Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

УДК 371.3 (410)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Костенко Наталія

Іванівна

Кіровоград - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Сметанський Микола Іванович, Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”, завідувач кафедри соціальної роботи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пуховська Людмила Прокопівна, Державний вищий навчальний заклад „Університет Менеджменту освіти" АПН України, професор кафедри філософії освіти та освіти дорослих;

кандидат педагогічних наук, доцент Миценко Валерій Іванович, докторант кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Захист відбудеться 11 лютого 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м.Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розіслано _9 січня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Інтеграція України до Європейського співтовариства зобов'язує її активніше узгоджувати стандарти в освітній галузі, серед яких основоположним є формування на загальносуспільному та індивідуальному рівнях розуміння людини як найвищої цінності, права кожного залишатися самим собою відповідно до природних здібностей. Дотримання таких позицій у державному вимірі вимагає прискорення реалізації положень низки нормативних документів, які декларують сучасний характер побудови національної середньої загальноосвітньої школи на профільних засадах (Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта: Україна ХХІ століття”, Закон України „Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти, „Концепція профільного навчання в старшій школі”).

В останньому документі зазначено, що загальноосвітня школа має функціонувати як профільна. Це створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, задоволення інтересів і потреб учнів, формування орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності, найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії. Профільна освіта покликана виконувати компенсаторну функцію корекції змісту загальної середньої освіти, що забезпечує її наближення до умов раціонального професійного вибору та одночасного збереження академічної спрямованості.

Ідею профільного викладання предметів давно і успішно практикують у багатьох країнах світу, а саме: у Швеції, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Данії, Нідерландах, Аргентині, США, Японії та Великій Британії. Для розбудови системи профільної освіти в нашій країні, поряд з використанням усього кращого з вітчизняної спадщини, важливого значення набуває вивчення та впровадження британського досвіду. Це зумовлено низкою причин: високий рейтинг у Європі британської освіти, в якій акцентуються питання професійної орієнтації молоді, різних аспектів виховання, в тому числі інтеркультурного, низький рейтинг безробіття серед молоді.

Проблему професійної орієнтації молоді в школах Англії, яка входить до складу Об'єднаного Королівства, уже частково розглядали такі радянські учені як Г.Тарасова, В.Рижов, О.Гогуа. У їхніх працях простежується намагання дати критичну оцінку професійно орієнтованій роботі в середніх школах Англії.

Досвід системи освіти та виховання Англії знайшов своє висвітлення у дослідженнях сучасних науковців: О.Локшина вивчала питання реформування системи освіти і професійного навчання; А.Сбруєва досліджувала проблеми глобалізації з позиції освітніх реформ; Л.Пуховська аналізувала систему педагогічної освіти.

Різним аспектам процесу виховання та освіти у Великій Британії присвячено ряд дисертаційних досліджень: зокрема, М.Тадєєва розглянула тему етнопедагогічних традицій виховання; Н.Лавриченко проаналізувала педагогічні основи соціалізації учнівської молоді Великої Британії в контексті країн Західної Європи; В.Гузеєв розкрив особливості проектування змісту профільного навчання в старшій школі на основі введення Державного стандарту; в дослідженнях І.Лікарчук з'ясовано особливості елективної профільної освіти.

Серед російських науковців, що досліджували англійську систему освіти, її традиції та історію, відзначимо Г.Алексевич, який проаналізував реалізацію принципу єдності та диференціації в шкільній системі Великої Британії. У працях А.Барбариги, Б.Вульфсона та В.Лапчинської висвітлено різні аспекти процесу виховання та освіти в середніх школах країни; О.Рибак вивчав особливості індивідуалізації навчання в англійській школі; Н.Воскресенська, О.Джуринський зосереджують увагу на розвитку освіти в країні в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Проте, незважаючи на значну кількість наукових досліджень, які безпосередньо або опосередковано стосуються організації профільного навчання в старшій школі Великої Британії, ще недостатньо висвітлені історико-педагогічні аспекти становлення профільної освіти, її сучасні науково-теоретичні засади та організаційно-педагогічні умови, неповним є і системний аналіз теорії і практики профільної освіти в старшій школі країни. В результаті в Україні ще недостатньо впроваджується у практику профільної освіти значний досвід Великої Британії.

Значні теоретичні та прикладні здобутки в організації профільної освіти в старшій школі Великої Британії та недостатнє їх вивчення в Україні зумовили вибір теми нашого дослідження - „Організація профільного навчання у старшій школі Великої Британії”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського „Зміст педагогічної підготовки вчителів в умовах формування загальноєвропейського простору вищої освіти” (державний реєстраційний номер 0105U000942). Тему дисертації затверджено Вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 6 від 25.02.2004 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 28.04.04).

