Формування конкурентної стратегії підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ

H.B. Трусова, H.B. Шершень

Анотація

У статті розглянуто особливості формування конкурентної стратегії підприємства. Доведено, що стратегія задає певні рамки, які дозволяють виявити і оцінити трансформаційні умови внутрішнього середовища розвитку підприємства як системи і зумовленими в цьому аспекті змінами потреби в ресурсному забезпечені господарського процесу. Обгрунтовано, що конкурентні переваги за сукупністю ресурсно-вартісних можливостей підприємства у функціональних сферах його діяльності та ефективного управління забезпечують підвищення конкурентоспроможності продукції. Аналітичний інструментарій конкурентної стратегії у комплексній взаємодії формує механізм, який сприяє досягненню конкурентних переваг підприємства на ринку, з урахуванням чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Розроблено комплекс напрямів і заходів конкурентної стратегії щодо ефективного організаційно-економічного середовища ресурсно-інноваційного забезпечення підприємства.

Ключові слова: конкурентна стратегія, конкурентні переваги, стратегія, конкурентоспроможність, підприємство, конкуренція.

Annotation

конкурентний стратегія підприємство організаційний

Features of formation of the competitive strategy of the enterprise are substantiated; conceptual positions of this process are defined. It is proved that the strategy sets certain frameworks that allow identifying and evaluating the transformational conditions of the internal environment of enterprise development as a system and changes in the need for resource provided economic process caused in this aspect. It is substantiated that the competitive advantages in the aggregate of resource and value opportunities of the enterprise in the functional areas of its activity and effective management allow increasing the competitiveness of products. The analytical toolkit of competitive strategy in a complex interaction forms a mechanism that sets the vector of action for managing the competitiveness of the enterprise in the market and contributes to the achievement of competitive advantages taking into account the factors of the internal and external environment. The formation of a competitive strategy is systemic in nature, that is, all elements of the mechanism are interconnected and purposefully function to achieve the goal, namely ensuring the competitiveness of the enterprise. It is justified that an enterprise rarely comes up with one strategy, so specific criteria for the weight of competitive advantages are needed to identify and analyze other strategies by a set of criteria. Economic growth, increasing production and especially the dynamic growth of additional income is no longer possible without quality resource (land) and innovations, advanced technologies that are available only today to big business, and which owns large tracts of land and uses capital from other industries. A set of directions and measures of a competitive strategy for an effective organizational and economic environment of providing resource and innovation support has been developed.

Keywords: competitive strategy, competitive advantages, strategy, competitiveness, enterprise, competition.

Постановка проблеми

В період високого рівня інтегрованості національних ринків у світові, постійного рівня зростання глобалізації комунікацій і підвищення частки електронної комерції у загальному торговельному обороті актуальним завданням суб'єктів підприємництва є пошук і впровадження креативних ідей, спрямованих на формування конкурентної стратегії підприємств та їх переваг щодо виробництва готової продукції. Проблематичність пошуку та комерціалізації таких ідей має два аспекти. Перший, пов'язаний із якістю персоналу підприємств, який повинен бути готовим не лише акумулювати ідеї але й здатним перетворювати ідеї в готові продукти, технології, рішення. Другий аспект лежить виключно в управлінсько-аналітичній площині і пов'язаний із рівнем об'єктивності оцінювання перспектив впровадження інновацій, в контексті їх впливу на конкурентоспроможність підприємства. Формування на вітчизняних підприємствах конкурентної стратегії на засадах оцінювання її ресурсної та інноваційної складової є проблемою відносно новою і багатогранною. її прояви проявляються як у маркетинговій, інноваційній, виробничій, кадровій, фінансовій, правовій сферах стратегічного управління, так і сфері економічних відносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Концептуальні основи формування та реалізації конкурентної стратегії висвітлено в працях відомих зарубіжних та вітчизняних науковців: Ю. Іванова [8], Л. Кривенко [3], В. Павлової [5], М. Портера [7], А. Томпсона [9] та ін. Водночас недостатньо опрацьованими залишаються питання щодо розробки механізмів формування конкурентної стратегії підприємств, залежності його від рівня ресурсозабезпеченості та конкурентних переваг, методичних засад оцінювання конкурентоспроможності суб'єктів із обґрунтуванням загроз та можливих напрямів її підвищення. Існує необхідність подальших теоретично-практичних досліджень у цьому напрямі.

Метою дослідження є розробка теоретично-прикладних положень щодо формування конкурентної стратегії підприємств на засадах ресурсно-інноваційної моделі забезпечення розвитку, яка дозволяє визначити конкурентні переваги, джерела загроз та характер можливостей конкурентоспроможності суб'єктів.

Виклад основних результатів

Усвідомлення необхідності стратегічного типу управління в умовах динамічних змін пояснюється зростаючою роллю стратегічного менеджменту в діяльності більшості українських підприємств. Враховуючи нестабільність ринкових процесів, посилення конкуренції та підвищення вимог споживачів до якості продукції, особливе місце в системі стратегічного управління займає розробка та реалізація конкурентної стратегії, що дозволяє підприємству досягати довгострокових конкурентних позицій у своїй галузі. Розробка конкурентної стратегії, по суті, полягає в знаходженні чіткого формулювання того, як підприємство буде вести конкуренцію, якими мають бути його цілі і які засоби та дії знадобляться для досягнення цих цілей [5, с. 26]. Стратегія задає певні рамки, які дозволяють виявити і оцінити трансформаційні умови внутрішнього середовища розвитку підприємства як системи і зумовленими в цьому аспекті змінами потреби в ресурсному забезпечені господарського процесу. Стратегія як засіб для досягнення перспективних цілей робить акцент на прогноз поведінки зовнішнього середовища і в цьому зв'язку аналіз можливостей функціонування і розвитку підприємства [1, с. 169].

