Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. ДРАГОМАНОВА

Інститут педагогіки і психології

Кафедра педагогіки і методики початкового навчання

Курсова робота

З педагогіки

На тему: «Особливості формування ціннісного ставлення до праці у дітей молодшого шкільного віку»

Студентки: ІІІ курсу 31 ппр групи

Спеціальності: початкова освіта та

Практична психологія

Сом Вікторії Олександрівни

Керівник: Козяр Ірина Владиславівна

Київ - 2013



Зміст

Вступ

1. Теоретичні засади проблеми формування ціннісного ставлення молодших школярів до праці

1.1 Аналіз історичних поглядів на проблему формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

1.2 Трудове виховання, як умова формування у молодших школярів ціннісного ставлення до праці

2. Методика формування ціннісного ставлення молодших школярів до праці

2.1 Сучасний зміст особливостей формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

2.2 Діагностика рівня сформованості ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

2.3 Результати дослідження та практичні рекомендації

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Актуальність дослідження. Процес виховання ціннісного ставлення до праці набуває особливого значення в умовах сучасного суспільства та потребує створення необхідних педагогічних умов, які забезпечать ефективність цього процесу.

Праця формує особистість при всіх умовах, завжди, адже мова йде не про формування особистості взагалі, а про формування особистості сучасної людини, з визначеними рисами особистості, правильною системою відносин до суспільства, колективу, власним світоглядом і переконаннями. Правильно організований процес сприяє формуванню таких рис особистості, як працьовитість, сумлінність, акуратність, виховує вміння переборювати труднощі, допомагає розвивати енергію, активність, наполегливість, цілеспрямованість, переборює лінь, апатію, пасивність.

Сутність праці як засоби виховання не тільки в тому, яке воно місце займає в житті школяра, але й у тому, яке відношення праця має до суспільного буття школяра, який характер вона носить, які ті відносини, у котрі вступає школяр з дорослими, товаришами в процесі праці. Формування правильного відношення до праці, поваги до колективу, уміння підкоряти своє поводження інтересам колективу, що відповідає шліфування і корекція характеру, коли переборюються риси егоїзму, індивідуалізму, помилкового товариства,-- все це відбувається в процесі не будь-якої праці, а праці, здійснюваної у визначених умовах, спеціальним образом організованої.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Певні аспекти виховання позитивного ставлення до праці знайшли відображення в працях філософів (Л.П.Буєвої, В.А.Буслінського, О.М.Разіна, І.П.Стогнія та ін.); соціологів (М.Г.Андрєєвої, В.Я.Єльмеєва, О.Г.Здравомислова, В.П.Рожина, В.Є.Шедя-кова, В.О.Ядова та ін.). Проблема ставлення до праці відображена в дослідженнях психологів (І.Д.Бех, О.О.Бодальов, Є.П.Верещак, В.І.Войтко, Ф.І.Іващенко, О.Л.Кононко, Г.С.Костюк, В.К.Котирло, О.І.Кривов'яз, В.С.Мерлін, В.О.Моляко, В.М.М'ясищев, Д.М.Узнадзе, Д.Й.Фельдштейн та ін.).

Проблемі трудового виховання молодого покоління присвячено праці П.Р.Атутова, Д.О.Закатнова, О.М.Коберника, Є.Г.Костяшкіна, О.Й.Кочетова, М.В.Левківського, Г.Є.Левченка, В.М.Мадзігона, А.С.Макаренка, О.В. Матвієнко, В.О.Оржеховської, А.Г.Пашкова, Д.А.Сметаніна, В.П.Тименка, В.О.Сухомлинського, С.Ф Русова, В.К.Сидоренка, Д.О.Тхоржевського та ін.

У цих роботах розглядаються переважно загальнотеоретичні та організаційні проблеми трудового виховання учнів, однак виховання ціннісного ставлення до праці не знайшло в них належного висвітлення.

Таким чином, актуальність даної проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження “ Особливості формування ціннісного ставлення до праці у дітей молодшого шкільного віку ”.

Об'єкт дослідження - процес виховання ціннісного ставлення до праці.

Предмет дослідження - методика формування ціннісного ставлення особистості молодших школярів до праці.

Гіпотеза дослідження: ефективність виховання ціннісного ставлення до праці в учнів підвищиться за умови застосування у позакласній роботі виховних годин спрямованих на розширення уявлень дітей про значення праці.

Мета дослідження - проаналізувати та теоретично обґрунтувати методику формування ціннісного ставлення особистості молодших школярів до праці.

Виходячи з мети, були визначені наступні завдання дослідження:

1. аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;

2. аналіз різноманітних наукових підходів до проблеми формування ціннісного ставлення школярів до праці;

3. теоретичне обґрунтування ефективних методів та прийомів формування ціннісного ставлення особистості молодших школярів до праці;

4. підвести підсумки курсового дослідження та надати рекомендації;

Для вирішення поставлених завдань на всіх етапах дослідження використовувався комплекс науково-педагогічних методів:

теоретичний і логіко-історичний аналіз педагогічних, психологічних, філософських, соціологічних праць з теми дослідження, теоретичне вивчення й узагальнення досвіду трудового виховання;

емпіричні: безпосередні спостереження за учнями в процесі різних видів трудової діяльності, опитування, інтерв'ювання, бесіди.



1. Теоретичні засади проблеми формування ціннісного ставлення молодших школярів до праці

1.1 Аналіз історичних поглядів на проблему формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення молодшими школярами соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості. В рамках цього питання сучасній молодій людині досить складно здійснити вибір професії з урахуванням покликання, нахилів, здібностей через, те що варіантів вибору кар'єри у сучасному суспільстві досить багато, а молоді люди ще не достатньо орієнтуються в особливостях різних професій[1,35].