Мета дослідження - з'ясувати теоретичні основи і технологію організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії з урахуванням історичного аспекту її розвитку, виокремити найважливіші організаційно-педагогічні умови його ефективності.

Завдання дослідження:

1. На основі історико-педагогічного аналізу з'ясувати особливості та етапи становлення профільного навчання в старшій школі Великої Британії;

2. Охарактеризувати сучасні концепції профільного навчання в старшій школі Великої Британії;

3. Висвітлити організаційно-педагогічні умови (зміст, форми і методи) профільного навчання в старшій школі Великої Британії.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у старшій школі Великої Британії.

Предмет дослідження - теоретичні засади, зміст, форми і методи організації профільного навчання в старшій школі Великої Британії.

Теоретичну основу дослідження становлять положення:

- порівняльної педагогіки ( В.Вульфсон, О.Джуринський, Л.Пуховська, А.Сбруєва, О.Сухомлинська, Б.Холмз); концепцій розвитку особистості (А.Бен, С.Берт, Дж.Ганн, Дж.Лендон, К.Роджерс, А.Уайтхед, Дж.Уотсон ); прагматичної педагогіки (Ч.Джеймс, Р.Дирден, А.Пітерсон, П.Ріхтер, Б.Саймон, П.Хьорст);

- методичної організації профільного навчання (Г.Алексевич, В.Гузеєв, Р.Кінг, Н.Мілованова, О.Рибак, С.Смірнова, Ч.Спірмен, Дж.Холден, К.Чітті); - - історичного аспекту організації профільного (диференційованого) навчання в старшій школі Великої Британії (Г.Алексевич, Х.Баранрд, Р.Вільямс, В.Гузеєв, Б.Кларк, В.Лапчинська, О.Локшина, М.Морріс, Дж.Плам, О.Рибак, Р.Сойчук та ін.);

- досвіду організації професійно орієнтованого навчання (Р.Блайт, О.Вітковська, Б.Вульфсон, Дж.Гарднер, С.Коваленко, Д.Лоутон, В.Рижов, А.Сбруєва, К. Чітті та ін.);

- дидактичних засад розробки змісту освіти у Великій Британії (Дж.Бенкс, Б.Саймон, Р.Тайлер та ін.);

- безперервної освіти (Д.Антонова, Дж.Еглстон, Б.Йекслі, С.Коваленко, І.Лікарчук, К.Річмонд, А.Сток та ін. ).

У дисертації використано історичні та загальнонаукові методи дослідження, що забезпечують розв'язання поставлених завдань і досягнення мети. Історичні: 1) історико-структурний (поділ досліджуваного феномену минулого на складові); 2) конструктивно-генетичний (з метою спостереження за зміною профільної освіти у просторі та часі, становлення її науково обґрунтованої періодизації в контексті державних перетворень у Великій Британії); 3) історико-компаративістський (визначення прогресу і регресу явищ профільної освіти в практиці шкільної освіти Великої Британії задля узагальнення прогресивних ідей з метою використання в умовах сучасної вітчизняної школи).

Загальнонаукові: 1) аналіз (ретроспективний, порівняльний, статистичний) і синтез для визначення змісту, форм, методів і засобів профільної освіти в старшій школі Великої Британії; 2) узагальнення, конкретизація, класифікація і систематизація наукових фактів для визначення сутності профільного навчання, педагогічних умов і принципів його організації; 3) осмислення досвіду освітян Великої Британії з метою його використання в середніх навчальних закладах України.

Джерельну базу дослідження становлять:

- офіційні документи Великої Британії (парламентські звіти, звіти та рекомендації різних урядових комісій, законодавчі акти з питань освіти дорослих, урядові постанови, циркуляри та нормативні акти стосовно різноманітних аспектів досліджуваної теми, статистичні матеріали);

- довідкова література навчальних закладів (каталоги для абітурієнтів, що містять інформацію про правила прийому, цілі та завдання навчання, структуру та організацію курсів);

- науково-педагогічні видання та електронні банки даних міжнародних організацій - Ради Європи, ЮНЕСКО, Європейської мережі інформації і документації в галузі освіти;

- матеріали англійської педагогічної періодичної преси: British Journal of Educational Studies, Studies in Adult Education, The Times' Educational Supplement, The Guardian та інші;

- матеріали наукових конференцій, присвячені проблемам розвитку профільної освіти;

- інформаційні ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна і теоретична значущість отриманих результатів полягає в тому, що: вперше в українській педагогічній науці здійснено комплексне дослідження профільного навчання у Великій Британії, що дало змогу з'ясувати історичні особливості та етапи його становлення і розвитку, визначити теоретичні засади і технологію організації у старшій школі; висвітлено організаційно-педагогічні умови профільного навчання у старшій школі Великої Британії: наявність потужної матеріальної бази і науково-методичного забезпечення; поглиблена профілізація та диференціація навчання з урахуванням запитів суспільства; активне впровадження сучасних інформаційних технологій; високий рівень підготовки педагогічних працівників; подальшого розвитку набули дослідження проблеми профільного навчання та провідних тенденцій розвитку системи освіти Великої Британії в суспільно-історичному та педагогічно-теоретичному ракурсах.

