Теоретичне та методичне забезпечення оцінювання іміджу промислового підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕОРЕТИЧНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ІМІДЖУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЯСТРЕМСЬКА ОЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 658 : 005.03

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Пономаренко Володимир Степанович,

Харківський національний економічний університет,

професор кафедри економки і маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Старостіна Алла Олексіївна,

Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

завідувач кафедри міжнародної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Райко Діана Валеріївна,

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»,

доцент кафедри економічної кібернетики та

маркетингового менеджменту

Захист відбудеться « 21 » квітня 2011 р. о 13 - 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: пров. Інженерний, 1-А, м. Харків, 61001.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: пров. Інженерний, 1-А, м. Харків, 61001.

Автореферат розісланий « 21 » березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.М. Чмутова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою в умовах розвитку ринкових відносин та здійснення структурних перетворень економіки є інформаційна взаємодія підприємств із зовнішнім середовищем. Основним завданням щодо її дослідження та практичного вирішення є пошук нових дієвих підходів, методів, процедур до побудови інформаційних повідомлень, їх передачі з метою створення позитивного іміджу підприємства. В цьому разі імідж є як об'єктом вкладання коштів, так і товаром, який збільшує вартість підприємства, підвищує його значущість для формування ефективних взаємовідносин на внутрішньому і зовнішньому ринках. В умовах розбудови інвестиційно-інноваційної моделі економіки України промислові підприємства спрямовують свою діяльність на впровадження інновацій, вкладання інвестицій, що зумовлюють їх розвиток. Підґрунтям здійснення цих видів діяльності є ефективне використання економічних ресурсів, в тому числі й інформаційних, що сприяють вигідному позиціонуванню підприємств в інформаційному ринковому просторі, яке доцільно здійснювати на основі формування позитивного іміджу підприємства за допомогою ефективної інформаційної взаємодії з суб'єктами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Дослідженням проблем формування, оцінювання іміджу підприємств, організації їх ефективної інформаційної взаємодії займалися такі відомі вчені як Л. Браун, Б. Брюс, Ян.Х. Гордон, Б. Джи, Н. Енкельман, Дж. М. Лайхіфф, Г. Падафет, Г. Почепцов, Є. Ромат, Дж.Р. Росситер, М. Спіллейн, О. Скорина, C. Сміт, А. Старостіна, Н. Чухрай, Т. Хомуленко та ін. Їх роботи слугували основою для проведення теоретичних і практичних досліджень.

Проте необхідно зазначити, що існуючі теоретичні положення і методичні підходи присвячені в основному вирішенню питань формування та якісного аналізу іміджу підприємств щодо споживачів, а не кількісному оцінюванню результатів його впливу на партнерів, визначенню прийнятних інформаційних інструментів та стратегій управління іміджем в процесі інформаційної взаємодії для активізації та підвищення ефективності процесів господарювання. Недостатньо повна вирішеність зазначених питань, їх актуальність для розвитку теорії та практики управління господарською діяльністю промислових підприємств зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету, перелік і зміст завдань для її розкриття і досягнення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Харківського національного економічного університету у 2006 - 2010 рр. за безпосередньою участю автора за темами - «Організація взаємодії підприємства з суб'єктами зовнішнього оточення і внутрішнього середовища» (№ ДР 0106U004292) (розділ «Організаційно-культурні взаємовідносини як складова взаємодії підприємства з внутрішнім і зовнішнім середовищем»); «Розробка методичного забезпечення управління економічним і соціальним розвитком промислових підприємств та наукових організацій» (№ДР 0108U001693) (розділи «Методичне забезпечення визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку промислових підприємств і наукових організацій», «Методичний підхід до визначення привабливого іміджу суб'єкта господарювання в сучасних умовах»); «Стратегічне управління соціально-економічним розвитком інтегрованих структур бізнесу в умовах євроінтеграції» (№ ДР 0108U000473) (розділи «Імідж суб'єктів господарювання як основа взаємодії з зовнішнім середовищем: концепція формування та когнітивного й емоційного вимірювання результативності впливу», «Методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства у складі інтегрованої структури бізнесу за об'єктивною складовою», «Методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства у складі інтегрованої структури бізнесу за суб'єктивною складовою»).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у подальшому розвитку теоретичних положень і методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств з урахуванням його об'єктивної і суб'єктивної сутності.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлено і вирішено такі завдання:

узагальнено основні концептуальні положення інформаційної взаємодії промислових підприємств із зовнішнім середовищем в процесі господарювання;

визначено основні складові іміджу підприємств, уточнено його функції та класифікацію;

розроблено пропозиції щодо переліку та сутнісного наповнення розділів економічного обґрунтування з формування й управління підвищенням іміджу підприємства на основі узагальнення існуючого методичного забезпечення;

визначено тенденції перебігу процесів господарювання в промисловості України, Харківського регіону та на досліджуваних машинобудівних підприємствах, виявлено особливості їх інформаційної взаємодії та чинники впливу на формування й управління іміджем;

удосконалено методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства за об'єктивною складовою на основі потенціально-ресурсного підходу;

розроблено методичне забезпечення з оцінювання іміджу підприємства за суб'єктивною складовою щодо його сприйняття суб'єктами зовнішнього середовища - партнерами;

обґрунтовано й розроблено пропозиції з когнітивного та емоційного вимірювання результативності впливу об'єктивної і суб'єктивної складових іміджу на партнерів;

визначено межі якісних рівнів іміджу промислового підприємства в цілому та за об'єктивною і суб'єктивною складовими;

обґрунтовано і розроблено методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем в процесі інформаційної взаємодії підприємств з партнерами з використанням інструментів інтегрованих комунікацій.

