Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови

Размещено на http://allbest.ru

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови

Тишакова Людмила Тимофіївна

Луганськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Краматорському економіко-гуманітарному інституті, Міністерство освіти і науки України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: дійсний член АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

ЄВТУХ МИКОЛА БОРИСОВИЧ,

Академія педагогічних наук України,

академік-секретар Відділення педагогіки і

психології вищої школи АПН України.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор педагогічних наук, професор

СУЩЕНКО ТЕТЯНА ІВАНІВНА,

Запорізький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти,

завідувач кафедри педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент

ФЕДІЧЕВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА,

Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри практики мовлення.

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Полтавський державний педагогічний

університет ім. В.Г.Короленка,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра педагогіки.

Захист дисертації відбудеться „4„ березня 2005 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м.Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий „28„ січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

компетентність вчитель технологічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Функціонування системи освіти в Україні визначається змістом, технологіями, нормативами та методами керування. Її розвиток залежить від науково-методичної значущості й обсягу освітніх інновацій, а також від ступеня їхнього поширення, що визначають прогресивні зміни в даній системі. Накопичений у нашій країні технологічний досвід із відновлення й удосконалення педагогічних систем, процесів і методів, а також відкриття й успішне функціонування освітніх навчальних закладів нового типу становлять один із головних напрямків виходу системи освіти на якісно новий рівень розвитку і створюють сприятливі умови для формування конструктивно-технологічних умінь та навичок студентів вищих навчальних закладів.

Із затвердженням цільової комплексної програми „Учитель” Головним управлінням вищої освіти разом з іншими підрозділами Міністерства освіти і науки України, Інститутом змісту і методів навчання, вищими навчальними закладами, органами управління освітою та науковими установами Академії педагогічних наук України була проведена робота щодо оптимізації мережі вищих навчальних закладів, обсягів підготовки педагогічних працівників, удосконалення структури спеціальностей, визначення нового змісту і вироблення механізму реалізації ступеневої освіти.

Система шкільного і вузівського навчання в багатьох країнах, у тому числі й в Україні, зазнає значних змін. Вони очевидні, реакція на них з боку діячів педагогічної науки не однозначна. До таких змін можна віднести запровадження єдиного державного іспиту і нових освітніх форм навчання у школі: навчання на дому, розширення системи багаторівневої підготовки у ВНЗ, пов'язаної з підписанням Болонської Декларації.

Учитель у сучасній системі освіти все частіше опиняється в ролі дослідника нових можливостей, які відкриваються перед ним. Ця роль потребує розвитку навичок рефлексії та здатності перебудови своєї діяльності на її основі. Наявність і професійно-педагогічної, і технологічної компетентності є необхідними умовами в підготовці вчителя іноземної мови, що передбачають спроможність до адекватних дій у змінюваній ситуації на основі неперервного самопізнання й саморозвитку особистості.

Професійна підготовка майбутнього фахівця в руслі цих тенденцій повинна охоплювати процес оволодіння ним інноваційними технологіями навчання та виховання, прийомами планування та управління педагогічною діяльністю, спеціальними знаннями, вміннями, навичками для повноцінного включення його у професійно-вольові стосунки, знаннями прийомів творчої адаптації до змісту та структури професійної діяльності, а також розвиток особистості кожного студента, підвищення індивідуального потенціалу та креативних можливостей майбутнього спеціаліста-філолога.

Проблема механізму розвитку особистості знайшла своє обґрунтування у працях класиків педагогічної науки (Л.Виготський, Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, А.Петровський); „педагогіці особистості” присвятили свої роботи І.Бех, І.Бім, Н.Кичук, М.Кларін, Є.Полат, В.Рибалка, О.Савченко, В.Сєріков, А.Сологуб та інші.

Сучасний розвиток педагогічної освіти характеризується появою досліджень, в яких висвітлюються різноманітні аспекти удосконалення професійної підготовки студентів, компоненти фахової компетентності, розкриваються основні функції майбутнього спеціаліста, процес його адаптації до реальної професійної діяльності. Це праці Є.Барбіної, О.Березнюка, А.Вербицького, П.Гусака, М.Євтуха, А.Капської, М.Мазо, Н.Манько, А.Маркової, Н.Кузьміної, О.Мороза, В.Сластьоніна, Г.Троцко.

Сьогодні вища школа, що будується на традиційному навчанні, не задовольняє потреби творчої особистості, а реальна професійна діяльність ставить високі вимоги до випускників вищих навчальних закладів - учителів іноземної мови. На рівень професійної підготовки майбутніх спеціалістів даного фаху негативно впливає недостатня розробленість психолого-педагогічних, методичних і технологічних аспектів.

