Предмет стратегічного аналізу
Поняття стратегічного аналізу, його місця в управлінні економікою підприємства, види фінансових та техніко-економічних нормативів та їх застосування у стратегічному аналізі, а також оцінка ефективності розподілу і використання ресурсів підприємства.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | учебное пособие |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.02.2014 |
| Размер файла | 366,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ
ТЕМА 1. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ, ЙОГО МІСЦЕ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ ПІДПРИЄМСТВА
План викладу і засвоєння матеріалу
1.1. Концептуальні засади стратегічного аналізу
1.2. Економічна стратегія як сукупність господарських та аналітичних дій
1.3. Місце стратегічного аналізу в управлінні економікою підприємства.
1.4. Методи групування об'єктів у стратегічному аналізі.
1.5. Методи прогнозування в стратегічному аналізі.
1.1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ
Стратегічний аналіз -- це спосіб дослідження і перетворення бази даних, одержаних внаслідок аналізу середовища, на стратегію підприємства. В цілому, стратегія -- це план управління підприємством, спрямований на зміцнення його позицій, задоволення потреб споживачів та досягнення передбачених цілей. Стратегічний аналіз є початковим етапом розробки стратегії діяльності підприємства, яка ґрунтується на дослідженні та оцінці внутрішнього та зовнішнього середовища, в якому знаходиться підприємство, і дає можливість виявити: Які в дійсності стратегічні можливості підприємства?
Яка стратегія найкраща?
Дослідження проводяться у двох основних напрямах:
вивчається ситуація і умови конкуренції в галузі, де функціонує підприємство;
вивчається ситуація всередині самого підприємства.
Перший напрям відноситься до макросередовища підприємства, а другий -- до його мікросередовища. Ключові питання стратегічного аналізу наведені на рис. 1.2.
Діюче підприємство здійснює свою господарську діяльність у певному середовищі. Його внутрішнє середовище є джерелом життєвої сили. Воно містить у собі той потенціал, який дає можливість підприємству існувати та виживати у відповідному інтервалі часу. Внутрішнє середовище може бути також джерелом різних проблем і навіть загибелі підприємства у тому випадку, якщо воно не забезпечує його необхідного функціонування.
Зовнішнє середовище постачає підприємству необхідні матеріальні, трудові, фінансові та інші ресурси, споживає його готову продукцію, роботи та послуги. Підприємство постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем і забезпечує тим самим можливість свого виживання.
Рис. 1.2. Ключові питання стратегічного аналізу макро- і мікро середовища підприємства
Стратегічний аналіз підприємства -- це процес визначення критично важливих ключових понять зовнішнього і внутрішнього середовищ, які можуть вплинути на здатність підприємства досягати своїх цілей як у коротко-, так і довготерміновій перспективі.
У процесі стратегічного аналізу необхідно звернути увагу на логічний перехід від аналізу мікро- і макросередовища підприємства до розробки альтернатив і вибору з них оптимальної стратегії. Схематично цей процес зображено на рис. 1.3.
Менеджери підприємства повинні мати чітке уявлення про роль мікро- і макросередовища підприємства для того, щоб правильно визначити його стратегічні перспективи, сформулювати цілі і завдання, виробити стратегію розвитку підприємства, націлену на посилення його позиції на ринку.
1.2 ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ ЯК СУКУПНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКИХ ТА АНАЛІТИЧНИХ ДІЙ
Економічна стратегія -- це система й механізм стратегічного управління активами і капіталом підприємства в умовах відсутності точної та детальної картини майбутнього.
Стратегічне управління не відокремлене від системи управління підприємством у цілому. Цикл стратегічного управління передбачає довгостроковий період і включає в себе кілька циклів середньострокового управління, а останнє -- кілька циклів короткострокового (поточного) управління. Це забезпечує безперервність реалізації стратегії. Задачі управління в процесі реалізації стратегії конкретизуються і передаються з контуру стратегічного управління в контури середньострокового і поточного управління, а також у виробництво.
Кінцевою метою будь-якого виробництва в ринкових умовах є створення товарів (надання послуг) для задоволення потреб споживачів.
Економічна стратегія підприємства в контурі поточного управління передбачає:
* організацію виробничої кооперації та науково-технічного співробітництва;
* забезпечення збалансованості діяльності за стадіями життєвого циклу продукції;
* створення нових механізмів інвестування в розширення і науково-технічний розвиток підприємства;
* досягнення узгодженості інтересів держави і власників підприємств щодо використання природних ресурсів;
* ефективне використання основного та оборотного капіталу.
Рис. 1.3. Стратегічний аналіз як інструмент вибору підприємством стратегії
Для виконання економічної стратегії підприємства необхідно всебічно вивчити процес виробництва.
Виробництво -- це процес використання робочої сили і обладнання у поєднанні з природними ресурсами та матеріалами для виготовлення необхідних товарів і надання послуг. Праця, капітал та природні ресурси -- це фактори виробничого процесу. Товари і послуги -- продукти процесу виробництва.
Процес виробництва являє собою форму виробничого капіталу, пов'язану з двома іншими формами капіталу -- грошовою та товарною і відповідно з двома стадіями його кругообігу. Але основою цього перетворення є виробництво, в процесі якого відбувається самозростання вартості капіталу підприємства. Важливими факторами ефективного управління кругообігом капіталу є аналіз і контроль витрат підприємства, калькуляції продукції. Аналіз собівартості продукції дає змогу виявити збиткові види продукції, з'ясувати причини таких збитків і прийняти відповідні рішення, наприклад зняти продукцію з виробництва; реорганізувати технологічний процес; внести зміни у конструкцію продукції; замінити упаковку тощо. Система контролю за витратами підприємства базується на порівнянні реальних витрат з прогнозними або нормативними за такими статтями, як матеріали, витрати на оплату праці, накладні витрати та інші.
Розглянемо суть витрат, калькуляції, обліку та їх місце в управлінні активами підприємства.
Витрати виробництва будь-якого підприємства класифікуються на змінні та постійні. Змінні або прямі витрати пов'язані з конкретними сегментами контролю, постійні -- зі звітним періодом. Змінними витратами можна управляти за центрами відповідальності, тоді як постійні витрати або витрати періоду не пов'язані з конкретними сегментами господарської діяльності і не можуть контролюватися ними. З метою посилення відповідальності, контролю за витратами доцільно планувати, обліковувати і контролювати їх за кожним продуктом у центрах відповідальності на рівні змінних витрат, а постійні витрати -- на рівні структурних одиниць і підприємства в цілому. Такий метод обліку витрат називають маржинальним. Він дає змогу контролювати витрати і формувати звітність за сегментами підприємства, оцінювати діяльність кожного сегмента.