Практичне значення роботи полягає в тому, що положення, результати, висновки дослідження та його джерельна база можуть бути використані при проведенні наукових досліджень з історії педагогіки, порівняльної педагогіки, у процесі викладання педагогічних дисциплін як у системі підготовки майбутніх педагогів, так і в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, при розробці фахової навчально-методичної літератури, навчальних програм. Теоретичні та практичні здобутки західноєвропейських педагогів можуть бути корисними для покращення діяльності профорієнтаційних служб і державних структур, які опікуються молодіжною освітньою політикою.

Особистий внесок автора у монографії „Організація профільного навчання в країнах Західної Європи”, написаній у співавторстві, полягає у тому, що отримані в ході наукового пошуку результати висвітлені в розділі „Організація профільного навчання у старшій школі Великої Британії”.

Вірогідність та аргументованість наукових результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень на підставі вивчення науково-педагогічної літератури та нормативних документів; а також застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням роботи.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у доповідях на Міжнародних міждисциплінарних науково-практичних конференціях: „Наука,

освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2009 р.); „Освіта та наука в умовах глобальних викликів” (Сімферополь - Судак, 2009 р.); „Організаційно-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (м. Євпаторія, 2009 р.); „Образовательные стратегии 21 века” (Севастополь, 2009 р.); в процесі круглого столу “Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні” (Сімферополь; Ялта, 2008р.); на всеукраїнській науковій конференції аспірантів та молодих вчених „Інтелектуальний потенціал молоді в науці і практиці” (Хмельницький, 2009 р.).

Результати наукового дослідження впроваджувались у навчальний процес кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 1058 від 05.10.2009), кафедри соціальної педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (довідка № 371 від 25.11.2009), кафедри соціальної роботи Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (довідка № 147 від 01.12.2009).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в 13 публікаціях, з них 1 - монографія в співавторстві, 7 статей опубліковано в наукових фахових виданнях, 4 - тези конференцій, 1- матеріали круглого столу. Загальний обсяг особистого внеску - 8,4 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, проміжних і загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (293 найменування, з них 133 - іноземними мовами). У дисертації виіщено 14 таблиць та 7 рисунків . Загальний обсяг роботи - ….сторінок, основний зміст дисертації викладено на 193 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, ступінь її розробки, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, теоретичні основи дослідження, наукову новизну та теоретичну значущість, практичне значення, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі - „Теоретичні основи організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії” - охарактеризовано сучасну освітню системи Великої Британії; проаналізовано місце і роль старшої профільної школи в загальноосвітньому процесі; здійснено історико-педагогічний аналіз організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії, досліджено теоретичні засади та концепції його організації на сучасному етапі.

Результати аналізу науково-педагогічних джерел засвідчують, що сучасна система освіти Великої Британії складається з початкового та середнього рівнів, подальшої професійної і вищої освіти.

Встановлено, що профільна освіта в старшій школі Великої Британії пройшла тривалий та суперечливий шлях еволюції від елементарних форм світської освіти до комплексних (поєднання різних форм і рівнів освіти), що свідчить про формування її як цілісної системи лише у ХХ ст. Умовно цей процес можна поділити на чотири етапи: І етап тривав з ХІІІ до середини XVIII століття (церква та благодійні організації опікувались системою середньої освіти, в навчальних закладах впроваджувалась первинна профорієнтація); ІІ етап - середина XVIII - перша половина ХІХ століття (відбувався процес формування держаної системи освіти, школи переважно надавали практичні знання та вміння); ІІІ етап припадав на другу половину ХІХ - першу половину ХХ століття (ухвалювались державні закони, спрямовані на покращення рівня освіти в країні, зокрема, академічної, започатковувались профільні технічні школи з акцентом на майбутню професійну діяльність); ІV етап - друга половина ХХ - початок ХХІ століття (здійснювалась спеціалізація навчання за різними типами навчальних закладів, створювались школи масового типу, підвищена увага приділялась предмету професійної орієнтації, різним програмам щодо орієнтації та професійної підготовки учнів, налагоджувалась тісна співпраця комерційних і промислових підприємств із шкільними закладами).

