Механізми державного регулювання використання трудового потенціалу населення

Формування державного механізму регулювання використання трудового потенціалу як головного носія сукупності соціально-економічних відносин. Наукові положення теорії державного управління, роботи вчених – економістів, соціологів, демографів і управлінців.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.07.2014
Размер файла 50,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАСЕЛЕННЯ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент САПЕЛЬНІКОВА Надія Леонідівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор БАБИЧ Дмитро Володимирович, Харківський національний фармацевтичний університет Міністерства охорони здоров'я України (м. Харків), завідувач кафедри економічної теорії;

кандидат наук з державного управління СОЛОВЙОВ Олександр Миколайович, Державна податкова адміністрація у Донецькій області (м. Донецьк), начальник оперативного управління податкової міліції

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).

Автореферат розісланий "22" листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Як відомо, державні важелі в системі прямого та опосередкованого впливу на відтворення трудового потенціалу населення охоплюють фази формування і використання трудового потенціалу. В основу цієї системи покладено трудовий потенціал як соціально-ресурсну категорію, забезпечення відтворення якого охоплює джерела формування, засоби, ресурси праці, які можуть бути ефективно використані для досягнення економічного відтворення.

У нових умовах господарювання визначаються нові важелі та складові механізму формування, розподілу та використання трудового потенціалу, які спрямовані на вдосконалення трудових відносин, що зумовлюються змінами форм власності та господарювання, розвитком ринку праці та новими принципами регулювання соціально-трудових відносин. Це випливає з вимог нової парадигми розвитку новітнього цивілізованого суспільства в умовах глобалізації та поширення інформаційних технологій і комунікацій.

На підставі визначення нових тенденцій економічного та соціального розвитку світового рівня та входження України у світове співтовариство в дослідженні обґрунтовано формування державного механізму регулювання використання трудового потенціалу не тільки як економічного ресурсу, а як головного носія сукупності соціально-економічних відносин, значущість якого неухильно зростає.

Цей механізм ґрунтується на традиційних складових з долученням нових важелів, які враховують вимоги нових змін і тенденцій розвитку України. Все це і зумовило актуальність дослідження.

Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти формування трудового потенціалу розглянуто в працях зарубіжних учених таких, як Дж. Кейнс, Е. Мейо, А. Сміт, Ф. Тейлор, М. Фрідмен., а також у працях російських і вітчизняних учених: С.І. Бандура, Д.П. Богині, М.І. Долішнього, М.С. Дороніної, М.М. Кіма, В.Г. Костакова, І.І. Лукінова, В.В. Онікієнко, А.С. Панкратова, А.М. Селезнева, Г.П. Сергеєвої, С.Г. Струмилина, Л.С. Чижової та ін.

Аналіз опублікованих праць, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона є ще недостатньо дослідженою як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

Об'єктивна необхідність у подальшому поглибленні теоретичних досліджень і методичних розробок пов'язана також з уточненням терміну “механізм державного регулювання використання трудового потенціалу”, удосконаленням методичних підходів до оцінки стану трудового потенціалу, а також з безпосереднім поліпшенням механізмів його формування та регулювання його використання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, а також договору про наукове і творче співробітництво між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері і відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2004 рр. Здобувач брав участь у дослідженнях за темою № 99.06.01 “Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0102U001295). В межах цієї теми автором дослідження було здійснено розробку механізму державного регулювання використання трудового потенціалу населення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування державного механізму регулювання використання трудового потенціалу не тільки як економічного ресурсу, а як головного носія сукупності соціально-економічних відносин. Реалізація мети зумовила необхідність вивчення і розв'язання таких завдань:

визначити вплив держави на відтворення і використання трудового потенціалу, і у зв'язку з цим уточнити сутність категорії “механізм державного регулювання використання трудового потенціалу”;

узагальнити методи, важелі, заходи та організаційні форми механізму державного регулювання використання трудового потенціалу і визначити його структурні складові;

визначити соціально-демографічну та професійну структуру трудового потенціалу;

визначити фактори, які впливають на ефективність використання трудового потенціалу;

визначити основні напрями соціально-економічного та правового механізму ефективного використання трудового потенціалу;

запропонувати концепцію комплексної цільової регіональної програми щодо підвищення якості та оптимізації використання трудового потенціалу в регіоні;

визначити напрямки удосконалення соціально-трудових відносин, які впливають на формування мотиваційної складової механізму державного регулювання використання трудового потенціалу;

запропонувати та обґрунтувати схему механізму державного регулювання використання трудового потенціалу населення.

Об'єктом дослідження є процеси відтворювання трудового потенціалу в Україні і його використання.

Предметом дослідження є науково-теоретичне обґрунтування структурної побудови сучасного механізму державного регулювання використання трудового потенціалу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених досліджень є наукові положення теорії державного управління, роботи вчених - економістів, соціологів, демографів і управлінців.