Менеджери різних рівнів підприємства використовують інформацію маржинального обліку та звітності в межах своєї компетенції. Менеджер з питань реалізації використовує інформацію щодо асортименту та кількості реалізованої продукції, керівник виробництва ретельно вивчає звітність кожної виробничої структури, менеджер з постачання ресурсів здійснює контроль за своєчасним надходженням сировини, матеріалів тощо, менеджер із загальних питань користується щомісячною звітністю про проведені операції, виконувані різними підрозділами підприємства. Керівники різного рівня потребують чіткого і докладного звіту, який відображав би внесок кожного сегмента діяльності в одержання прибутку за звітний період.
При маржинальному методі обліку витрат калькуляція собівартості здійснюється за змінними витратами, які є частиною витрат виробленої продукції. До початку калькуляції потрібно розмежувати витрати на постійні та змінні. Кожний вид змінних витрат надає керівництву підприємства більш контрольовану інформацію щодо витрат і тим самим допомагає збільшувати прибутковість окремо взятого продукту.
Аналіз калькуляції собівартості за змінними витратами може сприяти удосконаленню програми керівництва з одержання прибутку і поліпшити загальний економічний стан підприємства. Таким чином, маржинальний метод обліку та контролю витрат підприємства створює умови для оцінки виробництва за сегментами підприємства і надає інформацію про внесок кожного сегмента у формування прибутку підприємства.
Аналіз внесків сегментів підприємства в його господарську діяльність та визначення перспектив на майбутнє здійснюється за даними бухгалтерського обліку, який може надавати облікову інформацію за сегментами відповідальності та видами готової продукції, робіт і послуг. Цьому сприяє нова система бухгалтерського обліку в Україні та План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, який набрав чинності з 1 січня 2000 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» чітко класифікує витрати на змінні та постійні. Методологічні засади забезпечують умови для планування і обліку витрат відповідно до стратегії підприємства за сегментами відповідальності, видами продукції, робіт та послуг, дають можливість проаналізувати внесок сегментів у господарську діяльність підприємств.
Таким чином, маржинальна собівартість і маржинальний метод обліку витрат дають змогу пов'язати прямі змінні витрати з місцями їх виникнення і з центрами відповідальності, що сприяє посиленню контролю за раціональним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства.
1.3 МІСЦЕ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ ПІДПРИЄМСТВА
Досліджуючи суть стратегічного аналізу потрібно звернути увагу на те, що цей термін так само як і деякі інші терміни (стратегічне бачення, стратегічні цілі, стратегічне управління) було утворено від слова стратегія, що і перекладі з грецької означає, мистецтво генерала.
Отже, для визначення особливостей стратегічного аналізу необхідно зупинитися на тому, що таке стратегія і яке значення вона має для підприємства.
У Стародавній Греції стратегія передбачала планування зовнішньої політики держави, утворення військово-політичних союзів, розрахунок балансу сил. З часом термін стратегія почали застосовувати не тільки військові, а й політики та економісти. Наприкінці 60-х початок 70-х років ситуація дещо змінилася. Високий рівень конкуренції, який невпинно зростав змусив економістів переглянути традиційні підходи до розуміння стратегія.
Стратегію почали вважати не лише правильне управління ресурсами, але й правильне визначення напрямів діяльності на ринку. Стратегія все частіше практикувалася як план досягнення комплексу різноманітних дій.
У 80-90-х роках стратегія стала невід'ємною частиною управління бізнесом практично в усіх країнах з ринковою економікою.
Сучасне розуміння стратегії важко сформулювати одним реченням. Багато вчених пропонували власне бачення змісту стратегії, але вони мають різний зміст.
На думку Томпсона, стратегія - це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей. Велесько: стратегія - це мистецтво керівництва, загальний план ведення роботи. Карлоф: стратегія - це узагальнена модель дій необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілу ресурсів компанії. Остер: стратегія - це зобов'язання діяти певним чином, таким і не інакшим.
Велика кількість визначень стратегії є свідченням значної уваги до цього поняття серед вітчизняних та зарубіжних економістів. Підвівши висновок можна сказати, що стратегія - це комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково-обгрунтоваого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства.
У стратегічному аналізі використовується ряд загальнонаукових прийомів:
аналіз, аналогія, індукція, спостереження, планування, порівняння, моделювання,
синтез, системний аналіз, оцінка і класифікація.
Окрім загальнонаукових прийомів у процесі проведення стратегічного аналізу виникає необхідність застосування різних прикладних прийомів, які можна об'єднати у сім груп:
I. Стратегічний аналіз макрооточення підприємства ( аналіз інформаційних оглядів, проектів, звітів, різноманітні методи сегментації, економічне моделювання);
II. Стратегічний аналіз безпосереднього оточення:
а) аналіз життєвого циклу;
б) якісні методи прогнозування;
в) кластерний аналіз;
г) імітаційне моделювання;
д) методи експертних оцінок;
III. Стратегічний аналіз імітації:
а) аналіз основних компетенцій і основних можливостей;
б) аналіз вектора зростання;
в) оцінка стратегічних позицій;
г) матриця зростання;
д)аналіз життєвого циклу організації;
е)порівняльний аналіз “цілі - план - факт - оптимізація - відхилення”;
IV. Стратегічний аналіз продукту:
а) аналіз життєвого циклу продукту і стратегія маркетингу;
б) аналіз життєвого циклу продукту і конкуренція;
в) аналіз життєвого циклу продукту і менеджменту;
г) аналіз життєвого циклу продукту і факторів продуктивності;
V. Стратегічний фінансовий аналіз:
а) підготовка проектованих фінансових звітів;
б) прогнозування за методом відсотку від продажу;
в) розрахунок фінансових коефіцієнтів;
г) діагностика банкрутства;
VI. Стратегічний інвестиційний аналіз:
а) чиста приведена вартість;
б) реальні опціони;
в) методи варіантного аналізу;
г) аналіз ризиків;
VII. Аналіз стратегії та прийняття стратегічних рішень:
а) матриця вибору стратегії;
б) аналіз факторів ;
в) теорія ігор;
г) методи експертних оцінок;
д) методи сітьового аналізу.
