Особливості німецької освітньої системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Об'єкт дослідження - освітні процеси у Німеччині.

Метою моє роботи є дізнатися про особливості німецької освітної системі у порівнянні з іншими системами, та дослідити цінності орієнтири, на які скерована німецька система вищої освіти.

Сьогодні вища освіта Німеччини, як і інших країн Європи, переживає кризу. Підґрунтям такої кризи є, безперечно, економічні та соціально-політичні чинники. Принаймні, на них вказують всі аналітики, вчені, громадські діячі. Але, якщо проаналізувати стан сучасної вищої освіти, звернувшись до внутрішніх, зокрема психологічних, факторів, можна розглянути дану проблему під іншим, суттєво новим кутом зору і зробити певні важливі висновки.Для аналізу національних особливостей вищої освіти в Німеччині недостатньо лише опису її сучасного стану, проблем та перспектив розвитку. Для того, щоб чітко зрозуміти різні аспекти даного питання, а зокрема його психологічний аспект, необхідно перш за все розглянути деякі ключові моменти в історії німецької вищої освіти на різних етапах розвитку німецького суспільства.Важливим моментом для з'ясування суттєвих психологічних особливостей німецької освіти є вивчення праць видатних німецьких мислителів, психологів, педагогів та їх впливу на стан вищої освіти в різні періоди становлення і розвитку даної галузі суспільного життя.

Що ж послужило причиною такої популярності німецької вищої освіти, яким саме психологічним чинникам має завдячувати система вищої освіти в Німеччині своєю популярністю? Чи можна вважати причинами кризи сучасної системи вищої освіти лише зовнішні (економічні, соціально-політичні та ін.) чинники? На ці та деякі інші питання ми спробуємо дати відповідь у даній роботі.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЩОЇ ОСВІТИ У НІМЕЧЧИНІ

Після об'єднання у 1992/93 навчальному році в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний і один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних і спеціалізованих ВНЗ. З них у недержавний сектор входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл. Плата за навчання у них часто висока.

Усі ці заклади поділяються на наступні групи:

-- університети (класичні, технічні, загальноосвітні), а також спеціалізовані заклади університетського рівня (вищі школи для підготовки вчителів, теологів, лікарів тощо) (група А). У закладах цієї групи навчається 1,4 млн. студентів;

-- вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, в яких навчається 445 000 студентів (група В);

-- вищі школи (коледжі) мистецтв і музики: 45 закладів і 30 000 студентів (група С).

Основою системи вищої освіти є група А. Вчительські заклади університетського рівня з'явилися після 1945 р., вищі фахові школи - з 1970 р. Після 1970 року. було зроблено невдалу спробу створити загальноосвітні університети шляхом поєднання змісту і методів викладання у класичних університетах та вищих фахових школах. Трохи пізніше почали діяти спеціалізовані вищі школи для підготовки чиновників середнього рівня (30 закладів і 52 000 студентів у 1993 р.).

Період навчання в університеті, як правило, триває 4 роки або 8 семестрів. Весь учбовий процес ділиться на 2 великі рівні частини (по 4 семестри кожна). Перша називається Grundstudium. Як вже було сказано Grundstudium триває 4 семестри, проте ця перша частина учбового процесу може бути закінчена і за 3 семестри. Перші чотири семестри навчання (Grundstudium) завершуються дипломним заліком (Diplom-Vorprьfung). Hauptstudium закінчується підсумковим іспитом на отримання диплома (Diplom-Prьfung).

Метою іспиту на отримання диплома є виявлення здатності молодого фахівця вирішувати поставлені перед ним практичні задачі в обмежений час.

Іспит протікає у декілька етапів. До іспиту студент повинен здати переддипломний залік, пройти 3-х місячну практику на підприємстві і одержати 4 свідоцтва (Scheine) про успішну роботу в мінімум 4-х семінарах протягом Hauptstudium.

