Система методичної підготовки вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання
Аналіз принципів професійної підготовки майбутнього вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання. Психолого-педагогічні особливості заочного навчання студентів. Специфіка їх методичної підготовки (зміст) у сучасних умовах.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.08.2014 |
| Размер файла | 44,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
УДК 378.147:51
СИСТЕМА МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ
МАТЕМАТИКИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ЗА ЗАОЧНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ
13.00.04 - Теорія та методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Михайленко Любов Федорівна
Вінниця - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м. Вінниця.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент МАТЯШ Ольга Іванівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри алгебри та методики викладання математики, м.Вінниця.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України, ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу дидактики професійної освіти, м.Київ;
кандидат педагогічних наук, професор ШВЕЦЬ Василь Олександрович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри математики і методики викладання математики, м.Київ.
Провідна установа: Інститут педагогіки АПН України, м.Київ.
Захист відбудеться „25„ січня 2005 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32)
Автореферат розісланий „24” грудня 2004р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Актуальність дослідження. Нині суспільство має потребу в новому поколінні педагогічних кадрів, здатних працювати в нових соціальних, економічних та політичних умовах.
Реформа загальноосвітньої та вищої школи сприяє розробці інноваційних технологій навчання, створенню нових навчальних посібників. Запорукою її реалізації є ефективна підготовка та перепідготовка вчителів, формування в них нового педагогічного мислення, надання ефективної методичної допомоги.
Ознакою сучасного розвитку освіти в Україні є становлення дистанційного навчання, розробка та впровадження комп'ютерних технологій. Усвідомлення позитивних аспектів поєднання трудової та освітньої діяльності за спеціальністю в нових умовах розвитку освіти дозволяє переосмислити місце й роль заочної освіти.
Однак рівень фактичних знань, набутих у процесі заочного навчання, залишається недостатнім для високої компетентності вчителя.
Багаторічна практика заочного навчання підтвердила його ефективність і право на існування. У професійній діяльності випускників-заочників добре помітні оперативність, самостійність, впевненість.
Проблема підвищення ефективності вищої педагогічної заочної освіти висвітлювалась у працях М.В.Гамезо, Т.І.Кобзарєвої, В.М.Кузнєцова, Ю.Г.Круглова, А.Є Мусіна, В.А.Нікітіна, Н.К.Пещенко, Н.Є.Соколової, Г.М.Спіжанкової, В.Л.Титківського, У.М.Халілова та ін. Окремі її аспекти розглядаються в дослідженнях, що стосуються теоретичного обґрунтування професійної підготовки до педагогічної праці (публікації В.А.Адольфа, І.М.Богданової, Л.В.Виноградової, В.М.Володька, О.А.Дубасенюк, М.І.Жалдака, Н.В.Кузьміної, В.М.Монахова, О.Г.Мороза, М.В.Підручної, Г.І.Саранцева, М.І.Сметанського, М.І.Шкіля, А.М. Янченко та ін.); психолого-педагогічних особливостей формування знань та умінь студентів (роботи Б.Г.Ананьєва, А.М.Алексюка, П.Я.Гальперіна, Я.І.Груденова, Ю.М.Кулюткіна, І.Я.Лернера, С.Л. Рубінштейна, М.М.Скаткіна, П.М.Ерднієва та ін.); дистанційного навчання (розробки В.Ю.Бикова, Р.С. Гуревича, І.Жилінкової, К.В.Корсака, Н.В.Морзе, В.В.Олійника, В.В. Сагарди, П.В.Стефаненка, В.Ю. Хаскіна та ін.).
Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених підготовці вчителя, питання ефективної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання в сучасних умовах є актуальними. Адже існує суперечність: з одного боку, суспільний запит на творчого, кваліфікованого вчителя, спроможного якісно втілити в життя ідеї реформи шкільної математичної освіти, а з іншого - реальний стан методичної підготовки майбутніх педагогів, зокрема, у процесі заочного навчання в педагогічному ВНЗ. Сьогодні необхідно переосмислити мету і зміст методичної підготовки, чітко визначити набір та компонування її організаційних форм і засобів з урахуванням напрямів реформування вищої школи.
Актуальність проблеми, її недостатнє теоретичне висвітлення та потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Система методичної підготовки вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за планом науково-дослідної роботи кафедри алгебри та методики викладання математики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в межах теми “Удосконалення методики викладання навчальних дисциплін у педагогічному ВНЗ та середній загальноосвітній школі”.
Тема дисертації затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 24 січня 2001 року (протокол № 5) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 19 червня 2001 року (протокол № 6).
Об'єкт дослідження - професійна підготовка вчителя математики.
Предмет дослідження - система методичної підготовки майбутнього вчителя математики за заочною формою навчання.
Мета дослідження - розробити та теоретично обґрунтувати систему методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у ВНЗ відповідно до завдань розвитку освіти в Україні.
Концептуальна ідея дослідження. У сучасних умовах реформування загальноосвітньої та вищої школи важливого значення набуває підвищення ефективності підготовки вчителів математики. Забезпечення якісної професійної підготовки вчителя математики значною мірою залежить від урахування психолого-педагогічних особливостей підготовки цього вчителя за заочною формою навчання, особливостей контингенту студентів-заочників та вміння студентів заочної форми здобувати самостійно знання. Забезпечення умов ефективності навчання передбачає розробку й теоретичне обґрунтування цілісної системи методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання з урахуванням сучасних технологій навчально-пізнавальної діяльності.
Гіпотеза дослідження: успішній реалізації сучасних вимог суспільства до рівня і якості методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у педагогічному ВНЗ сприяє науково обґрунтована система методичної підготовки, що враховує специфіку роботи студента-заочника та використовує сучасні технології навчально-пізнавальної діяльності.
Відповідно до мети й гіпотези дослідження поставлено такі завдання:
1) проаналізувати стан окресленої проблеми в теорії та практиці роботи навчальних закладів;
2) з'ясувати психолого-педагогічні особливості заочного навчання вчителя математики, обґрунтувати специфіку методичної підготовки та розкрити її мету, зміст у сучасних умовах;
3) теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити розроблену систему методичної підготовки вчителя математики в педагогічному ВНЗ за заочною формою навчання;
4) розробити методичні рекомендації щодо організації навчального процесу та самостійної роботи студентів-заочників, відбору методів, прийомів і засобів формування методичних знань та умінь вчителя математики.
Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, концептуальні положення педагогіки щодо формування і всебічного розвитку особистості; концептуальні положення Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ ст.; нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України. Основою дослідження є системний, комплексний та діяльнісний підходи, за яких формування методичних знань, умінь і навичок студентів заочної форми навчання розглядається як педагогічна система.
Теоретичну основу дослідження становлять положення педагогічної та психологічної науки щодо професійної підготовки педагога (Ю.К.Бабанський, В.П.Безпалько, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, О.А.Дубасенюк, І.А.Зязюн, Н.Є.Мойсеюк, О.Г.Мороз, М.І.Сметанський, Г.С.Тарасенко); психолого-педагогічних особливостей формування знань та умінь (Б.Г.Ананьєв, П.Я.Гальперін, Ю.М. Кулюткін, І.Я. Лернер, П.М.Ерднієв).
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема: а) теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних відомостей (теоретичний аналіз науково-методичної і психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; вивчення програмних документів та інструктивно-методичних матеріалів педагогічних вузів; вивчення та узагальнення досвіду роботи заочних відділень ВНЗ, що готують учителів математики); б) емпіричні: спостереження, бесіда, тестування; анкетування, констатуючий і формуючий педагогічні експерименти; статистична обробка результатів експерименту.
Дисертаційне дослідження проводилося протягом 1999-2004рр. за етапами науково-педагогічного пошуку.
На першому етапі (1999-2000 рр.) вивчено реальний стан та проблеми методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання. Зібрано і проаналізовано навчальні плани і програми з методики викладання математики педагогічних ВНЗ, що готують учителів математики; виявлено і вивчено труднощі підготовки вчителів математики за заочною формою навчання; проведено підготовку до другого етапу експерименту (вибрана необхідна кількість експериментальних і контрольних груп; визначена тривалість другого етапу; розроблені методики для вивчення початкового стану експериментального об'єкта; окреслено ознаки, за якими можна робити висновки про зміни в експериментальному об'єкті через педагогічний вплив). Визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу й завдання, розроблено методику і сплановано загальний зміст дослідження.
На другому етапі (2000-2002рр.) уточнювалася гіпотеза дослідження, відбирались і коректувались засоби організації навчальної діяльності студентів-заочників. Створювались елементи удосконаленої методичної системи, спрямованої на підготовку вчителя математики за заочною формою навчання. Проводилось експериментальне навчання студентів за розробленими дидактичними технологіями. Під час експерименту виявлялись недоліки й аналізувались можливі причини та шляхи їхнього усунення.
На третьому етапі (2002-2004рр.) проаналізовано одержані результати експерименту та визначено рівні методичної підготовки випускників заочної форми навчання. Використовуючи статистичні методи, здійснено обробку результатів експерименту; перевірено сформульовану гіпотезу; оцінено витрати часу, засобів і зусиль як студентів, так і викладачів.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі фізико-математичних факультетів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Короленка. Усього дослідженням протягом 1999-2004 років було охоплено 380 студентів і 18 викладачів.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
- вперше виділено рівні методичної підготовки студентів заочної форми на різних етапах навчання у ВНЗ;
- розроблено, обґрунтовано й експериментально апробовано методику використання комп'ютерних технологій з урахуванням специфіки підготовки вчителя математики за заочною формою навчання;
- удосконалено систему методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у педагогічному ВНЗ;
- дістали подальшого розвитку положення щодо організації самостійної роботи студентів-заочників у процесі формування методичних умінь майбутнього вчителя математики.
Практичне значення одержаних результатів:
- удосконалено зміст курсу методики викладання математики відповідно до державних стандартів освіти;
- розроблено навчально-методичне забезпечення з методики викладання математики для студентів заочної форми навчання;
- розроблено методичні рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності методичної підготовки майбутнього вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання .
Пропоновані матеріали дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ, а також науковцями в галузі методики навчання математики та теорії і методики професійної освіти в процесі навчання студентів, створення нових навчальних посібників.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 04-10/559 від 23 березня 2004р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка (довідка №205-4 від 3 червня 2004р.), Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (довідка № 96/03 від 26 березня 2004р.), Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка № 01-23/1914 від 14 травня 2004р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 05/51 від 29 червня 2004р.).
Особистий внесок автора в розробку теми дослідження полягає у визначенні особливостей формування методичних знань та умінь у студентів-заочників; виявленні та висвітленні специфіки підготовки вчителя математики за заочною формою навчання; теоретично обґрунтованому розподілі матеріалу курсу “Методика викладання математики” на чотири групи знань для структурування змісту методичної підготовки вчителя математики; розробці комп'ютерних технологій навчання методики викладання математики для студентів заочної форми. Так, в електронному лабораторному практикуму з методики викладання математики автором відібрано зміст та розроблено структуру цього лабораторного практикуму; в електронному варіанті посібника „Підготовка виконання, оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт з методики викладання математики” автору належить розробка його структури й частково змісту.
Вірогідність результатів, одержаних у процесі дослідження, забезпечується різноманітністю джерел інформації; використанням основних психолого-педагогічних концепцій навчання; застосуванням теоретичних і емпіричних методів, адекватних цілям і завданням дослідження; результатами якісної та кількісної статистичної обробки результатів дослідно-експериментальної роботи.
Апробація результатів дослідження здійснювалася безпосередньо в процесі педагогічної діяльності автора у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського та під час експерименту в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка. Основні результати доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри алгебри та методики викладання математики та на засіданнях Українського науково-методичного семінару “Актуальні проблеми методики навчання математики” (Київ, 2000-2003), на науково-практичній конференції “Заочна та дистанційна форми навчання: досвід, проблеми, шляхи удосконалення” (Вінниця, 2001), міжнародній науковій конференції “В.М. Остроградський - видатний математик, механік і педагог” (Полтава, 2001), науково-технічній та методичній конференції “Інформаційні технології у виробництві та освіті” (Хмельницький, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003), звітних наукових конференціях ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського (Вінниця, 1999-2004) шляхом публікації результатів дослідження.
Основні результати дослідження висвітлено у 14 публікаціях, з них 9 написано без співавторів, у тому числі: 6 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 статей у збірниках матеріалів конференцій, 3 навчально-методичних посібники та 3 комп'ютерні засоби навчання.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (263 назви, з них 16 - іноземними мовами) та додатків (розміщених на 35 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 236 сторінок, основна частина - 175 сторінок. Робота містить 22 таблиці на 17 сторінках, 16 рисунків на 9 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу й завдання дослідження; розкрито його методологічну та теоретичну основи, методи й етапи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок автора; висвітлено напрями впровадження й апробації результатів експериментальної роботи.
У першому розділі - “Теоретичні основи методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання” - здійснено ретроспективний аналіз становлення системи заочної освіти в Україні та аналіз вітчизняного й закордонного досвіду підготовки вчителів математики за заочною формою навчання. Розглянуто психолого-педагогічні особливості підготовки студентів у процесі заочного навчання та охарактеризовано традиційну педагогічну систему підготовки вчителя математики.
Під час заочної підготовки вчителя математики варто враховувати такі психолого-педагогічні особливості підготовки майбутніх учителів математики за заочною формою навчання:
· студент-заочник одночасно навчається й навчає, тобто він водночас є об`єктом педагогічної взаємодії та активним суб`єктом пізнавальної і творчої діяльності, спрямованої на глибоке засвоєння навчального матеріалу;
· засвоєння теоретичних знань студентами-заочниками відбувається паралельно із узагальненням і систематизацією практичних знань;
· процес навчання для студента заочної форми навчання є додатковою діяльністю щодо основної - трудової;
· студент-заочник, зокрема працюючий вчитель математики, виконує роль вчителя на основі індивідуального (побутового) досвіду. Але, навчаючись у педагогічному ВНЗ, майбутній дипломований фахівець не завжди спостерігає приклади педагогічної взаємодії і тому не має у своєму запасі альтернативних засобів спонукання, переконання тощо;
· у студентів-заочників відсутні навички самостійної роботи з науково-методичною літературою, це є однією із причин їхньої низької успішності. Отже, одне з найважливіших завдань вищої педагогічної школи - навчити майбутніх дипломованих фахівців учитися, стимулювати їхній інтерес до професійної діяльності, спонукати до самоосвіти, самовдосконалення;
· кожний студент заочної форми навчання, який працює за фахом, більшою або меншою мірою усвідомлює, у розв`язуванні яких професійно-педагогічних завдань він відчуває труднощі і яких знань йому бракує для їхнього подолання.
Вважаємо, що врахування цих особливостей в організації навчального процесу (складання навчальних планів, навчальних програм, технології ведення занять, науково-дослідна робота студентів, педагогічні практики) ефективно сприятиме якісній методичній підготовці вчителя математики на заочному відділенні.
Виділено такі відмінності в методичній підготовці студентів денної форми навчання і студентів-заочників:
· студент-заочник, на відміну від студента денної форми навчання, в більшості випадків досить чітко усвідомлює основні напрямки, зміст, специфіку професійної діяльності педагога в умовах дидактичної системи школи, покладені на нього функції і педагогічні завдання;
· студенти стаціонару на лабораторних заняттях з методики математики роблять перші спроби підготовки й проведення уроку, під час педагогічної практики пізнають специфіку вчительської професії, усвідомлюють необхідність теоретичних знань із спеціальних, психолого-педагогічних дисциплін та методики викладання предмета, переконуються в правильності вибору професії. Більшість студентів-заочників уже працює в школі і має певний досвід;
· студенти-заочники, зокрема, які працюють у школі, можуть виконувати курсові роботи не лише реферативного, а й дослідницького характеру, оскільки мають реальну можливість для спостережень та експериментів;
· студент-заочник і студент стаціонару, як свідчать дослідження психологів, перебувають на різних етапах вікової еволюції.
Таким чином, розробляючи систему методичної підготовки вчителя у ВНЗ, усвідомлюємо, що результативність педагогічної системи залежить від того, наскільки взаємоузгоджені між собою її елементи. До найважливіших складових педагогічного процесу відносимо цілі, завдання, зміст, методи, засоби та організаційні форми навчання і виховання. Серед причин низької успішності студентів-заочників фізико-математичних спеціальностей вбачаємо недостатність навчально-методичного забезпечення адаптованого до умов заочної освіти, відсутність диференціації заочного навчання, недооцінку питань організації самостійної роботи і, як наслідок, нерозвиненість у студентів заочної форми навчання навичок самостійної роботи. Впродовж останніх 20 років в Україні майже не приділялось уваги дослідженню питань якісної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання. Сьогодні активізувались дослідження такої тематики в Росії та в колишніх соціалістичних країнах. У розвинутих країнах світу спостерігається стрімкий розвиток дистанційної освіти як окремої форми навчання. Важливою є розробка технологій дистанційного навчання, особливого значення набуває уміння володіти комп'ютером у навчальному процесі (стосується і викладачів, і студентів).
На основі теоретичного узагальнення у першому розділі зроблено висновок, що методична підготовка вчителя математики за заочною формою навчання є актуальною та має істотні відмінності від підготовки студента стаціонару.
У другому розділі - „Методична підготовка вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання” - проаналізовано систему методичної підготовки вчителя математики в сучасних умовах реформування вищої освіти; виділено специфіку методичної підготовки студентів-заочників; визначено мету, зміст, вимоги, методи, прийоми та засоби формування методичних знань та умінь вчителя математики; описано організацію самостійної роботи студентів у процесі формування методичних знань, умінь і навичок.
Ми з'ясували місце методичної підготовки в структурі освіти вчителя математики, розглянули цілі, завдання, зміст, методи, засоби та організаційні форми методичної підготовки вчителя математики. Вважаємо, що серед головних завдань курсу методики викладання математики є усвідомлення випускниками зв'язків одержаних у ВНЗ знань із шкільним курсом математики. Сьогодні мета, завдання і зміст методичної підготовки вчителя математики, згідно з державними стандартами, єдині для студентів заочної та денної форм навчання. Методи, засоби, організаційні форми методичної підготовки майбутнього вчителя математики в процесі заочного навчання здебільшого не є оптимальними, не завжди враховують специфіку заочної форми навчання. Отже, система методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання, що склалась сьогодні, потребує вдосконалення.
Проаналізувавши наявну систему методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання, виділяємо особливості контингенту студентів заочної форми навчання; позитивні та негативні риси заочної форми навчання. З метою вдосконалення методичної підготовки вчителя за заочною формою навчання умовно розділяємо студентів-заочників математичних спеціальностей на 9 підгруп відповідно до віку, освіти, педагогічного досвіду. Відповідно до цих підгруп виділяємо три рівні методичної підготовки на початковому етапі формування методичних знань, умінь і навичок. Також виділяємо чотири рівні методичної підготовки випускників-заочників математичних спеціальностей. Студентів заочної форми навчання математичних спеціальностей можна умовно розділити на три основні групи: студенти, які недавно закінчили школу та не мають іншої освіти, крім шкільної; студенти, які мають педагогічну освіту, тобто закінчили педагогічні училища чи коледжі або педагогічний університет за іншою спеціальністю; студенти, які мають вищу непедагогічну освіту. Кожну таку групу можна умовно розділити на три підгрупи: студенти, які працюють у школі вчителями математики; студенти, які працюють у школі на інших посадах; студенти, які не працюють у школі.
На початковому етапі виділяємо три можливі рівні методичних знань та умінь.
Початковий рівень - є певні уявлення про роботу вчителя (з власного учнівського досвіду); студенти володіють основами педагогічних і психологічних знань (курси педагогіки і психології вивчалися в попередніх семестрах).
Середній рівень - до вмінь початкового рівня додаються ще такі вміння: планувати роботу вчителя математики, зокрема, складати плани-конспекти уроків; студенти читають методичну й педагогічну літературу, знайомі із структурою і змістом шкільних підручників. Такий рівень можна виявити у заочників, які працюють у школі, можливо, навіть вчителями математики, проте нетривалий час (1-2 роки).
Достатній рівень - у студентів сформовані чіткі уявлення про роботу вчителя математики; вони володіють основними педагогічними знаннями, вміннями й навичками, психологічними знаннями і вміннями (під час підготовки до уроків враховують вікові особливості учнів), регулярно читають методичну й педагогічну літературу, знають структуру і зміст шкільних підручників математики. Такий рівень можуть мати студенти заочної форми навчання, які працюють учителями математики більше, ніж три роки, в школі з творчим колективом і мають змогу вивчати передовий досвід.
Для випускників-заочників фізико-математичного факультету виділяємо чотири рівні методичної підготовки.
Початковий рівень - випускник розуміє основні обов'язки вчителя, певним чином орієнтується в питаннях методики викладання математики та елементарної математики; рівень готовності до практичної діяльності в школі проявляється як здатність написати конспект стандартного уроку математики, на його основі провести урок в школі з будь-якої теми програми, за винятком методично складних.
Середній рівень - випускник добре розуміє основні обов'язки вчителя математики, вільно орієнтується в питаннях методики викладання математики та елементарної математики; рівень готовності до практичної діяльності в школі проявляється як здатність написати конспект стандартного уроку математики з врахуванням вікових особливостей учнів та на його основі провести урок в школі із будь-якої теми програми; може зацікавити учнів предметом.
Достатній рівень - випускник добре розуміє особливості навчання математики і має навички роботи вчителя математики; добре засвоїв курс методики викладання математики, знає елементарну математику; рівень готовності до практичної діяльності в школі проявляється як здатність написати конспект уроку з будь-якої теми програми, використовуючи різні методи, форми і засоби навчання з урахуванням вікових особливостей учнів, та на його основі провести урок у школі; усвідомлює необхідність удосконалення професійних навичок.
Високий рівень - випускник добре розуміє роботу вчителя математики і має сформовані навички; ґрунтовно засвоїв курс методики викладання математики, добре знає елементарну математику; рівень готовності до практичної діяльності в школі проявляється як здатність проведення уроку з будь-якої теми програми, використовуючи різні методи, форми й засоби навчання, зокрема інформаційні технології, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів класу; володіє знаннями про інноваційні методики викладання математики та застосовує їх на своїх уроках; дбає про самоосвіту, вдосконалення своїх професійних навичок.
Якщо студент заочної форми навчання, навіть із початковим рівнем методичної підготовки, буде активно працювати на аудиторних заняттях з елементарної математики та методики викладання математики в школі, сумлінно до них готуватись, виконувати всі домашні самостійні завдання, то він може досягти рівня методичної підготовки не нижче, ніж достатній.
Отже, до чинників, що істотно впливають на методичну підготовку вчителя математики за заочною формою навчання, відносимо особливості контингенту студентів-заочників та диференціацію навчання, орієнтовану на виділені нами рівні методичних знань та умінь і підгрупи студентів. Виважене врахування специфіки підготовки вчителя математики за заочною формою навчання в організації навчального процесу підвищує ефективність системи методичної підготовки вчителя математики.
Схарактеризувавши вимоги сучасної школи до вчителя, ми виділили умови розвитку творчої особистості майбутнього вчителя математики в процесі формування методичних умінь за заочною формою навчання. Наше бачення мети, змісту й вимог до методичної підготовки вчителя математики в сучасній школі відображене в розробленій програмі з елементарної математики та методики викладання математики в школі. Програма пройшла різні етапи апробації. Крім уточнення мети та вимог до методичної підготовки вчителя математики, нами здійснено структуризацію змісту підготовки за групами знань, що дозволяє в навчальному процесі краще бачити завдання кожної окремої теми, а тому оптимізувати процес відбору методів, форм і засобів навчання.
Перша група знань залежить від зовнішніх чинників, тому з часом змінюється, вдосконалюється. Друга група знань містить основні теоретичні питання, які є незмінними, інваріантними та не залежать від напрямку розвитку суспільства. Третя група знань стосується технологій навчання математики. Її зміни залежать від розвитку новітніх технологій в освіті та техніці. Четверта група знань містить перелік питань, які вивчаються оглядово та мають відносний вплив на формування методичної підготовки вчителя.
Пропонуючи методи, прийоми, засоби формування методичних знань та вмінь учителя математики, наголошуємо, що кожен з методів має свої переваги та недоліки, тому успішність навчання, зокрема за заочною формою, залежить від правильного вибору й поєднання різноманітних методів, форм, засобів залежно від особливостей змісту, мети, рівня методичних знань та вмінь студентів, рівня розвиненості навичок самостійної роботи. Жоден із засобів не може бути гарним чи поганим, якщо він вирваний із усієї системи засобів; вирішальним моментом є логіка та дія всієї системи, гармонійно організованої (А.С. Макаренко).
Проаналізувавши навчальний процес за заочною формою навчання з точки зору місця, ролі та значення в ньому самостійної роботи в процесі формування методичних знань, умінь і навичок, вважаємо, що самостійна робота є основою всіх форм навчальної діяльності студента. Студент має бути залучений до самостійної роботи на всіх етапах навчального циклу. Ефективна система організації самостійної роботи ґрунтується на використанні як традиційних, так і сучасних технологій навчання, складовими яких є комп'ютеризація навчання, системний поетапний контроль, активізація науково-дослідницької роботи студента, цілеспрямована діяльність викладача для формування в студентів умінь і навичок самостійної роботи.
Розробка і впровадження експериментальної системи методичної підготовки вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання здійснювалася в два етапи.
На першому етапі зібрано й проаналізовано навчальні плани різних педагогічних університетів (Київ, Полтава, Тернопіль, Чернівці, Вінниця, Ярославль). Проводились тестування студентів-заочників щодо рівня їх методичних знань та умінь, анкетування викладачів, що працюють на заочному відділенні. Зроблено висновок, що наявна система методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання не є ефективною.
На другому етапі експериментального дослідження, проведеного на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка відбувалось навчання студентів за розробленими нами дидактичними технологіями. Апробували виділені нами три рівні методичної підготовки та використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі.
За виділеними трьома рівнями методичної підготовки студенти вибраних груп перед застосуванням розроблених нами технологій мали такі рівні методичних знань та умінь (таблиця 1).
Таблиця 1. Рівні методичної підготовки студентів (%)
|
Групи |
Вінницький державний педагогічний університет |
Полтавський державний педагогічний університет |
|||||
|
Початковий рівень |
Середній рівень |
Достатній рівень |
Початковий рівень |
Середній рівень |
Достатній рівень |
||
|
ЕГ |
32,2 |
12,1 |
54,7 |
20,1 |
21,6 |
58,3 |
|
|
КГ |
31,5 |
15,1 |
53,4 |
21,1 |
21,3 |
57,6 |
Для підвищення методичної підготовки випускників ми використали розроблені під час дослідження: 1) програму курсу “Елементарна математика з методикою викладання математики в школі” для студентів заочної форми навчання із спеціальності “Математика”; 2) посібник Михайленко Л.Ф., Матяш О.І. “Підготовка, виконання, оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт з методики викладання математики”; 3)електронний посібник Михайленко Л.Ф., Матяш О.І., Панночка В.В. “Підготовка, виконання, оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт з методики викладання математики”; 4)посібник Матяш О.І., Михайленко Л.Ф. “Методичні рекомендації для студентів фізико-математичного факультету до державного екзамену з методики викладання математики”; 5) електронний лабораторний практикум з методики викладання математики; 6)тестові завдання із загальної методики викладання математики (друкований та електронний варіант) у Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова, Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка, Черкаському національному університеті ім. Б.Хмельницького. Одержані довідки із перерахованих ВНЗ свідчать про позитивний вплив запропонованих матеріалів на підвищення рівнів методичної підготовки випускників математичних спеціальностей педагогічних університетів.
Після застосування в експериментальному дослідженні запропонованої нами системи роботи, зокрема, використання розробленого нами навчально-методичного забезпечення, а також компонування запропонованих у дослідженні методів, прийомів, засобів у підготовці вчителя математики ми провели зріз методичних знань і умінь випускників (таблиця 2).