Об'єкт дослідження - процес управління іміджем промислових підприємств.

Предмет дослідження - теоретичні положення, методичні підходи, методи та інструменти формування й оцінювання іміджу машинобудівних підприємств в процесі їх інформаційної взаємодії з реальними та потенційними партнерами.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, теорії менеджменту, маркетингових комунікацій. Для досягнення визначеної мети і завдань у роботі було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний метод, системний підхід, методи аналізу і синтезу - для обґрунтування окремих концептуальних положень інформаційної взаємодії підприємств з суб'єктами зовнішнього середовища в процесі формування й управління іміджем підприємств, розроблення пропозицій з когнітивного та емоційного вимірювання результативності впливу іміджу на партнерів підприємств, визначення складу й сутності розділів економічного обґрунтування з формування іміджу промислового підприємства; потенціально-ресурсний підхід, багатовимірний факторний аналіз - для виявлення основних тенденцій, факторів впливу та розроблення системи показників оцінювання об'єктивної складової іміджу промислового підприємства; метод нейронних мереж - для прогнозування кількісного значення інтегральних показників об'єктивної складової іміджу промислового підприємства; теорію нечітких множин - для уточнення якісних ознак та кількісних значень інтервалів рівнів об'єктивної та суб'єктивної складових іміджу промислового підприємства; метод матричного позиціонування - для визначення стратегій управління іміджем промислових підприємств в процесі їх інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами; метод експертних оцінок - для оцінювання суб'єктивної складової іміджу промислових підприємств; графічний - для ілюстрування отриманих результатів.

Інформаційною базою дослідження стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем менеджменту і маркетингу підприємств, їх інформаційної взаємодії, нормативні документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України й Харківського обласного статистичного управління, дані статистичної звітності машинобудівних підприємств Харківського регіону, результати експертних опитувань, виконаних автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичного і методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств та управління його підвищенням. Основні результати, що відображають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано доцільність використання об'єктивної та суб'єктивної складових іміджу підприємств в процесі його формування, оцінювання та управління підвищенням; об'єктивна складова характеризує результати господарювання підприємства, а суб'єктивна - уявлення реальних та потенційних партнерів про успішність його діяльності;

удосконалено:

методичний підхід до кількісного оцінювання іміджу машинобудівного підприємства за об'єктивною складовою, особливістю якого є базування на потенціально-ресурсному підході з використання системи показників стану фінансових, матеріальних, людських, інформаційних ресурсів та результатів інноваційної діяльності як основи розвитку підприємства, які визначені з використанням методів багатовимірного факторного аналізу та нейронних мереж (за моделлю багаторівневого персепторону) і об'єднуються в інтегральний показник методом адитивної згортки;

методичне забезпечення оцінювання іміджу промислового підприємства за суб'єктивної складовою, особливістю якого є система показників, обґрунтована на основі виокремлених за допомогою експертних методів значущих характеристик та складових інформаційної прозорості (фінансово-майнової, комерційної, управлінської), які впливають на формування стійкого образу підприємства як надійного партнера, що кількісно визначається за інтегральним показником з урахуванням значущості запропонованих характеристик;

методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем промислового підприємства в процесі його інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами, відмінністю якого є використання матриці, побудованої за об'єктивною і суб'єктивною складовими іміджу та розмежованої на дев'ять квадрантів за якісними ознаками рівнів інтегральних показників складових з позиціонуванням у кожному квадранті стратегій управління іміджем та інструментів інтегрованих комунікацій, які забезпечують формування й підвищення іміджу у зовнішньому середовищі;

дістали подальшого розвитку:

виділення кількісних меж інтервалів якісних рівнів іміджу промислових підприємств в цілому та за об'єктивною і суб'єктивною складовими; відмінність розмежування полягає в урахуванні двох умов інтерпретації інтервалів функцій приналежності, побудованих за результатами експертного опитування: помірних - з виокремленням трьох якісних рівнів іміджу: «низький», «середній», «високий» на основі перетину їх функцій приналежності; жорстких - з виокремленням двох додаткових нечітких якісних рівнів іміджу - «низький або середній» та «середній або високий», що визначені з урахуванням положень теорії нечітких множин;

склад та зміст розділів економічного обґрунтування з формування й підвищення іміджу промислового підприємства, відмінністю яких є сутнісне наповнення таких запропонованих розділів як загальний, виробничий, маркетинговий, інвестиційний, юридичний, культурно-історичний, психологічний, футурологічний.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані теоретичні і методичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо оцінювання іміджу промислових підприємств та управління його підвищенням в процесі інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами на основі формування стратегій управління іміджем з використанням інструментів інтегрованих комунікацій, таких як PR-акції, реклама та індивідуальна робота з суб'єктами зовнішнього середовища. Обґрунтовані і розроблені в дисертації теоретичні, методичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані власниками, менеджерами, партнерами промислових підприємств в управлінні процесами господарювання. Також теоретичні положення та науково-практичні рекомендації доцільно використовувати в навчальному процесі для підготовки магістрів за спеціальностями «маркетинг», «менеджмент організацій», «менеджмент інноваційної діяльності» при викладанні дисципліни «Бренд-менеджмент».

