Особливості викладання літератури рідного краю на уроках української літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

У сучасних умовах трансформації суспільного устрою і розвитку національної системи освіти в Україні підвищуються вимоги до духовного зростання дітей і молоді: формування в них національної свідомості, планетарного світогляду, моральної самостійності та стійкості, соціальної активності. Успішне досягнення означених пріоритетів у формуванні особистісних якостей підростаючих поколінь вимагає творчого вдосконалення існуючих форм, методів, способів і засобів виховного впливу на дитину, починаючи з раннього віку, бо, за справедливим висловом Януша Корчака, «реформи в житті дорослих слід починати в душах дітей» [1].

У цьому зв'язку незаперечне значення має доцільне використання естетико-гуманістичної сутності краєзнавчого матеріалу, в тому числі літератури рідного краю як суттєвого засобу розвитку особистості дитини: її інтелекту, загальнолюдських цінностей, збагачення її знань та уявлень про світ і людину, рідний край, своїх співвітчизників, виховання духовно-естетичних потреб, засвоєння гуманістичних основ міжособистісного спілкування, формування устремлінь до пізнання здобутих народом національних цінностей тощо.

Основним документом, яким керується у своїй роботі вчительство, є навчальна програма, затверджена Міністерством освіти та науки України. Навчальна програма з літератури, як і всі інші програми, укладена на основі вимог „Національної Доктрини розвитку освіти” (2002) та „Державних стандартів базової і повної середньої освіти” (2003).

У плані використання краєзнавчого матеріалу у шкільній практиці (якщо брати до уваги роки незалежної України) підвалини у навчальних програмах були закладені ще у 2001 та 2002 роках. Так у програмі з літератури, розробленій провідними спеціалістами науково-дослідного Інституту педагогіки НАН України Н.Й.Волошиною та О.М.Бандурою, зазначено: „З метою ознайомлення учнів з творчістю письменників, що жили або живуть в області (районі), місті (селі), де розміщена школа, та посилення патріотичного виховання до програм уведена рубрика «Література рідного краю». Скільки буде цих уроків, коли вони проводитимуться, словесник визначає самостійно”. [20; 5]

Інший варіант програми з рідної літератури був підготовлений Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, керівник авторського колективу - М.Г.Жулинський. Слід сказати, що в «Пояснювальній записці» не акцентувалося на особливостях залучення місцевого матеріалу в процесі вивчення української літератури. Але при уточненні навчального навантаження пропонувалося у кожному з 5 по 10 клас включно відводити по 2 години на рік для вивчення літератури рідного краю, в 11 класі - 1 година.

Із 2005 року вчителі української літератури перейшли на нові програми, які передбачали дванадцятирічну освіту.

У «Пояснювальній записці» відзначалося, що «кожен клас старшої школи закінчується уроками «література рідного краю», «новинки сучасного літературного життя», «урок-підсумок», які дають широкий простір для вибору як учителеві, так і учням».

Упорядники навчальних програм з літератури врахували життєву потребу школярів - бажання детально ознайомитися з історією та культурою рідного краю за допомогою художнього слова. У програмах закладені вимоги обов'язкового використання краєзнавчого матеріалу на уроках літератури. Але навчальна програма, затверджена у Києві, не може деталізувати тематику ні уроків літератури рідного краю, ні позакласних заходів літературно-краєзнавчого характеру, адже для кожної області України вони різні. Це завдання покладається на вищі педагогічні заклади, інститути післядипломної освіти конкретного регіону України. Саме методисти цих установ разом із досвідченими вчителями шкіл, знаючи історико-літературні особливості свого краю, спроможні розробити науково-методичні рекомендації щодо використання літературно-краєзнавчого матеріалу в роботі вчителя-словесника.

Уроки літератури рідного краю, доповнюючи основний курс, сприяють досягненню мети шкільного курсу вивчення літератури: підвищення загальної освіченості громадянина України; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Питання про специфіку викладання літератури рідного краю досить широко розглянуто в науковій та методичній літературі. Цій важливій проблемі присвятили праці чимало українських літературознавців та методистів: Є.А. Пасічник, М.Ф. Гетманець, Т.Ф. Посадськова, В.П.Крутивус та ін. І все ж на сьогоднішній день ще неповно розкриті й вивчені особливості методики використання літературно-краєзнавчого матеріалу в роботі вчителя-словесника, в тому числі висвітлення таких питань, як вимоги до навчальної програми, вибір творів, вимоги до уроків літератури рідного краю тощо.

Саме тому проблема вивчення специфіки викладання літератури рідного краю на уроках української літератури є важливою в діяльності вчителя - словесника. Тема даної роботи - розгляд основних навчальних завдань і методичних прийомів викладання літератури рідного краю в роботі з учнями 5-9 класів загальноосвітніх шкіл. Метою дослідження є визначення місця й ролі літератури рідного краю в системі вивчення української літератури, аналіз основних методичних задач, що стоять перед учителем - словесником під час знайомства із краєзнавчим матеріалом на уроці. Робота складається з 3 частин. У вступі визначаються тема, мета, основні проблеми, які будуть досліджуватися.

I розділ присвячений особливостям викладання літератури рідного краю в 5 - 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

У II розділі розглянуто питання про основні етапи вивчення питання дитячої літератури протягом останнього століття.

