Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“Львівська політехніка”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.02

Підприємництво, менеджмент та маркетинг

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

СИТНИК Йосиф Степанович

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень Національної академії наук України

Науковий керівник	Доктор економічних наук, професор Оксанич Олександр Еммануїлович, Інститут регіональних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти	Доктор економічних наук, професор Павлов Володимир Іванович, Луцький державний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та підприємництва Кандидат економічних наук, професор Яцура Володимир Васильович, Львівський національний університет ім. Ів. Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту
Провідна установа	Технологічний університет Поділля Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки‚ м. Хмельницький

Захист відбудеться “27“ березня 2002 р. о “17” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С.Бандери 12, IV корпус, ауд.301-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів -13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “21” лютого 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради	Пащенко І.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із пріоритетних напрямків економічних реформ в Україні є створення засад багатоукладної ринкової економіки із зростаючою роллю у ній малого підприємництва. Дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів свідчать, що це в значній мірі залежить від сприяння розвитку малого підприємництва та формування його внутрішніх конкурентних переваг.

Забезпечивши організаційно-правові засади функціонування малого підприємництва, уряд реалізує заходи сприяння його розвитку через програми підтримки‚ як в окремих галузях, регіонах, так і в країні загалом. Існує нагальна потреба в дослідженні та формуванні механізмів управління розвитком малого підприємництва. На рівні окремих малих підприємств є необхідність удосконалення системи забезпечення їх конкурентоспроможності.

Проблеми і особливості управління розвитком малого підприємництва‚ стратегії досягнення конкурентоспроможності різними підприємствами знайшли своє відображення у наукових економічних дослідженнях. Принципи підприємницької діяльності, визначення регулюючих функцій уряду щодо малого підприємництва, класифікація їх форм і видів, організація діяльності в ринкових умовах, питання теорії конкуренції і формування конкурентних стратегій‚ світовий досвід сприяння малому підприємництву висвітлені у працях українських та зарубіжних науковців: З. Варналія, О. Барановського, С. Реверчука, Л. Воротіної‚ С. Соболя, Т. Ковальчука, А. Кисельова, О. Кузьміна, М. Долішного, А. Шулуса‚ Дж. Штайнхоффа, В. Афанасьєва, Р. Фатхутдинова та інших. Незважаючи на велику кількість наукових праць і значні досягнення, в теорії і практиці сприяння малому підприємництву та формування конкурентних переваг у підприємницькій діяльності є питання, які залишаються постійним предметом дискусій.

До дискусійних питань, які безпосередньо стосуються обраної теми, належать: вдосконалення підходів, принципів та механізмів управління розвитком малого підприємництва; засади формування організаційних структур управління; верифікація критеріїв приналежності суб'єктів підприємницької діяльності до категорії малих підприємств; обґрунтування механізмів інтеграції суб'єктів малого підприємництва, формування засад конкурентних переваг інтегрованих малих підприємств; диверсифікація методів та форм стимулювання розвитку малого підприємництва адекватно результатам їх діяльності.

Саме ці проблеми, а також їх теоретичне та практичне значення визначають актуальність вибору теми та основних напрямків даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з дослідженнями Інституту регіональних досліджень НАН України за темами: “Державна програма соціально-економічного розвитку Карпатського регіону” - Програма “Карпати” (Договір з Мінекономіки України від 01.05.1993 р.); “Державна програма соціально-економічного розвитку Поділля на період до 2000 р.” (Договір № 14/493 від 23.12.1996 р.); Підтема НДДКР “Розробка проектів нормативно-правових актів щодо проведення регіональних соціально-економічних експериментів” (Наказ Мінекономіки України від 21.05.98 р. № 681).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування і розроблення теоретичних положень та методико-практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління розвитком малого підприємництва та забезпечення конкурентоспроможності малих підприємств.

Відповідно до мети були поставлені і вирішені такі завдання: оцінено і доповнено класифікаційні ознаки малого підприємництва; обґрунтовано необхідність управління розвитком малого підприємництва; виявлено та проаналізовано основні проблеми їх розвитку; систематизовано і оцінено діючу концепцію його підтримки; розроблено модель управління та визначено основні етапи процесу управління розвитком малого підприємництва; обґрунтовано механізм фінансового стимулювання суб'єктів малого підприємництва згідно з концепцією циклічно-цільового підходу; обґрунтовано форми інтеграції та вдосконалено систему забезпечення конкурентоспроможності інтегрованих малих підприємств.

Об`єктом дослідження є управління розвитком малого підприємництва в Україні. Предметом дослідження є умови, підходи і механізми сприяння розвитку та самоорганізації суб'єктів малого підприємництва. Теоретичною базою дослідження є сучасні теорії ринкової економіки, наукові концепції, монографії та періодичні публікації українських та зарубіжних учених з питань малого підприємництва, менеджменту, формування механізмів управління розвитком малого підприємництва, формування конкурентних стратегій. У роботі використано законодавчі і нормативні акти України, інструктивні відомчі матеріали.