В процесі проведення стратегічного аналізу середовища доводиться працювати з інформацією, що береться з аналітичних оглядів, прогнозів та вивчення тенденцій. Основу інформаційного забезпечення становить глибоке дослідження вітчизняних і зарубіжних ринків за широким спектром показників і величин, що впливають на управління і результати діяльності підприємства.
Важливу роль відіграє аналіз параметрів маркетингової сукупності, який використовуючи інформацію про ціну, вид продукції, місце її виробництва і способи її просування на ринок значною мірою впливає на рішення, що приймаються під час формування стратегії підприємства.
Стратегічне управління підприємством неможливо уявити без проведення стратегічного аналізу, який розглядається:
а) як виконання відповідної функції управління орієнтованої на перспективу і такої, що має високу невизначеність;
б) як дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан.
Стратегічний аналіз - це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на економічне середовище підприємства, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства. За допомогою стратегічного аналізу готується комплексний стратегічний план розвитку підприємства, здійснюється науково-обгрунтована всебічна і своєчасна підтримка, прийняття стратегічних управлінських рішень.
Стратегічні управлінські рішення характеризуються такими ознаками:
1) орієнтація на майбутнє;
2) високий рівень невизначеності;
3) глобальний характер і важливість наслідків стратегічних рішень для підприємства.
Метою стратегічного аналізу є змістовий і в певній мірі формальний опис об'єктів дослідження, виявлення тенденцій, особливостей можливих напрямів його розвитку.
Предметом стратегічного аналізу є концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні та інформаційні ресурси та можливості, які розглядаються з погляду нарощування стратегічного потенціалу та зміцнення його позицій на ринку в довгостроковому аспекті.
Стратегічний аналіз як функція стратегічного управління повинен підготувати множину альтернатив для прийняття рішення. У більшості випадків стратегічний аналіз зосереджується на вирішенні трьох основних питань важливих для будь-якого підприємства в будь-якій ситуації:
1. у якому становищі перебуває підприємство зараз;
2. в якому становищі воно повинно бути через певний проміжок часу;
3. які існують шляхи досягнення багатого становища і якими способами його можна досягнути.
Виходячи з цього можна зробити висновок про основи методології стратегічного аналізу, який повинен бути озброєний такими прийомами:
· прийом оцінки поточного становища підприємства;
· прийом прогнозування і планування показників діяльності підприємства;
· прийом альтернативного аналізу для підготовки рішень.
Стратегічний аналіз тісно пов'язаний з життєвим циклом стратегії, а його етапи утворюють замкнутий контур.
Етапи стратегічного аналізу:
1 -аналіз дії;
2 - аналіз можливостей;
3 -аналіз виконання;
4 -аналіз модернізації;
5 -аналіз досвіду.
І етапом цього процесу є аналіз дії нової стратегії. Потрібно оцінити життєздатність і обґрунтованість дії, визначити різноманітні наслідки (можливості) і попередньо проаналізувати їх (ІІ); пересвідчитись у реальності виконання стратегій за умови виникнення можливих перешкод, обмежень (ІІІ); розробити план модернізації стратегії у нестабільному ринковому середовищі (ІV); здійснити остаточну оцінку враховуючи результати не лише віртуального моделювання стратегії, але й досвід реалізації попередніх стратегій (V) і перейти до аналізу нової стратегії, ідея якої може виникнути у цей час.
Отже, стратегічний аналіз - це дослідний процес, який ніколи не припиняється.
Результатом стратегічного аналізу стає система моделі об'єкта та його оточення. Система моделі - це результат стратегічного аналізу, складається за допомогою дослідження як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства, при цьому відбувається поділ стратегічного аналізу на дві частини:
1) аналіз зовнішнього середовища - це комплексне дослідження з метою оцінки оптимальної економічної стратегії на основі вибору серед можливих альтернатив;
2) стратегічний аналіз внутрішнього середовища - як процес комплексного дослідження внутрішніх ресурсів та резервів з метою системної оцінки його реальних і потенційних можливостей.
1.4 МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ В СТРАТЕГІЧНОМУ АНАЛІЗІ
У практичній діяльності розрізняють прогноз і прогнозування. Прогноз -- оцінка майбутньої діяльності, а прогнозування -- це вид передбачення, оскільки ті, хто цим займається, отримують інформацію про майбутнє.
У системі управління соціально-економічними процесами суспільства, регулюванні підсумків та динаміки його розвитку, у забезпеченні нормального функціонування комерційних організацій особливе місце посідає прогнозування. Роль прогнозування зростає в умовах ринкової економіки. Це зумовлено двома важливими обставинами. По-перше, ринкова економіка, ринкове господарювання характеризуються постійними коливаннями кон'юнктури, що безпосередньо позначається на доходах кожного продавця і споживача товарів або послуг. Щоб уникнути значних, а іноді й непоправних помилок, треба оцінити можливі альтернативи агентів та конкурентів на внутрішньому і зовнішньому ринках. Саме тому стратегічне прогнозування -- необхідний елемент формування ринкової стратегії на будь-якому рівні господарювання -- від індивідуального виробництва, комерційних організацій та їх асоціацій до суспільства в цілому. По-друге, при ринковому господарюванні стратегічне прогнозування є основою для обґрунтування проектів довготермінових програм і планів. Це зумовлено тим, що численні процеси, що охоплюються відповідними програмами та планами, виступають як важливі елементи відтворення і мають надзвичайно високий ступінь невизначеності. Тому можливо лише прогнозувати їх динаміку та вплив на соціально-економічний розвиток.
Прогнозування -- це найважливіша процедура стратегічного планування розвитку національної економіки в цілому, її окремих ланок і структурних елементів. Суть стратегічного прогнозування полягає в розробці довготермінових та середньо термінових прогнозів щодо економіки підприємства в цілому та його структурних підрозділів.
Під стратегічним прогнозом слід розуміти емпіричне або науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта прогнозування в майбутньому, альтернативні шляхи і терміни досягнення цих станів.
Стратегічне прогнозування виступає як важлива зв'язуюча ланка між теорією та практикою регулювання діяльності підприємства. Воно виконує дві головні функції. Перша з них -- передбачення (опису), друга, безпосередньо пов'язана з першою -- розпоряджувальна, що сприяє оформленню прогнозу в план діяльності.
Функція передбачення полягає в описі можливих або бажаних перспектив об'єкта прогнозування в майбутньому.
Розпоряджувальна функція передбачає підготовку проектів рішень щодо різних проблем планування, використання інформації про майбутнє в цілеспрямованій діяльності різних суб'єктів управління.