У народній філософії праця розглядається як першооснова бут-тя, внутрішня потреба людини. У загальній системі народної педагогіки праця є її серцевиною. Вона творить матеріальні і духовні цінності. Тому з давніх-давен народ вважав трудове ви-ховання важливим обов'язком, освячував працю як великого педагога.

Народ говорить: «Без труда нема плода», «Людина народжу-ється для праці, як птиця для польоту», «Праця людину годує, а лінощі марнують», «Праця всьому батько», «За спання нема коня», «Без діла слабіє сила», «Щоб людиною стати, треба працювати», «Щоб порядних дітей мати, треба вчить їх працювати».[6,15]

Наукові дослідження з педагогіки та психології, соціології та економіки, а також повсякденна практика переконують, що якщо людиною професія обрана за власним покликанням, особистісними нахилами та здібностями, то її праця стає джерелом натхнення, приносить задоволення і радість, а також найбільшу користь нашому суспільству, яке стоїть перед проблемою розбудови державності та економіки[4,105].

С Ф. Русова підкреслювала, що школа має дедалі більший виховуючий громадський вплив на суспільство, оскільки ніяка держава не може існувати, якщо не має єдиної національної школи. Єдиної школи для всього народу вимагає ще й Песталоцці. Сучасна єдина школа має відповідати новим науковим і життєвим вимогам, а сучасне виховання ґрунтуватися на психології дитини, що потребує розвитку волі, активності ц самодіяльності відповідно до вимог суспільства і держави. Найкращим шляхом для формування цінності до праці, визначає С. Ф. Русова, найбільш відповідає тому значенню, яке має нова школа, що ґрунтується на кращих традиціях та трудових школах. Принцип діяльної школи на той час панував у педагогіці Європи, Америки, Японії і потребував лише уважної розробки засобів її здійснення, у формуванні ціннісного ставлення до праці[26,79].

Щоб дати дітям сучасне соціальне виховання, сформувати цінність праці, зазначала С. Ф. Русова, ми мусимо передусім сформувати в дитині нахил до праці, звичку вважати працю найпершим обов'язком. А для цього пропонує вчити дітей приємній праці, а потім сформувати у дітей такі прагнення, завдяки яким будь-яка, навіть тяжка праця виконуватиметься залюбки, весело, гуртом. Вона звертає увагу на те, що протягом усього культурного розвитку людства було зневажливе ставлення до праці. Сумлінне та цінне ставлення до праці, якою б вона не була, є досягненням розвитку людства. Сучасне виховання потребує пошани до праці, і сумлінного його використання для власної користі і добробуту усього колективу. До праці дітей треба ставитися дуже обережно, уникати одноманітності, пропонувати посильну працю, яка відповідає смаку та нахилам дитини. Вона звертала увагу на те, що прагнення дитини до будь-якої діяльності, гри, праці чи творчості є найважливішим життєвим прагненням[26,80].

С. Ф. Русова підкреслювала, що на початку ХХ ст. принцип ручної праці поширився у Німеччині. Велику роль в розробці теорії і практики формування ціннісного ставлення до праці відіграли німецькі педагоги А.П. Пабст, Г.Є Кершенштейнер. С. Ф. Русова звертає увагу на те, що Г. Є. Кершенштейнер використовує ручну працю для організації громадського самоврядування в школі. Сучасному розвитку діяльного принципу сприяє дитяча психологія, крім того, саме суспільство вимагає від особистості, насамперед, уміння працювати, витривалості та наполегливості, а це не можливо без сформованої цінності до праці. Ще в 1804 р. педагог Б. в. Бланше висловлював свої погляди у формуванні цінності до праці, він говорив: «Виховання мусить бути практичне, щоб навчити дітей вміло користуватися засобами праці, набиратися не лише теоретичного знання, а й спритності, звички до порядку, любові до праці». На думку Б.В. Бланше, слова у вихованні повинні підтверджуватися діями, бо лише за допомогою творчої праці діти наочно побачать цінність в праці[3,120-122].

Важливість формування цінності до праці бачив і видатний вчений - В.О Сухомлинський. Він говорив: «Праця - це носій добра і благополуччя». До чого переконання має якомога раніше прийти кожна дитина. . В. О. Сухомлинський наполегливо пробуджував і закріплював у свідомості дітей розуміння ролі праці в житті людини. У постійній турботі про формування цінності до праці В. О. Сухомлинський керувався головним принципом: праця має носити творчий характер і бути основним компонентом духовного життя учня. Оцінюючи важливу роль відповідності характеру праці можливостям молодших школярів, В. О. Сухомлинський на основі багаторічних спостережень дійшов висновку, що сили і можливості дітей значно зростають, коли здійснюють цікавий задум під час довготривалої діяльності, а не виконують лише короткочасні розрізнені операції. Вчений постійно нагадував, що розкрити цінність до праці можливе без турботи про раннє залучення дітей до творчої праці, в основі якої лежать уміння суспільно-активної особистості[21,67].

В.О. Сухомлинський вважав, що діти мають зрозуміти красу в праці, її користь у всіх її вимірах. У процесі розуміння праці школярі поступово набувають таких якостей розуму, як широта думки, вміння охоплювати складну взаємозумовленість явищ, знайти головну ланку, підкорити зусилля розуму і рук у певній діяльності. Педагогічні діяльність В. О. Сухомлинського у розв'язку проблеми формування ціннісного ставлення до праці, переконує нас, що він наполегливо і майстерно виховував в учнів здатність сприймати, розуміти, захоплюватися красою праці, цінувати працю. Наскільки значну роль відігравала праця у педагогічній системі, підтверджують його думки в його працях.

«Почуття поваги праці, - писав В. О. Сухомлинський, - пов'язує дитину духовними нитками обов'язку з іншими людьми - спочатку з близькими, а потім з усіма співвітчизниками». З почуття поваги до праці, з думки про те, що праця - творець щастя, народжується той стан ціннісного ставлення до праці. Відомо, що виховання працелюбства можливе тільки в донесенні до дитини моралі змісту праці, як основи у формуванні особистості[11,102-103].

Вчені І.Бех, Д.Закатнов, Г.Костюк, Г.Левченко, В.Мадзігон, С. Ф. Русова, С.Максименко, В.Сухомлинський, М.Тименко, К.Ушинський, В.Павленчик, К.Платонов, З.Плохій - стверджують, що вирішення проблеми формування ціннісного ставлення до праці починається з навчального закладу. Якщо говорити про ставлення до праці як найважливішого елементу духовного життя людини, то уже в ранньому дитинстві починається формування цього ставлення, коли головним наставниками і вихователями дитини є батьки. У сімї закладаються моральні основи особистості. Тому, саме від батьків залежить, чи виростуть їхні діти працьовитими людьми, котрі цінуватимуть працю, не цуратимуться праці - ні розумової, ні фізичної, бережливо ставитимуться до всього, створеного руками людини, глибоко шануватимуть справжніх трудівників[6,23].



1.2 Трудове виховання, як умова формування у молодших школярів ціннісного ставлення до праці

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К.Ушинський писав: «Як би люди винайшли філософський камінь, то була б ще не велика: долото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує усе, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком затіняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство»[7,42].

У процесі фізичної праці в учнів розвивається мускулатура різних частин тіла, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші, вони стикаються з різними знаряддями праці, матеріалами, дізнаються, про їх призначення, збагачують свій словниковий запас. Участь школярів у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує[5,33].

Трудове виховання - система виховних впливів, яка передбачає залучення дітей та юнацтва з метою їх загального розвитку до трудової діяльності. Трудове виховання у наш час здійснюється багатьма шляхами:

1) У процесі вивчення загальноосвітніх предметів гуманітарного і природничо-математичних циклів;

2) У процесі самообслуговування;

3) У позакласній і позашкільній роботі;

4) На уроках трудового навчання;

5) У родині;

Трудове виховання молодших школярів - процес складний і багатогранний. Він покликаний вирішувати такі завдання:

Завдання, що передбачають психологічну готовність до праці:

- усвідомлення соціальної значущості праці, як необхідного обов'язку і духовної потреби людини;

- формування прагнення і бажання сумлінно та відповідально працювати;

- виховання бережливого ставлення до результатів праці, повага до людей праці, прагнення їх наслідувати;

- формування творчого ставлення до праці;

Завдання, що передбачають практичну готовність до праці:

- опанування системи загальноосвітніх і політичних знань про загальні основи виробничої діяльності людини;

- вироблення вмінь і навичок, необхідних для трудової;

- виховання засад трудової культури;

- підготовка до свідомого вибору професії;

Праця є засобом всебічного та гармонійного розвитку дитини А.С. Макаренко зазначав, що діти - майбутні громадяни суспільства, цінність їх у цьому суспільстві визначається тим наскільки вони будуть здатні брати участь у праці, якою мірою вони будуть підготовлені до неї [17,303-305].

Праця являє собою діяльність, скеровану на виробництво суспільно-корисних продуктів - матеріальних чи ідеальних. К.Маркс писав, що праця - це процес, який відбувається між людиною і природою і в якому людина перетворює матеріал природи на засоби існування. При цьому не має значення чи потрібен продукт для того. Хто його виробляє, важливо, що цей продукт потрібен суспільству. Трудова діяльність, таким чином, є за своєю природою суспільна, оскільки цілі її диктуються індивіду суспільством, яке дає йому «соціальне замовлення». Стосовно трудового виховання розрізняють, такі види праці:

- навчальна праця;

- трудове навчання;

- самообслуговування;

- праця на природі;

- зручна праця;

- громадсько-корисна праця;

У трудовій діяльності знаходить своє продовження розвиток психічних процесів і властивостей людини. Іноді в праці вбачають тільки створення продукту. Але для нас не менш важливо знати, як змінюється людина, її психологія в процесі виховання, як людина цінує працю, бачить її значення для себе і для інших.

Трудова діяльність є одним із важливих чинників виховання особистості. Включаючись у трудовий процес, дитина докорінно змінює своє подання про себе і про навколишній світ. Радикальним образом змінюється її самооцінка. Вона змінюється під впливом успіхів у трудовій діяльності[16,38].

Педагогічна наука приділяла і продовжує приділяти значну увагу проблемам трудової підготовки підростаючого покоління, трудового виховання молодших школярів, підготовці вчителя початкових класів до педагогічної діяльності в області трудового виховання. Великий внесок у розробку методологічних і теоретичних основ трудового виховання школярів, підготовку вчителя початкових класів до цієї роботі внесли К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, В.Я.Стоюнін, Н.В. Касаткін, Д.Д. Семенов, Н.І. Пирогов, В.В. Водовозов, К. А. Сент-Ілер, А.Ф. Гартвіг і багато інших. Вчені говорять, що головною умовою у формуванні в учнів ціннісного ставлення до праці є трудове виховання молодших школярів[10,58].

Трудове виховання - виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності. Через свідоме сприймання праці, його значення в молодших школярів виховується цінність до праці. Розумне, догідливе слово вчителя у поєднанні з тим, що дитина бачить на власні очі, викликає в уяві спочатку конкретний, а потім більш узагальнений, емоційно - привабливий образ людини - працелюба[9,98].

Працелюбність - складна соціально-психологічна характеристика особистості, яка проявляється у високосвідомому, активному ставленні до праці.

