Підходи щодо розроблення функціональної моделі проєктного менеджменту у Державній прикордонній службі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, вул. Шевченка 46, м. Хмельницький

Факультет безпеки державного кордону

Кафедра прикордонної служби

Підходи щодо розроблення функціональної моделі проєктного менеджменту у Державній прикордонній службі України

Демчишин Віталій Степанович

старший викладач

Олешко Дмитро Олександрович

кандидат психологічних наук, доцент

Балагур Леся Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент

слухач 113 навчальної групи

факультету підготовки керівних кадрів

Міняйлук Вадим Володимирович

заступник начальника Центральної бази зберігання

та постачання з матеріально-технічного забезпечення

начальник відділу, Державна прикордонна служба України

Анотація

проєктний управління прикордонний служба

Мета дослідження полягала в аналізі змісту проєктного управління у державній сфері та сфері підприємницької діяльності. Визначено особливості впровадження проєктного менеджменту у прикордонну службу.

Метод. Проаналізовано наукову літературу з проектного управління та історії його виникнення, моделювання та опис структури та змісту моделі.

Результати дослідження. Розроблено функціональну модель проєктного управління у прикордонному відомстві. Проаналізовано сутність основних загальнометодологічних підходів, що лежать в основі розроблення функціональної моделі проектного управління у прикордонній службі України: системний, класичний, структурний, функціональний. Більш детальний аналіз був здійснений по відношенню до системного підходу: сутність, специфіка, особливості моделювання (базується на тому, що інтегрує велику кількість різноманітних об'єктів з різноманітними властивостями та взаємодією між ними; ключова ознака системи - цілісність функціонування; система - не просто набор окремих складових, а сукупність взаємозалежних компонентів; система виступає як сукупність взаємозалежних компонентів, що отримали назву елементів).

Основна мета врахування запитів сучасного суспільства України, робота з інформаційними масивами у Державній прикордонній службі України з метою забезпечення мети діяльності відомства, створення та реалізація проєктів у ДПСУ.

Основними координаторами проектної діяльності у прикордонному підрозділі є офіцери-проєктологи (неофіційні проєкт-менеджери). При цьому, штаб прикордонного загону залучається до організаційних функцій.

Теоретична цінність полягає у компіляції популярних наукових поглядів із проблеми дослідження. Практична цінність дослідження полягає у тому, що розроблено функціональну модель впровадження проєктного управління у прикордонній службі.

Майбутні дослідження. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень визначено такі: аналіз специфіки реалізації різноманітних проектів у Державній прикордонній службі України.

Тип статті є теоретико-узагальнюючий.

Ключові слова: проект, прикордонна служба, управління, проєктний менеджмент, моделювання, функціональна модель.

Demchyshyn Vitaly Stepanovych Senior lecturer at the Department of Border Service, Faculty of State Border Security, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Shevchenko St., 46, Khmelnytskyi

Oleshko Dmytro Oleksandrovych Candidate of psychological sciences, associate professor of the Department of Border Service, Faculty of State Border Security, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Shevchenko St., 46, Khmelnytskyi

Balagur Lesya Oleksandrivna Candidate of Pedagogical Sciences, associate professor, student of the 113th training group of the Faculty of Management Training of the National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Shevchenko St., 46, Khmelnytskyi

Minyayluk Vadim Deputy Head of the Central Storage and Supply Base for Logistics - Head of Department, State Border Service of Ukraine

Approaches to the development of a functional model of project management in the state border service of Ukraine

Abstract

The purpose of the study was to analyse the content of project management in the public sphere and the sphere of entrepreneurial activity. Peculiarities of project management implementation in the border service are determined.

Method. The scientific literature on project management and the history of its origin, modelling and description of the structure and content of the model are analysed.

Research results. A functional model of project management in the border department has been developed. The essence of the main general methodological approaches underlying the development of a functional model of project management in the border service of Ukraine is analyzed: systemic, classic, structural, functional. A more detailed analysis was carried out in relation to the systemic approach: the essence, specificity, modeling features (based on the fact that it integrates a large number of various objects with various properties and the interaction between them; the key feature of the system is the integrity of functioning; the system is not just a set separate components, and a set of interdependent components; the system acts as a set of interdependent components, which were called elements).