У III розділі представлено розробку уроку з літератури рідного краю в 5 класі за творчістю харківського поета М.Ф.Побеляна

У висновках наголошується на актуальності розглянутої проблеми й необхідності вивчення методики викладання літератури рідного краю в загальноосвітніх навчальних закладах.

У кінці роботи наводиться список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ В 5 - 9 КЛАСАХ

Шкільна практика засвідчує, що використання літературно-краєзнавчих матеріалів як засобу формування художніх смаків учнів не відповідає потребам часу, що робить суттєвими пошуки шляхів практичної реалізації формуючих можливостей літературного краєзнавства. Тому варто більше уваги приділити методиці літературно-краєзнавчої роботи в школі як засобу формування художніх смаків учнів. Сьогодні словесник не може обмежитись проведенням тільки одних уроків літератури рідного краю, на які програма виділяє 2 години в семестр, що, на нашу думку, зовсім недостатньо. Адже кожен куточок нашої країни має таку багату літературну географію. Тому вчителям-словесникам, окрім виділених спеціальних годин на літературу рідного краю, варто частіше вводити елементи краєзнавства на уроки літератури, застосовувати різні форми, методи і прийоми краєзнавчої роботи в позакласних заходах. Адже вчитель-словесник наділений особливою місією вносити культуру в навколишній світ, виявляти духовні потреби учнів, розвивати їх творчі здібності, художні смаки засобами літератури і мистецтва в цілому. І саме література рідного краю є одним із найефективніших засобів формування літературних уподобань та художніх смаків. Це і найкращий засіб патріотичного виховання, засіб поглиблення знань з літератури і розвитку пізнавальних інтересів учнів. "Людина бачить і уявляє батьківщину крізь призму сприймання найдорожчих для неї місць. Батьківщина починається там, де народився, де пройшли дитячі роки, де живуть близькі, рідні, знайомі" [16; 136]. Тому в процесі національного виховання особливо важливе значення має краєзнавчий матеріал, який поглиблює інтерес до знань, допомагає краще зрозуміти певну історичну епоху, зміцнює любов до свого краю, до України. Різні підходи до тлумачення літературного краєзнавства як дефініції у працях науковців узагальнено на рис. 1.



Слід зазначити той факт, що, хоч і виділені спеціальні години на літературу рідного краю у шкільній програмі, все ж питання теорії і практики шкільного літературного краєзнавства потребує ще досконалого вивчення і, зрозуміло, висвітлення у методичній науці. Тому є потреба науково обґрунтувати доцільність вивчення літератури рідного краю саме як засобу формування художніх смаків учнів, а також допомогти вчителям-словесникам знайти найбільш ефективні шляхи, які зроблять літературне краєзнавство цікавим і корисним. Якими б досконалими не були шкільні програми, вони не можуть охопити всю літературну творчість кожного куточка України. Тому, на нашу думку, необхідно сьогодні проводити літературно-краєзнавчу роботу в школі у трьох напрямках:

а) на окремих уроках літератури рідного краю, які потребують спеціальної підготовки, пов'язаної з пошуком краєзнавчих матеріалів і на які програма виділяє окремі години;

б) на уроках літератури, де учні отримують елементи літературно-краєзнавчих знань у зв'язку з програмовим матеріалом (головне завдання на такому уроці - повідомити дані про письменника, пов'язаного з рідним краєм, чи події з його творів, які відбувалися у рідному краї);
в) в позакласній роботі, застосовуючи різні форми, методи і прийоми проведення позакласних заходів: вивчення літературної географії краю; виготовлення альбомів; зустрічі з людьми, які знали письменників, запис їхніх спогадів; зустрічі з самими письменниками; екскурсії в музеї; походи пам'ятними літературними місцями рідного краю; літературні вечори; записи фольклору тощо.

Саме поєднання цих трьох напрямків, у яких має вестися літературно-краєзнавча робота, є однією з важливих особливостей розвитку шкільного літературного краєзнавства сьогодні і забезпечує створення цілісної системи у заняттях. Цікаві місцеві факти з життя письменників мають важливе значення для учнів, бо стосуються їхнього оточення, тому розвивають пізнавальний інтерес, літературні здібності, а отже сприяють естетичному сприйманню дійсності, краси природи, творів мистецтва і художньої літератури. Чим більше учні знайомляться із змальованими автором життєвими подіями, які стосуються рідних місць, тим краще сприймають художні твори і розвивають свої художні смаки [3].

Висловлюючи свою думку про важливість та необхідність уроків літератури, побудованих на місцевому матеріалі, Р.Мовчан підкреслює: „Вважаю, що ця тема... може дати не лише знання про своїх письменників-земляків, а й учитиме шанобливо ставитися до таланту, радіти чужим успіхам, прищеплюватиме впевненість у собі, віру у власні сили і можливість власних успіхів. А без цього неможливо повноцінно реалізувати себе в житті» [14; 39 - 43].

Відповідно до Державного стандарту вивчення літератури в основній школі уроки літератури рідного краю сприятимуть загальній освіченості учнів 5-9 класів, їхньої естетико-літературної підготовленості, формування суспільно-ціннісних орієнтирів, спроможності вчитися далі. Передбачається засвоєння певного кола усвідомлення літературних знань (змісту творів авторів-земляків та тих письменників, які, побувавши у певному краї, писали про цей регіон; окремих фактів біографії місцевих авторів та відомостей про зв'язки відомих письменників із краєм тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними у процесі читання творів та їхнього аналізу.

