Антропогенна складова формування стану здоров’я населення Одеської області

Наступний рисунок 2.30 представляє собою динаміку показників захворюваності вроджених аномалій за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 86,2 осіб/100 тис. до 104,7 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 113,3 осіб/100 тис. до 114,5 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно не відрізняються з 86,2 осіб/100 тис. до 118,3 осіб/100 тис.

Рисунок 2.30 - Захворюваність вроджених аномалій в 2006-2010 роках

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності інфекційних та паразитарних захворювань спостерігалися у 2008 р. Савранському районі (14,4 осіб/100 тис.), в 2006 р. Ренійському (19,6 осіб/100 тис.), у Красноокнянському (23,9 осіб/100 тис.), у 2010р. Савранському (19,6) Кодимському (27,5 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Овідіпольському (258,2 осіб/100 тис.), у 2008 р. у Миколаївському (283,3 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Овідіопольському (346,1 осіб/100 тис.), а також у 2010 р. Овідіопольському (666,0 осіб/100 тис.), у 2006р. ці показники знову спостерігалися у Овідіопольському (333,8 осіб/100 тис.) районах.

Наступний рисунок 2.31 представляє собою динаміку показників поширеності симптомів і ознаки захворювань за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 12,6 осіб/100 тис. до 23,1 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 109,1 осіб/100 тис. до 97,8 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 10,1 осіб/100 тис. до 13,7 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності симптомів та органів спостерігалися у 2006 р., Болградському (1,4 осіб/100 тис.), у Комітернівському (1,5 осіб/100 тис.), Арцизькому (2,0) у 2007 р., Комітернівському (1,5 осіб/100 тис.), районах.

Рисунок 2.31 - Захворюваність симптомів і органів захворювання в 2006-2010 роках

Наступний рисунок 2.32 представляє собою динаміку показників захворюваності травми та отруєння за період 2006-2010 р. З графіка можна спостерігати стійке зниження показників поширеності як по Одеській області так і по Україні. Якщо для Одеської області і України в цілому абсолютні значення показників близькі і змінюються з 5097,8 осіб/100 тис. до 5252,9 осіб/100 тис., то в Україні ці показники знаходяться в діапазоні 4896,2 осіб/100 тис. до 4843,6 осіб/100 тис. Щодо адміністративних районів області, то можна підкреслити , що тут показники значно нижчі і зростають з 4457,0 осіб/100 тис. до 4719,2 осіб/100 тис.

Більш широкий аналіз по районам показав, що найменші показники захворюваності травм та отруєнь спостерігалися у 2006р. Татарбунарському районі (2881,4 осіб/100 тис.), В-Михайлівському (2816,9 осіб/100 тис.), у 2008р. Тарутинському (2870,3 осіб/100 тис.), 2009 р. Тарутинському (2767,8) а у 2010 році в Тарутинському (2782,8 осіб/100 тис.), районах. Найбільші показники поширеності спостерігалися у 2007 році у Любвшівському (7396,5 осіб/100 тис.), у Іванівському (9078,3 осіб/100 тис.), у 2009 р. у Іванівському (7703,7 осіб/100 тис.), а також у 2010р. Іванівському (8566,1 осіб/100 тис.), у 2008 р. ці показники знову спостерігалися у Іванівському (8785,8 осіб/100 тис.) районах.

Рисунок 2.32 - Захворюваність травм та отруєнь в 2006-2010 роках

3. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ НА ТЕРИТОРІЇ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Одеська область - регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2533 суб'єктів господарювання, з них 555 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря.

Стан атмосферного повітря формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. На рисунку 3.1 зображено динаміку викидів ЗР в атмосферне повітря . Де можна спостерігати, що забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел більше ніж від стаціонарних. За відомостями гідрометеорологічного центру забруднення атмосферного повітря залежить від кількості днів з приземними інверсіями, під час яких погіршується вертикальний повітрообмін та розсіювання забруднюючих речовин, що призводить до збільшення їх концентрацій. Стан атмосферного повітря міст в значній мірі зумовлений викидами автотранспорту. До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.