Ефективність функціонування освітніх систем, розробка і впровадження технологізованих форм і засобів навчання, показники особистісних досягнень тих, кого навчають, - усе це залежить від добре відпрацьованих технологій та предметних методик. Випускники педагогічних інститутів та університетів, починаючи свою професійну діяльність у дошкільному закладі або початковій школі, відчувають серйозні труднощі в організації специфічного навчального процесу: ігрового - в дитячому садку та дієво-продуктивного - в початковій і середній школах. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки виявляється необхідною технологізація інноваційної діяльності та проектування базових елементів освіти, оновлення її змісту, посилення професійно-особистісних якостей. Саме тут і виявляється технологічна непідготовленість, дискомфорт вчителя.

Актуальність та доцільність дослідження зумовлена необхідністю подолання суперечностей між соціальним замовленням вищій школі на підготовку спеціаліста іноземної мови для здійснення педагогічної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти і реальним рівнем його готовності до професійної діяльності в різних типах навчальних закладів країни; усвідомленням викладачами вищих навчальних закладів потреби у створенні необхідних психолого-педагогічних умов для формування технологічної компетентності майбутніх вчителів і відсутність у вищій школі відповідних навчальних спецкурсів та методик її формування.

Необхідність розроблення теорії та удосконалення професійної підготовки, обґрунтування психолого-педагогічних умов реалізації особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього фахівця іноземної мови, визначає актуальність дослідження. Це зумовило вибір нами теми дисертаційної роботи „Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту (розділ „Психолого-педагогічні умови формування інноваційної культури майбутніх учителів”) (протокол № 1-3 Вченої ради КЕГІ від 17 вересня 2002 р.). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 23.12.2003 р.).

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови для здійснення професійної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти (в дошкільному закладі, початковій школі, гімназії, ліцеї, загальноосвітній середній школі) та психолого-педагогічні умови її реалізації.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

Гіпотеза дослідження - рівень сформованості технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови буде ефективним за таких умов: переходу від інформаційно-пояснювального підходу в навчанні до діяльнісно-розвиваючого; цілеспрямованого засвоєння та використання педагогічних засад формування технологічної компетентності, методів створення технологізованого педагогічного середовища, що спрямовані на активізацію колективної творчої активності; формування в студентів системи знань, креативно-технологічних навичок і здібностей інструменталізованої діяльності з метою використання професійних умінь на різних етапах системи неперервної освіти.

Завдання дослідження:

На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури з'ясувати концептуальні, модельно-понятійні та інструментально-методичні засади формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

Розробити й апробувати особистісно орієнтовану модель технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови для системи неперервної освіти.

Визначити критерії, показники та рівні сформованості технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

Визначити психолого-педагогічні умови цілеспрямованого системного розвитку технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

Розробити методичні рекомендації щодо впровадження особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови в практику ВНЗ.

Теоретико-методологічні основи дослідження становлять положення філософії гуманізму; принципи системного підходу до соціальних та педагогічних явищ (Р.Акофф, Л.Берталанфі, В.Беспалько, Б.Гершунський, Н.Кузьміна, М.Скаткін); компетентнісний, особистісно орієнтований, особистісно-діяльнісний та індивідуально-творчий підходи до підготовки майбутнього вчителя іноземної мови як суб'єкта навчально-виховної роботи (Л.Байдурова, І.Бім, Н.Бориско, Т.Дмитренко, С.Негневицька, С.Ніколаєва, Є.Пассов, Є.Полат, Л.Румянцева, П.Сердюков, В.Сєріков, І.Якиманська); технологічні аспекти підготовки вчителя (А.Алексюк, В.Беспалько, П.Гальперін, П.Гусак, М.Кларін, О.Мороз, І.Смолюк, А.Юцявічене); теоретичні моделі неперервної освіти (Є.Барбіна, Б.Гершунський, І.Зязюн, О.Мерк, Н.Ничкало, В.Онушкін, С.Сисоєва).

При проведенні дослідження використовувалися такі методи: теоретичні - системний і теоретичний аналіз психолого-педагогічної, філософської, лінгвістичної літератури з проблеми дослідження, теоретичне моделювання з метою розробки особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови; контент-аналіз текстів підручників, навчально-методичних комплексів; порівняльний аналіз програм підготовки спеціаліста іноземних мов для визначення теоретико-методологічних основ дослідження; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування з метою вивчення стану готовності студентів іноземної мови до професійно-педагогічної діяльності та формування технологічної компетентності в її структурі; педагогічний (констатуючий, формуючий, контрольний) експеримент із метою підтвердження гіпотези дослідження; статистичні - кількісний і якісний аналіз результатів експерименту для визначення валідності та вірогідності отриманих результатів, порівняння даних експерименту з початковими даними.

Базою дослідження виступили Краматорський економіко- гуманітарний інститут, Слов'янський державний педагогічний університет, базові загальноосвітні школи міст Краматорська, Дружківки, Костянтинівки Донецької області. Експериментом було охоплено 272 особи (студенти, вчителі шкіл, викладачі ВНЗ).