З'ясовано, що сучасна британська система освіти має декілька магістральних напрямів навчання -- загальноосвітній, професійний, технологічний, які здатні задовольнити попит найрізноманітнішого за інтелектуальним рівнем, потребами та інтересами контингенту школярів. Старша середня або післябазова освіта є здебільшого профільною і нерідко поєднується з професійною підготовкою школярів. Ця освітня ланка має певну схожість з різними організаційними формами професійного навчання в контексті національних освітніх систем західноєвропейських країн: а) в автономних навчальних закладах (Франція, Італія, Швеція); б) долучатися до основної школи і функціонувати в межах єдиного навчального закладу (Англія, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Ірландія). Різновидами старшої школи Великої Британії є об'єднана, граматична та сучасна школи. У старших класах найчастіше виокремлюють такі навчальні профілі як гуманітарний, природничо-науковий, технологічний, мистецький або художній. Кожна граматична школа пропонує, як правило, два відділення: гуманітарне та природничо-математичне. Децентралізований характер освітнього процесу дає можливість деяким школам за власної ініціативи вводити додаткові профільні відділення, а саме: технічне, економічне чи домоведення (у жіночих школах). Кожен з профілів включає підструктурні напрямки: філологічний (англійська мова, нові іноземні мови, класичні мови), історичний, мистецтвознавство - входять до гуманітарного профілю; технічний, математичний, хімічний, біологічний - є складовими природничо-математичного профілю. Деякі граматичні школи, окрім теоретичних курсів, у навчальну програму ввели і практичні курси: медичні, комерційні, бізнесу. Об'єднана та сучасна школи - це фундамент для професійної підготовки, для якого характерне професійно орієнтоване навчання в старших класах (початкова форма - набуття певних виробничих навичок, вищий рівень - отримання певної кваліфікації).

Дослідженням встановлено, що система обов'язкової освіти включає навчальні заклади, які розрізняються за профілем і тривалістю навчання, рівнем підготовки, фінансуванням (приватні або державні), умовами і якістю навчання. До старших профільних шкіл з зовнішньою диференціацією належать також технічні, будівельні, технологічні, торгові, сільськогосподарські та інші коледжі. Деякі з них (20 в Англії і Уельсі) є вузько профільними, тобто такими, що спеціалізуються на одній або декількох галузях. Інші, враховуючи потреби місцевої економіки, здійснюють підготовку широкого кола спеціальностей. Стан профілізації старшої школи Великої Британії має власну специфіку та особливості. Це зумовлено варіативністю наявних на території об'єднаного королівства освітніх закладів -- денних шкіл, приватних і державних шкіл-пансіонів, граматичних шкіл, технічних шкіл, коледжів подальшої освіти, коледжів «шостого класу», технологічних коледжів тощо.

Зберігаючи історично зумовлений консерватизм щодо змісту освіти, школи, разом з тим, стають більш гнучкими, здатними до оновлення, їхні програми містять варіативне співвідношення обов'язкового та елективного, загального і профільного. Дотримуючись традиційності та консервативності поглядів, Британія водночас орієнтується і на ідеї індивідуалізму, що можуть стосуватись: інтеграції матеріалу всередині самого навчального предмета; міжпредметних зв?язків, які охоплюють два і більше предмети; тематичного об?єднання матеріалу; об?єднання знань за головними поняттями та навичками, які вони формують; інтегрованих навчальних програм і блоків знань. Розвиток профільної освіти спонукав британських педагогів-теоретиків до осмислення та розробки теоретичних засад концепції “профільної освіти”.

Домінуючі тенденції в теорії і практиці середньої школи загострювали питання співвіднесеності загальної та профільної освіти. В результаті, теоретичною основою диференційованого навчання у Великій Британії стали ідеї поваги до особистості, вимоги побудови навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей та інтересів дітей. Основні контури цілісної концепції профільної освіти реалізуються відповідно до власної мети, завдань, принципів (див. рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структура англійської концепції профільної освіти

Отже, теоретичними основами організації профільного навчання у старшій школі є концепції безперервного навчання, диференціації та гуманізму, спроби реалізації яких у Великій Британії мають велике позитивне значення, оскільки виявляють орієнтацію вже історично сформованої освітньої системи на вимоги до особистості сучасного суспільства в його динамічному розвитку.

У другому розділі "Технологія організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії" - викладено результати аналізу змісту й організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії; визначено організаційно-педагогічні умови його ефективності; висвітлено роль старшої профільної школи в контексті професійної та безперервної освіти.