Інформаційну базу дослідження склали економічна література і періодичні видання, аналітичні дані з різних напрямків діяльності малого підприємництва, матеріали органів державної статистики України, регіональні програми розвитку малого підприємництва, рішення органів державної влади та місцевого самоврядування щодо малого підприємництва, а також результати досліджень, виконаних автором. У роботі використані статистичні та евристичні методи, порівняльний та техніко-економічний аналіз, узагальнення експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів, які виносяться на захист, полягає в тому, що:

запропоновано розмежовувати суб'єкти малого підприємництва за економічним потенціалом з метою вироблення умов‚ напрямів, методів та форм сприяння їх розвитку на основі таких показників: коефіцієнт варіації за обсягом доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у галузевому і територіальному розрізі, частка підприємства на ринку, частка засновників суб'єктів малого підприємництва у капіталі інших підприємницьких структур;

класифіковано фактори, які стримують розвиток малого підприємництва. За характером стримування фактори поділені на три основні групи: регулятивні (загальнодержавні, регіональні, місцеві), ринкові (стан національної економіки, розвиненість ринку підприємства), внутрішні (професійно-кваліфікаційні, конкурентні);

обґрунтовано напрям територіальної інтеграції малих підприємств, основні її форми: багатовекторна, місцева, делегування функцій. Відповідно до цих форм розроблено поетапний алгоритм процесу інтегрування малого підприємства із врахуванням факторів, які впливають на проектування моделі майбутнього інтегрованого об'єднання;

розроблено концепцію розподілу повноважень з відповідною їх класифікацією між органами центральної, регіональної влади та місцевого самоврядування щодо управління розвитком малого підприємництва у контексті дерегулятивної політики;

розроблено модель управління розвитком малого підприємництва, в основу якої покладено: функціональний та інтеграційний підходи до управління, принципи управління розвитком, принципи раціоналізації та механізм формування органу управління і його структурних підрозділів, процес управління розвитком із врахуванням стадій життєвого циклу підприємств та результатів їх діяльності, механізм фінансового стимулювання суб'єктів малого підприємництва;

удосконалено структуру системи забезпечення конкурентоспроможності для інтегрованого малого підприємства, в основу якої покладено суб'єкт малого підприємництва, що є відкритою системою і складається із зовнішнього та внутрішнього середовища. До складових внутрішнього середовища системи (інтегрованого суб'єкта малого підприємництва) віднесено такі основні підсистеми: науковий супровід, цільова, внутрішнє та інтегроване забезпечення, внутрішня керована, інтегрована керована і керуюча, інтегровані постачальники і споживачі.

Практичне значення отриманих результатів. Пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління розвитком малого підприємництва доведені до рівня конкретних рекомендацій і можуть бути використаними, як органами управління у сфері малого підприємництва функціональної та інституціональної компетенції, а також суб'єктами підприємницької діяльності. Практичне значення має: концепція розподілу повноважень між органами влади щодо управління розвитком малого підприємництва; застосування показників‚ які розмежовують суб'єкти малого підприємництва за економічним потенціалом; модель управління розвитком малого підприємництва та механізм їх фінансового стимулювання на основі циклічно-цільового підходу; алгоритм процесу інтегрування малого підприємства; структура системи забезпечення конкурентоспроможності малого інтегрованого підприємства.

Результати дослідження впроваджені Головним управлінням економіки Львівської ОДА (довідка № 41-1/2-1451 від 5.07.2001 р.), представництвом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області (довідка № 21-13/320 від 06.07.2001 р.), ТзОВ “М.Т.Ч” (довідка № 11-01 від 10.09.01 р.)

Окремі положення роботи використані у навчальному процесі НУ “Львівська політехніка” при викладанні дисциплін “Основи підприємництва”, “Виробниче підприємництво”, зокрема у темах що стосуються способів організації бізнесу, фінансового забезпечення і оподаткування підприємництва (довідка № 68-13 від 22.10.01р.)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000), на V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепція та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000); на наукових семінарах кафедри економіки підприємства та менеджменту НУ “Львівська політехніка” (1998-2000 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 робіт (наукові статті, доповіді).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків загальним обсягом 185 сторінок (у тому числі 20 таблиць, 26 рисунків), списку використаних джерел із 162 найменувань і 3 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - “Передумови і теоретичні засади управління розвитком малого підприємництва” - обґрунтовано необхідність удосконалення діючої системи сприяння розвитку малого підприємництва і визначено основні напрямки її перебудови.

Результати дослідження свідчать, що мале підприємництво (далі за текстом - МП), відіграє значну роль у забезпеченні належного функціонування економічних систем всіх розвинених країн. Це пов'язано з його мобільністю у виборі пріоритетних напрямків діяльності, гнучкістю та раціональністю організаційних факторів. Проте, в умовах економіки України МП ще не має вагомого впливу на формування економічних показників ні держави в цілому, ні окремих областей. В МП України зайнято понад 2,7 млн. чол., або 9 % працездатного населення, а його частка у загальному обсязі виробництва продукції становить 11 %. Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб населення - 44 одиниці. У 2000 році у МП Львівської області було зайнято 12‚4 % трудових ресурсів. Частка малих підприємств у загальному обсязі виробленої продукції (робіт, послуг), вартості основних фондів та доходах бюджету Львівської області становить відповідно 10‚6 %, 8,1 % та 17‚1 %.

Результати проведеного дослідження свідчать, що у контексті сприяння розвитку суб'єктів МП, найбільш широко застосовують поняття “підтримка малого підприємництва”. Більшість авторів вважають, що підтримка МП - це синтез управлінського та забезпечуючого аспектів системи, що розглядається. Через управлінський елемент підтримки здійснюється розв'язання організаційно-адміністративних питань, планування і контроль. Через другий елемент відбувається сприяння забезпеченню МП матеріально-технічними ресурсами, інформаційне обслуговування, надання кредитів тощо. Водночас діюча підтримка МП здійснюється без чіткої координації як в середовищі органів державного управління та їх рівнів, так і їх взаємодії з об'єктами інфраструктури МП, науковим потенціалом областей. Стримує становлення МП і те, що результати їх розвитку (наявний потенціал, галузеві і територіальні диспропорції) не розглядаються як об'єкт управління.

