Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеський державний екологічний університет

Факультет природоохоронний

Кафедра прикладної екології

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

на тему

Антропогенна складова формування стану здоров'я населення Одеської області

Виконав студент групи Е-51

Пономаренко М.В.

Керівник проекту: ст. викл.

Грабко Наталія Вікторівна

Одеса 2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОКАЗНИКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Атмосферне повітря

3.2 Водне середовище

3.3 Земельні ресурси

3.4 Відходи

4. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА КОРЕЛЯЦІЇ

ВИСНОВКИ

БІБЛІОГРАФІЯ



ВСТУП

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), здоров`я є станом повного соціального, біологічного і психологічного благополуччя людини, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних вад. Здоров'я - одне з головних джерел повноцінного життя, щастя, радості, успіху. Воно є не лише особистим надбанням людини, але й суспільним багатством, одним із найважливіших показників добробуту народу. На жаль, багато людей лише тоді починають по-справжньому цінувати своє здоров'я, коли воно вже порушене. Для успішного вирішення питань управління здоров'ям у сучасному суспільстві важливе значення має пізнання загальних закономірностей формування здоров'я, динаміки основних його показників. Були визначені складові формування здоров'я, а саме: спосіб життя - до 50%, вплив навколишнього середовища - до 20%, спадковість - до 20%, доступність і якість медичної допомоги - до 10%.

Ціллю дипломного проекту є аналіз показників захворюваності населення Одеської області , визначення ролі певних техногенних факторів у їх формуванні.

Вихідними даними для дипломного проекту стали показники поширюваності та захворюваності усього населення Одеської області у розрізі адміністративних районів за період з 2006 по 2010 роки шістнадцятьма класами у відповідності до діючої медичної класифікації.

Дипломний проект включає в себе чотири розділи. У першому розділі надано відомості про показники стану здоров'я населення, а саме поширеність, захворюваність, загальна народжувальність, загальна смертність та інші.

У другому розділі представлена характеристика стану здоров'я населення Одеської області. Наведено динаміку показника поширеності та захворюваності захворювань за період 2006-2010 р., ці значення представлені в середньому по області, в середньому по адміністративним районам, а також по Україні.

В третьому розділі більш детально проаналізовано основні фактори техногенного впливу на довкілля на території Одеської області, а саме динаміка антропогенного впливу на атмосферне повітря, водні та земельні ресурси, з 2005-2010 років.

Четвертий розділ представлений визначенням коефіцієнта кореляції між рядом показників які характеризують антропогенний вплив на різні складові, природного середовища, які дозволяють судити про наявність зв'язків між показниками захворюваності населення і факторами, що характеризують антропогенний вплив на навколишнє середовище.



1. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОКАЗНИКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

В останні роки отримали широкий розвиток повномасштабне дослідження, присвячені розробці системи фізіологічних, біохімічних, морфологічних, імунологічних і генетичних показників перед нозологічних станів або різних змін в організмі, виникаючих під дією факторів навколишнього середовища, що дозволяє більш ширше враховувати результати специфічних і неспецифічних дій. Тим не менше, статус здоров'я населення частіше всього оцінюється за показниками смертності або захворюваності.

Дані про смертність населення, отримані з допомогою реєстраційних систем. Велика частина смертельних випадків визначається не однією причиною, а комплексом взаємопов'язаних захворювань, і одне захворювання, вказана як основна причина смерті, не відображає в повній мірі ті патологічні процеси, які визивали смертельних схід.

Число смертей з причин може бути розділено трьома різними шляхами:

- по фактору ризику - генетичному, фізіологічному, навколишньому середовищу і образу життя;

- по хворобам;

- по наслідкам - передчасна смертність в різному віці і різних видах інвалідності.

З іншого боку, неперервне спостереження за зміною стану здоров'я населення, а також оцінка програм і служб охорони здоров'я головним чином основується на даних про захворюваність. В термінах охорони здоров'я в розумінні «захворюваність» входять хвороби, травми, отруєння інвалідність. Так по частоті розповсюдження патології виділяють високу захворюваність, середній рівень захворюваності, низьку захворюваність і спорадичну захворюваність. За тяжкістю відхилень в здоров'ї кожний вид патології оцінюється не тільки з точки зору потрібності населення в медичній допомозі, але й з позиції соціальної значимості: призводить до смертельних фіналів, визиває ті чи інші обмеження в реалізації особистістю її соціальних та біологічних функцій, зумовлює короткочасні розлади здоров'я. Ключові теми для моніторингу захворюваності повинні включати: перевірку базової, або фонової зміни в рівнях захворюваності на невеликих територіях; просторового вивчення захворюваності для виявлення території високого ризику; екстраполяцію результатів, отриманих для обмеження території, на національний масштаб.

З другого боку в якості прикладу «універсального» показника можуть бути названі вроджені пороки розвитку. Враховуючи ті обставини, що їх причини в більшості випадків носять багатогранний характер, цей епідеміологічний показник рекомендований ВОЗ для еколого-соціальної оцінки благополуччя регіонального середовища.