Процес і результати прогнозної діяльності можуть використовуватися в двох напрямах: теоретико-пізнавальному та управлінському. Теоретико-пізнавальне призначення стратегічного прогнозування передбачає вивчення та удосконалення методології і методики робіт із складання прогнозів, виявлення тенденцій, характерних для розвитку економіки і соціальних відносин, факторів, що сприяють виникненню та здійсненню можливих змін цих чинників, а також самих тенденцій. Управлінський аспект стратегічного прогнозування -- це використання прогнозів економічного і соціального розвитку підприємства для створення необхідних умов, які забезпечують підвищення наукового рівня відповідних управлінських рішень.
Складання кожного виду прогнозу має свої особливості. У зв'язку з цим виникає потреба в їх класифікації. Вона може будуватися залежно від різних критеріїв та ознак, цілей, завдань, об'єктів прогнозування і методів його організації. Найважливішими з них є: масштаби прогнозування, термін, на який робиться прогноз, характер та специфічні особливості об'єкта, призначення прогнозу.
За масштабом прогнозування прогнози розподіляються на:
макроекономічні та структурні;
розвитку окремих комплексів економіки;
галузеві та регіональні;
діяльності господарюючих об'єктів, їх асоціацій, а також окремих виробництв і продуктів.
За терміном і характером розв'язуваних проблем виділяють такі прогнози:
стратегічні;
довгострокові;
середньострокові;
короткострокові;
оперативні.
Стратегічні прогнози мають на меті передбачення найважливіших характеристик (параметрів) формування керованих об'єктів у середньостроковій та довгостроковій перспективах; оперативні -- призначені для виявлення можливостей для вирішення конкретних аспектів стратегічних прогнозів, короткострокових перспектив і поточної діяльності.
За функціональною ознакою прогнози поділяють на:
пошукові;
нормативні.
Пошуковий прогноз базується на умовному продовженні в майбутньому тенденцій розвитку підприємства, виходячи з оцінки його діяльності в минулому і на нинішньому етапі, й не враховує чинники, які можуть змінити ці тенденції.
Нормативний прогноз, на відміну від пошукового, розроблюється на підставі раніше визначених цілей. Його завданням є розробка шляхів і термінів досягнення можливих станів об'єкта прогнозування в майбутньому. Якщо пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об'єкта прогнозування ґрунтується на його минулому і теперішньому, то нормативний прогноз розроблюється в зворотній послідовності -- від заданого стану в майбутньому з урахуванням існуючих тенденцій.
Прогнозуванням на підприємстві займаються працівники, які пройшли спеціальну підготовку. Для прогнозування створюються робочі групи, які в своїй роботі використовують різні методи.
Загальні методи прогнозування можна розподілити на такі групи:
методи експертних оцінок;
методи екстраполяції трендів;
методи регресивного аналізу;
методи економіко-математичного моделювання.
Методи екстраполяції трендів і методи регресивного аналізу об'єднуються поняттям «Методи аналізу рядів з урахуванням часу».
Методи регресивного аналізу і методи економіко-математичного моделювання разом складають поняття «Методи аналізу причинно-наслідкових зв'язків».
Складні методи прогнозування використовуються в стратегічних оцінках у тому випадку, коли комбінація методів дає змогу отримати найкращі результати.
Метод експертних оцінок передбачає врахування суб'єктивних думок експертів про майбутній стан підприємства. Для експертних оцінок характерним є передбачення майбутнього на основі раціональних аргументів та інтуїції. Методи експертних оцінок, як правило, мають якісний характер.
У стратегічному аналізі розрізняють індивідуальні та колективні експертні оцінки. До першого типу відносяться: сценарії, метод інтерв'ю, аналітичні доповідні записки. Під методом інтерв'ю треба розуміти бесіду організатора прогнозів з прогнозистом-експертом. Самостійна робота експерта над аналізом ділової ситуації підприємства і можливими шляхами її розвитку становить зміст методу доповідних записок.
Колективні експертні оцінки можна охарактеризувати як комплексні методи прогнозування, оскільки вони включають:
підготовку і збір індивідуальних експертних оцінок;
статистичні методи обробки одержаних матеріалів.
До складу колективних експертних оцінок входять: метод «комісії», метод «мозкових атак», метод Делфі.
Під методом «комісії» розуміють організацію «круглого столу» та інших подібних заходів, у рамках яких відбувається узгодження думок експертів. Колективну генерацію ідей та творче вирішення поставлених проблем називають методом «мозкових атак», який являє собою вільний, неструктурований процес генерації будь-яких ідей за обраною темою, які спонтанно висловлюються учасниками зустрічі.
Суть методу Дельфі, розробленого відомим експертом Аладьом Хельмером, математиком за освітою, полягає в організації проведення анкетних опитувань фахівців з обраної галузі знань.
Метод екстраполяції трендів базується на статистичних спостереженнях за динамікою певного показника, визначенні тенденції його розвитку і продовженні її у майбутньому періоді, тобто за допомогою методу екстраполяції трендів закономірності минулого розвитку об'єкта переносяться в майбутнє.
Метод системного аналізу ґрунтується на дослідженнях різних об'єктів за допомогою їх представлення як систем і аналізу цих систем. У практичній діяльності можна виділити такі типові ситуації, які потребують застосування методів системного аналізу:
виявлення і чітке формулювання проблеми в умовах невизначеності;
вибір стратегії дослідження і розробок;
точне визначення систем (межі дослідження, входи, виходи та інші компоненти);
виявлення цілей розвитку і функціонування системи.
Інформаційний метод передбачає використання оцінок ділової активності підприємства в минулому. Цей метод у сучасних умовах є найпоширенішим і найнадійнішим методом прогнозування. Його переваги -- високий рівень об'єктивності та строге кількісне визначення. Але цей метод має недоліки, пов'язані зі складністю врахування змін майбутньої ринкової ситуації.
Уміння аналізувати отримані дані залишається необхідною складовою частиною кожного методу прогнозування.
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення.
1. У чому полягає сутність і зміст стратегічного аналізу?
2. Що є предметом дослідження в стратегічному аналізі?
3. Які основні методи та технічні прийоми застосовують у стратегічному аналізі, в чому полягає їх сутність?
4. З чого складається інформаційна база стратегічного аналізу? Що є джерелом необхідної інформації?
5. Які якісні та кількісні методи прогнозування застосовують у стратегічному аналізі, в чому полягають їх основні ознаки?
