Теоретико-методичні аспекти вдосконалення програмно-планового управління розвитком регіонального туризму за умов децентралізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методичні аспекти вдосконалення програмно-планового управління розвитком регіонального туризму за умов децентралізації

Едуард Щепанський ¹

Анотація

Доведено, що для ефективного регіонального управління туристичною сферою необхідно проводити чітку, якісну та цілеспрямовану регіональну політику. Задля цього необхідно використовувати весь комплекс наявних механізмів та інструментів. У процесі дослідження встановлено, що одним із найбільш ефективних інструментів, які варто використовувати для розвитку регіонального туризму за умов децентралізації, є програмно-плановий метод управління. Обґрунтовано, що в основі управління регіональним туризмом повинна лежати комплексна програма, яка спрямована на виявлення і використання регіональних резервів для поліпшення обслуговування споживачів туристичними послугами в масштабі певної території з урахуванням специфіки регіону, його природно-кліматичних, демографічних, природно-ресурсних, екологічних особливостей. Визначено, що у сфері планування розвитку регіонального туризму є низка зарубіжних та вітчизняних підходів до його розуміння. Встановлено й систематизовано основні риси зарубіжних (фізичний, стандартизований, економіко-політичний, моделювальний, РЛБОЬР-підхід) та вітчизняних (ресурсний, маркетинговий, соціально-економічний, політико-управлінський, проєктний) підходів, а також охарактеризовано їхні переваги та недоліки. Доведено, що туризм є міжгалузевим комплексом, а отже, є об'єктивна необхідність забезпечення взаємодії різних підходів, напрацьованих світовою та вітчизняною практикою, при плануванні розвитку туризму на регіональному рівні. Враховуючи особливості методу інтегрованого планування, запропоновано комплексний підхід до планування регіонального туризму, що включає такі фази: фаза діагностики стану, фаза розробки стратегії розвитку туризму, фаза вдосконалення організаційно-управлінського та нормативно-правового забезпечення, фаза оперативного програмно-планового управління, фаза моніторингу реалізації заходів. Запропоновано комплексний підхід до планування регіонального туризму покласти в основу вдосконалення методичних рекомендацій щодо складання регіональної програми розвитку туризму. Розроблено алгоритм розробки регіональної програми розвитку туризму, який включає такі етапи: виявлення програмно-розв'язуваних проблем, підготовка завдань для розробки програми, формування "дерева цілей" програми, розробка варіантів програми, оцінка і вибір ефективного варіанта програми, оформлення проєкту програми, контроль за виконанням програми.

Ключові слова: регіональне управління, регіональна політика, регіональний туризм, програмно-планове управління, програма, планування, децентралізація. регіональний туризм управління

Eduard SHCHEPANSKIY

Leonid Yuzkov Khmelnytskyi University of Management and Law

Theoretical and Methodological Aspects of Improving the Program and Planning Management of Regional Tourism Development in the Context of Decentralization

It is proved that for effective regional management of the tourism sector it is necessary to pursue a clear, high-quality and purposeful regional policy. To do this, you must use the full range of available mechanisms and tools. In the course of the research it is established that one of the most effective tools that should be used for the development of regional tourism in the conditions of decentralization is the program-planning method of management. It is substantiated that the basis of regional tourism management should be a comprehensive program aimed at identifying and using regional reserves to improve customer service tourism services in a certain area, taking into account the specifics of the region, its climatic, demographic, natural resource, environmental characteristics. It is determined that in the field of regional tourism development planning there are a number of foreign and domestic approaches to its understanding. The main features of foreign (physical, standardized, economic-political, modelling, PASOLPapproach) and domestic (resource, marketing, socio-economic, political-managerial, project) approaches are established and systematized, as well as their advantages and disadvantages are described. It is proved that tourism is an intersectoral complex, and therefore there is an objective need to ensure the interaction of different approaches developed by world and domestic practice in planning the development of tourism at the regional level. Given the peculiarities of the method of integrated planning, a comprehensive approach to regional tourism planning is proposed, which includes the following stages: stage of review and analysis, stage of defining tourism strategy and selection of priority tourist flows, stage of improving management structures and legislation, stage of physical planning and implementation and consequences. It is proposed to put a comprehensive approach to regional tourism planning as a basis for improving the methodological recommendations for drawing up a regional tourism development program. An algorithm for developing a regional tourism development program has been developed, which includes the following stages: identifying software-solvable problems, preparing tasks for program development, forming a "tree of goals" of the program, developing program options, evaluating and choosing an effective program option, project design, control of a program realization.