Методологічною основою досліджень є філософські принципи пізнання, матеріалістичні тлумачення процесів та явищ в економіці, діалектичний, логічний і системний підходи до їх розгляду. У процесі досліджень було використано загальнонаукові методи: аналізу і синтезу ? при визначені сутності і значення використання трудового потенціалу в умовах перехідної економіки, а також впливу ринкових перетворень на використання трудового потенціалу; теоретичного узагальнення та порівняння - для уточнення понятійного апарату; статистичного аналізу - для уточнення сучасного стану та оцінки ситуації, яка склалася на ринку праці, а також ефективності державного регулювання використання трудового потенціалу; середніх та відносних величин - для визначення показників, які характеризують трудовий потенціал; графічний - для розподілу зайнятого населення за галузями економіки. Серед специфічних методів використовувалися економіко-математичні методи (метод багатовимірного факторного аналізу, метод головних компонент) для обґрунтування й розробки методичних підходів до оцінки трудового потенціалу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, статистичні щорічники, офіційні матеріали і документи Держкомстату України, звітно-статистичні дані промислових підприємств, монографії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії державного управління.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні структурної побудови сучасного механізму державного регулювання використання трудового потенціалу. Наукові результати, що визначають новизну роботи та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

обґрунтовано формування механізму державного регулювання використання трудового потенціалу не тільки як економічного ресурсу, а як головного носія сукупності соціально-економічних відносин і у зв'язку з цим, уточнена сутність категорії “механізм державного регулювання використання трудового потенціалу”. Зміст уточнення даної категорії становить система соціально-економічних, законодавчих та адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм як ринкового, так і державного регулювання системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує його (трудового потенціалу) оптимально ефективне використання;

обґрунтовано необхідність формування інноваційної моделі розвитку трудового потенціалу, особливості якої полягають у зосередженні на якісних, а не кількісних показниках робочої сили, забезпеченні відповідності між попитом на працю та її пропозицією, підвищенні гнучкості ринку праці, його відкритості до впровадження нових технологій;

удосконалено:

ситуаційний підхід, за допомогою якого виявлено найбільш вагомі фактори позитивного та негативного впливу на ситуацію, яка склалася на ринку праці, що є дуже важливим для розробки оптимального комплексу заходів, важелів, методів більш ефективного регулювання ринку праці та передбачити можливі наслідки їх реалізації, у зв'язку з цим запропоновані першочергові заходи підвищення ефективності використання трудового потенціалу;

схему механізму державного регулювання використання трудового потенціалу, дієвість якого передбачає забезпечення всіх взаємозв'язаних складових на досягнення єдиної поставленої мети й потребує кадрового забезпечення фахівцями;

дістало подальший розвиток:

основні напрями соціально-економічного та правового механізмів відтворення трудового потенціалу, у зв'язку з чим було запропоновано концепцію комплексної цільової регіональної програми щодо підвищення якості та оптимізації використання трудового потенціалу в регіоні;

пріоритетні напрями удосконалення соціально-трудових відносин, що може бути використано в розробці державної політики регулювання соціально-трудової сфери;

основні тенденції в сфері реалізації трудового потенціалу, які є визначальними в процесі формування механізму державного регулювання використання трудового потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні елементів регіональних програм, котрі охоплюють комплекс завдань та заходів, спрямованих на підвищення якості та ефективного використання трудового потенціалу. Положення та рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані для оцінки ефективності державної політики у сфері використання трудових ресурсів і під час розробки регіональних програм зайнятості населення.

Окремі наукові висновки та пропозиції були використані при розробці регіональної програми Донецької обласної державної адміністрації (довідка Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації № 13-06 від 06.06.2005).

Положення і висновки дисертаційної роботи використовуються у процесі викладання окремих курсів таких, як “Планування у невиробничій сфері”, “Управління персоналом”, “Економіка праці у сфері послуг”, “Менеджмент організацій соціального захисту”, “Основи регіонального управління” в Донецькому державному університеті управління (довідка № 126 від 06.06.2005).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, а одержані результати - особистим внеском здобувача у вирішення проблеми формування і розвитку механізму державного регулювання використання трудового потенціалу населення що є важливішим фактором забезпечення сталого соціального розвитку в регіонах України.

Апробація роботи. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді докладів і повідомлень на двох науково-практичних конференціях різного рівня, а саме на Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент-освіта в Україні: стан розвитку та шляхи удосконалення” (м. Слов'янськ, 2004 р.), на V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.) та І Міжнародному науково-практичному семінарі “Держава та регіони: пошуки згоди” (24-26 березня 2005р., м. Святогірськ).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 11 наукових працях, серед яких 8 статей - у фахових збірниках наукових праць і 3 публікації - у збірниках матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,0 авт. арк., автору особисто належить - 2,7 авт. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 222 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 1 рисунок, 13 таблиць, які наведено на 11 сторінках. Список використаних джерел із 155 найменувань приведено на 14 сторінках, 5 додатків - на 14 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1. “Теоретико-методологічні засади державного регулювання використання трудового потенціалу в сучасних умовах”. На даний час, перед Україною стоїть завдання щодо створення високоефективної економіки, чутливої до науково-технічного прогресу і орієнтованої на максимально повне задоволення потреб споживача.