Після виконання цих умов студент одержує тему диплома і пише диплом, як правило, протягом 3-х місяців. Наступна стадія - перевірка і оцінка дипломної роботи. Дипломна робота успішно здана, якщо вона оцінена мінімум в 3 бали. І останній етап полягає в письмовій здачі екзаменів (Klausuren) з екзаменаційних предметів (5 предметів Hauptstudium). При успішній здачі студент знову здає ці ж предмети, але вже в усній формі. При неуспіху дозволяється перездача тільки один раз.

При успішному проходженні всіх стадій кандидату видається диплом про закінчення і привласнюється вчений ступінь.

Навчання у вузах продовжується 4 роки. Виключення складає медичне, більш тривале, і вища педагогічна (3 роки) освіта. Після навчання передбачається стажування (18 місяців), а після неї - здача іспитів і отримання дипломів. Більше половини студентів вчаться у вузах з гуманітарним профілем.

Система обліку успішності студентів вимірюється в семестровому тижневому годиннику. За 4 роки виходить 150 - 160 семестрових годин. Облік успішності здійснюється шляхом іспитів, умовою допуску до яких є виконання декількох письмових контрольних робіт.

У вузах практикуються наступні форми занять: лекції, вправи, просемінари, семінари, оберсемінари, лабораторні. Курсові і дипломні роботи в нашому розумінні відсутні.

Академічний рік має 28 тижнів в університетах і 38 тижнів -- у вищих фахових школах.

Час навчання в ВНЗ ФРН поділяється на дві (основну і головну) стадії: Grundstudium i Hauptstudium. Перша (найчастіше 4 семестри) складається із загальних обов'язкових предметів і включає заключні проміжні екзамени (перехід на другий щабель). Друга стадія надає студентам ширші можливості вибору предметів і закінчується екзаменами з присудженням диплома чи звання магістра, або держекзаменами (Staatsprufung). При переході на другу стадію є можливість певної зміни напряму навчання.

Екзаменами закінчується кожен предмет. Після завершення програми виконується письмова робота (Hausarbeit), а також складаються усні чи письмові екзамени з головних дисциплін. Оцінки у ФРН ставляться за шестибальною шкалою: 1 -- дуже добре; 2 -- добре; 3 -- задовільно; 4 -- досить (прохідний бал); 5 -- недосить; 6 -- незадовільно.

На обох стадіях застосовують різні види занять: лекції, контрольні роботи (Ubungen = завдання), практичні заняття, екскурсії. Вся програма, як і кількість тижневих годин регулюється протягом навчання. На лекціях викладають базові дисципліни курсів, з яких пізніше складають проміжні чи заключні іспити. Під час семінарів, контрольних і практик вимагаються усні чи письмові роботи. Студент на них отримує курсовий сертифікат (Leistungnachwirse), необхідний як під час заключного екзамену, так і під час переходу на наступний рівень навчання. Він є головним засобом контролю якості навчання впродовж навчального року. Відвідування всіх видів занять є обов'язковим. Екскурсії проводяться для набування фахового досвіду. Студенти старших курсів залучаються до різного виду тьюторської роботи з молодшими студентами (з отриманням платні).

Слід підкреслити, що наукові організації Німеччини працюють в тісній співпраці, відсутній розрив між вузівською і невузівською, у тому числі промисловою, наукою. Це дозволяє виключити дублювання досліджень, одночасно полегшуючи передачу технології не тільки з однієї наукової установи в іншу, але і, що найбільш важливе, з наукових установ, у тому числі вузів, в промислові фірми, полегшуючи і прискорюючи тим самим процес упровадження винаходів і реалізації наукового потенціалу країни.

Політика федерального уряду націлена на посилення співпраці вузів з промисловими фірмами. З 50-х рр. поширена форма «сумісних досліджень», коли малі і середні фірми певної галузі створюють з вузом (або з науково-дослідним інститутом) союз для роботи над проблемами, в рішенні яких зацікавлені фірми - члени об'єднання.

Університети Німеччини входять до числа національних лідерів з наукових досліджень, хоч значний обсяг пошуків здійснюють лабораторії великих фірм та інститутів спілки Макса Планка. Університети та інші заклади підтримують контакти з багатьма закордонними закладами, відряджають власних працівників і приймають закордонних фахівців. Діють кілька програм сприяння обмінам вкладачів-науковців та студентів, постійно зростають видатки на стажування іноземців у Німеччині.