The main purpose of taking into account the demands of modern society of Ukraine, work with information files in the State Border Guard Service of Ukraine in order to ensure the purpose of the agency, the creation and implementation of projects in the State Border Guard Service of Ukraine.

The main coordinators of project activities in the border unit are design officers (informal project managers). At the same time, the headquarters of the border detachment is involved in organizational functions.

The theoretical value lies in the compilation of popular scientific views on the problem of research. The practical value of the study is that a functional model of project management implementation in the border service has been developed.

Future research. The following are identified as promising areas of further research: analysis of the specifics of the implementation of various projects in the State Border Guard Service of Ukraine.

The type of article is theoretical and generalizing.

Keywords: project, border service, management, project management, modelling, functional model.

Постановка проблеми

Сучасний соціум вимагає від суспільства, і зокрема його соціальних та політичних інституцій реалізації таких завдань: контроль та управління сектором безпеки та оборони. Дотримання оптимального рівня якості управлінського рішення, що є актуальним питанням будь-якої сфери соціально-культурного та політико-економічного життя України. Особливої ваги набуває ця проблема нині, під час війни, у секторі безпеки та оборони, що виконує надважливі завдання та функції, зокрема і Державна прикордонна служба України (далі - ДПСУ). Така ситуація відображає проблему повноти, актуальності та достовірності інформації щодо функціонування прикордонної служби. Інформаційні масиви, що формує, використовує та інтерпретує прикордонне відомство містять різноманітний інформаційний зміст: оперативні розрахунки, методи та методики реалізації завдань, законодавчий базис та ін.

Сучасний простір існування української спільноти та його умови свідчать про те, що результати виконання фундаментальних завдань щодо його подальшого розвитку певною мірою залежать від рівня застосування інновацій. Україна запустила у функціонування чималу кількість соціально-політичних інститутів, одним з яких є прикордонне відомство, а отже її різноманітні ресурси (людські, технічні, енергетичні та інформаційні) - це основа забезпечення його діяльності. Обсяги усіх згаданих ресурсів у прикордонній службі є плинними та швидкозмінними, і активно зростають, оскільки формуються під впливом ендо- та екзочинників, а також на основі формування нового функціонального простору для сучасного фахівця. Ці та решта факторів свідчать про актуальність кожного ресурсу для здійснення ефективного управління.

Війна в Україні вплинула на стратегію національної безпеки, та оборонний менеджмент, стратегічне планування та управлінські процеси. Військова реформа для України є ключовим завданням навіть умовах ведення війни. У контексті військової реформи, що спрямована на розвиток потенціалу та обороноздатності військових та правоохоронних структур, особливу увагу необхідно зосередити на питаннях управлінського характеру. Пропонуємо врахувати такий актуальний інструмент управління для оперативних та стратегічних завдань як проєктне управління. Управління проєктами у сучасних військових та правоохоронних формуваннях слід сприймати як мету оборонної реформи, основу національної безпеки. Державна прикордонна служба України виконує завдання щодо охорони та захисту державного кордону, тобто реалізують прикордонну безпеку. Прикордонна безпека виступає елементом національної безпеки України. В українському суспільстві проєктний інструмент є новацією, а тому не має широкого розповсюдження у державних та приватних інституціях. Авторський колектив вирішив дослідити питання використання проектного управління у ДПСУ, зокрема на основі розроблення функціональної моделі відповідного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Для якісного узагальнення інформації щодо проєктного управління у прикордонній службі України ми звернулись до наукових теоретико-методологічних джерел. Перш за все, проаналізовано фундаментальні дослідження, присвячені сутності та змісту сучасного проєктного менеджменту [2]. Нами виокремлено праці таких науковців: Л. Збаразська - створення посібників з проєктного менеджменту [10]; Л. Кобиляцький - проєктне управління для галузей [3]; В. Кучеренко - бізнес проєктування (розроблення ділових проєктів) [5]; Р. Тян - управління проектами (основні теоретичні положення) [9]; Є. Матвіїшин - аналіз питань щодо процедур планування у проєктному управлінні [6]; А. Петренко - проблематика сучасного оборонного управління в Україні [8]. Усі дослідники належать до української проєктно-управлінської наукової школи. Водночас ми звернулись до вузькоспеціалізованих напрацювань, зокрема до наукових досліджень у прикордонному відомстві. Авторами напрацювань у ДПСУ виступають В. Кириленко, О. Мейко, В. Торічний, К. Тушко, які розробили посібник щодо впровадження проєктного управління у прикордонній службі [7].