Економічна ситуація, що склалася в Україні, вимагає від підприємств освоєння нових визначених товарно-економічних відносин. У свою чергу перехід до ринкових відносин потребує радикальних змін в соціальній політиці держави. Основною метою цієї політики стає зняття будь-яких обмежень на шляху такої діяльності, яка дає можливість кожному колективу підприємств отримувати доходи виходячи з реального вкладу в задоволення потреб населення. Одночасно здійснюється соціальний захист тих, хто не здатний себе захистити - пенсіонерів, молоді, що навчається, робітників бюджетних організацій.

Найважливішою стала проблема зайнятості населення у зв'язку зі спадом виробництва, банкрутством підприємств. Створена державна служба зайнятості, котра, в міру своїх можливостей, перерозподіляє робочу силу по галузях народного господарства, організовує перепідготовку кадрів, має інформацію про наявність робочих місць, попит на ту чи іншу професію.

Тобто, в сучасних умовах на принципово новій основі формується трудовий потенціал. Трудовий потенціал нації залежить від її трудових ресурсів - частини населення, яка в силу сукупності фізичних можливостей, спеціальних знань і досвіду може брати участь у створенні матеріальних благ або працювати в сфері послуг.

Критеріями для виділення із загальної кількості населення трудових ресурсів є межі працездатного віку, які встановлюються державою. Межі працездатного віку залежать від суспільного ладу, тривалості життя людей та інших соціально-економічних факторів і від прийнятих в зв'язку з цим відповідних державних актів.

Для суспільства оптимальним є варіант, коли всі трудові ресурси задіяні майже повністю. Однак, у ринковій економіці, дана умова виконується дуже рідко і навіть в тих країнах, де наявною є підвищена потреба в робочій силі. Причин цьому є досить багато, а серед них і об'єктивного характеру. Перш за все, це скорочення в більшості випадків численності робітників і службовців при удосконаленні структури виробництва, звільнення в зв'язку із незадоволеністю даними умовами праці, пошук нового місця роботи, циклічний характер економічного розвитку, вплив сезонності на певні види робіт та інші. Тому не всі трудові ресурси задіяні у створенні економічних благ. В Україні несприятлива ситуація щодо зайнятості працездатного населення поглиблюється за рахунок розриву так званих горизонтальних зв'язків між підприємствами колишнього СРСР.

Зниження ефективності використання трудового потенціалу впродовж останніх років вимагає розробки механізму державного регулювання використання трудового потенціалу як системи соціально-економічних заходів,, законодавчих важелів та адміністративних методів, а також організаційних форм державного та ринкового регулювання системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує ефективне використання трудового потенціалу.

Складність формування даного механізму обумовлена тим, що на відміну від інших ринків, ринок праці є досить інерційним, регулювання попиту та пропозиції через механізм дії ринкових цін потребує в деяких випадках досить багато часу, що зумовлено специфікою людського організму. Крім того існують окремі важливі для існування держави галузі (наприклад, освіта, охорона здоров'я), території пріоритетного розвитку та трудонадлишкові, а тому потенційно нестабільні регіони і держава повинна створювати сприятливі умови для їх функціонування.

Таким чином, механізм державного регулювання використання трудового потенціалу в теперішній час повинний формуватися в процесі оптимального поєднання ринкових важелів регулювання та державного управління системою відтворення трудового потенціалу. Державне регулювання має відбуватися шляхом прийняття законів, законодавчих актів, норм тощо і будуватися на застосуванні бюджетно-податкових (податкової, амортизаційної, регіональної політики) та кредитно-грошових важелів (кредитно-фінансової політики), адміністративних інструментів, програмуванні економіки (структурна політика, індикативне планування).

Однією з найважливіших функцій державного регулювання є запобігання встановленню на ринку праці граничної нерівноваги, коли реальна ціна робочої сили при кризовому зниженні попиту або збитковій пропозиції якогось виду робочої сили може впасти нижче соціально припустимих меж, тобто нижче вартості робочої сили. Отже, наряду з ринковим, державне регулювання відтворення трудового потенціалу повинно стати ядром механізму державного регулювання використання трудового потенціалу, найважливішим завданням якого є вплив на якісно-кількісний та територіально-галузевий розподіл та формування останнього. Також за допомогою функціонування даного механізму повинні бути виявлені та задіяні приховані резерви робочої сили, які породжуються конкретними умовами господарювання.

Функціонування механізму державного регулювання як інструменту управління ефективним використанням трудового потенціалу має здійснюватись через застосування методів, важелів, заходів та організаційних форм, які можуть бути умовно розподілені відповідно до функцій процесу управління: планування та прогнозування, організації, мотивації, контролю та регулювання. З позицій науки управління такий поділ дозволяє оптимально здійснювати регулювання об'єктом та уникнути протиріч, які неодмінно виникають в разі дублювання функцій менеджменту.