З'ясовано, що центрованість навчального процесу старших шкіл Великої Британії на особистості учня викликала необхідність нового підходу до його організації - повніше врахувати нахили та здібності учнів і створити умови для професійного самовизначення старшокласників. Це спричинило зміни у завданнях, змісті, структурі та організаційних формах досягнення основної мети.

У британській старшій школі особистісна орієнтація змісту освіти забезпечена гнучкою системою профільного навчання, яка охоплює всі типи навчальних предметів („ядро”, базові, профільні, за вибором). Розподіл змісту освіти на “ядро” та предмети за вибором зумовлений потребою надати можливість усім членам суспільства отримувати основні знання і вміння паралельно з індивідуально визначеним профілем навчання. Щодо концепції спільного “ядра”, то планувалося забезпечити опанування учнями знаннями й навичками для трьох видів діяльності: 1) спілкування; 2) професійної орієнтації; 3) орієнтації та участі в суспільному житті (оволодіння вміннями, необхідними для життєдіяльності). Базові предмети покликані забезпечувати виховання культурного плюралізму, расової і національної толерантності та рівноправ'я одночасно з формуванням фактичних знань, умінь і навичок у межах певного навчального предмета.

В організації навчання в старшій школі Великої Британії використовують інтеграційний підхід, відповідно до якого всередині єдиної структури освітнього закладу відбувається профілізація шляхом запровадження різних курсів, відділень, секцій. Розробляючи програмні вимоги до певного профільного курсу, британські науковці дотримуються таких умов: відповідність вимог цілям вивчення і змісту навчальних курсів; узгодженість видів програмних вимог; наступність при переході від одного рівня до іншого; відкритість вимог та їхня фіксованість. Зміст профільного навчання в старшій школі Великої Британії включає освітні програми, підручники та методичні рекомендації щодо практичної реалізації цих програм. профільний навчання професійний освіта

Гнучкість навчального процесу досягається шляхом збалансованості часу викладання профільного предмета відносно інших дисциплін; індивідуальної шкільної ініціативи щодо збільшення тривалості уроків; максимального використання довших „світлових” днів; введення системи гнучких днів, протягом яких можлива предметна варіативність; об'єднання вечірніх і денних сеансів; створення спеціального розкладу на післяекзаменаційний період.

Останнім часом спостерігається тенденція щодо поглиблення міжпредметних зв'язків різних профільних курсів. Національні особливості організації англійської системи профільної освіти зумовили її децентралізований характер, що, по-перше, передбачає розподіл управлінських повноважень між центральним урядом і місцевою владою зі значним ступенем адміністративної автономності останньої, та, по-друге, забезпечує активну участь представників професійних спілок, тред-юніонів, громадських і волонтерських організацій, демократизуючи таким чином систему освіти загалом.

Проблеми і перспективи профільної освіти старшої школи Великої Британії зумовлені станом розвитку освіти в країні та пов'язані з європейською

стратегією реалізації “освіти протягом усього життя”. Цей процес спрямований на забезпечення неперервності, цілісності та взаємозв'язку всіх освітніх щаблів, стосунки між якими будуються на засадах рівноправного партнерства. За таких умов становлення та розвиток профільної освіти сприймається як єдиний комплекс дій усіх її суб'єктів. Стратегічні завдання профільної старшої школи підпорядковані меті забезпечення доступної та якісної вищої освіти. Останнім часом спостерігається зближення загальної освіти з професійною шляхом створення в старших класах профілюючих відділень технології, індустрії, інформатики та ін., тобто британська система освіти має ранній професійно-проектуючий характер. Це передбачає спрямування учнів середніх і старших шкіл у профільних напрямках, що дозволяє проектувати їхній майбутній професійний шлях, орієнтуватись на можливості реалізації задуманих планів, професійних мрій, передбачень, набувати компетентностей.

З'ясовано, що на заняттях із профільних дисциплін у британських школах простежується поєднання принципів диференціації, індивідуалізації та інтеграції. Це досягається об'єднанням дітей у групи за продуктивністю засвоєння знань. Одночасно обдарованим учням надається можливість навчатись за більш складними індивідуальними програмами.

Особливо актуальною в контексті старшої профільної школи є диференціація за проектованою професією, оскільки навчання у ній постійно відбувається паралельно з професійною орієнтацією. Встановлено, що британська система освіти має ранній професійно-проектувальний характер: спрямування учнів середніх і старших шкіл у профільних напрямках, що дозволяє планувати їхній майбутній професійний шлях, орієнтуватись на можливості реалізації задуманих планів, професійних мрій, передбачень, набувати компетентностей. Доволі поширеною практикою навчання в старших школах професійного профілю стало комбіноване навчання, яке передбачає чергування загальноосвітніх безпрофільних класних занять і роботи на виробництві замість трудового навчання в навчальних майстернях.

Після завершення обов'язкового навчання (1 ступеня) молоді люди для його продовження в академічному профілі можуть зробити вибір: піти працювати і підвищувати професійну підготовку без відриву від виробництва у масштабах державних програм підготовки спеціалістів або навчатись у різних установах системи подальшої освіти.

Отже, сучасна система обов'язкової і професійної освіти у Великій Британії характеризується різноманітністю профілей, можливостей їхнього вибору, а також високим розвитком безперервного навчання. На всіх рівнях освіти існує наступність за змістом і формами навчання.

Результати проведеного нами дослідження професійної орієнтації в контексті профільного навчання у старшій школі Великої Британії дають підстави стверджувати, що, по-перше: профілізація дає позитивний результат лише за умови єдності з профорієнтацією й у поєднанні з фундаментальною освітою; по-друге: у виборі конкретних активних методів профорієнтації в середній школі опираються на загальні закономірності та принципи навчання й виховання, насамперед на принципи свідомості, активності й самостійності учнів.

Узагальнені результати проведеного дослідження слугують основою для наступних висновків:

1. Профільне навчання у Великій Британії функціонує як чітка система, у якій старшій школі відводиться особлива роль: вона є фундаментом професійної підготовки учнівської молоді. Навчальний процес на цьому освітньому щаблі набуває специфічного профільного змісту, для якого характерні диференціація та професійно орієнтоване навчання.

Ретроспективний аналіз профільної освіти Великої Британії дає підстави стверджувати, що найсуттєвішими особливостями історичного становлення профільного навчання в старшій школі Великої Британії є такі:

- становлення освітньої сфери історично зумовлювалося політичною та економічною ситуацією в країні;

- витоки національних освітніх процесів мали вузькоспеціалізований характер - академічний (світська освіта) або прикладний (учнівство/ремісництво), що зумовлювало організацію навчального процесу в школі відповідно до цих профілів;

- поява незалежних від держави перших аналогів профільних шкіл із вузькою спеціалізацією - „шкіл механіки” та „public schools” (громадські школи), які стали базовими для створення профільних граматичних шкіл;

- впровадження в шкільну практику принципу багатопрофільності освіти на базі одного навчального закладу, яка виконувала важливу функцію селекції та розподілу учнівської молоді за нерівноцінними стосовно майбутніх життєвих перспектив навчальними потоками - академічними для еліти та професійно-технічними для простолюду;

- поділ шкіл на граматичні, сучасні та технічні забезпечував не тільки задоволення індивідуальних потреб у навчанні кожного з учнів, але й економіки країни;

- спрямування шкільних реформ 70-х рр. на зближення загальної та профільної, академічної та професійної освіти;

- залучення до загальноосвітнього процесу дітей із особливими потребами (друга половина ХХ ст.);

- функціонування на території Об'єднаного Королівства варіативних освітніх закладів - денних шкіл, приватних і державних шкіл-пансіонів, граматичних шкіл, технічних шкіл, коледжів подальшої освіти, коледжів «шостого класу», технологічних коледжів, що зумовлює специфіку профільної старшої школи.

2. Теоретичним підґрунтям концепцій профільного навчання учнів у старшій школі Великої Британії є теорія гуманістичного підходу до організації навчальної діяльності школярів, а також індивідуальні теорії освіти.

Гуманізм отримав реалізацію в програмі старшої загальноосвітньої школи Великої Британії у вигляді варіативності профільних спрямувань, у межах такого підходу спеціалізацію за профілями розглядають як передумову розвитку особистісних інтересів учнів (акцент на академічності та гуманітаризації змісту навчання).

Відповідно до положень індивідуальних теорії освіти профільні школи покликані створити такі умови для врахування індивідуальних запитів окремого учня, які б забезпечували реалізацію його особистої освітньої траєкторії.

3. Зміст профільної освіти в старшій школі Великої Британії визначається на основі інтеграційного підходу, який передбачає організацію навчання за різними напрямами та профілями у єдиній структурі школи, всередині якої диференціація відбувається шляхом запровадження різних курсів, відділень, секцій та модулів (академічного, технологічного, художнього, професійного). Він побудований із урахуванням збереження загальнокультурного компонента та дотримання загальноосвітнього стандарту обов'язкової освіти. Навчальна програма сформована збалансовано, оскільки предмети за вибором згруповані у блоки. Кожен блок обов'язково містить гуманітарний, природничо-науковий і практичний курси. Серед розмаїття інноваційних напрямків у розвитку сучасної дидактики оптимальнішими в умовах профільного навчання є методи навчання у співпраці (cooperative learning), метод проектів і різнорівневе навчання.