Наукова новизна і теоретична значущість одержаних результатів дослідження полягають у вперше розробленій особистісно орієнтованій моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови; удосконаленні підходів до визначення психолого-педагогічних умов та закономірностей формування технологічної компетентності майбутнього фахівця іноземної мови; подальшому розвитку теоретичних засад відбору змісту підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, що детерміновані взаємодією особистісного, когнітивно-творчого та лінгво-дидактичного компонентів.

Практична значущість дослідження визначається тим, що на основі отриманих результатів впроваджено програму спецкурсу для студентів-філологів „Сучасні технології навчання іноземної мови”, методичні рекомендації для студентів гуманітарного факультету із сучасних технологій навчання іноземної мови. Зібраний матеріал і висновки можна використати у підготовці фахівців іноземної мови у вищих педагогічних закладах України з метою вдосконалення професіограм, змісту і методики формування технологічної компетентності в контексті професійної підготовки вчителя; в системі післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено: у навчально-виховному процесі Краматорського економіко-гуманітарного інституту (Довідка № 35 від 17.12.03), Слов'янського державного педагогічного університету (Довідка № 74 від 8.01.04), Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (Довідка № 29 від 15.01.04), Київського національного лінгвістичного університету (Довідка № 68 від 5.02.04); під час проведення спецсемінарів за темою дослідження для вчителів шкіл міста Краматорська та читання лекцій на курсах підвищення кваліфікації для вчителів іноземної мови, організованих управлінням освіти міста Краматорська, а також під час проходження студентами мовної педагогічної практики у загальноосвітніх школах №№ 3, 8, 9, 22, 25, 35 міста Краматорська, Краматорській економіко-гуманітарній гімназії, школі юних менеджерів „Біла пагода” (Довідка № 223 від 06.02.04).

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї дисертації викладалися автором на засіданнях кафедр педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту, Київського національного лінгвістичного університету, на Міжнародних науково-практичних конференціях „Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі” (Слов'янськ, 1999), „Розвиток інтелектуально-творчого і духовного потенціалу особистості в процесі її становлення” (Краматорськ, 2000), „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2002), „Україна - Китай: стратегія співробітництва” (Краматорськ, 2004), на семінарі-презентації проекту нової типової програми з англійської мови для інститутів й університетів під егідою Міністерства освіти та науки України та Британської Ради (Київ, 2002).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у 10 публікаціях, з них - 8 у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (307 найменувань, з них 30 - іноземною мовою) та 15 додатків на 43 сторінках. У роботі вміщено 8 таблиць, 4 рисунки. Повний обсяг дисертації 264 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначається об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, основні завдання, теоретико-методологічна основа наукового дослідження, показано його наукову новизну і практичне значення, визначено рівень реалізації та впровадження наукових розробок, наведено дані про апробацію результатів роботи.

У першому розділі „Теоретичні засади формування технологічної компетентності вчителя іноземної мови” проаналізовано тенденції та стратегії конструктивно-технологічної діяльності вчителя у зарубіжній та вітчизняній педагогічній науці, соціально-педагогічні вимоги до підготовки вчителя іноземної мови для системи неперервної освіти, критерії професійної компетентності випускника ВНЗ; розкрито сутність понять „професійна компетентність”, „педагогічна компетентність”, „технологічна компетентність”; представлено еволюцію педагогічних технологій у системі реалізації, проектування навчально-виховного процесу, створено особистісно орієнтовану модель технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови.

На етапі технологізації освіти виявлена актуальна потреба в управлінських та методичних засадах цілеспрямованого розвитку педагогічних якостей суб'єкта технологізованої діяльності з позицій системного, гуманістичного, особистісно-діяльнісного та технологічного підходів. Стратегічне бачення навчального процесу та розгляд професійної діяльності вчителя як стратегії обумовлюється тривалим і постійним характером змін в освітніх системах в усьому світі при відносній стабільності цілей навчання. У своїй практичній діяльності вчителю необхідно вибрати не стільки варіанти, скільки пріоритети, найбільш придатні комбінації та послідовності дій. Успішна діяльність майбутнього фахівця визначається рівнем розвитку педагогічних умінь: проектувальні (відбір матеріалу), конструктивні (перетворення матеріалу), комунікативні (викликати інтерес до навчальної діяльності), організаторські, гностичні (аналіз успіхів та труднощів навчальної діяльності студентів).

Відомо, що стан розвитку педагогічних систем кожної епохи визначається рівнем розвитку засобів, технологій і методик навчання, що знаходить висвітлення у відповідному понятійно-термінологічному апараті.

Наведений у розділі аналіз наукових джерел дозволяє встановити, що існують різні підходи до трактування понять „компетентність”, „технологічна компетентність”. Найбільш повно відбиває сутність цього поняття визначення Н.Манько: „Технологічна компетентність - це система креативно-технологічних знань, здібностей і стереотипів інструменталізованої діяльності з перетворення об'єктів (разом із суб'єктом і процесами) педагогічної дійсності”. З урахуванням специфіки теми дисертаційного дослідження, до поняття технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови вводимо особистісно-орієнтовані характеристики: самозміна, самоперетворення, самоосвіта, саморегуляція особистості педагога.