На нашу думку, “підтримку МП” відносити до економічної функції уряду, а її елементами визначати - забезпечення, управління, стимулювання‚ є занадто вузько та некоректно щодо поняття “управління”. Будь-яке втручання уряду прямо чи опосередковано у розвиток МП слід кваліфікувати, як управління розвитком малого підприємництва, що передбачає цілеспрямовану, комплексну діяльність державних та недержавних інститутів‚ направлену на поєднання, узгодження, комбінування різних форм, методів регулювання, підтримки, стимулювання і мотивації розвитку суб'єктів МП та їх інфраструктури. Сутність зазначених інститутів розкривається та реалізується в їх взаємодії із суб'єктами МП через такі основні функції управління: цільову, регламентуючу, регулюючу, стимулюючу та контролюючу. Реалізація зазначених функцій передбачає формування механізмів управління.

Сутність механізму управління розвитком МП, на нашу думку, полягає у способі організації управління на основі сукупності принципів, підходів із чітко окресленими формами, методами, засобами, які відповідають стадіям життєвого циклу підприємств і результатам їх розвитку.

Огляд та аналіз законодавства України щодо МП свідчить про недостатність методичних основ для ефективного управління розвитком МП за результатами його діяльності, часту зміну критеріїв віднесення суб'єктів підприємницької діяльності до сфери МП. Це породжує проблему “зрівнялівки” при реалізації програм та заходів підтримки їх розвитку, які відрізняються між собою за такими параметрами, як: досвід роботи на ринку, стадія життєвого циклу, джерела та структура капіталу, частка ринку, місцезнаходження тощо. Тому пропонуємо застосовувати показники‚ які розмежовують конкретні суб'єкти МП за економічним потенціалом з метою обґрунтування методів і форм управління їх розвитком, а саме:

1. Коефіцієнт варіації за обсягом доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) - доцільно розраховувати на основі статистичних даних звітного року за видами економічної діяльності та у територіальному розрізі (для району, міста, області), визначається за формулою:

(1)

де - середнє квадратичне відхилення за обсягом доходу (виручки) від реалізації продукції; К - кількість суб'єктів МП певного виду економічної діяльності на регіональному ринку за звітний період;

- значення показника обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції і-го суб'єкта МП на регіональному ринку за звітний період;

-середнє значення обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції за сукупністю суб'єктів МП на регіональному ринку за звітний період;

2. Частка ринку, яку займає суб'єкт МП відповідного виду економічної діяльності, визначається за формулою:

(2)

де Ч_Р - частка суб'єкта МП на ринку регіону, %;

О_СМП - обсяг продажів і-го суб'єкта МП за основним видом економічної діяльності на ринку регіону за звітний період, тис. грн.;

О_Р - загальний обсяг продажів суб'єктів МП певного виду економічної діяльності на ринку регіону за звітний період, тис. грн.

Для порівняння доцільно використовувати показник середньої частки ринку‚ який визначається за формулою:

(3)

де С_Ч.Р - середня частка ринку сукупності суб'єктів МП певного виду економічної діяльності на ринку регіону за звітний період‚ %.

3.Частка засновників суб'єктів малого підприємництва у капіталі інших підприємницьких структур. Заходи сприяння розвитку малого підприємництва є обмеженими для суб'єктів МП, в складі засновників яких є суб'єкти підприємництва (юридичні та фізичні особи) із часткою у капіталі (статутних фондах) інших підприємницьких структур понад 25 %.

Суб'єкти МП мають притаманні їм стадії життєвого циклу, а також перехідні періоди між ними. Кожний перехідний період та стадія мають свої тимчасові межі і якісні особливості. Перші визначаються ефективністю управління, другі - закономірною послідовністю виникнення нових внутрішніх і зовнішніх властивостей у розвитку суб'єктів МП. Внутрішні властивості - організаційно-правова форма суб'єктів МП, фінансовий стан, інтелектуальний та інноваційний потенціал, керованість, стратегія, якість та чисельність персоналу. Зовнішні ознаки - рівень та ефективність управління розвитком МП, імідж підприємства, конкурентоспроможність, соціально-економічна і політична ситуація, природні умови.

Подібне співставлення всіх цих властивостей, виражене в показниках функціонування суб'єктів МП, власне і характеризує певну якісну стадію їх розвитку. А перехідний період відтворює послідовні зміни в певному напрямку від стадії до стадії. Щодо суб'єктів МП, нами визначено такі перехідні періоди їх розвитку: 1) зародження потенціалу розвитку; 2) становлення та утвердження; 3) занепад. Підвищити ефективність управління розвитком МП можливо через орієнтацію заходів сприяння на перехідні періоди і стадії у їх розвитку.

У другому розділі - “Особливості розвитку та оцінка концепції підтримки малого підприємництва ” - здійснено аналіз функціонування малих підприємств та організаційно-економічних механізмів їх підтримки у Львівській області.

У динаміці темп приросту кількості малих підприємств постійно знижується, зростає питома вага непрацюючих підприємств, переважає орієнтація МП на торгово-посередницьку діяльність (табл. 1). Оцінка фінансового стану малих підприємств Львівської області свідчить: про дуже низьку платоспроможність; про над-то мізерне, нерозвинуте довготермінове кредитування та інвестування МП; мінімальну рентабельність капіталу, основних фондів, власного і залученого капіталу.