Надходження шкідливих речовин від автотранспорту у 2007 році домінували над викидами від стаціонарних джерел майже у всіх районах та містах області, крім м. Южного, Ананьївського, Березівського, Ренійського, Тарутинського районів, половина загальної кількості викинутих шкідливих речовин припадає на м. Одесу. Причиною цього є значне зростання кількості приватного транспорту, його незадовільний технічний стан, низка якість палива та відсутність дійового контролю за його якістю тощо. Від пересувних джерел у 2007 році автомобільним транспортом було викинуто в повітря 129,0 тис. т. шкідливих речовин (у зв'язку зі зміною методології обліку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря)

Рисунок 3.1 - Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від різних джерел, тис. т

З рисунку 3.1 можна спостерігати зростання викидів із пересувних джерел, та зменшення викидів з стаціонарних. Максимальні викиди від стаціонарних джерел спостерігається у 2006 р., а із пересувних у 2008 р.

На рисунку 3.2 зображено динаміку викидів атмосферне повітря основних ЗР. Таким чином, оксид вуглецю виходить на провідне місце в арсеналі речовин, які забруднюють атмосферне повітря.

Співвідношення речовин, що забруднюють повітря промислових регіонів є такими: вуглецю оксиди - майже 50%, сірки оксиди - 20%, тверді частинки - 16-20%, азоту оксиди - 6-8%,

Джерелом глобального забруднення повітряного середовища і надалі залишаються продукти згоряння палива копальняних родовищ. При спалюванні вугілля і нафти утворюється велика кількість токсичних речовин, серед яких основним є оксид вуглецю, оксиди азоту та сірки. Повне спалювання продуктів горіння вже призвело до того, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла максимального рівня за 160 тисяч років. Проблема полягає в тому, що зараз використовується велетенська кількість нафти, а значне розширення використання транспортних засобів збільшить цю потребу до 2020 року ще втричі.

Рисунок 3.2 - Динаміка викидів в атмосферне повітря основних ЗР, тис. т.

3.2 Водне середовище

Водні ресурси -- це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.

Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби - 37,8%; виробничі потреби - 18,9%; сільське господарство - 3,8%; зрошення - 22,1%; ставково-рибне господарство - 16,9% інші галузі - 0,5%.

Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води.

Водопостачання розподіляється таким чином: госппобутові потреби - 37,8%; виробничі потреби - 18,9%; сільське господарство - 3,8%; зрошення - 22,1%; ставково-рибне господарство - 16,9% інші галузі - 0,5%.

На рисунку 3.4 динаміки використання природних вод. Можна спостерігати, що було забрано води майже в 4-5раз більше ніж на використання свіжої води, отже вся інша кількість ВР боло використано на нужди населення. На рисунку 3.4 Динаміки використання природних вод. Можна спостерігати зростання забраної води з природних джерел. Найбільше дуло забрано води у 2008 р. Використання свіжої води майже не змінюється на протязі 6 років. На рисунку 3.5 Динаміки використання свіжої води. Видно, що найбільше свіжої води йде на господарсько-питні потреби, та найбільше значення спостерігалось у 2005 р. Друге місце займають виробничі потреби де найбільше значення спостерігається у 2009 р. На зрошення йде майже однакова кількість води з виробничими потребами, в яких значний максимум спостерігався у 2007 р. На сільськогосподарські потреби значно нижчі витрати води та можна спостерігати максимум тільки в 2005 р.

Рисунок 3.4 - Динаміка використання природних вод

Рисунок 3.5 - Динаміка використання свіжої води

Рисунок 3.6 - Динаміка скидів зворотних вод

На рисунку 3.6. Скид зворотних вод у поверхневі водні об'єкти у 2010 р. складає 292,2 млн. м³, у тому числі недостатньо очищених та без очистки -144,87 млн. м³, нормативно-очищених - 64,98 млн. м³. У порівнянні з 2009 роком на 7,65 млн. м³ збільшився скид недостатньо очищених стічних вод, на 2,99 млн. м³ зменшився обсяг нормативно-очищених стічних вод на каналізаційних очисних спорудах. Це обумовлено тим, що ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» збільшило скидання без очистки та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти.

На території області налічується 140 комплексів каналізаційних очисних споруд загальною потужністю 822,5 тис. м³/добу, з них 46 - розташовані на базах відпочинку, у санаторіях та пансіонатах у рекреаційній зоні Білгород-Дністровського та Овідіопільського районів. Близько 45% з них знаходиться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Березівського, Ананьївського, Красноокнянського районів. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди Овідіопільського району, Роздільнянського району тощо.