Результати дисертаційної роботи було впроваджено у роботу Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова (довідка № 02/07-1 від 02.07.2009 р.), ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (довідка № 1780 від 14.10.2010 р.) та ТОВ «Торгово-промислова Компанія «НОВА» (довідка № 15 від 10.02.2010 р.) - щодо застосування методичного забезпечення з оцінювання іміджу промислових підприємств, формування заходів з його підвищення, визначення ефективності впливу іміджу на діяльність підприємств. Також пропозиції з управління іміджем використовуються в процесі підготовки магістрів у Харківському національному економічному університеті при викладанні дисципліни «Бренд-менеджмент» (довідка № 10/86-21-166 від 09.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, всі результати якої одержані безпосередньо автором і знайшли відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, наведено у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертації доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю факультету міжнародної економіки «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції (м. Одеса, 24-26 вересня, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інтеграційні процеси в економіці України» (м. Харків, 11-12 квітня 2008 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами» (м. Алушта, 7-13 вересня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (м. Харків, 26-27 листопада 2009р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 11-13 мая 2010 г.), VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології в економіці та управління підприємствами, програмами та проектами» (м. Алушта, 20-26 вересня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» ( м. Харків, 11-12 листопада 2010р.).

Публікації. Положення наукової новизни, пропозиції та висновки дисертації опубліковано в 15 наукових роботах, загальний обсяг - 5,23 ум.-друк. арк., обсяг, що належить автору становить 3,89 ум.-друк. арк., серед них три розділи у трьох колективних монографіях, 6 статей у наукових фахових виданнях, 6 тез доповідей та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 257 сторінках. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел з 178 найменувань на 20 сторінках, 7 додатків на 29 сторінках. Матеріали дисертації проілюстровано 17 рисунками, з них 4 займають 3 повні сторінки та 75 таблицями, з них 31 займає 20 повних сторінок. Обсяг основного тексту дисертації складає 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну і практичне значення, наведено дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У першому розділі «Теоретичні основи іміджу підприємства» - узагальнено основні концептуальні положення інформаційної взаємодії промислових підприємств із зовнішнім середовищем в процесі господарювання; проаналізовано сутність та визначення поняття іміджу підприємства, виділено його основні складові, уточнено функції та класифікацію; розроблено пропозиції щодо переліку та сутнісного наповнення розділів економічного обґрунтування з формування й управління підвищенням іміджу підприємства на основі узагальнення існуючого методичного забезпечення.

В сучасних умовах господарювання, яким притаманні тенденції інформатизації, соціалізації, глобалізації та конс'юмерізації, що збільшують значущість інформації та інтелектуального капіталу для підвищення ефективності господарювання, підприємства повинні активізувати взаємозв'язки з суб'єктами зовнішнього середовища, якими в даному дослідженні є партнери (реальні та потенційні). Інформаційну взаємодію з партнерами доцільно здійснювати з використанням основних концептуальних положень, сутність яких полягає у: використанні симетричної моделі обміну інформацією між підприємством і суб'єктами ринку; комплексному застосуванні інструментів інтегрованих комунікацій, таких як реклама, індивідуальна робота, PR-акції; визначенні мети інформаційної взаємодії як узгодження інтересів підприємства з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, від яких залежить успішність його діяльності зокрема та розвитку взагалі; використанні іміджу підприємства як стрижня інформаційної взаємодії; ґрунтуванні позитивного іміджу підприємства на інформаційній прозорості, що передбачає інформування суб'єктів зовнішнього середовища про його фінансово-майновий стан, комерційні та управлінські можливості й здобутки.

Імідж є складовою інтелектуального капіталу підприємства, а саме його клієнтської частини. Під іміджем доцільно розуміти уявлення суб'єктів внутрішнього і зовнішнього середовища про образ підприємства, створений за допомогою засобів інформаційних комунікацій про його здобутки і можливості, що формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників. Під об'єктивними чинниками доцільно розуміти результати господарювання, під суб'єктивними - цілі, стереотипи поведінки, особливості сприйняття, поінформованість суб'єктів щодо діяльності підприємства та його можливостей. Таким чином, імідж має дві складові - об'єктивну і суб'єктивну. Їх поєднання відповідає його сутності й уможливлює комплексне дослідження і практичне використання в процесі управління підприємством.

На основі узагальнення теоретичного підґрунтя, в дисертації доведено, що основними функціями іміджу є захист від додаткових витрат і ймовірних втрат, тобто зростання ризику господарювання, інформування про здобутки і можливості підприємства, стимулювання до взаємодії в процесі господарювання, акумулювання економічних ресурсів та використання іміджу як окремого ресурсу. Класифікаційними ознаками іміджу, що мають практичне значення, є рівень досяжності, об'єкт, суб'єкт оцінювання, сутність, спрямованість, очікування, впливовість, масштабність.

Формування та управління іміджем є складними процесами, які доцільно здійснювати на основі економічного обґрунтування за запропонованими розділами та їх сутнісним наповненням, що мають суттєві відмінності від майстер-плану, в якому прийнято визначати: фундамент (філософія, знак, девіз, назва), внутрішній (з позиції персоналу), зовнішній (з позицій партнерів) та невідчутний імідж (відношення до покупців, партнерів і співробітників підприємства). За пропозиціями дисертації кількість і сутність розділів економічного обґрунтування є комплексною, розширює майстер-план і доповнює його розділами: виробничим, інвестиційним, юридичним, культурно-історичним, футурологічним. Запропоноване економічне обґрунтування з формування й підвищення іміджу є єдиним документом, в якому сконцентрована вся інформація, що є корисною для менеджерів підрозділів підприємства в процесі інформаційної взаємодії з суб'єктами зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

Одним з важливих етапів управління іміджем є його оцінювання. Узагальнення існуючого методичного забезпечення з оцінювання дозволяє зробити висновок про застосування, як правило, експертних методів, анкетування зацікавлених осіб з використанням ранжування та бальних методів для отримання кількісної оцінки іміджу, що уможливлює визначення тільки суб'єктивних уявлень про підприємство. Таким чином, поза увагою залишається об'єктивна складова іміджу, що ґрунтується на результатах господарювання, на основі яких й утворюється образ підприємства. Тому існує об'єктивна необхідність в удосконаленні методичного забезпечення з кількісного оцінювання іміджу.