У розділі „Державні вимоги до рівня навчальних досягнень учнів” стосовно цих уроків сказано: „Знати письменників-земляків, їхні твори. Розуміти зміст цих творів. Виразно читати і висловлювати власну думку про них. Виховання шановливого ставлення до митців свого краю як до талановитих людей, співців рідної землі” [22; 5].

Курс української літератури в 5-8 класах цілеспрямовано структурований за загальними тематичними блоками, наприклад: „Усна народна творчість”, „Історичне минуле нашого народу”, „Гумористичні твори”, „Про далекі минулі часи”, „Ми - українці” та ряд інших. У зв'язку із цим необхідно підбирати й теми уроків „Література рідного краю”. Порівняймо деякі з таких тем, які розкривають особливості слобожанського краю й можуть бути використані на уроках:

- «Усна народна творчість» - «Слобожанські казки» - 5 клас, «Фольклор Слобожанщини» - 6 клас;

- «Історичне минуле нашого народу» - І. Перепеляк «Козацький монастир» - 9 клас, Г. Квітка - Основ?яненко «Сватання на Гончарівці» - 8 клас;

- «Рідна Україна. Світ природи» - О.Копиленко «Як вони поживають?» - 6 клас, Г.Т.тюнник «Лісова сторожка» - 5 клас;

- «Ми - українці» - Д.Білоус «Диво калинове» - 5 клас, «Чари барвінкові» - 6 клас; М.Побелян «Я і є маленька Україна» - 7 клас;

- «Світ української поезії» - Творчість Х. Алчевської - 9 клас, Н. Супруненко - 9 клас тощо.

Таким чином, розділ „Література рідного краю» є слушним доповненням до тих історико-літературних і жанрових розділів, які пропонує шкільна програма [4].

Кожен зі згаданих етапів основної школи має самостійне значення, водночас обидва вони є ланками одного ланцюга - отримання учнями літературної освіти в школі. Ця обставина зумовила доречність дотримання принципів відповідності віковим особливостям школярів, наступності, які реалізуються у жанрових, тематичних, історико-літературних, а також „авторських” лініях. Так, є персоналії, які з'являються у програмах різних класів. Наприклад, творчість письменника-земляка М.Побеляна у 5 класі може бути представлена збіркою «Дай мені долоньку», а в 9 класі знайомством із ліричною поезією автора. Для проведення уроків „Літератури рідного краю” необхідно добирати передусім ті твори, які, відповідаючи віковим особливостям учнів, виховним завданням літературної освіти, водночас би виконували і такі функції: відображали особливості історії та культури рідного краю, сприяли формуванню вмінь і навичок аналізу та інтерпретації художнього тексту, закладали основи знань із теорії та історії літератури, сприяли всебічному вдосконаленню моральних якостей школярів тощо. Як зазначають чимало методистів та учителів-практиків, уроки літератури рідного краю близькі за своєю типологією і методикою організації до уроків позакласного читання: вони проводяться 2-4 рази на рік, практикується використання читацьких щоденників, залучення нетрадиційних форм подачі та закріплення матеріалу тощо. Водночас, у цих уроків є своя специфіка: вони органічно поєднані з краєзнавством - історією та культурою рідного краю і, таким чином, насичені місцевим матеріалом.

Тому вчитель-словесник має широкі можливості залучення у навчально-виховний процес досягнень регіональної культури та історичної науки, матеріалів краєзнавчих та літературно-краєзнавчих музеїв і кімнат-музеїв, різноманітної додаткової літератури.

Сьогодні постала гостра потреба у залученні школярів до електронних засобів інформації, особливо до Інтернету. Тому вчитель повинен знати адреси сайтів, які дадуть можливість як учителю, так і учням поповнити знання з літератури рідного краю. Для вибору авторів та їхніх творів для уроків «Література рідного краю» необхідно враховувати наступні моменти:

1. Художня майстерність письменника. У навчально-виховний процес слід залучати твори, яким притаманні високі естетичні критерії, жанрово-тематична розмаїтість, ідейність, реальність, народність, типовість зображуваних подій, яскравість образів, чистота літературної мови. Необхідно акцентувати увагу на тих творах, які сприяють зародженню у свідомості і підсвідомості молодої людини якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров'я сучасної людини європейського мислення.

2. Твори, залучені на уроки літератури рідного краю, повинні сприяти вирішенню кількох рівноцінних функцій, серед яких виділяються: пізнавальна, виховна, розвивальна, естетична. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує українського школяра.

3. Посильність творів конкретному віку тих, хто навчається, тобто врахування вікової психології.

4. Тематика творів повинна бути тісно пов'язана з тим краєм, де живуть вихованці.

5. Важливе значення має листування учнів конкретної школи з тим чи іншим письменником-земляком, зустрічі з ним.

6. Наявність у бібліотеці творів письменника.

7. Добре знання вчителем життя та творчості письменника, а, можливо, й особисте знайомство з ним.

Все це разом дасть можливість донести до свідомості дітей та юнацтва особливості рідного краю, відображеного у художньому слові. Можуть змінюватися теми уроків літератури рідного краю, можна (та й треба) урізноманітнювати прийоми роботи з учнями, але незмінними, на наш погляд, повинні залишатися два основні принципи:

1. На уроки треба відбирати твори, які сприятимуть підвищенню освітнього рівня та вихованості учнів, які є творами високохудожніми та ідейно сталими. Малоідейні та низько художні твори не лише підриватимуть престиж літератури в цілому, фальсифікуватимуть її повновартісний імідж, а й деформуватимуть естетичний смак, свідомість і підсвідомість людини.