Централізовані системи каналізації з очищенням стічних вод на власних очисних спорудах є у містах Одеса, Б. Дністровський, Котовськ, Рені, Ананьїв, Арциз, Татарбунари, Роздільна, Березівка, Кілія, Теплодар та селищах міського типу Затока, Іванівка. Стічні води міст Ізмаїла, Іллічівська, Балти очищуються на відомчих каналізаційних очисних спорудах.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках, сьогодні вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну експлуатацію споруд.

Рисунок 3.7 - Динаміка скидів забруднених вод в ВО

На рисунку 3.7 можна спостерігати динаміку зміни скиду CВ в водні об'єкти. Забруднені води мають максимальні значення це свідчить про те, що підприємства які скидають CВ в ВО або не мають очисних спору, або вони непридатні для очищення СВ. Тому що в наступні роки значно зменшилась кількість скидання забруднених вод в ВО, такі ж самі зміни спостерігаються і для недостатньо очищених вод. Недостатньо очищені води означає, що деякі очисні спорядження були не в робочому стані.

Великою проблемою з точки зору погіршення якості води у водоймах області є скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти.

У 2010 році налічується 108 підприємств, які скидають стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 19 господарств, які здійснюють скид в канали зрошувальних систем. Затверджені проекти норм ГДС забруднюючих речовин мають 67 підприємств, у 41 підприємства проект ГДС відсутній.

Основними забруднювачами являються: ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», КП “Б. Дністровськводоканал”, ПФ “Водоканал” м. Арциз, КВЕП “Котовськводоканал” та інші.

3.3 Земельні ресурси

Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння.

Найбільшою є питома вага земель сільськогосподарського призначення - 2661,8 тис. гектарів (79,9 відсотка), з них рілля - 2068,6 тис. гектарів. У структурі земель сільськогосподарські угіддя займають 77,9 відсотків, у тому числі рілля - 62,1 відсотків.

Землі житлової та громадської забудови займають 64,7 тис. гектарів.

Площа земель під твердими побутовими відходами складає біля 0,4 тис. гектарів, з яких більша частина не відповідають екологічним нормам. Крім того, багато лісів узбіч доріг, будівельних майданчиків перетворено на несанкціоновані сміттєзвалища.

Землі лісогосподарського призначення та ліси на інших категоріях земель займають 223,9 тис. гектарів або 6,7 відсотка території області. Це значно нижче розрахунково-оптимального показника (21-22 відсотки), який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами.

Землі водного фонду займають 211,8 тис. гектарів або 6,3 відсотків території області, в тому числі природні водотоки (річки та струмки) - 15,4 тис. гектарів, озера та лимани - 168,1 тис. гектарів, ставки - 12,3 тис. гектарів, штучні водосховища - 7,7 тис. гектарів, болота - 72,1 тис. гектарів, штучні водостоки (канали, колектори, канави) - 8,3 тис. гектарів.

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення займають 63,8 тис. гектарів. У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються не раціонально.

3.4 Відходи

Величезні обсяги накопичень небезпечних відходів, реальна небезпека, яку несуть вони собою для населення і навколишнього середовища.

Внаслідок діяльності різних видів виробництва в Одеській області якісний склад відходів різноманітний, а саме:

- відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, шлами гальванічні, свинець та його сполуки, непридатні отрутохімікати та ін.;

- до відходів 2 класу - нафтошлами, мідь та її сполуки, відпрацьовані неорганічні кислоти, батареї та акумулятори зіпсовані та ін.;

- до відходів З класу - відходи фарб, лаків, емалей, відпрацьовані формувальні суміші, відпрацьовані неорганічні кислоти, відпрацьовані каталізатори, матеріали забруднені нафтопродуктами та ін.