6. У чому полягає особливість проведення дискримінантного та кластерного аналізу?
ЗАВДАННЯ, ВПРАВИ, ТЕСТИ
Завдання 1
Аудиторська фірма ТОВ «СуперАудит» була створена і зареєстрована в грудні 1993 року в Прикарпатському регіоні України. Протягом 1994 - першої половини 1995 років фірма переважно займалася наданням консультаційних послуг в галузі оподаткування невеликим комерційним підприємствам. У другій половині 1995 року основним видом діяльності став обов'язковий аудит фінансової звітності. Коло клієнтів фірми значно розширилося; вона почала обслуговувати великі та середні акціонерні компанії, що займалися різними видами діяльності. Штат співробітників фірми «СуперАудит» збільшився з 6 чоловік, що працювали на момент створення фірми, до 36 чоловік у грудні 1995 року. Було створено три відділи: загального аудиту, консалтингу і обслуговування корпоративних клієнтів.
Протягом 1996 року склад клієнтів і доходи фірми були стабільними. Але на початку 1997 року аудиторська фірма була вимушена скоротити штат співробітників до 22 чоловік, особливо за рахунок відділу загального аудиту, оскільки у зв'язку з відміною обов'язкового щорічного аудиту для господарських товариств доходи фірми значно зменшилися. Труднощі виникли і в роботі відділу обслуговування корпоративних клієнтів: багато компаній відстрочували проплати за надані бухгалтерські й аудиторські послуги.
У середині 1997 року керівництво фірми вирішило провести реорганізацію свого бізнесу й об'єднатися з декількома невеликими аудиторськими фірмами, що працювали в інших містах Прикарпатського регіону. Ці фірми увійшли до складу ТОВ «СуперАудит» на правах філій. Пріоритетним напрямом діяльності фірми «СуперАудит» став консалтинг, а для посилення позицій у цьому секторі бізнесу і _улла_рии залучення клієнтів фахівці фірми почали регулярно проводити семінари для бухгалтерів і видавати професійний щомісячний журнал «'СуперБухгалтер». На реалізацію цих бізнес-проектів було взято кредит у банку «Великий Кредит».
Через декілька місяців ЗАТ «СуперАудит» завершило звітний 1997 рік з великими збитками. Ситуація практично не поліпшилася і протягом 1998 року. Доходи від великих корпоративних клієнтів постійно скорочувалися. Старі клієнти поступово переходили на обслуговування до інших фірм, незадоволені тим, що провідні фахівці «СуперАудиту» постійно працювали на семінарах і готували матеріали для журналу, а підготовку звітності й аудиторські перевірки проводили молоді недосвідчені _улла_рии. Семінари себе не виправдовували, оскільки більшість бухгалтерів відвідували семінари інших аудиторських фірм, які розпочали їх проведення ще 1993 року. Видання журналу «СуперБухгалтер» також виявилося нерентабельним через те, що фірма _улла практично невідомою в інших регіонах України, не проводила належну рекламну кампанію і не мала відповідних каналів збуту.
Зрештою, на початку 1999 року керівництво аудиторської фірми прийняло рішення про припинення діяльності та ліквідацію.
Необхідно проаналізувати ситуацію і визначити:
Які стратегії використовувала фірма «СуперАудит» на різних етапах
свого існування?
Які помилки були допущені керівництвом фірми у виборі стратегії?
Які стратегії можна було б порекомендувати фірмі для виходу з
проблемних ситуацій?
Завдання 2
1.Реальна стратегія підприємства складається з:
а) маркетинґової, виробничої та фінансової стратегій;
б) комплексу стратегічних планів;
в) запланованої стратегії та стратегії, визначеної впливом конкурентів;
г) продуманих цілеспрямованих дій та реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що зростає.
2.Виробнича стратегія розробляється відповідно до:
а) організаційної стратегії;
б) фінансової стратегії;
в) .маркетинґової стратегії;
г) корпоративної стратегії.
3.Стратегічний план підприємства складають з такою метою:
а)надання менеджерам різного рівня інформації про стратегічні наміри вищого керівництва;
б)допомогти акціонерам (власникам) отримати уявлення про стратегію, яка вибрана керівництвом;
в)допомогти підприємству максимально використати можливості у середовищі, що постійно змінюється;
г) створення основи для розробки поточних планів діяльності.
4. Вивчення навколишнього середовища є початковим етапом підготовки стратегічного плану за умови застосування:
а) підходу «від досягнутого»;
б) оптимізаційного підходу;
в) адаптаційного підходу;
г) планування з виділенням невизначених подій.
5. Використання минулого досвіду при побудові довгострокових планів було характерним для концепції:
а) управління на основі контролю виконання;
б) управління на основі екстраполяції;
в) управління на основі передбачення змін;
г) управління на основі гнучких термінових рішень.
6.Баланс входу і виходу як основа нормального функціонування підприємства - це:
а) рівність вартості спожитих ресурсів і вартості готового продукту;
б) відповідність між суспільними потребами і виробничими потужностями;
в) дотримання певного співвідношення між отриманими ресурсами і виробленим та проданим продуктом;
г) дотримання закону попиту і пропозиції.
ТЕМА 2. АНАЛІЗ ДОСЯГНУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
План викладу і засвоєння матеріалу
2.1. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища
2.2. Стратегічний аналіз конкурентних позицій підприємства
2.3. Оцінка грошових потоків підприємства в стратегічному аналізі
2.4. Стратегія управлінських рішень за результатами аналізу
2.1 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
На відміну від аналізу, що проводиться з метою контролю за виконанням плану протягом року і який починають з вивчення окремих сторін діяльності господарства, аналіз для обґрунтування стратегії виробництва починають із загальної оцінки господарських результатів. Після цього послідовно вивчають ті економічні показники, які найбільшою мірою зумовили загальні результати. Це дає змогу раціональніше проводити стратегічний аналіз, краще з'ясувати основні причини успіхів і недоліків, намітити заходи щодо поліпшення організації виробництва.
З метою виявлення причин відхилень загальних результатів діяльності підприємства, що аналізується, від показників середніх або інших підприємств комплексно вивчають показники прибутку, рівня виробництва товарної та валової продукції, собівартості, загальні показники використання матеріально-грошових і трудових ресурсів.
