реферат [23,2 K], добавлен 12.06.2010

  • Микола Денисюк – видавець українського літературно-мистецького журналу "Овид"

    Дослідження діяльності відомого видавця журналу науки і мистецтва "Овид" Миколи Денисюка, який володіючи економічною та юридичною освітою, будучи палким патріотом України, усе своє життя присвятив видавництву українських творів та періодичних видань.

    реферат [19,6 K], добавлен 12.06.2010

  • Вплив економічних чинників на формування громадянського суспільства в Україні

    Аналіз особливостей економічного розвитку України впродовж 1990-х років. Характеристика формування економічної еліти та сприйняття громадянами економічної діяльності. Визначено вплив економічних чинників на формування громадянського суспільства в Україні.

    статья [21,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Життя українського селянства в роки нацистської окупації 1941-1944 рр

    Криваві злочини нацистських окупантів та їх вплив на економіку та соціальную сферу українського села. Ознаки повсякденного життя більшості українських селян під час окупації. "Добровільні" компанії окупаційної влади по збиранню речей для вояків вермахту.

    реферат [33,1 K], добавлен 12.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены