Виховання дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Класифікація наочних та практичних методів. Розкрити їх значення у формуванні системи елементарних знань дитини

Використовувані у дошкільній дидактиці методи навчання класифікують за різними ознаками. За джерелами знань розрізняють наочні, словесні та практичні методи.

Особливість наочних методів навчання полягає у набутті дітьми знань шляхом сприйняття окремих процесів, явищ, предметів або їх зображень. Наочні методи широко використовують при повідомленні дошкільникам нової інформації.

До цієї групи методів належать спостереження і демонстрація.

Спостереження є провідним у навчанні дітей дошкільного віку. Суттю спостереження є безпосереднє, цілеспрямоване, планомірне сприйняття дітьми процесів, явищ, об'єктів навколишнього світу за допомогою органів чуття, без втручання у їх буття.

Під час спостереження активно взаємодіють сприймання, мислення і мовлення, дошкільники виокремлюють у предметах і явищах основні, суттєві ознаки, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, залежності, засвоюють основні знання. Воно максимально відповідає особливостям пізнавальної діяльності дітей, сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей (інтересу до навколишнього світу, допитливості, спостережливості), удосконалює сенсорні процеси (відчуття, сприймання).

У процесі навчання використовують такі види спостережень:

1) розпізнавальні спостереження. Їх застосовують у всіх вікових групах для ознайомлення з новими об'єктами, уточнення та розширення уявлень дітей;

2) спостереження за зміною і перетворенням об'єктів. Полягають у зіставленні стану об'єкта на конкретний час із попереднім його станом, виокремленні серед різноманітних ознак тієї, що свідчить про зміну. Такі операції стимулюють розвиток пізнавальної активності дітей;

3) репродуктивні спостереження. Вони засновані на відтворенні образу об'єкта, формують уміння використовувати знання у вирішенні практичних і пізнавальних завдань.

Демонстрацію використовують для уточнення, узагальнення і систематизації знань дітей про предмети і явища, формування уявлень про недоступні для безпосереднього сприймання об'єкти. Метод демонстрації полягає у показі дітям натуральних предметів або їх зображень (картин, діапозитивів, кінофільмів). Використовуваний під час демонстрацій ілюстративний матеріал повинен реально відображати навколишню дійсність, не спотворюючи її, а його зміст - відповідати пізнавальним можливостям, рівню розвитку дітей.

За допомогою демонстрації картин, ілюстрацій, схем формуються уявлення про статичні наочні образи, а при використанні технічних засобів навчання - динамічні.

За допомогою практичних методів педагог організовує різноманітну практичну діяльність дітей, що сприяє засвоєнню ними знань, умінь і навичок. Використання практичних методів змінюється з віком дітей, оволодінням ними відповідними вміннями. Якщо у молодшій і середній групах вихователь здебільшого показує способи виконання завдання за зразком, то у старшій групі демонстрація все більше поступається місцем самостійному виконанню роботи за заданими умовами. До цих методів належать вправи, ігри, прості досліди, моделювання.

Суть вправ полягає у багаторазовому повторенні дитиною розумових і практичних дій, зміст яких заданий педагогом. З огляду на функціональне призначення виокремлюють такі види вправ:

- вправи, спрямовані на відтворення навчального матеріалу з метою його закріплення. Вони сприяють формуванню в дошкільників уміння зіставляти одержаний результат із передбачуваним, виправляти помічені невідповідності, розвивають самоконтроль. У педагогічній практиці дитячого садка такі вправи є найпоширенішими;

- вправи, спрямовані на використання засвоєних знань, умінь і навичок у нових умовах. Вимагають від дітей розвиненої самостійності, наполегливості у досягнень і мети;

- творчі вправи. Передбачають застосування нових дій і операцій, якими дошкільники ще не оволоділи.

Метод ігровий передбачає застосування у навчанні елементів ігрової діяльності, внаслідок чого дидактично завдання стає більш зрозумілим, доступним і привабливим для дитини, а процес навчання - цікавішим.