Таблиця 1. Становлення малих підприємств у Львівській області

Показники	РОКИ
	1998	1999	2000
Темп приросту кількості малих підприємств, %	15,7	6,1	1,6
Кількість МП, які випускали продукцію і надавали послуги до кількості звітуючих підприємств, %	85	80	83
Структура МП за видами економічної діяльності, %: промисловість будівництво гуртова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам готелі та ресторани сільське господарство	17,1 5,2 49,3 9,0 7,4 2,7	17,5 5,0 49,6 9,2 6,6 2,8	17,3 5,4 47,1 10,4 6,9 2,5

Це підтверджують розрахунки, зокрема: коефіцієнт питомої ваги власних коштів і довготермінових позик у вартості майна МП становить - 0,6-0,8; коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2000 р., був нижчий від нормативного значення у 2,5 рази загалом для усіх галузей, а для підприємств с/г нижче у 20 разів, готелів і ресторанів - у 6,7 рази, і має тенденцію до зниження. Рентабельність капіталу промислових підприємств у 2000 р. становила 1,2 % і в порівнянні із 1999 р. зменшилась у 2,9 рази. Найвищими темпами знижується рентабельність основних фондів, так у будівництві за 2000 р. порівняно із 1999 р. у 4,1 рази, або із 29,4% до 7,1 %, у промисловості - 3,6 рази, загалом для всіх видів економічної діяльності - 3,7 рази.

Розвиток суб'єктів МП є надто нерівномірним і у територіальному розрізі, що дозволило згрупувати райони та міста обласного підпорядкування Львівщини за кількістю малих підприємств на 1000 мешканців у п'ять груп: 1) добре розвинуті (понад 7 підприємств на 1000 осіб); 2) середньо розвинуті (4-7); 3) розвинуті (2,5-4,5); 4) мало розвинуті (1,5-2,5); 5) відсталі (менше 2). Більше половини малих підприємств сконцентровано у 1 групі - м. Львів (58,6 % від загалу), друга група (міс-та обласного підпорядкування) становить 12,8 %. Порівняння підприємств визначених груп за такими показниками, як виручка та фінансовий результат від реалізації продукції тощо, свідчить про 1,5-5,5 разове відставання підприємств четвертої та п'ятої груп не лише від першої групи, але й від середніх даних в області. Нерівномірність локального розвитку МП зумовлена: місткістю та наявністю ринків збуту, платоспроможним попитом, наявністю інфраструктури МП на місцевому рівні, відносинами між суб'єктами МП та органами влади. Тому врахування локальних та галузевих відмінностей становлення МП сприятиме обґрунтованому вибору методів і форм управління його розвитком.

За результатами дослідження, автором визначено нову класифікацію факторів, які стримують розвиток суб'єктів МП: регулятивні, ринкові, внутрішні (рис.1).

Проведене дослідження свідчить, що діюча підтримка МП здійснюється через недосконалу функціонально-структурну модель, функціональні повноваження органів управління дублюються. Основним механізмом розв'язання проблем МП є програми розвитку МП, які грунтуються на визначенні принципів підтримки та пріоритетних напрямків його розвитку. Аналіз 14 пріоритетних напрямків розвитку МП у Львівській області на протязі 1997 - 2001 рр. свідчить, що перевага надається в основному сфері виробництва, і що ці напрямки охоплюють майже всі основні та традиційні види економічної діяльності області, тобто понад 90 % діючих МП.

Такий підхід ускладнює вибір суб'єктів МП, які підлягали б державній підтримці, особливо фінансовій. Адже джерела фінансування на місцевому рівні акумулюють незначні кошти при великому попиті на них. Виникає нова проблема вибору “пріоритетів серед пріоритетних галузей”. Тому домінує суб`єктивний підхід над економічним розрахунком. Підтримка МП через визначення галузевих та регіональних пріоритетів має ряд недоліків: неринковий механізм суспільного поділу праці, прив'язка розвитку МП до штучно сформованої спеціалізації територій за часів планової економіки, суб`єктивне нав`язування напрямів розвитку.

Підвищення ефективності функціонування суб'єктів МП залежить від динамічності їх самоорганізації, а саме потенційних можливостей інтеграції малих підприємств. Важливим напрямком інтеграції суб'єктів МП, на нашу думку, є розвиток територіальної інтеграції - об'єднання підприємств розміщених на певній території. управління розвиток підприємництво конкурентоспроможність

До основних форм територіальної інтеграції суб'єктів МП віднесено такі: багатовекторна інтеграція - одночасне входження малого підприємства у більш ніж одне інтеграційне об'єднання будь-якого виду економічної діяльності, з метою усунення власних слабких місць; місцева інтеграція - об'єднання малих підприємств будь-яких видів економічної діяльності в межах певної території (не лише адміністративної), з метою отримання конкурентних переваг; делегування функцій - територіальна інтеграція малих підприємств, з метою делегування своїх певних функцій одне одному або іншим (третім) підприємствам та організаціям. До таких функцій можна віднести матеріально-технічне постачання, маркетинг, прогнозування, бухгалтерські та аудиторські послуги, транспортні перевезення, проектно-конструкторські роботи, науково-дослідні роботи тощо.

Процеси інтегрування між суб'єктами МП визначають актуальність розроблення технології прийняття управлінських рішень на рівні менеджменту малого підприємства щодо проектування моделі співпраці між учасниками інтеграційних відносин. На підставі узагальнення методичної літератури нами розроблений алгоритм процесу інтегрування малого підприємства, який складається з 10 етапів: оцінка потенціалу суб'єкта МП; визначення цілей суб'єкта МП; моделювання можливостей досягнення цілей та типу поведінки на ринку; вибір та обґрунтування форми інтеграції; обґрунтування вимог до учасників інтеграції; збір, аналіз інформації про учасників інтеграції та їх вибір; розроблення та узгодження моделі взаємодії між учасниками інтеграції; планування конкретних заходів та їх ресурсне забезпечення; визначення параметрів контролю та способів їх вимірювання; впровадження проекту інтегрування малих підприємств. У змісті цих етапів враховуються фактори, які впливають на проектування моделі взаємодії суб'єкта МП з іншими учасниками об'єднання.