У другому розділі «Аналіз тенденцій господарювання промислового комплексу» - проаналізовано стан і тенденції перебігу процесів господарювання у промисловості України, Харківському регіоні та на окремих машинобудівних підприємствах, виявлено особливості їх інформаційної взаємодії та чинники впливу на формування й управління іміджем.

Аналіз результатів перебігу процесів господарювання у промисловості підтвердив їх складність та наявність суперечливих тенденцій як на макро-, так і на мезоекономічному рівні (щодо Харківського регіону) та досліджуваних підприємств машинобудування. Макро- та мезосередовище здійснює певний вплив на процеси формування іміджу підприємств. З одного боку, воно сприймає імідж підприємств промисловості, з другого, створює умови для його усталення, набуття позитивності. В цілому кількісний аналіз процесів господарювання у промисловості України та Харківської області за останні роки дозволив зробити висновок про їх нестабільність, знаходження під впливом прояву кризових явищ в економіці, що не сприяє формуванню позитивного іміджу суб'єктів господарювання. Проте обраний інвестиційно-інноваційний напрям розвитку промисловості в цілому і машинобудування зокрема спроможний забезпечити динамічне зростання та створення конкурентоспроможного на внутрішньому і зовнішньому ринках сучасного промислового комплексу України, що вимагає інформування потенційних партнерів про здобутки підприємств, які формують їх позитивний імідж.

Щодо мікроекономічного рівня, в дисертації проаналізовано результати господарювання 25 машинобудівних підприємства за період з 2005 р. по 2009 р. За допомогою багатовимірного факторного аналізу визначено основні тенденції використання машинобудівними підприємствами економічних ресурсів та перебігу їх інноваційній діяльності, оскільки вона є стрижнем розвитку, що також є запорукою формування позитивного іміджу підприємств. Дослідження проведено окремо за кожним напрямом. Згідно з послідовністю значущих показників за виділеними факторами, пріоритетність уваги машинобудівних підприємств щодо використання економічних ресурсів є такою: матеріальні, людські, фінансові, інформаційні. Щодо інноваційної діяльності, підприємства приділяли увагу вирішенню оперативних питань впровадження технологічних інновацій, фінансуванню досліджень і розробок, стратегічній спрямованості інвестування інновацій. Така пріоритетність заходів інноваційної діяльності у сукупності з результатами використання економічних ресурсів вимагає додаткових досліджень за пріоритетною складовою - інформаційні ресурси, які забезпечують інформаційну прозорість та є підґрунтям створення позитивного образу підприємств, що є запорукою їх іміджу.

Результати аналізу інформаційної взаємодії досліджуваних машинобудівних підприємств та чинників впливу на управління іміджем дозволили зробити висновок про недостатність як інтенсивності, так і змістовності комунікацій у реальному і віртуальному інформаційному просторі. Використання методу SWOT-аналізу для виявлення чинників внутрішнього середовища підприємств щодо формування й управління іміджем сприяло їх групуванню за сильними і слабкими сторонами. До слабких сторін віднесено такі: відсутність фахівця, в обов'язки якого входить моніторинг іміджу; відсутність планування діяльності щодо управління іміджем; обмеженість уявлень фахівців про завдання іміджу, його явні переваги та латентні можливості, нерозповсюдження цієї інформації на конкретне підприємство; дистанціювання від преси; неконтрольованість зовнішнього PR; низький рівень внутрішньої роботи щодо формування позитивного уявлення працівників про імідж підприємства; слабка презентаційність бранд-сайтів, їх низька інформованість та динамічність, оперативність й актуалізованість; недостатня частка прибутку, що спрямовується на заходи з підвищення іміджу. До сильних сторін підприємств належать наявність: певного економічного потенціалу; здобутків щодо інноваційної діяльності; бюджету на використання інструментів інтегрованих комунікацій; менеджерів-лідерів; досвіду управління маркетинговою діяльністю. Результати проведеного аналізу свідчать про існування на підприємствах машинобудування можливостей управління іміджем на основі оцінювання його рівня.

У третьому розділі «Удосконалення методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств та управління його підвищенням» - розроблено методичне забезпечення з оцінювання іміджу підприємства за об'єктивною і суб'єктивною складовими; обґрунтовано й розроблено пропозиції з когнітивного та емоційного вимірювання результативності впливу іміджу на партнерів; визначено межі якісних рівнів іміджу за об'єктивною, суб'єктивною складовими та в цілому; обґрунтовано і розроблено методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем.