Keywords: regional management, regional policy, regional tourism, programplanning management, program, planning, decentralization.

Сучасні особливості суспільно-політичної ситуації в країні, специфіка територіальної організації економіки, активізація суперечливих процесів регіоналізації та глобалізації призвели до посилення диференціації національного економічного простору й регіональних диспропорцій. Актуальність дослідження обумовлена також посиленням регіональних диспропорцій у зв'язку із реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації. З одного боку, децентралізація є питанням цивілізаційного вибору, політичної культури та складником європейського та євроатлантичного курсу держави. Однак варто відзначити, що процес формування територіальних громад супроводжується постійною появою низки проблемних питань, що потребують оперативного регулювання, і стосуються, в першу чергу, фінансово-економічного забезпечення їхнього розвитку.

Туризм є одночасно і видом економічної діяльності, привабливої для підприємців, і способом реалізації ініціатив місцевих територіальних громад. Розвиток внутрішнього туризму в Україні стримується комплексом економічних, організаційних і соціально-культурних чинників. Одним з найбільш значущих є відсутність на місцево-територіальному рівні стратегічної програми розвитку туризму або неефективність її реалізації. У разі погано продуманої і слабоорганізованої політики державного регулювання регіонального туризму навіть найпривабливіші місцеві ініціативи не будуть втілені в життя.

Таким чином, регіональна політика у сфері туризму щодо актуальності стає в один ряд з державною політикою в силу двох обставин. По перше, загальнодержавна програма не в змозі врахувати специфіки місцевих територіальних утворень, які розрізняються надзвичайною різноманітністю територій, природно-ландшафтними, кліматичними характеристиками, традиціями, етнічним складом населення, ремеслами, промислами, що в сукупності утворюють унікальність і самобутність конкретної області, краю, району. По-друге, для регіону необхідність розробки власної політики в галузі туризму визначається її можливостями вирішити широке коло соціально-економічних проблем. Зокрема, за допомогою туризму можна подолати нерівномірність розвитку окремих районів або територій всередині регіону, пожвавити економічне життя за рахунок залучення інвестицій, додаткових надходжень доходів до місцевого бюджету. Розвиток туризму також допоможе поліпшити інфраструктуру, забезпечити зайнятість населення та запобігти міграції працездатного населення, підтримати місцеву промисловість, забезпечивши попит на товари місцевих товаровиробників; поліпшити екологічну ситуацію за рахунок додаткового фінансування природоохоронних програм тощо.

Теоретичні та практичні аспекти розвитку та вдосконалення методичних підходів до застосування програмного управління, представлені в роботах вітчизняних авторів, таких як: О.І. Амоші, В.Ф. Беседіна, В. І. Пили, Д.М. Стеченка, В.Д. Бакуменко, О.В. Руднєвої та ін. Розробці питань теоретико-методологічних аспектів аналізу процесів організації туризму присвячені праці таких зарубіжних та українських вчених, як А.Ю. Александрової, М.Б. Біржакова, Н.І. Кабушкіна, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, О.С. Шаптала тощо Але водночас вимагають свого дослідження і вирішення питання визначення теоретико-методичних аспектів удосконалення програмного управління розвитком туризму на регіональному рівні в сучасних умовах децентралізації.

Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних аспектів удосконалення програмного управління розвитком регіонального туризму за умов децентралізації.

Відповідно до мети вирішуються завдання:

— розкрити сутність та зміст програми як інструменту управління регіональним туризмом;

— систематизувати основні підходи до планування регіонального туризму;

— визначити методичні аспекти удосконалення програмного управління розвитком регіонального туризму.

Проведення реформи децентралізації та становлення територіальних громад в Україні потребує пошуку практичних напрямів їхнього економічного розвитку, що підсилило зацікавленість формами і методами туристичного обслуговування населення, які активно використовуються у практиці зарубіжних країн. Досить часто саме розвиток регіонального туризм виявлявся в різних країнах тим важелем, використання якого дозволяло оздоровити всю національну економіку країни.

Базисом для управління регіональним туризмом є здійснення державою планування розвитку туризму як на загальнодержавному, так і місцевому рівнях. Для ефективного використання й поступового збільшення туристичного потенціалу регіону органам державної влади та місцевого самоврядування необхідно розробляти конкретні кроки щодо планування розвитку туризму, оскільки ці процеси є взаємопов'язаними.