На думку С.М. Новикова в ланцюгу причинно-наслідковому зв'язку, детермінуючих здоров'я, груп показників верхнього рівня, узагальненості може включати: смертність, захворюваність, інвалідність, вираженість до нозологічних симптомів, рівнів стресу, ступінь обмежений соціальною та біологічною активністю , емоційний статус , самооцінку здоров'я.

Загальний перелік, а також деякі аспекти конкретного визначення і використання показників здоров'я.

Загальна народженість - оцінюється по кількості народжених живими на протязі даного часу інтервалу. Число живо народжених у жінок в віці від 15до 44(49) років являється показником плодовитості. Також узагальнюються дані по кількості новонароджених з низькою і дуже низькою вагою.

Загальна смертність - оцінюється по загальному числу померших і являється груповою характеристикою, яка може визначатися для окремих відносно великих груп ризику. Частковими показниками загальної смертності являються:

Загальна кількість смертей з причин, рокам, адміністративною освітою.

Стандартизовані по віку показники смертності.

Смертність з причин, стандартизована в цілому за віком та родом

Очікувана при народжуваності подовженість життя як середнє очікуване число років життя для кожного роду та росту.

Показники передчасної смерті - число років потенційного життя, втрачених в результаті смерті від всіх або специфічних причин смерті, маючих місце до визначеного віку.

Дитяча смертність - оцінюється по числу померлих дітей в віці до 1 року і хоча не характеризує загальний склад здоров'я населення являється, тим не менше дуже інформативним показником. Рання дитяча смертність служить своєрідним індикатором не здоров'я та соціального не благополуччя суспільства.

Пренатальна смертність - для міжнаціонального порівняння представляються дані , в яких чисельник та знаменник обмежений до ваги ембріонів та немовлят вагою 1000 г і більше.

Мертвонародженість - оцінюється як коефіцієнт пізньої внутрішньо утробної смертності.

Неонатальна (в період від народження до 27 днів), рання неонатальна (від народження до 6 днів), та пост неонатальна (від 28 днів до року) смертність.

Захворюваність - в якості її міри використовуються відрізняючи набори характеристик. Данні про захворюваність являються менш повними та менш єдино образними, потребують подальшої доробки та згоди з офіційною статистикою інших країн

Інвалідність - в контексті охорони здоров'я визначена як «будь-яке обмеження або втрата здатність здійснювати детальність в таких межах, які вважаються нормальними для людини», являється індивідуальною характеристикою. Оцінюється первісна інвалідність та загальна інвалідність.

Вираженість до нозологічних симптомів - являється досить тонким індикатором несприятливих дій навколишнього середовища.

Рівень стресу - в даний час один із найбільш значимих проявів не здоров'я.

Ступінь обмежень соціальної та біологічної активності - вчасності, не дієздатність, як експериментальна степінь обмежень, включена в деякі показники громадського здоров'я в якості корегую чого фактора.

Самооцінки здоров'я , здійснюються методом анкетування.

В програмах укріплення здоров'я и покращення середовища життя кожна з перерахованих загальних характеристик потребує значну деталізацію, єдину дозволяє виділить причинно-слідчий зв'язок, і врахувати характер і формування. Перш за все необхідна деталізація показників смертності, в тому числі і для наступних стандартизації її загальних показників, без чого практично неможливо виділити вплив іноді протилежних по значимості тенденцій здоров'я. В екології людини ці труднощі часто посилюються на протязі і неспецифічності дії екологічних порушень здоров'я, коли різної по силі експозиції негативних факторів піддаються різні за своїм параметром групи населення. Вихідною деталізацією являються показники смертності з причин, чи її статистики.

Число потенційних джерел інформації про стан здоров'я відносяться реєстраційні дані про первина обіговість, госпіталізації та виписки з лікарні контрольні сітки системи, записи та дані страхових компаній, конкретні обстеження стану здоров'я.

Соціально-економічні зв'язки

З точки зору теорії, соціальний показник виникає як інформаційний образ в результаті накладання один на одного різноманітних даних із загального потоку соціальної інформації. При цьому, однією із основних вимог інформаційного забезпечення - повнота інформації - не означає збору даних по всім соціально-політичним показникам, а тільки за тими, які адекватно відображають стан суспільства і на цій основі дають можливість зрозуміти інші часткові явища.

Кількість жителів, густість та структура населення. Оцінка населення повинна проводитися по рокам, адміністративним територіальним одиницям віку та роду, а дані представлені як загальні, чоловіче та жіноче населення, а також для різноманітних вікових груп: до року, 1-4, 5-9, 10-14, 80-84, 85+..років. В підсумках даних указується процент населення в віці до 15 років та не більше 65 років, окремо міське та сільське населення, розміри сім'ї.

Оцінка образу життя дозволяє вийти на конструювання показників загального здоров'я та їх моделювання.



2. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Під час дослідження стану здоров'я населення Одеської області було проаналізовано такі показники медичної статистики як поширеність захворювань і саме захворюваність для території Одеської області за період з 2006 по 2010 роки. Аналіз проводився за 16 класами захворювань у відповідності до діючої медичної класифікації. Було проаналізовано значення обох показників для території області у цілому, середнє по адміністративним районам Одеської області, а також значення показників у розрізі кожного з 26 районів. Для порівняння використовувалися середні для України значення за відповідні роки.

На рисунку 2.1 наведено динаміку показника поширеності захворювань за період 2006-2010 р. ці значення представлені в середньому по області, в середньому по адміністративних районах області, а також в середньому по Україні. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 176056,1 осіб/100 тис. до 190360,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 174577,6 осіб/100 тис. до 186786,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 144057,7 осіб/100 тис. до 160590,7 осіб/100 тис.

Рисунок 2.1- Поширеність усіх захворювань в 2006-2010 роках

Більш докладний аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності усіх захворювань спостерігалися у Ананівському районі (102344,4 осіб/100 тис.), Арцизькому (130023,2 осіб/100 тис.), Комітернівському (131196,9 осіб/100 тис.) районах, а у 2007 році в Балтському (126366,7 осіб/100 тис.), Миколаївському (130151,9 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Татарбунарському (179354,8 осіб/100 тис.), у 2009 р. також у Татарбунарському (185356,9 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Балтському (176418,9 осіб/100 тис.), Кілійському (177182,3 осіб/100 тис.), та Татарбунарському (184155,6 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.2 представляє собою динаміку показників поширеності інфекційних та паразитарних захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 4453,4 осіб/100 тис. до 4368,7 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4259,8 осіб/100 тис. до 3948,7 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 3852,2 осіб/100 тис. до 3728,3 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у Біляївському районі (1698,0 осіб/100 тис.), 2007 р., Біляївському (1910,2осіб/100 тис.), у 2008 р., Біляївському (2058,4 осіб/100 тис.) , Біляївському (2131,8) у2009 р., а у 2010 році в Овідіопільському (126366,7 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Б-Дністровському (6269,1 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Татарбунарському (6444,4 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Татарбунарському (6994,7 осіб/100 тис.), а також у 2007 р. Татарбунарському (7254,0 осіб/100 тис.), у 2006 р. ці показники знову спостерігалися у Татарбунарському (6818,9 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.3 наведено динаміку показника поширеності новоутворень захворювань за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні.

Рисунок 2.2 - Поширеність інфекційних та паразитарних захворювань в 2006-2010 роках

Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3584,9 осіб/100 тис. до 4156,2 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 3703,1 осіб/100 тис. до 4072,4 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і спостерігалось як зростання так і зниження показники зростають з 2901,2 осіб/100 тис. до 3788,1 осіб/100 тис., та спадають з 2009 р. 3328,0 осіб/100 тис. до 3471,9 осіб/100 тис.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності новоутворень спостерігалися у Комінтерновському районі (2059,0 осіб/100 тис.), у Балтському (2069,0 осіб/100 тис.), а також у Болградському (22,70,9 осіб/100 тис.), у 2007 в Балтському (2213,2осіб/100 тис.), та у 2010 Балтському (2060,4 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Савранському (4656,7 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Савранському (4779,9 осіб/100 тис.), у 2009 р. також у Савранському (4867,6 осіб/100 тис.), 2010 р. у Кілійському (4925,4 осіб/100 тис.), та у Савранському (4960,3 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.3 - Поширеність новоутворень в 2006-2010 роках

На рисунку 2.4 наведено динаміку показника поширеності хвороб крові за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 1093,4 осіб/100 тис. до 1239,9 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 1696,8 осіб/100 тис. до 1754,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і спостерігалось як зростання так і зниження показники зростають з 938,8 осіб/100 тис. до 1093,2 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб крові спостерігалися у 2006 р Комінтерновському районі (522,1 осіб/100 тис.), у Болградському (579,2 осіб/100 тис.), у 2007 р Комітернівському (575,9 осіб/100 тис.) ,у 2009 в Татарбунарському (589,12осіб/100 тис.), та у 2010 Татарбунарському (589,1 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Біляївському (1733,8 осіб/100 тис.), та Балтському (1777,5 осіб/100 тис.), у 200 р. також у Балтському (1897,3 осіб/100 тис.), 2009 р. у Балтському (1985,2осіб/100 тис.), 2010 також у Балтському (2158,7 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.4 - Поширеність хвороб крові в 2006-2010 роках

На рисунку 2.5 наведено динаміку показника поширеності захворювань ендокринної системи за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності спостерігалось по Районам так і по Україні. Якщо для Районів і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3168,0 осіб/100 тис. до 4873,3 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 7458,9 осіб/100 тис. до 8365,1 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось підвищення показників і становить 5287,6 осіб/100 тис.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності захворювань ендокринної системи спостерігалися у 2006 р. Б.-Дністровському районі (2178,0 осіб/100 тис.), у 2007 р. Фрунзівському (2421,2 осіб/100 тис.), 2006 р. Ізмаїльському (2540,6 осіб/100 тис.) ,у 2007 в. Б.-Дністровському у (2700,1осіб/100 тис.), та у 2008. Б.-Дністровському (2808,2 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Котовському (7138,0 осіб/100 тис.), у 2007 р. у Котовському (7252,1 осіб/100 тис.), у 2008 р. також у Котовському (7389,4 осіб/100 тис.), 2009 р. у Котовському (7459,0 осіб/100 тис.), та у Котовському (7654,6 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.5 - Поширеність захворювань ендокринної системи в 2006-2010 роках.