Загалом, слід наголосити на важливому факті: українська проєктно-управлінська наукова школа розвивається у контексті західної, оскільки проєктний менеджмент сформувався у США. Зважаючи на це, першочергово нами досліджено праці американських та європейських науковців: Д. Кендал [1], К. Когон (керування проєктами для неофіційних проєкт-менеджерів) та багато інших [4].

Мета статті

На основі фундаментального аналізу різноманітних наукових джерел розробити функціональну модель проєктного управління у ДПСУ.

Виклад основного матеріалу

Перманентна економіка та управління в сучасній Україні не створювали необхідних та достатніх умов для розвитку проєктного управління не лише у державних інституціях, але у підприємницькій діяльності. Війна таку ситуацію поглибила, ускладнивши її. Інститути українського суспільства потребують інновацій та сучасної методології управлінської діяльності. Проєктний менеджмент належить до таких інновацій. Правоохоронні структури України також потребують ефективних та універсальних управлінських інструментів. Тому ми вирішили здійснити спробу розробки модель проєктного управління в ДПСУ. Загалом такий менеджмент дає змогу інституції адаптуватись до швидкозмінних змінних соціально-політичних умов. Для прикордонного відомства, у якому процеси взаємодії є надзвичайно глибокими та яскраво вираженими. Сучасна ДПСУ може використовувати проєктне управління для проактивного розвитку, оскільки проєктні дії - це активні дії в умовах нестабільності. Для сучасної України, умови нестабільності - це війна, руйнація економіки, інфраструктури тощо [3].

Основними проблемами проєктного управління в ДПСУ є відсутність відповідних фахівців, досвіду та певної мотивації. Ефективність результатів у реалізації функцій та завдань ДПСУ залежить від стану підготовки її персоналу, а отже від здатності задовольнити потреби щодо реформування сучасного українського суспільства. Прикордонне відомство потребує фахівців-проєктних управлінців, котрі зможуть здійснити трансформації з метою його розвитку.

Для того, щоб спроєктувати модель проєктного управління у ДПСУ нами проаналізовано зміст основних наукових методологічіних підходів, як то: класичного, індуктивного, системного, структурного та об'єктно-орієнтованого.

Класичний підхід враховано нами частково, оскільки сутність його полягає у вивченні взаємозв'язків між окремими елементами моделі та розгляді їх на основі відображення відносин та зв'язків між окремими частинами моделі. Класичний методологічний підхід зазвичай застосовують у розробленні простих моделей. Таким чином, побудова нашої моделі на основі класичного підходу буду полягати у поєднанні окремих складових в єдине ціле, де кожна з таких виконує своє завдання та є ізольованою від інших компонентів. Тобто ми мали можливість лише виокремити низку окремих сторін об'єкту. Характерними особливостями класичного підходу у розробленні моделі є такі: рух від часткового до загального та утворення окремих елементів моделей без врахування системного ефекту [10].

Наступним є системний підхід, як парадигма щодо загальних законів розвитку природнього середовища та виразу діалектичного вчення. За системного підходу у моделюванні систем першочерговим завданням є визначення мети моделювання. Важливість цього завдання полягає в тому, що цілісне моделювання системи, яка є реально функціонуючою, неможливе, якщо модель підлаштовувати під певну проблему. Таким чином, у питаннях моделювання цілі випливають із завдань самого моделювання, оскільки уможливлює здійснити вибір критеріїв та оцінити, які компоненти будуть у створюваній моделі. Отож, слід визначати критерій відбору складових моделі.

Важливим нюансом системного підходу є уточнення структури системи - набору зв'язків між складовими системи, що є відображенням їх взаємодії.

Завдяки системному підходу можна вирішувати проблему розроблення складних систем з урахуванням усіх чинників та ресурсів, що є пропорційними їх значущості, на кожному етапі дослідження системи та побудови системи. Такий підхід означає, що усі системи є інтегрованими цілісно, навіть тоді, коли вона містить окремо з'єднані підсистеми. Таким чином, базис системного підходу полягає у розгляді систем як інтегрованого цілісного, водночас, у такому розгляді розробка розпочинається з пріоритетного - формулювання функціональної мети [7].