У третьому розділі - “Удосконалення управління розвитком малого підприємництва” - обґрунтовано пропозиції щодо забезпечення ефективності управління розвитком МП‚ формування конкурентних переваг малих підприємств.

Вони розроблені на основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду забезпечення умов функціонування МП‚ територіальних передумов і особливостей циклічного розвитку малих підприємств‚ розподілу регулюючих функцій за рівнями управління, формування конкурентних стратегій. З метою дерегулювання підприємницької діяльності нами пропонується концепція розподілу повноважень між органами влади щодо управління розвитком МП:

центральні органи державної влади (Верховна Рада України, Адміністрація Президента та Кабінет Міністрів України);

регіональні органи влади (обласні, районні ради народних депутатів, обласні та районні державні адміністрації);

органи місцевого самоврядування (міські ради народних депутатів, їх виконавчі комітети).

До компетенції органів вищої державної влади доцільно віднести такі повноваження: політичні (ідеологічні)‚ правові‚ економічні (зміцнення інституту приватної власності, сприяння процесу нагромадження національного капіталу та зміцнення його конкурентних позицій, залучення стратегічних інвесторів‚ поглиблення конкуренції)‚ міжнародні (експортно-імпортна політика).

До повноважень регіональних органів влади доцільно віднести: організаційні (створення бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, розвиток мережі фінансово-кредитних установ, стимулювання різноманітних форм взаємодії малих та великих підприємств, цільові програми розвитку МП, підготовка та перепідготовка кадрів, науково-методичне забезпечення, міжрегіональна співпраця); правові (спосіб оподаткування, рівень, ставки та механізм збирання місцевих податків та зборів з суб'єктів МП, пільги, субсидії, дотації, порядок цільового фінансування); економічні (фінансове стимулювання: субсидії, удосконалення механізмів оподаткування, надання гарантій перед банками, майнова підтримка, видача ліцензій, патентів).

До повноважень органів місцевого самоврядування доцільно віднести: організаційні (формування структур управління розвитком МП, реалізація програм розвитку МП, створення та підтримка бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, інформаційне та консультаційне забезпечення, пропаганда МП, участь у формуванні та сприяння створенню фондів підтримки МП); економічні (надання субсидій, диференціювання ставок за оренду приміщень, використання шкали податкових знижок).

Із результатів проведеного дослідження випливає, що модель управління розвитком МП має, насамперед, відповідати дереву цілей (потребам, запитам) малих підприємств в залежності від життєвого циклу їх розвитку. Модель управління розвитком МП охоплює систему управління, наукові підходи до управління, принципи, методи та функції управління; гнучкий та адекватний потребам МП орган управління; діагностику стану і потреб МП (рис. 2).

До управління розвитком МП, як цілісної системи, пропонуємо застосувати такі основні наукові підходи - функціональний та інтеграційний. Суть функціонального підходу полягає в тому, що потреба розглядається як сукупність функцій, які необхідно виконати для її задоволення. Суть інтеграційного підходу - у дослідженні та посиленні взаємозв`язків між окремими підсистемами і елементами системи управління, стадіями життєвого циклу управлінських рішень, рівнями управління (країна, регіон, орган управління, його підрозділи), суб`єктами управління.

Визначальною складовою моделі управління є формування та становлення сучасних принципів, обгрунтування структури і змісту сукупності, яких слід розглядати у двох площинах: принципи управління розвитком МП, принципи раціоналізації структурних підрозділів органу управління розвитком МП. Економічний зміст системи управління полягає в розробленні та реалізації ефективних управлінських рішень через комплекс програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового розвитку.

Процес управління розвитком МП згідно запропонованого підходу включає три основні етапи (рис. 3): оцінка стану розвитку суб'єктів МП, прийняття та реалізація управлінських рішень, контроль виконання рішень.

Оцінка стану МП полягає у виявленні тенденцій його розвитку‚ класифікації суб'єктів МП за розмежувальними показниками, визначення перехідного періоду життєвого циклу підприємств‚ економічного потенціалу та аналізу однорідності їх функціонування за видами економічної діяльності та в територіальному розрізі.

Прийняття і реалізація управлінських рішень враховує організуючий та регулюючий вплив органів управління (згідно розмежування повноважень між рівнями управління) та суб'єктів ринкової самоорганізації на економічну діяльність малих підприємств з метою її впорядкування, підвищення результативності‚ підтримки та стимулювання розвитку. Система управління розвитком МП включає такі елементи: 1) організацію управління (зміст, структура, зв'язки, процес прийняття рішень); 2) процес управління (аналіз і синтез, прогнозування і планування, організація процесів - обмін інформацією, консультування, кадрове забезпечення, мотивація).



Одним з елементів системи управління є Агентство розвитку малого підприємництва‚ яке передбачається створити на засадах дольової участі в управлінні: 51 % управлінських функцій якого належатиме державі (36 % - місцевим органам влади‚ 15 % - представництву Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва)‚ інші 49 % функцій розподіляються між представниками місцевого науково-освітнього потенціалу, об'єднаннями підприємців, об'єктами інфраструктури та суб'єктами МП. Такий підхід дозволить максимально використати місцевий науково-освітній та інтелектуальний потенціал; залучити додаткові фінансові, матеріальні та інформаційні ресурси для розвитку МП; позбутися суб`єктивізму, лобізму, другорядності при прийнятті управлінських рішень; ефективно реалізувати державну та місцеву політику сприяння розвитку МП.