На рисунку 2.6 наведено динаміку показника поширеності захворювань психічних розладів за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається незначне зростання показників поширеності по Районам так і по Україні. Якщо для Районів і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і зростають з 5501,0 осіб/100 тис. до 5571,8 осіб/100 тис., то незначний спад спостерігається з 2008р 5560,8 осіб/100 тис. до 5478,3 осіб/100 тис. в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4741,5 осіб/100 тис. до 4796,9 осіб/100 тис. осіб спад спостерігається з 2009р. 4720,2 осіб/100 тис. до 4651,2 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось зниження показники 5237,7осіб/100 тис. до 4651,2 осіб/100 тис.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності психічних розладів спостерігалися у 2006 р. Болградський район (3427,9 осіб/100 тис.), у 2007 р. Болградському (3466,7 осіб/100 тис.), 2009 р. Ренійському (3560,5 осіб/100 тис.), у 2008 в. Болградському (3590,6,1осіб/100 тис.), та у 2010р. Ренійському (3633,5 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.6 - Поширеність психічних розладів в 2006-2010 роках

Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Саратському (8231,2 осіб/100 тис.), у 2008 р. також Саратському (8236,7 осіб/100 тис.), у 2010 р. В.-Михайлівському (8267,5 осіб/100 тис.), 2007 р. у Балтському (8314,2 осіб/100 тис.), та у 2010 р. Красноокнянському (8334,1 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.7 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб нервової системи за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке підвищення показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 5213,2 осіб/100 тис. до 5455,2 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4783,8 осіб/100 тис. до 4890,8 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 4412,3 осіб/100 тис. до 4697,4 осіб/100 тис.



Рисунок 2.7 - Поширеність хвороб нервової системи в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб нервової системи спостерігалися у 2007 р. Комітернівському районі (1305,6 осіб/100 тис.), та у Ізмаїльському (2635,2 осіб/100 тис.), у 2006 р., також Ізмаїльському (1682,6 осіб/100 тис.), Саратському (2758,4 осіб/100 тис.) у2008 р., Ізмаїльському (2755,3 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2010 році у Красноокнянському (8010,6 осіб/100 тис.), у Татарбунарському (8018,7 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Татарбунарському (8129,6 осіб/100 тис.), а також у 2009 р. Красноокнянському (8036,7 осіб/100 тис.)

Наступний рисунок 2.8 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб кровообігу за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зростання так і зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області в значення показників змінюються з 58107,8 осіб/100 тис. до 2008 р. 7584,2 осіб/100 тис.,далі спостерігається зниження показників 5944,5 осіб/100 тис. до 60338,3 осіб/100 тис. то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 11766,4 осіб/100 тис. до 57211,9 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 46048,8 осіб/100 тис. до 61989,1 осіб/100 тис. З 2009 р. спостерігається зниження показників, але з 2010 року знову зростають.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб кровообігу спостерігалися у 2008р. Миколаївському районі (9510 осіб/100 тис.), у Фрунзівському (10232 осіб/100 тис.), Савранському (11380 осіб/100 тис.), Красноокнянському (12632 осіб/100 тис.), а у 2006 р. Кілійському (13606,4 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2009 році у Котовському (65454,2 осіб/100 тис.), у 2007 р. у Миколаївському (65742,6 осіб/100 тис.), у Арцизькому (90141,5 осіб/100 тис.), а також у 2006 р. Іванівському (80647,6 осіб/100 тис.), у 2010 р. ці показники знову спостерігалися у Котовському (67899,9 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.9 наведено динаміку показника поширеності хвороб органів дихання за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності спостерігалось по Районам так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 34356,7 осіб/100 тис. до 37032,6 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 34824,7 осіб/100 тис. до 3843,61 осіб/100 тис. Щодо районів, спостерігалось зростання з 27510,0,6 осіб/100 тис. до 29799,2 осіб/100 тис.