2. Уроки літератури рідного краю повинен проводити вчитель, глибоко та всебічно обізнаний із місцевою літературою, який любить свій рідний край, з розумінням і повагою відноситься до різноманітних культур, які існують у регіоні. Учитель повинен не тільки виховувати палку та щиру любов до краю, а й паралельно з цим і любов до всієї нашої держави, яка входить у велику європейську родину, й ім'я якій - Україна [4].

Отже, основною вимогою, що постає перед вивченням літератури, є вивчення її в єдності загальнолюдських, національних і місцевих виявів, що дозволяє в окремому бачити вияви загального, а загальне осмислювати з погляду його конкретного значення. Під час вивчення біографії та творчості письменника з рідного краю в учнів формуються почуття національної гідності, патріотизму, любові до землі, на якій народилися і виросли. Допомогти формувати такі почуття може літературне краєзнавство, яке є джерелом національного самоусвідомлення, виразником історичного буття народу, оскільки розкриває риси характеру українців, відображає звичаї, традиції в певному регіоні України, боротьбу за збереження своєї ідентичності.

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

Література рідного краю виконує важливу роль - формує мистецькі та естетичні уподобання майбутнього покоління, прилучає до скарбниці духовної культури, виховує майбутнього громадянина України. Однією з найважливіших умов становлення і творчого розвитку особистості в навчальному закладі є глибокі знання з літератури, гордість за свій слобожанський край, за письменників Харківщини. Сьогодні приємно відзначити, що наше місто знаходиться в епіцентрі мистецького життя країни, тому що наш край дав світові багатьох талановитих письменників, які користуються великим успіхом в усіх, хто цікавиться літературними традиціями рідного краю.

Основними методами навчання та фоpмами організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках з літератури рідного краю є

- оглядова лекція тематичного характеру

- семінар за творчістю письменника

- диспут, конференція

- зустріч із письменником

- екскурсія до бібліотеки

- заочна подорож

- обговорення проблеми за круглим столом та інші.

Залежно від мети, завдань заняття, особливостей та жанру художнього твору, обраного викладачем методу проведення уроку можна використати різноманітні прийоми роботи:

- повідомлення, художня розповідь

- виразне читання та інсценізація

- читання творів і уривків

- підготовка й обговорення відгуків

- дослідницько-пошукова робота в місцевих бібліотеках або музеях

- виписування образних висловлювань і афоризмів

- підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій

- інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими

- складання словничків термінів і понять

- виставка учнівських ілюстрацій до твору

- сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів

- підготовка мультимедійних презентацій тощо [5].

Заняття з літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними: лекція-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум.

Щодо методів, прийомів і форм роботи, використовуваних на уроці вивчення літератури рідного краю в системі особистісно зорієнтованого навчання з учнями 5 - 9 класів, то ними можуть бути :

- бесіда (її різновиди)

- розповідь, екскурсія (зокрема і заочна)

- зустріч із письменниками, їх інтерв'ювання

- виразне читання, інсценізація, театралізація, рольові ігри, конкурси

- підготовка повідомлень, переказ, словесне малювання, “вживання” в образ

- “повільне читання”, постановка запитань (до тексту, героїв, автора, самого себе)

- інтерпретація, передбачення, незакінчене речення

- графічні організатори, ілюстрування

- сенкан

- написання анотацій, відзивів, рецензій, творчих робіт від імені персонажа

- переказ (коментар) уривка (епізоду), що найбільше вразив (здивував)

- підготовка виставок, стінгазет

- підготовка різноманітних альманахів і збірників («Крилаті вислови у творах письменників-земляків», «Мій улюблений вірш поета-земляка») та інші [6].

Комплексно вивчаючи творчість місцевих письменників, корисно використовувати міжпредметні зв'язки, особливо занять літератури і мови, музики, образоторчого мистецтва, історії України. Це сприятиме глибокому засвоєнню знань студентами про особливості мови художніх творів, стилю і манери їх написання, про художньо-пізнавальну та естетичну цінність цих творів, значно підвищить пізнавальний інтерес учнів до творів письменників-земляків. Крім того, діти зможуть випробувати свої творчі здібності через різні творчі письмові роботи - відгуки, рецензії, спроби написати власні вірші, оповідання тощо.

Співпраця учитель (методист) -- митець (художній твір) -- учень (читач) досягне органічної єдності й чародійного синтезу, якщо пам'ятатимемо настанову І. Франка, добираючи матеріал до уроків літератури рідного краю (і не тільки): «Кожен чільний письменник -- чи він слов'янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, -- є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний ґрунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може... мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі» [7].