Землі Одеській області не зазнали суттєвого впливу Чорнобильської катастрофи або будь якого іншого радіаційного впливу. Утилізація і знешкодження радіоактивних відходів та території області не впроваджується, тому що Одеський міжобласний спецкомбінат Українського державного об'єднання "Радон" не має відповідних технологій та використовує лише технологію захоронення радіоактивних відходів у при поверхневих сховищах, а в останній час перейшов на технологію тимчасового зберігання радіоактивних відходів. Рідкі радіоактивні відходи, що зберігаються на спецкомбінаті заплановано перевести у тверду фазу для чого були передбачені кошти на відповідні заходи регіональної програми захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання.

Рисунок 3.8 - Динаміка утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки

На рисунку 3.9 зображена динаміка неприродних відходів. У 2007 році згідно українсько-німецького проекту вивезено з Ренійського району - 19 т, Болградського району - 46 т та Ізмаїльського району - 136 т районів (взагалі 201 т непридатних ХЗЗР).

Згідно проекту, з території Одеської області повинно бути вивезено 283 т непридатних ХЗЗР, підготовлено на відправлення до Німеччини на знешкодження 81 т (на складі с.Саф”яни Ізмаїльського р-ну), які потребують негайного вивезення. Найбільше неприродних відходів знаходиться на території Біляївського району, також у Ізмаїльському та Ширяївському районах.

Рисунок 3.9 - Графік розподілу маси непридатних і заборонених для використання пестицидів в межах області

Рисунок 3.10 - Графік розподілу кількості складів непридатних і заборонених для використання пестицидів, а також складів, які знаходяться в незадовільному стані в межах області

На рисунку 3.10 представлений розподіл по території Одеської області кількості складів заборонених і непридатних до використання пестицидів, а також тих з них, які знаходяться в незадовільному стані. Можна спостерігати, що в більшості районів загальна кількість складів співпадає з кількістю складів які мають незадовільний стан. Найбільша кількість складів знаходиться в Арцизькому, Б.-Дністровському та Саратському районах, але саме в Саратському районі знаходиться найменша кількість складів у незадовільному стані.

Рисунок 3.10 - Графік розподілу кількості полігонів твердих побутових відходів, а також їх площ в межах області

4 РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА КОРЕЛЯЦІЇ

Кореляційний зв'язок представляє собою частковий випадок статистичного зв'язку М(Y|X-x)-y(x) математичне очікування змінної Y, при умові, що випадкова величина Х приймає значення х.

Коефіцієнт кореляції Пірсона

- всі спостереження взаємно незалежні

- спостереження мають нормальний закон розподілення

Значення коефіцієнта кореляції визначається по формулі

Коефіцієнт кореляції показує тісноту лінійного зв'язку між двома вибірками випадкових величин. Його значення змінюється від 1(r_xy=-0,8), що відповідає зворотному зв'язку, до 1(r_xy=0,8).

Було визначено коефіцієнт кореляції між рядом показників які характеризують антропогенний вплив на різні складові природного середовища. І показник поширеності та захворюваності досліджених захворювань за 2006-2010 р, результат розрахунку представлений у виді додатку 1 поширеності та додатку 2 захворюваності.

Було виявлено тісну залежність між показниками кількості забраної води та поширеності новоутворень (коефіцієнт кореляції становить 0,72). Між показником кількості забраної води та хвороби шкіри та підшкірної залози (коефіцієнт кореляції становить 0,91).

Також було виявлено тісну залежність між показниками скинуто всього води та симптоми та ознаки (коефіцієнт кореляції становить 0,71) . Така ж залежність спостерігається і в поверхневих водах. В очищених спостерігається залежність між всього по районам (коефіцієнт кореляції становить 0,71), новоутворення (коефіцієнт кореляції становить 0,72), кровотворні хвороби (коефіцієнт кореляції становить 0,76), хвороби органів дихання (коефіцієнт кореляції становить 0,89), хвороби органів травлення (коефіцієнт кореляції становить 0,85), та симптоми та ознаки (коефіцієнт кореляції становить 0,88).

Залежність між недостатньо очищеною водою та психічними розладами становить 0,86. Між господарсько питними потребами та інфекційними та паразитарними хворобами становить 0,94, психічними розладами (коефіцієнт кореляції становить 0,96). Зв'язок у виробничих потреб спостерігається у всього і становить 0,83, а також Новоутвореннях 0,79, Кровотворних хворобах (коефіцієнт кореляції становить 0,84), ендокринної системи 0,78, хвороб нервової системи становить 0,89, Хвороби органів дихання (коефіцієнт кореляції становить 0,85), та органів травлення становить 0,73, хвороби підшкірної клітковини 0,72, Хвороби КМ систем (коефіцієнт кореляції становить 0,77), сечостатевої системи дорівнює 0,78, смптом та ознаків 0,79.