Важливо, що практикуються не тільки стажування працівників фірм у вузах, але і робота студентів і молодих учених у фірмах. Особливо це характерно для спеціальних (професійних) вузів, де навіть викладачі зобов'язані періодично самі проходити практику на фірмі.

При вузах створюються демонстраційні і консультаційні центри для ознайомлення представників фірм з досягненнями науки в ключових областях. Значний інтерес до вузівських розробок проявляють представники не тільки дрібного бізнесу, але і крупних компаній.

ЦІКАВІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ У НІМЕЧЧИНІ

1. Навчання в державних ВНЗ Німеччини безкоштовне. Єдина плата -- за систему послуг студентам (спорт, культурні заходи, їдальня, гуртожиток тощо). Передбачено невеликий внесок за участь у студентській спілці (46 і 20 марок). вищий система освіта німеччина

2. Бідні німецькі студенти можуть отримувати стипендію від уряду відповідно до закону, який встановлює і тривалість часу, на який вона надається. Деталі визначаються багатьма факторами. Половина суми надається в дарунок, половину потім необхідно поступово повернути.

3. Вся система навчання в Німеччині побудована так, щоб забезпечити студенту максимальну свободу в побудові свого учбового процесу. Всі учбові плани носять допоміжний і рекомендаційний характер. Студент може вибирати не тільки предмети (про це вже було сказано вище), але і послідовність вивчення окремих учбових курсів в рамках навчання в університеті.

4. Крім того, студент має право здавати іспити як відразу після закінчення прочитаного курсу, так і через декілька семестрів. Наприклад, студент може взагалі не здавати ніяких іспитів під час Grundstudium, а написати відразу всі іспити в кінці Grundstudium (в кінці 4-го семестру). Правда, такий варіант настійно не рекомендується.

5. Присутність на лекціях є необов'язковою.

6. Абітурієнти рідко відразу після школи поступають у вищі учбові заклади. Вони вважають за краще спочатку попрацювати і одержати деякий професійний досвід.

7. Вважається цілком нормальною справою те, що багато студентів рік або півроку вчаться закордоном. Це навіть часто є неодмінною умовою отримання хорошої роботи в майбутньому.[4,c.33]

8. У Німеччині немає істотних обмежень вступу до ВНЗ, але в умовах надміру заяв абітурієнтів їх вводять. У 1995 р. обмеження запровадили для всіх фахів медицини, архітектури, економіки, права, біології, бізнесу, лісової справи, фармакології, домашньої економіки, сестринства, харчових спеціальностей, психології. До загальнодержавних обмежень можуть додаватися місцеві вимоги.

9. Заняття в ФРН проводяться німецькою мовою, тому її знання обов'язкове. З 1996 р. використовується новий тест DSH = Deutsche Sprachprufung fur den Hochschulzugang auslandischer Studienbewerber, який замінив старі види тестів. Про деталі найкраще дізнаватися у відділеннях Інституту Гете у країні апліканта (заклади за кордоном, німецькі школи).

10. Підготовка майбутніх вчителів у всіх землях проходить 2 фази: перша (6 - 8 семестрів) включає вивчення загальноосвітніх предметів, теоретичних курсів за фахом і педагогічних дисциплін; друга - стажування - для вчителів обов'язкової школи - від 18 місяців до 3 років, гімназії - 2 роки і завершується іспитом, після якого студент призначається на посаду штатного викладача.

ЦІННОСТІ, ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ І СУДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ НІМЕЧЧИНИ