Працелюбність, не вроджена якість людини, і воно виховується і прививається йому з дитинства. Тому вся система виховання повинна будуватись на прищепленні дитині працелюбства. Та вивчення основ наук найбільш ефективно допомагає трудовому вихованню школярів, якщо воно тісно пов'язано з працею. Важливою умовою реалізації такого зв'язку виступає політехнічна освіта, озброєння школярів знаннями. Такі знання виступають важливою передумовою формування у школярів бажання працювати, а також розвитку їх творчих сил в процесі роботи. Озброєння школярів знаннями в процесі вивчення програмного матеріалу навчальних предметів проходить на основі зв'язку з виробництвом і працею. Відсутність зв'язку між навчанням і працею школярів залишає вчителя важливого засобу підвищення якості знань і активності процесу навчання[11,45-46].

З приходом дитини до школи починається її організоване трудове виховання. Його елементи наявні у дошкільному віці, однак у цей час всі діти охоплені системою громадського навчання і виховання. Саме школа цілеспрямовано вирішує питання психологічної підготовки учнів до суспільно корисної продуктивної праці[15,22].

У процесі докладання розумових і фізичних зусиль, які у своїй єдності виступають як зусилля трудові, в ході оволодіння знаряддями праці у дитини з'являються відчуття задоволення від виконаної роботи. Виявити активність, самостійність, творчий підхід, відчути задоволення від власного успіху дитина може у будь-якому виді праці. Звичайно, для цього треба правильно організувати діяльність учнів[2,32].

Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці передусім у навчальній праці К. Ушинський наголошував, що навчання є найскладнішим і найважчим видом праці. Для багатьох учнів значно легше попрацювати фізично, ніж розв'язати математичну задачу або написати твір. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні.

Працю учнів необхідно пов'язувати з їх навчальною роботою. Це означає, що, підбираючи об'єкти праці для учнів, слід надавати перевагу тим, які тісно пов'язані з їх навчальною роботою. Важливо домагатися, щоб трудова діяльність школярів сприяла практичному застосуванню і поглибленню знань, допомагала формуванню в них високих моральних якостей, підвищувала суспільну активність і сприяла підготовці до продуктивної праці в різних галузях виробництва.

Виховна ефективність праці зростає за умови, що учні самі є її організаторами, а не лише виконавцями. Тому педагоги повинні залучати школярів до пошуків об'єктів праці, її планування та організації колективу на її виконання. У такому разі вихованці будуть зацікавлені у своєчасності та якості виконання трудових завдань, у них формуватиметься ініціативність, самостійність і відповідальність[14,28].

Виховання любові до праці, формування трудових умінь та навичок. Потребує систематичної праці учнів, а не участі в ній від випадку до випадку. Для цього класні керівники й адміністрація школи, плануючи їх участь у різних видах праці, мусять детально продумати її послідовність, усвідомити, якого виховного ефекту вони прагнуть досягти, пропонуючи дітям певний вид праці.[13,40]

Праця має бути доступною. Непосильна праця породжує невпевненість учня у власних силах, небажання виконувати її. Якщо ж робота надто легка, не потребує певних зусиль, вона викликає зневажливе ставлення. Праця повинна ускладнюватися за методами її виконання і збільшуватися за обсягом у міру набуття школярем трудового досвіду. Учнів слід привчати завершувати почату справу, особливо у молодших класах[20,5].

Виховання любові до праці. Потребує підбору цікавих за змістом і методикою організації видів праці. Недоцільно пропонувати учням одноманітну, нетворчу працю. Проте їх слід психологічно готувати до того, що в житті нерідко доводиться виконувати й нецікаву роботу. У вихованні в дітей любові до праці значна роль належить позитивним емоційним переживанням, що виникають унаслідок подолання більш чи менш значних труднощів. Тому так важливо допомогти дитині будь-що довести розпочату справу до кінця. Це дає їй змогу пережити радість, гартує волю, формує самостійність, упевненість у власних силах.[19,46-47]

Дуже важливо є ознайомлення учнів з різноманітними професіями. Адже, вибір професії - один з головних у житті людини. Це, вибір по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе і різних сферах життя діяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір професії - точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства.

Зважаючи на це, профорієнтаційна робота в школі має враховувати з одного боку, схильності людини, з іншого - тенденції розвитку суспільства, господарсько-економічної системи, які потребують професійно мобільних кадрів, здатних організовувати і розвивати свою справу, до конкурентної боротьби за робоче місце, до розвитку своєї кваліфікації, а за потреби і до перекваліфікації.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність співставити свої можливості з професійними вимогами, враховувати потреби суспільства в кадрах певних спеціальностей.

Профорієнтаційна робота потребує творчого підходу, врахування індивідуальних особливостей, потреб учнів, які свій професійний вибір здійснюють самостійно, під впливом батьків, друзів, знайомих, завдяки цілеспрямованій роботі школи, спеціальних закладів, установ та організацій, зацікавлених у нових працівниках[22,31-32].

Праця - головний вихователь. Необхідно навчити дітей цінувати працю, допомогти учням побачити в ній джерело розвитку своїх здібностей і моральних якостей, підготувати молоде покоління до активної трудової та суспільного життя. Праця є однім із важливих чинників виховання особистості. Вона не лише виховує, а й розвиває нас, як особистість, а розуміння цінності праці робить людину людиною. Як справедливо говорили «класики», праця створила людину. Й справді: лише завдяки праці у процесі самої праці дитина поступово стає особистістю, стає людиною. Завдання виховання працьовитості - одна з найважливіших у системі формування особистості. Саме в цьому полягає виховна сила праці, його моральна сутність, що завжди підкреслювали вчені у своїх працях.