Одним з найпопулярніших інструментів стратегічного управління, який дозволяє побудувати стратегічний баланс і проаналізувати можливі стратегії поведінки підприємства у ринковому середовищі, є так званий SWOT-аналіз. Стратегічний баланс, тобто поєднання негативних і позитивних факторів, що впливають на діяльність компанії як зовні, так і зсередини, допомагає правильно оцінити можливості, які відкриваються перед компанією у майбутньому. Аналіз зовнішнього середовища полягає в ідентифікації та аналізі зовнішніх можливостей та загроз, аналіз внутрішнього середовища - у аналізі сильних і слабких сторін підприємства.
Усі витрати виробництва є альтернативними. Це є головною перешкодою, з якою стикається підприємство в процесі реалізації своїх можливостей максимізації прибутку. Тому при визначенні стратегії необхідно точно знати, скільки коштує виробництво того або іншого товару за даних обставин, якими є витрати на його виробництво.
Стратегічне значення для підприємства має концепція граничних витрат, оскільки дає змогу визначити витрати, величину яких підприємство може безпосередньо контролювати і які є для підприємства оптимальними. Граничні витрати характеризують той обсяг виробництва, перевищення якого зумовлює подорожчання виробництва.
Серед методів аналізу конкурентних позицій підприємства або його окремих господарських підрозділів у різних галузях найчастіше використовують моделі, подані у вигляді матриць. Коли кожен сектор бізнесу (господарський підрозділ) підприємства графічно позиціонується на полях дво- або тривимірної аналітичної матриці. Для оцінки конкурентних позицій підприємства найчастіше використовуються:
- матриця Бостонської консалтингової групи „Зростання галузі / Частка ринку” (модель BCG);
- матриця „Привабливість галузі / позиція в конкуренції” (модель GE/McKinsey);
- матриця спрямованої політики ( модель Shell/DPM ).
При раціональному веденні господарської діяльності повинні ефективно використовуватись усі виробничі ресурси, які становлять сукупність речових елементів виробничого процесу, що різняться між собою за способом функціонування у виробництві продукції. Аналіз ефективності використання ресурсів доцільно проводити за трьома групами ресурсів:
- знаряддя праці;
- предмети праці;
- праця.
У процесі складання стратегічних планів дані ретроспективного аналізу дають можливість керівництву і спеціалістам підприємства приймати управлінські рішення, спрямовані на підвищення економічної ефективності господарювання.
2.2 СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА
Показники, орієнтовані на процеси, виконують важливу функцію, дозволяючи визначити, як не відстати від конкурентів. Перевага вимірювання господарських процесів обумовлюється тим, що вони мають спільний "генетичний код" з діловими стратегіями. Тому коли вимірюються процеси, вимірюється і виконання стратегій. У багатьох випадках результати такого вимірювання призводять до зміни стратегічного напряму і перепроектування ключових бізнес-процесів, тобто до реального відображення адаптивної реакції на зміни, що виникають під час реалізації стратегії.
2.3 ОЦІНКА ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА В СТРАТЕГІЧНОМУ АНАЛІЗІ
Економічна діяльність підприємства породжує грошові розрахунки з різними контрагентами. У сучасних умовах грошовий потік повинен прогнозуватися на кожному підприємстві. Різні чинники впливають на оцінку грошових потоків, збільшуючи або зменшуючи їх вартість. Усе це викликає потребу в розрахункових алгоритмах і аналітичних моделях для визначення теперішньої та майбутньої вартості грошових потоків, породжених цінними паперами, інвестиціями й іншими видами фінансової діяльності.
Розрізняють такі грошові потоки:
надходження коштів від контрагентів за реалізовану їм продукцію, виконані роботи і надані послуги, продані активи;
витрати грошових коштів на оплату матеріальних чинників виробництва, оплату праці, комунальних послуг, купівлю акцій інших підприємств, погашення заборгованості кредиторам.
Полярний рух грошових коштів потребує кількісного вимірювання вартості грошей з урахуванням часу, зіставлення з попередніми періодами, керування ним з метою підтримки стабільної платоспроможності, виявлення потреби у збільшенні коштів підприємства і кредитах, що дає змогу керівництву одержувати грошові кошти на більш вигідних умовах, заздалегідь визначаючи розмір вільних коштів та можливості їхнього інвестування.
У сучасних умовах грошовий потік повинен прогнозуватися на кожному підприємстві. На розмір грошового потоку впливають податкове законодавство, методи нарахування амортизації активів, структура капіталу. Він складається з суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.
Потоки, носіями яких є грошові кошти, в ринкових умовах мають ціну і перебувають під впливом таких економічних чинників: період часу, інфляція, ризик, ліквідність.
Період часу свідчить про те, що визначений розмір грошового потоку з часом змінює свою вартість: сьогодні грошові кошти дорожчі, ніж завтра. Це пояснюється тим, що сьогоднішні грошові кошти, віддані в кредит або інвестовані в іншу діяльність, породжують нові гроші у вигляді відсотку або прибутку, тоді як завтрашні гроші такої функції не мають.
Інфляція -- загальне підвищення цін, що супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей, зменшує вартість грошового потоку.
Ризик -- невпевненість в майбутньому, сприяє зміні вартості грошового потоку: підвищення ризику викликає збільшення вартості грошового потоку, зниження ризику -- зменшення його вартості.
Ліквідність -- готовність грошових коштів до платежу, проявляється у тому, що власники грошових коштів віддають перевагу готівці перед її інвестуванням з надією на майбутні прибутки. Якщо вони погоджуються віддати перевагу інвестиціям, то тільки під майбутній високий відсоток, який виправдав би зростаючий ризик.
Розглянуті чинники впливають на оцінку грошових потоків, збільшуючи або зменшуючи їх вартість. Усе це викликає потребу в розрахункових алгоритмах і аналітичних моделях для визначення теперішньої та майбутньої вартості грошових потоків, породжених цінними паперами, інвестиціями і іншими видами фінансової діяльності.
ОЦІНКА МАЙБУТНЬОЇ ВАРТОСТІ
Майбутня вартість -- вартість інвестованих в справу грошових коштів через визначений проміжок часу з урахуванням встановленої ставки відсотка. Вона визначається за такою формулою:
FV = P · (1 + k)n, (2.1)
де FV -- майбутня вартість;
Р -- вартість грошей в даний момент;
k -- відсоткова ставка;
n -- кількість років (періодів).
Ця формула для розрахунку майбутньої вартості ґрунтується на складному відсотку, при якому сума прибутку щорічно (або в інші тимчасові періоди) приєднується до внеску й сама приносить відсоток.
Для розрахунку майбутньої вартості внеску, інвестиції, грошового потоку існує спеціальна таблиця. У ній підрахований чинник (1+k)n за визначену кількість періодів на одну грошову одиницю.