Перелік механізмів державного управління регіональним туризмом пропонуємо класифікувати таким чином:

1. Соціально-економічний механізм, який включає такі інструменти: бюджетне фінансування стратегічних та програмних документів розвитку туризму, податки та преференції щодо регулювання туристичної діяльності, розвиток соціального туризму через надання адресної допомоги соціально незахищеним верствам населення, митно-тарифне регулювання тощо.

2. Інноваційно-інвестиційний механізм, який спрямований на впровадження новітніх форм і видів туризму та інвестування туристичної діяльності в регіоні. Включає такі інструменти: розвиток освітніх послуг, наукових та науково-прикладних досліджень у сфері туризму; забезпечення професійних кадрів для сфери туризму; створення привабливих умов для інвестиційної діяльності в туризмі; розвиток інноваційних форм регіонального розвитку туризму (СЕЗ, ТПР, кластери та ін.).

3. Нормативно-правовий механізм, що передбачає перелік заходів, спрямованих на вдосконалення законодавчої бази регулювання сфери туризму і містить такі інструменти: удосконалення системи нормативного забезпечення туризму; запровадження новітніх умов ліцензування, сертифікації, стандартизації в туристичній сфері, що адаптовані до вимог європейської інтеграції України; запровадження сучасних правил в'їзду-виїзду і перебування на території країни з урахуванням міжнародних карантинних протоколів; боротьба зі злочинністю і корупцією тощо.

4. Організаційно-управлінський механізм спрямований на удосконалення процесів організації та управління у сфері туризму і містить такі інструменти: інформаційно-аналітичні інструменти через створення інформаційно-аналітичних центрів; формування позитивного іміджу країни та її регіонів на світовому туристичному ринку; створення найбільш оптимальних управлінських структур, спроможних ефективно реалізовувати комплекс заходів по розвитку регіонального туризму; комплексне сприяння в просуванні туристичного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках тощо.

Як показує практика, найефективнішим інструментом управління розвитком туризму є програма. На думку С.А. Севастьянової, "програма розвитку регіонального туризму повинна бути спрямована на виявлення і використання регіональних резервів для поліпшення обслуговування споживачів туристичними послугами в масштабі певної території з урахуванням специфіки відповідного регіону, його природно-кліматичних, демографічних, природно-ресурсних, екологічних особливостей" [1].

Проведений нами аналіз теоретико-методологічних засад програмного управління та методичних підходів до використання програмно-цільового методу як механізму державного регулювання розвитком туристично-рекреаційної сфери показав, що існують різні варіації визначення поняття "програма" [2].

На нашу думку, заслуговує на увагу визначення, запропоноване В. Бакуменком, який стверджує, що програма - це комплекс заходів щодо досягнення однієї або кількох цілей розвитку та забезпечення інтересів держави, які реалізовуються через проєкти [3]. Дотримуючись принципу комплексності, висловлюють свою думку щодо трактування поняття "програми" В. Генералов та М. Личагін, які під "цільовою комплексною програмою розуміють пов'язаний за ресурсами, виконавцями і строками здійснення комплекс соціально-економічних, виробничих, науково-технічних, організаційно-господарських та інших завдань і заходів, спрямованих на рішення важливої народногосподарської проблеми найбільш ефективним чином і у встановлений термін" [4]. О. Руднєва визначає, що "цільова комплексна програма - це узгоджений за ресурсами, виконавцями, часом виконання комплекс планових заходів, спрямований на рішення конкретної проблеми у встановлені строки, розробка (реалізація) якого пов'язана із тимчасовою концентрацією низки функцій учасників цих процесів" [5].На сьогодні проведення в Україні децентралізації та створення нових територіальних утворень дає можливість реалізації нової стратегії розвитку туризму, яка передбачає стимулювання процесу його децентралізації шляхом створення нових зон і баз відпочинку в різних куточках регіону. У деяких регіонах України вже з'явилися регіональні програми розвитку туризму, які багато в чому відповідають сучасним вимогам, проте питання про підходи до комплексного планування досі є актуальним.

Серед іноземних науковців та практиків у сфері планування розвитку регіонального туризму є відомою низкою підходів, які доцільно охарактеризувати. Розглянуті підходи систематизовано в табл. 1.

Таблиця 1

Зарубіжні підходи до планування регіонального туризму