Тож мета цих уроків -- осягнення глибинної сутності спадщини митців рідного краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування багатовимірного набутку майстрів слова, плекання почуття гордості творчими людьми, славними краянами, поєднуючи емоційно-естетичне з поняттєвим, образне мислення -- з логічним.
Пробудження інтересу до літератури рідного краю, яка передбачає перенесення учня-читача у світ думок і почуттів митця, дасть позитивні наслідки, якщо будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (які вище вже означено), так і методологічні принципи:

- література як художнє відображення духовного життя українського народу і тої спільноти, яка оточує дитину;

- урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;

- дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;

- формування умінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, приймає художні цінності та шліфує культуру почуттів;

- доцільність у наростанні та доборі літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;

- глибоке знання історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактовування в культурно-мистецькому просторі;

- оптимальність і різноманітність навчальних форм роботи, типів уроків із метою посилення зацікавленості до літературно-мистецької спадщини земляків;

- інтегративність і міжтекстуальність як підхід до представлення творів письменників-земляків із опорою на краєзнавчий матеріал;

- наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;

- особистісно зорієнтований підхід у формуванні пакету навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі з чітко контрольованим, діагностованим і коректованим компонентом.

Завдання уроків літератури рідного краю:

- поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;

- розвивати зацікавленість до їхнього творчого доробку та спадщини;

- забезпечувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

- прищеплювати естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором, почуття гордості й поваги до земляків-митців;

- виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їх розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;

- поглиблювати знання з історії рідного краю, про найвидатніших діячів культури та мистецтва;

- прищеплювати любов до книжки, творів мистецтва, які народилися на отчій землі чи з'явилися під впливом певних подій, чи під враженнями від перебування на Слобожанщині;

- розвивати культуру, логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;

- розвивати уміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

- спонукати школярів до самостійного прочитання творів літератури рідного краю, вести довірливий діалог сам на сам, з авторами чи героями, які жили чи перебували в даній місцевості;

- допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, ознайомлюючись з історією України, рідного краю, допомогти повернути історичну пам'ять і виплекати природне почуття національних гордощів;

- переконувати, що жити за народним чи релігійним календарем, канонами українського православ'я чи народною етикою -- найвищі чесноти українця;

- прищеплювати почуття поваги до видатних людей рідного краю, спонукати наслідувати їхній героїчний чи трудовий подвиг;

- виховувати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

- спонукати дітей захоплюватися красою й самобутнім багатством рідної землі, звитяжністю національно-визвольних змагань земляків, їхнім славетним минулим;

- викликати в учнів щире й глибоке прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;

- розвивати уміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання; висловлювати враження від почутого, побаченого;

- виявляти самостійне судження, вчити давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;

- розвивати комунікативно-мовленнєві уміння школярів на уроках літератури рідного краю, послуговуючись творами малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра, з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).

Підготовка до уроків літератури рідного краю передбачає визначення суб'єктів навчально-пізнавального процесу на далеку та близьку перспективу:

- випереджальне ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) впродовж літа, навчального року;

- підготовку пакету навчально-пізнавальних дій, який передбачає систему завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності, й допоможе учневі-читачеві проникнути в таїну художнього тексту;

- конструювання навчально-пізнавального дійства, сценарію, організації змістового наповнення уроку (заняття);

- чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань до твору (творчості), добору епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне та мистецьке оформлення).

Структура та змістове наповнення традиційного заняття з літератури рідного краю передбачає в 5 - 9 класах:

І. Настановчо-мотиваційний етап:

1. Вступна розповідь-огляд, створення ситуації інтересу.

2. Бесіда, створення психологічної установки, умотивування дій.

3. Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап:

1. Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (ігри при потребі).

2. Уведення учнів у світ митця (оповідка про життя автора та його твір -- учитель-учні).

3. Коментарі про твір та його місце в системі творчого доробку автора.

4. Словникова робота.

5. Сприйняття та осмислення художнього змісту твору.

6. Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання до твору, спадщини митця.

7. Проміжна рефлексія розуміння виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап:

1. Представлення продукту праці (підготовленого вдома, заздалегідь, під час уроку).

2. Усвідомлення учнем і вчителем міри збагачення власного досвіду, свого «Я» (творча рефлексія).

3. Узагальнення почутого, встановлення закономірностей у виучуваному творі, матеріалі.

4. Підбиття підсумків, коментар домашнього завдання з курсу літератури рідного краю.

Таким чином, уроки з літератури рідного краю є невід'ємною частиною курсу української літератури: вони наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності.

Отже, вивчати твори письменників-земляків корисно і цікаво, бо вони приваблюють читачів і різноманітністю тематики, і стилем, і художніми манерами, і широким жанровим діапазоном. Твори місцевих аматорів дадуть змогу учням краще й повніше дізнатися про історичне минуле нашого краю, про наших предків, про видатних людей краю,ближче відчути красу рідної природи.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА УРОКУ З ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ

Урок з української літератури у 5 - А класі

Література рідного краю

«Я і є маленька Україна…»

(за творами М. Побеляна)

Мета:

- поглиблення знань про літературу рідного краю;

- знайомство з творами харківського поета М.Побеляна;

- розвиток творчої уяви учнів;

- виховання в них почуття патріотизму, національної самосвідомості, поваги

до свого народу, Батьківщини, рідного слова.

Наочність:

- Оформлення дошки: тема, епіграф, епіграф:

Вчимося бути

На землі людьми…» М.Побелян

- збірки М.Побеляна «Дай мені долоньку», «Сніги на двох», журнали «Дивослово» 1995 р. №10, 11, 1996р. №3, 1997 р. №12, «Джерело педагогічної майстерності» 1997р. №2;

- репродукції картин Рафаеля «Сікстинська мадонна», «Мадонна Конестабіле»;

- дитячі малюнки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент. Активізація знань із теми «Література рідного краю».

II. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель:

Діти, на уроці ми з вами будемо слухати, говорити, думати. А ще будемо… Ні, я не буду продовжувати зараз свою думку. Наприкінці уроку ви самі зможете сказати, чому ще навчилися сьогодні. Тому будьте уважні, бо мова піде на уроці про найдорожче, найсвятіше і житті кожної людини. як ви гадаєте, що є таким для кожного з нас? (Відповіді учнів)

Так, дійсно, це рідний дім, це сім'я, природа, друзі, наша мова, наша Батьківщина. А ще сьогодні мова піде про найчарівніший, найдивовижніший світ - світ дитинства. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою: дитинство - найкраща пора в житті людини? (Відповіді учнів)

А чи найлегша? (Відповіді учнів) Чому?

Справді, дитина повинна багато працювати над собою, багато вчитися, сформувати свої уявлення про оточуючий нас світ, з'ясувати своє місце в ньому. Чи легко це зробити? Що може допомогти їм у цьому? Звичайно ж, книга.

III. Робота над темою уроку

1. Слово вчителя:

Книга - мудрий порадник, учитель, найкращий і найрозумніший помічник у житті. І.Я.Франко говорив:

Книги - морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перла виносить…

Книга супроводжує нас все життя. А ще - слово, дитячий віршик, які запам'ятовуються на все життя.

Мріють крилами з тумани лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимані зорі сургучеві.

Заглядає в шибу казка синіми очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой, біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати!

Припливайте до колиски лебеді, мов мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям…

Діти, це уривок із поезії В.Симоненка «Лебеді материнства», в якому автор пригадує, мабуть, найщасливіші картини із свого дитинства. А чи пам'ятаєте ви колискові, які співали вам мами чи бабусі, коли ви були маленькими? А дитячі віршики? Які саме? (Відповіді дітей)

Як ви гадаєте, чи важко писати вірші для дітей? Чому? А чи подобається вам ось цей вірш?

2. Заочне знайомство із поетом М.Побеляном

Подивись, які слухняні зорі…

Кожна з них вже вічка затуля…

Стишивсь місяць в небі неозорім…

Нам про сон нагадує здаля…

Вітерець присів на гілку спати

Сонної зеленої верби,

Клен листочки зміг заколисати,

Сплять берези, вільхи і дуби…

Тільки ти один не хочеш спати:

Сам не спиш і іншим не даєш…

Буду тобі щічки цілувати

Довго-довго, поки не заснеш…

- А щоб ви могли сказати про автора цього вірша? (Відповіді учнів)

Це - Микола Федорович Побелян, харківський поет. Про себе він писав:

Я з роду ідолянів Побелянів,

Що споконвіку на Десні живуть.

Із роду, м'ятого копитами ординців,

Що вистояв, як сиві спориші,

Вмирав із усіма і поодинці

Та не згубив вкраїнської душі.

- Яка риса характеру поета відчувається в цих рядках? (У поета - душа українця)

Виріс він у сільській родині на Чернігівщині, добре знав свій родовід до шостого коліна. Зараз йому 62 роки, з них - 42 - учитель української мови та літератури в одній із шкіл нашого міста. Був переможцем Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 1995» (Київ), член Фонду імені Я.Мудрого (Київ). Поезії пише змалечку. Друкувався у журналах «Дивослово», газеті «Журавлик», є окремі збірки.

3. Розглядання збірки «Дай мені долоньку» та «Сніги на двох»

Поезія наскрізь проймає вразливе серце автора, його слово виростає з любові до рідного краю. Один із віршів ми зараз прочитаємо він так і зветься «Я і є маленька Україна…» (читання підготовленим учнем).

4. Бесіда з учнями

- Що, по-вашому, означає відчувати себе маленькою Україною?

- А що ж тоді велика Україна?

- Як ви гадаєте, цей вірш - зразок лірики інтимної, пейзажної, філософської чи патріотичної?

Давайте послухаємо ще кілька віршів із збірки М.Побеляна. прослухавши їх у виконанні наших учнів, які підготували для вас вдома виразне читання поезій, скажіть, чи сподобалася вам ця поезія? Який настрій віршів? Які почуття вони викликають? (Питання на дошці)

5. Виразне читання віршів та їх обговорення

«Дві зірочки»

«Вранішня казаночка»

«Вечірня казаночка»

«Зажурився журавель»

«Павучок»

«Ой ходила гусочка…»

(Відповіді учнів)

6. Музична хвилинка

А зараз я пропоную вам перенестися подумки в літо й побувати у… квітнику!

Звучить «Вальс квітів», читається вірш «У квітнику»

- Чи заважає вам, діти, музика слухати й сприймати вірш?

- У цьому вірші багато образів. Який із них вам найбільше запам'ятався?

7. Уявна екскурсія до поетової майстерні

А тепер побуваємо у поетовій майстерні. Як, ви гадаєте, він пише свої вірші? (Відповіді)

Ми знаємо, що вірш неодмінно твориться за допомогою художніх засобів, тобто тропів.

На дошці записані деякі вирази із творів М. Побеляна. прочитайте їх і скажіть, які це засоби художньої виразності?