Також тісний зв'язок було виявлено між с/г потребами та інфекційними захворюваннями 0,94, психічними розладами 0,94. Між потреб на зрошення та систем кровообігу 0,9, травми та отруєння 0,96. ТБО на 1км² травми та отруєння 0,81. На 1 особу між травмами та отруєнням 0,88.

Між стаціонарними джерелами забруднення та інфекційними захворюванням 0,87, та психічними розладами 0,95. Пересувні джерела та хвороби ендокринної системи 0,89, нервової системи 0,77, хвороби КМ систем 0,95, травми та отруєння 0,89. CO та інфекційними та паразитарними хворобами 0,82, психічними розладами 0,95. Оксид азоту та хвороби КМ систем (коефіцієнт кореляції становить 0,79). Між пилом та Хворобами КМ систем 0,84.

По захворюваності також спостерігається тісний зв'язок між такими захворюваннями. Було виявлено тісну залежність між показниками кількості забраної води та захворюваності новоутворень (коефіцієнт кореляції становить 0,87). Між показником кількості забраної води та хвороби шкіри та підшкірної залози (коефіцієнт кореляції становить 0,86).

Також було виявлено тісну залежність між показниками скинуто всього води та хворобами КМ систем (коефіцієнт кореляції становить 0,72), та сечостатевою системою 0,79. Така ж залежність спостерігається і в поверхневих водах. В очищених спостерігається залежність між всього по районам (коефіцієнт кореляції становить 0,71), кровотворні хвороби (коефіцієнт кореляції становить 0,81), хвороби органів дихання (коефіцієнт кореляції становить 0,88), хвороби ендокринної системи (коефіцієнт кореляції становить 0,79), та симптоми та ознаки (коефіцієнт кореляції становить 0,78), хвороби КМ систем 0,79, сечостатева система 0,76, вроджені аномалії 0,78

Залежність між недостатньо очищеною водою та психічними розладами становить 0,79 та інфекційними та паразитарними хворобами 0,79. Між господарсько-питними потребами та інфекційними та паразитарними хворобами становить 0,96, психічними розладами (коефіцієнт кореляції становить 0,73). Зв'язок у виробничих потреб спостерігається у всього і становить 0,87, а також Новоутвореннях 0,85, Кровотворних хворобах (коефіцієнт кореляції становить 0,7), ендокринної системи 0,75, хвороб органів кровообігу 0,85, Хвороби органів дихання (коефіцієнт кореляції становить 0,85), та органів травлення становить 0,89, Хвороби КМ систем (коефіцієнт кореляції становить 0,9), симптомів та ознак 0,78.

Також тісний зв'язок було виявлено між с/г потребами та інфекційними захворюваннями 0,98, психічними розладами 0,76. Між потреб на зрошення та систем кровообігу 0,9, та травми та отруєння, травми та отруєння 0,74. ТБО на 1км² травми та отруєння 0,81. На 1 особу між травмами та отруєнням 0,88.

Між стаціонарними джерелами забруднення та інфекційними захворюванням 0,77. Пересувні джерела та травм та отруєння 0,97, симптоми та ознаки 0,92, травми та отруєння 0,89. CO та інфекційними та паразитарними хворобами 0,84, психічними розладами 0,73. Оксид азоту та інфекційними захворюваннями 0,74, психічні розлади (коефіцієнт кореляції становить 0,79). Між пилом та психічними розладами 0,87, інфекційні та паразитарні хвороби 0,72.

Було визначено коефіцієнт кореляції між рядом показників які характеризують антропогенний вплив на різні складові природного середовища . І показник поширеності та захворюваності досліджених захворювань за 2006-2010 рр., результат розрахунку представлений у виді таблиці 4.1 та таблиці 4.2 захворюваності.

Було виявлено тісну залежність між показниками поширеності кількості складів пестицидів та хвороб сечостатевої системи (коефіцієнт кореляції становить 0,53), та вроджених аномалій (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,42). Між показником. Кількість складів пестицидів у незадовільному стані та новоутворень (коефіцієнт кореляції становить 0,51).