Так, в процесі планування розробляється програма використання трудового потенціалу. Дана програма являє собою узгоджену сукупність важелів, заходів і встановлює послідовність і строки їх виконання задля досягнення мети - ефективного використання трудового потенціалу. Вона має кореспондуватись з положеннями Державних програм та напрямів розвитку трудового потенціалу України на відповідні роки.

Структура механізму державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу є агрегованою моделлю - системою, яка складається з трьох підсистем: формування трудового потенціалу населення; розподіл трудового потенціалу; використання трудового потенціалу (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура механізму державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу

Подальше дослідження основних елементів механізму державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу та їх взаємозв'язків дасть можливість прискорити процес забезпечення розширеного відтворення трудового потенціалу України, підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробництва та відповідно сприятиме реалізації головної мети розвитку економіки - зростанню рівня добробуту та забезпеченню соціального захисту населення.

Розділ 2. “Соціально-економічна оцінка стану державного регулювання використання трудового потенціалу України”. Аналіз ефективності використання трудового потенціалу України дає можливість оцінити сьогоденну ситуацію та визначити закономірності та особливості використання трудового потенціалу. в даному випадку найбільш доцільним є використання ситуаційного підходу, адже саме за допомогою нього можна виявити найбільш вагомі фактори позитивного та негативного впливу на ситуацію, яка склалася на ринку праці, що є дуже важливим для розробки оптимального комплексу інструментів більш ефективного регулювання ринку праці та передбачити можливі наслідки їх реалізації. Ситуаційний підхід дасть можливість прискорити процес формування та більш ефективно реалізувати механізм державного регулювання використання трудового потенціалу.

Характеризуючи ситуацію, що склалася на ринку праці України, в дослідженні розглянуто розподіл зайнятого населення за галузями економіки та сферами діяльності. Зміни, які відбулися в структурі зайнятості за галузями економіки впродовж минулого десятиліття, не можна вважати позитивними. Впродовж 1992-2003 рр. відбулося скорочення чисельності працюючих майже в усіх галузях, окрім фінансування, кредитування, страхування, житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення, а також апарату органів державного і господарського управління, кооперативних і громадських організацій (табл. 1).

Аналіз динаміки попиту на робочу силу за 1999-2003 рр. свідчить про зростання питомої ваги потреби в робочій силі в будівництві, на транспорті та у зв'язку (ІІ сектор економіки), а також в сфері послуг: торгівлі та громадському харчуванні, житлово-комунальному господарстві, фінансуванні, кредитуванні, страхуванні (ІІІ сектор економіки) та її скорочення в сільському господарстві (І сектор), що виявляє тенденцію до поступової переорієнтації попиту в бік переробних галузей та сфери послуг в ході структурної перебудови економіки. Однак слід звернути увагу на збільшення питомої ваги попиту в апараті органів державного і господарського управління, що свідчить про неефективне проведення адміністративної реформи, спрямованої на зменшення чисельності управлінців в результаті оптимізації розподілу функцій та збільшення відповідальності чиновників. Слід звернути увагу на зниження питомої ваги попиту в галузях охорони здоров'я, фізичній культурі та соціальному забезпеченні з 5,1 % у 1999р. до 4,8 % у 2003р., що є важливим для демографічного відтворення населення, а також в культурі та мистецтві відповідно з 1,6 до 1,1 %, що відображається на зниженні якісної складової трудового потенціалу.

У регіональному розрізі впродовж 2003 р. найбільший приріст попиту на робочу силу спостерігався у Сумській області - в 1,9 рази, у Донецькій - в 1,6, у Черкаській та Кіровоградській областях - 1,5, мм. Києві та Севастополі - в 1,8 та 1,9 рази, а у Вінницькій, Закарпатській та Чернівецькій, Чернігівській областях темпи зростання потреби підприємств на заміщення вільних робочих місць уповільнилися і становили відповідно 91, 67 та 60 %.

У дослідженні ефективне використання трудового потенціалу передбачає повне, раціональне та продуктивне використання останнього у відповідності до його якісних та кількісних характеристик. Аналіз ефективності використання трудового потенціалу, таким чином, має проводитись з трьох боків: з позиції оцінки ступеня повноти, продуктивності та раціональності реалізації трудового потенціалу.

Аналіз ефективності використання трудового потенціалу має виконуватись як на макрорівні (у національному, регіональному та галузевому розрізі, характеризуючи стан використання трудового потенціалу працюючих, працездатних та економічно активних осіб), так і на мікрорівні (в розрізі окремого підприємства, підрозділу підприємства тощо). При виконанні аналізу повноти використання трудового потенціалу визначенню мають підлягати перш за все показники рівня зайнятості та фонду використання робочого часу.

Аналіз ступеня раціональності використання трудового потенціалу визначається кількісно-якісною відповідністю параметрів трудового потенціалу вимогам суспільного виробництва.