З метою обґрунтування системи часткових показників методичного підходу з оцінювання іміджу підприємств за об'єктивною складовою досліджено результати господарювання 25 машинобудівних промислових підприємства за період з 2005 по 2009 рр. методом багатовимірного факторного аналізу. В систему включено показники за всіма видами економічних ресурсів та інноваційною діяльністю, що за результатами попереднього аналізу, представленому у 2 розділі дисертації, зумовлювали особливості перебігу процесів господарювання. Запропонована система комплексно характеризує об'єктивну складову іміджу та дозволяє суб'єктам зовнішнього середовища отримати повну інформацію про ресурсні здобутки підприємства (у тактичному періоді) та можливості його розвитку (у стратегічному періоді). Використання багатовимірного факторного аналізу за всіма досліджуваними показниками дозволило визначити їх остаточний склад (за критеріями накопиченої дисперсії - 76,44%, власного числа останнього дев'ятого фактора - 1,047, факторними навантаженнями - більше 0,7), який включає 18 часткових показників: рентабельність сукупного капіталу; чисту рентабельність продажу; коефіцієнти: фінансової автономії, маневреності власного капіталу, фінансового ризику, оновлення основних фондів; питомої ваги: працівників, навчених новим професіям, працівників, що підвищили кваліфікацію в звітному році у середньообліковій чисельності персоналу; питомої ваги: витрат на маркетинг і рекламу в загальному обсязі витрат на інновації, інвестицій на інформатизацію до загального обсягу інвестицій, інвестицій на програмне забезпечення, на обчислювальну техніку в загальному обсязі інвестицій на інформатизацію, інвестицій в нематеріальний основний капітал в загальному обсязі інвестицій в основний капітал, поточних витрат на технологічні інновації, витрат на дослідження і розробки, витрат на технологічну підготовку виробництва, власних інвестицій на технологічні інновації, інших джерел фінансування інноваційної діяльності в загальному обсязі інвестицій на інновації.

На основі нормованих значень часткових показників та коефіцієнтів їх значущості, визначених за факторними навантаженнями, методом адитивної згортки розраховано інтегральні показники іміджу підприємств за об'єктивною складовою, що змінюються від 0 до 1. За допомогою методу нейронних мереж спрогнозовано значення інтегральних показників об'єктивної складової іміджу підприємств на один рік (2010 р.) за моделлю багаторівневого персептрону, що є найкращою з 26 побудованих моделей за показниками коефіцієнтів кореляції, ефективності, чутливості і похибкою. Використання прогнозних значень інтегральних показників іміджу підприємств за об'єктивною складовою дозволить визначити переважні напрями його підвищення.

В дисертації обґрунтовано і розроблено методичне забезпечення з кількісного оцінювання суб'єктивної складової іміджу на основі фінансово-майнової, комерційної та управлінської інформаційної прозорості методом експертного опитування за характеристиками: бренд підприємства, продукція (якість, ціна, інноваційність, можливість технічного обслуговування, сервіс, гарантія, умови постачання), експортоспрямованість, активність участі підприємства у виставках, ярмарках, презентаціях інвестиційних проектів щодо розвитку, відомість партнерів по бізнесу, майновий стан, операції з акціями підприємства на фондових біржах, фінансовий стан, конкурентоспроможність підприємства, підтримка держави, професіоналізм менеджерів та власників, склад яких отримано методом експертного опитування. Коефіцієнт конкордації відповідей 15 експертів 0,96 підтверджує погодженість думок експертів і дозволяє використовувати отриману інформації у подальших дослідженнях. Відмінність складових прозорості полягає у додатковому включенні майнової і таких характеристик як бренд, експортоорієнтованість, активність участі підприємства у виставках, ярмарках, презентаціях інвестиційних проектів розвитку, за іншими складовими.

Кількісне оцінювання іміджу підприємств за суб'єктивною складовою здійснено за інтегральними показниками, які визначено на єдиній методичній основі у відповідності з розрахунками за об'єктивною складовою. Об'єднання інтегральних показників об'єктивної і суб'єктивної складових дозволило визначити загальний інтегральний показник іміджу підприємств як середньогеометричний, оцінити його в цілому та здійснити рейтингування дослідженої сукупності підприємств (табл.1).

Таблиця 1

Значення інтегральних показників іміджу підприємств (2009 р.)

Назва підприємства	Інтегральний показник іміджу за	Загальний інтегральний показник	Рей- тинг
	об'єктивною складовою	суб'єктивною складовою
ВАТ «Турбоатом»	0,394	0,811	0,565	1
ДП «Завод «Електроважмаш»	0,342	0,736	0,502	2
ЗАТ «Завод «Південкабель»	0,272	0,841	0,478	3
ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш»	0,301	0,756	0,476	4
ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря»	0,363	0,620	0,474	5
ВАТ «Електромашина»	0,303	0,714	0,465	6
ЗАТ «Лозівський завод «Трактородеталь»	0,349	0,508	0,421	7
ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»	0,308	0,552	0,412	8
ВАТ «Завод ім. Фрунзе»	0,251	0,631	0,398	9
ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»	0,422	0,352	0,385	10
ТОВ «Харківський завод підйомнотранспортного устаткування»	0,225	0,413	0,305	11
ДП «Завод «Радіореле»	0,319	0,274	0,296	12
ДП «Харківський завод транспортного устаткування»	0,170	0,421	0,268	13
ДП «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка»	0,144	0,421	0,246	14
ДНВП «Об'єднання Комунар»	0,162	0,362	0,242	15
ВАТ «Харківський верстатобудівний завод»	0,145	0,402	0,241	16
ВАТ «Конвектор»	0,181	0,291	0,230	17
Ізюмський казенний приладобудівний завод	0,164	0,279	0,214	18
ВАТ «Харківський електроапаратний завод»	0,157	0,291	0,214	19
ДП «Харківський радіозавод «Протон»	0,154	0,261	0,201	20
ДП «Завод ім. Малишева»	0,113	0,340	0,196	21
ВАНВТ «Теплоавтомат»	0,095	0,314	0,173	22
ДП «Ізюмський державний завод офтальмологічної лінзи»	0,096	0,292	0,167	23
ВАТ «Завод «Потенціал»	0,083	0,271	0,150	24
ДП «Харківський електромеханічний завод»	0,088	0,249	0,148	25

З метою підвищення інформованості партнерів щодо іміджу за суб'єктивною складовою запропоновано передавати інформацію про здобутки і можливості підприємств за допомогою бренд-сайтів з використанням узагальнених за літературними джерелами рекомендацій.