Виклад проблеми ціннісних орієнтирів у педагогічній системі Німеччини ґрунтується , в основному, на працях Е. Фромма, видатного німецького психолога, який емігрував до США і більшу кількість своїх робіт написав у Америці, тому його ідеї співзвучні тим концепціям, що популярні у США та інших країнах.Традиції гуманістичної етичної думки в розвиткові німецької педагогічної системи формували систему цінностей, що ґрунтуються на автономії, волі, розумі індивіда, який є інструментом пізнання людиною самої себе. Основи розвитку особистості шукали в розумі і природі самої людини, в яких криється величезна енергія і потенціал, а їх руйнування та блокування ведуть до деструкції, духовного розпаду, емоційного спаду. Вищі цінності суб'єктивної і об'єктивної етики, яка була важливим напрямком німецької педагогічної системи, полягали в створенні умов, в яких весь потенціал особистості був би спрямований на ствердження власного Я особистості.Про таку особистість І. Фіхте говорив, що вона не може користуватися подібними собі істотами для досягнення власних цілей. А. Шопенгауер зауважував, що така особистість керується не наочними уявленнями, а думками і поняттями, діє послідовно і розсудливо, у відповідності з певною логікою. [15].У своїй праці "Людина для себе" Ерік Фромм детально аналізує різні ціннісні орієнтування, які домінують у німецькій педагогічній системі. Через них він виділяє неплідні рецептивні орієнтування, при яких людина спрямована на сприйняття, а не на продукцію власних ідей, на бажання знайти того, хто знайде для тебе інформацію, обробить її, зробить узагальнення й оцінки, покаже, як це можливо використати в різних видах діяльності, що веде до залежності від авторитетів, думок інших, повної власної безпорадності при прийнятті рішень. При експлуататорських орієнтуваннях люди не створюють власні Ідеї, а крадуть їх, займаються плагіатом, але відстоюють їх як власні.Сьогодні всі цінності орієнтування вирішують дилему: бути чи мати. Для орієнтацій експлуататорських, накопичення, здобуття, користолюбства основою є принцип мати, коли людина є ніщо, коли вона нічим не володіє, домінування тієї чи іншої орієнтації визначає різницю в характері і існуванні людини, в системах культури і типах суспільства.Як показує порівняльний аналіз ціннісних орієнтувань у різних педагогічних системах, найвищими цінностями є гроші, власність, слава, успіх, влада, тобто домінують орієнтації володіння. Більша частина студентів живе і вчиться за принципом володіння. Вони сприймають лекції, розуміють логіку побудови речень, конспектують текст, вивчають його і складають екзамен. Все це відбувається суто формально, лекції не стають часткою їх власного мислення, не вдосконалюють і не збагачують його. Відповіді студентів на екзамені жахають лектора, який багато працював, творчо мислив, намагався створити струнку, логічну картину предмета, наукових досягнень і досліджень певної галузі знань. Усе, що з'являється на виході через рік в інтерпретації студентів, демонструє повний крах орієнтації на володіння в навчальному процесі і повністю вбиває мотивацію лектора до творчого пошуку. При домінуванні такої орієнтації в різних видах навчальної діяльності її результативність є дуже низькою. Так, зміст лекції рідко викликає у студентів емоційні та інтелектуальні реакції, вони тільки накопичують певну кількість чужих висловлювань.Студенти, орієнтовані на володіння, не мають іншої мети, крім накопичення інформації, яку зберігають у пам'яті незмінною. Нові нестандартні підходи і думки їх нервують, викликають почуття невпевненості, сумнів у тій інформації, якою вони володіють. У інших студентів, зорієнтованих на буття, нова інформація викликає роздуми, новизна стимулює їх інтерес, у них виникають запитання і народжуються ідеї, вони здатні до самостійного пошуку інформації, розширення її обсягу. В реальному навчальному процесі рідко збігаються орієнтування суб'єктів навчання. [16].Загальним недоліком системи освіти в різних педагогічних системах світу є намагання навчити володінню знаннями як майном, від якого залежить соціальний статус людини, надати конгломерат знань у красивій упаковці, де учень може знайти всебічну інформацію, яка перетворюється в його голові на мішанину підходів і ідей, на яких вони не зосереджують свою увагу, не читають оригінальних текстів, а користуються чужим поверхневим викладом їх змісту. Так відбувається повне відчуження знань від суб'єкта навчання.Шляхом до виходу з кризового стану представники всіх шкіл і систем вважають радикальний гуманізм, боротьбу з відчуженням, деморалізацією, саморуйнуванням культури, духовним егоїзмом, розвиток вмінь жити власним духовним життям.