Зелене королівство

Гривасте сонце

Сиві небеса

Сни дитинно золоті

Літо стеле килимочки

Сонечко золотило стеблинку

Наче песик, сонечко лизне дві зірочки

У тебе вічка, мов кринички

Сонечко,мов бджілка золота

(Відповіді учнів)

А тепер прочитайте уважно поезію «Подивись, які слухняні зорі…»

8. Робота в парах: знайти в ній тропи

(Епітети: слухняні зорі в небі неозорім, сонної верби

Метафори (уособлення): зорі затуляють вічка, вітерець присів на гілку спати, клен листочки зміг заколисати, сплять берези, вільхи і дуби)

- Які картини уявляються вам під час читання цього вірша? (Відповіді)

9. Завдання - дослідження

Діти, ми живемо з вами в час, коли кожна людина повинна боротися за утвердження в житті добра, справедливості, злагоди. Цього прагне і поет. Про це свідчить і епіграф до нашого уроку: «Вчимося бути на землі людьми…»

Утвердити в житті добро, стати кращим допомагають нам поезія, музика, тобто мистецтво. Про це йдеться і у вірші М.Побеляна «Ми є нащадки гнівного Тараса…» (Звучить вірш)

- Як ви гадаєте, чому саме до Тараса Шевченка звертається автор?

- Що утверджує ця поезія?

- Чи схвилював вірш вас і чим саме?

Так, вірш цей написаний про нашу державу, в ньому порушена важлива тема любові до своєї землі й синівської вірності, відданості їй.

IV. Підведення підсумків уроку виставлення оцінок

Таким чином, діти, ми познайомилися сьогодні із творчістю нашого земляка, поета й педагога М.Ф.Побеляна. Про що дізналися ви?

Метод «Мікрофон»

А закінчити наш урок я хочу написаною М.Побеляном «Молитвою - оберегом». Це бабуся поета, вкладаючи його маленького спати, нашіптувала молитву, яка повинна була захистити дитину від всього лихого в житті. Потім бабусина молитва перетворилася у вірш. Я хочу подарувати її кожному з вас. Давайте вірити разом, що доброта, порядність, чесність, працьовитість, працелюбність, любов один до одного і до своєї країни стануть оберегом для кожної людини.

Молитва - оберіг

Бережи тебе Матір Божа

Не від болю, а від біди.

Бережи тебе від пожежі,

Бережи тебе від води…

І від всякого чоловіка,

Що в собі чорне зло несе,

Від любові, що невелика,

Від невір'я - понад усе…

Бережи тебе від лукавства

Й від лукавого, хлопче, теж…

Від утоми життям і рабства,

І від радості, що без меж,

Бережи тебе серед ночі

І на дні голубого дня,

Щоб не втратили зору очі,

Щоб не падав ти під коня…

Бережи тебе Матір Божа

В лісі, в полі і на шляху.

Хай молитва оця поможе

У годину тобі лиху.

Бережи тебе Матір Божа…

V. Домашнє завдання

Написати листа до поета М.Побеляна із враженнями від його віршів

ВИСНОВКИ

Уроки літератури рідного краю -- складова літературної освіти школярів узагалі та частина краєзнавства зокрема.

Літературне краєзнавство -- це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми краю. Сьогодні, як ніколи, саме ця частина курсу літератури може стати тим містком, який поєднає читацьке життя школяра зі світовою літературою, культурою.

Досягнення цілей, які постали перед українською школою: необхідність формування самодостатньої, здатної до саморозвитку і самовдосконалення, критично мислячої особистості - можливе лише за умови розвитку учня як суб'єкта навчальної діяльності, що передбачає формування його здатності до саморегуляції: уміння здійснювати цілевизначення; знаходити способи й умови вирішення поставлених завдань; за потреби вносити зміни у власну діяльність, відрефлексовувати й оцінювати її.

Розглядаючи вивчення літератури рідного краю в системі особистісно зорієнтованого навчання, слід трактувати його як процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії учня й учителя, кінцевою метою чого є розвиток особистості, становлення суб'єктності учня-читача. Предметні знання, читацькі уміння і навички при цьому виступають засобом досягнення мети.

Відтак метою вивчення літератури рідного краю є становлення суб'єктності учня-читача, засвоєння ідейного і художньо-естетичного змісту творів письменників-земляків як засобу екзистенційного розвитку, формування культурно-етнічної ідентичності особистості. Водночас це становлення читацької самосвідомості і читацької діяльності: наявність внутрішньої мотивації до читання; самостійність, здатність застосовувати різноманітні читацькі стратегії залежно від виниклих потреб; усвідомлення власних дій.

Серед векторів виховної спрямованості під час вивчення літератури рідного краю виокремлюємо формування національної (етнічної) самосвідомості з огляду на специфіку курсу. Спираємося при цьому на такі положення психологічної науки: патріотизм, як і будь-яке почуття, “напряму” не формується; основою для формування патріотизму є національна самосвідомість, яка базується, у свою чергу, на відчутті етнічної спорідненості з оточуючими. Саме в національній самосвідомості проявляються обов'язки особистості перед своєю нацією, виконуючи які, вона реалізує потенційні можливості, саме формування національної самосвідомості, відчуття себе частинкою національної спільноти підносить особистість на якісно новий рівень, допомагає їй визначитися у процесах національного відродження, знайти своє місце в реалізації національної ідеї.