За системного підходу, основними етапами оцінки складної системи є:

Визначення цілей оцінювання. Прийнято виділяти два типи цілей. Якісні цілі, досягнення яких виявляють за номінальною шкалою або за шкалою порядку. Кількісні цілі - це досягнення за кількісними шкалами.

Вимір особливостей системи, що є істотними. Задля цього обирають певні шкали виміру властивостей та надають значення кожній досліджуваній властивості.

Поглиблене обґрунтування недоліків та переваг якісних критеріїв та критеріїв ефективного функціонування системи завдяки виміряним на обраних шкалах властивостям.

Власна оцінка. Усі системи, що досліджуються як альтернативні, порівнюють за обраними критеріями залежно від мети оцінки, обирають та оптимізують.

Системний підхід базується на тому, що інтегрує велику кількість різноманітних об'єктів з різноманітними властивостями та взаємодією між ними. Ключова ознака системи - цілісність функціонування. Система - не просто набор окремих складових, а сукупність взаємозалежних компонентів. Таким чином, система виступає як сукупність взаємозалежних компонентів, що отримали назву елементів.

У кожної системи є своя структура, якій притаманний склад та особливості елементів, їх відносини між собою. Системи можуть берегти свою цілісність за впливу зовнішніх чинників та внутрішніх процесів до того моменту, поки не змінюється структура. У випадку змін структур систем, до прикладу, видаленні одно або декількох елементів, вони можуть припинити власне функціонування як єдиного цілого.

Ключові положення системної теорії виникли у процесі дослідження динамічних структур та їх елементів. Система сприймається як комплекс залежних один від одного елементів, що діють спільно із цілями виконання наперед сформульованих завдань. Аналіз систем дає змогу визначати реалістичні методи виконання поставлених завдань, що забезпечують максимальне задоволення запитів.

Фундаментом системної теорії є створення гіпотез, що виникаю на основі експерименту. Першочергово, для побудови систем слід володіти загальними характеристиками технологічних процесів, до є необхідними для створення визначених критеріїв, що покликані задовольняти процеси або їх теоретичні описи. І якраз метод моделювання, що ми обрали, є найважливішим методом наукового пошуку та експериментування.

Використання системного підходу у розроблені функціональної моделі проектного управління є методологічною основою вирішення важливих завдань. В основі методології вивчення об'єктів як систем, що функціонують у середовищі. Системний підхід уможливлює розкриття цілісності об'єкту, перехід від загального до часткового, в основі чого лежать цілі проєктування.

Розроблена нами функціональна модель поділяється на окремі підсистеми, що є частинами об'єкту та відповідають таким вимогам:

підсистема функціонально є незалежною від частин об'єкту, що пов'язані з іншими підсистема та здійснюють між собою інформаційний та енергетичний обмін;

усі підсистеми мають функції та особливості, що співпадають із особливостями усієї системи;

усі підсистеми мають свій рівень елементів.

Елементом у системах вважають підсистему найнижчого рівня, що недоцільно ділити з точки зору вирішення завдань.

Таким чином, системами є об'єкти, що містять набір підсистем, елементи та зв'язки його формування, вивчення та видозмінення. Є дещо широке визначення системи, в основі якого ключові підсистеми та взаємозв'язки між ними, як отримала назву макроструктури, а вивчення внутрішніх елементів - мікроструктури.

Теорія систем (системний підхід) широко використовує метод моделювання, оскільки він є визначальним щодо структури системи.

Наступним методологічним підходом є функціональний. Зміст функціонального підходу в обєкта вивчають окремі функції, тобто алгоритм дій системи. Реалізація функціонального підходу можлива за оцінки функцій, що виконують системи, водночас, під функціями слід розуміти властивості, що дозволяють досягти мети. Усі функції відображають властивості, а властивості відображають взаємозв'язок системи із зовнішнім середовищем, тому властивості можна у вигляді характеристики елементу та підсистеми або цілої системи.

Структурний підхід виявляється у природі виокремлених компонентів системи та взаємозв'язків між ними. Поєднані елементи та зв'язки між ними дають змогу оцінити структуру системи. Структуру можна проаналізувати залежно від цілей дослідження, і на різноманітних рівнях вивчення. У питанні загального опису структури використовують топологічні описи, що уможливлюють визначення у загальних категоріях складових системи і добре формалізованих.