Таблиця 2. Рівні методичної підготовки випускників (%)
|
Групи |
Вінницький державний педагогічний університет |
Полтавський державний педагогічний університет |
|||||||
|
Початковий рівень |
Середній рівень |
Достатній рівень |
Високий рівень |
Початковий рівень |
Середній рівень |
Достатній рівень |
Високий рівень |
||
|
КГ |
6,3 |
46,8 |
40,6 |
6,3 |
6,1 |
45,4 |
42,4 |
6,1 |
|
|
ЕГ |
- |
24,2 |
60,6 |
15,2 |
- |
23,3 |
60 |
16,7 |
Оскільки в гіпотезі дослідження ми виділили вплив на рівень і якість методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання у педагогічному ВНЗ науково обґрунтованої системи методичної підготовки, що використовує навчально-пізнавальну діяльність, то для перевірки вказаної гіпотези сформульовано нульове твердження Н0 про відсутність впливу запропонованих елементів методичної системи на рівень формування методичної підготовки вчителя математики, а результати, які спостерігали, вважаємо випадковими. Нульову гіпотезу перевіряли за допомогою критерію Пірсона Х2. За статистичними таблицями для рівня значення =0,05 та числа ступеня волі обчислили критичне значення критерію Х2. Х2крит=7,8. Отримане значення критерію Пірсона Х2отр>Х2крит (40,69>7,8) є підставою для відхилення гіпотези Н0 і прийняття альтернативної гіпотези Н1 про вплив елементів запропонованої методичної системи на підвищення рівня методичної підготовки випускників. Отже, можна вважати, що мети дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано, а гіпотезу підтверджено.
заочний професійний педагогічний математика
ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз проблеми засвідчив необхідність сучасного визначення мети й змісту методичної підготовки вчителя математики, набору та компонування методів, організаційних форм і засобів з урахуванням напрямів реформування вищої школи. Розвиток комп'ютерних технологій, дистанційне спілкування із студентами, інформатизація суспільства, потреба в неперервній освіті створюють нові умови для забезпечення ефективної системи підготовки фахівця в педагогічному ВНЗ за заочною формою навчання.
2. Аналіз літератури та власний досвід роботи із студентами-заочниками сприяв виділенню психолого-педагогічних особливостей формування методичних знань та умінь у процесі підготовки вчителя за заочною формою навчання. Зокрема, студент заочної форми навчання водночас є об`єктом педагогічного впливу та активним суб`єктом пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння навчального матеріалу; у процесі заочного навчання відбувається усвідомлення студентами теоретичних знань паралельно із узагальненням і систематизацією практичних знань. Процес навчання для студента-заочника навчання є додатковою діяльністю стосовно трудової; студент-заочник, зокрема працюючий вчитель математики, виконує свою роль учителя на основі власного досвіду. У студентів-заочників відсутні навички самостійної роботи з науково-методичною літературою, що є однією із причин їхньої низької успішності. Одне з найважливіших завдань вищої педагогічної школи - навчити майбутніх дипломованих фахівців учитися, стимулювати інтерес до професійної діяльності, спонукати до самоосвіти, самовдосконалення.
3. Розроблено й теоретично обґрунтовано систему методичної підготовки вчителя математики в педагогічному ВНЗ за заочною формою навчання. Сформульовано мету, структуровано зміст і розкрито вимоги до цього процесу в сучасних умовах. Система підготовки вчителя математики за заочною формою навчання, враховуючи всі особливості, має відрізнятись від відповідної системи для денної форми навчання. Виділено та теоретично обґрунтовано два чинники, які значно впливають на методичну підготовку вчителя математики за заочною формою навчання: особливості контингенту студентів та особлива роль самостійної роботи для заочної форми навчання порівняно із процесом навчання за денною формою.
4. У дослідженні виділено рівні методичної підготовки студентів-заочників та схарактеризовано умови розвитку творчої особистості вчителя математики в процесі набуття методичних умінь за заочною формою навчання. До чинників, які суттєво впливають на методичну підготовку вчителя математики, відносимо диференціацію навчання, орієнтовану на рівні методичної підготовки та виділені підгрупи студентів. Злагодженість усіх компонентів системи методичної підготовки вчителя математики є однією з передумов її ефективності. Добре організовану самостійну роботу студентів вважаємо основним резервом ефективності їхнього навчання у ВНЗ; дистанційне навчання ми розглядаємо як одну з перспективних форм навчальної діяльності студентів, зокрема на заочному відділенні.
5. Запропонована система методичної підготовки вчителя математики у ВНЗ за заочною формою навчання забезпечує успішність навчання і створює сприятливі умови для формування особистості спеціаліста. Проведений протягом 5 років педагогічний експеримент свідчить, що в результаті врахування особливостей заочної форми навчання при плануванні й організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання, розробці навчально-методичного забезпечення, орієнтованого на диференційоване навчання, впровадженні інформаційних технологій, методична підготовка випускників математичних спеціальностей заочної форми навчання значно поліпшилась. Одержані довідки із ВНЗ, залучених до апробації результатів дослідження, свідчать про позитивний вплив запропонованих матеріалів на підвищення рівнів методичної підготовки студентів заочної форми навчання.
Проведене дослідження не вичерпує усіх проблем методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання. До подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі: наукове обґрунтування критеріїв визначення рівнів методичної підготовки випускників; подальше створення методичного забезпечення з урахуванням специфіки заочного навчання; збільшення розробок комп'ютерної підтримки системи методичної підготовки вчителя математики за заочною формою навчання.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць:
1. Михайленко Л.Ф., Матяш О.І. До питання про методичну підготовку вчителя математики на заочному відділенні педвузу // Дидактика математики: проблеми і дослідження. Міжнародний збірник наукових робіт. - Випуск 16. - Донецьк, 2001.-С.47-53.