Предмет “Література рідного краю” має для цього унікальні можливості. Як ми знаємо, в основі етнічної самоідентифікації особи лежить процес її етнізації, тобто становлення, розвитку та закріплення етнічних рис в особистісних структурах. І хоча процес етнізації охоплює увесь соціальний і природний простір, у якому діє особа (клімат, суспільне життя, особливості господарського укладу), вирішальну роль усе ж відіграє набуття особою етнокультурної компетентності: засвоєння всього змісту культури, розшифровка її смислових значень, що дає можливість особі не тільки декодувати речовий світ, а й сприйняти світ цінностей та комунікативних форм.

Засвоюючи однаковий зміст культури, люди засвоюють один і той же спосіб бачення світу, його систематизації і типізації. Саме завдячуючи цьому з'являється почуття “ми” на противагу “вони”, переконаність у правильності “свого” способу життя. Інтенсивне формування національної самосвідомості починається в середньому шкільному віці (11-15 років), у період активної соціалізації особистості, створення власної моделі взаємодії “я” і “світ”. Виходячи з цього, завданням методичної науки є розробка такої системи вивчення літератури рідного краю, яка забезпечувала б насамперед формування емоційного ставлення школяра до рідного народу, його історії, культури, а згодом долучала до цього систему знань про особливості національної культури, літератури, сприяла виробленню умінь розглядати власне “я” у контексті національної культури. Ця система повинна сприяти виробленню в учнів умінь і навичок бачення української культури й формування збірного образу представника своєї національної спільноти та національного ідеалу як моделі для етнічного самовизначення.

І якщо вже дбаємо про виховання патріотизму, то маємо пам'ятати слова Г. Ващенка, що патріотизм є стихійний (неусвідомлена любов до рідної природи, своїх земляків, рідних звичаїв, традиції, рідної мови) і свідомий, який формується на основі вражень від природи, культури рідного краю і проявляється в усвідомленні приналежності до певної нації, її окремішності її від інших націй і гордості від усвідомлення цієї приналежності [8; 40].

Вивчаючи курс літератури рідного краю, учень спочатку на емоційному рівні сприймає і засвоює факт присутності в описаному письменником краї, а згодом осмислює цей факт, розмірковуючи про себе, навколишній світ і про себе у світі.

Виступаючи системотворчим фактором, ця мета обумовлює відповідну конкретизацію принципів і завдань вивчення літератури рідного краю, логіку змістового наповнення і побудови курсу, роль учня і вчителя як суб'єктів діяльності, вибір тих чи інших методів, прийомів, організаційних форм навчальної, у т.ч. читацької, діяльності.

Таким чином, заняття з літератури рідного краю є невід'ємною частиною курсу української літератури: вони наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, спонукають до самостійної творчої діяльності.

Отже, вивчати твори письменників-земляків корисно і цікаво, бо вони приваблюють читачів і різноманітністю тематики, і стилем, і художніми манерами, і широким жанровим діапазоном. Твори місцевих аматорів дадуть змогу учням краще і повніше дізнатися про історичне минуле нашого краю, про наших предків, про видатних людей краю,ближче відчути красу рідної природи.

Література рідного краю справді має величезні можливості для становлення учня: і як особистості, і як читача. Але чи перетнуться існування письменника і школяра, чи відбудеться їхня зустріч, чи стане вона смисловизначальною, залежить від учителя.

загальноосвітний навчальний літератури пізнавальний

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ващенко Григорій. Виховання любові до Батьківщини (Націоналізм і інтернаціоналізм). - Лондон: Видання КК СУМ в Вел. Британії, 1954. - 40с.

2. Використання матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури в середній школі: Методичні рекомендації / Уклад. Л.Старовойт, П.Водяна, І.Береза, Н.Огренич. - Миколаїв: МДПІ, 1991. - 56 с.

3. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі. - 2002. - № 1. - С. 2-13.

4. Лісова М. Мета уроків з літератури рідного краю -- поєднати образне мислення з логічним / Сільська школа, травень 2001, №20 -- 21. -- С 3.

5. Література рідного краю: Навчально-методичний посібник/ Н. В. Марченко, П. І. Розвозчикта ін. -- Біла Церква, 1997. -- 44 с.

6. Лисенко А.В. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників. - Дис. ... канд..пед.наук. - К., 2002. - 220 с.

7. Мовчан Р. Вивчення української літератури у 5 класі 12-річної школи // Дивослово. - 2005. - №1. - С.39-43.

8. Оліфіренко В.В. Вивчення літератури рідного краю в школі. - Донецьк: Укр. культурол. центр, 1996. - 94 с.

9. Пасічник Є.А. Літературне краєзнавство в школі. - К.: Рад.школа, 1965. 136 с.

10. Побелян М.Ф. Дай мені долоньку. - Харківська друкарня №16. - 1998.

11. Степанишин Б.І. Нові підходи до викладання української літератури // Дивослово. - 1995. - № 1. - С. 44-46.

12. Українська література. 5-12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладі / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський - К.: Ірпінь, 2005.].

13. Українська література. 5-11 класи: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з укр. та рос. мовами навчання / Уклад. Н.Й.Волошина та О.М.Бандура, відповід. за випуск - Н.Шинкарук - К.: Шкільний світ, 2001.

14. Українська література. 5-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський - К.: Генеза, 2002.

15. Українська література. 5-12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладі / Керівник авторського колективу М.Г.Жулинський - К.: Ірпінь, 2005.

Размещено на Allbest.ur

...