Рисунок 2.8 - Поширеність хвороб кровообігу в 2006-2010 роках



Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб органів дихання спостерігалися у Арцизькому районі 2007 р.(15290,8 осіб/100 тис.), у 2008 р. становило (15568,2 осіб/100 тис.), 2006 р. (17161,7 осіб/100 тис.), у 2009р. (18366,7 осіб/100 тис.), та у 2010 (19843,7 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Березівському (37978,2 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Ананівському (36869,4 осіб/100 тис.), Балтському (38466,4 осіб/100 тис.), 2009 р. Березівському (39290,7 осіб/100 тис.), та у 2010 Балтському (39830,8 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.10 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб органів травлення за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зростання так і зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Районів значення показників зростають, то по Україні в цілому абсолютні значення показників спадають з 18954,6 осіб/100 тис. до 17930,2 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось як зростання так і зниження показники спадають з 2006 р. 19676,2 осіб/100 тис. до 19124,3 .

Рисунок 2.9 - Поширеність хвороб органів дихання в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб органів травлення спостерігалися у 2006р. Комітернівському районі (9432,0 осіб/100 тис.), у Біляївському (10352,0 осіб/100 тис.), Любашівському (101935,8 осіб/100 тис.), у 2007 р. Комітернівському (10356,5осіб/100 тис.), а у 2008 р. Біляївському (10836,9 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Татарбунарському (18323,7 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Кілійському (18914,5 осіб/100 тис.), у 2009 р. Кілійському (19874,5 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Кілійському (19730,7 осіб/100 тис.), у 2010 р. ці показники знову спостерігалися у Болградському (18209,5 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.11 наведено динаміку показника поширеності хвороб шкіри та підкірної залози за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 2557,4 осіб/100 тис. до 4728,4 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 1357,4 осіб/100 тис. до 4990,2 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і спостерігалось як зростання так і зниження показникі зростають з 3642,7 осіб/100 тис. до 4432,5 осіб/100 тис., та спадають з 2009р 3934,5 осіб/100 тис. до 3889,2 осіб/100 тис.

Рисунок 2.10 - Поширеність хвороб органів травлення в 2006-2010 роках

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб шкіри та підшкірної залози спостерігалися у 2006р. Болградському районі (1457,1 осіб/100 тис.), у Б.-Дністровському (1543,4 осіб/100 тис.), а також у 2007 р. Красноокнянському (1742,2 осіб/100 тис.), у 2008 в Комітернівському (1972,9 осіб/100 тис.), та у 2010 Біляївському (1940,3 осіб/100 тис.)районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Біляївському (20150,3 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Біляївському (9642,2 осіб/100 тис.), у 2009 р. Кодимському (7597,3 осіб/100 тис.), 2007 р. у Кодимському (7446,7 осіб/100 тис.), та у 2010 Кодимському (7272,2 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.11 - Поширеність хвороб шкіри та підшкірної залози в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.12 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб КМ за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зниження так і підвищення показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3150,0 осіб/100 тис. до 9840,6 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 3304,6 осіб/100 тис. до 10098,9 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, змінюються з 5360,4 осіб/100 тис. до 7236,1 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006р. Болградському районі (1406,2 осіб/100 тис.), та Балтському (1535,3 осіб/100 тис.), у Арцизькому (1535,7 осіб/100 тис.), також в 2007 Ізмаїльському (1233,8 осіб/100 тис.) у 2007 р., В-Михайлівському (1425,0 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Іванівському (10451,6 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Татарбунарському (11312,7 осіб/100 тис.), у Іванівському (11272,6 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Татарбунарському (10969,2 осіб/100 тис.), у Іванівкому (11272,6 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.12 - Поширеність хвороб КМ в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.13 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб сечостатевої системи за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3344,8 осіб/100 тис. до 10263,4 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 3368,2 осіб/100 тис. до 10016,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 2108,4 осіб/100 тис. до 8253,1 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006р. Б-Дністровському районі (1303,3 осіб/100 тис.), та Комітернівському (1370,7осіб/100 тис.), у Миколаївському (1533,7 осіб/100 тис.), також в Саратському (1607,8) у 2007р., Комітернівському (1406,4 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Арцизькому (11990,2 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Миколаївському (11556,1 осіб/100 тис.), у Арцизькому (12056,7 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Миколаївському (111149,2 осіб/100 тис.), у Арцизькому (12178,5 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.13 - Поширеність хвороб сечостатевої системи в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.14 представляє собою динаміку показників поширеності вроджених аномалій за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 678,3 осіб/100 тис. до 593,8 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 652 осіб/100 тис. до 647,6 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити, що тут показники значно нижчі і зростають з 532,0 осіб/100 тис. до 634,2 осіб/100 тис.

Рисунок 2.14 - Поширеність вроджених аномалій в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006р. Савранському районі (132,0 осіб/100 тис.), Ренійському (156,0 осіб/100 тис.), у Роздільнянському (175,0 осіб/100 тис.), у 2007р. Савранському (194,0) Миколаївському (198,0 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Б-Дністровському (1665,0 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Миколаївському (1195,4 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Миколаївському (1160,8 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Овідіопольському (1304,5 осіб/100 тис.), у ці показники знову спостерігалися у Миколаївському (1195,4 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.15 представляє собою динаміку показників поширеності симптомів і ознаки захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 45,3 осіб/100 тис. до 56,9 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 142,1 осіб/100 тис. до 136,3 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 11,1 осіб/100 тис. до 31,5 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006 р., Болградському (1,4 осіб/100 тис.), у Комітернівському (1,5 осіб/100 тис.), Арцизькому (2,0) у 2007 р., Комітернівському (1,5 осіб/100 тис.), районах.