Таблиця 4.1

Було виявлено тісну залежність між показниками захворюваності кількості складів пестицидів та новоутворень (коефіцієнт кореляції становить 0,40). Кількості полігонів ТПВ та інфекційних та паразитарних хвороб (коефіцієнт креляції дорівнює 0,57). Між показником площі ТПВ та вроджених аномалій (коефіцієнт кореляції становить 0,61).

Таблиця 4.2

ВИСНОВОК

Метою дипломного проекту стало визначення ролі певних антропогенних факторів у формуванні показників захворюваності Одеської області, а також оцінка цього впливу.

У дипломному проекті було проаналізовано показники поширеності та захворюваності Одеської області за період з 2006-2010 р.

За шістнадцятьма класами хвороб, такий аналіз показав, що загальна кількість захворювань в Одеській області на протязі досліджувального часу: на прикладі всього від 144057,7до 190360,1 осіб на 100 тис. населення.

Кількість усіх вперше зареєстровано населення знаходилося в діапазоні від 57740,5 до 72617,7 осіб на 100 тис. населення. Аналіз динаміки цих показників показав на слабко виражене зростання обох показників медичної статистики як для населення усієї області так і для населення сільських районів, така тенденція характерна для таких класів захворюваня як поширеність та захворюваність усіх захворювань, поширеність та захворюваність хвороб крові, поширеність хвороб нервової системи, поширеність хвороб органів дихання та інші.

Загальна тенденція зростання показників поширеності та захворюваності може бути пояснена все більшим поширеним явищем дезадаптації населення до негативних факторів довкілля, серед яких визначене місце можна віддати факторам антропогенного походження. Також в дипломному проекті були розглянуті такі показники антропогенного впливу на навколишнє природне середовище як : забруднення навколишнього природного середовища з пересувних та стаціонарних джерел, викиди в атмосферне повітря основних забруднюючих речовин.

Завершальним етапом дипломної роботи стала спроба визначення наявності лінійних зв'язків між показниками захворюваності населення і показниками антропогенного впливу на НС. Яка здійснювалася шляхом розрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона.

В результаті розрахунку було встановлено слабкий лінійний зв'язок між показниками поширеності та захворюваності новоутворень та кількостями пестицидів (коефіцієнт кореляції становить 0,4), кількості полігонів ТПВ та інфекційних та паразитарних хвороб (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,57). Між показником площі ТПВ та вроджених аномалій (коефіцієнт кореляції становить 0,61).

Було виявлено тісну залежність між показниками поширеності кількості складів пестицидів та хвороб сечостатевої системи (коефіцієнт кореляції становить 0,53), та вроджених аномалій (коефіцієнт креляції дорівнює 0,42). Між показником. Кількість складів пестицидів у незадовільному стані та новоутворень (коефіцієнт кореляції становить 0,51).

Бібліографія:

1. Опополь Н., Коробов Р. Эколого-гигиенический мониторинг; проблемы и решения. - Кишинев, 2001. - 240 с.

2. Кадастры и атлас карт медико геологических аномалій на територии Одеской области / Колл. Авторов, - Одесса, 1991, - 176 с.

3. Міхеєнко О.І. Валеологія: Основи індивідуального здоров'я людини: навчальний посібник. - Суми: Університетська книга, 2010. - 448 с.

4. Розанов В.А. Экология человека (избранные разделы): Учбеное пособие для студентов-психологов. - Одесса: ВМВ, 2010. - 208 с.

5. Здоровье и окружающая середа / Под ред. Дж. Ленихена, У.Флетчера. - М.: Мир, 1979. - 232 с.

6. Киселев А.В., Фридман А.Б. Оценка риска здоровью. Подходы к использованию в медико-биологических исследованиях и практике управления качеством окружающей среды. - СПб.: 1997. - 43 с.

7. Барановський В., Пироженко К., Шевченко В. Медико-екологічний атлас України. - К.: Видання газети «Зелений Світ» та Інституту географії НАН України, 1995. - 32 с.

8. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К. МОРИОН, 2001. - 408 с.

Размещено на Allbest.ru