Трудове виховання охоплює ті аспекти виховного процесу, де формуються трудові дії, складаються виробничі відносини, вивчаються знаряддя і способи їх використання. Праця в процесі виховання виступає й як провідний чинник розвитку особистості, і спосіб творчого освоєння світу, набуття досвіду посильної трудової діяльності в різних сферах праці, і як невід'ємний компонент загальної освіти. У процесі трудового виховання учні пізнають навколишню дійсність, систематизуючи і закріплюючи знання, учень закріплює свій кругозір. Він стає більш старанним у навчанні, починає цікавитися технікою, виробництвом. Все це перетворює працю в активний стимул для отримання нових знань. Педагоги намагаються виховати у школярів морального ставлення до праці, викликати інтерес до роботи, домогтися надання ними корисності своєї праці для суспільства.



2. Методика формування ціннісного ставлення молодших школярів до праці

2.1 Сучасний зміст особливостей формування ціннісного ставлення до праці у молодших школярів

Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми молодшого шкільного віку значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до діяльності.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, вмінням ставити мету, планувати її досягнення, організовувати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи. Ефективність діяльності школи по формуванні у молодших школярів ціннісного ставлення до трудової діяльності залежить, насамперед, від позиції педагога та його підготовленості до цієї роботи. Для розвитку ціннісного ставлення до праці вчитель повинен проводити виховні роботи, які б розкривали цінність праці для людини.

Спостерігаючи за навчально-виховним процесом у школі можна сказати, що умов для розвитку цінностей до праці достатньо. Необхідно лише бажання педагога, яке проявляється в умінні зацікавити учнів до пізнання праці. У більшості шкіл учні початкових класів мають можливість займатися в шкільних майстернях на уроках малювання та праці. Аналіз програм початкової школи читання та розвитку мовлення, ознайомлення з оточуючим світом, математики, української мови показує, що дані предмети містять матеріали, що сприяє формуванню знань про працю, людей праці, розвиваючий інтерес до трудової діяльності.

Сформувати вміння працювати і цінувати працю допомагають позашкільні заклади. Але останнім часом не реалізується функція вивчення та визначення потенційних можливостей шкіл та позашкільних закладів з метою задоволення і розвитку інтересів учнів; виявлення дозвіллєвих уподобань учнів; взаємне інформування про профілі та утриманні роботи гуртків і клубів. Тільки 17- 18% молодших школярів беруть участь у роботі гуртків і 15% - у шкільних гуртках та клубах. Взаємодія школи та позашкільних закладів повинна полягати в організації наступності в передачі знань, умінь і навичок, отриманих в школі, для подальшого розвитку інтересів і схильностей. Необхідно не лише отримувати теоретичні основи, а й мати можливість застосувати їх на практиці. Власний приклад по відношенню до праці може показати і сім'я дитини. Звичайно зараз взаємодія сім'ї і школи здійснюється слабо: тільки 7% батьків керують гуртками рукоділля, 31% беруть участь у виготовленні плакатів, стендів, дидактичного матеріалу. Найбільш поширеною формою роботи є підготовка та проведення спільних концертів, екскурсій, зустрічей тощо. Батьки повинні на власному прикладі демонструвати важливість і значення праці, і не тільки вдома, але і в школі.

На основі спостережень можна сказати, що в даний час школа має в своєму розпорядженні певними можливостями для успішної реалізації завдань формування ціннісного ставлення до праці в молодших школярів.

2.2 Діагностика рівня сформованості ціннісного ставлення до праці та у молодших школярів

Ціннісне ставлення до праці, складний компонент особистості, який включає в себе ставлення дітей до праці як однієї з важливих життєвих потреб, почуття задоволеності працею й наявності сукупності найважливіших моральних якостей, що визначають ставлення до трудової діяльності загалом: працьовитість, відповідальність, охайність, бережливість, вміння раціонально розподіляти робочий час і т.п. Можна визначити певні рівні трудової вихованості, як основи ціннісного ставлення до праці у молодших школярів. Охарактеризуємо кожний рівень:

Низький рівень. Учні порушують дисципліну, тобто не виконують правил роботи і поведінки у праці, не маючи відповідних знань і умінь, не вміючи або і не бажаючи керувати собою, своєю поведінкою. Вони або нічого, або мало знають про заняття і професіях дорослих людей, про види праці школярів. У користуванні особистими речами і суспільною власністю часто недбалі і охайні. Якщо і виявляють акуратність (не рвуть, не ламають, не бруднять), то лише прагнучи уникнути покарання або отримати заохочення.

Причини цього можуть бути наступними: не мають необхідних знань, Від участі в колективній праці такі школярі воліють відмовлятися, тому що або вважають, що зроблять роботу краще, або не вміють співпрацювати з товаришами: не хочуть рахуватися з їх думкою, уразливі, запальні, часто бувають винуватцями сварок.

Середній рівень. Учні проявляють дисциплінованість, прагнучи уникнути покарання або отримати заохочення, самоствердитися, показуючи себе краще за інших. Знають і можуть розповісти про різні професії, про організацію праці дорослих людей; про багатьох видах праці учнів, про таку його організації, яка робить працю школярів ефективним (акуратність, колективне розподіл справ, поєднання праці та відпочинку).

З речами особистого і громадського користування звертаються акуратно, виявляють до них дбайливе ставлення, але лише під контролем.

Активність, старанність і наполегливість у подоланні труднощів виявляють, прагнучи уникнути покарання, отримати заохочення, самоствердитися. Від роботи в колективі не відмовляються, співпрацювати вміють, на думку товаришів вважаються, допомагають їм, проте роблять це або з обов'язку або як бригадир.

Високий рівень. Учні доводять доручену справу до кінця, виконують необхідні правила роботи і поведінки у праці; вони активні і старанні, наполегливі в подоланні труднощів. Цінують власну працю та працю інших людей, незалежно від її змісту і особистісних інтересів. Характерні захопленість процесом і змістом праці; розуміння, що дисциплінованість і працьовитість сприяють успіху справи. Прагнення принести своєю працею користь; зробити оточуючим приємне.