Проведена оцінка повноти використання трудового потенціалу виявила зниження ефективності його реалізації як в цілому в державі, так і в розрізі окремих галузей та регіонів.

Тому розробка та реалізація механізму державного регулювання є вкрай важливим не лише для підвищення ефективності використання трудового потенціалу, але й для забезпечення стабільного економічного зростання.

першочерговими заходами підвищення ефективності використання трудового потенціалу запропоновано:

створення умов для пожвавлення економічної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок загальної стабілізації ситуації в державі (стримування інфляції, зниження облікової ставки НБУ та відповідно відсотків по кредитах комерційних банків тощо);

здійснення інвестиційної політики, спрямованої на оновлення основного капіталу;

скорочення податкового тягаря перш за все на фонд оплати праці, відновлення відтворювальної та інвестиційної функції заробітної плати, що, в свою чергу, дасть поштовх для розвитку галузей, які виробляють товари народного споживання (легка, харчова, деревообробна промисловості тощо) та підвищать попит на робочу силу в цих галузях;

Таблиця 1 Динаміка чисельності зайнятих по галузям та сферам економіки, тис. осіб

Темпи зростання (зменшення), %

2003 р. до 2002 р.

97,5

96,1

94,4

100,1

92,0

94,9

89,2

87,3

96,4

97,2

96,1

99,3

105,2

2002 р. до 2001 р.

97,7

96,8

91,7

98,0

88,7

95,9

104,2

104,9

100,9

100,1

91,9

91,1

98,5

2001р. до 2000 р.

98,9

97,9

97,0

100,6

91,9

98,0

95,2

95,0

99,3

97,6

96,9

100,1

100,1

2003 р. до 1998 р.

89,6

82,2

71,1

92,0

60,3

80,5

83,4

73,5

92,0

84,4

76,8

89,1

109,3

2003 р. до 1992 р.

86,8

75,3

55,4

98,3

46,9

71,9

77,0

79,2

91,6

80,3

58,0

112,1

140,5

2003 р.

21268,5

18063,3

4097,5

4836,4

895,4

1166,0

1347,1

711,0

1393,7

1895,7

278,6

161,1

789,5

2002 р.

21823,7

18789,6

4342,3

4832,7

973,7

1229,0

1509,6

814,1

1445,6

1950,8

289,8

162,3

750,7

2001 р.

22348,7

19415,0

4733,2

4930,2

1097,4

1281,3

1448,8

776,0

1433,1

1949,8

315,3

178,2

762,1

2000 р.

22597,6

19835,1

4882,0

4902,9

1194,3

1308,0

1522,0

817,0

1443,2

1997,1

325,4

178,1

761,1

1999 р.

23231,8

20868,3

5335,4

5006,3

1365,7

1398,4

1574,1

913,9

1481,6

2141,4

347,2

180,2

752,2

1998 р.

23725,5

21962,0

5761,3

5257,5

1485,0

1449,0

1614,4

968,0

1515,6

2247,1

362,6

180,9

722,3

1992 р.

24505,0

23985,0

7400,8

4920,1

1909,6

1622,5

1750,6

897,8

1521,1

2361,0

480,3

143,7

562,0

Напрямки зайнятості

Зайнято в усіх сферах економічної діяльності

Зайнято в галузях економіки

Із них:

промисловість

сільське господарство

будівництво

транспорт і зв'язок

торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівлі і збут

житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування населення

охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення

освіта, культура, мистецтво

наука і наукове обслуговування

фінансування, кредитування, страхування

апарат органів державного і господарського управління, кооперативних і громадських організацій

стимулювання продуктивності праці на рівні окремого підприємства за рахунок заохочення раціоналізаторства, підвищення якості продукції, зниження її матеріаломісткості;

стимулювання скорочення робочих місць, що не функціонують;

прогнозування попиту на робочу силу та орієнтування освітніх програм на перспективу.

Розділ 3. “Удосконалення механізмів державного регулювання використання трудового потенціалу населення”. У відповідних розділах прийнятої Концепції державної регіональної політики, схваленої Кабінетом Міністрів України, підкреслюється, що важливим способом регулювання розвитку соціально-економічної політики регіонів є реалізація державних регіональних програм, що передбачають розв'язання важливих регіональних проблем, особливо загальнонаціонального значення. До них належать: надання цілеспрямованої фінансової допомоги всім регіонам країни з метою прискорення реформування їх економіки, забезпечення соціальних гарантій для усіх громадян регіонів, фінансування будівництва та функціонування загальнонаціональних об'єктів культури, освіти, науки, охорони здоров'я та ін. Проблеми в реалізації згаданих вище програм полягали в тому, що в кожному конкретному випадку не були чітко визначені кількісні та якісні результати реалізації намічених програм, терміни їх отримання, виконавці, ефективність відповідних заходів.

У зв'язку з цим, ґрунтуючись на дослідженнях наукових праць українських вчених, в дослідженні запропоновано удосконалення елементів регіональних програм, які охоплюють комплекс завдань і заходів, спрямованих на підвищення якості та раціонального використання трудових ресурсів. Дані програми дозволять виявити найбільш вагомі соціально-економічні фактори прискорення темпів росту продуктивності праці.

