Система управління інноваційною діяльністю на підприємстві: основні поняття та функції

Луць В.Ю.

Анотація

У статті розкрито основні теоретичні аспекти інноваційної діяльності як основи розвитку підприємства. Систематизовано, а також узагальнено наукові погляди на функції управління інноваційною діяльністю. Розглянуто основні етапи, через які повинна проходити інноваційна діяльність підприємства. Представлено групи функцій управління інноваційною діяльністю. Зображено механізм управління інноваційною діяльністю.

Ключові слова: інноваційна діяльність, управління інноваційною діяльністю, функції управління, механізм управління.

Аннотация

В статье раскрыты основные теоретические аспекты инновационной деятельности как основы развития предприятия. Систематизированы, а также обобщены научные взгляды на функции управления инновационной деятельностью. Рассмотрены основные этапы, через которые должна проходить инновационная деятельность предприятия. Представлены группы функций управления инновационной деятельностью. Изображен механизм управления инновационной деятельностью.

Ключевые слова: инновационная деятельность, управление инновационной деятельностью, функции управления, механизм управления.

Аnnotatюn

The article reveals the main theoretical aspects of innovation activity as the basis for enterprise development. The scientific views on the management function of innovation activity are systematized and summarized. The main stages through which the innovative activity of the enterprise should take place are considered. The groups of functions of management of innovative activity are presented. The mechanism of management of innovative activity is shown.

Keywords: innovation activity, innovation management, management functions, management mechanism.

Постановка проблеми

Протягом довгого періоду часу процес виробництва на підприємствах мав здебільшого стабільний та передбачуваний характер. Щодо асортименту продукції, технології та техніки, то вони також змінювалися повільно. Інноваційна діяльність реалізовувалася силами спеціалістів та керівників, які обслуговували традиційне виробництво.

Розвиток сучасного виробництва залежить від таких економічних умов, як постійні зміни, вдосконалення продукції, технології, обладнання та управлінських методів. Для завоювання та утримання конкурентних переваг недостатньо того, щоб на підприємстві впроваджувалися лише інновації, необхідно, щоб це впровадження було безперервним, а також здійснювалося на системній основі. Саме тому є необхідність застосування менеджменту інноваційної діяльності як підсистеми загального менеджменту підприємства.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Багато питань, зокрема питань щодо сутності понять «інновація» та «інноваційна діяльність», залишаються дискусійними та потребують подальших досліджень.

Мета статті полягає у дослідженні теоретичних аспектів інноваційної діяльності підприємств та її функцій.

Стан інноваційної системи, коли забезпечується ефективне та узгоджене функціонування всіх внутрішніх і зовнішніх її елементів, називається гармонією. Тому основне цільове завдання інноваційного менеджменту полягає в досягненні гармонії в розвитку інноваційного підприємства. Виділяють такі основні функції менеджменту:

— прогнозування;

— формування інноваційних цілей;

— планування;

— організація;

— стимулювання;

— контроль.

В успішному плануванні інноваційної діяльності визначальну роль відіграє складання стратегічних планів. Стратегію управління розглядають як частину загальної стратегії розвитку підприємства, оскільки поступальний розвиток підприємства забезпечується тільки на базі інноваційної стратегії. Вибір інноваційної стратегії на підприємстві має першочергове значення для управління інноваціями. Основу інноваційної стратегії становлять теорія життєвого циклу продукту, ринкова позиція організації та науково-технічна політика.

Мотивація передбачає створення системи моральних і матеріальних стимулів для співробітників організації в ефективній і продуктивній індивідуальній і колективній праці. Вона передбачає також планування, організацію та забезпечення підвищення професійного рівня і можливості кар'єри співробітників організації. Стосовно апарату управління персональні функції менеджменту формують специфічну систему інструментів і прийомів управління інноваціями. Процесуальні функції менеджменту виділяють два основні види діяльності, що становлять зміст праці менеджера будь-якого рівня ієрархії, а саме рішення і комунікації. Фактично процесуальні функції менеджменту є основними засобами реалізації предметних і соціально-психологічних його функцій.

Усвідомлена воля керівника в управлінні інноваціями знаходить своє вираження в управлінських рішеннях, які виступають основною формою здійснення інноваційних ідей. Відповідальність і значимість наслідків прийнятих управлінських рішень вимагають вироблення менеджерами суворої послідовності дій та обґрунтувань, пов'язаних з їх підготовкою та реалізацією.

Але не завжди інновації сприймаються як благо, працівники можуть вважати, що інновації -- це витрачання коштів та зміни для них, що може мати негативні наслідки.

Складність реалізації змістовної концепції мотивації визначена специфічним характером праці в інноваційній сфері, а саме:

— взаємозалежністю робіт різних виконавців і колективів;

— важливістю інформаційних комунікацій фахівців;

— персональним характером праці робітників;

— високим інтелектуальним рівнем працівників [4, с. 38].

У функціях контролю основним показником оцінки ефективності інновацій є збільшення прибутку і рентабельності підприємства, що пов'язане зі збільшенням обсягу продажів або скороченням витрат.

Найбільш проблематичною функцією в управлінні інноваційною діяльністю є прогнозу вання. Щодо великих підприємств, то вони можуть собі дозволити створити спеціальний підрозділ для виконання цієї функції. Для малих та середніх підприємств існує складність з персоналом, фінансами та інформаційним забезпеченням.

Щоб стимулювати діяльність працівників щодо подання інноваційних ідей та їх використання, застосовується функція стимулювання. Ця функція передбачає забезпечення мотивації до підвищення кваліфікації, розробки інноваційних ідей на всіх рівнях життєдіяльності підприємства. Але інновації не можуть бути реалізовані миттєво, тому стимулювання за результатами від їх впровадження буде недостатньо ефективним. Потрібно забезпечити поточні стимули для всіх працівників, щоб вони сприймали зміни як належне і прагнули до них.

З метою забезпечення ефективності процесу введення новацій на підприємствах повинні створюватися відповідні системи реалізації зазначених функцій, тобто необхідно приділяти окрему увагу формуванню механізму ефективного управління інноваційною діяльністю як у теорії, так і на практиці [5, с. 154].

Управління інноваційною діяльністю за допомогою функцій представлено на рис. 1.

управління інноваційна діяльність

Висновки

Інноваційна діяльність -- це комплекс заходів, спрямований на практичне використання наукових, науково-технологічних результатів наявного інтелектуального потенціалу з метою створення нового або удосконаленого продукту, технологічного процесу, методів організації виробництва, праці, організаційної структури та систем управління. В умовах ринкової економіки інновації повинні сприяти інтенсивному розвитку підприємств, забезпечувати прискорення впровадження у виробництво останніх досягнень науки і техніки, повніше задовольняти потреби споживачів у різноманітній високоякісній продукції та послугах. Таким чином, інноваційна діяльність нині перетворилась на один із найважливіших чинників ефективного функціонування та розвитку господарських систем в умовах ринкової економіки. Цю діяльність необхідно постійно вдосконалювати відповідно до об'єктивних вимог ринку, вона стає реальністю, коли базована на чітко окресленій політиці, досконалій методиці запровадження нововведень та оцінюванні їх результативності. Важливий напрям удосконалення та активізації інноваційної діяльності на підприємстві -- це розробка ефективних інноваційних стратегій, які сприятимуть успішному функціонуванню та розвитку вітчизняних підприємств, що є перспективним напрямом для подальших наукових досліджень.