З метою забезпечення оптимального рівня спеціалізації та універсалізації Агентства автор пропонує‚ щоб окремі його структурні підрозділи виконували роль інфраструктури МП. Для реалізації цих функцій доцільно залучати на договірній основі реально діючі фірми та наукові-освітні установи, які надаватимуть послуги у сфері консалтингу, страхування, інжинірингу, лізингу, інформаційного забезпечення, підготовки та перепідготовки кадрів. Діяльність структурних підрозділів (фірм) Агентства доцільно фінансувати за рахунок бюджетних коштів (частково) та на умовах самофінансування (надання платних послуг). Основним чинником, що впливатиме на величину вартості наданих платних послуг, стане перехідний період життєвого циклу підприємства. На ранніх стадіях розвитку підприємств вартість послуг доцільно мінімізувати, а на наступних стадіях вона зростатиме.

Виходячи із результатів дослідження, запропонованої моделі та процесу управління розвитком МП, засад формування фінансової бази на місцевому рівні, автор пропонує механізм циклічно-цільового підходу до фінансового стимулювання розвитку МП в Україні. Цей підхід передбачає вибір оптимального співвідношення прямих та непрямих методів і форм фінансового стимулювання, що відповідають перехідним періодам життєвого циклу розвитку малих підприємств. У період утвердження розвитку МП вступає в силу (поруч із стадією життєвого циклу), ще один елемент механізму - врахування наявних результатів розвитку МП (економічного потенціалу суб'єктів, однорідності галузевого і територіального розвитку) (табл. 2).

Таблиця 2. Умови фінансового стимулювання суб'єктів малого підприємництва

Стан розвитку МП	Категорія суб'єктів МП	Розмежувальні показники
		Коефіцієнт ва-ріації за обся-гом виручки (валового доходу) від реалізації продукції (V)	Середнє квадратичне відхилення за обсягом виручки (ва-лового доходу) від реалізації продукції ()	Частка Ринку (Ч Р.)	Частка засновників СМП у капіталі інших підприємни-цьких структур (К Ч.)
Однорідний розвиток і економічний потенціал СМП	-	Помірковане стимулювання
		0 V 0.33	0 Хі	ЧР Сч.р	- Відсутня -К Ч. 25 %
Неоднорідний розвиток та економічний потенціал СМП	Динамічні	Стимулювання з метою розширення
		V 0,33	Хі	ЧР Сч.р	- Відсутня -К Ч. 25% -К Ч. 25%
	Достатні	Стимулювання з метою закріплення позицій
		V 0,33	Хі	ЧР Сч.р	- Відсутня -К Ч. 25%
	Виживаючі	Активне стимулювання розвитку
		V 0,33	0 Хі	0 ЧР Сч.р	- Відсутня -К Ч. 25%

Примітка: С_ч.р - середня частка ринку сукупності суб'єктів МП на ринку регіону;

Х_і - обсяг виручки (валового доходу) від реалізації продукції і-того суб'єкта МП.

Якщо розвиток є однорідним, доцільно використовувати помірковані методи та форми фінансового стимулювання. За умови виявлення неоднорідності розвитку вважаємо за потрібне розрізняти три категорії підприємств: динамічні, достатні, виживаючі. Для визначених категорій розвитку суб'єктів МП необхідно вибрати методи стимулювання, які б адекватно відповідали їх ринковим можливостям. Для “динамічної“ категорії підприємств пропонуємо методи стимулювання з метою розширення діяльності, “достатньої“ - з метою закріплення позицій, “виживаючої“ - активного стимулювання розвитку.

Динамічність розвитку МП сприяє посиленню інтенсивності конкуренції, водночас, зростає кількість збиткових малих підприємств. Нагальною є необхідність поглиблення науково-практичного вирішення питань, пов'язаних з удосконаленням системи забезпечення конкурентоспроможності (СЗК) малих підприємств, що визначає актуальність такої системи щодо інтегрованих суб'єктів МП. Для організації роботи із забезпечення конкурентоспроможності суб'єктів МП необхідно чітко сформулювати їх місію, стратегію розвитку, дати оцінку можливостей зовнішнього середовища, сильних і слабких їх сторін. Нами удосконалена структура системи забезпечення конкурентоспроможності малого підприємства, яке інтегрується з іншими суб'єктами МП (рис. 4).

На стійкість та ефективність суб'єкта МП прямо впливають фактори зовнішнього середовища (макро-та мезооточення‚ місцева інфраструктура)‚ хоча суб'єкт МП не може управляти ними. Більш відчутний вплив матимуть фактори мезосередовища, а саме конкуренти‚ споживачі‚ постачальники‚ контактні аудиторії (органи місцевої влади‚ громадські організації). Конкуренти постачальників (А) малого підприємства та конкуренти підприємства (Д) за випущеною ним продукцією “виштовхуватимуть” із цього сегменту (тому стрілки направлені проти ходу), безпосередніх поста-чальників (В) та споживачів (посередників) продукції (С), які сприяють реалізації поставлених цілей, з якими підприємство має інтеграційні зв'язки, і вони належать в цей час до її “входу” і “виходу” (стрілки направлені за ходом). Отже, інтегровані постачальники ресурсів (В) та інтегровані споживачі (С) продукції малого підприємства, у відповідності до форми та умов інтеграції, будуть залежними від нього.

Тому межі внутрішньої структури інтегрованого суб'єкта МП розширяться на “вході” і “виході” системи (зашрих. прямокут.). Таке розширення меж внутрішньої структури виникне через те, що інтегрований суб'єкт МП залежно від цілей інтеграції, більш дієво впливатиме на формування якості і ціни вхідних ресурсів, технологію їх отримання, формування споживчих очікувань інтегрованих партнерів.