Гра сприяє розвитку довільної уваги, активізує мислительну діяльність, творчу думку і волю дошкільників. Особливо часто звертаються у дитячому садку до автодидактичних ігор, під час яких дії дітей регулюються певним завданням і правилами. Використовують їх з метою закріплення, узагальнення, систематизації знань як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Прості досліди полягають у перетворенні предмета, явища чи ситуації з метою виявлення прихованих якостей об'єктів, установлення зв'язків між ними та інше. Такі дії є пошуковими. їх зміст залежить від навчально-пізнавальних завдань, які ставить вихователь, можливостей дитини діяти самостійно.

Пошукові дії дошкільнят можуть бути спрямовані на виявлення властивостей предметів (важкий - легкий; плаває - тоне) та їх станів (перехід води у пару тощо). До такої діяльності, як правило, залучають старших дошкільників, а дітям молодшого і середнього дошкільного віку пропонують виконувати окремі пошукові дії.

Основою моделювання є принцип заміщення, згідно з яким реальний предмет заміщується його зображенням або певним знаком. Створення та використання моделей цінні для формування знань про властивості, зв'язки предметів і явищ. Вони дають змогу простежити недоступні для безпосереднього споглядання зв'язки.

У навчанні дітей дошкільного віку використовують предметні (аналогічні предмету фізичні конструкції), предметно-схематичні (суттєві компоненти об'єкта, зв'язки між ними позначають за допомогою предметів-замінників і графічних знаків), графічні (графіки, формули, схеми та інше) моделі.

виховання дитина шкільний

2. Спланувати систему роботи по вихованню наполегливості, організованості у дітей старшого шкільного віку

План постійної роботи:

1. Змагання «Моя шафа».

2. Змагання «Моє робоче місце».

3. Конкурс найулюбленіших віршів по командах.

4. Написання казки про бджілку, джмеля або іншу тварину, рослину.

5. Спортивні змагання по командах («Зроби фігуру», «Гори - гори ясно», «Гуси - лебеді», «Буває - не буває», «Море хвилюється», «Невід», «Хто краще стрибне» та інші).

6. Гра на розвиток уваги, пам`яті, тактильної чутливості (виставити іграшки, діти заплющують очі, вихователь міняє іграшки місцями. Або можна іграшки впізнати навпомацки).

7. Гра «Найкращий черговий» (прибирання столів після їжі, застилання ліжка).

8. Перенесення іграшок з ділянки в приміщення групи, або навпаки.

9. Конкурс на написання найкращої букви.

План роботи по місяцях:

Вересень - підготовка природного матеріалу для виготовлення робіт до свята осені.

Жовтень - «День народження групи» (розміщення іграшок, виготовлення посібників, подарунків).

Листопад - Свято «Мій рід, моя сім`я» (робота майстерні «добрих справ», яка разом з батьками веде підготовчу роботу з виготовлення подарунків, організації виставки малюнків)

Грудень - підготовка до Нового року (інсценування казок, вивчення віршів, складання авторських віршів).

Січень - робота на зимовій ділянці. Виготовлення кольорового льоду.

Лютий - підготовка експонатів на виставку книжок, іграшок до свята 8 Березня.

Березень - продовження роботи. Виготовлення альбому малюнків, фотографій, розповідей з теми: «Наші любі мами».

Квітень, травень - прибирання території біля садочка, озеленення, посадка дерев, квітів.

Література

виховання дитина шкільний

1. Дошкольная педагогика. В 2 ч. Ч. 1. Содержание воспитания в детском саду / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 256 с.

2. Козлова С.А. Дошкольная педагогика. - М.: Академія, 2004. - 350 с.

3. Нравственное и трудовое воспитание дошкольников. - М.: Academia, 2002. - 250 с.

4. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. - К.: Академвидав, 2004. - 456 с.

Размещено на Allbest.ru