В дослідженні визначено проблеми, які потребують свого вирішення і впливають на формування трудового потенціалу, соціальну безпеку держави: досягнення на законодавчому та урядовому рівнях стабілізації фінансового становища позабюджетних страхових та інших соціальних фондів; забезпечення погашення заборгованості працівникам усіх форм власності з виплати заробітної плати; розширення джерел фінансування соціальних послуг та надання їх підприємствам усіх форм власності; упровадження адресної системи соціальної підтримки населення та досягнення визначеної Конституцією України мети - застосування в повному обсязі мінімальних соціальних стандартів; подолання бідності різних категорій населення та сприяння становленню потужного середнього класу; забезпечення доступу до освіти, медицини, культури тощо малозабезпечених верств населення.

Усі ці напрями соціально орієнтованої політики держави щодо формування трудового потенціалу вже на цій фазі посилюють соціальну домінанту національної безпеки та створюють сприятливі передумови щодо фази розподілу трудового потенціалу та його ефективного використання.

На фазі розподілу трудового потенціалу ринок праці відіграє роль регулятора робочої сили, створюючи оптимальні умови для забезпечення балансу між попитом і пропозицією праці.

На ринку праці відбувається взаємодія між працівниками й роботодавцями за розподілу робочої сили, яка дає змогу комплексно вирішувати проблеми, пов'язані з трудовими відносинами. З одного боку, ринок забезпечує підприємства кваліфікованою робочою силою, що відповідає певним вимогам роботодавців, а з іншого - дає змогу працівникам обирати роботу, яка 6 задовольняла їхні потреби, забезпечувала відповідний рівень життя, відповідала іншим вимогам. Через економічні важелі ринок впливає на зростання продуктивності праці.

Метою механізму державного регулювання використання трудового потенціалу населення на фазі розподілу визначено створення оптимальних умов для забезпечення балансу економічних інтересів між попитом і пропозицією праці, задоволення вимог як роботодавця, так і продавця робочої сили, забезпечення ефективного використання трудового потенціалу для досягнення успіху в господарській діяльності об'єктів підприємництва. Досягнення поставленої мети щодо механізму державного регулювання використання трудового потенціалу на фазі розподілу здійснюється через сучасні теоретичні й концептуальні основи у сфері відтворення трудового потенціалу для задоволення потреб як працівника, так і роботодавця. Організаційно-економічні засади спрямовані на реалізацію заходів, що забезпечують досягнення поставлених вимог.

З метою забезпечення реалізації механізму державного регулювання використання трудового потенціалу та його дієвості у процесі відтворення доцільно здійснити ряд важливих адміністративно-організаційних заходів, у тому числі: провести моніторинг ринку праці; спрогнозувати тенденції на ринку праці; передбачити наслідки входження України у Європейське Економічне Співтовариство; розробити та забезпечити цільові комплексні програми інформаційного забезпечення зайнятості населення; удосконалити державну програму зайнятості населення; поширити діяльність Інтернет-бірж робочих місць і вакансій для працевлаштування безробітних і молоді та інші заходи. Дієвість цього механізму передбачає забезпечення всіх взаємозв'язаних складових на досягнення єдиної поставленої мети й потребує кадрового забезпечення фахівцями, досвідченими безпосередньо в питаннях ринку праці та соціально-трудових відносин.

Використання трудового потенціалу на фазах формування та розподілу є необхідною визначальною передумовою успішного його використання згідно з метою цієї фази, яка полягає в забезпеченні трудових відносин між найманим працівником і роботодавцем в інтересах працівника (оплата праці, винагороди, кар'єрне просування, пільги, мотивація тощо) та роботодавця (продуктивність праці, якість продукції, відданість виробництву і сприяння конкурентоспроможності продукції та постійному розвитку) (рис.2).

Рис. 2. Схема механізму державного регулювання використання трудового потенціалу

Для досягнення цієї мети необхідне забезпечення новітніми теоретичними основами відтворення трудового потенціалу на фазі його використання у контексті розгляду інтелектуального, людського, соціального та організаційного капіталу як основи стратегічного управління людськими ресурсами. У зв'язку з цим стратегічне управління людськими ресурсами виходить з основи інтегрованого підходу до визначення стратегій розвитку людських ресурсів, які забезпечують суб'єктам господарювання можливість досягнути своїх глобальних цілей відповідно до змін навколишніх умов з метою досягнення пріоритетності над конкурентами. А концепції та принципи державної політики у сфері відтворення трудового потенціалу на фазі його використання спрямовані на створення стратегічних можливостей ефективної діяльності суб'єктів господарювання за рахунок забезпечення кваліфікованими працівниками, потрібними для довготривалої дії конкурентних переваг.