2. Михайленко Л.Ф. Психолого-педагогічні особливості формування методичних знань та умінь у студентів-заочників // Наукові записки: Зб. наук. праць. Серія: Педагогіка і психологія. - Випуск 5.- Вінниця: ВДПУ, 2001.-С.85-88.
3. Михайленко Л.Ф. Впровадження комп`ютерних технологій навчання в процес методичної підготовки вчителів математики на заочному відділенні педвузу // Збірник наукових праць №21. - Частина ІІ.-Хмельницький, 2002.-С.260-265.
4. Михайленко Л.Ф. До питання створення нових програм з методики навчання математики для студентів заочного відділення // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Збірник наукових праць /Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. - Київ - Вінниця, 2003.- С.369-372.
5. Михайленко Л.Ф. З історії методичної підготовки вчителя математики на заочному відділенні педвузу // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 13.- Житомир, 2003.-С.201-205.
6. Михайленко Л.Ф. Специфіка підготовки вчителя математики за заочною формою навчання //Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 186. Серія: Педагогіка та психологія. - Чернівці, 2003.-С.60-65.
Статті у збірниках матеріалів конференцій:
7. Михайленко Л.Ф. До питання підготовки вчителя математики на заочному відділенні // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті М.В. Остроградського. - Вінниця: ВДПУ, 2001.-С. 170-171.
8. Михайленко Л.Ф. До проблеми методичної підготовки вчителя математики в умовах заочної і дистанційної освіти // Заочна та дистанційна форми навчання: досвід, проблеми, шляхи удосконалення: Тези доповідей науково-практичної конференції. - Вінниця: ПВ МАУП, 2001.-С.41-42.
9. Михайленко Л.Ф. Технології навчально-лабораторного практикуму з методики викладання математики при заочній формі навчання// М.В.Остроградський - видатний математик, механік і педагог: Науково-методичний збірник. - Полтава: ПДПУ, 2001.-С.133-134.
10. Михайленко Л.Ф., Матяш О.І. Про організацію, виконання та оформлення курсових і кваліфікаційних робіт з МВМ // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Збірник наукових праць. Випуск 1. Серія: Фізика і математика. - Вінниця, ВДПУ, 2002.-С.154-156.
11. Михайленко Л.Ф. Характеристика вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи заочних відділень вузів, що готують вчителів математики. // Сучасні проблеми фізики та математики. Збірник наукових праць. Вип.8- Вінниця, ВДПУ, 2003.-С.46-50.
Посібники:
12. Підготовка, виконання, оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт з методики викладання математики /Упорядники-автори: Михайленко Л.Ф., Матяш О.І. - Вінниця, ВДПУ, 2002. - 111с.
13. Матяш О.І., Михайленко Л.Ф. Методичні рекомендації для студентів фізико-математичного факультету до державного екзамену з методики викладання математики. - Вінниця: ВДПУ, 2002. - 43с.
14. Розв'язування задач шкільного курсу алгебри (методичні розробки до практичних занять): навчально-методичний посібник на допомогу студенту-заочнику./Упор. Матяш О.І., МихайленкоЛ.Ф.- Вінниця: ВДПУ, 2001. - 119с.
Комп'ютерні засоби навчання:
1. Михайленко Л.Ф., Матяш О.І., Панночка В.В. Електронний лабораторний практикум з методики викладання математики (12 лабораторних робіт).
2. Електронний посібник “Підготовка, виконання, оформлення курсових, дипломних та магістерських робіт з методики викладання математики” /Упорядники-автори: Михайленко Л.Ф., Матяш О.І. Панночка В.В.
3. Панночка В.В., Матяш О.І., Михайленко Л.Ф. Електронні тести з методики викладання математики (6 тем).
АНОТАЦІЇ
Михайленко Л.Ф. Система методичної підготовки вчителя математики у вищому навчальному закладі за заочною формою навчання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2005.
У роботі виявлено специфіку підготовки вчителя математики за заочною формою навчання; визначено мету, зміст і вимоги до методичної підготовки вчителя математики в умовах реформування загальноосвітньої школи. Здійснено структурування диференційованого змісту методичної підготовки вчителя математики та виділено рівні методичної підготовки студентів заочної форми навчання. Науково обґрунтовано та впроваджено систему методичної підготовки вчителя математики у ВНЗ за заочною формою навчання, яка враховує комп'ютерні технології навчання та організацію самостійної роботи студентів-заочників.
Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес педагогічних ВНЗ, що готують учителів математики за заочною формою навчання, експериментально перевірено ефективність запропонованої методики, сформульовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності методичної підготовки майбутнього вчителя математики.
Ключові слова: система методичної підготовки; заочна форма навчання; самостійна робота; технології навчання.
Михайленко Л.Ф. Система методической подготовки учителя математики в высшем учебном заведении в процессе заочного образования. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук за специальностью 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, Винница, 2005.
Диссертация посвящена теоретико-методическому обоснованию и практической реализации системы методической подготовки учителя математики в процессе заочного образования.
В работе проанализировано состояние данной проблемы в отечественной и зарубежной литературе; рассмотрено психолого-педагогические особенности подготовки учителей в процессе заочного обучения; определены цель, содержание и требования к методической подготовке учителя математики в условиях реформы образования.
Выделена специфика подготовки учителя математики в процессе заочного образования, которая включает контингент студентов-заочников, положительные и отрицательные черты заочного образования.
Выполнено структурирование дифференциального содержания методической подготовки учителя математики и выделены уровни методических знаний и умений студентов заочного образования.
Для проверки эффективности системы методической подготовки учителя математики в высшем учебном заведении в процессе заочного образования, которая учитывает компьютерные технологии обучения и организацию самостоятельной работы студентов-заочников, проведен педагогический эксперимент. Результаты эксперимента подтвердили, что внедрение разработанной методической системы повышает эффективность обучения будущих учителей математики.