Рисунок 2.15 - Поширеність симптомів і органів захворювання в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.16 представляє собою динаміку показників поширеності травми та отруєння за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 5157,0 осіб/100 тис. до 5325,8 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4258,6 осіб/100 тис. до 5142,8 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 4650,2 осіб/100 тис. до 4782,0 осіб/100 тис.

Рисунок 2.16 - Поширеність травм та отруєнь в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006р. Арцизькому районі (1229,8 осіб/100 тис.), Іванівському (2144,0 осіб/100 тис.), у Ізмаїльському (2144,0 осіб/100 тис.), Кодимському (2553,1) а у 2010 році в Тарутинському (2946,3 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2010 році у Любвшівському (7390,3 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Любашівському (7435,3 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Іванівському (7703,7 осіб/100 тис.), а також у 2010р. Іванівському (8569,8 осіб/100 тис.), у 2008 р. ці показники знову спостерігалися у Іванівському (8785,8 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.17 наведено динаміку показника захворюваності захворювань за період 2006-2010 р. ці значення представлені в середньому по області, в середньому по адміністративних районах області, а також в середньому по Україні. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 68340,6 осіб/100 тис. до 72617,7 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 68962,8 осіб/100 тис. до 72255,4 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 57740,5 осіб/100 тис. до 61360,1 осіб/100 тис.

Рисунок 2.17 - Захворюваність усіх захворювань в 2006-2010 роках

Більш докладний аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності усіх захворювань спостерігалися у 2006 р. Арцизькому районі (44620,3 осіб/100 тис.), 2007 р. Арцизькому (47627,9 осіб/100 тис.), Овідіопольському (47929,5 осіб/100 тис.) районах, а у 2008 році в Овідіопольському (46365,5 осіб/100 тис.), Арцизькому (47952,3 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Балтському (85206,5 осіб/100 тис.), у 2009 р. Любашівському (72493,0 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Красноокнянському (72172,9 осіб/100 тис.), Ананівському (74409,2 осіб/100 тис.), та Татарбунарському (72871,5 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.18 представляє собою динаміку показників захворюваності інфекційних та паразитарних захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3193,4 осіб/100 тис. до 2988,8 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 2807,1 осіб/100 тис. до 2611,2 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 2552,7 осіб/100 тис. до 2324,6 осіб/100 тис.

Рисунок 2.18 - Захворюваність інфекційних та паразитарних захворювань в 2006-2010 роках

захворюваність населення одеський антропогенний

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захварованості інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2007 р. Арцизькому районі (1096,7 осіб/100 тис.), Ананівському (1100,9осіб/100 тис.), у Біляївському (1239,2 осіб/100 тис.), 2009р. Балтському (1126,7) у 2010 році в Балтському (1228,0 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Б-Дністровському (4099,3 осіб/100 тис.), у 2007 р. у Б-Дністровському (4116,0 осіб/100 тис.), у 2007 р. у Татарбунарському (4233,3 осіб/100 тис.), а також у 2008 р. Б-Дністровському (4153,6 осіб/100 тис.), у 2006 р. ці показники спостерігалися у Кілійському (4068,7 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.19 наведено динаміку показника захворюваності новоутворень захворювань за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 763,4 осіб/100 тис. до 797,9 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 886,4 осіб/100 тис. до 912,8 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити, що тут показники значно нижчі і спостерігалось як зростання так і зниження показники зростають з 682,3 осіб/100 тис. до 709,0 осіб/100 тис.,

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності новоутворень спостерігалися у 2007 р. Красноокнянському районі (426,3 осіб/100 тис.), у 2010 р. Балтському (370,5 осіб/100 тис.), а також у Красноокнянському (439,4 осіб/100 тис.), у 2009р. Красноокнянському (439,1осіб/100 тис.), та у 2006 Красноокнянському (450,2 осіб/100 тис.)районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Ізмаїльському (1424,1 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Котовському (1146,9 осіб/100 тис.), у 2009 р. також у Миколаївському (1126,0 осіб/100 тис.), 2010 р. у Любашівському (1108,1 осіб/100 тис.), та у Котовському (1163,0 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.19 - Захворюваність новоутворень в 2006-2010 роках