Серед найбільш суттєвих ознак, якими характеризується сучасний розвиток неперервної освіти, можна назвати поглиблення диференціації освітніх потреб людини на різних етапах її життєвого шляху; зростаючу варіативність освітньо-виховних систем, що відображають регіональні та національні особливості навчальних закладів; зростання ролі загальнолюдських ціннісних факторів та критеріїв оцінки результативності навчально-виховної діяльності; усвідомлення того, що успіх перетворень у галузі освіти вирішальною мірою залежить від самого вчителя, його професійної майстерності та моральних якостей.

На основі виділених компонентів дидактичної та технологічної діяльності вчителя у структурі професійної діяльності була обґрунтована особистісно орієнтована модель технологічної компетентності майбутнього фахівця іноземної мови, що складається з таких компонентів: мети, завдання, організації процесу навчання, професійної компетентності, технологічної компетентності у структурі професійної, що містить у собі знання, технологічні вміння та навички, розвиток креативно-технологічних здібностей, технологізовану рефлексію, професійні якості особистості.

Вироблення й освоєння сучасних педагогічних технологій вимагає дотримання певних умов, звернених до професіоналізму майбутнього педагога, до його діяльності: установка на інноваційну технологію, аналіз наявних технологічних ресурсів, уміння проектувати (планувати) діяльність, розподіл цілей, організація й аналіз діяльності, уміння освоювати свій досвід через рефлексію, здатність до самовираження, уміння перебудовувати застарілі технології. Темпи технологічного удосконалення вчителя залежать від розвитку індивідуальних особливостей і креативно-технологічного мислення, базової підготовки, а також організації навчально-виховної роботи, пріоритетів навчального закладу.

У другому розділі „Експериментальне дослідження психолого-педагогічних умов формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови” обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови; розкрито логіку і зміст методики експериментального навчання, подано результати констатуючого, формуючого та контрольного етапів експерименту.

Аналіз проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що на етапі технологізації освіти виникла потреба в цілеспрямованому, системному формуванні технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови для здійснення професійної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти. Результати дослідно-експериментальної роботи довели переваги технологізованої діяльності майбутнього вчителя іноземної мови на основі сформованої технологічної компетентності, яка дозволяє працювати з високим рівнем складності, професійно удосконалюватися, розробляючи авторські експериментальні заняття, програми, навчальні посібники з дисципліни.

Дослідження теоретичних і практичних аспектів виявили науковий напрямок формування технологічної компетентності за відповідних організаційно-педагогічних умов. Процес створення технологізованого педагогічного середовища, необхідних педагогічних умов розвитку, самовдосконалення особистості вчителя, формування особистісно орієнтованої технологічної компетентності призводить до високих і стабільних результатів. Технологізоване педагогічне середовище - це професійно-орієнтовані форми навчання (практичні заняття, лабораторні роботи, семінари, індивідуальні бесіди, консультації тощо), що створюють необхідні умови для реалізації студентом системи науково-практичних і технолого-педагогічних знань, технологічних умінь та навичок, креативно-технологічного мислення, рефлексії.

Метою констатуючого експерименту було виявлення початкового рівня сформованості технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, комплексної професійної (психолого-педагогічної і технологічної) готовності студента до проектної діяльності.

До критеріїв та показників, за якими виявлявся рівень технологічної компетентності студентів у процесі навчальної діяльності, було віднесено: знання перспектив розвитку педагогічних технологій у системі підготовки майбутнього фахівця іноземної мови, інноваційних технологій у навчанні іноземної мови; технологічні вміння та навички (конструювати та моделювати урок іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти, ставити мету, відбирати зміст, організовувати особисту працю, створювати власні технології навчання); розвиток креативно-технологічних здібностей (сприйняття, мислення, запам'ятовування, відтворення тощо); технологізована рефлексія, що передбачає аналіз та оцінку студентами своєї професійної діяльності на основі базових моделей організації процесу навчання, нових методик та технологій навчання.

На основі цих критеріїв та показників під час експерименту було визначено п'ять рівнів технологічних умінь студентів: високий, достатній, середній, низький, не сформований. Діагностика показала, що непідготовленість майбутнього вчителя іноземної мови до проектування власних концепцій, програм, навчально-виховних розробок перешкоджає впровадженню локальних освітніх інновацій. Даний факт можна пояснити тим, що у ВНЗ студенти не набувають відповідних знань, умінь і навичок конструктивно-технологічної діяльності.