За час реалізації профільної освіти були випробувані такі форми організації навчання як сет (що об'єднує учнів, які в одній групі вивчають один профільний предмет), бенди, потоки, „стрічки” (потоки та бенди були впроваджені раніше за інші форми), „express stream” - для обдарованих дітей.

До основних організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективність профільного навчання у старших школах Великої Британії, належать: наявність потужної матеріальної бази і науково-методичного забезпечення; поглиблена профілізація та диференціація навчання з урахуванням інтересів і потреб учнів; активне впровадження сучасних інформаційних технологій; високий рівень підготовки педагогічних працівників.

4. До позитивних надбань освітньої сфери Великої Британії в реалізації профільної освіти в старшій школі можна віднести: активізацію особистісно зорієнтованих навчальних стратегій та індивідуальний підхід до формування особистості; профілізацію та диференціацію навчання, які здійснюються через зміст навчальних програм і професійного відбору; організацію модульного способу навчання у старшій середній школі; поєднання профільної і професійної підготовки школярів; структурування змісту навчального матеріалу, добір форм, прийомів і методів навчання, що відповідають типологічним особливостям учнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення питання діагностування профільних інтересів учнів, механізмів і чинників, що впливають на ефективність профільного навчання, регіональних особливостей, проведення статистичних досліджень профілізації старших шкіл Великої Британії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Монографія:

1. Організація профільного навчання в країнах Західної Європи : монографія / М. І. Сметанський, Н. П. Кравець, Л.П.Фанінгер, Н.І. Костенко ; наук. ред. М.І.Сметанський. - Вінниця : ВДПУ, 2008. - 339 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Костенко Н. І. Організація профільного навчання в школах Великої Британії / Наталія Іванівна Костенко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського : зб. наук.

пр. Серія : Педагогіка і психологія - Вип. 11. - Вінниця : «Діло», 2004. - С. 128-131.

2. Костенко Н.І. Тенденції розвитку змісту навчального плану в загальноосвітній школі Великої Британії / Наталія Іванівна Костенко // Наука і сучасність : зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. - Том 60. - К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. - С. 64 - 70.

3. Костенко Н.І. Тенденції розвитку концептуальних основ організації профільної освіти в старшій школі Великої Британії / Наталія Іванівна Костенко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету : зб. наук. пр. Серія : Педагогіка. - № 9. -Тернопіль:?? 2007. - С. 128-131.

4. Костенко Н.І. Стратегічні напрямки формування державної системи середньої освіти Великої Британії / Костенко Наталія Іванівна // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського : зб. наук. пр. Серія : Педагогіка і психологія. - Вип. 22. - Вінниця : ПП „Едельвейс і К”, 2008. - С. 306-313.

5. Костенко Н.І. Характеристика змісту профільного навчання в старшій школі Великої Британії / Костенко Наталія Іванівна // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського : зб. наук. пр. Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 25. - Вінниця : ТОВ «Планер», 2008. - С. 307-312.

6. Костенко Н.І. Профільна орієнтація у контексті базової професійної підготовки школярів Великої Британії / Наталія Іванівна Костенко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського : зб. наук. пр. Серія : Педагогіка і психологія. - Вип. 28. - Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2009. - С. 255-258.

7. Костенко Н.І. Аналіз ефективності профільного навчання в старшій школі Великої Британії / Наталія Іванівна Костенко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського : зб. наук. пр. Серія : Педагогіка і психологія. - Вип. 29. - Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2009. - С. 237-242.

Матеріали науково-практичних конференцій:

8. Костенко Н. І. Концепція „освіти протягом життя” як складова Болонського процесу (на прикладі старшої школи Великої Британії) / Н. І. Костенко // Матеріали круглого столу “Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні”, 24 квіт. 2008 р. - Сімферополь; Ялта, 2008. - С. 48-50.

9. Костенко Н. І. Використання сучасних педагогічних технологій в старшій школі Великої Британії / Н. І. Костенко // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука, освіта, суспільство очима молодих”, 13-14 трав. 2009 р. - Рівне, 2009. - С. 49-51.

10. Костенко Н. І. Професійне становлення особистості вчителя в сучасних умовах профільної школи Великої Британії / Н. І. Костенко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Організаційно-педагогічні аспекти формування і розвитку майбутнього спеціаліста”, 22-24 трав. 2009 р. - Євпаторія, 2009. - С. 60-64.

11. Костенко Н. І. Соціо-гуманітарний аспект інтеграції дітей з вадами в профільну старшу школу Великої Британії / Н. І. Костенко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці”, 28 трав. 2009 р. - Ч. 2. - Хмельницький, 2009. - С. 257- 259.