На рисунку 2.20 наведено динаміку показника захворюваності хвороб крові за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 316,0 осіб/100 тис. до 345,0 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 503,6 осіб/100 тис. до 487,6 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, спостерігалось і зниження показники з 358,8 осіб/100 тис. до 400,2 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності хвороб крові спостерігалися у 2006 р Комінтерновському районі (180,9 осіб/100 тис.), у 2009 р. Миколаївському (168,3 осіб/100 тис.), у 2006 р Миколаївському (168,3 осіб/100 тис.), у 2009 в Ізмаїльському (196,1 осіб/100 тис.), та у 2010 Ізмаїльському (191,1 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Б-Дністровському (663,5 осіб/100 тис.), 2009 р. Любашівському (675,9 осіб/100 тис.), у 2010 р. також у Любашівскому (681,4 осіб/100 тис.), у Савранському (731,0 осіб/100 тис.), 2009р. Березівському (735,0 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.20 - Захворюваність хвороб крові в 2006-2010 роках

На рисунку 2.21 наведено динаміку показника захворюваності захворювань ендокринної системи за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності спостерігалось по Районам так і по Україні. Якщо для Районів і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 612,7 осіб/100 тис. до 717,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 1164,9 осіб/100 тис. до 1117,5 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось підвищення показників і становить 768,5 осіб/100 тис.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності захворювань ендокринної системи спостерігалися у 2006 р. Савранському районі (304,7 осіб/100 тис.), у 2007 р. Ширяївському (35,6 осіб/100 тис.), Кодимському (234,6 осіб/100 тис.), у 2008 в Комітернівському у (317,5осіб/100 тис.), та у Кодимському (346,5 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Любашівському (1365,9 осіб/100 тис.), у 2009 р. також Любашівському (1374,1 осіб/100 тис.), у 2010 р. також у Любашівському (1350,1 осіб/100 тис.), Болградському (1167,6 осіб/100 тис.), та у Ананівському (1095,7 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.21 - Захворюваність захворювань ендокринної системи в 2006-2010 роках

На рисунку 2.22 наведено динаміку показника захворюваності захворювань психічних розладів за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається незначне зростання показників поширеності по Районам так і по Україні. Якщо для Районів і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і знижуються з 494,0 осіб/100 тис. до 428,0 осіб/100 тис., в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 461,6 осіб/100 тис. до 421,5 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось підвищення показників 549,3 осіб/100 тис. до 666,2 осіб/100 тис., а потім спостерігається значний спад з 2008 р.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності психічних розладів спостерігалися у 2006 р. Болградський район (145,3 осіб/100 тис.), у 2007 р. Котовському (153,5 осіб/100 тис.), 20098р. Татарбунарському (188,3 осіб/100 тис.), у 2010 в. Ширяївському (173,9 осіб/100 тис.), а також Біляївському (188,3 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Красноокнянському (1281,0 осіб/100 тис.), у 2008 р. також Красноокнянському (1751,9 осіб/100 тис.), у 2010 р. Красноокнянському (1854,2 осіб/100 тис.), 2007 р. у Красноокнянському (1489,7 осіб/100 тис.), та у 2009 р. Красноокнянському (1837,4 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.22 - Захворюваність психічних розладів в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.23 представляє собою динаміку показників захворюваності хвороб нервової системи за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке підвищення показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 1989,0 осіб/100 тис. до 2136,4 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 1634,4 осіб/100 тис. до 1637,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 1826,1 осіб/100 тис. до 1914,7 осіб/100 тис.

Рисунок 2.23 - Захворюваність хвороб нервової системи в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності хвороб нервової системи спостерігалися у 2007 р. Біляївському районі (666,7 осіб/100 тис.), та у 2010 Модимському (836,7 осіб/100 тис.), у 2009 р., Арцизькому (812,2 осіб/100 тис.), у 2008 р. Кодимському (836,7 осіб/100 тис.) а також у Біляївському (867,7 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Красноокнянському (3780,6 осіб/100 тис.), у 2010 р. Татарбунарському (3882,4 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Красноокнянському (3909,9 осіб/100 тис.), а також у 2009 р. Красноокнянському (4175,8 осіб/100 тис.)

Наступний рисунок 2.24 представляє собою динаміку показників поширеності хвороб кровообігу за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зростання так і зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області в значення показників змінюються з 5887,1 осіб/100 тис. до 6350,2 осіб/100 тис.,в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 5199,2 осіб/100 тис. до 5219,6 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 5868,4 осіб/100 тис. до 6338,7 осіб/100 тис.

Рисунок 2.24 - Захворюваність хвороб кровообігу в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності хвороб кровообігу спостерігалися у 2007 р. Ренійському районі (1241,3 осіб/100 тис.), у 2006 р. Б-Дністровському (2430,3 осіб/100 тис.), у 2007р. також у Б-Дністровському (2639,6 осіб/100 тис.), у 2008р. Арцизький (3490,4 осіб/100 тис.), а у 2008 р. Ізмаїльському (3597,5 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Любошівському (10492,1 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Ананьївському (11615,6 осіб/100 тис.), у 2007р. Любашівському (12466,0 осіб/100 тис.), а також у 2010р. (13478,3 осіб/100 тис.), у 2009 р. ці показники знову спостерігалися у Любашіському (15095,8 осіб/100 тис.) районах.