Для розрахунку майбутньої вартості з використанням даних таблиці застосовується формула:
FV = P (FVIFk, n), (2.2)
де FV -- майбутня вартість;
Р -- вартість грошей в даний момент;
FVIFk, n -- відсотковий чинник майбутньої вартості
ОЦІНКА ТЕПЕРІШНЬОЇ ВАРТОСТІ
Теперішня вартість -- це вартість на сьогодні майбутніх надходжень грошових коштів з поправкою на ризик. Теперішня вартість є основою для порівняння прибутковості різних інвестицій за певний період.
Отже, для порівняльного аналізу необхідно грошову вартість майбутніх надходжень, прибутків або грошових потоків скоригувати на ставку дисконту. Таким чином, дисконтування -- процедура, за допомогою якої обчислюється сьогоднішнє значення будь-якої суми, яка може бути отримана в майбутньому. Дисконтна ставка використовується для розрахунку майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість, пов'язані з чинником часу. Із зростанням періоду часу збільшуються ставка дисконту та ставки капіталізації.
Теперішня вартість інвестиції в майбутньому обчислюється за формулою:
PV = FV / (1 + k)п, (2.3)
де PV -- теперішня вартість;
FV -- майбутня вартість грошового потоку;
k -- відсоткова ставка;
n -- кількість років (періодів).
Ця залежність характеризує вплив на вартість грошового потоку чинника часу.
Теперішню вартість майбутнього прибутку, грошового потоку можна визначити, користуючись ставками дисконту таблиці «Теперішня вартість однієї грошової одиниці».
PV = FV (PVIFk, n), (2.4)
де PV -- теперішня вартість майбутніх надходжень;
FV -- майбутня вартість;
PVIFk, n -- відсотковий чинник (дисконтна ставка) теперішньої вартості однієї грошової одиниці.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що для керування фінансовою діяльністю підприємства необхідно постійно визначати теперішню вартість грошового потоку і майбутню вартість з урахуванням відсоткових платежів. Таким чином, за допомогою фінансових розрахунків, знаючи теперішню вартість грошових потоків, можна визначити майбутні прибутки, і, навпаки, знання майбутніх надходжень грошових прибутків допомагає визначити їх теперішню вартість.
ОЦІНКА АНУЇТЕТІВ
Ануїтет, або довгострокова фінансова рента -- це рівновеликі платежі або надходження, здійснювані за рівні проміжки часу протягом певного періоду часу. Кожний окремий платіж, кожне окреме надходження, що входять до складу ануїтету, є його членами.
Ануїтетні платежі і надходження можуть бути річними, піврічними, щоквартальними і щомісячними. До ануїтетів відносяться щомісячні платежі за заставою під нерухомість, орендні платежі, періодичне погашення позик, внески зі страхування тощо.
Ануїтети класифікуються на майбутні і теперішні. Відповідно розрізняють майбутню і теперішню вартості ануїтетів. Розглянемо алгоритми їх розрахунків.
2.4 СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ
Економічний аналіз, методика проведення якого розглянута у попередніх розділах, являє собою один з важливих засобів оцінки досягнутих господарських результатів і вивчення впливу на них окремих факторів, а також виявлення основних шляхів поліпшення організації ведення господарства. З метою пошуку додаткових резервів підвищення ефективності виробництва економічні показники господарства, що аналізується, порівнюються з кращими та середніми даними господарств. Разом з тим у багатьох випадках виникає необхідність порівняння досягнутих господарством показників з даними за попередній рік або за 3 - 5 років господарювання, розрахунковими нормативами тощо.
Заключним важливим етапом економічного аналізу є розробка заходів, спрямованих на усунення недоліків і використання виявлених резервів подальшого зміцнення економіки господарства. Першочерговим завданням щодо цього є економічне обґрунтування виробничої програми господарства на наступний рік. Мета такого обґрунтування -- підвищення економічної ефективності ведення господарства. Після того як складено план, у завдання аналізу входить оцінка передбаченого в плані рівня виробництва, а також перевірка обґрунтованості й реальності виконання планових показників. Аналіз змісту планів господарства має важливе значення для наступного внутрішньогосподарського аналізу їх виконання, при якому основним критерієм для порівняння стають планові показники.
У процесі складання плану дані попереднього аналізу дають можливість керівництву і спеціалістам господарства прийняти ряд управлінських рішень, спрямованих на підвищення економічної ефективності господарювання. При цьому треба дотримуватись певної послідовності розробки й прийняття рішень.
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. За якими основними напрямками проводиться комплексне оцінювання досягнутих результатів діяльності підприємства?
2. У чому полягають особливості проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища?
3. У чому полягає сутність SWOT- аналізу?
4. У чому полягає важливість аналізу граничних витрат виробництва?
5. За якими напрямами та за допомогою яких інструментів проводиться аналіз конкурентних позицій підприємства?
6. З яких основних етапів складається аналіз грошових потоків на підприємстві?
7. Яким чином дані ретроспективного аналізу використовують в процесі стратегічного управління?
ЗАВДАННЯ, ВПРАВИ, ТЕСТИ
Завдання 1
Фірма "Діалектика", заснована 15 травня 1992р., протягом перших трьох років існування посіла одне з провідних місць серед фірм, що випускають літературу з комп'ютерної тематики, і друге місце в Україні за ліквідністю і прибутковістю книг. Фірма видає відомі серії "Секрети ..." та "...для "чайників", створено перші власні програмні продукти, а кількість працівників збільшилася за три роки з чотирьох до п'ятдесяти '.
Необхідно звернути увагу на вдалі рішення керівників фірми щодо співпраці з продавцями комп'ютерної техніки і програмного забезпечення, які охоче продають спеціальну літературу разом з програмними та апаратними засобами, продаж книг поштою, а також правильний вибір покупців - людей, що бажають засвоїти основи комп'ютерної техніки, користуючись простим і зрозумілим посібником для початківців.
Спробуйте сформулювати місію і стратегічні завдання, поставлені 1992 року керівництвом фірми «Діалектика».
Проведіть спрощений стратегічний аналіз (без будь-яких цифрових розрахунків) життєвого циклу стратегії фірми «Діалектика».