12. Костенко Н. І. Стан професійно-технічної освіти в старшій профільній школі Великої Британії / Н. І. Костенко // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Освіта і наука в умовах глобальних викликів”, 12-14 черв. 2009 р. Т. 1. - Сімферополь , Судак, 2009. - - С. 13-14.

АНОТАЦІЇ

Костенко Н.І. Організація профільного навчання у старшій школі Великої Британії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка.- Кіровоград, 2010.

У дисертації здійснено історико-педагогічний аналіз організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії. Простежено сучасні тенденції розвитку старшої школи в контексті професійної та безперервної освіти. Здійснено аналіз розвитку профільного навчання в старшій школі в історичній ретроспективі, проаналізовано його теоретичні засади, охарактеризовано сучасні умови реалізації. На підставі аналізу змісту та форм організації профільного навчання у старшій школі Великої Британії визначено й обґрунтовано його особливості.

Ключові слова: система освіти Великої Британії, старша школа Великої Британії, профільне навчання, розвиток шкіл, подальша освіта.

Костенко Н.И. Организация профильного обучения в старшей школе Великой Британии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2010.

В диссертации осуществлен историко-педагогический анализ организации профильного обучения в старшей школе Великой Британии.

Установлено, что в образовательной системе Великой Британии, которая имеет разветвлённую структуру, построена на стабильном законодательном базисе и управление в которой совершается на условиях децентрализации, а образование реализуется за принципами непрерывного образования (вариативности, гуманизма и др.), индивидуализации и дифференциации обучения, демократизации, старшая школа является переходным звеном между общим и профессиональным образованием.

Современная британская система школьного образования имеет несколько магистральных направлений обучения -- общеобразовательный, профессиональный, технологический. Старшая школа является по большей части профильной (чаще всего выделяют такие учебные профили как гуманитарный, естественно-научный, технологический, художественный) и нередко осуществляет профессиональную подготовку школьников.

Специфика и особенности профилирования старшей школы Великой Британии обусловлены вариативностью существующих на территории объединенного королевства образовательных заведений -- дневных школ, частных и государственных школ-пансионов, грамматических школ, технических школ, колледжей последующего образования, колледжей «шестого класса», технологических колледжей и т.п..

Среди многих принципов, на которых основано профильное образование в старшей школе, особенно актуальным считается принцип ранней диагностико-прогностической работы, на основании которого осуществляется определение социальной, комуникативной, информационной, технической компетенции учеников на допрофильном уровне.

В ходе исследования было установлено, что содержание образования в учебном плане не определяется конкретно, а формируется каждой школой. Цель профильных предметов определена как расширение и дополнение общеобразовательной подготовки с элементами будущей профессиональной специализации. Так, академический профиль спроэктирован на продолжение образования в высшем учебном заведении, а технический и практический - на подготовку школьников к профессиональной деятельности, которая не требует высшего образования.

Проблемы и перспективы профильного образования в старшей школы Великой Британии обусловлены реализацией европейской стратегии “образования в течение всей жизни”.

Активизация личностно ориентированных стратегий, индивидуальный подход к формированию личности; профилирование обучения через содержание учебных программ и профессиональный отбор обеспечивают эффективность организации профильного обучения в старшей школе Великой Британии.

Ключевые слова: система образования Великой Британии, старшая школа Великой Британии, развитие школ, профильное обучение, дальнейшее образование.

Kostenko N.I. Organization of profile-oriented education at the senior schools in Great Britain. - Tapescript.

Thesis for obtaining the scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.01 - General Pedagogics and History of Pedagogics. Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vinnichenko. - Kirovograd, 2010.

This thesis makes a historical and pedаgogical analysis of organization of profile-oriented education at the senior schools (grammar, modern and technical schools) in Great Britain. The interrelation and interpretation of such categories as “organizational development of school”, “school profile”, “professionsl education” by different specialists in Pedagogics have been looked into. Current trends of development of general secondary schools in Great Britain in the context of professional and uninterrupted education in Great Britain, in the general education process, as well as problems and prospects of education in Great Britain have been traced. Analysis of the development of profile-oriented education at the secondary schools in Great Britain in the historical retrospective has been carried out. Theoretical bases of profile-oriented education at the secondary schools in Great Britain have been analyzed. The peculiarities of contents and forms of profile-oriented education at the secondary schools in Great Britain have been defined and substantiated.

Key words: education system in Great Britain, senior (secondary) schools in Great Britain, development of schools, profile-oriented education, futher education.

Размещено на Allbest.ru

...