У користуванні особистими речами, громадським надбанням; акуратні й ощадливі, хочуть цим доставити радість близьким, розуміють, що тим самим зберігають бюджет сім'ї, школи, праця багатьох людей; не чужі прагнень отримувати за це заохочення. Можуть аргументовано довести, яка організація праці є ефективною які якості людини допомагають у праці та гідні великої поваги.

До праці в колективі і до колективу у праці ставляться позитивно, працюють охоче, допомагають товаришам доброзичливо і безкорисливо, але тільки якщо зацікавлені в успіху спільної справи. При цьому учням з інших колективів класу, бригади можуть не надати допомоги з почуття суперництва. школяр учень виховання професія

Для визначення ставлення учнів до праці та рівня трудової вихованості було проведено анкетування серед учнів 3Б класу Українського колежу ім. Сухомлинського. Було отримано результати до кожної анкети.

Анкета «Визначення рівня працелюбності»

Мета цієї анкети - визначити рівень працелюбності. Адже в основі трудової вихованості, і цінності праці є власне особистісне ставлення та відношення дитини до трудової діяльності.

Анкета складається з 6 запитань різноманітної трудової діяльності і потребує відповіді «так або ні». Кожна позитивна відповідь оцінюється 1 бал.

Обробка даних

Від 4 до 6 позитивних відповідей - це високий рівень.

Від 3 до 4 - середній рівень працелюбності.

Від 2 і нижче - це низький рівень.

Таблиця 2.1. Дані анкетування та бали учнів 3Б класу

Рівні	ПІБ	Кількість балів
Високий рівень	Малиновська А.Р.	6
	Озерська Є.Л.	6
	Довгопола С.С.	6
	Костовецька П.Д.	5
	Гумяченко В.В.	5
Середній рівень	Рогова Є. О.	4
	Сафроненко Є.О.	4
	Холодна А. Д.	4
	Чепіжко А.О.	4
	Морозова О.М.	4
	Квятковська П.І.	4
	Гризодуб М. К.	4
	Олейник Р.Г.	4
	Похитун Є.Г.	3
	Романенко Ю.І.	3
	Стоцька Б.С.	3
	Чепіжко А.О.	3
	Черепаха У.В.	3
	Корпусь Д.В.	3
	Артюх А.А.	3
	Денисенко О.А.	3
Низький рівень	Семенко М. С.	2
	Кутасевич Б.В.	2
	Бринь А. О.	2
	Боруховський П.Б.	2
	Бондар М.В.	2
	Нечипорук О.В.	2
	Подліпний К. О.	2
	Маєвський Д.І.	2
	Калюк В.С.	2

Рис. 2.1. Результати рівня працелюбності у 3Б класі у %

Результати показали, що більшість учнів не полюбляють працю і взагалі працювати. Лише 15% дітей мають високий рівень в класі і є працелюбними, а 20 % - низький, тобто працювати їм взагалі не до вподоби, і вони не володіють трудовими навичками.

Дана анкета дає змогу проаналізувати 6 ланок трудової діяльності, яка властива учням цього віку. Проаналізувавши її можна сказати як відносяться діти до тієї чи іншої діяльності.

Рис. 2.2. Показники ставлення учнів до певної трудової діяльності

Анкета «Визначення ставлення до праці»

Спрямована на безпосереднє визначення ставлення учнів до праця. Результати підраховуються сумуванням балів за відповіді. Варіант А - 3, Б - 2, В - 1 бали.

Від 13 до 15 балів, говорить про позитивне ставлення до праці.

Від 8 до 12 про нейтральне, тобто на ставлення впливають певні фактори.

Від 5 до 7 про негативне ставлення до праці та будь якої трудової діяльності.

Таблиця 2.2. Дані анкетування та бали учнів 3Б класу

Рівні	ПІБ	Кількість балів
Високий рівень	Олейник Р.Г.	15
	Озерська Є.Л.	15
	Рогова Є. О.	14
	Костовецька П.Д.	14
	Похитун Є.Г.	13
	Довгопола С.С.	13
	Сафроненко Є.О.	13
Середній рівень	Холодна А. Д.	12
	Чепіжко А.О.	12
	Стоцька Б.С.	11
	Квятковська П.І.	10
	Чепіжко А. О.	10
	Малиновська А.Р.	10
	Гумяченко В.В.	10
	Романенко Ю.І.	9
	Морозова О.М.	9
	Гризодуб М. К.	9
	Артюх А.А.	9
	Корпусь Д.В.	8
	Черепаха У.В.	8
	Денисенко О.А.	8
Низький рівень	Бондар М.В.	7
	Кутасевич Б.В.	7
	Бринь А. О.	7
	Боруховський П.Б.	7
	Семенко М. С.	7
	Маєвський Д.І.	7
	Подліпний К. О.	6
	Калюк В.С.	6
	Нечипорук О.В.	6

Рис. 2.3. Рівні ставлення до праці в учнів 3-Б класу у %

Результати показують, що лише 21 % учнів - позитивно ставляться до праці, цінують і поважають її. Середній рівень, а саме - 42 % учнів, говорить про те, що учні мають змінне ставлення до праці, тобто при наявності заохочення більш активні в трудовій діяльності. Низький рівень сягає 38 % учнів, це говорить про негативне ставлення дітей до праці та будь-якої трудової діяльності. Діти не розуміють цінність і значення праці, їм не зрозуміла її суспільна користь.

Анкета «Професійні знання учня»

Дана анкета має питання, відповідь на які це особисті знання та думка учня. Необхідна вона для оцінки рівня сформованих знань дітей стосовно різновидів професій, майбутньої професії та її особливостей. Анкета має 5 питань, і оцінюється 5-ма балами, за конкретну відповідь учня.