В дисертації запропоновано використовувати в якості основних показників вимірювання результативності дії об'єктивної та суб'єктивної складових іміджу підприємства показники, наведені у табл.2.

З метою якісного розподілу підприємств за рівнями складових іміджу в дисертації розроблено методичні рекомендації щодо їх розмежування з використанням методу експертного опитування (коефіцієнти конкордації думок 15 експертів: 0,79 - щодо розмежування об'єктивної складової та 0,87 - суб'єктивної) та положень теорії нечітких множин за двома умовами: жорсткими, тобто наближення функцій приналежності до одиниці, що дозволило виділити п'ять якісних рівнів іміджу: високий, середній або високий, середній, середній або низький, низький, та помірними умовами побудови функцій приналежності, які характеризуються точками перетину їх графіків, що зумовлює виділення трьох рівнів складових іміджу: низького, середнього і високого.

Таблиця 2

Показники вимірювання результативності об'єктивної і суб'єктивної складових іміджу підприємства

Показники вимірювання результативності складових іміджу підприємства
об'єктивної (когнітивне вимірювання)	суб'єктивної (емоційне вимірювання)
вага іміджу, що визначається часткою ринку за певними видами виробленої продукції, тобто пануванням на ринку	ідеологічне задоволення, пов'язане із системами переконань, що характеризують національні переваги (наприклад, партнер - конкурентоспроможний на міжнародному ринку національний товаровиробник)
довжина іміджу, тобто його здатність диверсифікуватися в різні категорії бізнесу	психологічне задоволення, пов'язане з виконанням завдання щодо підписання вигідних контрактів з пріоритетними партнерами
влада іміджу, обумовлює кількість нових партнерів, залучених до участі у відтворювальних процесах підприємства	соціологічне задоволення, пов'язане із задоволенням групових інтересів, наприклад, збільшення робочих місць, розвитку певної території, екологічною безпекою
	культурне задоволення, обумовлене ступенем єднання з організаційною культурою підприємства, національними традиціями

Розподіл 25 досліджуваних підприємств за виділеними якісними рівнями підтверджує більшу питому вагу підприємств, які мають низький (52%) та середній (44%) рівень іміджу за об'єктивною складовою та середній (48%) і високий (52%) рівень іміджу за суб'єктивною складовою. Усереднюючи кількісні значення інтервалів рівнів інтегральних показників іміджу за складовими, в дисертації визначено межі інтервалів його загального інтегрального показника, згідно з якими низький та високий імідж мають по 32% з 25 досліджуваних підприємств, середній - 36%.

Для підвищення рівня іміджу в дисертації розроблено методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем, що ґрунтується на результатах оцінювання об'єктивної та суб'єктивної складових іміджу, які формують 9-ти квадрантну матрицю з позиціонуванням стратегій використання інструментів інтегрованих комунікацій та стратегій управління іміджем. Запропоновано виділити у матриці три зони управління іміджем, які представлено у табл. 3. Види стратегій інтегрованих комунікацій та стратегій управління іміджем позиціоновано за квадрантами матриці згідно з їх класифікаційними ознаками. Щодо стратегій інтегрованих комунікацій - за: об'єктом, сутністю повідомлень, методом застосування, інтенсивністю, типовістю потреб, активністю роботи з партнерами, терміном подання інформації; щодо стратегій управління іміджем - за спрямованістю на підтримку певної складової та за актуалізацією інформації.

Позиціонування 25 досліджуваних підприємств машинобудування (за даними 2009 р.) у матриці наведено на рис.1, згідно з якою ВАТ «Турбоатом», що має найкращий імідж (№1), доцільно скористатися такими стратегіями управління іміджем: за ознакою спрямованості - стратегією, спрямованою на підтримку об'єктивної складової, за ознакою актуалізації інформації - стратегією лідерства, що полягає в зосередженні уваги суб'єктів зовнішнього середовища на унікальності підприємства та його здобутків.

Таблиця 3

Зони матриці стратегій управління іміджем підприємства

Якісна ознака рівня складових іміджу	Зона	Інструменти інтегрованих комунікацій
Низький, Низький або середній	формування іміджу	всі інструменти з метою інформування партнерів про позитивні можливості та очікування підприємства (PR-акції, реклама й індивідуальна робота з пріоритетними партнерами)
Низький або високий, Середній	зростання іміджу	реклама й індивідуальна робота, та PR-акціями за професійними заходами
Високий, Високий або середній	підтримки іміджу	індивідуальна робота, яку можна доповнювати нагадувальною рекламою та крапковими PR-акціями



Примітка: номер підприємства відповідає його рейтингу у табл.1;

---- - межі інтервалів рівнів складових іміджу за жорсткими умовами;

--- - межі інтервалів рівнів складових іміджу за помірними умовами.

Рис. 1. Позиціонування підприємств у матриці стратегій управління іміджем

Таким чином, використання обґрунтованих і розроблених теоретичних положень та методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств дозволить ухвалювати управлінські рішення щодо його підвищення з урахуванням здобутків суб'єктів господарювання та уявлень партнерів про їх можливості.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливе науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичного і методичного забезпечення оцінювання іміджу підприємств машинобудування в процесі інформаційної взаємодії з партнерами.