Особливістю внутрішньої структури СЗК інтегрованого суб'єкта МП є включення до її складу внутрішньої та інтегрованої підсистеми забезпечення (правове‚ матеріально-технічне‚ фінансове‚ інформаційне), а також внутрішньої та інтегрованої керованої підсистеми (стратегічний маркетинг‚ інноваційний менеджмент‚ організація виробництва). Поява таких складових внутрішньої структури викликана тим, що при будь-яких формах інтеграції суб'єктів МП, система менеджменту підприємства є різною щодо самого підприємства та об'єкту інтеграції. І особливо система менеджменту є відмінною щодо підсистеми забезпечення та керованої підсистеми.

ВИСНОВКИ

1. Діюча на практиці підтримка МП в Україні‚ що здійснюється через механізми реалізації державних‚ регіональних та галузевих програм‚ спрощену систему оподаткування‚ визначення галузевих та регіональних пріоритетів‚ неспроможна забезпечити комплексне та адекватне потребам малого підприємництва стимулювання розвитку. Водночас‚ сприяння розвитку МП трактувати лише як “підтримку малого підприємництва” є занадто вузько. У дисертаційній роботі запропоновано будь-яке втручання держави прямо чи опосередковано у розвиток МП кваліфікувати, як управління його розвитком. Цілісна політика такого управління передбачає визначення відповідних функцій та формування механізмів управління‚ сутність яких полягає у способі організації управління на основі сукупності принципів, підходів, методів та форм.

2. Проблему управління розвитком МП слід розглядати у ширшому контексті, зокрема враховувати розбіжності між малими підприємствами щодо їх економічного потенціалу, неоднорідності розвитку за видами економічної діяльності та в територіальному розрізі. Пошук шляхів диверсифікації управління розвитком МП, розроблення механізмів та мотивації сприяння їх розвитку в залежності від потенціалу зростання суб'єктів МП має першочергове значення. Підходи‚ які слід покласти в основу удосконалення управління розвитком МП‚ полягають в орієнтації на перехідні періоди і стадії життєвого циклу суб'єктів МП та врахування результатів їх діяльності через застосування розмежувальних показників.

3. Концентрація основних важелів управління на загальнодержавному рівні себе не виправдовує. Запропонована концепція розподілу повноважень між органами влади щодо управління розвитком МП сприятиме оперативності прийняття управлінських рішень, адекватних потребам суб'єктів МП конкретної місцевості, а також посилить відповідальність місцевих органів влади за динамічність розвитку МП.

4. Забезпечити ефективну координацію між інституційними елементами сприяння розвитку МП можливо через запропонований механізм формування Агентства розвитку МП, що передбачає врахування інтересів органів державного управління, об'єктів інфраструктури МП, об'єднань підприємців, місцевого науково-освітнього потенціалу та суб'єктів МП. Такий підхід поруч із зміною змісту функцій управління структурних підрозділів Агентства, дозволить суттєво удосконалити процес розроблення‚ оперативність прийняття і реалізації управлінських рішень, підвищить їх наукову обґрунтованість і спрямованість на досягнення цілей.

5. Запропонований у роботі циклічно-цільовий механізм фінансового стимулювання суб'єктів МП рекомендується використовувати місцевим органам влади та об'єктам інфраструктури МП для обгрунтування і розроблення програм сприяння їх розвитку, прийняття управлінських рішень. Це стосується оптимізації методів і форм фінансової підтримки, застосування податкових знижок, напрямів кредитування, стимулювання самоорганізації між суб'єктами МП.

6. Підвищення ефективності функціонування суб'єктів МП залежить від динамічності їх самоорганізації, важливим напрямком якої є інтеграція малих підприємств. Використання запропонованого алгоритму процесу інтегрування суб'єкта МП та вдосконалена структура системи забезпечення конкурентоспроможності інтегрованого малого підприємства, дозволить вибрати оптимальну модель інтегрування та ефективно розв'язувати як оперативні‚ так і стратегічні задачі управління.

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження рекомендується використовувати запропоновані механізми та модель управління розвитком МП:

Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції - запропоновану концепцію розподілу повноважень між органами влади щодо управління розвитком малого підприємництва та механізм фінансового стимулювання суб'єктів МП;

Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - виступити ініціатором створення Агентств розвитку малого підприємництва за запропонованим у роботі підходом;

Всеукраїнському об'єднанню підприємців “Нова формація“ - пропонується розроблений дієвий механізм співпраці підприємницьких та владних структур на засадах дольової участі в управлінні розвитком МП. Запропонований алгоритм інтегрування суб'єктів МП та вдосконалена система забезпечення конкурентоспроможності інтегрованого підприємства посилить конкурентні переваги підприємств на ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Публікації за темою дисертації у фахових виданнях

Ситник Й.С. Можливості розширення інвестиційного потенціалу підприємств малого підприємництва // Вісник ДУ “Львівська політехніка”: “Проблеми економіки та управління”. - Львів: В-во ДУ “ЛП”. - 2000. - № 391. -

С. 85-90.

Ситник Й.С. Діяльність та перспективи розвитку малих підприємницьких структур у Львівській області // Вісник НУ “Львівська політехніка”: “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: В-во НУ “ЛП”.- 2001. - № 417. - С. 196-201.

Ситник Й.С. Циклічно-цільовий підхід до фінансового стимулювання діяльності малого підприємництва в регіоні // Регіональна економіка. - 2001. - № 1. - С. 83-91.