Рис. 2.4. Кількість учнів та їх бали за анкетування

Дана таблиця з результатами дає змогу оцінити і проаналізувати рівень знань дітей стосовно професій і професійної діяльності. Учні які однозначно обрали професію і чітко виокремлюють її особливості і значення отримують 5 балів, таких учнів в 3-Б - 4. Менша кількість балів, та менш чіткі знання професій та їх особливостей в учнів з 4-ма балами, 8 учнів. Оцінені оцінкою 2 та 3 діти, які не мають уявлень про майбутню професію і не можуть визначити особливостей професій.

2.3 Результати дослідження та практичні рекомендації

Для покращення рівня знань про працю та професії людей, ставлення до праці, виховування любові до трудової діяльності було пророблено виховну роботу. Робота була спрямована на покращення рівня їх ставлення до праці, як до життєвої цінності. Для початку було проведено виховну годину на тему: «Праця це - життєва цінність» (Див. додаток Д), яка за мету ставила сформувати уявлення про значення праці та праці людей. Її зміст складався з різних форм роботи, а саме обговорення цінності праці для людини та суспільства. Ознайомлення з оповіданням, яке висвітлювало значення праці. Проведено диспут на тему: «Праця стане потребою лише тоді, коли людиною відкриється радість праці», протягом якого було висвітлено думки учнів на основі їх досвіду та власних спостережень. Основна частина виховної години була присвячена загально класному слуханню, яке проводили учні, що напередодні отримали невеличкі тексти, про зміст та значення праці для людей і суспільства. Було розглянуто малюнки професій і обговорено їхню користь для людей. Підсумок виховної години проведено у вигляді бесіди, про працю, її цінність та значення.

Наступним кроком у виховній роботі з учнями, було перегляд мультфільму «В лесной чаще»(Див. додаток Ж), це радянський мультфільм, його метою є висвітлення цінності та значення праці для людини, та в необхідності подолання лінощів. Зміст подається у вигляді життя лісових тварин та показується їхня діяльність в лісі, де звірі поважають працю, але є й такі хто не бачить в праці ніякої користі. Виховний характер проявляється в тому, що саме лінощі привели головного героя то ситуації в якій він пошкодував, що не цінував і не поважав працю свою та інших. Метою мультфільму є наочно показати, корисність, значущість, необхідність праці. Обговорення після перегляду, спрямовувалося на розуміння змісту та ідеї переглянутого. Для дітей стає зрозумілим, що кожен повинен працювати, поважати працю інших і не бути лінивим.

Завершує виховну роботу виховна година на тему: «Праця батьків,їхні професії»(Див. додаток Е). Метою її є розширення уявлень про професії дорослих, важливість їхньої праці для інших. Зміст полягає в бесіди про відомі професії, які необхідні людині для життя. До дітей донесено різноманітність професій, їх різновиди, які відрізняються діяльністю і значенням. Цікавим в цій виховній годині є те, що не лише вчитель висвітлює певні особливості професій, а дає змогу кожному учневі розповісти про діяльність своїх батьків. Тим самим вчитель наголошує, що кожна професія різна, і має особливості. Така форма роботи дозволяє не лише дітям бути слухачами та розширювати свої знання, а й учасниками, які активно приймають участь, доносять власну інформацію отриману від своїх батьків. Ідея виховної години полягала в розкритті змісту професій які існують та показ їхньої цінності. Було наголошено, що професія обирається на все життя, тому треба добре обмірковувати обираючи власну професію.

По завершенню експериментальної роботи,було повторно проведено анкетування «Визначення рівня працелюбності». Результати показали, що рівень працелюбності класу змінився. Позакласна робота вплинула на розуміння дітьми того, що працелюбність досягається завдяки зусиллям над собою, у боротьбі з власними лінощами. Змінилося загальне ставлення до праці, як життєвої цінності.

Таблиця 2.3. Дані анкетування та бали учнів 3Б класу

Рівні	ПІБ	Кількість балів
Високий рівень	Озерська Є.Л.	6
	Довгопола С.С.	6
	Малиновська А.Р.	6
	Костовецька П.Д.	6
	Гумяченко В.В.	6
	Рогова Є. О.	6
	Сафроненко Є.О.	6
	Холодна А. Д.	6
	Чепіжко А.О.	6
	Морозова О.М.	6
	Квятковська П.І.	6
	Гризодуб М. К.	5
	Романенко Ю.І.	5
	Похитун Є.Г.	5
	Олейник Р.Г.	5
	Стоцька Б.С.	5
Середній рівень	Корпусь Д.В.	4
	Черепаха У.В.	4
	Чепіжко А.О.	4
	Артюх А.А.	4
	Кутасевич Б.В.	4
	Семенко М. С.	4
	Бринь А. О.	4
	Денисенко О.А.	4
	Нечипорук О.В.	4
	Бондар М.В.	4
	Боруховський П.Б.	4
Низький рівень	Маєвський Д.І.	3
	Подліпний К.О.	3
	Калюк В. С.	3

Рис. 2.5. Результати рівня працелюбності у 3Б класі у %

Аналізуючи отримані результати, можна чітко сказати, що рівень працелюбності у 3Б класі виріс. Результати змінилися у позитивному напрямку.

Високий рівень піднявся з 15% до 51%, а низький зменшився з 20% до 9%. Загальне ставлення дітей до праці змінилося, це проявляється зростанням бажання працювати та любові до праці.

Наступна анкета «Визначення ставлення до праці»,показала, як змінилося у дітей загальне ставлення до праці. Виховна робота змінила уявлення учнів про значення праці для життя суспільства та кожної людини. Ставлення в учнів до праці змінилося. Учні полюбили працю та зрозуміли її цінність для себе та для людей. Дані про збільшення рівня показників у позитивному напрямку представлено у таблиці.