Організаційно-економічні засади реалізації механізму державного регулювання використання трудового потенціалу спрямовані також на забезпечення стратегічної відповідності бізнесу та стратегії у сфері людських ресурсів. державний трудовий потенціал

Отже, на підставі розгляду складових механізму державного регулювання використання трудового потенціалу за фазами можна дійти висновку, що кожна з них має свою мету, предмет та об'єкт регулювання, місце державних важелів у загальній системі соціально-економічної політики держави в умовах ринкових відносин. Кожен із наведених механізмів потребує постійного вдосконалення відповідно до нових процесів і тенденцій.

Висновки

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні структурної побудови сучасного механізму державного регулювання використання трудового потенціалу виходячи з його агрегованої моделі - формування трудового потенціалу населення, розподілу трудового потенціалу та його використання.

1. Забезпечення високої ефективності використання трудового потенціалу є необхідною умовою подолання економічної кризи в Україні та забезпечення подальшого сталого розвитку. Саме це обумовлює необхідність розробки механізму державного регулювання використання трудового потенціалу. Цей механізм необхідно розглядати як систему соціально-економічних, законодавчих та адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм державного та ринкового регулювання системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує ефективне використання трудового потенціалу.

2. Процес реалізації механізму державного регулювання як інструменту управління ефективним використанням трудового потенціалу повинний здійснюватись за допомогою методів, важелів, заходів та організаційних форм, які, в свою чергу, можуть бути умовно розподілені відповідно до функцій процесу управління, що дозволить оптимально здійснювати управління об'єктом та уникнути протиріч, які неодмінно виникають в разі дублювання функцій менеджменту.

3. Виконаний аналіз сучасного стану ринку праці, ефективності використання трудового потенціалу та виявлені при цьому особливості, дозволили сформулювати основні тенденції в сфері реалізації трудового потенціалу, які є визначальними в процесі формування механізму державного регулювання використання трудового потенціалу.

4. Обґрунтовано необхідність формування інноваційної моделі розвитку трудового потенціалу, особливості якої полягають у зосередженні на якісних, а не кількісних показниках робочої сили, забезпеченні відповідності між попитом на працю та її пропозицією, підвищенні гнучкості ринку праці, його відкритості до впровадження нових технологій.

5. В дисертаційному дослідженні проаналізовано та узагальнено напрями соціально-економічного, правового, адміністративно-організаційного механізмів раціонального використання трудового потенціалу, у зв'язку з чим запропоновано концепцію комплексної цільової регіональної програми щодо підвищення якості та оптимізації використання трудового потенціалу в регіоні.

6. Визначено напрямки удосконалення соціально-трудових відносин, які впливають на формування мотиваційної складової механізму державного регулювання використання трудового потенціалу.

7. Розроблено схему механізму державного регулювання використання трудового потенціалу. Дієвість цього механізму передбачає забезпечення всіх взаємозв'язаних складових на досягнення єдиної поставленої мети й потребує кадрового забезпечення фахівцями, досвідченими безпосередньо в питаннях ринку праці та соціально-трудових відносин.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

1. Попов Д.О., Климець П.А. Теоретичні підходи до формування державного механізму ефективного використання трудового потенціалу // Зб. наук. праць ДонДАУ “Державне регулювання економіки і соціального розвитку територій та підприємств”: серія “Державне управління”, т. ІІІ, вип. 14. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 87-91.

2. Особистий внесок здобувача: розглянуто теоретичні підходи щодо формування державного механізму ефективного використання трудового потенціалу, які передбачають повне, раціональне та продуктивне використання останнього у відповідності до його якісних та кількісних характеристик.

3. Климець П.А. Аналіз ефективності та особливості використання трудового потенціалу України // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. IV, вип. 24. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 131-136.

4. Климець П.А. Прогнозування та планування - основа державного механізму управління ефективним використанням трудового потенціалу // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. IV, вип. 26. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 358-362.

5. Климець П.А. Сутність і значення використання трудового потенціалу в умовах перехідної економіки // Зб. наук. праць ДонДАУ: “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: Серія “Державне управління”, т. ІV, вип. 23. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 136-144.

6. Климець П.А. Особливості використання трудового потенціалу України // Зб. наук. праць ДонДАУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 30. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 220-228.

7. Лобас В.М., Климець П.А. Напрямки ефективного використання трудових ресурсів // Зб. наук. праць ДонДУУ “Фінансовий механізм державного управління економікою України”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 37. - Донецьк: Норд-Прес, 2004. - С. 272-278.

8. Особистий внесок здобувача: виділено проблеми щодо розробки механізму, який регулює динамічну рівновагу попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці.

9. Климець П.А. Вплив ринкових перетворень на використання трудового потенціалу виробничих систем // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. V, вип. 31. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 133-141.

10. Климец П.А. Методика оценки управления персоналом предприятия // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, т. VІ, вип. 44. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 291-300.

11. Климець П.А. Про деякі аспекти управління трудовим потенціалом в умовах ринку // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. - Том ІІ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 65-66.