Щодо функціонального підходу, то тут здійснюється функціональний опис об'єкту, в якому вивчаються окремі функції як послідовність у діяльності системи (поведінці). Тобто функціональний підхід можливий як визначення функцій, що виконує система.

З проаналізованих вище методологічних підходів універсальним є саме системний підхід, оскільки він дозволяє використовувати різні алгоритми розроблення моделей на засадах двох пріоритетних способів проєктування: маркопроєктування та мікропроєктування. Стадія макропроєктування дозволяє будувати моделі зовнішнього середовища, визначати ресурси та обмеження, обирати саму модель для системи та критерії для оцінювання її адекватності.

Процес мікропроєктування є залежним від виде обраної моделі. На цій стадії передбачено формування інформаційного, технічного та програмного ресурсного забезпечення системи моделювання. У мікропроєктуванні встановлюються ключові технічні характеристики розробленої моделі, оцінюються витрати часу і ресурсів щодо отримання необхідного рівня якості моделі.

Соціум вимагає від українських громадян спроможності створити ідею, і взагалі продемонструвати нове мислення - відмінне від стандартного.

У ДПСУ важливим фактором впровадження проєктного управління є розуміння його цілей у згаданому правоохоронному відомстві, а також уміння працювати в команді. Зважаючи на ці пріоритетні вимоги ми звернулись до методу моделювання, що дає змогу замінити оригінальні об'єкти та процеси аналогічними. Моделювання може бути різним. Нами використано розроблення функціональної моделі, щоб знайти прорахунки у впровадженні проєктного управління та попередити недоліки його реалізації в прикордонній службі.

Функціональна модель є на даний момент узагальненою та адаптивною, представляючи такі ключові її елементи (оскільки модель переважно є системною): соціум, прикордонне відомство, персонал служби, середовище підготовки фахівців-проєктологів. Особливістю представленої моделі є узгодженість і взаємозв'язок усіх складових ДПСУ для удосконалення управлінського процесу в ООДК (органах охорони державного кордону) за допомогою інтеграції низки підсистем загону: накопичення даних, їх обробки, збереження даних, геоінформації, моделювання ОСД (оперативно-службової діяльності). Запити соціуму, АДПСУ (адміністрації ДПСУ), ООДК виступають джерелами різної інформації, що надходить у прикордонний загін.

Згідно із моделлю інформація з'являється у різних підсистемах, трансформується аналітиками відповідно до мети функціонування ДПСУ у формі звітів, рекомендацій, практичних пропозицій і загалом інновацій у загоні (рис. 1).

Рис. 1. Функціональна модель проєктного управління у ДПСУ

Впровадження в систему управління ДПСУ програмно-проєктного підходу ґрунтується на цілісній моделі управління проектами розвитку спроможностей; передбачає інтегрованість із процесами планування, процесами планування утримання та розвитку, та націлений на підвищення ефективності управління ресурсами; враховує сучасні технології ефективного та гнучкого управління проєктами в умовах високої динаміки змін в зовнішньому економічному та політичному середовищі; базується на міжнародних стандартах з управління проєктами та менеджменту; враховує поточний стан, можливості та обмеження системи менеджменту ДПСУ з одного боку та сучасні вимоги щодо підвищення ефективності діяльності, спрямованої на розвиток спроможностей та впровадження змін з іншого; містить методичні та регламентуючі документи щодо процесів управління та організації співпраці ООДК ДПСУ; передбачає передачу знань та отримання навичок у ході підготовки майбутніх керівників проєктів та учасників проєктної діяльності.

Висновки

Таким чином, в статті проведено аналіз теоретичних і методологічних основ проєктного менеджменту, як складової державного управління; висвітлено генезис його впровадження у діяльність прикордонного відомства; використано термінологічне тлумачення основних понять проєктного менеджменту.

На основі зазначених досліджень розроблено підходи та функціональну модель щодо впровадження проєктного менеджменту у ДПСУ.

Запропонована функціональна модель проєктного менеджменту ДПСУ потребує удосконалення, оскільки необхідно завершити осмислення логічної послідовності виконання його процедур та елементів, в'язків між ними і врахуванні сучасних принципів та підходів, які характерні для проєктного менеджменту у державах-членах НАТО.

Література

1. Кендалл Д.И. Сучасні методи управління портфелями проєктів та офіс управління проєктами. / пер.з англ. / Д.І. Кендалл, С.К. Роллінз. - М.: ПМ Софт, 2004. - 576 с.