Положительные результаты исследования подтверждены математическими и статистическими методами обработки экспериментального материала, а также отзывами педагогических высших учебных заведений о предложенной системе методической подготовки учителя математики в процессе заочного образования.
Основные результаты работы внедрены в учебный процесс высших учебных заведений, которые готовят учителей математики, сформулированы методические рекомендации для преподавателей методики математики, которые обучают студентов-заочников.
Ключевые слова: система методической подготовки; заочное образование, самостоятельная работа; технологии обучения.
Mykhailenko L.F. The system of the university correspondence-course teacher's of mathematics methodical training. - Manuscript.
The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on a specialty 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Vinnytsya State Pedagogical University named after Mikhailo Kotsybynsky, Vinnytsya, 2005.
The work deals with the correspondence-course students' training specificity; the aim, the content and the requirements to the methodical training of teachers of Mathematics under the conditions of a secondary school reformation are expressed here.
The structure of a differential content of methodical teacher's training is realized in this work and all the methodical correspondence-course students' training standards are distinguished here.
With a scientific approach to the system of methodical training correspondence-course teachers of mathematics, including all computer's training technologies and organization of the correspondence-course students' independent work is established in this work.
Key words: system of methodical training; correspondence-course training; work on student' own; training technology.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль учителя у навчальному процесі. Система підготовки й підвищення кваліфікації вчителів трудового навчання. Види навчально-методичної літератури для спеціалістів трудової підготовки. Зміст роботи вчителя у процесі планування та підготовки до занять.
реферат [17,6 K], добавлен 14.10.2010Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014Проектування програми професійної підготовки за спеціальністю "Апаратник широкого профілю". Трудові процеси, які виконує фахівець. Розробка змісту професійної підготовки спеціаліста. Вибір системи виробничого навчання. Аналіз базових умов навчання.
дипломная работа [93,0 K], добавлен 18.02.2011Сутність і структура самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтованого навчання, її форми, види, типи. Педагогічні аспекти розробки методики організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Педагогіка" у вищому навчальному закладі.
курсовая работа [86,9 K], добавлен 09.11.2010Підготовка руки старших дошкільників до письма в дошкільному навчальному закладі на засадах особистісно-орієнтованого навчання буде ефективною за умов виявлення труднощів та індивідуалізації навчання під час підготовки руки старшого дошкільника до письма.
дипломная работа [318,7 K], добавлен 06.12.2008Сутність і специфіка, становлення та розвиток системи професійної підготовки інженерів-педагогів під час навчання у вищому учбовому закладі. Форми і методи організації навчального процесу. Цілі, пов'язані з формуванням європейської зони вищої освіти.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 11.03.2012Методи та форми організації навчання у вищій школі. Сучасні вимоги до підготовки майбутніх екологів. Контроль навчальних досягнень студентів в умовах вищого закладу освіти. Методика проведення лекційних, практичних занять у вищому навчальному закладі.
дипломная работа [230,3 K], добавлен 02.08.2015Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, контроль та самоконтроль за її ефективністю. Перелік та коротка характеристика основних практичних методів навчання. Ключові елементи сучасного інтерактивного навчання, його особливості.
презентация [111,1 K], добавлен 25.10.2013Необхідність удосконалення професійної підготовки кваліфікованих робітників, що обумовлена модернізацією технологічних систем. Характеристика груп трудових процесів. Зміст методів, засобів та форм навчання при вивченні операції "покриття блоків".
курсовая работа [255,1 K], добавлен 23.01.2013Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.
автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009Проблема підготовки вчителя трудового навчання у вищій школі та пошук шляхів її оптимізації, розгляд технологій навчання та аналіз змісту підготовки. Розвиток навчання як важлива умова інтенсифікації дидактичного процесу та пошук уніфікованої моделі.
дипломная работа [76,1 K], добавлен 12.10.2010Особливості заочної форми навчання у вищих закладах освіти України та вимоги до неї. Якість підготовки фахівців за заочною формою. Підготовка спеціалістів з вищою освітою для органів внутрішніх справ. Складові учбового процесу при дистанційному навчанні.
доклад [18,2 K], добавлен 27.09.2010Роль самостійної роботи студентів у процесі навчання, її види і рівні. Вибір оптимальних форм та розробка завдань для самостійних робіт при вивченні дисципліни "Методика професійного навчання". Організація самостійної роботи у вищому навчальному закладі.
дипломная работа [369,7 K], добавлен 23.08.2011Компоненти методичної компетентності вчителя. Її формування у майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики у ВНЗ в умовах кредитно-модельного навчання. Розробка та апробування змістового модуля з теми "Формування лексичних навичок".
дипломная работа [131,4 K], добавлен 16.05.2012Системний підхід до організації методичної роботи в вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації. Її принципи, завдання, складові, методологічні та організаційні основи. Шляхи розвитку педагогічної майстерності в умовах навчального закладу.
статья [23,8 K], добавлен 14.08.2017Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі. Загальна та професійна культура викладача. Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу. Оволодіння педагогічною технікою. Поняття самовиховання та самоаналізу, самовиховання викладача.
реферат [28,8 K], добавлен 21.01.2011Етапи, зміст та особливості технологічного підходу в освіті. Організаційно-педагогічні умови формування компетентності майбутнього педагога корекційного навчання. Суть рівня обізнаності вчителя педагогічним технологіям на етапі магістерської підготовки.
статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017Значення підвищення освітнього рівня висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей в Україні. Організація науково-дослідницької діяльності студентів як одного з основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів, її актуальність і доцільність.
контрольная работа [67,9 K], добавлен 20.11.2009