Таблиця 2.4. Дані анкетування та бали учнів 3Б класу

Рівні	ПІБ	Кількість балів
Високий рівень	Озерська Є.Л.	15
	Рогова Є. О.	15
	Олейник Р.Г.	15
	Похитун Є.Г.	15
	Костовецька П.Д.	15
	Довгопола С.С.	15
	Сафроненко Є.О.	14
	Холодна А. Д.	14
	Стоцька Б.С.	14
	Чепіжко А.О.	14
	Квятковська П.І.	13
	Чепіжко А. О.	13
	Малиновська А.Р.	13
	Гумяченко В.В.	13
Середній рівень	Морозова О.М.	12
	Гризодуб М. К.	12
	Романенко Ю.І.	12
	Артюх А.А.	12
	Корпусь Д.В.	12
	Черепаха У.В.	11
	Денисенко О.А.	11
	Бондар М.В.	11
	Боруховський П.Б.	11
	Бринь А. О.	11
	Кутасевич Б.В.	11
	Семенко М. С.	11
Низький рівень	Нечипорук О.В.	9
	Подліпний К. О.	9
	Калюк В.С.	9
	Маєвський Д.І.	9

Рис. 2.6. Рівні ставлення до праці в учнів 3-Б класу у %

Повторне анкетування показало, що показники ставлення учнів до праці змінилися. Високий рівень виріс з 21% до 28%, це говорить про позитивне ставлення учнів до праці та праці людей. Середній рівень під час першого анкетування сягав 42%, а зараз 22%, тобто учні які ставилися до праці нейтрально зрозуміли певне її значення. Також зменшився показний низького рівня з 38% учнів, які не розуміли цінність праці лишилося лише 12% учнів 3Б класу.

Цінність праці, проявляється також в ставленні дітей до професій людей. Наскільки рівень їхніх знань про професії людей змінився показало анкетування ««Професійні знання учня». Наскільки бали за професійні уявлення та знання дітей змінилися представлено в діаграмі.

Рис. 2.7. Кількість учнів та їх бали за анкетування

Результати показали, що після проведення певної виховної роботи результати підвищилися. Кількість учнів, які мають високий рівень збільшився від 4 до 13. А низький рівень зменшився від 12 до 2 учнів. Це говорить про те, що учні розширили свої уявлення про професії дорослих і зрозуміли важливість праці.

На основі аналізу результатів дослідження, нами запропоновано практичні рекомендації, які спрямовано на формування ціннісного ставлення до праці у дітей молодшого шкільного віку. Для дитини зміст цінності праці і її значення розкриється, якщо вчитель та батьки керуватимуться такими правилами:

1. Праці дитина може навчитися тільки за безпосередньої участі в ній. Тож чим раніше дитина привчається до праці, тим краще вона зрозуміє її значення і більше буде успіхів в трудовій діяльності.

2. Кожна людина має певні нахили до діяльності, які можуть і не розвинутися у потребу працювати. У міру дорослішання дитини змінюються вимоги до праці, яку вона виконує, її якості, обсягу, сумління. Дитину слід навчати доводити кожну справу до кінця, працювати наполегливо, переживати радість від успіху. Легка праця, що не вимагає напруження, фізичних або розумових зусиль, не дає позитивного ефекту.

3. Радість перемоги не приходить сама по собі. Природно, коли попервах дитина побоюється, що в неї нічого не вийде. Вчитель показує, як слід робити, а коли впевниться, що навичка сформована, дозволяє виконувати самостійно, але під контролем дорослих. Контроль має бути ненав'язливим, а тактовним, підтримувати впевненість дитини у власних силах.

4. Праця для дитини має виступати як необхідність і обов'язок. Уклад життя в школі та вдома повинен примушувати дитину працювати, привчати долати труднощі. Праця - обов'язок перед сім'єю, друзями, суспільством, самим собою.

5. Задля формування позитивного ставлення до праці у дітей, вона повинна чергуватися з відпочинком. Слід змінювати види праці.

З метою визначення ставлення учнів до праці та праці людей було проведено анкетування серед учнів 3Б класу Українського колежу ім. Сухомлинського. Було підібрано 3 анкети, які спрямовувалися на визначення рівня працелюбності, ставлення до праці та професій людей. Результати показали, що рівень працелюбності дітей не високий, велика кількість дітей не розуміє значення праці. Рівень знань дітей про працю та професії людей знаходився майже на низькому рівні, зміст праці та її цінність діти не розуміють. Задля покращення рівня ставлення дітей до праці, та формування в них уявлень про те, що праця це життєва цінність було підібрано та організовано спеціальну позакласну роботу. Було складено виховні години, що спрямовувалися на формування уявлення про значення праці для людини та її життєву цінність, виховувати любов до праці повагу до людей праці. Цікавість завдань та різноманітність форм роботи розвивала у дітей пізнавальний інтерес та розвивала цікавість. Це ставало певним рушієм для формування в них уявлень про цінність праці. Експериментальне дослідження завершувалось повторним проведенням анкетування. Результати якого показали, що рівень знань, ставлення до праці як до життєвої цінності підвищився. На основі аналізу результатів дослідження, нами запропоновано практичні рекомендації, які спрямовано на формування ціннісного ставлення до праці у дітей молодшого шкільного віку.



Висновки

Праця є однім із важливих чинників виховання особистості. Вона не лише виховує, а й розвиває нас, як особистість, а розуміння цінності праці робить людину людиною. Як справедливо говорили «класики», праця створила людину. Й справді: лише завдяки праці у процесі самої праці дитина поступово стає особистістю, стає людиною. Саме в цьому полягає виховна сила праці, його моральна сутність, що завжди підкреслювали вчені у своїх працях.Праця є...