2. Керівництво з основ Проєктного Менеджменту/Пер. з англ. УАУП, 1999. - 180 с.

3. Кобиляцький Л. Управління проєктами: Навч. посібник. МАУП, 2002. - 165 с.

4. Когон К. Керування проєктами для «неофіційних» проєкт-менеджерів / Корі Когон, Сьюзетт Блейкмор, Джеймс Вуд / Пер. з англ. М. Євсеєнко, О. Кожушко. - Харків: Вид-во Ранок»: Фабула, 2019. - 240 с.

5. Кучеренко В., Маркітан О. Управління діловими проєктами: Навч. Посібник. ЦНЛ, 2005. - 460 с.

6. Матвіїшин Є. Планування проєктних дій: Навч. посібник ЛРІДУ НАДУ, 2007. - 120 с.

7. Мейко О.В., Кириленко В.А., Дияк В.В., Торічний В.О. Проєктне управління у Державній прикордонній службі України. Навчальний посібник. Хмельницький: Видавництво Манускрипт, 2021. - 124 с.

8. Петренко А.Г. Щодо впровадження оборонного менеджменту та управління змінами в Міністерстві оборони України. Наука і оборона: зб. наук. праць. - К.: НУОУ, 2019. - No 2. - С. 3 - 8.

9. Тян Р. та ін. Управління проєктами: Підручник. ЦНЛ, 2004. - 320 с.

10. Управління проєктами: Навч. Посібник / Л.О. Збаразська та ін. ЦУЛ, 2008.

References

1. Kendall D.Y. (2004). Suchasni metody upravlinnya portfelyamy proektiv ta ofis upravlinnya proektamy [Modern methods of project portfolio management and project management office]. / per.z anhl. / D.I. Kendall, S.K. Rollinz. M.: PM Soft. 576 s. [in Ukrainian].

2. Kerivnytstvo z osnov ProektnohoMenedzhmentu (1999). [Guide to the basics of Project Management] /Per. z anhl. UAUP. 180 s. [in Ukrainian].

3. Kobylyats'kyy L. (2002). Upravlinnya proektamy: Navch. posibnyk [Project Management: Textbook. manual]. MAUP. 165 s. [in Ukrainian].

4. Kohon K. (2019). Keruvannya proektamy dlya «neofitsiynykh» proekt-menedzheriv [Management for "Informal" Project Managers] / Kori Kohon, S'yuzett Bleykmor, Dzheyms Vud / Per. z anhl. M. Yevseyenko, O. Kozhushko. Kharkiv: Vyd-vo Ranok» :Fabula,. 240 s. [in Ukrainian].

5. Kucherenko V., Markitan O. (2005). Upravlinnyadilovymyproektamy: Navch. Posibnyk [Business Project Management: Textbook. Manual]. TSNL. 460 s. [in Ukrainian].

6. Matviyishyn Y.E. (2007). Planuvannya proektnykh diy: Navch. posibnyk LRIDU NADU [Planning project activities: Textbook. manual LRIDU NADU]. 120 s. [in Ukrainian].

7. Meyko O.V., Kyrylenko V.A., Dyyak V.V., Torichnyy V.O. (2021). Proektne upravlinnya u Derzhavniy prykordonniy sluzhbi Ukrayiny. Navchal'nyy posibnyk. [Project management in the State Border Guard Service of Ukraine. Tutorial. Khmelnytsky] Khmel'nyts'kyy: Vydavnytstvo Manuskrypt. 124 s. [in Ukrainian].

8. Petrenko A.H. (2019) Shchodo vprovadzhennya oboronnoho menedzhmentu ta upravlinnya zminamy v Ministerstvi oborony Ukrayiny [On the implementation of defense management and change management in the Ministry of Defense of Ukraine]. Nauka i oborona - Science and Defense: zb. nauk. prats'. K.: NUOU,. No 2. S. 3 - 8. [in Ukrainian].

9. Tyan R. ta in. (2004) Upravlinnya proektamy: Pidruchnyk [Project Management: Textbook]. TSNL. 320 s. [in Ukrainian].

10. Upravlinnya proektamy: Navch. Posibnyk (2008) [Project Management: Textbook. Manual] / L.O. Zbarazs'ka ta in. TSUL. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru