Застосування економічних моделей у процесі прийняття управлінських рішень у сфері персоналу

Гаман Г.В.

кандидат економічних наук, доцент

Анотація

Удосконалено зміст управлінського рішення і визначені сучасні вимоги, а також вплив суб'єктивних факторів на прийняття управлінського рішення. Розкриті причини, які зумовлюють використання моделі під час прийняття управлінського рішення, що дає змогу здійснити ефективний аналіз ситуації. Наведена класифікація моделей процесу прийняття управлінських рішень, а також представлені основні етапи моделювання економічних процесів у сфері персоналу. Досліджено, що з усіх видів ефективності рішень найбільш пріоритетною є економічна ефективність, яка показує доцільність прийняття управлінського рішення. Узагальнені головні умови ефективного застосування економічних моделей у процесі прийняття управлінських рішень у сфері персоналу з урахуванням сучасних вимог розвитку економіки людського капіталу.

Ключові слова: управлінське рішення, модель, моделювання економічних процесів, персонал, кадровий менеджмент.

Аннотация

Усовершенствовано содержание управленческого решения и определены современные требования, а также влияние субъективных факторов на принятие управленческого решения. Раскрыты причины, обусловливающие использование модели при принятии управленческого решения, которая позволяет осуществить эффективный анализ ситуации. Приведена классификация моделей процесса принятия управленческих решений, а также представлены основные этапы моделирования экономических процессов в сфере персонала. Доказано, что из всех видов эффективности решений наиболее приоритетной является экономическая эффективность, которая показывает целесообразность принятия управленческого решения. Обобщены главные условия эффективного применения экономических моделей в процессе принятия управленческих решений в сфере персонала с учетом современных требований развития экономики человеческого капитала.

Ключевые слова: управленческое решение, модель, моделирование экономических процессов, персонал, кадровый менеджмент.

Annotation

The main purpose of the article is to consider the existing issues of application of economic models in the process of making management decisions in the domestic market, in particular the disclosure of the essence of management decisions, construction of the main stages of modeling economic processes. An important place is given to the development of recommendations for its use in the field of personnel, where the key role is given to human capital. The process of making managerial decisions covers certain stages: the processes of planning, organization, motivation and control. The management decision contains a certain content, which can be organizational, social, economic, legal and technological. As well as management decisions must meet certain requirements: be scientifically sound, comprehensive, flexible, legitimate, timely, effective, economical, clear. The classification of models of managerial decision-making process is given, and also the basic stages of modeling of economic processes in the personnel's sphere are presented. It is investigated that of all types of decision-making efficiency, the most priority is economic efficiency, which shows the expediency of making managerial decisions. The influence of subjective factors on managerial decision making is determined. The level of economic efficiency of management decisions is defined as the ratio of profit growth from the implementation of management decisions to the growth of costs associated with the formation and implementation of management decisions. The main conditions of effective application of economic models in the process of making managerial decisions in the field of personnel are generalized taking into account modern requirements of development of economy of human capital. An important aspect of the quality of skilled management is the choice of models of personnel development, as a strategic element of competence formation, improving the intellectual and professional level of the employee, personal self-development, mastery of information communications. This will increase the competitiveness of the enterprise, increase productivity, staff development and others components.

Key words: management decision, model, modeling of economic processes, personnel, skilled management.

Постановка проблеми

У сучасних умовах динамічності та невизначеності середовища пандемія Covid-19, військові дії на сході України, кризові явища економіки, зовнішня залежність у фінансуванні, бюджетний дефіцит, зростання безробіття -- реалії, в яких функціонують вітчизняні підприємства. Ефективне управління людськими ресурсами відіграє все важливішу роль як спосіб отримання стійких конкурентних переваг. В умовах доступності сировинних, технологічних та фінансових ресурсів людські ресурси стали стратегічно важливими для суб'єктів господарювання. Ефективне застосування економічних моделей у процесі прийняття управлінських рішень дасть змогу підвищувати продуктивну діяльність підприємства, швидше досягнути поставлених цілей, розширювати сегменти ринку та виживати у сучасних умовах на ринку.

управлінське рішення персонал

Питанням сутності та ролі управлінських рішень, а також застосування економічних моделей у процесі їх ухвалення приділялася досить велика увага з боку вітчизняних учених [1--7]. Зокрема, приділялася увага питанням теорії і практики розроблення управлінських рішень, моделюванню економіки, а також теоретичним основам та сутності управлінських рішень, моделям прийняття управлінських рішень.

Проте дослідники недостатньо зосереджувалися на вирішенні частини загальної проблеми, а саме на застосуванні економічних моделей під час прийняття управлінських рішень у сфері персоналу як найважливішій ланці будь-якої організації чи підприємства, враховуючи сучасні реалії економіки людського капіталу.

Постановка завдання

Управлінські рішення, як правило, приймаються за умов високої невизначеності, дефіциту інформації, тому суб'єкт управління не завжди може об'єктивно встановити критерії оцінювання та пріоритети їх важливості. З огляду на це, на практиці часто використовують моделі, які дають змогу приймати неоптимальні, але прийнятні рішення. Така спрощена модель описує найважливіші характеристики проблеми, використовуючи обмежену кількість критеріїв. Перевага зазвичай надається тому рішенню, яке вже відоме суб'єктам управління і дало прийнятні результати. Модель -- лише спрощене відображення реальних подій або ситуацій, що відбуваються в системі управління. Є низка причин, які зумовлюють використання моделі, зокрема непередбачуваність реального світу, експериментування, прогнозування процесу управління на майбутнє. Отже, модель розглядають як спрощене відображення економічного явища чи об'єкта, що показує певні проблеми і будується за певними припущеннями задля кращого розуміння реального світу.

Наведемо найбільш загальноприйняті класифікації моделей процесу прийняття управлінських рішень (табл. 1) [2--4].

Прийняття рішень у процесі управління персоналом, за що відповідає кадровий менеджмент, є важливою складовою частиною розвитку людського капіталу підприємства. Управлінські рішення стосовно персоналу є найвагомішими. Щодо кадрового менеджменту в організації, то його об'єктом є безпосередньо персонал, а суб'єктом виступають керівники, фахівці та інші посадові особи, які приймають управлінські рішення.

Основними рисами, якими мають володіти суб'єкти управлінських рішень, є професіоналізм, навички управлінської та організаційної роботи, психологічні й психоаналітичні здібності, досвід і знання змісту роботи, яку виконують працівники організації. Важлива умова в процесі управління персоналом -- дотримання принципу взаємодії і взаємозамінності персоналу. Попри все це, головною метою здійснення управлінських рішень в управлінні персоналом організації є забезпечення сталого розвитку.

Саме тому будь-які управлінські рішення, незалежно від рівня їх прийняття, мають відповідати чітко сформованим вимогам і бути результативними та дієвими. Ефективність управлінських рішень в організації забезпечують за допомогою вдосконалення системи підготовки та розроблення рішень, модернізації управлінських технологій і застосування новітніх методів щодо управління персоналом.

Основні етапи моделювання економічних процесів наведені на рис. 1.

Перший важливий етап побудови моделі, без якого неможливе прийняття оптимального управлінського рішення, полягає у визначенні об'єкта дослідження і постановці проблеми. Процес розроблення рішення починається з виявлення і формулювання проблеми, що в цей момент стоїть перед підприємством у сфері персоналу. Це може бути підвищення продуктивності праці, залучення нового персоналу на умовах аутсорсингу або лізингу персоналу, зменшення чисельності персоналу, підвищення оплати праці, розроблення системи стимулювання праці, навчання і розвиток персоналу, залучення до управління тощо.

Проблеми ці можуть бути давно відомими та враховуватися в планах організації, а можуть з'являтися раптово вже в процесі їх реалізації, коли не вдається досягти запланованого результату або потрібно шукати нові шляхи досягнення визначених цілей.

Після правильної постановки завдання наступним етапом процесу передбачено дослідження необхідної інформації, а саме пошук, накопичення, опрацювання інформації, виявлення і формулювання проблем, які потребують вирішення, та вивчення чинників, що їх зумовили. Точність і повнота первинної інформації, реальні можливості її збору й обробки багато в чому визначають вибір типів моделей, які можуть отримати практичне застосування. Вона може бути розділена на дві категорії: інформація про минулий розвиток і сучасний стан об'єктів (фінансові спостереження та їх обробка) та інформація про майбутній розвиток об'єктів, що включає дані про очікувані зміни їх внутрішніх параметрів і зовнішніх умов (прогнози). Друга категорія інформації є результатом самостійних досліджень, які можуть виконуватися шляхом моделювання.

На наступному етапі здійснюється побудова моделі з урахуванням особливостей діяльності об'єкта дослідження. Практична перевірка як наступний етап моделювання економічного процесу полягає у визначенні ступеня відповідності моделі реальному об'єкту. Чим краще модель відображає реальний об'єкт, тим вищий її потенціал у процесі прийняття оптимального рішення, якщо припустити, що модель не занадто складна у використанні. Перевірка моделі пов'язана із встановленням ступеня, у якому інформація, одержувана за її допомогою, дійсно допомагає керівництву вирішувати проблеми. При цьому виявляються та усуваються недоліки, найбільш типовими з яких є чотири: включення в модель несуттєвих (для цієї проблеми) змінних і відповідно невключення істотних змінних; недостатньо точна оцінка параметрів моделі; недоліки у структурі моделі, тобто неправильне визначення залежностей між змінними, а в разі оптимізації -- залежно від прийнятого критерію, від керованих і некерованих змінних. Охоплює розроблення й оцінювання альтернативних рішень, визначення критеріїв вибору оптимального рішення, вибір і прийняття рішення.

Коригування моделі після практичного застосування, навіть якщо застосування моделі виявилося успішним, майже завжди потребуватиме оновлення з урахування динамічності бізнес-середовища. Якщо цілі організації змінюються таким чином, що це впливає на прийняття рішень, модель необхідно відповідним чином модифікувати.

Контроль за правильністю розроблення моделі належить експерту, який здійснював процес моделювання, досить часто із застосуванням зовнішніх спеціалістів, проте застосування моделювання та прийняття відповідних управлінських рішень належить керівнику підприємства.

Генерування альтернативних варіантів рішень може здійснюватися або безпосередньо, або з допомогою спеціальних експертних процедур. Процедури генерування альтернативних варіантів можуть передбачати як спеціальну організацію і проведення експертиз із використанням методів типу «мозкової атаки» тощо, так і створення автоматизованих систем генерування альтернативних варіантів у складних випадках. Технології генерування альтернатив досить різноманітні, це можуть бути методи індивідуального творчого пошуку (метод аналогій, ідеалізації, інверсії), методи колективного пошуку (“мозкова атака”, “конференція ідей”, “колективний блокнот”) тощо.

З усіх видів ефективності рішень найбільш пріоритетною є економічна ефективність, яка показує доцільність прийняття управлінського рішення. Зокрема, рівень економічної ефективності управлінських рішень (Еур) визначається як відношення приросту прибутку, отриманого від реалізації управлінського рішення (П), до приросту витрат суб'єктів, пов'язаних із формуванням і реалізацією управлінського рішення (В). Якщо Еур >1, то управлінське рішення ефективне та всі затрати були покриті.