1. Узагальнені концептуальні положення інформаційної взаємодії підприємства з суб'єктами ринку передбачають доцільність використання інформаційно прозорої симетричній моделі передачі інформації про можливі вигоди співпраці. За сутністю повідомлень інформаційна прозорість є фінансово-майновою, комерційною та управлінською. Підґрунтям моделі інформаційної взаємодії є інформація про здобутки підприємства, що концентрується в його іміджі. Мета інформаційної взаємодії полягає в узгодження інтересів підприємства та суб'єктів зовнішнього середовища, від яких залежить успішність його діяльності зокрема та розвитку взагалі, на основі створення позитивного іміджу, що ґрунтується на інформаційній прозорості.

2. Основними складовими іміджу є об'єктивна, що характеризується використанням всіх видів економічних ресурсів підприємства і його можливостями розвитку на основі інноваційної діяльності, та суб'єктивна складова, яка формується за рахунок створення позитивного уявлення про підприємство у відповідності з цілями, стереотипами суб'єктів ринку, що мають вплив на процес формування іміджу підприємства. Об'єднання об'єктивної і суб'єктивної складових дозволить представити імідж як комплексне поняття та кількісно оцінити за допомогою загального інтегрального показника, що запропоновано розраховувати як середньогеометричний за інтегральними показниками складових з наступним рейтингуванням підприємств.

Основними функціями іміджу є захист від зростання витрат і втрат від ризику господарювання, інформування про здобутки і можливості підприємства, стимулювання до взаємодії в процесі господарювання, акумулювання ресурсів і використання іміджу як окремого ресурсу. Класифікаційними ознаками іміджу, що мають практичне значення, є рівень досяжності, об'єкт, суб'єкт оцінювання, сутність, спрямованість, очікування, впливовість, масштабність.

3. Обґрунтовано і запропоновано склад та зміст розділів економічного обґрунтування з формування й управління підвищенням іміджу промислового підприємства, відмінністю яких є сутнісне наповнення таких запропонованих розділів як загальний, виробничий, маркетинговий, інвестиційний, юридичний, культурно-історичний, психологічний, футурологічний. Викладені пропозиції мають суттєві відмінності від майстер-плану, оскільки уможливлюють комплексне представлення інформації про імідж, що спрощує управління його формуванням і зростанням на промислових підприємствах.

4. Аналіз результатів перебігу процесів господарювання підтвердив їх складність та наявність суперечливих тенденцій як на макро-, так і на мезо економічному рівні та досліджуваних підприємств машинобудування. Щодо результативності роботи з інформаційної взаємодії та формування іміджу, можна зробити висновок, що підприємства не відрізнялись інформаційною активністю, в основному публікації стосувалися їх положення на ринку, виробництва продукції та впровадження інновацій, їх сайти були невиразними, неінформативними, недостатньо актуалізовувалися. Проте підприємства мають певні здобутки і можливості для поліпшення роботи з управління іміджем, що доводять результати SWOT-аналізу.

5. Розроблено методичний підхід до оцінювання іміджу підприємства за об'єктивною складовою з урахуванням всіх видів економічних ресурсів (фінансових, матеріальних, людських, інформаційних) та результатів інноваційної діяльності підприємств, що доведено за допомогою методів багатовимірного факторного аналізу та нейронних мереж на прикладі 25 підприємств машинобудування. Практичне використання методичного підходу дозволить визначити переважні напрями управління господарською діяльністю підприємств для зростання їх іміджу.

6. Згідно із обґрунтованим і розробленим методичним забезпеченням, оцінювання іміджу підприємств за суб'єктивною складовою запропоновано здійснювати за синтезованою системою показників з урахуванням фінансово-майнової, комерційної та управлінської прозорості з використанням експертних методів за характеристиками: бренд підприємства, продукція (якість, ціна, інноваційність, можливість технічного обслуговування, сервіс, гарантія, умови постачання), експортоспрямованість, активність участі підприємства у виставках, ярмарках, презентаціях інвестиційних проектів щодо розвитку, відомість партнерів по бізнесу, майновий стан, операції з акціями підприємства на фондових біржах, фінансовий стан, конкурентоспроможність підприємства, підтримка держави, професіоналізм менеджерів та власників.

7. Основними показниками вимірювання результативності впливу іміджу за об'єктивною складовою є когнітивні наслідки, що проявляються у показниках його: ваги, довжини, влади; за суб'єктивною складовою - міра емоційного задоволення щодо таких його видів як ідеологічне, соціологічне, емоційне й культурне.

8. Розроблено методичні рекомендації з розмежування якісних рівнів іміджу підприємств за об'єктивною і суб'єктивною складовими з використанням теорії нечітких множин. Межі визначено за жорсткими та помірними умовами інтерпретації побудованих функцій приналежності «низького», «середнього», «високого» якісних рівнів іміджу. Жорсткі умови розмежування передбачають повну погодженість думок експертів відносно меж якісних рівнів іміджу, що відображається в одиничному кількісному значенні частоти функцій приналежності. Помірні умови розраховано у точках перетину функцій приналежності, де погодженість думок експертів є значною, але неповною. Щодо меж рівнів загального інтегрального показника іміджу, доведено доцільність їх визначення за середніми значеннями меж інтервалів складових. Практичне використання інтервалів якісних рівнів іміджу дозволить підвищити обґрунтованість результатів його оцінювання та управлінських рішень щодо підвищення.

9. Об'єктивна та суб'єктивна складові іміджу об'єднуються у розробленому методичному підході до визначення стратегій управління ним у процесі інформаційної взаємодії, стрижнем якого є дев'яти квадрантна матриця, побудована за запропонованими складовими і розподілена на три зони управління іміджем: формування, зростання і підтримки. У кожному квадранті позиціоновано стратегії управління іміджем, види інструментів інтегрованих комунікацій та стратегії їх використання. Доцільність практичного використання розробленого методичного підходу доведено на прикладі 25 машинобудівних підприємств Харківського регіону, для яких розроблено пропозиції з стратегічного управління іміджем.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи у монографіях

1. Пономаренко В.С. Моделювання оцінки іміджу промислового підприємства / В.С. Пономаренко, О.О. Ястремська // Современные проблемы моделирования социально-экономических систем : монографія. - Х. : ФЛП Александрова К.М.; ИД «ИНЖЭК», 2009. - С. 317-333.