ВИСНОВОК

Вища освіта ФРН має чітку бінарну структуру, складаючись з університетів ("наукових вищих шкіл") та політехнічних інститутів ("вищих фахових шкіл"). До речі, роль останніх постійно зростає. Вищою освітою Німеччини опікуються як федеральний уряд, так і уряди земель. Нове будівництво вони виконують спільно, а решта справ перебуває у віданні земель відповідно до згаданого рамкового закону про вищу освіту 1975 р. Поточна діяльність державних і приватних ВНЗ регулюється законами земель. Регулярно збирається конференція міністрів освіти земель, є також Спілка ректорів ВНЗ. Більшість серйозних документів вони створюють спільно. Є також комісія з наукового планування. Заклади вищої освіти фінансуються землями на 94%, центром -- на 6% (1993 р.). Близько 7,8% фінансування університетської науки здійснює приватний сектор економіки.

Вища освіта в Німеччині на сучасному етапі є не лише відображенням всіх переваг і недоліків сучасного німецького суспільства, а й несе в собі славетні традиції класичної німецької освіти епохи Просвітництва. За тривалий період становлення німецької нації вища освіта Німеччини переживали часи злетів і падінь. На її стан впливали і гуманістичні ідеї видатних німецьких мислителів, і прагматизм науково-технічного прогресу, і згубна ідеологія нацизму. Представник німецької нації ввібрав в себе практично всі переваги й недоліки класичного жителя Західної Європи.Німецька нація дала світові цілу плеяду видатних вчених, філософів, мислителів, державних діячів. Це не є випадковим: Отто фон Бісмарк свого часу говорив, що Німеччина своєю могутністю і славою зобов'язана в першу чергу своїй освіті.Національною особливістю освіти в Німеччині завжди було виховання високоморальної особистості. Пріоритети надавались не навчанню, а моральному становленню і вдосконаленню особистості в процесі виховання в традиціях гуманістичної етики. Ідеалом німецької системи освіти була особистість, наділена такими рисами: самовизначенням, доброзичливістю, справедливістю, вольовими зусиллями, внутрішньою свободою вибору, самостійністю, вмінням розрізняти добро і зло, поважати порядок, правила, закони, дисципліну, підкорятися нормам, які існують в суспільстві, усвідомленням обов'язку перед іншими, державою, суспільством.Криза, яку переживає сьогодні вища освіта Німеччини, пов'язана як із зовнішніми (економічними, соціально-політичними), так і з внутрішніми (психологічними) чинниками. Фіхте вважав, що шлях до морального відродження Німеччини пролягає через сферу морального виховання, головне в якому не накопичення знань, а розвиток розуму, ініціативності, самостійності і формування характеру високоморальної особистості.Звернення до здобутків німецької класичної філософії, відродження гуманістичних принципів, втілення в життя теоретичних положень видатних німецьких психологів, є, на наш погляд, тим шляхом виходу з кризи вищої освіти не лише в Німеччині, а й по всій Європі, який намагаються знайти сьогодні провідні освітяни, педагоги, психологи, державні діячі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Демин А.А. Лавров С.Б.. ФРГ сегодня. - Л.: Лениздат, 1973. - 234 с.

2. Кинелев В.Г., Миронов Е.Н. Образование, воспитание, культура в истории цивилизации. - М., 1999. - 544с.

3. Корсак К.В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів. - К.: МАУП, 1997.

4. Левченко Т.І. Вплив історичних, філософських, психологічних чинників на формування педагогічної системи освіти XXI ст.//Теоретичні питання освіти та виховання. - №7. - К.: КДЛУ, ,2001.

5. Левченко Т.І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах - Вінниця: Нова книга, 2002 - 512с.

6. Лова Е.Б.. Новые тенденции в подготовке учителей на Западе. // «Педагогика» . - 1994. - №3. - С.17-21.

7. Писарева Л.И.. Тенденция развития современной школы Германии. // «Педагогика». - 2001. - №2. - С. 12-22.

8. Тихонова М.Г. Объединенная Германия: образовательная политика. // «Педагогика». - 1994. - №5. - С.27-35.

Размещено на Allbest.ru