12. Зайцева К.В., Климець П.А. Мотивація до працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Менеджмент-освіта в Україні: стан розвитку та шляхи удосконалення”, 26-29 квітня 2004 р., м. Слов'янськ // Менеджер: Вестник ДонГУУ. - Донецк: ДонГУУ, 2004. - № 3 (29). - C. 203-204.

13. Лактіонов В.О., Климець П.А. Механізми державного регулювання соціального захисту населення та напрями їх вдосконалення // Матеріали І Міжнародного науково-практичного семінару “Держава і регіони: пошуки згоди”, 24-26 березня 2005 р., м. Святогірськ // Зб. наук. праць ДонДУУ “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія “Державне управління”, вип. 51. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 323-333.

Анотація

Климець П.А. Механізми державного регулювання використання трудового потенціалу населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2005.

У дисертації викладені теоретичні узагальнення і методологічні основи дослідження трудового потенціалу України та механізму державного регулювання його ефективного використання; досліджено вплив ринкових перетворень в державі на використання трудового потенціалу; проведено соціально-економічну оцінку стану державного регулювання використання трудового потенціалу України, у зв'язку з чим визначено соціально-демографічну та професійну структуру трудового потенціалу. Визначено вплив трансформаційної економіки на використання трудового потенціалу населення України. Досліджено та проаналізовано сучасний стан функціонування ринку праці України з урахуванням тенденцій розвитку трудового потенціалу.

На основі цього аналізу було розроблено основні напрямки соціально-економічного та правового механізму відтворення трудового потенціалу. Запропоновано механізм державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу.

Розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення мотиваційної складової механізму державного регулювання використання трудового потенціалу та підвищення дієвості ролі оплати праці. Запропоновано концепцію комплексної цільової регіональної програми щодо підвищення якості та оптимізації використання трудового потенціалу в регіоні.

Аннотация

Климец П.А. Механизмы государственного регулирования использования трудового потенциала населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2005.

Характерный для современной Украины переходный период в экономике сильнее отражается на особенностях рационального использования трудового потенциала, занятости и социальной защиты его носителей, которые являются индикатором развития объективных экономических процессов в Украине. То есть, основным направлением работы, в данной ситуации, является адаптация предприятий, и в частности трудового коллектива к условиям рыночной экономики, что означает изменение самих принципов ведения хозяйства на новые, присущие производственным отношениям при качественно новом подходе к использованию производственного потенциала и трудовых ресурсов. Рациональный отбор рабочих и служащих, эффективное применение их труда и удовлетворение их экономических и социальных потребностей - важная задача руководителей предприятий.

В Украине пока еще не создан механизм государственного регулирования, который бы позволял путем действия уже существующих позитивных и внедрения в хозяйственную практику новых экономических, административных методов, рычагов, мероприятий и организационных форм достичь полного, рационального, производительного использования трудового потенциала.

В диссертации изложены теоретические обобщения и методологические основы исследования трудового потенциала Украины и механизма государственного регулирования его эффективного использования; разработан прогноз состояния использования трудового потенциала до 2005 года и на его основе даны научно обоснованы рекомендации относительно улучшения ситуации в сфере реализации трудового потенциала, предложен также механизм государственного регулирования эффективного использования трудового потенциала. Определено влияние трансформации экономики на использование трудового потенциала населения Украины. Исследовано и проанализировано современное состояние функционирования рынка труда Украины с учетом тенденций развития трудового потенциала. Разработаны практические рекомендации по совершенствованию мотивационной составляющей механизма государственного регулирования использования трудового потенциала и повышения действенности роли оплаты труда. Именно мероприятия материального стимулирования являются наиболее влиятельными в процессе разработки рычагов, мероприятий мотивационной компоненты механизма государственного регулирования использования трудового потенциала. Предложена концепция комплексной целевой региональной программы по повышению качества и оптимизации использования трудового потенциала в регионе.

Annotation

Klimets P.A. Mechanisms of the state regulating the use of the populations labour potential. - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of the candidate of sciences in public administration following the specialty 25.00.02 - mechanisms of public administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2005.

The thesis sets out theoretical conclusions and methodological bases of research the labour potential of Ukraine and mechanism of the state regulating its effective use; a forecast of the situation with using the labour potential up to 2005 is worked out and on its basis the scientifically grounded recommendations as regards the improvement of the situation in the sphere of the realization of the labour potential, are given, and mechanism of the state regulating the effective use of the labour potential is proposed. The impact of the economic transformation on using the labour potential of Ukraine's population is specified. The present state of functioning the labour market of Ukraine with taking into consideration trends of development the labour potential is investigated and analyzed. The list of diagnostic showing which characterize the efficiency of using the labour potential is defined and the analysis of their dynamics is made. Practical recommendations concerning the improvement of the motivation component of mechanism of the state regulating the use of labour potential and rising the efficiency of the participation of the paid labour are elaborated. Elements of the comprehensive target programme which concerns the improvement of quality and optimization of using the labour potential in the region are worked out.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.