Особистий внесок автора: визначено показники та складові іміджу промислового підприємства, взаємозв'язок між показниками ефективності його діяльності та рівнем іміджу.

2. Пономаренко В.С. Імідж підприємства як складова його конкурентоспроможності та основа взаємодії з суб'єктами зовнішнього середовища / В.С. Пономаренко, О.О. Ястремська // Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики : монографія / Під ред. д-ра екон. наук, проф. Пономаренка.В.С., д-ра екон. наук, проф. Кизима М.О., д-ра екон. наук, проф. Тищенка О.М. - Х. : ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 150-167.

Особистий внесок автора: сформовано основні положення взаємодії підприємств із зовнішнім середовищем в процесі обміну інформацією, запропоновано класифікацію іміджу, склад і сутність техніко-економічного обґрунтування його формування.

3. Ястремська О.О. Визначення іміджу промислового підприємства як інноватора // Управління інноваційною діяльністю : монографія / Під заг. ред. О.М. Ястремської, Г.В. Верещагіної - Х. : ФОП Павленко О.Г.; ВД «ІНЖЕК», 2010. - С. 357-370.

Статті у фахових виданнях

4. Ястремська О.О. Імідж підприємства: види та значення / О.О. Ястремська // Управління розвитком : зб. наук. статей. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2006. - №8. - С. 11-12.

5. Ястремська О.О. Стратегічний розвиток підприємства на основі його іміджу / О.О. Ястремська // Управління розвитком : зб. наук. статей. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2008. - №19. - С. 175-176.

6. Ястремська О.М. Кількісне визначення привабливого іміджу промислового підприємства / О.М. Ястремська, О.О. Ястремська // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. пр. - Одеса: ОДЕУ, 2008. - №33. - С. 258-263.

Особистий внесок автора: сформовано пропозиції з кількісного визначення іміджу та формування програми комунікативної взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем.

7. Ястремская О.А. Результативность имиджа: когнитивная и эмоциональная составляющая измерения / О.А. Ястремская // Бізнес-Информ. - 2009. - №4(2). - С. 151-153.

8. Ястремська О.О. Методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем підприємства / О.О. Ястремська // Управління розвитком : зб. наук. статей. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2010. - №.17 (23) - С. 99-103.

9. Пономаренко В.С. Определение стратегий управления имиджем промышленного предприятия / В.С. Пономаренко, О.А. Ястремская // Бизнес-Информ. - 2010. - №10. - С. 152-156.

Особистий внесок автора: запропоновано виділяти об'єктивну та суб'єктивну складові іміджу, розмежовано значення їх кількісних показників за якісними рівнями, визначено стратегії інструментів інтегрованих комунікацій.

Публікації за матеріалами конференцій

10. Ястремська О.О. Значення іміджу підприємства для активізації його діяльності / О.О. Ястремська // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів «Інтеграційні процеси в економіці України» (Харків, 11 - 12 квітня 2008 р.) .) / М-во освіти і науки України, Харківський національний економічний університет // Управління розвитком: зб. наук. ст. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2008. - №9. - С. 108-109.

11. Ястремська О.О. Імідж підприємства в процесі інноваційного розвитку / О.О. Ястремська // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики: тези доповідей VII Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами», ( Алушта, 7-13 вересня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Хар. нац. аерокосмічний у-нт. ім. Н.Є.Жуковського «ХАІ». - Х. : Харківський національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», 2009. - С. 287-288.

12. Ястремська О.О. Врахування іміджу підприємства в бізнес-планах / О.О Ястремська // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 26-27 листопада 2009 р.) / М-во освіти і науки України, ХНЕУ, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку, Нац. академія наук України. - Х. : ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 230-232.

13. Ястремська О.О. Використання бренд-сайтів для підтримки іміджу підприємства / О.О. Ястремська // Теорія и практика экономики и предпринимательства: материалы VII Международной научно-практической конференции, (Алушта, 11-13 мая 2010 г.) / М-во образования и науки Украины, Таврический нац. Университет им. Вернандского В.И., Украинская ассоциация экономистов (УАЭ), Общественная организация «Лига молодых экономистов». - Симферополь : Б.и., 2010. - С. 153-154.

14. Ястремська О.О. Інформаційна прозорість як основа іміджу підприємства / О.О. Ястремська // Сучасні інформаційні технології в економіці та управління підприємствами, програмами та проектами: тези доповідей VIII Міжнародної науково-практичної конференції», (Алушта, 20 - 26 вересня 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Хар. нац. аерокосмічний у-нт. ім. Н.Є.Жуковського «ХАІ». - Х. : Харківський національний аерокосмічний університет ім. Н.Є. Жуковського «ХАІ», 2010. - С. 115-116.

15. Ястремська О.О. Визначення якісних ознак рівня іміджу промислового підприємства / О.О. Ястремська // Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 11-12 листопада 2010 р.) / М-во освіти і науки України, ХНЕУ, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку, Нац. академія наук України. - Х. : ФОП Павленко О.Г.; ВД «ІНЖЕК», 2010. - С. 205-209.

АНОТАЦІЯ

Ястремська О.О. Теоретичне та методичне забезпечення оцінювання іміджу промислового підприємства. - Рукопис.

...