Завдання 2
Стратегія компанії "Вамп Джинс", яка спеціалізується на виробництві модного молодіжного одягу, полягає у забезпеченні швидкого зростання за рахунок таких чинників:
1)обмеження кількості виробів кожного фасону для забезпечення ексклюзивності продукції з маркою "Вамп Джинс";
2)якісне пошиття одягу, використання дорогих матеріалів;
3)своєчасна доставка у магазини, з якими заключено дилерські угоди;
4)заохочення працівників, які роблять внесок в інновації;
5) управління запасами і контроль їх використання;
6)орієнтація на максимізацію добробуту акціонерів.
Необхідно визначити 1-3 показники для кожної перспективи ВSС, враховуючи необхідність дотримання стратегії зростання "Вамп Джинc".
Завдання 3
Підприємство реалізувало товарів і послуг на суму 750 000 грн. Собівартість проданого товару і послуг - 514000 грн., у тому числі амортизаційні відрахування -- 20000 грн. Податок на прибуток становить 107594 грн.
...Подобные документы
Поняття грошей та грошового потоку у контексті стратегічного аналізу діяльності підприємства. Роль та завдання аналізу в управлінні грошовими потоками підприємства в умовах ринкової економіки. Аналіз і шляхи поліпшення грошових потоків на ДП ХМЗ "ФЕД".
курсовая работа [65,0 K], добавлен 19.01.2010Поняття, суть та концепція стратегічного управління в організації. Визначення лідерства та його характерні риси. Основні відмінності між керівником та лідером. Умови успішної реалізації стратегії. Використання лідерства у стратегічному управлінні.
реферат [32,2 K], добавлен 15.04.2013Поняття та структура стратегічного управління. Етапи здійснення стратегічного аналізу: обґрунтування ідеї, визначення наслідків, оцінка реальності виконання, розробка плану модернізації. Особливості стратегічного аналізу в умовах невизначеності.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 26.11.2010Характеристика стратегічного управління – процесу визначення послідовності дій з розробки та реалізації стратегій. Методи стратегічного аналізу середовища підприємства: метод SWOT, аналізу витрат і ланцюжка цінностей та оцінки конкурентоспроможності.
реферат [69,5 K], добавлен 26.01.2010Суть, зміст та завдання стратегічного аналізу, сфера його застосування. Проектування комунікацій на підприємстві. Соціально-психологічні, економічні, організаційно-адміністративні методи управління, їх значення і ефективність. Змістовні теорії мотивації.
реферат [352,5 K], добавлен 08.04.2016Оцінка внутрішнього середовища ТОВ "Центр трансферу технологій "Інститут електрозварювання ім. Патона". Проведення SWOT-аналізу та оцінка стратегічного балансу потенціалу. Розширення збутової діяльності в результаті створення нових ринкових сегментів.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.12.2013Методи оцінки ефективності інвестиційного проекту. Використання імітаційних моделей в процесі розробки та аналізу ефективності. Методи аналізу інвестиційних проектів з врахуванням ризику,а також моделі прийняття рішень в аналізі реальних інвестицій.
реферат [77,1 K], добавлен 08.04.2013Роль планування в управлінських системах. Розробка стратегії організації. Особливості формування бізнес-стратегії. Складання стратегічного балансу підприємства за допомогою SWOT- аналізу. Оцінка конкурентного потенціалу підприємства з використанням ПЕОМ.
курсовая работа [210,5 K], добавлен 27.10.2010Поняття й класифікація основних фондів підприємств. Економічна ефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства. Методи аналізу ефективності використання основних фондів. Розробка заходів щодо оптимізації показників використання основних фондів.
курсовая работа [107,2 K], добавлен 11.09.2010Поняття стратегії, стратегічного планування і стратегічного управління. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства "АНСЕАЛ". Аналіз фінансового стану та середовища підприємства. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.
дипломная работа [268,3 K], добавлен 04.12.2010Поняття стратегічного управління, та його аналіз на прикладі підприємства. Оцінка характеру використання організацією умов зовнішнього середовища. Визначення ступеня оптимальності діючої стратегії підприємства. Оцінка рівня конкурентоспроможності.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 01.10.2011Теоретичні аспекти визначення ділової активності підприємства: поняття та головний зміст, напрямки та етапи аналізу. Моделювання показників ділової активності підприємства. Особливості аналізу ділової активності стратегічного виміру на сучасному етапі.
контрольная работа [50,0 K], добавлен 12.12.2013Загальна характеристика та основні напрями діяльності підприємства "Тамцвет", опис та оцінка ринкової ситуації. Розробка стратегічного аналізу підприємства, виявлення його сильних та слабких сторін, основні заходи щодо реалізації даної стратегії.
реферат [27,4 K], добавлен 20.12.2009Наукові основи економічного аналізу. Види аналізу діяльності та його інформаційне забезпечення. Розгляд фінансового стану фірми. Відбір критеріїв діагностики ймовірності банкрутства. Суть використання показників ймовірності банкрутства підприємства.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.01.2022Стратегія підприємства та її види. Методологічний інструментарій стратегічного плану розвитку підприємства. Особливості функціонування ПП "Спаркмаркетинг". Аналіз конкурентних ринкових позицій підприємства. Впровадження моделі стратегічного управління.
дипломная работа [490,7 K], добавлен 26.08.2010Комплексний підхід до аналізу інноваційної діяльності підприємства та оцінку ефективності інновацій та його основні етапи. Оцінка інноваційного процесу підприємства на основі врахування економічного та неекономічних ефектів від запровадження інновацій.
реферат [951,1 K], добавлен 24.11.2010Взаємозв’язок кадрового потенціалу та цілей стратегічного управління. Дослідження кадрового потенціалу підприємства ДП АТ "Київхліб" "Булочно-кондитерського комбінату". Оцінка ефективності кадрового потенціалу у відповідності до стратегії підприємства.
дипломная работа [149,9 K], добавлен 21.04.2013Дослідження поняття та етапів бюджетування - процесу розрахунку й узагальнення фінансових показників, що передбачає деталізацію фінансових планів підприємства в грошовому і натуральному вираженні на конкретний період часу. Види бюджетів підприємства.
курсовая работа [105,3 K], добавлен 22.03.2011Характеристика системи показників організаційного розвитку підприємства. Аналіз політики його стратегічного розвитку. Розробка системи інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного управління. Побудова моделі стратегічного розвитку.
дипломная работа [294,3 K], добавлен 10.04.2013Розробка стратегії підприємства в системі координат матриці SPACE. Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства. Поняття диверсифікації діяльності. Оцінка конкурентної позиції підприємства і обґрунтування поведінки.
курсовая работа [107,9 K], добавлен 08.12.2013