На рисунку 2.25 наведено динаміку показника захворюваності хвороб органів дихання за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності спостерігалось по Районам так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 28250,9 осіб/100 тис. до 30613,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 28465,9 осіб/100 тис. до 31878,9 осіб/100 тис. Щодо районів, спостерігалось зростання з 23161,6 осіб/100 тис. до 25282,0 осіб/100 тис.

Рисунок 2.25 - Захворюваність хвороб органів дихання в 2006-2010 роках

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності хвороб органів дихання спостерігалися у Арцизькому районі 2007 р.(12058,6 осіб/100 тис.), у 2008 р. становило (12261,4 осіб/100 тис.), 2006 р. (13574,5 осіб/100 тис.), у 2009 р. (15056,6 осіб/100 тис.), та у 2009 у Савранському (15283,6 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2010 році у Ананівському (32070,7 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Балтському (32907,5 осіб/100 тис.), та у 2010р. Балтському (33706,8 осіб/100 тис,)

Наступний рисунок 2.26 представляє собою динаміку показників захворюваності хвороб органів травлення за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зростання так і зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Районів значення показників зростають, то по Україні в цілому абсолютні значення показників спадають з 2958,9 осіб/100 тис. до 2928,6 осіб/100 тис. Щодо Одеської області, спостерігалось як зростання так і зниження.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності хвороб органів травлення спостерігалися у 2008 р. Овідіопольському районі (1460,1 осіб/100 тис.), у 2007 р. Біляївському (1496,0 осіб/100 тис.), Арцизькому (1493,8 осіб/100 тис.), у 2006р. Б-Дністровському (1509,2 осіб/100 тис. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Кодимському районі у 2007, 2008, 2006, 2009, 2010 роках.

Рисунок 2.26 - Захворюваність хвороб органів травлення в 2006-2010 роках

На рисунку 2.27 наведено динаміку показника захворюваності хвороб шкіри та підкірної залози за період 2006-2010 р. Аналіз цього графіка показує, що спостерігається стійке зростання показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і Україні в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 4012,3 осіб/100 тис. до 3922,2 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4077,9 осіб/100 тис. до 4195,4 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і спостерігалось як зростання так і зниження показникі з 3491,2 осіб/100 тис. до 3361 осіб/100 тис.

Широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності хвороб шкіри та підшкірної залози спостерігалися у 2007 р. Болградському районі (1506,2 осіб/100 тис.), у Біляївському (1456,4 осіб/100 тис.), а також у 2006 р. Біляївському (1661,3 осіб/100 тис.), у 2007 в Ізмаїльському (1725,2 осіб/100 тис.), та у Березівському (1738,0 осіб/100 тис.) районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2006 році у Біляївському (1661,3 осіб/100 тис.), у 2007 р. у Біляївському (1456,4 осіб/100 тис.), у Болградському (1506,2 осіб/100 тис.), у Ізмаїльському (1725,2 осіб/100 тис.), та у Березівському (1738,0 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.27 - Захворюваність хвороб шкіри та підшкірної залози в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.28 представляє собою динаміку показників захворюваності хвороб КМ за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати як зниження так і підвищення показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 3139,5 осіб/100 тис. до 3315,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 3416,2 осіб/100 тис. до 3346,1 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, змінюються з 2381,7 осіб/100 тис. до 2454,1 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники поширеності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2006 р. Арцизькому районі (1100,0 осіб/100 тис.), та 2008 р. Арцизькому (1003,5 осіб/100 тис.), у 2009 р. Арцизькому (1084,4 осіб/100 тис.) , також в 2009 Овідіопільському (1116,5 осіб/100 тис.) та Комітернівському (1265,4 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2008 році у Роздільнянському (4909,9 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Тарутинському (5066,1 осіб/100 тис.), у Роздільнянському (5070,6 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Роздільнянському (5142,1 осіб/100 тис.), у 2008 р. Тарутинському (5238,7 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.28 - Захворюваність хвороб КМ в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.29 представляє собою динаміку показників захворюваності хвороб сечостатевої системи за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 4631,9 осіб/100 тис. до 4404,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4987,5 осіб/100 тис. до 4671,1 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 4073,0 осіб/100 тис. до 4062,2 осіб/100 тис.

Рисунок 2.29 - Захворюваність хвороб сечостатевої системи в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності вроджених аномалій спостерігалися у 2006 р. Котовському районі (1245,9 осіб/100 тис.), та Любашівському (1257,3 осіб/100 тис.), у Ренійському (1298,6 осіб/100 тис.), також в Біляївському (1472,3) у Роздільнянському (1573,5 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Арцизькому (7436,1 осіб/100 тис.), у 2010 р. у Балтському (6391,5 осіб/100 тис.), у Арцизькому (8255,6 осіб/100 тис.), а також у 2008 р. Арцизському (8259,8 осіб/100 тис.), у 2009 р. Арцизькому (8151,7 осіб/100 тис.) районах.

...