Ситник Й.С. Формування моделі регіонального управління у секторі малих форм господарювання // Вісник НУ “Львівська політехніка”: “Проблеми економіки та управління”. - Львів: В-во НУ “ЛП”. - 2001. - № 425. - С. 301-307.

Петрович Й.М., Ситник Й.С. Розмежування повноважень органів влади у сфері малого підприємництва в Україні // Регіональна економіка. - 2001. - № 3. - С. 91-99. (Особистий внесок автора: розроблено концепцію розмежування повноважень).

Додаткові публікації

В. Борщевський‚ О. Олійник‚ Й. Ситник. Мале підприємництво: набутий досвід і регіональні проблеми // Українські варіанти. - 1997. - №2. С. 89-92. (Особистий внесок автора: проведено аналіз функціонування малих підприємств у Львівській області).

Ситник Й.С. Пріоритети регіональної економічної політики в Україні // Матеріали V Міжнарод. конгресу українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепція та моделі економічного розвитку“ (м. Львів, 22-26 травня 2000 р.). - Ч. 2. - Львів: НАН України. Інститут регіональних досліджень. - 2000. - С. 161-163.

АНОТАЦІЯ

Ситник Й.С. Формування механізмів управління розвитком малого підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Національний Університет “Львівська політехніка”, Львів, 2002.

Захищається рукопис дисертації, в якій досліджено суть‚ теоретичні підходи‚ принципи‚ функції‚ методи і форми управління розвитком малого підприємництва‚ механізми стимулювання їх діяльності. Оцінено діючу концепцію підтримки малого підприємництва, ефективність функціонування суб'єктів малого підприємництва у Львівській області. Класифіковано фактори, які стримують розвиток малого підприємництва, запропоновано показники‚ які розмежовують суб'єкти малого підприємництва за економічним потенціалом з метою диверсифікації управління. Досліджено форми інтеграції малих підприємств‚ напрямки їх розвитку. Розроблено модель управління розвитком малого підприємництва‚ в основу якої покладено функціональний і інтеграційний підходи до управління. Визначено як основний циклічно-цільовий підхід до фінансового стимулювання малих підприємств‚ що враховує перехідні періоди життєвого циклу підприємстві результати їх діяльності. Удосконалено систему забезпечення конкурентоспроможності інтегрованих малих підприємств.

Ключові слова: мале підприємництво‚ механізм‚ управління, концепція‚ інтеграція, циклічно-цільовий підхід.

SUMMARY

Sytnyk Y.S. Formation of management mechanisms by small business development. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of Candidate of Economic Sciences in major 08.06.02 - Business, Management, Marketing. - Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2002.

In the manuscript of a thesis the essence, theoretical approaches, principles, functions and methods of small business development management, mechanisms of their activity are investigated. The concept of small business support, effectiveness of small business subjects operation in the Lviv area is estimated. The factors of small business development constrain are categorised, the indexes of small business subjects differentiation for their management diversification are offered. The forms of small enterprises integration and direction of their development are investigated. The model of small business development management which based on functional and integration management approaches is designed. The cycle-target approach to financial inducing of small enterprises is defined as basic, it allows the periods of firm life cycle. The system of security of competitive strength of integrated small enterprises is improved.

Key word: small business, mechanism, management, concept, integration, cycle-target approach.

АННОТАЦИЯ

Ситник Й.С. Формирование механизмов управления развитием малого предпринимательства. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2002.

Защищается рукопись диссертации, в которой исследованы теоретические, методические подходы и механизмы управления развитием малого предпринимательства и особенности стимулирования их деятельности.

Вмешательство правительства прямо или опосредствованно в развитие малого предпринимательства, считаем квалифицировать, как управление развитием малого предпринимательства, которое предусматривает целенаправленную, комплексную деятельность государственных и негосударственных институтов, направленную на объединение, согласование и комбинирование разных форм, методов регулирования, поддержки, стимулирования и мотивации развития субъектов малого предпринимательства и его инфраструктуры. Основные функции управления: целевая, регламентирующая, регулирующая, стимулирующая и контролирующая. Реализация указанных функций предусматривает формирование соответствующих механизмов управления. Сущность механизма управление развитием малого предпринимательства, по нашему мнению, состоит в способе организации управления на основе совокупности принципов, подходов с четко определенными формами, методами которые соответствуют этапам жизненного цикла предприятий и результатам их развития.

Важным направлением интеграции малых предприятий является территориальная - объединение предприятий, размещенных на определенной территории. К основным формам территориальной интеграции субъектов МП отнесены такие: многовекторная; местная; делегирование функций.

Разработана концепция распределения полномочий относительно управления развитием малого предпринимательства между тремя уровнями: вышестоящие органы государственной власти; региональные органы власти; органы местного самоуправления.

К управлению развитием МП, как целостной системы, предлагаем применять функциональный и интеграционный научные подходы.

Разработан механизм циклически-целевого подхода к финансовому стимулированию субъектов малого предпринимательства в Украине. Этот подход предусматривает выбор оптимального соотношения прямых и косвенных методов, форм финансового стимулирования, которые учитывают переходные периоды жизненного цикла развития малых предприятий. Если развитие есть однородным, целесообразно использовать умеренные методы и формы финансового стимулирования. При условии неоднородности развития следует различать три категории предприятий: динамические; достаточные; выживающие. Этим категориям развития субъектов МП должны соответствовать методы стимулирования, которые бы адекватно отвечали их рыночным возможностям. Для “динамической“ категории предприятий предлагаем методы стимулирования с целью расширения деятельности, “достаточной“ - с целью закрепления позиций, “выживающие“ - активного стимулирования развития.

...