Аналіз експериментальної роботи показав, що уявлення студентів про педагогічну діяльність в основному носять інформаційно-повідомлюючий характер і обмежуються сценарно-операційним компонентом. Найбільша частина студентів (70 %) орієнтована на репродуктивну діяльність учнів з низькою ефективністю зворотного зв'язку. За результатами констатуючого експерименту було зроблено висновок про те, що причиною низького рівня сформованості технологічної компетентності майбутніх вчителів іноземної мови є недостатня комплексна технолого-педагогічна готовність студентів та вчителів до здійснення професійно-педагогічної діяльності. До недоліків, що призводять до організаційних та технологічних проблем в організації педагогічної праці, відносять: використання застарілих методів і засобів навчання; особистісна непідготовленість учителя до реалізації інноваційних технологій; недостатній рівень організації фахової діяльності; нерозвиненість структури педагогічних технологій.

Мета формуючого експерименту полягала в перевірці ефективності особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. Було здійснено апробацію розроблених дидактичних засобів і узагальнено отримані теоретичні й експериментальні матеріали.

Основний напрямок роботи полягає у вивченні й освоєнні організаційно-управлінських механізмів навчально-пізнавального процесу. Головне значення надається інтелектуальній переробці інформації і рефлексивній діяльності як психофізіологічних основ самовдосконалення і самореалізації особистості вчителя. Для студента провідним стає спосіб моделювання та конструювання уроку іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти, використання таких засобів, що відкривають можливості роботи за проблемно-пошуковим режимом. Так, викладачами і студентами розроблялися еталонні моделі у процесі спільного конструювання блоків навчальних тем для різних етапів системи неперервної освіти.

Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у структурі професійної діяльності протягом експерименту проводилося через включення студентів в експериментально-практичну діяльність щодо формування технологічних умінь та навичок, а також через доцільне використання різноманітних форм діяльності студентів у процесі вивчення спецкурсу „Сучасні технології навчання іноземної мови”. Крім сконструйованої моделі навчальних знань, експертами (викладачами іноземної мови інституту та керівниками педпрактики у школах) оцінювалися методика і техніка проведення експериментального уроку на інструментальній основі. Аналіз створених моделей навчальних тем і переглянутих уроків на другому етапі експерименту показав, що більшість студентів експериментальної групи опанувало способи моделювання і технологізованого керування спільною діяльністю.

Основою змісту підготовки вчителя за нашою системою є оволодіння досвідом професійної діяльності: навчально-професійна діяльність студентів виступає в якості інтегруючого фактора всієї системи підготовки. Логіка навчального процесу будується за схемою - від практики, суб'єктивного досвіду до теоретичних узагальнень, а не за схемою - від теорії до практики, як склалося традиційно. Конкретним результатом експериментальної роботи стали відкриті уроки студентів-стажистів під час проходження практики з методики викладання іноземної мови у базових загальноосвітніх школах, а також їхня фіксація у вигляді методичних розробок, звітів, що зберігаються в базі даних Краматорського економіко-гуманітарного інституту, методичному кабінеті іноземної мови Краматорського міського відділу освіти.

Високий рівень технологічної компетентності вчителів іноземної мови можна досягти за таких умов: формуванні в них уявлень про своєрідність процесу навчання іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти, ознайомлення студентів із нестандартними формами навчання іноземної мови та практики засвоєння різноманітних технологій дидактики. Розробка й використання сучасних педагогічних технологій вимагає дотримання певних умов, які звернені до професіоналізму педагога, до його діяльності: установка на інноваційну технологію, аналіз наявних технологічних ресурсів, уміння проектувати (планувати) діяльність, розподіл цілей, організація й аналіз діяльності, уміння рефлексувати, виражати набутий досвід у технологічній формі, здатність до самовираження, критичне ставлення до застарілих технологій та уміння перебудовувати їх. За таких умов можливо досягти послідовності, системності в набутті професійних якостей майбутніх викладачів іноземної мови.

Результати експериментальної роботи дозволяють визначити рівні сформованості технологічних умінь майбутнього вчителя іноземної мови (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Зміна рівнів сформованості технологічних умінь майбутнього вчителя іноземної мови

Рівні сформованості	Констатуючий експеримент (%)	Формуючий експеримент (%)
	Експериментальна група	Контрольна група	Експериментальна група	Контрольна група
не сформовано	17,65	21,28	0	2,13
низький	27,45	12,77	3,92	25,53
середній	25,49	40,43	29,41	29,79
достатній	21,57	17,02	39,22	31,91
високий	7,84	8,51	27,45	10,64

Таблиця свідчить, що зміни вбік сформованості вміння конструювати та моделювати урок іноземної мови у студентів мали місце як в експериментальній, так і в контрольній групах. Однак у студентів експериментальної групи ці навички вдалося розвинути на високому та достатньому рівнях у значно більшій кількості респондентів, ніж у контрольній групі: у контрольній групі високий рівень змінився з 8,51 % до 10,64 %, в експериментальній - з 7,84 % до 27,45 %; щодо несформованості даного вміння: в контрольній групі він зменшився з 21,28 % до 2,13 %, в експериментальній - з 17,65 % до 0 %. В експериментальній групі істотно збільшилися вміння рефлексувати на високому рівні (з 1,96 % до 21,57 %), відбирати зміст діяльності на високому рівні (з 13,73 % до 49,02 %), обирати освітню технологію на високому рівні (з 3,92 % до 27,45 %).

Вірогідність отриманих експериментальних даних була доведена за допомогою методів математичної статистики, які дають об'єктивні результати (багатофакторний аналіз даних, критерій Фішера). Отримані результати можна інтерпретувати наступним чином: множинний R=0,853 > 0,7, тому зв'язок між технологічною компетентністю та всіма визначеними вміннями дуже тісний; розрахунковий критерій Фішера F дорівнює 24,138, що вище за табличний (16,245), тому відібрані фактори є суттєвими і значущими.

Було відзначено новий рівень сформованих професійних якостей - креативно-технологічне мислення, навички конструктивно-технологічної діяльності, реалізовані в моделюванні спільної навчально-пізнавальної діяльності. Основні труднощі у студентів викликають: формування навичок рефлексивного аналізу, пошук і визначення проблеми, навчальне завдання і їхнє вирішення.

У процесі удосконалення технологічної діяльності виявляються нові ресурси технологічної компетентності: довільно керована активізація й актуалізація креативно-технологічних здібностей як у студентів на практиці у школі, так і в учнів; формування особливого типу мислення студентів (системного, образно-понятійного, дискурсивного) у процесі спільної і самостійної пізнавальної діяльності, що виявляється у їхній здатності самостійно формулювати проблему, висувати навчальні завдання, встановлювати зв'язок між елементами знань, формулювати висновки й умовиводи.

У ході теоретико-експериментального дослідження було вирішено всі поставлені завдання, отримано результати та зроблено наступні висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування технологічної компетентності - складової професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, що виявляється в розробці особистісно-орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови, визначенні психолого-педагогічних умов її формування, компонентів змісту і технологій навчання іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, що детермінована взаємодією особистісного, когнітивно-творчого та лінгво-дидактичного компонентів.

2. Широкий діапазон дидактичних багатомірних інструментів відкриває можливості їхнього універсального застосування для вирішення різноманітних методичних і практичних завдань педагогіки, уточнення і підтвердження концептуальних, модельно-понятійних й інструментально-методичних аспектів педагогічних засад формування технологічної компетентності вчителя.

Поняття „технологічна компетентність” охоплює три аспекти: науково-педагогічний, інструментально-технологічний і методичний, які повинні втілюватися в комплексній методиці формування технологічної компетентності майбутнього педагога. Введення до педагогічної практики цього поняття, розробка теоретичних і практичних аспектів її формування й удосконалення є новим аспектом технологічного напрямку в освіті.

3. Особистісно орієнтована технологічна компетентність має біосоціальну основу. У соціальному плані технологізація освіти означає вироблення таких професійно-особистісних якостей, механізмів, засобів, що зменшують стихійність, непередбачуваність результатів навчання і виховання. Це досягається за умови, якщо будуть технологізовані основні види педагогічної діяльності. За цим напрямком сьогодні працюють вітчизняні і зарубіжні автори (В.Беспалько, Н.Бориско, П.Гусак, І.Зязюн, М.Кларін, О.Пєхота, Г.Селєвко, В.Сєріков та інші).

4. Реалізація основних структурних елементів готовності до педагогічної діяльності дозволяє здійснювати відбір змісту та способів процесу навчання, контролювати та корегувати якість підготовки фахівців, здійснювати професійний відбір майбутніх студентів. Під поняттям „технологічна готовність” розуміємо здатність особистості, яка володіє необхідними креативно-технологічними знаннями, уміннями та навичками до виконання конструктивно-технологічної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти.

5. На основі визначених критеріїв та показників експерименту було визначено п'ять рівнів технологічних умінь студентів: високий, достатній, середній, низький, не сформований. Діагностика показала, що непідготовленість майбутнього вчителя іноземної мови до проектування власних концепцій, програм, навчально-виховних розробок перешкоджає впровадженню локальних освітніх інновацій.

6. Концептуальною основою створеної нами особистісно орієнтованої моделі технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови є особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи, вчення про цілісний педагогічний процес, принцип неперервності, який передбачає, що необхідно враховувати попередні етапи на кожній наступній стадії.

7. Процес формування технологічної компетентності відбувається поетапно, за системою: мета - завдання підготовки - організація процесу навчання на різних етапах системи неперервної освіти (школа - ВНЗ); змісту підготовки, який становить професійно-особистісний, когнітивно-творчий та лінгводидактичний компоненти - складові професійної компетентності; кінцевого результату підготовки - технологічної компетентності майбутнього спеціаліста у структурі професійної, яка містить у собі знання, технологічні вміння та навички, розвиток креативно-технологічних здібностей, технологізовану рефлексію, професійні якості особистості.

8. Підтверджена ефективність комплексу педагогічних засобів формування технологічної компетентності майбутнього педагога, що забезпечують розширення та підвищення вибору дидактичних засобів і дозволяють формувати комплексну технолого-педагогічну готовність студентів до професійної діяльності.

9. Основними психолого-педагогічними умовами формування технологічної компетентності є: перехід від інформаційно-пояснювального підходу в навчанні до діяльнісно-розвиваючого, що формує широкий спектр професійних якостей особисті за допомогою технологій розвиваючого навчання, використання педагогічних засад формування технологічної компетентності, методів організації технологізованого педагогічного середовища, що спрямовані на активізацію колективної творчої діяльності, активності майбутнього фахівця, технології ініціювання творчих якостей особистості з метою створення якісно нових для людини цінностей; необхідність піднести навчання на рівень засвоєння знань теоретичного характеру, що складають фундамент теоретичного мислення за допомогою технології розвитку інтелектуальних, креативно-технологічних здібностей студентів, формування в них уявлень про своєрідність процесу навчання іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти, ознайомлення з нестандартними формами навчання іноземної мови та практики засвоєння різноманітних технологій дидактики.

10. Проведений експеримент підтвердив гіпотезу дослідження: позитивний вплив та ефективність педагогічних засад технологічної компетентності, що сприяють підвищенню якості професійної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови на різних етапах системи неперервної освіти (систематизація, керованість, програмованість, активізація тощо); самовдосконалення і самоактуалізація особистості вчителя іноземної мови на основі сформованих знань, технологічних умінь, креативно-технологічних здібностей; залежність темпів професійного удосконалення фахівця від розвитку його креативно-технологічного мислення й індивідуальних особливостей, базової підготовки, а також організації навчально-виховної роботи і пріоритетів навчального закладу; можливість подолання різкої диференціації якості викладання завдяки універсальному впливу педагогічних засад формування технологічної компетентності та їхньої відповідності вимогам технологізації (досягнення заданих результатів, запровадження досвіду формування технологічної компетентності у практику масової освіти).

11. Зібраний матеріал і висновки можна використати у підготовці фахівців іноземної мови у вищих педагогічних закладах України з метою вдосконалення професіограм, змісту і методики формування технологічної компетентності в контексті професійної підготовки вчителя; в системі післядипломної освіти.

12. Перспективу дослідження вбачаємо в пошуку шляхів удосконалення процесу професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, його діяльності на технологічному рівні, технологізованого проведення уроків на різних етапах системи неперервної освіти.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Тишакова Л.Т. Навчання іноземної мови дітей на початковому етапі в системі неперервної освіти // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного Наукового Центру АПН України. - 1998. - № 4-5. - С. 20-23.

Тишакова Л.Т. Сучасні тенденції вчителя іноземної мови в системі неперервної освіти // Наука і освіта: Науково-практичний журнал Південного Наукового Центру АПН України. - 1999. - № 3. - С. 47-50.

Тишакова Л.Т. Прогностична модель вчителя іноземної мови в системі неперервної освіти // Теоретичні питання навчання і виховання: Зб. наукових праць. - К.: Київський державний лінгвістичний університет, 2000. - № 12. - С. 65-68.

Тишакова Л.Т. Деякі аспекти створення моделі безперервної дидактичної підготовки вчителя іноземної мови // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського, 2001. - Вип. 10-11. - С. 15-20.

Тишакова Л.Т. Функціонування вчителя іноземної мови як суб'єкта педагогічної праці // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. - Слов'янськ: Слов'янський державний педінститут, 2001. - Вип. ХІ. - С. 193-199.

Тишакова Л.Т. Теоретична модель підготовки вчителя іноземної мови в контексті системного підходу // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2002. - Вип. 28. - С. 107-112.

Тишакова Л.Т. Теоретичні засади формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць / За загальною редакцією професора В.І.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДПУ, 2004. - Випуск ХІІ. - С. 164-169.

Тишакова Л.Т. Формування технолого-педагогічної компетентності вчителя-професіонала // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. - Вип. 38. - С. 25-37.

Тишакова Л.Т. Щодо питання підготовки викладачів іноземних мов у системі неперервної освіти на сучасному етапі // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі: Наукові праці міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 року). - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний інститут, 1999. - С. 18-20.

Тишакова Л.Т. Ідея природного виховання Г.С. Сковороди у сучасному розумінні // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень”. - Т. 8 - Педагогіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С.10-11.

АНОТАЦІЇ

Тишакова Л.Т. Формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі формування технологічної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки. Визначено психолого-педагогічні умови формування технологічної компетентності майбутнього фахівця іноземної мови. Побудована теоретична особистісно орієнтована модель технологічної компетентності майбутнього спеціаліста іноземної мови. На основі такої моделі створена система підготовки студентів для здійснення професійної діяльності на різних етапах системи неперервної освіти (дитячий садок - початкова школа - середня загальноосвітня школа - гімназія тощо), що детермінована взаємодією особистісного, когнітивно-творчого та лінгво-дидактичного компонентів.

Автором експериментально доведено, що високий рівень сформованості технологічної компетентності можна досягти у процесі професійної підготовки студентів на основі розробленої моделі, її поетапного використання у створеному технологізованому педагогічному середовищі. Протягом усіх етапів експерименту формувалися професійні якості особистості, креативно-технологічні здібності, мислення, технологізована рефлексія.

Ключові слова: технологічна готовність, технологічна компетентність вчителя іноземної мови, моделювання, технологізоване педагогічне середовище, неперервна освіта.

Тишакова Л.Т. Формирование технологической компетентности будущего учителя иностранного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко, 2005.

Диссертация посвящена проблеме формирования технологической компетентности будущего учителя иностранного языка в процессе профессиональной подготовки. Определены психолого-педагогические условия формирования технологической компетентности. Построена теоретическая личностно-ориентированная модель технологической компетентности будущего специалиста иностранного языка.

На основе этой модели предложена система подготовки студентов для осуществления профессиональной деятельности на различных этапах системы непрерывного образования (детский сад - начальная школа - средняя общеобразовательная школа и т.д.) за счет взаимодействия трех взаимосвязанных структурных компонентов: личностного, когнитивно-творческого, лингво-дидактического.

Автором экспериментально доказано, что высокий уровень сформированности технологической компетентности студента можно достичь в процессе их профессиональной подготовки на основе разработанной модели, ее поэтапного использования в созданной технологизированной педагогической среде. В процессе проведения эксперимента формировались профессиональные качества личности, креативно-технологические способности, мышление, технологизированная рефлексия.

Ключевые слова: технологическая готовность, технологическая компетентность, моделирование, технологизированная педагогическая среда, непрерывное образование.

Tishakova L.T. Forming Technological Competence in Future Teachers of English. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree on speciality 13.00.04. - Theory and methodology of professional education. Lugansk National pedagogical University named after Taras Shevchenko, Lugansk, 2005.

The thesis is devoted to the problem of training foreign language future teachers' technological competence. Professional training, the necessity of person's skills refreshment in accordance with vast changes in different spheres of science and technology and pedagogical science in particular demand scientific substantiation of perspectives of its development.

Professional English teachers' training should embrace mastering new pedagogical technologies, techniques of planning and managing the teaching process in the course of new tendencies in our country and abroad, skills for involving students in professional communicative situations and conditions of creative adaptation to the content and structure of professional activity.

Such technological aspects as developing in students the system of creative technological knowledge and abilities, the skills of instrumental activity of introducing new elements in the teaching process and applying one's own techniques and new technologies attracted our attention.

The leading idea of the investigation is refreshment of personality-oriented system of education, creation of conditions for developing teachers' selfconsciousnes, selfeducation, the necessary skills of organizing the teaching process at different levels of complexity and at different stages of continuous education (preschool establishments - primary school - secondary school and new types of secondary schools etc.), mastering innovational technologies in the structure of the given pedagogical model.

The best conditions of forming technological competence in students of English are the following: the future teachers of English should be aware of peculiar features at different stages of the system of continuous education; they should possess creative technological skills and abilities, instrumental techniques in adapting the educational system to one's own methods of teaching; the system of training for the account of integrated action of three interrelated and interconnected structural components: personal, cognitive-creative, lingua-didactic; they should be acquainted with the principles and peculiarities of working out their own programs, syllabuses; they should know different innovational technologies and apply them in the teaching process. Such conditions will allow the future teachers acquire technological skills in realizing professional activities.

Having investigated pedagogical technologies we propose our own model of technological competence of future teachers of foreign languages, which is composed of the following components: the aim - objectives of training - teaching process modeling for different stages of the system of continuous education; the content of training, which includes professionally-personal, cognitive-creative and lingua-didactic components - components of professional activity; and the final result of training - technological competence, which includes the characteristics of a personality - professional teacher, his special knowledge, skills, openness and abilities to creativity. The teacher should develop his abilities formulating correctly the aims and objectives, performing research activity, modeling the necessary pedagogical technology in the process of teaching (playing and imitational modeling - at preschool and primary stages, and project work - at a senior stage of comprehensive schools, gymnasiums, lyceums (state or private).

In the process of experiment we did our best to improve technological competence in students during practical, extracurricular activities and teaching practice at schools. The systemic and hard work results in forming new resources of technological competence, higher level of already formed communicative competence. But technological competence acquisition is possible in those students, who possess special personal, efficient traits of character, knowledge and are creative and technologically minded in the process of foreign language teaching. In this respect we can speak about teachers' new professional pedagogical thinking, which is necessary for developing and involving in the teaching process their own pedagogical technologies.

Key words: technological readiness, technological competence, modeling, pedagogical technology, technologized pedagogical environment, continuous education.

Размещено на Allbest.ru

...