Наступальна стратегія характерна для підприємств, що формують свою діяльність на принципах підприємництва, забезпечує реалізацію нової продукції (товарів, послуг) або технологій, породжуючи конкурентні переваги. При цьому конкурентні переваги за сукупністю ресурсно-вартісних можливостей підприємства у функціональних сферах його діяльності та ефективного управління дозволяють підвищити конкурентоспроможність продукції. Тому, конкурентні переваги виступають характеристиками споживчих уподобань продукції, які створюють для підприємства певні відмінності перед його конкурентами, а отже і виступають у формі переваг. Такими відмінностями можуть бути споживчі цінності та розбіжності у доданій вартості. Відмінностями у споживчій цінності є наявність нових технологій, вищі параметри та властивості продукції, що свідчать про її якість, додатковий сервіс та диференціацію продукції. Відмінності у доданій вартості включають всі складові, які при зменшенні їх вартості здійснюють вплив на собівартість продукції. Такими складовими виступають матеріалоємність, ресурсозбереженість, зарплатоємність, концентрація та спеціалізація виробництва [4, с. 22; 26-27].

Формування конкурентної стратегії ґрунтується на застосуванні певного набору аналітичних інструментів, якими є: аналіз інтенсивності конкуренції на ринку, ринкової частки конкурентів, темпів її приросту, аналіз структури стратегічного потенціалу, особливостей галузі, SWOT-аналіз, аналіз споживачів, сегментація і цілеспрямування, матриця «Продукт-ринок», матриця БКГ, модель «Привабливість ринку -- переваги в конкуренції» тощо [3, с. 89].

Аналітичний інструментарій конкурентної стратегії у комплексній взаємодії утворює певний механізм, який задає вектор дії щодо управління конкурентоспроможністю підприємства на ринку та сприяє досягненню конкурентних переваг з урахуванням впливу чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. В основі функціонування такого механізму будується концептуальна платформа планування діяльності підприємства, що забезпечує реалізацію його місії та цілей і орієнтована переважно на підвищення довгострокової ефективності. Концепція ж являє собою комплекс певних положень, які пов'язані головною ідеєю та спрямовані на досягнення конкретної мети та базується на поєднанні ринкових та ресурсних підходів, акцентуючи увагу на специфіці ринку, технологічних новаціях виробництва продукції, розширенні торговельних відносин тощо. Необхідно зазначити, що формування конкурентної стратегії має системний характер, тобто всі елементи механізму взаємопов'язані та цілеспрямовано функціонують на досягнення поставленої мети, а саме забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Важливим елементом механізму є принципи формування конкурентної стратегії, до яких необхідно віднести: цілеспрямованість (орієнтованість на досягнення конкретних цілей); системність (урахування ієрархічності та взаємообумовленості у взаємозв'язку між ланками стратегії); обмеженість ресурсів; комплексність (урахування всіх сфер та факторів, які впливають на розробку та реалізацію конкурентної стратегії); альтернативність (вибір конкурентної стратегії з великої кількості); оптимальність (досягнення найбільшого ефекту за умови досягнення поставленої цілі за рахунок реалізації послідовності етапів, які забезпечують оптимальність управління); послідовність дій, які становлять процес розробки стратегії з урахуванням фактора часу; керованість (процес впливу керуючої системи на керовану); гнучкість (здатність реагувати на зміни зовнішнього середовища); ефективність (реалізація зовнішнього зв'язку та контролю для визначення міри досягнення поставлених цілей шляхом використання визначеного обсягу ресурсів) [5, с. 112].

Ефективна реалізація конкурентної стратегії визначається ресурсним забезпеченням, до складу якого входять фінансове, кадрове та матеріально-технічне, [8, с. 78]. Саме ресурсне забезпечення виступає тим стратегічним пріоритетом, який у максимально короткі терміни повинен стати перехідним етапом здійснення всіх управлінських функцій та процедур формування конкурентної стратегії на основі інноваційної моделі розвитку конкурентоспроможності підприємств. Цей пріоритет актуальний як для конкретних підприємств, особливо малих та середніх, так і для підприємницьких структур галузі. Тобто, потрібна взаємодія принципів розвитку ресурсно-інноваційної конкурентоспроможності, яка передбачає не лише просту мінімізацію витрат, а й соціальну (природоохоронну, екологічну тощо) (табл. 1).

Ресурсно-інноваційний напрямок розвитку підприємств забезпечує життєздатність виробничого циклу враховуючи пріоритетність новітніх технологій, потребу в якості кадрового потенціалу, а у функціональному плані -- інтенсифікацію виробництва продукції та продовольства. Інтенсифікація виробництва може бути забезпечена виключно за рахунок цілеспрямованої, систематичної інноваційної діяльності й кадрового розвитку, що потребує від підприємця відповідної мотивації, додаткових витрат, креативного підходу до масштабів конкурентоспроможності підприємства.

Таблиця 1